Еконо́міка Япо́нії — одна з найрозвиненіших економік світу. За розміром ВВП і обсягом промислового виробництва Японія займає 4-е місце серед країн світу після США, КНР і Німеччини (за даними 2024 року). Вона випереджає інші азійські держави за рівнем розвитку промисловості, основні галузі якої: чорна та кольорова металургія, силове електричне обладнання, суднобудівна та автомобільна промисловість, та , приладобудування, нафтохімічна, харчова, текстильна та легка промисловість.
Економіка Японії | |
---|---|
Валюта | 1 єна = 100 сен |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | СОТ |
Статистика | |
ВВП | ▲ $5,233 трлн (2016) |
Зростання ВВП | ▲ 1 % (2016) |
ВВП на душу населення | $41 200 (2016) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 1,1 %, промисловість: 29,6 %, послуги: 69,4 % (2016) |
Інфляція (ІСЦ) | — 0,1 % (2016) |
Населення поза межею бідності | 16,1 % (2013) |
Індекс Джіні | 37,9 (2011) |
Робоча сила | 66,73 млн (2016) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство: 2,9 %, промисловість: 26,2 %, послуги: 70,9 % (2015) |
Безробіття | 3,1 % (2016) |
Галузі виробництва | найбільш технологічно розвинений виробник автомобілів, електронного устаткування, верстатів, сталі та кольорових металів, суден, хімічних речовин, текстилю, харчових продуктів |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $634,9 млрд (2016) |
Експортні товари | автомобілі 14,9 %; чавун та сталь 5,4 %; напівпровідники 5 %; автозапчастини 4,8 %; енергогенеруючі машини 3,5 %; пластикові матеріали 3,3 % |
Партнери | США 20,2 % КНР 17,7 % Південна Корея 7,2 % Гонконг 5,2 % Таїланд 4,3 % (2016) |
Імпорт | $583,5 млрд (2016) |
Імпортні товари | нафта 16,1 %; рідкий природний газ 9,1 %; одяг 3,8 %; напівпровідники 3,3 %; вугілля 2,4 %; аудіо та візуальні апарати 1,4 % |
Партнери | КНР 25,8 % США 11,4 % Австралія 5 % Південна Корея 4,1 % (2016) |
Державні фінанси | |
Борг | $3,24 трлн (зовнішній, 2016) |
Доходи | $1,684 трлн (2016) |
Витрати | $1,909 трлн (2016) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Наприкінці XX ст. в Японії стрімко зростали інвалютні резерви. Урядом була запроваджена система заходів щодо лібералізації вивозу японських капіталів закордон. Нині вона є найпотужнішим банківським центром і міжнародним кредитором. Її частка у міжнародних позиках зросла з 5 % у 1980 р. до 20,6 % у 1990 р. Експорт капіталу є головною формою зовнішньоекономічної діяльності. Найбільше японських капіталів працює у США (42,2 %), країнах Азії (24,2 %), Західної Європи (15,3 %), Латинської Америки (9,3 %)
Історія
Домодерна Японія
Японська імперія
Повоєнна Японія
У 1939, на початок Другої світової війни, японська текстильна продукція домінувала на світовому ринку, а металургія, машинобудування, зокрема транспортне, хімічна промисловість і інші мали високий рівень розвитку. Під час Другої світової війни була знищена значна частина японського економічного потенціалу. Основи для подальшого енергійного підйому і структурних перетворень в господарстві були закладені внаслідок перегляду урядової політики щодо науки і техніки, організації підготовки висококваліфікованих робочих кадрів, а також завдяки використанню досвіду , накопиченого до і під час війни. У післявоєнні десятиріччя, принаймні до 1973, були надзвичайно високими: в середньому близько 10 % на рік в 1955—1973. До кінця 1973 траплялися окремі короткочасні спади до 4-6 %. У подальші роки, внаслідок різкого стрибка цін на імпортовану нафту, середньорічні темпи зростання виробництва знизилися приблизно до 4,3 %. У 1977—1987 вони становили 4,2 %. Кардинально змінилася структура національного прибутку. Якщо в сільському господарстві, рибальстві і лісовому господарстві в 1955 було створено 23 % національного прибутку, то в 1965 — 11 %, в 1995 лише 2,1 %. В той же час, гірничодобувна, обробна промисловість і будівництво, які в 1955 давали 29 % національного прибутку, в 1995 становили близько 40,7 %. Частка сфери послуг, що включає транспорт, торгівлю, фінанси і адміністративну діяльність, становила 48 % в 1955 і 58 % в 1995. У 1996 трудові ресурси оцінювалися в 67,11 млн чоловік, з яких 32,7 % були зайняті в промисловості, 26,5 — в торгівлі і банківській діяльності, 24,6 — в сфері послуг і 5,5 % — в сільському господарстві і рибальстві. Поширений робітників і службовців, за яким працюють близько 25 % зайнятих в обробній промисловості.
У 1980-х роках в країні відбулося згортання енергоємних і матеріалоємних виробництв в рамках структурної перебудови промисловості з метою зниження її залежності від імпорту сировини і палива. Своєрідна риса японської економіки — поєднання великих концернів з великим числом дрібних підприємств. Гігантські монополії (в тому числі «Mitsubishi», «Mitsui», «Sumitomo», «Fuji», та інші) контролюють майже всі галузі економіки.
У країні тривалий час існувала «система довічного найму», коли працівнику не можна було переходити з однієї фірми в іншу. Якщо він наважувався це зробити, то його вважали зрадником і ставилися до нього зневажливо.
Сьогодні сільське господарство становить 1.3 % від всього ВНП в сферах економіки.
Загальна характеристика
Японія - одна з найбільших та найрозвиненіших економік світу. Вона має добре освічену та працьовиту робочу силу, а його велике та багате населення робить його одним із найбільших споживчих ринків у світі. Економіка Японії була другою за величиною у світі (після США) з 1968 по 2010 рік, коли її випередив КНР. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2016 році оцінювався у 4,7 трильйона доларів США, а його населення у 126,9 мільйона осіб має високий рівень життя, а ВВП на душу населення у 2015 році становив трохи менше ніж 40 000 доларів США.
Завдяки феноменальному економічному відродженню з попелу Другої світової війни Японія стала однією з перших азійський країн, яка піднялася по ланцюжку створення вартості від дешевого текстилю до передового виробництва та послуг, які нині становлять більшу частину ВВП та зайнятості Японії. Первинні галузі, включаючи сільське господарство, становлять лише 1 відсоток ВВП.
З 1960-х по 1980-і роки Японія досягла одного з найвищих темпів економічного зростання у світі. Цьому зростанню сприяли:
1. Високі темпи інвестицій у виробничі установки та обладнання
2. Застосування ефективних промислових технологій.[2]
3. Високий рівень освіти
4. Хороші відносини між працею та менеджментом
5. Швидкий доступ до провідних технологій та значні інвестиції в дослідження та розробки.
6. Все відкритіша світова торгова структура
7. Великий внутрішній ринок вимогливих споживачів, який дав японським підприємствам перевагу у масштабах своєї діяльності.
Виробництво було найпомітнішою і всесвітньо відомою рисою економічного зростання Японії. Сьогодні Японія є світовим лідером у виробництві електроприладів та електроніки, автомобілів, суден, верстатів, оптичного та прецизійного обладнання, машин та хімікатів. Проте в останні роки Японія поступилася деякими економічними перевагами в обробній промисловості КНР, Республіці Корея та іншим країнам з виробничою економікою.
Японські фірми певною мірою протидіяли цій тенденції, перевівши виробництво країни з низькими витратами. Сектор послуг Японії, включаючи фінансові послуги, нині відіграє значно помітнішу роль економіки, становлячи близько 75 відсотків ВВП. Токійська фондова біржа - один із провідних світових фінансових центрів.
Міжнародна торгівля робить значний внесок у японську економіку, експорт становить приблизно 16 відсотків ВВП. Основні статті експорту включають автомобілі, обладнання та промислові товари. У 2015–2016 роках основними країнами призначення експорту з Японії були США (20,2 відсотка), КНР (17,5 відсотків) та Республіка Корея (7 відсотків). Попри ослаблення єни внаслідок стимулюючих економічних ініціатив, зростання експорту залишається млявим.
У Японії мало природних ресурсів і її сільськогосподарський сектор залишається під надійним захистом. Основні статті імпорту Японії – мінеральне паливо, обладнання та харчові продукти. 2015 року провідними постачальниками цих товарів були КНР (25,6%), США (10,9%) та Австралія (5,6%). Останні тенденції в японській торгівлі та іноземних інвестиціях відобразили набагато активнішу взаємодію з КНР, який у 2008 році обігнав США як найбільшого торгового партнера Японії.
Недавні економічні реформи та лібералізація торгівлі, спрямовані на те, щоб зробити економіку відкритішою та гнучкішою, будуть важливими для того, щоб допомогти Японії впоратися з її проблемами. Після своєї перемоги на виборах у грудні 2012 року прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе дотримувався реформістської програми, яка отримала назву «абеноміка», здійснюючи фіскальну та грошово-кредитну експансію, а також елементи структурної реформи, які могли б лібералізувати японську економіку.
Швидке старіння населення Японії має призвести до скорочення чисельності робочої сили та податкових надходжень, одночасно висуваючи підвищені вимоги до витрат на охорону здоров'я та соціальне забезпечення. Реформи ринку праці, створені задля розширення участі, входять у число заходів, що використовуються протидії цієї тенденції. 2013 року в Японії спостерігалося різке зростання темпів зростання на основі програми економічного відродження прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе «Три стріли», яка передбачає пом'якшення грошово-кредитної політики, «гнучку» фіскальну політику та структурну реформу.
Первинний сектор
Сільське господарство
Особливості
Сільськогосподарські угіддя Японії складають близько 13 % її території. Більше половини цих угідь — заливні поля, які використовуються для рисівництва. В середньому, одне фермерське господарство володіє 1,8 га ріллі. Для Хоккайдо цей показник становить 18 га, а для решти 46 префектур — 1,3 га. Японії притаманне інтенсивне сільське господарство, оскільки сільськогосподарські угіддя переважно малі. Вони обробляються багатьма фермерами, як правило без застосування великої сільськогосподарської техніки, з використанням природних або хімічних добрив. Оскільки в країні бракує рівнинної землі, багато угідь розташовані на терасах на схилах гір, що також ускладнює використання техніки.
З кінця 20 століття для Японії характерне швидке скорочення орних площ, особливо заливних полів. Причинами скорочення називають перехід японців від традиційного до західного способу життя — зменшення споживання рису і збільшення споживання пшеничних виробів, м'яса, молочних продуктів тощо. Іншою причиною скорочення орних земель є урбанізація, а також розвиток підприємств вторинного і третинного секторів економіки. Колишні сільськогосподарські угіддя відводяться під будівництво житлових приміщень, заводів, офісів або доріг.
