Японський архіпелаг належить до системи острівних дуг , де і сьогодні відбуваються процеси горотворення. Дуги розділяються на три регіони:
- острів Хоккайдо крім південного-заходу півострова Осіма;
- північно-східна частина острова Хонсю;
- південно-західна частина Хонсю, острови Шікоку і Кюсю та архіпелаг Рюкю.
Вигин Японської дуги, згідно з даними, виник на початку міоцену і пов'язаний з розкриттям глибоководних западин Японського моря.
Японські острови є насамперед результатом кількох великих рухів океану, що відбувалися протягом сотень мільйонів років від середини силуру до плейстоцену, в результаті субдукції Філіппінської морської плити під континентальну Амурську та Окінавську плиту на півдні та субдукції Тихоокеанської плити під Охотську плиту на півночі.
Спочатку сьогоденна Японія була складовою східного узбережжя Євразії. Через субдукцію плит, відбулось відкриття Японського моря приблизно 15 мільйонів років тому. Татарська та Корейська протоки відкрилися набагато пізніше.
Японія розташована у вулканічній зоні Тихоокеанського вогняного кільця. На островах відчуваються часті підземні поштовхи низької інтенсивності та вулканічна активність. Руйнівні землетруси, що часто призводять до цунамі, відбуваються кілька разів на століття. Останні сильні землетруси: Великий тохокуський землетрус 2011 року , землетрус в Тюецу 2004 року та землетрус у Кобе 1995 року.
Геологічна історія
Фаза горотворення
Розпад Родинії приблизно 750 мільйонів років тому утворив океан Панталасса, на його східній околиці були розташовані скелі, що згодом стали Японією. У ранньому силурі (450 мільйонів років тому) розпочалася субдукція океанічних плит, і цей процес триває до наших днів, утворюючи орогенез шириною приблизно 400 км на конвергентній границі. Кілька (9 або 10) океанічних плит були повністю субдуковані, а їхні залишки утворили [en]. Останньою повною субдукцією плити була плита Ідзанаґі 95 мільйонів років тому. Зараз Філіппінська морська плита занурюється під континентальну Амурську плиту та Окінавську плиту на півдні зі швидкістю 4 см/рік, утворюючи [en] та жолоб Рюкю. Тихоокеанська плита занурюється під Охотську плиту на півночі зі швидкістю 10 см/рік. Ранні етапи субдукції-акреції кілька разів переробляли край континентальної кори, утварюючи більшу частину сучасного Японського архіпелагу, що складається з порід, утворених у пермський період або пізніше.
Фаза острівної дуги
Близько 23 мільйонів років тому сьогоденна Японія була складовою східного узбережжя Євразії. Через субдукцію плит, відбулось відкриття Японського моря (одночасно з Охотським морем) — ймовірно початково прісноводне озеро, приблизно 15 мільйонів років тому. Колишнє узбережжя стало сучасними регіонами Тюгоку та Кюсю.
Близько 16 мільйонів років тому, в міоцені, півострів, на східному узбережжі Євразійського континенту, був сформований. Приблизно 11 мільйонів років тому, сьогоденні Тохоку і Хоккайдо були поступово були підняті з морського дна, а террейни регіону Тюбу поступово зазнавали акреції з пасма островів. Тартарська і Корейська протоки відкрилися близько 2 мільйонів років тому. В той самий час сильна субдукція грабена Фосса-Маґна сформувала Кантонську рівнину.
Зміни форм рельєфу Японії з часом | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
|
Зональність
Зона Хоккайдо
Стрижнева зона острова Хоккайдо — антиклінорій хребет Хідака, складений офіолітами і осадово-вулканогенними г.п. верхнього палеозою — нижнього мезозою, прорваними інтрузіями гранітоїдів. На заході антиклінорій Хідака супроводжує вузька зона з офіолітами. Остання насунена на синклінорій Ісікарі-Румон, складена товщею відкладів верхньої крейди та кайнозою, який примикає на заході до підняття півострова Осіма.
Півострів Немуро у північно-східній частині Хоккайдо є початком Курильської острівної гряди і складений вулканітами верхньої крейди — кайнозою, облямований південним закінченням Камчатського глибоководного жолоба.
