Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Японії
Загальна характеристика
Осн. галузі гірничодоб. промисловості в 90-х рр. XX ст.: вугільна (бл. 40% вартості мінеральної сировини, що добувається), газова (13%), а також видобуток руд кольорових металів (бл. 12%). У країні діяло 59 рудників і бл. 680 інших гірничодоб. підприємств; переважаючий спосіб видобутку – підземний. У 1981-85 видобуток руд чорних і кольорових металів скорочувався (крім золота і срібла), імпорт руд і концентратів залишався стабільним, імпорт металів помітно зростав. Істотно збільшився видобуток неметалічних к.к. і зріс імпорт неметалічної сировини: глинозему, флюориту, фосфатів та ін. В цей період Я. Займає одне з провідних місць у світі з видобутку тальку, входить в число великих продуцентів йоду, сировини для виробництва азотних добрив, буд. матеріалів, сірки, кам. солі, а також ряду рідкісноземельних металів. У країні добувають в невеликих кількостях зал. і марганцеві руди, хроміти, вольфрам, молібден. Я. – великий імпортер нафти і природного газу. Ввозяться також кам. вугілля, зал. руда, сировина для кольорової металургії. На експорт йде ряд видів неметалічних корисних копалин (к.к.). Водночас Я. виробляє синтетичні сировинні матеріали: алмази, магнезію, кальциновану соду, діоксид марганцю тощо.
У 2002 р виробництво деяких металів металургійними підприємствами і зміна від попереднього року складає: золото (електролітичне) 155,826 т (+6.7%), срібло (електролітичне) 2,293 тис. т (-3.8%), мідь (електролітична) 1,425,691 тис. т (-0.8%), свинець 238,192 тис. т (-0.5%), цинк 644,358 тис. т (-1.5%).
Окремі галузі
Нафтогазова промисловість. У 1986 розроблялися 15 нафт. і 13 газових родов.; діяло 256 експлуатаційних свердловин. Сировина транспортується за системою трубопроводів. Я. імпортує великі обсяги вуглеводнів, зокрема зрідженого газу (38 млрд м³ у 1987).
Вугільна промисловість. Макс. видобуток вугілля (57 млн т) зафіксовано у 1940. У 1952 р. в Японії було бл. 950 вугледобувних підприємств. Високий рівень видобутку був досягнутий в 1961 (56 млн т). Потім під впливом загострення конкуренції з боку виробництва рідкого палива видобуток вугілля скорочувався. У Я. добували майже виключно кам. вугілля – понад 99%. Розробку вели підземним (понад 90%) і відкритим способами. Число шахт і кар'єрів за останню чверть XX ст. різко скоротилося – від сотень до десятків. В 90-і роки XX ст. найбільші шахти “Міїке" потужністю понад 5 млн т, “Кусіро" – 2,5 млн т, 6 шахт – по 1-2 млн т. Шахтні поля розкриті похилими і вертикальними стовбурами. На деяких шахтах розробка велася під мор. дном. Переважаюча система розробки – довгими стовпами за простяганням з відроблянням лав зворотним ходом. Виїмка переважно комбайнова, лави комплексно-механізовані. Виймальне обладнання г.ч. японського виробництва. Вугілля збагачували. Осн. його споживачі – чорна металургія й енергетика. У 2000 р. у зв’язку з важкими гірничо-геологічними умовами, які весь час погіршувалися, а також конкуренцією з азійськими країнами було прийнято рішення про згортання вугільної промисловості. На початку XXI ст. закрито два останні основні вуглевидобувні підприємства: у 2001 закрито рудник Ікешіма (Ikeshima), у 2002 році закрито останню кам’яновугільну шахту Тайхайо (Taiheiyo). Чорна металургія. Імпорт Fe - руд в Японію в 2001 р. (в дужках даних за 2000 р.) склав (в млн т): 126,3 (131,7); [Mining J. - 2002. - 339, № 8693. - Р. 25-27].
Марганець. Нікель У кінці XX ст. в невеликих к-стях добували залізисті пісковики, марганцеві руди. Останні – на рудниках “Охе", “Дзекоку" та ін. З 1981 в країні активно розробляють технології пром. видобутку конкрецій, що залягають на мор. дні на глиб. 4000-6000 м. Хроміти імпортують з ПАР. Внутрішнє споживання нікелю в 2002 становить 207 тис. т (+4.2% до 2001).
