Чи знаєте ви, що… | |
---|---|
|
Рослини-хижаки — збірна, таксономічно неоднорідна група рослин, для яких характерна часткова або переважна, проте не цілковита гетеротрофія.
Вважається, що хижі рослини еволюціонували 9 разів незалежно у п'яти різних порядках квіткових рослин. Хижі рослини представлені більш ніж десятком родів і щонайменше 583 видами, які залучають, захоплюють і вбивають здобич, поглинаючи отримані доступні поживні речовини. Крім того, є понад 300 протохижих видів рослин у кількох родах; вони мають деякі, але не всі з наведених вище характеристик.
Екологія
Рослини-хижаки живуть у воді прісних водоймищ, на заболочених лугах і болотах, у торфі, піску, тобто на субстратах, бідних на сполуки азоту. Неминуче в таких умовах азотисте голодування, а також нестача фосфору, калія та інших речовин. Хижі рослини це компенсують за рахунок перетравлювання невеликих тварин, насамперед комах, яких ловлять за допомогою спеціальних органів — метаморфізованого листя. На поверхні такого листя є залозки, що виділяють травні ферменти на зразок пепсину й органічні кислоти (мурашину, бензойну тощо). Ферменти розщеплюють білки тіла тварини до простіших, засвоюваних рослинами сполук.
Живлення
У найвідоміших «хижаків» — росичок, непентесів і основна частина здобичі — комахи (звідси інша назва цих рослин — комахоїдні). Інші — водні пухирники і альдрованди ловлять найчастіше планктонних ракоподібних. Є і такі хижі рослини, які живляться мальками риб, пуголовками або навіть жабами та ящірками.
У наземних хижих рослин коренева система розвинена слабо, у водних вона редукована, проте всі вони можуть існувати за рахунок речовин, що отримують з ґрунту або води. Проте додаткове живлення тваринною їжею прискорює розвиток комахоїдних рослин, перехід до цвітіння і .
Види
У світі налічують близько 450 видів таких рослин, що належать до 5 родин, у тому числі:
- росянкових (Дрозера круглолиста і ін.),
- пухирникових,
- непентесових,
- ,
- .
Ареали їх зростання — у різних куточках світу.
Типи пасток
Рослини використовують 5 механізмів різного типу для ловлі здобичі:
- ловильні листки у формі глечиків;
- листки, що стуляються;
- липкі пастки;
- засмоктувальні пастки;
- пастки типу невиливайки.
Проте тип пастки не пов'язаний з належністю рослини до певної родини. В одній і тій самій родині рослини можуть мати пристосування для ловлі різних типів. У родині пухирникових (Lentibulariaceae) є представники трьох груп, у родині росичкових (Droseraceae) — двох. Приваблена чашечкоподібними ловильними листками, комаха сідає на листок і сковзає з його гладкої поверхні вниз, тонучи у травному соку. Поступово всі поживні речовини комахи рослина всмоктує через поверхню листка.
Глечики-пастки
Краї та внутрішні стінки ловильних листків у деяких рослин забарвлюються в яскраво-червоний колір, інші виділяють подібно до цукрової (мурашина та інші) речовину. У (Sarracenia) на шийці глечика ростуть довгі волоски, спрямовані донизу, що не дає змоги комахам вилізти нагору. У середині глечика залозки виділяють ферменти, що значно прискорюють розчинення комашиної плоті (хітиназа, протеази).
Проте існують і такі комахи, що мешкають усередині таких глечиків. Личинки комара Wyeomyia smitbii живуть у глечику пурпурової сараценії (Sarracenia purpurea), а дорослі комахи безперешкодно залітають і вилітають звідти. Павук Misumenops nepentbicola також часто влаштовує там житло.
Пастки, що стуляються
Найвідоміший приклад такої пастки — це венерина мухоловка (Dionaea muscipula). Пастка формується в кінці листка, черешок відіграє роль петлі, а сам листок утворює дві облямовані зубцями частини. Кожна з них має чутливі волоски, що приводять у рух пастку.