Зона східного Хонсю
Північно-східна частина острова Хонсю відокремлена від південно-західної частини зоною розломів, між якими тягнеться меридіональний грабен (рифт) Фосса-Магна, на південному продовженні якого в океані простягається Ідзу-Бонінська молода вулканічна дуга, що супроводжується на сході однойменним глибоководним жолобом.
Північний схід Хонсю обрамований Японським жолобом, який з'єднується на північному-сході з Курило-Камчатським, а на півдні з Ідзу-Бонінським. У будові північно-східної частини острова Хонсю основну роль відіграють палеозойські відклади, починаючи з силуру, що незгідно залягають на докембрію. Палеозой представлений , на заході мілководними, на сході глибоководними з присутністю офіолітів. Всі ці відклади інтенсивно зім'яті в складки починаючи з кінця раннього карбону («орогенез Абе»). Мезозойські породи мають обмежене поширення, в основному на сході, і представлені мілководно-морськими відкладами. Вони зазнали складчастості в кінці юрського — на початку крейдового періоду («орогенез Сакава» або «Ога-Осіма»).
Зона західного Хонсю, Шікоку і Кюсю
На західному узбережжі Хонсю розвинені так звані зелені туфи неогену. Структура південно-західної Японії виразно зональна із загальним омолоджуванням зон. Розрізнюють внутрішні і зовнішні групи зон, розділені розломом так званої . Найбільш древніми породами (докембрій) складена зона Хіда на однойменному півострові. До південно-сходу розвинені палеозойські вулканогенно-осадові відклади, що зазнали складчастих деформацій на початку тріасу («орогенез Акійосі»), і утворення тріасу-юри та неокому, дислоковані в епоху Сакава; в обрамленні зон Хіда і Тамба відомі офіоліти Майдзуру. Вздовж кордону з комплексом зовнішніх зон простягається крейдовий вулканоплутонічний пояс Рійоке.
Острови Рюкю
Архіпелаг Рюкю, обрамований однойменним глибоководним жолобом, представляє продовження зовнішніх зон південно-західної Японії. Деформації цих зон почалися в кінці юри — на початку крейди, в епоху Сакава (Ога) і продовжувалися до пізнього міоцену, а на підводному схилі, зверненому до глибоководного жолоба Нанкай, аж до сучасної епохи. При цьому утворилися направлені на південний схід насуви і шар'яжі, а також .
Див. також
Примітки
- Barnes, Gina L. (2003). (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 28 квітня 2011. Процитовано 11 серпня 2009.
- (2010). (PDF). American Journal of Science. American Journal of Science, Vol. 310, December, 2010, P. 1210–1249, DOI 10.2475/10.2010.02. 310 (10): 1210—1249. Bibcode:2010AmJS..310.1210J. doi:10.2475/10.2010.02. S2CID 129989718. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
- . glgarcs.rgr.jp. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaponskij arhipelag nalezhit do sistemi ostrivnih dug de i sogodni vidbuvayutsya procesi gorotvorennya Dugi rozdilyayutsya na tri regioni ostriv Hokkajdo krim pivdennogo zahodu pivostrova Osima pivnichno shidna chastina ostrova Honsyu pivdenno zahidna chastina Honsyu ostrovi Shikoku i Kyusyu ta arhipelag Ryukyu Yaponskij arhipelag Vigin Yaponskoyi dugi zgidno z danimi vinik na pochatku miocenu i pov yazanij z rozkrittyam glibokovodnih zapadin Yaponskogo morya Yaponski ostrovi ye nasampered rezultatom kilkoh velikih ruhiv okeanu sho vidbuvalisya protyagom soten miljoniv rokiv vid seredini siluru do plejstocenu v rezultati subdukciyi Filippinskoyi morskoyi pliti pid kontinentalnu Amursku ta Okinavsku plitu na pivdni ta subdukciyi Tihookeanskoyi pliti pid Ohotsku plitu na