Орні землі в префектурах | Орні землі на Хоккайдо |
---|---|
За чинним японським законодавством від 1990 року усе населення країни, що зайняте у сільському господарстві називається фермерами. Вони поділяються на дві категорії: ті, хто вирощують продукцію для власних потреб, і ті, хто вирощує продукцію на продаж. Перші називаються простими фермерами, а другі — фермерами-торговцями. Останні, за законом, повинні мати орні землі площею більше 30 арів, щорічний дохід з яких перевищує 500 тисяч єн.
Фермери-торговці також поділяються на три типи: професіоналів, напівпрофесіоналів і любителів. До першого і другого типу належать особи, які є молодшим 65 років і займаються сільськогосподарськими роботами більше 60 днів на рік. Річний дохід професіоналів переважно формується за рахунок збуту сільськогосподарської продукції. Напівпрофесіонали заробляють на сільському господарстві лише частково. Любителі є старшими 65 років; для них вирощування продукції джерелом додаткового заробітку або хобі. Станом на кінець 20 — початок 21 століття більше половини японських фермерів належать до третього типу і є, переважно, особами похилого віку.
К-сть фермерських господарств | К-сть фермерів |
---|---|
Рисівництво
Основною галуззю сільського господарства Японії є рисівництво. Близько половини усієї орної землі країни, призначена для вирощування рослин, відведена під рис.
У 1960-х роках, під час японського економічного дива, населення Японії і його прибутки зросли, що викликало ріст попиту на рис. В цю добу японське рисівництво досягло свого апогею. Однак через надмірні надлишки вирощеної продукції фермери були змушені в 1970 році розпочати скорочувати посівні площі. На заливних рисових полях було запроваджено систему сівозміни. Одночасно було вдосконалено техніку вирощування рису, яка дозволяла отримувати високі врожаї з невеликих полів. Втім активне скорочення угідь, що збіглося зі скороченням кількості населення, зайнятого в сільському господарстві, спричинило дефіцит рису, який виник після 1997 року. На початку 21 століття прибутки від вирощування рису становили 23 % від валової продукції сільського господарства Японії.
Рибальство
Рибальство і переробка морепродуктів є традиційною галуззю господарства японців від часів неоліту. В середньому мешканець Японії споживає 168 г риби щодня, що є найвищим показником серед країн світу. Прибережні води Японського архіпелагу багаті на рибу, їстівні водорості та інші морські ресурси. Тривалий час найприбутковішим місцем для рибальства було на північному сході острова Хонсю, де холодна Курильська течія зустрічається з теплою течією Курошіо. Проте через аварію на сусідній Фукусімській АЕС 2011 року вилов риби і морепродуктів в цьому ареалі тимчасово зупинено. Іншим місцем, багатим на рибу, є неглибоке Східнокитайське, Охотське, Берингове, Японське моря, північна і південна частини Західного Тихого океану.
Основу вилову становлять риби родини скумбрієвих (14 %), тунці (8 %), (8 %), приморські гребінці (7 %), сайри (5 %), риби родини лососевих (5 %), (5 %), мінтаї (4 %) та (4 %). Серед інших видів ловлять крабів, камбал, пагрів, жовтохвостів тощо. Вилов здійснюється в прибережних і віддалених водах. За міжнародним законодавством японські рибалки мають право займатися рибальством лише у японських територіальних водах та японській виключній економічній зоні радіусом 370 км в Тихому океані.
Японія є лідером світу з імпорту рибу і морепродуктів. Вона ввозить 20 % усієї риби світу, що експортується іншими країнами. Обсяги японського імпорту риби і морепродуктів почали зростати після встановлення міжнародних обмежень щодо територіальних вод та виключних економічних зон. Ці обмеження унеможливили вилов риби японськими рибалками у далеких водах Тихого океану. Після 1995 року Японія більше ввозить продукти рибальства з закордону, ніж добуває або вирощує сама. Найбільше японці витрачають грошей на ввіз креветок, а найбільше купують іноземних тунців. Головними міжнародними поставниками риби і морепродуктів до Японії є світові лідери в галузі рибальства — КНР, Перу, Чилі, США, Індонезія.
Центри аквакультури | |||
---|---|---|---|
Вторинний сектор
Промисловість
Особливості
Промислові райони: Токіо — Йокогама, Осака — Кобе і Нагоя, на які припадає понад 50 % прибутків обробних галузей, виділяється м. Кітакюсю на півночі о. Кюсю. Найвідсталіші в індустріальному відношенні Хоккайдо, північний Хонсю і південний Кюсю, де розвинені чорна і кольорова металургія, коксохімія, нафтопереробка, машинобудування, , військова, , , харчова, текстильна, поліграфічна промисловість.
Головним структурним фактором є наука і освіта, тому їм приділяється особлива увага. Відповідно до державної програми розвитку національної системи науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) було здійснено перехід від імпортування технічних досягнень до розробки власної системи НДДКР. Здійснено кардинальні заходи щодо вдосконалення підготовки кадрів та подальшого розвитку міжнародного наукового співробітництва. Були створені великі наукові центри, які займаються розробками в галузі фізики твердого тіла, атомної енергетики, фізики плазми, новітніх конструкційних матеріалів, космічних роботів та ін.
До лідерів світової економіки належать такі японські компанії, як «Тойотта Моторс», «Мацусіта Електрік», «Соні корпорейшин», «Хонда Моторс», «Тошиба», «Фудзіцу» та ін. Середній та малий бізнес ефективно функціонує в усіх галузях. Він є найактивнішим та найстабільнішим елементом ринку в розвитку конкуренції, підвищенні конкурентоспроможності товару. Майже 99 % японських компаній належить до сфери малого та середнього бізнесу. Особливо велика їх роль в автомобільній, електронній та електротехнічних галузях.
Промислові райони
Три великі райони
- Токійсько-Йокогамський промисловий район (Кей-хін; префектури Токіо, Канаґава, регіон Канто, Східна Японія)
- (Тюкьо)
- (Хан-сін)
Інші райони
- (Кіта-Кюсю)
- (Сето-найкай)
- (Токай)
- (Хокуріку)
- (Канто)
- Токійсько-Тібський промисловий район (Кей-йо; префектура Тіба, регіон Канто, Східна Японія)
- Касімський промисловий район (Касіма; префектура Ібаракі, регіон Канто, Східна Японія)
Автомобілебудування
Автомобілебудування — одна з основних галузей промисловості, що забезпечила стрімкий розвиток японської економіки в другій половині 20 століття. На початку 21 століття в цій галузі було зайнято близько 8 млн осіб. Автомобільна продукція є однією з головних статей японського експорту. Великі автомобілебудівні райони розташовані в префектурах Канаґава, Сідзуока та Айті. Найбільші заводи знаходяться в містах Хіросіма, , , Тойота, Хамамацу, Йокосука, Йокогама, Ота. Провідними японськими автомобільними компаніями, що працюють на міжнародних ринках, є «Мазда» (Хіросіма), «Хонда» (Токіо), «Тойота» (Тойота), «Ніссан» (Йокогама), «Судзукі» (Хамамацу), «Міцубісі» (Хамамацу) та інші.
Японське автомобілебудування набуло розвитку у 1960-х роках в епоху японського економічного дива. Починаючи з 1970-х років підприємці почали експорт власної автомобільної продукції до США. Це спричинило торговельний конфлікт між обома країнами в 1974 році. Для його розв'язання японський уряд встановив обмеження на вивіз японських автомобілів закордон, а японські підприємці частково перенесли своє виробництво на територію США. Розв'язання конфлікту успішно сприяло розвитку японського автомобілебудування. Найвищого піку воно досягло 1989 року, коли в країні було виготовлено близько 13 млн автомобілів, з яких 6 мільйонів було експортовано закордон. У 1990–1995 роках спостерігався спад виробництва автомобілів до рівня 1979 року. Він змінився періодом стагнації, який закінчився 2002 року відновленням росту.
Суднобудування
Суднобудування є традиційною галуззю виробництва для Японії впродовж багатьох століть. Основними суднобудівними районами є узбережжя Внутрішнього Японського моря, північні береги острова Кюсю та Тихоокеанське узбережжя. Найбільші заводи розташовані у містах Сасебо, Наґасакі, Куре, Ономіті, Сакаїде, Кобе, Йокосука, Йокогама, Хакодате. Провідними японськими суднобудівними компаніями є (Сасебо), «Міцубісі» (Наґасакі), «Кавасакі» (Кобе), «Юніверсал» (Кавасакі) та інші.
Після Другої світової війни, завдяки вдосконаленню техніки суднобудування, Японія була світовим лідером в цій галузі. У першій половині 1970-х років вона випускала кораблі сумарною тоннажністю понад 16 млн тонн. Проте після в 1974–1975 роках попит на великі танкери для перевезення нафти різко скоротився, що спричинило різке падіння японського виробництва. У 1980-х роках японські суднобудівники оправилися після кризи, але були змушені вступити у боротьбу з конкурентами з Південної Кореї та комуністичного Китаю. На початку 21 століття Японія і Корея продовжують вести боротьбу за лідерство на міжнародному ринку суднобудівництва.
Електротехніка
Японська електронна промисловість є однією з найбільших у світі, хоча частка японських електронних компаній суттєво знизилася після свого піку через конкуренцію з боку Південної Кореї, Тайваню, Китаю та Сполучених Штатів.
Підприємства
- Canon
- Casio
- Daihatsu
- Fujitsu
- JVC
- Hitachi
- Isuzu
- Kenwood Corporation
- Korg
- Mitsubishi
- Nintendo
- Olympus
- Panasonic
- Pioneer
- Roland
- Sega
- Sharp
- Shimano
- Sony
- Toshiba
- Yamaha
- Yonex
Ресурси і енергетика
Ресурси
Японія бідна на енергетичні ресурси. Країна переважно імпортує їх з закордону, що робить її вразливою до зовнішніх впливів. До 1960-х років японська економіка працювала на кам'яному вугіллі, проте після перейшла на споживання нафти. У зв'язку із 1973 і 1979 років, японський уряд ухвалив рішення зменшувати нафтову залежність країни шляхом розвитку власної ядерної енергетики та переведенням частини підприємств на природний газ.
Вугілля використовується в японській металургії та на теплових електростанціях. Станом на 2004 рік його частка в енергобалансі країни становила близько 22 %. Японія цілковито відмовилася від видобутку власного вугілля у 1960-х й ввозить його у необхідних кількостях для промисловості з Австралії (57 %), Індонезії (16 %) та КНР (13 %).
Нафта основний енергетичний ресурс Японії, частка якого в енергобалансі країни близько 50 %. З нафти виготовляють основні нафтопродукти: бензин, гас, дизельне паливо, мазут, лігроїн. Станом на 2004 рік 99,7 % цього ресурсу Японія імпортувала закордоном. З них 90 % — нафта з країн Близького Сходу: Саудівської Аравії (31 %), Об'єднані арабські емірати (25 %), Іран (13 %), Катар (9 %), Кувейт (8 %). Через високу залежність Японії від нафти і політичну нестабільність Близькосхідного регіону, уряд країни намагається використовувати альтернативні джерела енергії, такі як біоетанол.