Це відбувається в тому разі, якщо комаха ворухне одним з волосків. Вже при другому дотику до волоска з основи рослини надходить потужний електричний імпульс, що змушує пастку стулитися. При цьому немає значення чи повторний дотик стосувався одного й того ж волоска чи різних. У рослин спрацьовує надійний пусковий механізм «подвійної дії», що дає змогу уникнути випадкового спрацювання, наприклад від потрапляння дощових крапель.
Пастка спрацьовує за 1/5 секунди. Зубці, чіпляючись один за одного, стуляються не щільно, через що невелика комаха спроможна вилізти назовні. У такому разі пастка розтуляється знову, аби не витрачалась цінна травна рідина на дрібну, не дуже поживну здобич.
При потраплянні великої здобичі пастка повільно стуляється протягом кількох годин, аж поки жертва цілком не розчавиться.
Липкі пастки
Росички (Drosera), росолисти (Drosophyllum), товстянки (Pinguicula) і бібліси (Byblis) використовують клейку речовину. Сівши на листок, комахи залипають у цукристій рідині. Намагаючись виповзти, жертва змушує сусідні волоски схилитися в бік джерела руху, внаслідок чого потрапляє в надійні обійми.
Засмоктувальні пастки
Пухирники (Utricularia i Polypompbolyx) ростуть у водоймах. Вони вільно плавають або ж пускають коріння. З листків у них звисають пухирці з отвором, що затуляє вільно звисаючий клапан. Спеціальні залози викачують з пухирця майже всю воду, аби клапан щільно затулився під тиском води ззовні. Потім виділяється цукриста речовина, що приваблює здобич. Щетинки спрямовують здобич до клапана, який блискавично розтуляється, щойно жертва торкнеться сигнальних волосків. Тиск змушує клапан розтулятися в середину, внаслідок чого здобич разом із водою засмоктується в пухирець. Далі клапан швидко затуляється, вода викачується і розпочинається перетравлювання улову.
Пастки-невиливайки
На мілинах поруч із пухирником трапляється генлісея (Genlisea) — невеликі, ледь затоплені розетки, що вільно плавають. Ловильні листки рослин мають короткий черешок, розділений на дві трубки, спрямовані у воду. Уздовж кожної з трубок проходить спіральний проріз, на внутрішній поверхні якого помітний ряд спрямованих усередину волосків. Залози, розташовані на передньому краї, виділяють клейку речовину.
Невеликі водні організми спрямовуються волосками всередину пастки, звідки вони вже неспроможні вилізти.
Утримання в культурі
Серед тропічних комахоїдних рослин нині є чимало таких, що вирощуються як декоративні види. Серед них є і непентеси. Вони культивуються в ботанічних садах і привертають увагу аматорів. Так, (), поширений на острові Мадагаскар, має досить великі (до 20-25 см) «глечики» малинового кольору. Він культивується в теплих та вологих оранжереях. Дуже поширений в ботанічних садах , що зростає на островах Калімантан та Суматра. «Глечики» у нього світло-зелені на довгому вусику, в червоних плямах та смугах. Серед непентенсів, що культивуються, є і гібридні види.
Вирощуються в культурі і комахоїдні рослини з інших регіонів. Це росички, товстянки, насамперед мексиканські види — та , які є рослинами помірного клімату. В природі вони зростають на торфовищах та на заболочених ґрунтах. При вирощуванні в культурі горщики обгортаються шаром сфагнового моху і вміщуються в тераріумі. Товстянки гарно квітують, а влітку до їх листків приклеюються численні комахи.
Велика колекція хижих рослин була зібрана в 1950-ті роки в ботанічному саду в Празі. З 1981 року існує Міжнародне товариство любителів і дослідників хижих рослин (The International Camivorus Plant Society). Колекція (північна Чехія) налічує понад 120 видів хижих рослин.