Уран. Розробка уранових руд зосереджена в районі Нінгьо-Того, де з 1982 діє рудник потужністю 30 т на рік. Необхідна к-ть урану для ядерних реакторів закуповується в Канаді, Австралії і ПАР. Збагачення урану здійснюється за рубежем.
Вольфрамовий сектор. У 1990-х рр. в Японії спостерігалася негативна динаміка видобутку вольфраму. Закриті рудники “Канеуті" і “Отані", які забезпечували 38% випуску вольфраму. Діяв рудник “Куга". З 1994 р видобуток вольфраму в Я. не здійснюється, що пов'язано з виснаженням родовищ. Разом з тим, Японія споживає 12,9% вольфраму у світі (1999). На межі ХХ-XXI ст. в країні спостерігалося істотне зростання споживання вольфрамової сировини. У 1999 р. частка Японії у світовому імпорті вольфрамових руд і концентратів становила 22.5% (2-е місце після США), металевого вольфраму – 4.6%. На початку XXI ст. Японія входить до групи країн – найбільших продуцентів вольфрамових продуктів (або так званого первинного вольфраму). До первинного вольфраму відносять продукти з вольфрамових концентратів та промпродуктів (паравольфрамат амонію, феровольфрам і інш.) вольфрамовий порошок, карбіди вольфраму, його сплави і сполуки. Динаміка виробництва первинного вольфраму позитивна.
Золото. Осн. обсяг підземного видобутку золота в 1990-х рр здійснюється на родов. в префектурі Акіта, де розташовані найбільші рудники країни, що добувають 300-500 т руди на рік (“Косака" і “Мацумайн") та багато інш. (“Едзурі", “Фукудзава", “Ханава", “Сяканай", “Хісікарі" та ін.). Видобуток золота в країні у 2001 склав 7,9 т (-6% до 2000).
Мідь. В 90-х рр. XX ст. динаміка видобутку і виробництва міді також негативна. Розроблялося бл. 120 родов., серед яких найбільше значення мають родовища типу Куроко (Ханаока, Утінотаї, Камікіта, Фурутобе та ін.), а також колчеданні пластові і жильні родов. (Бєссі, Хітаті, Асіо, Ікуно, Акенобе та ін.). При розробці більшості родов. з комплексних руд крім Cu добувають Pb, Zn, Au, Ag, Sn, As, Bi. Разом з тим за виробництвом рафінованої міді Я. у 1985 р. займала 2-е місце після США. Видобуток міді в 2001 склав 774 т (-39% до 2000).
Молібден. Видобуток молібденових руд в останні десятиліття XX ст. вівся на руднику “Хігасіяма" в префектурі Сімане (компанія “Taenaka Mining Co. Ltd."), розробляли родов. Тайе.
Олово. Сумарні потужності олов’яних рудників в останні десятиліття XX ст. досягала 1 тис. т олова в концентратах на рік. Найбільший рудник – “Акенобе", менші – “Куга" і “Судзутама". Виплавка олова – в Ікуно на заводі “Mitsubishi".
Рідкісні елементи. Я. – провідний виробник рідкісних елементів у 1990-х роках. Кадмій отримують як побічний продукт на цинкових заводах, селен і телур – при електролітичному виробництві міді і в процесі отримання сірчаної кислоти. Осн. джерело отримання ґерманію – леткий пил газогенераторних установок і аміачні розчини коксохім. виробництва. Країна є лідером з видобування ґалію – в 2001 р в Японії вироблено 118 т рафінованого ґалію (22 т – первинний, 94 т – вторинний метал).
Поліметали. В 1990-і рр. розроблялося понад 60 родов. свинцево-цинкових руд на о-вах Хонсю і Хоккайдо. Більшість з них – підземним способом. Компанії: “Toyoha Mining Co. Ltd.", “Dowa Mining Зі. Ltd". У 2001 припинив роботу один з трьох головних поліметалічних рудників – Каміока (Kamioka), який видобував свинцево-цинкові руди протягом більш ніж 400 років. в. Це зумовило зменшення видобутку в країні свинцевої руди в 2001 на 43% (до 2000 р) – до 4,997 тис. т (вміст), і видобутку цинкової руди на 30% – до 44,519 тис.т.
На початку XXI ст. компанією Metal Mining Agency of Japan (MMAJ) практично розвідані всі виявлені поліметалічні родовища, але потреби металургійних підприємств в свинці покриваються за рахунок власного видобутку лише на 5.3%, а в цинку – на 12.4%. Для задоволення потреб промисловості в цих металах Японія імпортує свинцево-цинкову продукцію з інших країн (Австралії, Китаю, США), а також вкладає гроші у вивчення ресурсів Тихого океану, який стає потенційним джерелом нетрадиційної мінеральної сировини.