Природний газ використовується на теплових електростанціях, в містах, а також як пальне для автомобілів. Він вважається більш екологічно чистим джерелом енергії, оскільки при його споживанні викиди вуглекислого газу в атмосферу менші ніж при споживанні вугілля або нафтопродуктів. Після нафтових криз 1970-х років частка природного газу в енергобалансі країни зросла. На 2004 рік вона становила понад 13 %. 96,5 % цього ресурсу Японія ввозила ззвоні. До 2005 року найбільшим експортером природного газу до Японії була Індонезія. Однак через зменшення поставок газу у зв'язку з розвитком індонезійської економіки та збільшенням попиту на внутрішньому індонезійському ринку, місце Індонезії посіла Малайзія. Станом на 2009 рік Японія імпортувала природний газ з Малайзії (22 %), Австралії (20 %), Індонезії (18 %) та Брунею (12 %) та Катару (12 %).
Японія має значні поклади мінералів, але бідна на метали. 100 % усієї залізної руди, алюмінію та міді, що використовується в японській промисловості, імпортується з закордону. Станом на 2004 рік найбільшими постачальниками залізної руди до Японії були Австралія (62 %), Бразилія (21 %) й Індія (8 %); алюмінію — Австралія (45 %), Індонезія (37 %), Індія (13 %); міді — Чилі (21 %), Індонезія (19 %), Австралія (10 %). На противагу цьому Японія майже повністю забезпечує себе мінералами й будівельними матеріалами, зокрема цементом. В країні є також незначні поклади золота найвищої світової якості, що видобувається в копальні міста Іса префектури Каґосіма.
Енергетика
В енергобалансі Японії частка вугілля — 17 %, нафти і природно газу — 67 %, гідро і атомної енергії — 16 %. Загальне споживання енергії (4,2 т умовного палива на одного жителя) є приблизно таким же, як і в Західній Європі. Виробництво електроенергії досягло 900 млрд кВт год/рік. ТЕС виробляють 2/3 електроенергії. Це потужні станції, які працюють на нафті, або газі розміщені недалеко від споживача, тобто на тихоокеанському узбережжі в районах Канто, Токай і Кінті. За розвитком атомної енергетики Японія поступається лише США і Франції. В 90-х роках вона почала збагачувати уран.
Третинний сектор
Торгівля
Особливості
Японська торгівля належить до типу торгівлі доданої вартості. Вона полягає в імпортуванні Японією сировини і експортуванні промислових товарів. В часи існування Японської імперії країна переважно ввозила сировину для текстильної промисловості, а вивозила текстильні товари. Торгівля була орієнтована на предмети легкої промисловості. Після Другої світової війни головною статтею японського імпорту стало паливо, а експорту — продукція машинобудування, автомобілі, та напівпровідники. Торгівля була переорієнтована на товари важкої і хімічної промисловості. Починаючи з 1980 року країна має перманентне позитивне сальдо торгового балансу — обсяги продажу перевищують обсяги закупівель. Через це між Японією і США неодноразово спахували торговельні конфлікти. У 1990-х роках японські виробничі підприємства перенесли значну частину своїх заводів в азійські країни. Продукція цих підприємств також імпортується до Японії.
На початку 21 століття головними товарами японського імпорту були нафта, зріджений природний газ, текстильні товари, прості мікросхеми, комп'ютери, риба і морепродукти. Головними товарами експорту були автомобілі, складні мікросхеми, сталь, товари хімічної і машинобудівної промисловості. Станом на 2010 рік, за сумою товарів імпорту й експорту, що становить близько 1,402 трильйонів доларів США.
Основними торговельними партнерами Японії є США, Китайська Народна Республіка, Республіка Корея, Республіка Китай, Саудівська Аравія, Австралія.
Основні торговельні порти
Станом на 2006 рік.
Порт | Імпорт (єн) | Експорт (єн) | |
---|---|---|---|
Токійський порт | 7 трлн (риба, морепродукти, текстиль) | 5 трлн (комп'ютери, хімікати) | |
3,9 трлн (паливо, нафта, алюміній) | 7,8 трлн (автомобілі, запчастини) | ||
Аеропорт Наріта | 12,2 трлн (мікросхеми, електротовари) | 12,0 трлн (мікросхеми, електротовари) | |
4,5 трлн (паливо, нафта, газ) | 10,3 трлн (автомобілі, запчастини) | ||
2,7 трлн (текстиль, тютюн) | 5,7 трлн (хімікати) | ||
Аеропорт Кансай | 2,9 трлн (волокно, мікросхеми) | 4,5 трлн (мікросхеми, електротовари) |
Банківська діяльність
Транспорт
У Японії залізниця є основним засобом перевезення пасажирів. Перша залізниця була побудована між Токіо та Йокогамою у 1872 році. У Японії нині[] одна з найрозвиненіших транспортних систем у світі. Щодня працює близько 250 високошвидкісних поїздів Сінкансен. Найшвидші поїзди Сінкансен E5 та [en], що розвивають максимальну швидкість 320 км/год.
Важливе значення для забезпечення стійких зв'язків між Європою та АТР є організація прямого залізничного сполучення між РК та РФ, що стане можливим при відновленні нп||Транскорейської магістралі|||Gyeongui Line}} з виходом на через прикордонний перехід Хасан-Туманган. Тоді, напевно, вдасться похитнути монополістичні позиції судноплавного лобі.
Не викликає сумніву і економічна доцільність та можливі маршрути залізничної магістралі Транскорея – Транссиб – Західна Європа. Серед регіональних євроазійських проєктів міжнародних коридорів значний інтерес має Північно-японський залізничний транспортний коридор. Відповідно до цього проєкту пропонується з'єднати мережу залізничних доріг Японії із загальноєвропейською мережею залізниць через РФ по острову Сахалін спочатку через поромні переправи [ru] та [ru], а в перспективі через Сахалінський тунель та тунель між о.Сахалін та Японією в районі Корсакова. Це створить конкурентоспроможний транспортний маршрут для безперевалочних перевезень вантажів між Японією та ЄС.
Експорт Японії
Експорт країни з 2000 по 2010 роки
Станом на 2010 рік сума товарів на імпорт становила 636,8 млрд доларів США. Головними партнерами Японії в 2009 році були:
- КНР 22,2 %
- США 10,96 %
- Австралія 6,29 %
- Саудівська Аравія 5,29 %
- ОАЕ 4,12 %
- Південна Корея 3,98 %
- Індонезія 3,95 %
Станом на 2009 рік імпорт Японії з України становить 245 млн доларів США.
Експорт країни з 2010 по 2020 роки
Міжнародна торгівля робить значний внесок у японську економіку, причому експорт еквівалентний приблизно 16 відсоткам ВВП. Основні експортні товари включають транспортні засоби, машини та промислові товари. У 2015-2016 роках основними експортними напрямками Японії були США (20,2%), КНР (17,5%) та Республіка Корея (7%).
Попри ослаблення єни внаслідок стимулюючих економічних ініціатив, зростання експорту залишається млявим. Японія має мало природних ресурсів і її сільськогосподарський сектор залишається сильно захищеним.
Експорт країни з 2020 по 2030 роки
Хоча Японія усвідомила ризики надмірної залежності від одного-єдиного джерела виробництва, КНР залишається незамінним економічним партнером як ринку, так і виробничої бази. КНР є найбільшим торговим партнером Японії із величезним споживчим ринком японських товарів. Він багатий на ресурси, добре освічений і має різноманітний ринок праці, який явно залучає фірми, які прагнуть розвитку виробничих операцій, не кажучи вже про те, що в'їзний туризм з материкового КНР процвітав до глобального спалаху коронавірусу. Економічна цінність КНР для Японії означає, що японський уряд не хоче різко розхитувати економічні зв'язки. Хоча існує ризик, що цей крок може бути пов'язаний з іншими спірними питаннями у відносинах, такими як занепокоєння Японії щодо статусу Гонконгу або спірних островів Сенкаку.
Імпорт Японії
Імпорт країни з 2010 по 2020 роки
Основний імпорт Японії включає мінеральне паливо, машини та харчові продукти. 2015 року провідними постачальниками цих товарів були КНР (25,6%), США (10,9%) та Австралія (5,6%).
Японія, як і раніше, є другим за величиною торговим партнером та експортним ринком Австралії і, ймовірно, залишиться таким у найближчому майбутньому. Двостороння торгівля товарами та послугами між Австралією та Японією була оцінена у 60,3 млрд австралійських доларів у 2015-16 роках. Експорт товарів до Японії становив 35,8 млрд. У 2015-2016 роках основний експорт Австралії до Японії включав ЗПГ (близько 16 млрд австралійських доларів), вугілля (11,2 млрд австралійських доларів), залізняк (4,7 млрд австралійських доларів) , яловичину (1,8 млрд австралійських доларів), а також мідні руди та концентрати (1,4 млрд австралійських доларів).
Японія була третім за величиною джерелом імпорту Австралії у 2015-16 роках. Основний імпорт із Японії включав легкові автомобілі (6,6 млрд. австралійських доларів), очищену нафту (2,6 млрд. австралійських доларів) та вантажні транспортні засоби (1,4 млрд. австралійських доларів). Загальний обсяг двосторонньої торгівлі послугами протягом 2015–2016 років. оцінювався приблизно 5,2 млрд. Експорт послуг Австралії у Японію становив 2,1 млрд. австралійських доларів, а імпорт послуг оцінили в 3,1 млрд. австралійських доларів.
Азартні ігри
Більшість форм азартних ігор в Японії було заборонено главою 23 Кримінального кодексу до 2020 року. Однак є кілька винятків, серед яких ставки на перегони та певні моторні види спорту. З 2020 року різні префектури та великі міста почали видачу ліцензій на офіційну роботу казино. Нелегальні казино в Японії часто співпрацюють або належать якудзі.
Проблеми
Безробіття
Японія має низький показник безробіття, який однак невпинно зростає. Упродовж 1970 — 1980-х років його рівень коливався в межах 2 — 2,8 %. В 1990-х роках показних трохи перевищив 3 %. Станом на 2011 рік він становив 4,9 %.
Зовнішній та внутрішній борг Японії
- Валовий зовнішній борг: 2,246 трлн доларів США (2010.7.30)
- Державний борг: 225,80 % від ВВП країни (2010)
Відношення боргу до ВВП Японії виросло більше ніж на 30 відсоткових пунктів у період з 2012 фінансового року до 2020 фінансового року до 225% ВВП, а Японія залишається розвиненою економікою світу з найбільшою заборгованістю.
Державний борг Японії, третьої за величиною економіки світі, більш ніж удвічі перевищує розмір її економіки 5 трильйонів доларів.
Зобов'язання інших країн перед Японією
За даними Міністерства фінансів США, Японія є найбільшим тримачем казначейських облігацій США, які станом на вересень 2021 року, становлять 1,319 трильйона доларів.