Рослини-хижаки в Україні
Практично всі комахоїдні рослини України є рідкісними видами її флори, адже це переважно мешканці боліт, заболочених лук, водойм. Основними регіонами їх зростання в Україні є Полісся, насамперед Західне і , та Карпати.
У флорі України наявні 4 роди комахоїдних рослин — росичка (Drosera L.) та альдрованда (Aldrovanda L.) з родини росичкових (Droseraceae), товстянка (Pinguicula L.) та пухирник (Utricularia L.) із родини пухирникових (Lentibulariaceae).
До них належать 12 видів комахоїдних рослин:
- Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.),
- Товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.),
- Товстянка двоколірна (Pinguicula bicolor Wołoszcz.),
- Пухирник звичайний (Utricularia vulgaris L.),
- Пухирник малий (Utricularia minor L.),
- Пухирник середній (Utricularia intermedia Hayne),
- Пухирник Брема (Utricularia bremii Heer),
- Пухирник південний (Utricularia australis R.Br. або Lehm.)),
- Росичка круглолиста (Drosera rotundifolia L.),
- Росичка середня або Росичка проміжна (Drosera intermedia Hayne),
- Росичка довголиста або Росичка англійська ( L. або Drosera anglica Huds.),
- Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.)
В Україні трапляється також гібрид росички круглолистої з росичкою довголистою, описаний під назвою Mert & W.D.J. Koch.
Охорона у природі
В Україні майже всі види рослин-хижаків занесені до Червоної книги України. Нині не охороняються на державному рівні лише 2 види комахоїдних рослин — Drosera rotundifolia (росичка круглолиста) та Utricularia vulgaris (пухирник звичайний). Проте ці види охороняються як .
Статус міжнародної охорони має Aldrovanda vesiculosa (альдрованда пухирчаста). Цей вид включений до Додатку І Бернської конвенції та до Додатку ІІ до .
Pinguicula bicolor (товстянка двоколірна) увійшла до Червоної книги МСОП (IUCN) з категорією EN (Види під загрозою вимирання).
Інші види також входять до червоних книг низки країн та регіонів.
Примітки
- Givnish, T. J. "New evidence on the origin of carnivorous plants // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. — 2015. — Вип. 112. — № 1. — С. 10, 11. — DOI: . (англ.)
Література
- Андрієнко Т. Л. Комахоїдні рослини України / Під ред. В. В. Протопопової. — Київ: Альтерпрес, 2010. — 80 с. — ISSN 978-966-542-419-2
Посилання
- Про хижих рослин (укр.)
- Про хижі рослини Тепуїв (укр.)
- (рос.) Рослини-хижаки на YouTube
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Carnivorous Plants |
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chi znayete vi sho Rozmiri pastki glechika nepentesa Nepenthes odnogo z najbilshih vidiv sered komahoyidnih roslin iz rodini dayut jomu zmogu loviti shuriv ta dribnih ptahiv Sered fermentiv sho vidilyaye nepentes viyavleno yakij rozkladaye bilki zdobichi na aminokisloti Ci spoluki postachayut roslini azot yakogo chasto brakuye v miscyah yiyi prozhivannya v umovah tropikiv Ekzoskeleti komah she odne potencijne dzherelo azotu Voni cilkom skladayutsya z majzhe ne podatlivoyi do rujnaciyi rechovini hitinu Prote nepentes vidilyaye ferment sho rozchinyaye j cej material U bagatoh komahoyidnih roslin viyavleno pruzhinni klapani sho privodyatsya v ruh za dopomogoyu elektrichnih impulsiv yaki generuye sama roslina Dovzhina lovilnih