Срібло. В 90-і рр. XX ст. виробництво срібла в концентратах на золото-срібних і поліметалічних рудниках становило 3,3% сумарного виробництва промислово розвинутих країн світу. Виробництво рафінованого срібла досягало 1,6 тис. т, в з руд і концентратів – 322,4 т, з вторинної сировини – 466,1 т. Японія після США є другою країною-споживачем срібла в промисловості і фотографії. У 2000 р. частка США в споживанні срібла промисловістю світу становила 24.9%, частка Японії – 19.1%. У 2000 р в індустріальних галузях було витрачено 2244 т срібла (в 1999 р. – 1890 т); спостерігається зростання використання срібла в електронній промисловості (на 22% за 2000 р). Видобуток срібла в країні в 2001 склав 80,485 т (-22% до 2000).
Барит. Осн. кількість бариту добувають попутно при розробці родов. типу Куроко (комплекс “Ханаока"). Крім того, барит імпортують, г.ч. з Китаю. Крім того, в Я. добувають пірит (рудник “Янахара"), хризотил-азбест (в районах Фурано і Ямабе), амфібол-азбест (на о. Кюсю), вермікуліт (в префектурі Фукусіма), воластоніт (родов. Куга).
Будівельні матеріали. У Я. добувають різноманітні види глин. Бл. 80% сумарного видобутку каоліну в кінці XX ст. здійснювалося на родов. в районі Нагої (Сето, Фудзіока, Таямі та ін.). Добувають глини “кібуші", “тозекі", “гером", а також кварцові піски, польовий шпат, бентоніт, вогнетривкі глини, діатоміт, тальк і пірофіліт, цеоліти, доломіт, вапняк.
Гірниче машинобудування
Гірниче машинобудування в Японії кінця XX ст. належить до розвинених підгалузей промисловості. У 80-і рр. в Японії розроблені нові гідравлічні прохідницькі щити, вугледобувні комбайни, самохідне кріплення, екскаватори, вантажні машини, перевантажувачі, дизельні локомотиви та ін. машини. Техніка весь час вдосконалюється. Серед найбільших фірм, що спеціалізуються на виробництві гірн. обладнання, провідними є “Marubeni Corp., “Mitsubishi Corp., “Furukawa Rock Drill Co., “Toyo Rock Drill Co., “Mitsui", “Hitachi", “Keken Boring", “Dowa Mining", “Ko-matsu", “Sumitomo".
Гірничо-геологічна служба. Освіта. Друк
Осн. дослідження в галузі геології і гірн. справі проводяться державними компаніями з координацією Міністерством зовн. торгівлі і промисловості країни. Геол. служба Я. – Geological Survey of Japan (GSJ) здійснює осн. обсяг геол. картування території. Осн. обсяг пошуково-розвідувальних робіт на рудну мінеральну сировину здійснюється під контролем Агентства з розвідці рудних к.к. Metall Mining Agency of Japan (MMA), створеного в 1963.