Активи центрального банку Японії
Активи центрального банку Японії становлять 716 трильйонів єн, або понад 6,4 трильйонів доларів за підсумками червня 2021 року. Це понад 130 відсотків ВВП Японії. Ця цифра набагато вища, чим у ФРС і ЄЦБ. Що особливо важливо, так це те, що Банк Японії має зобов’язання уряду Японії на суму близько 540 трильйонів єн, або близько 4,8 трильйонів доларів, що становить близько 40 відсотків цього ринку.
Центральному банку Японії припадає 7 відсотків від загальної вартості акцій, які котуються на першій секції Токійської фондової біржі на кінець березня 2021 року. Ці авуари складають 51 трильйона єн, або понад 450 мільярдів доларів у формі ETF.
Банківська система Японії
На початку 2019 року, за цілий рік до того, як глобальна пандемія коронавірусу застала світ зненацька, регіональні банки в Японії, як повідомлялося, вже були у важкому становищі. Оскільки регіональні банки конкурують за пул позичальників, що скорочується, в малих містах і сільських районах, стикаються з серйозною депопуляцією, проблеми відображають тенденцію до падіння прибутків. Оскільки місцева економіка, яку обслуговують ці банки, вже виснажується, ризики, пов'язані з пандемією, лише посилюють потребу регіональних банків Японії у пошуку творчих рішень для виживання.
Відновлення економіки Японії після пандемії
Відновлення реального ВВП
Реальний ВВП, який враховує вплив інфляції, не повернеться до рівня до пандемії до другої половини 2023 року, сказав Такахіде Кіучі, колишній член ради директорів Банку Японії, який зараз працює головним економістом у дослідницькому інституті Nomura.
Політика фінансових стимулів
Японія вже витратила 770 мільярдів доларів на фіскальні стимули, або майже 17 відсотків валового внутрішнього продукту, з початку спалаху Covid-19 у 2020 році.
Але так само як в багатьох частинах світу оцінюють варіанти скасування своїх заходів стимулювання економіки, через зростаючі інфляційні ризики, прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда готує прямий розподіл коштів у розмірі 100 000 єн (872 долари США) домогосподарствам з дітьми молодше 18 років.
Проблема, однак, полягає в тому, що стимулюючі чеки, розподілені у минулому, мало що зробили для стимулювання споживання та інфляції в Японії, і є мало ознак того, що цього разу результат буде іншим.
Проте занепокоєння з приводу додаткових заходів стимулювання переважно зумовлено величезним борговим навантаженням Японії, яке досягло 266 відсотків її валового внутрішнього продукту.
У попередньому розподілі чеків на 100 000 єн кожному громадянину Японії, який розпочався у травні минулого року, аналітики підрахували, що близько 70 відсотків грошей опинилися у банківських заощадженнях.
«Навіть якщо близько 30 відсотків із 2 трлн єн, розподілених між сім'ями з дітьми, будуть витрачені в цей час, це не сильно вплине на загальне споживання», - додав Морішиге.
Друге питання з економічним пакетом уряду, який, як повідомляється, включатиме бюджетні витрати у розмірі понад 40 трил. єн ($350 млрд).
Японія оговталася від Covid-19 повільніше за інші розвинені країни, при цьому її економіка скоротилася в річному обчисленні на 3 відсотки в третьому кварталі через збої в глобальному ланцюжку достачання.
19 листопада 2021 року, Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда оприлюднив рекордний пакет стимулів на суму близько 56 трлн японських єн (490 мільярдів доларів).
Політики сподіваються, що нові витрати допоможуть підтримати економіку, яка скоротилася більше, ніж очікувалося, у третьому кварталі 2021 року, через удар по споживанню та експорту через пандемічні обмеження та глобальні перебої з постачаннями.
Проблеми
Три гігантські пакети витрат Японії на боротьбу з пандемією залишили її з непогашеним довгостроковим боргом, що приблизно вдвічі перевищує розмір її економіки в 5 трильйонів доларів США.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- AsialinkBusiness. . Asialink Business (англ.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- 自給的農家
- 販売農家
- 主業農家
- 準主業農家
- 副業的農家
- Міністерство закордонних справ Японії (2009). . Профайл. Кабінет Міністрів Японії. Архів оригіналу за 23 березня 2011. Процитовано 2011-6-9.
- AsialinkBusiness. . Asialink Business (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- Nadeau, Paul. (амер.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- . AFP. 12 серпня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 5 вересня 2010.
- . The Japan Times (амер.). 22 жовтня 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
- . www.globaltimes.cn. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . NHK WORLD (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Rausch, Anthony. (амер.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- Reuters, Story by. . CNN. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- Inagaki, Kana (18 листопада 2021). . Financial Times. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Джерела
- Економіка Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. —
Література
- Японський феномен розвитку приватного бізнесу: монографія / Я. Кашуба. — Л. : Астролябія, 2009. — 270 с. : табл. — Бібліогр. : с. 266—270 (107 назв). — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Японії |
- (яп.)(англ.) [1] [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- (яп.)(англ.) [2] [ 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Economic survey of Japan 2008: Reforming the labour market to cope OECD with increasing dualism and population ageing [ 2 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Why Are Japanese Wages So Sluggish? IMF Working paper [ 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- LABOR TURNOVER IN THE USA AND JAPAN: A TALE OF TWO COUNTRIES[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekono mika Yapo niyi odna z najrozvinenishih ekonomik svitu Za rozmirom VVP i obsyagom promislovogo virobnictva Yaponiya zajmaye 4 e misce sered krayin svitu pislya SShA KNR i Nimechchini za danimi 2024 roku Vona viperedzhaye inshi azijski derzhavi za rivnem rozvitku promislovosti osnovni galuzi yakoyi chorna ta kolorova metalurgiya silove elektrichne obladnannya sudnobudivna ta avtomobilna promislovist ta priladobuduvannya naftohimichna harchova tekstilna ta legka promislovist Ekonomika YaponiyiTokio stolicya ta finansovij centr YaponiyiValyuta1 yena 100 senFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiSOTStatistikaVVP 5 233 trln 2016 Zrostannya VVP 1 2016 VVP na dushu naselennya 41 200 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 1 1 promislovist 29 6 poslugi 69 4 2016 Inflyaciya ISC 0 1 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti16 1 2013 Indeks Dzhini37 9 2011 Robocha sila66 73 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 2 9 promislovist 26 2 poslugi 70 9 2015 Bezrobittya3 1 2016 Galuzi virobnictvanajbilsh tehnologichno rozvinenij virobnik avtomobiliv elektronnogo ustatkuvannya verstativ stali ta kolorovih metaliv suden himichnih rechovin tekstilyu harchovih produktivZovnishnya diyalnistEksport 634 9 mlrd 2016 Eksportni tovariavtomobili 14 9 chavun ta stal 5 4 napivprovidniki 5 avtozapchastini 4 8 energogeneruyuchi mashini 3 5 plastikovi materiali 3 3 Partneri SShA 20 2 KNR 17 7 Pivdenna Koreya 7 2 Gonkong 5 2 Tayiland 4 3 2016 Import 583 5 mlrd 2016 Importni tovarinafta 16 1 ridkij prirodnij gaz 9 1 odyag 3 8 napivprovidniki 3 3 vugillya 2 4 audio ta vizualni aparati 1 4 Partneri KNR 25 8 SShA 11 4 Avstraliya 5 Pivdenna Koreya 4 1 2016 Derzhavni finansiBorg 3 24 trln zovnishnij 2016 Dohodi 1 684 trln 2016 Vitrati 1 909 trln 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Naprikinci XX st v Yaponiyi strimko zrostali invalyutni rezervi Uryadom bula zaprovadzhena sistema zahodiv shodo liberalizaciyi vivozu yaponskih kapitaliv zakordon Nini vona ye najpotuzhnishim bankivskim centrom i mizhnarodnim kreditorom Yiyi chastka u mizhnarodnih pozikah zrosla z 5 u 1980 r do 20 6 u 1990 r Eksport kapitalu ye golovnoyu formoyu zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti Najbilshe yaponskih kapitaliv pracyuye u SShA 42 2 krayinah Aziyi 24 2 Zahidnoyi Yevropi 15 3 Latinskoyi Ameriki 9 3 IstoriyaDomoderna Yaponiya Yaponsko minska torgivlya Torgivlya z pivdennimi varvaramiYaponska imperiya Povoyenna Yaponiya Dokladnishe Yaponske ekonomichne divo U 1939 na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni yaponska tekstilna produkciya dominuvala na svitovomu rinku a metalurgiya mashinobuduvannya zokrema transportne himichna promislovist i inshi mali visokij riven rozvitku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bula znishena znachna chastina yaponskogo ekonomichnogo potencialu Osnovi dlya podalshogo energijnogo pidjomu i strukturnih peretvoren v gospodarstvi buli zakladeni vnaslidok pereglyadu uryadovoyi politiki shodo nauki i tehniki organizaciyi pidgotovki visokokvalifikovanih robochih kadriv a takozh zavdyaki