listkiv glechikiv syagaye metra Roslini hizhaki zbirna taksonomichno neodnoridna grupa roslin dlya yakih harakterna chastkova abo perevazhna prote ne cilkovita geterotrofiya Vvazhayetsya sho hizhi roslini evolyucionuvali 9 raziv nezalezhno u p yati riznih poryadkah kvitkovih roslin Hizhi roslini predstavleni bilsh nizh desyatkom rodiv i shonajmenshe 583 vidami yaki zaluchayut zahoplyuyut i vbivayut zdobich poglinayuchi otrimani dostupni pozhivni rechovini Krim togo ye ponad 300 protohizhih vidiv roslin u kilkoh rodah voni mayut deyaki ale ne vsi z navedenih vishe harakteristik EkologiyaRoslini hizhaki zhivut u vodi prisnih vodojmish na zabolochenih lugah i bolotah u torfi pisku tobto na substratah bidnih na spoluki azotu Neminuche v takih umovah azotiste goloduvannya a takozh nestacha fosforu kaliya ta inshih rechovin Hizhi roslini ce kompensuyut za rahunok peretravlyuvannya nevelikih tvarin nasampered komah yakih lovlyat za dopomogoyu specialnih organiv metamorfizovanogo listya Na poverhni takogo listya ye zalozki sho vidilyayut travni fermenti na zrazok pepsinu j organichni kisloti murashinu benzojnu tosho Fermenti rozsheplyuyut bilki tila tvarini do prostishih zasvoyuvanih roslinami spoluk ZhivlennyaU najvidomishih hizhakiv rosichok nepentesiv i osnovna chastina zdobichi komahi zvidsi insha nazva cih roslin komahoyidni Inshi vodni puhirniki i aldrovandi lovlyat najchastishe planktonnih rakopodibnih Ye i taki hizhi roslini yaki zhivlyatsya malkami rib pugolovkami abo navit zhabami ta yashirkami U nazemnih hizhih roslin koreneva sistema rozvinena slabo u vodnih vona redukovana prote vsi voni mozhut isnuvati za rahunok rechovin sho otrimuyut z gruntu abo vodi Prote dodatkove zhivlennya tvarinnoyu yizheyu priskoryuye rozvitok komahoyidnih roslin perehid do cvitinnya i VidiU sviti nalichuyut blizko 450 vidiv takih roslin sho nalezhat do 5 rodin u tomu chisli rosyankovih Drozera kruglolista i in puhirnikovih nepentesovih Areali yih zrostannya u riznih kutochkah svitu Tipi pastokRoslini vikoristovuyut 5 mehanizmiv riznogo tipu dlya lovli zdobichi lovilni listki u formi glechikiv listki sho stulyayutsya lipki pastki zasmoktuvalni pastki pastki tipu nevilivajki Prote tip pastki ne pov yazanij z nalezhnistyu roslini do pevnoyi rodini V odnij i tij samij rodini roslini mozhut mati pristosuvannya dlya lovli riznih tipiv U rodini puhirnikovih Lentibulariaceae ye predstavniki troh grup u rodini rosichkovih Droseraceae dvoh Privablena chashechkopodibnimi lovilnimi listkami komaha sidaye na listok i skovzaye z jogo gladkoyi poverhni vniz tonuchi u travnomu soku Postupovo vsi pozhivni rechovini komahi roslina vsmoktuye cherez poverhnyu listka Glechiki pastki Saraceniya Krayi ta vnutrishni stinki lovilnih listkiv u deyakih roslin zabarvlyuyutsya v yaskravo chervonij kolir inshi vidilyayut podibno do cukrovoyi murashina ta inshi rechovinu U Sarracenia na shijci glechika rostut dovgi voloski spryamovani donizu sho ne daye zmogi komaham vilizti nagoru U seredini glechika zalozki vidilyayut fermenti sho znachno priskoryuyut rozchinennya komashinoyi ploti hitinaza proteazi Prote isnuyut i taki komahi sho meshkayut useredini takih glechikiv Lichinki komara Wyeomyia smitbii zhivut u glechiku purpurovoyi saraceniyi Sarracenia