Пухи́рник півде́нний (Utricularia australis) — багаторічна рослина родини пухирникових, один з небагатьох комахоїдних представників флори України. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий».
Пухирник південний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Пухирникові (Lentibulariaceae) |
Рід: | Пухирник (Utricularia) |
Вид: | Пухирник південний (U. australis) |
Біноміальна назва | |
Utricularia australis R.Br., 1810 |
Опис
Трав'яниста рослина, що вільно плаває у поверхневому шарі води, . Корені відсутні. Стебла завдовжки 10-60 см, інколи можуть сягати 1,5 м. Листки кількаразово розсічені на ниткоподібно-лінійні частки, частина яких перетворена в повітряні ловчі пухирці, кількість яких на кожному з пагонів коливається від 80 до 200 штук.
Суцвіття — 3-12-квіткова китиця, піднесена над поверхнею води. Вісь суцвіття змієподібно вигнута та потоншується біля верхівки. Квітконіжки у 3-5 разів довші за приквітки. Віночок 12-18 мм завдовжки, жовтий з червоними смужками, двогубий. Верхня губа в 2-3 рази довша за випуклу нижню. Шпорка загострена, завдовжки 5-7,5 мм. Маточка з майже сидячою дволопатевою приймочкою складається з двох плодолистків. Тичинки вільні. Пилкові зерна сплющено-кулясті, в обрисі з полюса 12-15 лопатеві, з малопомітною текстурою. Плід — багатонасінна куляста коробочка завширшки 4 мм.
Число хромосом 2n = 44.
Екологія
Подібно до інших представників роду ця рослина віддає перевагу стоячим або слабопроточним, чистим і добре прогрітим водоймам, але, на відміну від інших пухирників, полюбляє воду з високим вмістом мінеральних солей. Трапляється в ставках, меліоративних каналах, старицях, озерах, які живляться водою мінеральних джерел. До значень pH невибаглива — переносить як лужні, так і кислі показники. У передгір'ях підіймається до висоти 100–115 м над рівнем моря. Формує рослинні асоціації, в яких частка цього виду доходить до 20-80%.
Оскільки пухирник південний не має коренів, всмоктувати азотисті сполуки з ґрунту він не здатен. Їх нестачу він компенсує ловом дрібних безхребетних. Комахи та їх личинки, наближаючись до пухирців, засмоктуються всередину рухом води і утримуються за допомогою спеціальних клапанів, доки не будуть перетравлені ферментами.
Квітне у червні-липні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується переважно вегетативно, насіннєве розмноження рідкісне.
Поширення
Первинний ареал охоплював Австралію та Північний острів Нової Зеландії, звідки цей вид поширився до теплих і помірних регіонів інших континентів. Наразі пухирник південний можна знайти в Китаї, на Японських островах, у Центральній та Південній Африці, а в Європі він розповсюджений по всіх узбережних ділянках, включно із Середземномор'ям, Атлантичним узбережжям, півднем Скандинавії, заходом європейської частини Росії.
В Україні пухирник південний вперше описали на Закарпатті: у 1997 році в річці Латориця поблизу села Великі Геївці, потім біля сел Драгиня і Дийда. В 2006 році дослідження озера Банське біля Косова виявило досить велику популяцію цього виду. Є підстави вважати, що він може траплятися і в інших водоймах Прикарпаття. Водночас, попередні знахідки пухирника південного біля Львова і Києва не підтверджені.
Значення і статус виду
На стан українських популяцій впливає лише безпосереднє знищення біотопів внаслідок спрямлення річищ, осушення, руйнування стариць, забруднення. Певну роль відіграє і незначна кількість водойм з відповідними гідрохімічними умовами. Вид занесений до Червоного списку Закарпаття та Червоного списку судинних рослин Карпат, охороняється в національному природному парку «Гуцульщина», заказниках «Став» та «Дідівський Міц». За межами України визнаний рідкісним в Швейцарії і Польщі.
Господарського значення пухирник південний не має, але може застосовуватися як декоративна рослина.