Підготовка фахівців у галузі гірництва здійснюється на інж. ф-тах і в коледжах університетів, в Нац. інституті навколишнього середовища і природних ресурсів, а також у підрозділах “Metall Mining Agency of Japan". Осн. періодичні видання в галузі геології і гірн. справи: журн. “Bulletin of the Geological Survey of Japan" (з 1950); “Ніхон коге кайсі”/”Journal of the Mining and Metallurgical Institute of Japan" (з 1885); “Сайко те хоан"/ “Mining and Safety" (з 1953); “Танко гідзюцу"/“Colliery Engineering" (з 1946); “Фусен”/”Flotation" (з 1954).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist YaponiyiZagalna harakteristikaOsn galuzi girnichodob promislovosti v 90 h rr XX st vugilna bl 40 vartosti mineralnoyi sirovini sho dobuvayetsya gazova 13 a takozh vidobutok rud kolorovih metaliv bl 12 U krayini diyalo 59 rudnikiv i bl 680 inshih girnichodob pidpriyemstv perevazhayuchij sposib vidobutku pidzemnij U 1981 85 vidobutok rud chornih i kolorovih metaliv skorochuvavsya krim zolota i sribla import rud i koncentrativ zalishavsya stabilnim import metaliv pomitno zrostav Istotno zbilshivsya vidobutok nemetalichnih k k i zris import nemetalichnoyi sirovini glinozemu flyuoritu fosfativ ta in V cej period Ya Zajmaye odne z providnih misc u sviti z vidobutku talku vhodit v chislo velikih producentiv jodu sirovini dlya virobnictva azotnih dobriv bud materialiv sirki kam soli a takozh ryadu ridkisnozemelnih metaliv U krayini dobuvayut v nevelikih kilkostyah zal i margancevi rudi hromiti volfram molibden Ya velikij importer nafti i prirodnogo gazu Vvozyatsya takozh kam vugillya zal ruda sirovina dlya kolorovoyi metalurgiyi Na eksport jde ryad vidiv nemetalichnih korisnih kopalin k k Vodnochas Ya viroblyaye sintetichni sirovinni materiali almazi magneziyu kalcinovanu sodu dioksid margancyu tosho U 2002 r virobnictvo deyakih metaliv metalurgijnimi pidpriyemstvami i zmina vid poperednogo roku skladaye zoloto elektrolitichne 155 826 t 6 7 sriblo elektrolitichne 2 293 tis t 3 8 mid elektrolitichna 1 425 691 tis t 0 8 svinec 238 192 tis t 0 5 cink 644 358 tis t 1 5 Okremi galuziNaftogazova promislovist U 1986 rozroblyalisya 15 naft i 13 gazovih rodov diyalo 256 ekspluatacijnih sverdlovin Sirovina transportuyetsya za sistemoyu truboprovodiv Ya importuye veliki obsyagi vuglevodniv zokrema zridzhenogo gazu 38 mlrd m u 1987 Vugilna promislovist Maks vidobutok vugillya 57 mln t zafiksovano u 1940 U 1952 r v Yaponiyi bulo bl 950 vugledobuvnih pidpriyemstv Visokij riven vidobutku buv dosyagnutij v 1961 56 mln t Potim pid vplivom zagostrennya konkurenciyi z boku virobnictva ridkogo paliva vidobutok vugillya skorochuvavsya U Ya dobuvali majzhe viklyuchno kam vugillya ponad 99 Rozrobku veli pidzemnim ponad 90 i vidkritim sposobami Chislo shaht i kar yeriv za ostannyu chvert XX st rizko skorotilosya vid soten do desyatkiv V 90 i roki XX st najbilshi shahti Miyike potuzhnistyu ponad 5 mln t Kusiro 2 5 mln t 6 shaht po 1 2 mln t Shahtni polya rozkriti pohilimi i vertikalnimi stovburami Na deyakih shahtah rozrobka velasya pid mor dnom Perevazhayucha sistema rozrobki dovgimi stovpami za prostyagannyam z vidroblyannyam lav zvorotnim hodom Viyimka perevazhno kombajnova lavi kompleksno mehanizovani Vijmalne obladnannya g ch yaponskogo virobnictva Vugillya zbagachuvali Osn jogo spozhivachi chorna metalurgiya j energetika U 2000 r u zv yazku z vazhkimi girnicho geologichnimi umovami yaki ves chas pogirshuvalisya a takozh konkurenciyeyu z azijskimi krayinami bulo prijnyato rishennya pro zgortannya vugilnoyi promislovosti Na pochatku XXI st zakrito dva ostanni osnovni vuglevidobuvni pidpriyemstva u 2001 zakrito rudnik Ikeshima Ikeshima u 2002 roci zakrito ostannyu kam yanovugilnu