purpurea a dorosli komahi bezpereshkodno zalitayut i vilitayut zvidti Pavuk Misumenops nepentbicola takozh chasto vlashtovuye tam zhitlo Pastki sho stulyayutsya Venerina muholovka Najvidomishij priklad takoyi pastki ce venerina muholovka Dionaea muscipula Pastka formuyetsya v kinci listka chereshok vidigraye rol petli a sam listok utvoryuye dvi oblyamovani zubcyami chastini Kozhna z nih maye chutlivi voloski sho privodyat u ruh pastku Ce vidbuvayetsya v tomu razi yaksho komaha voruhne odnim z voloskiv Vzhe pri drugomu dotiku do voloska z osnovi roslini nadhodit potuzhnij elektrichnij impuls sho zmushuye pastku stulitisya Pri comu nemaye znachennya chi povtornij dotik stosuvavsya odnogo j togo zh voloska chi riznih U roslin spracovuye nadijnij puskovij mehanizm podvijnoyi diyi sho daye zmogu uniknuti vipadkovogo spracyuvannya napriklad vid potraplyannya doshovih krapel Pastka spracovuye za 1 5 sekundi Zubci chiplyayuchis odin za odnogo stulyayutsya ne shilno cherez sho nevelika komaha spromozhna vilizti nazovni U takomu razi pastka roztulyayetsya znovu abi ne vitrachalas cinna travna ridina na dribnu ne duzhe pozhivnu zdobich Pri potraplyanni velikoyi zdobichi pastka povilno stulyayetsya protyagom kilkoh godin azh poki zhertva cilkom ne rozchavitsya Lipki pastki Komahi na listi Rosichki Drosera rosolisti Drosophyllum tovstyanki Pinguicula i biblisi Byblis vikoristovuyut klejku rechovinu Sivshi na listok komahi zalipayut u cukristij ridini Namagayuchis vipovzti zhertva zmushuye susidni voloski shilitisya v bik dzherela ruhu vnaslidok chogo potraplyaye v nadijni obijmi Zasmoktuvalni pastki Puhirinka Puhirniki Utricularia i Polypompbolyx rostut u vodojmah Voni vilno plavayut abo zh puskayut korinnya Z listkiv u nih zvisayut puhirci z otvorom sho zatulyaye vilno zvisayuchij klapan Specialni zalozi vikachuyut z puhircya majzhe vsyu vodu abi klapan shilno zatulivsya pid tiskom vodi zzovni Potim vidilyayetsya cukrista rechovina sho privablyuye zdobich Shetinki spryamovuyut zdobich do klapana yakij bliskavichno roztulyayetsya shojno zhertva torknetsya signalnih voloskiv Tisk zmushuye klapan roztulyatisya v seredinu vnaslidok chogo zdobich razom iz vodoyu zasmoktuyetsya v puhirec Dali klapan shvidko zatulyayetsya voda vikachuyetsya i rozpochinayetsya peretravlyuvannya ulovu Pastki nevilivajki Genliseya Na milinah poruch iz puhirnikom traplyayetsya genliseya Genlisea neveliki led zatopleni rozetki sho vilno plavayut Lovilni listki roslin mayut korotkij chereshok rozdilenij na dvi trubki spryamovani u vodu Uzdovzh kozhnoyi z trubok prohodit spiralnij proriz na vnutrishnij poverhni yakogo pomitnij ryad spryamovanih useredinu voloskiv Zalozi roztashovani na perednomu krayi vidilyayut klejku rechovinu Neveliki vodni organizmi spryamovuyutsya voloskami vseredinu pastki zvidki voni vzhe nespromozhni vilizti Utrimannya v kulturiSered tropichnih komahoyidnih roslin nini ye chimalo takih sho viroshuyutsya yak dekorativni vidi Sered nih ye i nepentesi Voni kultivuyutsya v botanichnih sadah i privertayut uvagu amatoriv Tak poshirenij na ostrovi Madagaskar maye dosit veliki do 20 25 sm glechiki malinovogo koloru Vin kultivuyetsya v teplih ta vologih oranzhereyah Duzhe poshirenij v botanichnih sadah sho zrostaye na