pivnochi Spochatku sogodenna Yaponiya bula skladovoyu shidnogo uzberezhzhya Yevraziyi Cherez subdukciyu plit vidbulos vidkrittya Yaponskogo morya priblizno 15 miljoniv rokiv tomu Tatarska ta Korejska protoki vidkrilisya nabagato piznishe Yaponiya roztashovana u vulkanichnij zoni Tihookeanskogo vognyanogo kilcya Na ostrovah vidchuvayutsya chasti pidzemni poshtovhi nizkoyi intensivnosti ta vulkanichna aktivnist Rujnivni zemletrusi sho chasto prizvodyat do cunami vidbuvayutsya kilka raziv na stolittya Ostanni silni zemletrusi Velikij tohokuskij zemletrus 2011 roku zemletrus v Tyuecu 2004 roku ta zemletrus u Kobe 1995 roku Geologichna istoriyaFaza gorotvorennya Relyef Yaponskogo arhipelagu vklyuchayuchi zanureni chastini Rozpad Rodiniyi priblizno 750 miljoniv rokiv tomu utvoriv okean Pantalassa na jogo shidnij okolici buli roztashovani skeli sho zgodom stali Yaponiyeyu U rannomu siluri 450 miljoniv rokiv tomu rozpochalasya subdukciya okeanichnih plit i cej proces trivaye do nashih dniv utvoryuyuchi orogenez shirinoyu priblizno 400 km na konvergentnij granici Kilka 9 abo 10 okeanichnih plit buli povnistyu subdukovani a yihni zalishki utvorili en Ostannoyu povnoyu subdukciyeyu pliti bula plita Idzanagi 95 miljoniv rokiv tomu Zaraz Filippinska morska plita zanuryuyetsya pid kontinentalnu Amursku plitu ta Okinavsku plitu na pivdni zi shvidkistyu 4 sm rik utvoryuyuchi en ta zholob Ryukyu Tihookeanska plita zanuryuyetsya pid Ohotsku plitu na pivnochi zi shvidkistyu 10 sm rik Ranni etapi subdukciyi akreciyi kilka raziv pereroblyali kraj kontinentalnoyi kori utvaryuyuchi bilshu chastinu suchasnogo Yaponskogo arhipelagu sho skladayetsya z porid utvorenih u permskij period abo piznishe Faza ostrivnoyi dugi Blizko 23 miljoniv rokiv tomu sogodenna Yaponiya bula skladovoyu shidnogo uzberezhzhya Yevraziyi Cherez subdukciyu plit vidbulos vidkrittya Yaponskogo morya odnochasno z Ohotskim morem jmovirno pochatkovo prisnovodne ozero priblizno 15 miljoniv rokiv tomu Kolishnye uzberezhzhya stalo suchasnimi regionami Tyugoku ta Kyusyu Blizko 16 miljoniv rokiv tomu v mioceni pivostriv na shidnomu uzberezhzhi Yevrazijskogo kontinentu buv sformovanij Priblizno 11 miljoniv rokiv tomu sogodenni Tohoku i Hokkajdo buli postupovo buli pidnyati z morskogo dna a terrejni regionu Tyubu postupovo zaznavali akreciyi z pasma ostroviv Tartarska i Korejska protoki vidkrilisya blizko 2 miljoniv rokiv tomu V toj samij chas silna subdukciya grabena Fossa Magna sformuvala Kantonsku rivninu Zmini form relyefu Yaponiyi z chasomYaponskij arhipelag Yaponske more ta navkolishnya chastina kontinentalnoyi Shidnoyi Aziyi v rannomu mioceni 23 18 mln rokiv Yaponskij arhipelag Yaponske more ta navkolishnya chastina kontinentalnoyi Shidnoyi Aziyi v rannomu mioceni 23 18 mln rokiv Yaponskij arhipelag Yaponske more ta navkolishnya chastina kontinentalnoyi Shidnoyi Aziyi v serednomu plioceni do piznogo pliocenu 3 5 2 mln rokiv Yaponskij arhipelag Yaponske more ta navkolishnya chastina kontinentalnoyi Shidnoyi Aziyi v serednomu plioceni do piznogo pliocenu 3 5 2 mln rokiv Yaponskij arhipelag pid chas ostannogo lodovikovogo maksimumu blizko 20 000 rokiv tomu tonka chorna liniya vkazuye na suchasni beregovi liniyi Vkrita roslinnistyu zemlya Zemlya bez roslinnosti okeanYaponskij arhipelag pid chas ostannogo lodovikovogo maksimumu blizko 20 000 rokiv tomu tonka chorna liniya vkazuye na suchasni beregovi liniyi Vkrita roslinnistyu zemlya Zemlya bez roslinnosti okean ZonalnistZona