shahtu Tajhajo Taiheiyo Chorna metalurgiya Import Fe rud v Yaponiyu v 2001 r v duzhkah danih za 2000 r sklav v mln t 126 3 131 7 Mining J 2002 339 8693 R 25 27 Marganec Nikel U kinci XX st v nevelikih k styah dobuvali zalizisti piskoviki margancevi rudi Ostanni na rudnikah Ohe Dzekoku ta in Z 1981 v krayini aktivno rozroblyayut tehnologiyi prom vidobutku konkrecij sho zalyagayut na mor dni na glib 4000 6000 m Hromiti importuyut z PAR Vnutrishnye spozhivannya nikelyu v 2002 stanovit 207 tis t 4 2 do 2001 Uran Rozrobka uranovih rud zoseredzhena v rajoni Ningo Togo de z 1982 diye rudnik potuzhnistyu 30 t na rik Neobhidna k t uranu dlya yadernih reaktoriv zakupovuyetsya v Kanadi Avstraliyi i PAR Zbagachennya uranu zdijsnyuyetsya za rubezhem Volframovij sektor U 1990 h rr v Yaponiyi sposterigalasya negativna dinamika vidobutku volframu Zakriti rudniki Kaneuti i Otani yaki zabezpechuvali 38 vipusku volframu Diyav rudnik Kuga Z 1994 r vidobutok volframu v Ya ne zdijsnyuyetsya sho pov yazano z visnazhennyam rodovish Razom z tim Yaponiya spozhivaye 12 9 volframu u sviti 1999 Na mezhi HH XXI st v krayini sposterigalosya istotne zrostannya spozhivannya volframovoyi sirovini U 1999 r chastka Yaponiyi u svitovomu importi volframovih rud i koncentrativ stanovila 22 5 2 e misce pislya SShA metalevogo volframu 4 6 Na pochatku XXI st Yaponiya vhodit do grupi krayin najbilshih producentiv volframovih produktiv abo tak zvanogo pervinnogo volframu Do pervinnogo volframu vidnosyat produkti z volframovih koncentrativ ta promproduktiv paravolframat amoniyu ferovolfram i insh volframovij poroshok karbidi volframu jogo splavi i spoluki Dinamika virobnictva pervinnogo volframu pozitivna Zoloto Osn obsyag pidzemnogo vidobutku zolota v 1990 h rr zdijsnyuyetsya na rodov v prefekturi Akita de roztashovani najbilshi rudniki krayini sho dobuvayut 300 500 t rudi na rik Kosaka i Macumajn ta bagato insh Edzuri Fukudzava Hanava Syakanaj Hisikari ta in Vidobutok zolota v krayini u 2001 sklav 7 9 t 6 do 2000 Mid V 90 h rr XX st dinamika vidobutku i virobnictva midi takozh negativna Rozroblyalosya bl 120 rodov sered yakih najbilshe znachennya mayut rodovisha tipu Kuroko Hanaoka Utinotayi Kamikita Furutobe ta in a takozh kolchedanni plastovi i zhilni rodov Byessi Hitati Asio Ikuno Akenobe ta in Pri rozrobci bilshosti rodov z kompleksnih rud krim Cu dobuvayut Pb Zn Au Ag Sn As Bi Razom z tim za virobnictvom rafinovanoyi midi Ya u 1985 r zajmala 2 e misce pislya SShA Vidobutok midi v 2001 sklav 774 t 39 do 2000 Molibden Vidobutok molibdenovih rud v ostanni desyatilittya XX st vivsya na rudniku Higasiyama v prefekturi Simane kompaniya Taenaka Mining Co Ltd rozroblyali rodov Taje Olovo Sumarni potuzhnosti olov yanih rudnikiv v ostanni desyatilittya XX st dosyagala 1 tis t olova v koncentratah na rik Najbilshij rudnik Akenobe menshi Kuga i Sudzutama Viplavka olova v Ikuno na zavodi Mitsubishi Ridkisni elementi Ya providnij virobnik ridkisnih elementiv u 1990 h rokah Kadmij otrimuyut yak pobichnij produkt na cinkovih zavodah selen i telur pri elektrolitichnomu virobnictvi midi i v procesi otrimannya sirchanoyi kisloti Osn dzherelo otrimannya germaniyu letkij pil gazogeneratornih ustanovok i amiachni rozchini koksohim virobnictva Krayina ye liderom z vidobuvannya galiyu v 2001 r v Yaponiyi virobleno 118 t rafinovanogo galiyu 22 t pervinnij 94 t vtorinnij metal Polimetali V 1990 i rr rozroblyalosya ponad 60 rodov svincevo cinkovih rud na o vah Honsyu i Hokkajdo Bilshist z nih pidzemnim sposobom Kompaniyi Toyoha Mining Co Ltd Dowa Mining Zi Ltd U 2001 pripiniv robotu odin z troh golovnih polimetalichnih rudnikiv Kamioka Kamioka yakij vidobuvav svincevo cinkovi rudi protyagom bilsh nizh 400 rokiv v Ce zumovilo zmenshennya vidobutku v krayini svincevoyi rudi v 2001 na 43 do 2000 r do 4 997 tis t vmist i vidobutku cinkovoyi rudi na 30 do 44 519 tis t Na pochatku XXI st kompaniyeyu Metal Mining Agency of Japan MMAJ praktichno rozvidani vsi viyavleni polimetalichni rodovisha ale potrebi metalurgijnih pidpriyemstv v svinci pokrivayutsya za rahunok vlasnogo vidobutku lishe na 5 3 a v cinku na 12 4 Dlya zadovolennya potreb promislovosti v cih metalah Yaponiya importuye svincevo cinkovu produkciyu z inshih krayin Avstraliyi Kitayu SShA a takozh vkladaye groshi u vivchennya resursiv Tihogo okeanu yakij staye potencijnim dzherelom netradicijnoyi mineralnoyi sirovini Sriblo V 90 i rr XX st virobnictvo sribla v koncentratah na zoloto sribnih i polimetalichnih rudnikah stanovilo 3 3 sumarnogo virobnictva promislovo rozvinutih krayin svitu Virobnictvo rafinovanogo sribla dosyagalo 1 6 tis t v z rud i koncentrativ 322 4 t z vtorinnoyi sirovini 466 1 t Yaponiya pislya SShA ye drugoyu krayinoyu spozhivachem sribla v promislovosti i fotografiyi U 2000 r chastka SShA v spozhivanni sribla promislovistyu svitu stanovila 24 9 chastka Yaponiyi 19 1 U 2000 r v industrialnih galuzyah bulo vitracheno 2244 t sribla v 1999 r 1890 t sposterigayetsya zrostannya vikoristannya sribla v elektronnij promislovosti na 22 za 2000 r Vidobutok sribla v krayini v 2001 sklav 80 485 t 22 do 2000 Barit Osn kilkist baritu dobuvayut poputno pri rozrobci rodov tipu Kuroko kompleks Hanaoka Krim togo barit importuyut g ch z Kitayu Krim togo v Ya dobuvayut pirit rudnik Yanahara hrizotil azbest v rajonah Furano i Yamabe amfibol azbest na o Kyusyu vermikulit v prefekturi Fukusima volastonit rodov Kuga Budivelni materiali U Ya dobuvayut riznomanitni vidi glin Bl 80 sumarnogo vidobutku kaolinu v kinci XX st zdijsnyuvalosya na rodov v rajoni Nagoyi Seto Fudzioka Tayami ta in Dobuvayut glini kibushi tozeki gerom a takozh kvarcovi piski polovij shpat bentonit vognetrivki glini diatomit talk i pirofilit ceoliti dolomit vapnyak Girniche mashinobuduvannyaGirniche mashinobuduvannya v Yaponiyi kincya XX st nalezhit do rozvinenih pidgaluzej promislovosti U 80 i rr v Yaponiyi rozrobleni novi gidravlichni prohidnicki shiti vugledobuvni kombajni samohidne kriplennya ekskavatori vantazhni mashini perevantazhuvachi dizelni lokomotivi ta in mashini Tehnika ves chas vdoskonalyuyetsya Sered najbilshih firm sho specializuyutsya na virobnictvi girn obladnannya providnimi ye Marubeni Corp Mitsubishi Corp Furukawa Rock Drill Co Toyo Rock Drill Co Mitsui Hitachi Keken Boring Dowa Mining Ko matsu Sumitomo Girnicho geologichna sluzhba Osvita DrukOsn doslidzhennya v galuzi geologiyi i girn spravi provodyatsya derzhavnimi kompaniyami z koordinaciyeyu Ministerstvom zovn torgivli i promislovosti krayini Geol sluzhba Ya Geological Survey of Japan GSJ zdijsnyuye osn obsyag geol kartuvannya teritoriyi Osn obsyag poshukovo rozviduvalnih robit na rudnu mineralnu sirovinu zdijsnyuyetsya pid kontrolem Agentstva z rozvidci rudnih k k Metall Mining Agency of Japan MMA stvorenogo v 1963 Pidgotovka fahivciv u galuzi girnictva zdijsnyuyetsya na inzh f tah i v koledzhah universitetiv v Nac instituti navkolishnogo seredovisha i prirodnih resursiv a takozh u pidrozdilah Metall Mining Agency of Japan Osn periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girn spravi zhurn Bulletin of the Geological Survey of Japan z 1950 Nihon koge kajsi Journal of the Mining and Metallurgical Institute of Japan z 1885 Sajko te hoan Mining and Safety z 1953 Tanko gidzyucu Colliery Engineering z 1946 Fusen Flotation z 1954 Div takozhGeologiya Yaponiyi Korisni kopalini Yaponiyi Ekonomika YaponiyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s