ostrovah Kalimantan ta Sumatra Glechiki u nogo svitlo zeleni na dovgomu vusiku v chervonih plyamah ta smugah Sered nepentensiv sho kultivuyutsya ye i gibridni vidi Viroshuyutsya v kulturi i komahoyidni roslini z inshih regioniv Ce rosichki tovstyanki nasampered meksikanski vidi ta yaki ye roslinami pomirnogo klimatu V prirodi voni zrostayut na torfovishah ta na zabolochenih gruntah Pri viroshuvanni v kulturi gorshiki obgortayutsya sharom sfagnovogo mohu i vmishuyutsya v terariumi Tovstyanki garno kvituyut a vlitku do yih listkiv prikleyuyutsya chislenni komahi Velika kolekciya hizhih roslin bula zibrana v 1950 ti roki v botanichnomu sadu v Prazi Z 1981 roku isnuye Mizhnarodne tovaristvo lyubiteliv i doslidnikiv hizhih roslin The International Camivorus Plant Society Kolekciya pivnichna Chehiya nalichuye ponad 120 vidiv hizhih roslin Roslini hizhaki v UkrayiniPraktichno vsi komahoyidni roslini Ukrayini ye ridkisnimi vidami yiyi flori adzhe ce perevazhno meshkanci bolit zabolochenih luk vodojm Osnovnimi regionami yih zrostannya v Ukrayini ye Polissya nasampered Zahidne i ta Karpati U flori Ukrayini nayavni 4 rodi komahoyidnih roslin rosichka Drosera L ta aldrovanda Aldrovanda L z rodini rosichkovih Droseraceae tovstyanka Pinguicula L ta puhirnik Utricularia L iz rodini puhirnikovih Lentibulariaceae Do nih nalezhat 12 vidiv komahoyidnih roslin Tovstyanka zvichajna Pinguicula vulgaris L Tovstyanka alpijska Pinguicula alpina L Tovstyanka dvokolirna Pinguicula bicolor Woloszcz Puhirnik zvichajnij Utricularia vulgaris L Puhirnik malij Utricularia minor L Puhirnik serednij Utricularia intermedia Hayne Puhirnik Brema Utricularia bremii Heer Puhirnik pivdennij Utricularia australis R Br abo Lehm Rosichka kruglolista Drosera rotundifolia L Rosichka serednya abo Rosichka promizhna Drosera intermedia Hayne Rosichka dovgolista abo Rosichka anglijska L abo Drosera anglica Huds Aldrovanda puhirchasta Aldrovanda vesiculosa L V Ukrayini traplyayetsya takozh gibrid rosichki kruglolistoyi z rosichkoyu dovgolistoyu opisanij pid nazvoyu Mert amp W D J Koch Ohorona u prirodi V Ukrayini majzhe vsi vidi roslin hizhakiv zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Nini ne ohoronyayutsya na derzhavnomu rivni lishe 2 vidi komahoyidnih roslin Drosera rotundifolia rosichka kruglolista ta Utricularia vulgaris puhirnik zvichajnij Prote ci vidi ohoronyayutsya yak Status mizhnarodnoyi ohoroni maye Aldrovanda vesiculosa aldrovanda puhirchasta Cej vid vklyuchenij do Dodatku I Bernskoyi konvenciyi ta do Dodatku II do Pinguicula bicolor tovstyanka dvokolirna uvijshla do Chervonoyi knigi MSOP IUCN z kategoriyeyu EN Vidi pid zagrozoyu vimirannya Inshi vidi takozh vhodyat do chervonih knig nizki krayin ta regioniv PrimitkiGivnish T J New evidence on the origin of carnivorous plants Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 2015 Vip 112 1 S 10 11 DOI 10 1073 pnas 1422278112 angl LiteraturaAndriyenko T L Komahoyidni roslini Ukrayini Pid red V V Protopopovoyi Kiyiv Alterpres 2010 80 s ISSN 978 966 542 419 2PosilannyaPro hizhih roslin ukr Pro hizhi roslini Tepuyiv ukr ros Roslini hizhaki na YouTube Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Carnivorous Plants Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi