Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.) — вид комахоїдних трав'янистих рослин з роду товстянка (Pinguicula) родини пухирникових (Lentibulariaceae).
| Товстянка альпійська | |
|---|---|
 | |
| Pinguicula alpina | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Пухирникові (Lentibulariaceae) |
| Рід: | Товстянка (Pinguicula) |
| Вид: | Товстянка альпійська (P. alpina) |
| Біноміальна назва | |
| Pinguicula alpina | |
 | |
| Ареал виду | |
Загальна біоморфологічна характеристика
, . Багаторічна трав'яна комахоїдна рослина 5–15 см заввишки. Корінь стрижневий, коричневий, у верхній частині з мочками жовтуватих придаткових коренів, що розвиваються щорічно разом з новою розеткою листя. Стебло одиничне або в числі 2, рідко 3–5, розсіяно залозисто запушене, густіше в нижній частині і під квіткою. Листя в числі 7–13 в прикореневій розетці, товстуваті, дуже крихкі, сидячі, 1,5–4 см завдовжки, 0,5–1,5(2) см завширшки, жовтувато-зелені, з дещо загорнутими на верхню сторону краями, цілокраї, довгасто-еліптичні, тупі, знизу голі, зверху по всій поверхні запушені двома видами волосків: поблизу основи і вздовж центральної жилки простими, на решті частини булавоподібними залозистими волосками. Квітки білі або злегка жовтуваті; чашечка розсіяно залозиста, з довгастими, до верхівки звуженими, гоструватими лопатями, верхня губа її 3-лопатева, з дрібними лопатями близько 2 мм завдовжки, нижня губа дволопатева, віночок білий, з жовтуватими плямами біля основи нижньої губи, іноді зовні розсіяно залозисто волосистий, 8-15 мм завдовжки (разом зі шпорцем); лопаті верхньої губи на верхівці округлі, середня лопать нижньої губи більша від бічних, на верхівці усічена, зрідка з неглибокою виїмкою, з 1–3 жовтими плямами і борідкою волосків, спрямованих всередину квітки; шпорець конічний, на кінці тупий, короткий (коротше половини віночка), спрямований вниз і вперед вигнутий, оранжево-жовтий, усередині залозистий; зав'язь залозисто запушена. Цвіте з кінця травня до кінця липня. Плодоносить у липні-серпні. Коробочка розсіяно залозиста, довгасто-яйцеподібна, догори сплощена, двогранна, тупа, 5-7 мм завдовжки, відкривається 2 зубцями. Насіння коричневі, 1 мм завдовжки, вузько еліптичні, дрібно сітчасті, на кінці з придатком. Розмножується насінням.
Поширення
Поширена від тундрової зони до півночі і в межах від гірськотундрового до гірськолісового поясу гір Євразії (від Ісландії до Східного Сибіру).
Поширення в Україні
В Україні ареал охоплює Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області. Рослини цього виду зустрічаються у Українських Карпат — на масиві Свидовець (гори Близниця та Драгобрат), масиві Чорногора (гори Петрос, Говерла і Піп-Іван, урочище ), в Чивчинських горах (гори Гнатася, Чорний Діл, Чивчин).
Більшість популяцій займають невеликі площі. Кількість особин від 10 до 50-70, лише окремі популяції (Чорний Діл) налічують понад 100 особин.
Екологія
Росте переважно у вологих і перезволожених місцях, часто на крейдяних ґрунтах, по сирих скелях, на мохових, задернованних і незадернованних берегах різних водойм, на болотах в кислому болотистому ґрунті, на мілкоземі кам'янистих розсипів, по берегах струмків, у снігових плям, рідше в заболочених лісах. Опускається водотоками до 1000 м над рівнем моря.
Охорона
Занесена до Червоної книги України — природоохоронний статус: рідкісний. Рослини страждають віл руйнування і трансформації екотопів внаслідок випасання худоби, рекреаційного навантаження та заліснення. Охороняється у Карпатському національному природному парку, , (Івано-Франківська область), пам'ятці природи «Білий Потік» (Чернівецька область).
Також входить до і та .
В Російській Федерації занесена до регіональних Червоних книг наступних регіонів:
Вирощування
Товстянку альпійську можна вирощувати в суміші з однієї частини вапняного гравію (від 0,5 до 4 мм) і однієї частини торфу або в суміші з однієї частини торфу, двох частин перліту і однієї частини вермикуліту.
Насіння потрібно витримувати при холодних температурах від −10 °C до 0 °C протягом від 8 до 12 тижнів, щоб воно проросло. Навесні, коли температура піднімається, і ґрунт починає відтавати, насіння повинно бути захищене від цвілі, так поміщене на яскравому сонячному місці. Зазвичай насіння починає проростати з березня по травень. Ґрунт повинен бути завжди дуже вологим.
Після першої зими рослини повинні бути розділені, щоб не росли занадто близько один до одного. Товстянка альпійська формує зимові бруньки, як й інші рослини помірних і холодних широт. Коріння рослини дуже тендітне. Якщо під час пересадки зламати занадто багато коренів, можна втратити рослину. Цей вид потребує холодної зимівлі.