vikoristannyu dosvidu nakopichenogo do i pid chas vijni U pislyavoyenni desyatirichchya prinajmni do 1973 buli nadzvichajno visokimi v serednomu blizko 10 na rik v 1955 1973 Do kincya 1973 traplyalisya okremi korotkochasni spadi do 4 6 U podalshi roki vnaslidok rizkogo stribka cin na importovanu naftu serednorichni tempi zrostannya virobnictva znizilisya priblizno do 4 3 U 1977 1987 voni stanovili 4 2 Kardinalno zminilasya struktura nacionalnogo pributku Yaksho v silskomu gospodarstvi ribalstvi i lisovomu gospodarstvi v 1955 bulo stvoreno 23 nacionalnogo pributku to v 1965 11 v 1995 lishe 2 1 V toj zhe chas girnichodobuvna obrobna promislovist i budivnictvo yaki v 1955 davali 29 nacionalnogo pributku v 1995 stanovili blizko 40 7 Chastka sferi poslug sho vklyuchaye transport torgivlyu finansi i administrativnu diyalnist stanovila 48 v 1955 i 58 v 1995 U 1996 trudovi resursi ocinyuvalisya v 67 11 mln cholovik z yakih 32 7 buli zajnyati v promislovosti 26 5 v torgivli i bankivskij diyalnosti 24 6 v sferi poslug i 5 5 v silskomu gospodarstvi i ribalstvi Poshirenij robitnikiv i sluzhbovciv za yakim pracyuyut blizko 25 zajnyatih v obrobnij promislovosti U 1980 h rokah v krayini vidbulosya zgortannya energoyemnih i materialoyemnih virobnictv v ramkah strukturnoyi perebudovi promislovosti z metoyu znizhennya yiyi zalezhnosti vid importu sirovini i paliva Svoyeridna risa yaponskoyi ekonomiki poyednannya velikih koncerniv z velikim chislom dribnih pidpriyemstv Gigantski monopoliyi v tomu chisli Mitsubishi Mitsui Sumitomo Fuji ta inshi kontrolyuyut majzhe vsi galuzi ekonomiki U krayini trivalij chas isnuvala sistema dovichnogo najmu koli pracivniku ne mozhna bulo perehoditi z odniyeyi firmi v inshu Yaksho vin navazhuvavsya ce zrobiti to jogo vvazhali zradnikom i stavilisya do nogo znevazhlivo Sogodni silske gospodarstvo stanovit 1 3 vid vsogo VNP v sferah ekonomiki Zagalna harakteristika Yaponiya odna z najbilshih ta najrozvinenishih ekonomik svitu Vona maye dobre osvichenu ta pracovitu robochu silu a jogo velike ta bagate naselennya robit jogo odnim iz najbilshih spozhivchih rinkiv u sviti Ekonomika Yaponiyi bula drugoyu za velichinoyu u sviti pislya SShA z 1968 po 2010 rik koli yiyi viperediv KNR Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2016 roci ocinyuvavsya u 4 7 triljona dolariv SShA a jogo naselennya u 126 9 miljona osib maye visokij riven zhittya a VVP na dushu naselennya u 2015 roci stanoviv trohi menshe nizh 40 000 dolariv SShA Zavdyaki fenomenalnomu ekonomichnomu vidrodzhennyu z popelu Drugoyi svitovoyi vijni Yaponiya stala odniyeyu z pershih azijskij krayin yaka pidnyalasya po lancyuzhku stvorennya vartosti vid deshevogo tekstilyu do peredovogo virobnictva ta poslug yaki nini stanovlyat bilshu chastinu VVP ta zajnyatosti Yaponiyi Pervinni galuzi vklyuchayuchi silske gospodarstvo stanovlyat lishe 1 vidsotok VVP Z 1960 h po 1980 i roki Yaponiya dosyagla odnogo z najvishih tempiv ekonomichnogo zrostannya u sviti Comu zrostannyu spriyali 1 Visoki tempi investicij u virobnichi ustanovki ta obladnannya 2 Zastosuvannya efektivnih promislovih tehnologij 2 3 Visokij riven osviti 4 Horoshi vidnosini mizh praceyu ta menedzhmentom 5 Shvidkij dostup do providnih tehnologij ta znachni investiciyi v doslidzhennya ta rozrobki 6 Vse vidkritisha svitova torgova struktura 7 Velikij vnutrishnij rinok vimoglivih spozhivachiv yakij dav yaponskim pidpriyemstvam perevagu u masshtabah svoyeyi diyalnosti Virobnictvo bulo najpomitnishoyu i vsesvitno vidomoyu risoyu ekonomichnogo zrostannya Yaponiyi Sogodni Yaponiya ye svitovim liderom u virobnictvi elektropriladiv ta elektroniki avtomobiliv suden verstativ optichnogo ta precizijnogo obladnannya mashin ta himikativ Prote v ostanni roki Yaponiya postupilasya deyakimi ekonomichnimi perevagami v obrobnij promislovosti KNR Respublici Koreya ta inshim krayinam z virobnichoyu ekonomikoyu Yaponski firmi pevnoyu miroyu protidiyali cij tendenciyi perevivshi virobnictvo krayini z nizkimi vitratami Sektor poslug Yaponiyi vklyuchayuchi finansovi poslugi nini vidigraye znachno pomitnishu rol ekonomiki stanovlyachi blizko 75 vidsotkiv VVP Tokijska fondova birzha odin iz providnih svitovih finansovih centriv Mizhnarodna torgivlya robit znachnij vnesok u yaponsku ekonomiku eksport stanovit priblizno 16 vidsotkiv VVP Osnovni statti eksportu vklyuchayut avtomobili obladnannya ta promislovi tovari U 2015 2016 rokah osnovnimi krayinami priznachennya eksportu z Yaponiyi buli SShA 20 2 vidsotka KNR 17 5 vidsotkiv ta Respublika Koreya 7 vidsotkiv Popri oslablennya yeni vnaslidok stimulyuyuchih ekonomichnih iniciativ zrostannya eksportu zalishayetsya mlyavim U Yaponiyi malo prirodnih resursiv i yiyi silskogospodarskij sektor zalishayetsya pid nadijnim zahistom Osnovni statti importu Yaponiyi mineralne palivo obladnannya ta harchovi produkti 2015 roku providnimi postachalnikami cih tovariv buli KNR 25 6 SShA 10 9 ta Avstraliya 5 6 Ostanni tendenciyi v yaponskij torgivli ta inozemnih investiciyah vidobrazili nabagato aktivnishu vzayemodiyu z KNR yakij u 2008 roci obignav SShA yak najbilshogo torgovogo partnera Yaponiyi Nedavni ekonomichni reformi ta liberalizaciya torgivli spryamovani na te shob zrobiti ekonomiku vidkritishoyu ta gnuchkishoyu budut vazhlivimi dlya togo shob dopomogti Yaponiyi vporatisya z yiyi problemami Pislya svoyeyi peremogi na viborah u grudni 2012 roku prem yer ministr Yaponiyi Sindzo Abe dotrimuvavsya reformistskoyi programi yaka otrimala nazvu abenomika zdijsnyuyuchi fiskalnu ta groshovo kreditnu ekspansiyu a takozh elementi strukturnoyi reformi yaki mogli b liberalizuvati yaponsku ekonomiku Shvidke starinnya naselennya Yaponiyi maye prizvesti do skorochennya chiselnosti robochoyi sili ta podatkovih nadhodzhen odnochasno visuvayuchi pidvisheni vimogi do vitrat na ohoronu zdorov ya ta socialne zabezpechennya Reformi rinku praci stvoreni zadlya rozshirennya uchasti vhodyat u chislo zahodiv sho vikoristovuyutsya protidiyi ciyeyi tendenciyi 2013 roku v Yaponiyi sposterigalosya rizke zrostannya tempiv zrostannya na osnovi programi ekonomichnogo vidrodzhennya prem yer ministra Yaponiyi Sindzo Abe Tri strili yaka peredbachaye pom yakshennya groshovo kreditnoyi politiki gnuchku fiskalnu politiku ta strukturnu reformu Pervinnij sektorSilske gospodarstvo Dokladnishe Silske gospodarstvo Yaponiyi Osoblivosti Zemleustrij 2005 Lisi 66 4 Orni zemli 12 7 Zhitlo 4 8 Inshe 16 1 Skorochennya ornih zemelmln ga1970 5 80 3 42 2 38 1980 5 46 3 06 2 41 1990 5 24 2 85 2 40 2000 4 83 2 64 2 19 2005 4 69 2 56 2 14 zalivni polya suhodilni polya Silskogospodarski ugiddya Yaponiyi skladayut blizko 13 yiyi teritoriyi Bilshe polovini cih ugid zalivni polya yaki vikoristovuyutsya dlya risivnictva V serednomu odne fermerske gospodarstvo volodiye 1 8 ga rilli Dlya Hokkajdo cej pokaznik stanovit 18 ga a dlya reshti 46 prefektur 1 3 ga Yaponiyi pritamanne intensivne silske gospodarstvo oskilki silskogospodarski ugiddya perevazhno mali Voni obroblyayutsya bagatma fermerami yak pravilo bez zastosuvannya velikoyi silskogospodarskoyi tehniki z vikoristannyam prirodnih abo himichnih dobriv Oskilki v krayini brakuye rivninnoyi zemli bagato ugid roztashovani na terasah na shilah gir sho takozh uskladnyuye vikoristannya tehniki Z kincya 20 stolittya dlya Yaponiyi harakterne shvidke skorochennya ornih plosh osoblivo zalivnih poliv Prichinami skorochennya nazivayut perehid yaponciv vid tradicijnogo do zahidnogo sposobu zhittya zmenshennya spozhivannya risu i zbilshennya spozhivannya pshenichnih virobiv m yasa molochnih produktiv tosho Inshoyu prichinoyu skorochennya ornih zemel ye urbanizaciya a takozh rozvitok pidpriyemstv vtorinnogo i tretinnogo sektoriv ekonomiki Kolishni silskogospodarski ugiddya vidvodyatsya pid budivnictvo zhitlovih primishen zavodiv ofisiv abo dorig Orni zemli v prefekturah Orni zemli na Hokkajdo1992menshe 1 ga 61 1 3 ga 35 3 5 ga 4 bilshe 5 ga 1 1992menshe 1 ga 24 1 3 ga 40 3 5 ga 12 bilshe 5 ga 25 2006menshe 1 ga 57 1 3 ga 35 3 5 ga 5 bilshe 5 ga 3 2006menshe 1 ga 20 1 3 ga 27 3 5 ga 12 bilshe 5 ga 41 Yaponski fermeri Za chinnim yaponskim zakonodavstvom vid 1990 roku use naselennya krayini sho zajnyate u silskomu gospodarstvi nazivayetsya fermerami Voni podilyayutsya na dvi kategoriyi ti hto viroshuyut produkciyu dlya vlasnih potreb i ti hto viroshuye produkciyu na prodazh Pershi nazivayutsya prostimi fermerami a drugi fermerami torgovcyami Ostanni za zakonom povinni mati orni zemli plosheyu bilshe 30 ariv shorichnij dohid z yakih perevishuye 500 tisyach yen Fermeri torgovci takozh podilyayutsya na tri tipi profesionaliv napivprofesionaliv i lyubiteliv Do pershogo i drugogo tipu nalezhat osobi yaki ye molodshim 65 rokiv i zajmayutsya silskogospodarskimi robotami bilshe 60 dniv na rik Richnij dohid profesionaliv perevazhno formuyetsya za rahunok zbutu silskogospodarskoyi produkciyi Napivprofesionali zaroblyayut na silskomu gospodarstvi lishe chastkovo Lyubiteli ye starshimi 65 rokiv dlya nih viroshuvannya produkciyi dzherelom dodatkovogo zarobitku abo hobi Stanom na kinec 20 pochatok 21 stolittya bilshe polovini yaponskih fermeriv nalezhat do tretogo tipu i ye perevazhno osobami pohilogo viku K st fermerskih gospodarstv K st fermerivmln1998 2 522000 2 342002 2 252004 2 162005 1 95 mln1992 4 522000 3 892002 3 752004 3 622005 3 35Risivnictvo Dokladnishe Plosha visivu kultur 2005 Ris 40 0 Kormovi 24 Ovochevi 13 Yachminni 6 Fruktovi 6 Bobovi 5 Tehnichni 4 Inshi 4 plosha 4 38 mln ga Osnovnoyu galuzzyu silskogo gospodarstva Yaponiyi ye risivnictvo Blizko polovini usiyeyi ornoyi zemli krayini priznachena dlya viroshuvannya roslin vidvedena pid ris U 1960 h rokah pid chas yaponskogo ekonomichnogo diva naselennya Yaponiyi i jogo pributki zrosli sho viklikalo rist popitu na ris V cyu dobu yaponske risivnictvo dosyaglo svogo apogeyu Odnak cherez nadmirni nadlishki viroshenoyi produkciyi fermeri buli zmusheni v 1970 roci rozpochati skorochuvati posivni ploshi Na zalivnih risovih polyah bulo zaprovadzheno sistemu sivozmini Odnochasno bulo vdoskonaleno tehniku viroshuvannya risu yaka dozvolyala otrimuvati visoki vrozhayi z nevelikih poliv Vtim aktivne skorochennya ugid sho zbiglosya zi skorochennyam kilkosti naselennya zajnyatogo v silskomu gospodarstvi sprichinilo deficit risu yakij vinik pislya 1997 roku Na pochatku 21 stolittya pributki vid viroshuvannya risu stanovili 23 vid valovoyi produkciyi silskogo gospodarstva Yaponiyi Najbilshi virobniki risu Centri risivnictva Ribalstvo Dokladnishe Osnovni ribolovecki porti Yaponiyi Ribalstvo i pererobka moreproduktiv ye tradicijnoyu galuzzyu gospodarstva yaponciv vid chasiv neolitu V serednomu meshkanec Yaponiyi spozhivaye 168 g ribi shodnya sho ye najvishim pokaznikom sered krayin svitu Priberezhni vodi Yaponskogo arhipelagu bagati na ribu yistivni vodorosti ta inshi morski resursi Trivalij chas najpributkovishim miscem dlya ribalstva bulo na pivnichnomu shodi ostrova Honsyu de holodna Kurilska techiya zustrichayetsya z teployu techiyeyu Kuroshio Prote cherez avariyu na susidnij Fukusimskij AES 2011 roku vilov ribi i moreproduktiv v comu areali timchasovo zupineno Inshim miscem bagatim na ribu ye negliboke Shidnokitajske Ohotske Beringove Yaponske morya pivnichna i pivdenna chastini Zahidnogo Tihogo okeanu Osnovu vilovu stanovlyat ribi rodini skumbriyevih 14 tunci 8 8 primorski grebinci 7 sajri 5 ribi rodini lososevih 5 5 mintayi 4 ta 4 Sered inshih vidiv lovlyat krabiv kambal pagriv zhovtohvostiv tosho Vilov zdijsnyuyetsya v priberezhnih i viddalenih vodah Za mizhnarodnim zakonodavstvom yaponski ribalki mayut pravo zajmatisya ribalstvom lishe u yaponskih teritorialnih vodah ta yaponskij viklyuchnij ekonomichnij zoni radiusom 370 km v Tihomu okeani Yaponiya ye liderom svitu z importu ribu i moreproduktiv Vona vvozit 20 usiyeyi ribi svitu sho eksportuyetsya inshimi krayinami Obsyagi yaponskogo importu ribi i moreproduktiv pochali zrostati pislya vstanovlennya mizhnarodnih obmezhen shodo teritorialnih vod ta viklyuchnih ekonomichnih zon Ci obmezhennya unemozhlivili vilov ribi yaponskimi ribalkami u dalekih vodah Tihogo okeanu Pislya 1995 roku Yaponiya bilshe vvozit produkti ribalstva z zakordonu nizh dobuvaye abo viroshuye sama Najbilshe yaponci vitrachayut groshej na vviz krevetok a najbilshe kupuyut inozemnih tunciv Golovnimi mizhnarodnimi postavnikami ribi i moreproduktiv do Yaponiyi ye svitovi lideri v galuzi ribalstva KNR Peru Chili SShA Indoneziya Centri akvakulturizhovtohvostiv undarij laminarij ustricnori chervonih pagriv perliv koropivvugriv grebincivVtorinnij sektorPromislovist Osoblivosti Promislovi rajoni Tokio Jokogama Osaka Kobe i Nagoya na yaki pripadaye ponad 50 pributkiv obrobnih galuzej vidilyayetsya m Kitakyusyu na pivnochi o Kyusyu Najvidstalishi v industrialnomu vidnoshenni Hokkajdo pivnichnij Honsyu i pivdennij Kyusyu de rozvineni chorna i kolorova metalurgiya koksohimiya naftopererobka mashinobuduvannya vijskova harchova tekstilna poligrafichna promislovist Golovnim strukturnim faktorom ye nauka i osvita tomu yim pridilyayetsya osobliva uvaga Vidpovidno do derzhavnoyi programi rozvitku nacionalnoyi sistemi naukovo doslidnih i doslidno konstruktorskih robit NDDKR bulo zdijsneno perehid vid importuvannya tehnichnih dosyagnen do rozrobki vlasnoyi sistemi NDDKR Zdijsneno kardinalni zahodi shodo vdoskonalennya pidgotovki kadriv ta podalshogo rozvitku mizhnarodnogo naukovogo spivrobitnictva Buli stvoreni veliki naukovi centri yaki zajmayutsya rozrobkami v galuzi fiziki tverdogo tila atomnoyi energetiki fiziki plazmi novitnih konstrukcijnih materialiv kosmichnih robotiv ta in Do lideriv svitovoyi ekonomiki nalezhat taki yaponski kompaniyi yak Tojotta Motors Macusita Elektrik Soni korporejshin Honda Motors Toshiba Fudzicu ta in Serednij ta malij biznes efektivno funkcionuye v usih galuzyah Vin ye najaktivnishim ta najstabilnishim elementom rinku v rozvitku konkurenciyi pidvishenni konkurentospromozhnosti tovaru Majzhe 99 yaponskih kompanij nalezhit do sferi malogo ta serednogo biznesu Osoblivo velika yih rol v avtomobilnij elektronnij ta elektrotehnichnih galuzyah Promislovi rajoni Tri veliki rajoni Tokijsko Jokogamskij promislovij rajon Kej hin prefekturi Tokio Kanagava region Kanto Shidna Yaponiya Tyuko Han sin Inshi rajoni Kita Kyusyu Seto najkaj Tokaj Hokuriku Kanto Tokijsko Tibskij promislovij rajon Kej jo prefektura Tiba region Kanto Shidna Yaponiya Kasimskij promislovij rajon Kasima prefektura Ibaraki region Kanto Shidna Yaponiya Avtomobilebuduvannya Dokladnishe Avtomobilna promislovist u Yaponiyi Avtomobil majbutnogo Toyota i unit Avtomobilebuduvannya odna z osnovnih galuzej promislovosti sho zabezpechila strimkij rozvitok yaponskoyi ekonomiki v drugij polovini 20 stolittya Na pochatku 21 stolittya v cij galuzi bulo zajnyato blizko 8 mln osib Avtomobilna produkciya ye odniyeyu z golovnih statej yaponskogo eksportu Veliki avtomobilebudivni rajoni roztashovani v prefekturah Kanagava Sidzuoka ta Ajti Najbilshi zavodi znahodyatsya v mistah Hirosima Tojota Hamamacu Jokosuka Jokogama Ota Providnimi yaponskimi avtomobilnimi kompaniyami sho pracyuyut na mizhnarodnih rinkah ye Mazda Hirosima Honda Tokio Tojota Tojota Nissan Jokogama Sudzuki Hamamacu Micubisi Hamamacu ta inshi Yaponske avtomobilebuduvannya nabulo rozvitku u 1960 h rokah v epohu yaponskogo ekonomichnogo diva Pochinayuchi z 1970 h rokiv pidpriyemci pochali eksport vlasnoyi avtomobilnoyi produkciyi do SShA Ce sprichinilo torgovelnij konflikt mizh oboma krayinami v 1974 roci Dlya jogo rozv yazannya yaponskij uryad vstanoviv obmezhennya na viviz yaponskih avtomobiliv zakordon a yaponski pidpriyemci chastkovo perenesli svoye virobnictvo na teritoriyu SShA Rozv yazannya konfliktu uspishno spriyalo rozvitku yaponskogo avtomobilebuduvannya Najvishogo piku vono dosyaglo 1989 roku koli v krayini bulo vigotovleno blizko 13 mln avtomobiliv z yakih 6 miljoniv bulo eksportovano zakordon U 1990 1995 rokah sposterigavsya spad virobnictva avtomobiliv do rivnya 1979 roku Vin zminivsya periodom stagnaciyi yakij zakinchivsya 2002 roku vidnovlennyam rostu Centri avtomobilebuduvannya Sudnobuduvannya Dokladnishe Yaponskij korabel Nippon maru Sudnobuduvannya ye tradicijnoyu galuzzyu virobnictva dlya Yaponiyi vprodovzh bagatoh stolit Osnovnimi sudnobudivnimi rajonami ye uzberezhzhya Vnutrishnogo Yaponskogo morya pivnichni beregi ostrova Kyusyu ta Tihookeanske uzberezhzhya Najbilshi zavodi roztashovani u mistah Sasebo Nagasaki Kure Onomiti Sakayide Kobe Jokosuka Jokogama Hakodate Providnimi yaponskimi sudnobudivnimi kompaniyami ye Sasebo Micubisi Nagasaki Kavasaki Kobe Yuniversal Kavasaki ta inshi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zavdyaki vdoskonalennyu tehniki sudnobuduvannya Yaponiya bula svitovim liderom v cij galuzi U pershij polovini 1970 h rokiv vona vipuskala korabli sumarnoyu tonnazhnistyu ponad 16 mln tonn Prote pislya v 1974 1975 rokah popit na veliki tankeri dlya perevezennya nafti rizko skorotivsya sho sprichinilo rizke padinnya yaponskogo virobnictva U 1980 h rokah yaponski sudnobudivniki opravilisya pislya krizi ale buli zmusheni vstupiti u borotbu z konkurentami z Pivdennoyi Koreyi ta komunistichnogo Kitayu Na pochatku 21 stolittya Yaponiya i Koreya prodovzhuyut vesti borotbu za liderstvo na mizhnarodnomu rinku sudnobudivnictva Elektrotehnika Yaponska elektronna promislovist ye odniyeyu z najbilshih u sviti hocha chastka yaponskih elektronnih kompanij suttyevo znizilasya pislya svogo piku cherez konkurenciyu z boku Pivdennoyi Koreyi Tajvanyu Kitayu ta Spoluchenih Shtativ Pidpriyemstva Canon Casio Daihatsu Fujitsu JVC Hitachi Isuzu Kenwood Corporation Korg Mitsubishi Nintendo Olympus Panasonic Pioneer Roland Sega Sharp Shimano Sony Toshiba Yamaha YonexResursi i energetika Resursi Dokladnishe Korisni kopalini Yaponiyi ta Girnicha promislovist Yaponiyi Energobalans Yaponiyi Dinamika spozhivannya energiyi za tipami energetichnih resursiv 1970 2004 vugillya nafta prirodnij gaz AES GES inshe Yaponiya bidna na energetichni resursi Krayina perevazhno importuye yih z zakordonu sho robit yiyi vrazlivoyu do zovnishnih vpliviv Do 1960 h rokiv yaponska ekonomika pracyuvala na kam yanomu vugilli prote pislya perejshla na spozhivannya nafti U zv yazku iz 1973 i 1979 rokiv yaponskij uryad uhvaliv rishennya zmenshuvati naftovu zalezhnist krayini shlyahom rozvitku vlasnoyi yadernoyi energetiki ta perevedennyam chastini pidpriyemstv na prirodnij gaz Vugillya vikoristovuyetsya v yaponskij metalurgiyi ta na teplovih elektrostanciyah Stanom na 2004 rik jogo chastka v energobalansi krayini stanovila blizko 22 Yaponiya cilkovito vidmovilasya vid vidobutku vlasnogo vugillya u 1960 h j vvozit jogo u neobhidnih kilkostyah dlya promislovosti z Avstraliyi 57 Indoneziyi 16 ta KNR 13 Nafta osnovnij energetichnij resurs Yaponiyi chastka yakogo v energobalansi krayini blizko 50 Z nafti vigotovlyayut osnovni naftoprodukti benzin gas dizelne palivo mazut ligroyin Stanom na 2004 rik 99 7 cogo resursu Yaponiya importuvala zakordonom Z nih 90 nafta z krayin Blizkogo Shodu Saudivskoyi Araviyi 31 Ob yednani arabski emirati 25 Iran 13 Katar 9 Kuvejt 8 Cherez visoku zalezhnist Yaponiyi vid nafti i politichnu nestabilnist Blizkoshidnogo regionu uryad krayini namagayetsya vikoristovuvati alternativni dzherela energiyi taki yak bioetanol Prirodnij gaz vikoristovuyetsya na teplovih elektrostanciyah v mistah a takozh yak palne dlya avtomobiliv Vin vvazhayetsya bilsh ekologichno chistim dzherelom energiyi oskilki pri jogo spozhivanni vikidi vuglekislogo gazu v atmosferu menshi nizh pri spozhivanni vugillya abo naftoproduktiv Pislya naftovih kriz 1970 h rokiv chastka prirodnogo gazu v energobalansi krayini zrosla Na 2004 rik vona stanovila ponad 13 96 5 cogo resursu Yaponiya vvozila zzvoni Do 2005 roku najbilshim eksporterom prirodnogo gazu do Yaponiyi bula Indoneziya Odnak cherez zmenshennya postavok gazu u zv yazku z rozvitkom indonezijskoyi ekonomiki ta zbilshennyam popitu na vnutrishnomu indonezijskomu rinku misce Indoneziyi posila Malajziya Stanom na 2009 rik Yaponiya importuvala prirodnij gaz z Malajziyi 22 Avstraliyi 20 Indoneziyi 18 ta Bruneyu 12 ta Kataru 12 Yaponiya maye znachni pokladi mineraliv ale bidna na metali 100 usiyeyi zaliznoyi rudi alyuminiyu ta midi sho vikoristovuyetsya v yaponskij promislovosti importuyetsya z zakordonu Stanom na 2004 rik najbilshimi postachalnikami zaliznoyi rudi do Yaponiyi buli Avstraliya 62 Braziliya 21 j Indiya 8 alyuminiyu Avstraliya 45 Indoneziya 37 Indiya 13 midi Chili 21 Indoneziya 19 Avstraliya 10 Na protivagu comu Yaponiya majzhe povnistyu zabezpechuye sebe mineralami j budivelnimi materialami zokrema cementom V krayini ye takozh neznachni pokladi zolota najvishoyi svitovoyi yakosti sho vidobuvayetsya v kopalni mista Isa prefekturi Kagosima Energetika V energobalansi Yaponiyi chastka vugillya 17 nafti i prirodno gazu 67 gidro i atomnoyi energiyi 16 Zagalne spozhivannya energiyi 4 2 t umovnogo paliva na odnogo zhitelya ye priblizno takim zhe yak i v Zahidnij Yevropi Virobnictvo elektroenergiyi dosyaglo 900 mlrd kVt god rik TES viroblyayut 2 3 elektroenergiyi Ce potuzhni stanciyi yaki pracyuyut na nafti abo gazi rozmisheni nedaleko vid spozhivacha tobto na tihookeanskomu uzberezhzhi v rajonah Kanto Tokaj i Kinti Za rozvitkom atomnoyi energetiki Yaponiya postupayetsya lishe SShA i Franciyi V 90 h rokah vona pochala zbagachuvati uran Avariya na Fukusimskij AESTretinnij sektorTorgivlya Dokladnishe Osoblivosti Yaponiya ye odnim iz najbilshih eksporteriv avtomobiliv ta visokotochnoyi tehniki Liovoruch Avtomobil Mazda Atenza Sedan 2007 roku pravoruch Fotoaparat Canon 400D Yaponska torgivlya nalezhit do tipu torgivli dodanoyi vartosti Vona polyagaye v importuvanni Yaponiyeyu sirovini i eksportuvanni promislovih tovariv V chasi isnuvannya Yaponskoyi imperiyi krayina perevazhno vvozila sirovinu dlya tekstilnoyi promislovosti a vivozila tekstilni tovari Torgivlya bula oriyentovana na predmeti legkoyi promislovosti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni golovnoyu statteyu yaponskogo importu stalo palivo a eksportu produkciya mashinobuduvannya avtomobili ta napivprovidniki Torgivlya bula pereoriyentovana na tovari vazhkoyi i himichnoyi promislovosti Pochinayuchi z 1980 roku krayina maye permanentne pozitivne saldo torgovogo balansu obsyagi prodazhu perevishuyut obsyagi zakupivel Cherez ce mizh Yaponiyeyu i SShA neodnorazovo spahuvali torgovelni konflikti U 1990 h rokah yaponski virobnichi pidpriyemstva perenesli znachnu chastinu svoyih zavodiv v azijski krayini Produkciya cih pidpriyemstv takozh importuyetsya do Yaponiyi Na pochatku 21 stolittya golovnimi tovarami yaponskogo importu buli nafta zridzhenij prirodnij gaz tekstilni tovari prosti mikroshemi komp yuteri riba i moreprodukti Golovnimi tovarami eksportu buli avtomobili skladni mikroshemi stal tovari himichnoyi i mashinobudivnoyi promislovosti Stanom na 2010 rik za sumoyu tovariv importu j eksportu sho stanovit blizko 1 402 triljoniv dolariv SShA Osnovnimi torgovelnimi partnerami Yaponiyi ye SShA Kitajska Narodna Respublika Respublika Koreya Respublika Kitaj Saudivska Araviya Avstraliya Osnovni torgovelni porti Stanom na 2006 rik Port Import yen Eksport yen Tokio Narita Jokogama Nagoya Kansaj KobeTokijskij port 7 trln riba moreprodukti tekstil 5 trln komp yuteri himikati 3 9 trln palivo nafta alyuminij 7 8 trln avtomobili zapchastini Aeroport Narita 12 2 trln mikroshemi elektrotovari 12 0 trln mikroshemi elektrotovari 4 5 trln palivo nafta gaz 10 3 trln avtomobili zapchastini 2 7 trln tekstil tyutyun 5 7 trln himikati Aeroport Kansaj 2 9 trln volokno mikroshemi 4 5 trln mikroshemi elektrotovari Bankivska diyalnist Dokladnishe Kejrecu Transport Dokladnishe Transport Yaponiyi U Yaponiyi zaliznicya ye osnovnim zasobom perevezennya pasazhiriv Persha zaliznicya bula pobudovana mizh Tokio ta Jokogamoyu u 1872 roci U Yaponiyi nini koli odna z najrozvinenishih transportnih sistem u sviti Shodnya pracyuye blizko 250 visokoshvidkisnih poyizdiv Sinkansen Najshvidshi poyizdi Sinkansen E5 ta en sho rozvivayut maksimalnu shvidkist 320 km god Vazhlive znachennya dlya zabezpechennya stijkih zv yazkiv mizh Yevropoyu ta ATR ye organizaciya pryamogo zaliznichnogo spoluchennya mizh RK ta RF sho stane mozhlivim pri vidnovlenni np Transkorejskoyi magistrali Gyeongui Line z vihodom na cherez prikordonnij perehid Hasan Tumangan Todi napevno vdastsya pohitnuti monopolistichni poziciyi sudnoplavnogo lobi Ne viklikaye sumnivu i ekonomichna docilnist ta mozhlivi marshruti zaliznichnoyi magistrali Transkoreya Transsib Zahidna Yevropa Sered regionalnih yevroazijskih proyektiv mizhnarodnih koridoriv znachnij interes maye Pivnichno yaponskij zaliznichnij transportnij koridor Vidpovidno do cogo proyektu proponuyetsya z yednati merezhu zaliznichnih dorig Yaponiyi iz zagalnoyevropejskoyu merezheyu zaliznic cherez RF po ostrovu Sahalin spochatku cherez poromni perepravi ru ta ru a v perspektivi cherez Sahalinskij tunel ta tunel mizh o Sahalin ta Yaponiyeyu v rajoni Korsakova Ce stvorit konkurentospromozhnij transportnij marshrut dlya bezperevalochnih perevezen vantazhiv mizh Yaponiyeyu ta YeS Eksport YaponiyiEksport krayini z 2000 po 2010 roki Stanom na 2010 rik suma tovariv na import stanovila 636 8 mlrd dolariv SShA Golovnimi partnerami Yaponiyi v 2009 roci buli KNR 22 2 SShA 10 96 Avstraliya 6 29 Saudivska Araviya 5 29 OAE 4 12 Pivdenna Koreya 3 98 Indoneziya 3 95 Stanom na 2009 rik import Yaponiyi z Ukrayini stanovit 245 mln dolariv SShA Eksport krayini z 2010 po 2020 roki Mizhnarodna torgivlya robit znachnij vnesok u yaponsku ekonomiku prichomu eksport ekvivalentnij priblizno 16 vidsotkam VVP Osnovni eksportni tovari vklyuchayut transportni zasobi mashini ta promislovi tovari U 2015 2016 rokah osnovnimi eksportnimi napryamkami Yaponiyi buli SShA 20 2 KNR 17 5 ta Respublika Koreya 7 Popri oslablennya yeni vnaslidok stimulyuyuchih ekonomichnih iniciativ zrostannya eksportu zalishayetsya mlyavim Yaponiya maye malo prirodnih resursiv i yiyi silskogospodarskij sektor zalishayetsya silno zahishenim Eksport krayini z 2020 po 2030 roki Hocha Yaponiya usvidomila riziki nadmirnoyi zalezhnosti vid odnogo yedinogo dzherela virobnictva KNR zalishayetsya nezaminnim ekonomichnim partnerom yak rinku tak i virobnichoyi bazi KNR ye najbilshim torgovim partnerom Yaponiyi iz velicheznim spozhivchim rinkom yaponskih tovariv Vin bagatij na resursi dobre osvichenij i maye riznomanitnij rinok praci yakij yavno zaluchaye firmi yaki pragnut rozvitku virobnichih operacij ne kazhuchi vzhe pro te sho v yiznij turizm z materikovogo KNR procvitav do globalnogo spalahu koronavirusu Ekonomichna cinnist KNR dlya Yaponiyi oznachaye sho yaponskij uryad ne hoche rizko rozhituvati ekonomichni zv yazki Hocha isnuye rizik sho cej krok mozhe buti pov yazanij z inshimi spirnimi pitannyami u vidnosinah takimi yak zanepokoyennya Yaponiyi shodo statusu Gonkongu abo spirnih ostroviv Senkaku Import YaponiyiImport krayini z 2010 po 2020 roki Osnovnij import Yaponiyi vklyuchaye mineralne palivo mashini ta harchovi produkti 2015 roku providnimi postachalnikami cih tovariv buli KNR 25 6 SShA 10 9 ta Avstraliya 5 6 Yaponiya yak i ranishe ye drugim za velichinoyu torgovim partnerom ta eksportnim rinkom Avstraliyi i jmovirno zalishitsya takim u najblizhchomu majbutnomu Dvostoronnya torgivlya tovarami ta poslugami mizh Avstraliyeyu ta Yaponiyeyu bula ocinena u 60 3 mlrd avstralijskih dolariv u 2015 16 rokah Eksport tovariv do Yaponiyi stanoviv 35 8 mlrd U 2015 2016 rokah osnovnij eksport Avstraliyi do Yaponiyi vklyuchav ZPG blizko 16 mlrd avstralijskih dolariv vugillya 11 2 mlrd avstralijskih dolariv zaliznyak 4 7 mlrd avstralijskih dolariv yalovichinu 1 8 mlrd avstralijskih dolariv a takozh midni rudi ta koncentrati 1 4 mlrd avstralijskih dolariv Yaponiya bula tretim za velichinoyu dzherelom importu Avstraliyi u 2015 16 rokah Osnovnij import iz Yaponiyi vklyuchav legkovi avtomobili 6 6 mlrd avstralijskih dolariv ochishenu naftu 2 6 mlrd avstralijskih dolariv ta vantazhni transportni zasobi 1 4 mlrd avstralijskih dolariv Zagalnij obsyag dvostoronnoyi torgivli poslugami protyagom 2015 2016 rokiv ocinyuvavsya priblizno 5 2 mlrd Eksport poslug Avstraliyi u Yaponiyu stanoviv 2 1 mlrd avstralijskih dolariv a import poslug ocinili v 3 1 mlrd avstralijskih dolariv Azartni igri Dokladnishe Azartni igri v Yaponiyi Bilshist form azartnih igor v Yaponiyi bulo zaboroneno glavoyu 23 Kriminalnogo kodeksu do 2020 roku Odnak ye kilka vinyatkiv sered yakih stavki na peregoni ta pevni motorni vidi sportu Z 2020 roku rizni prefekturi ta veliki mista pochali vidachu licenzij na oficijnu robotu kazino Nelegalni kazino v Yaponiyi chasto spivpracyuyut abo nalezhat yakudzi ProblemiBezrobittya Yaponiya maye nizkij pokaznik bezrobittya yakij odnak nevpinno zrostaye Uprodovzh 1970 1980 h rokiv jogo riven kolivavsya v mezhah 2 2 8 V 1990 h rokah pokaznih trohi perevishiv 3 Stanom na 2011 rik vin stanoviv 4 9 Zovnishnij ta vnutrishnij borg YaponiyiValovij zovnishnij borg 2 246 trln dolariv SShA 2010 7 30 Derzhavnij borg 225 80 vid VVP krayini 2010 Vidnoshennya borgu do VVP Yaponiyi viroslo bilshe nizh na 30 vidsotkovih punktiv u period z 2012 finansovogo roku do 2020 finansovogo roku do 225 VVP a Yaponiya zalishayetsya rozvinenoyu ekonomikoyu svitu z najbilshoyu zaborgovanistyu Derzhavnij borg Yaponiyi tretoyi za velichinoyu ekonomiki sviti bilsh nizh udvichi perevishuye rozmir yiyi ekonomiki 5 triljoniv dolariv Zobov yazannya inshih krayin pered YaponiyeyuZa danimi Ministerstva finansiv SShA Yaponiya ye najbilshim trimachem kaznachejskih obligacij SShA yaki stanom na veresen 2021 roku stanovlyat 1 319 triljona dolariv Aktivi centralnogo banku YaponiyiAktivi centralnogo banku Yaponiyi stanovlyat 716 triljoniv yen abo ponad 6 4 triljoniv dolariv za pidsumkami chervnya 2021 roku Ce ponad 130 vidsotkiv VVP Yaponiyi Cya cifra nabagato visha chim u FRS i YeCB Sho osoblivo vazhlivo tak ce te sho Bank Yaponiyi maye zobov yazannya uryadu Yaponiyi na sumu blizko 540 triljoniv yen abo blizko 4 8 triljoniv dolariv sho stanovit blizko 40 vidsotkiv cogo rinku Centralnomu banku Yaponiyi pripadaye 7 vidsotkiv vid zagalnoyi vartosti akcij yaki kotuyutsya na pershij sekciyi Tokijskoyi fondovoyi birzhi na kinec bereznya 2021 roku Ci avuari skladayut 51 triljona yen abo ponad 450 milyardiv dolariv u formi ETF Bankivska sistema YaponiyiNa pochatku 2019 roku za cilij rik do togo yak globalna pandemiya koronavirusu zastala svit znenacka regionalni banki v Yaponiyi yak povidomlyalosya vzhe buli u vazhkomu stanovishi Oskilki regionalni banki konkuruyut za pul pozichalnikiv sho skorochuyetsya v malih mistah i silskih rajonah stikayutsya z serjoznoyu depopulyaciyeyu problemi vidobrazhayut tendenciyu do padinnya pributkiv Oskilki misceva ekonomika yaku obslugovuyut ci banki vzhe visnazhuyetsya riziki pov yazani z pandemiyeyu lishe posilyuyut potrebu regionalnih bankiv Yaponiyi u poshuku tvorchih rishen dlya vizhivannya Vidnovlennya ekonomiki Yaponiyi pislya pandemiyiVidnovlennya realnogo VVP Realnij VVP yakij vrahovuye vpliv inflyaciyi ne povernetsya do rivnya do pandemiyi do drugoyi polovini 2023 roku skazav Takahide Kiuchi kolishnij chlen radi direktoriv Banku Yaponiyi yakij zaraz pracyuye golovnim ekonomistom u doslidnickomu instituti Nomura Politika finansovih stimuliv Yaponiya vzhe vitratila 770 milyardiv dolariv na fiskalni stimuli abo majzhe 17 vidsotkiv valovogo vnutrishnogo produktu z pochatku spalahu Covid 19 u 2020 roci Ale tak samo yak v bagatoh chastinah svitu ocinyuyut varianti skasuvannya svoyih zahodiv stimulyuvannya ekonomiki cherez zrostayuchi inflyacijni riziki prem yer ministr Yaponiyi Fumio Kisida gotuye pryamij rozpodil koshtiv u rozmiri 100 000 yen 872 dolari SShA domogospodarstvam z ditmi molodshe 18 rokiv Problema odnak polyagaye v tomu sho stimulyuyuchi cheki rozpodileni u minulomu malo sho zrobili dlya stimulyuvannya spozhivannya ta inflyaciyi v Yaponiyi i ye malo oznak togo sho cogo razu rezultat bude inshim Prote zanepokoyennya z privodu dodatkovih zahodiv stimulyuvannya perevazhno zumovleno velicheznim borgovim navantazhennyam Yaponiyi yake dosyaglo 266 vidsotkiv yiyi valovogo vnutrishnogo produktu U poperednomu rozpodili chekiv na 100 000 yen kozhnomu gromadyaninu Yaponiyi yakij rozpochavsya u travni minulogo roku analitiki pidrahuvali sho blizko 70 vidsotkiv groshej opinilisya u bankivskih zaoshadzhennyah Navit yaksho blizko 30 vidsotkiv iz 2 trln yen rozpodilenih mizh sim yami z ditmi budut vitracheni v cej chas ce ne silno vpline na zagalne spozhivannya dodav Morishige Druge pitannya z ekonomichnim paketom uryadu yakij yak povidomlyayetsya vklyuchatime byudzhetni vitrati u rozmiri ponad 40 tril yen 350 mlrd Yaponiya ogovtalasya vid Covid 19 povilnishe za inshi rozvineni krayini pri comu yiyi ekonomika skorotilasya v richnomu obchislenni na 3 vidsotki v tretomu kvartali cherez zboyi v globalnomu lancyuzhku dostachannya 19 listopada 2021 roku Prem yer ministr Yaponiyi Fumio Kisida oprilyudniv rekordnij paket stimuliv na sumu blizko 56 trln yaponskih yen 490 milyardiv dolariv Politiki spodivayutsya sho novi vitrati dopomozhut pidtrimati ekonomiku yaka skorotilasya bilshe nizh ochikuvalosya u tretomu kvartali 2021 roku cherez udar po spozhivannyu ta eksportu cherez pandemichni obmezhennya ta globalni pereboyi z postachannyami Problemi Tri gigantski paketi vitrat Yaponiyi na borotbu z pandemiyeyu zalishili yiyi z nepogashenim dovgostrokovim borgom sho priblizno vdvichi perevishuye rozmir yiyi ekonomiki v 5 triljoniv dolariv SShA Div takozhYaponiya Bank Yaponiyi Bankivska sistema Yaponiyi AbenomikaPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA AsialinkBusiness Asialink Business angl Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 自給的農家 販売農家 主業農家 準主業農家 副業的農家 Ministerstvo zakordonnih sprav Yaponiyi 2009 Profajl Kabinet Ministriv Yaponiyi Arhiv originalu za 23 bereznya 2011 Procitovano 2011 6 9 AsialinkBusiness Asialink Business angl Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Nadeau Paul amer Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 AFP 12 serpnya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2010 Procitovano 5 veresnya 2010 The Japan Times amer 22 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 www aljazeera com angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2021 www globaltimes cn Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 NHK WORLD angl Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Rausch Anthony amer Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Reuters Story by CNN Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Inagaki Kana 18 listopada 2021 Financial Times Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 www aljazeera com angl Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 DzherelaEkonomika Yaponiyi 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XLiteraturaYaponskij fenomen rozvitku privatnogo biznesu monografiya Ya Kashuba L Astrolyabiya 2009 270 s tabl Bibliogr s 266 270 107 nazv ISBN 978 966 8657 30 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Yaponiyi yap angl 1 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine yap angl 2 10 serpnya 2011 u Wayback Machine Economic survey of Japan 2008 Reforming the labour market to cope OECD with increasing dualism and population ageing 2 lyutogo 2012 u Wayback Machine Why Are Japanese Wages So Sluggish IMF Working paper 8 zhovtnya 2010 u Wayback Machine LABOR TURNOVER IN THE USA AND JAPAN A TALE OF TWO COUNTRIES nedostupne posilannya z kvitnya 2019