Hokkajdo Strizhneva zona ostrova Hokkajdo antiklinorij hrebet Hidaka skladenij ofiolitami i osadovo vulkanogennimi g p verhnogo paleozoyu nizhnogo mezozoyu prorvanimi intruziyami granitoyidiv Na zahodi antiklinorij Hidaka suprovodzhuye vuzka zona z ofiolitami Ostannya nasunena na sinklinorij Isikari Rumon skladena tovsheyu vidkladiv verhnoyi krejdi ta kajnozoyu yakij primikaye na zahodi do pidnyattya pivostrova Osima Pivostriv Nemuro u pivnichno shidnij chastini Hokkajdo ye pochatkom Kurilskoyi ostrivnoyi gryadi i skladenij vulkanitami verhnoyi krejdi kajnozoyu oblyamovanij pivdennim zakinchennyam Kamchatskogo glibokovodnogo zholoba Zona shidnogo Honsyu Pivnichno shidna chastina ostrova Honsyu vidokremlena vid pivdenno zahidnoyi chastini zonoyu rozlomiv mizh yakimi tyagnetsya meridionalnij graben rift Fossa Magna na pivdennomu prodovzhenni yakogo v okeani prostyagayetsya Idzu Boninska moloda vulkanichna duga sho suprovodzhuyetsya na shodi odnojmennim glibokovodnim zholobom Pivnichnij shid Honsyu obramovanij Yaponskim zholobom yakij z yednuyetsya na pivnichnomu shodi z Kurilo Kamchatskim a na pivdni z Idzu Boninskim U budovi pivnichno shidnoyi chastini ostrova Honsyu osnovnu rol vidigrayut paleozojski vidkladi pochinayuchi z siluru sho nezgidno zalyagayut na dokembriyu Paleozoj predstavlenij na zahodi milkovodnimi na shodi glibokovodnimi z prisutnistyu ofiolitiv Vsi ci vidkladi intensivno zim yati v skladki pochinayuchi z kincya rannogo karbonu orogenez Abe Mezozojski porodi mayut obmezhene poshirennya v osnovnomu na shodi i predstavleni milkovodno morskimi vidkladami Voni zaznali skladchastosti v kinci yurskogo na pochatku krejdovogo periodu orogenez Sakava abo Oga Osima Zona zahidnogo Honsyu Shikoku i Kyusyu Na zahidnomu uzberezhzhi Honsyu rozvineni tak zvani zeleni tufi neogenu Struktura pivdenno zahidnoyi Yaponiyi virazno zonalna iz zagalnim omolodzhuvannyam zon Rozriznyuyut vnutrishni i zovnishni grupi zon rozdileni rozlomom tak zvanoyi Najbilsh drevnimi porodami dokembrij skladena zona Hida na odnojmennomu pivostrovi Do pivdenno shodu rozvineni paleozojski vulkanogenno osadovi vidkladi sho zaznali skladchastih deformacij na pochatku triasu orogenez Akijosi i utvorennya triasu yuri ta neokomu dislokovani v epohu Sakava v obramlenni zon Hida i Tamba vidomi ofioliti Majdzuru Vzdovzh kordonu z kompleksom zovnishnih zon prostyagayetsya krejdovij vulkanoplutonichnij poyas Rijoke Ostrovi Ryukyu Arhipelag Ryukyu obramovanij odnojmennim glibokovodnim zholobom predstavlyaye prodovzhennya zovnishnih zon pivdenno zahidnoyi Yaponiyi Deformaciyi cih zon pochalisya v kinci yuri na pochatku krejdi v epohu Sakava Oga i prodovzhuvalisya do piznogo miocenu a na pidvodnomu shili zvernenomu do glibokovodnogo zholoba Nankaj azh do suchasnoyi epohi Pri comu utvorilisya napravleni na pivdennij shid nasuvi i shar yazhi a takozh Div takozhGidrogeologiya Yaponiyi Sejsmichnist Yaponiyi Korisni kopalini YaponiyiPrimitkiBarnes Gina L 2003 PDF Arhiv originalu PDF za 28 kvitnya 2011 Procitovano 11 serpnya 2009 2010 PDF American Journal of Science American Journal of Science Vol 310 December 2010 P 1210 1249 DOI 10 2475 10 2010 02 310 10 1210 1249 Bibcode 2010AmJS 310 1210J doi 10 2475 10 2010 02 S2CID 129989718 Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2017 Procitovano 10 zhovtnya 2017 glgarcs rgr jp Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 16 lipnya 2017 LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Posilannya angl