Див. також
Джерела
- Андрієнко Т. Л. Комахоїдні рослини України / Під ред. В. В. Протопопової. — К.: Альтерпрес, 2010. — 80 с. : іл., 16 кол. іл. ISBN 978-966-542-419-2
- Товстянка альпійська Pinguicula alpina L. // Червона книга України, 2009
- Энциклопедия декоративных садовых растений (рос.)
- Pinguicula alpina L. // «Плантариум» (рос.)
- Ladislav Hoskovec. Pinguicula alpina L. – tučnice alpská / tučnica alpínska // Botany.cz(чеськ.)(англ.)
Література
- Flora of China Editorial Committee. 2011. Flora of China (Curcurbitaceae through Valerianaceae with Annonaceae and Berberidaceae). 19: 1-884. In C. Y. Wu, P. H. Raven & D. Y. Hong (eds.) Fl. China. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis.
- Флора Мурманской области. Т. V. Л.: Наука, 1966. С. 178.
Посилання
- Pinguicula alpina в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Pinguicula alpina на сайті Growing Pinguicula alpina // International Carnivorous Plant Society (укр. Міжнародне товариство любителів м'ясоїдних рослин) (англ.)
- Carnivorous Plant Database (укр. База даних м'ясоїдних рослин) (англ.), (фр.)
- Pinguicula alpina // A world of Pinguicula (укр. Світ товстянок)(англ.)
- Thomas Cieslak, Jai Santosh Polepalli, Adam White, Kai Müller, Thomas Borsch, Wilhelm Barthlott, Juerg Steiger, Adam Marchant and Laurent Legendre. Phylogenetic analysis of Pinguicula (Lentibulariaceae): chloroplast DNA sequences and morphology support several geographically distinct radiations // American Journal of Botany (англ.)
- Род жирянка — Pinguicula L. // «Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovstyanka alpijska Pinguicula alpina L vid komahoyidnih trav yanistih roslin z rodu tovstyanka Pinguicula rodini puhirnikovih Lentibulariaceae Tovstyanka alpijska Pinguicula alpina Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Puhirnikovi Lentibulariaceae Rid Tovstyanka Pinguicula Vid Tovstyanka alpijska P alpina Binomialna nazva Pinguicula alpina L 1753 Areal viduZagalna biomorfologichna harakteristikaIlyustraciya tovstyanki alpijskoyi u vidanni Atlas der Alpenflora ukr Atlas alpijskoyi flori Kvitka tovstyanki alpijskoyi Listya tovstyanki alpijskoyi Tovstyanka alpijska v Tatrah Slovachchina Tovstyanka alpijska v Sloveniyi poblizu Triglava Bagatorichna trav yana komahoyidna roslina 5 15 sm zavvishki Korin strizhnevij korichnevij u verhnij chastini z mochkami zhovtuvatih pridatkovih koreniv sho rozvivayutsya shorichno razom z novoyu rozetkoyu listya Steblo odinichne abo v chisli 2 ridko 3 5 rozsiyano zalozisto zapushene gustishe v nizhnij chastini i pid kvitkoyu Listya v chisli 7 13 v prikorenevij rozetci tovstuvati duzhe krihki sidyachi 1 5 4 sm zavdovzhki 0 5 1 5 2 sm zavshirshki zhovtuvato zeleni z desho zagornutimi na verhnyu storonu krayami cilokrayi dovgasto eliptichni tupi znizu goli zverhu po vsij poverhni zapusheni dvoma vidami voloskiv poblizu osnovi i vzdovzh centralnoyi zhilki prostimi na reshti chastini bulavopodibnimi zalozistimi voloskami Kvitki bili abo zlegka zhovtuvati chashechka rozsiyano zalozista z dovgastimi do verhivki zvuzhenimi gostruvatimi lopatyami verhnya guba yiyi 3 lopateva z dribnimi lopatyami blizko 2 mm zavdovzhki nizhnya guba dvolopateva vinochok bilij z zhovtuvatimi plyamami bilya osnovi nizhnoyi gubi inodi zovni rozsiyano zalozisto volosistij 8 15 mm zavdovzhki razom zi shporcem lopati verhnoyi gubi na verhivci okrugli serednya lopat nizhnoyi gubi bilsha vid bichnih na verhivci usichena zridka z neglibokoyu viyimkoyu z 1 3 zhovtimi plyamami i boridkoyu voloskiv spryamovanih vseredinu kvitki shporec konichnij na kinci tupij korotkij korotshe polovini vinochka spryamovanij vniz i vpered vignutij oranzhevo zhovtij useredini zalozistij zav yaz zalozisto zapushena Cvite z kincya travnya do kincya lipnya Plodonosit u lipni serpni Korobochka rozsiyano zalozista dovgasto yajcepodibna dogori sploshena dvogranna tupa 5 7 mm zavdovzhki vidkrivayetsya 2 zubcyami Nasinnya korichnevi 1 mm zavdovzhki vuzko eliptichni dribno sitchasti na kinci z pridatkom Rozmnozhuyetsya nasinnyam PoshirennyaPoshirena vid tundrovoyi zoni do pivnochi i v mezhah vid girskotundrovogo do girskolisovogo poyasu gir Yevraziyi vid Islandiyi do Shidnogo Sibiru Poshirennya v UkrayiniV Ukrayini areal ohoplyuye Zakarpatsku Ivano Frankivsku ta Chernivecku oblasti Roslini cogo vidu zustrichayutsya u Ukrayinskih Karpat na masivi Svidovec gori Bliznicya ta Dragobrat masivi Chornogora gori Petros Goverla i Pip Ivan urochishe v Chivchinskih gorah gori Gnatasya Chornij Dil Chivchin Bilshist populyacij zajmayut neveliki ploshi Kilkist osobin vid 10 do 50 70 lishe okremi populyaciyi Chornij Dil nalichuyut ponad 100 osobin EkologiyaRoste perevazhno u vologih i perezvolozhenih miscyah chasto na krejdyanih gruntah po sirih skelyah na mohovih zadernovannih i nezadernovannih beregah riznih vodojm na bolotah v kislomu bolotistomu grunti na milkozemi kam yanistih rozsipiv po beregah strumkiv u snigovih plyam ridshe v zabolochenih lisah Opuskayetsya vodotokami do 1000 m nad rivnem morya OhoronaZanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini prirodoohoronnij status ridkisnij Roslini strazhdayut vil rujnuvannya i transformaciyi ekotopiv vnaslidok vipasannya hudobi rekreacijnogo navantazhennya ta zalisnennya Ohoronyayetsya u Karpatskomu nacionalnomu prirodnomu parku Ivano Frankivska oblast pam yatci prirodi Bilij Potik Chernivecka oblast Takozh vhodit do i ta V Rosijskij Federaciyi zanesena do regionalnih Chervonih knig nastupnih regioniv ViroshuvannyaTovstyanku alpijsku mozhna viroshuvati v sumishi z odniyeyi chastini vapnyanogo graviyu vid 0 5 do 4 mm i odniyeyi chastini torfu abo v sumishi z odniyeyi chastini torfu dvoh chastin perlitu i odniyeyi chastini vermikulitu Nasinnya potribno vitrimuvati pri holodnih temperaturah vid 10 C do 0 C protyagom vid 8 do 12 tizhniv shob vono proroslo Navesni koli temperatura pidnimayetsya i grunt pochinaye vidtavati nasinnya povinno buti zahishene vid cvili tak pomishene na yaskravomu sonyachnomu misci Zazvichaj nasinnya pochinaye prorostati z bereznya po traven Grunt povinen buti zavzhdi duzhe vologim Pislya pershoyi zimi roslini povinni buti rozdileni shob ne rosli zanadto blizko odin do odnogo Tovstyanka alpijska formuye zimovi brunki yak j inshi roslini pomirnih i holodnih shirot Korinnya roslini duzhe tenditne Yaksho pid chas peresadki zlamati zanadto bagato koreniv mozhna vtratiti roslinu Cej vid potrebuye holodnoyi zimivli Div takozhSpisok vidiv rodu TovstyankaDzherelaAndriyenko T L Komahoyidni roslini Ukrayini Pid red V V Protopopovoyi K Alterpres 2010 80 s il 16 kol il ISBN 978 966 542 419 2 Tovstyanka alpijska Pinguicula alpina L Chervona kniga Ukrayini 2009 Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij ros Pinguicula alpina L Plantarium ros Ladislav Hoskovec Pinguicula alpina L tucnice alpska tucnica alpinska Botany cz chesk angl LiteraturaFlora of China Editorial Committee 2011 Flora of China Curcurbitaceae through Valerianaceae with Annonaceae and Berberidaceae 19 1 884 In C Y Wu P H Raven amp D Y Hong eds Fl China Science Press amp Missouri Botanical Garden Press Beijing amp St Louis Flora Murmanskoj oblasti T V L Nauka 1966 S 178 PosilannyaPinguicula alpina v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Pinguicula alpina na sajti Growing Pinguicula alpina International Carnivorous Plant Society ukr Mizhnarodne tovaristvo lyubiteliv m yasoyidnih roslin angl Carnivorous Plant Database ukr Baza danih m yasoyidnih roslin angl fr Pinguicula alpina A world of Pinguicula ukr Svit tovstyanok angl Thomas Cieslak Jai Santosh Polepalli Adam White Kai Muller Thomas Borsch Wilhelm Barthlott Juerg Steiger Adam Marchant and Laurent Legendre Phylogenetic analysis of Pinguicula Lentibulariaceae chloroplast DNA sequences and morphology support several geographically distinct radiations American Journal of Botany angl Rod zhiryanka Pinguicula L Megaenciklopediya Kirilla i Mefodiya ros