Підвиди
- Utricularia australis f. fixa (Komiya) Komiya & Shibata (1980)
- Utricularia australis f. tenuicaulis (Miki) Komiya & N. Shibata (1980)
- Utricularia australis mod. platylobus (Glueck) D.Schmidt (1985)
- Utricularia australis var. tenuicaulis (Miki) S.Hatusima (1994)
Синоніми
|
|
Джерела
- The Plant List. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Peter Taylor: The Genus Utricularia. A Taxonomic Monograph (= Kew Bulletin: Additional Series. Band 14). Royal Botanic Gardens, Kew, London, 1989. — S. 598–605.(англ.)
- Mirek Z., Piękoś-Mirkowa H. Pływacz zachodni. s. 324–325. W: Czerwona Księga Karpat Polskich, Kraków 2008.(пол.)
- Губанов И. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. — М.: Т-во науч. изд. КМК, 2004. — Т.3. — 520 с.(рос.)
- Флора европейской части СССР. / Отв. ред. А. А. Федоров. — Л.: Наука, 1978. — Т. 5. — 380 с.(рос.)
- Крічфалушій В. В., Будніков Б. Г., Мигаль А. В. Червоний список Закарпаття: види рослин та рослинні угруповання, що знаходяться під загрозою зникнення. — Ужгород, 1999. — 196 с.
- Utricularia australis R. Br. (Lentibulariaceae) — новий вид для флори Прикарпаття / І. М. Данилик, В. А. Соломаха, Т. Д. Соломаха, З. М. Цимбалюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 2. — С. 242–246.
- Тасєнкевич Л. О. Червоний список судинних рослин Карпат. — Львів.: Держ. природознавчий музей НАН України, 2002. — 29 с.
- Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)
Посилання
- Пухирник південний [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Переглянуто 3 квітня 2015
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puhi rnik pivde nnij Utricularia australis bagatorichna roslina rodini puhirnikovih odin z nebagatoh komahoyidnih predstavnikiv flori Ukrayini Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini u statusi Vrazlivij Puhirnik pivdennij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Puhirnikovi Lentibulariaceae Rid Puhirnik Utricularia Vid Puhirnik pivdennij U australis Binomialna nazva Utricularia australis R Br 1810OpisStebla z listkami i puhircyami Sucvittya Kvitka velikim planom Trav yanista roslina sho vilno plavaye u poverhnevomu shari vodi Koreni vidsutni Stebla zavdovzhki 10 60 sm inkoli mozhut syagati 1 5 m Listki kilkarazovo rozsicheni na nitkopodibno linijni chastki chastina yakih peretvorena v povitryani lovchi puhirci kilkist yakih na kozhnomu z pagoniv kolivayetsya vid 80 do 200 shtuk Sucvittya 3 12 kvitkova kiticya pidnesena nad poverhneyu vodi Vis sucvittya zmiyepodibno vignuta ta potonshuyetsya bilya verhivki Kvitkonizhki u 3 5 raziv dovshi za prikvitki Vinochok 12 18 mm zavdovzhki zhovtij z chervonimi smuzhkami dvogubij Verhnya guba v 2 3 razi dovsha za vipuklu nizhnyu Shporka zagostrena zavdovzhki 5 7 5 mm Matochka z majzhe sidyachoyu dvolopatevoyu prijmochkoyu skladayetsya z dvoh plodolistkiv Tichinki vilni Pilkovi zerna splyusheno kulyasti v obrisi z polyusa 12 15 lopatevi z malopomitnoyu teksturoyu Plid bagatonasinna kulyasta korobochka zavshirshki 4 mm Chislo hromosom 2n 44 EkologiyaPodibno do inshih predstavnikiv rodu cya roslina viddaye perevagu stoyachim abo slaboprotochnim chistim i dobre progritim vodojmam ale na vidminu vid inshih puhirnikiv polyublyaye vodu z visokim vmistom mineralnih solej Traplyayetsya v stavkah meliorativnih kanalah staricyah ozerah yaki zhivlyatsya vodoyu mineralnih dzherel Do znachen pH nevibagliva perenosit yak luzhni tak i kisli pokazniki U peredgir yah pidijmayetsya do visoti 100 115 m nad rivnem morya Formuye roslinni asociaciyi v yakih chastka cogo vidu dohodit do 20 80 Oskilki puhirnik pivdennij ne maye koreniv vsmoktuvati azotisti spoluki z gruntu vin ne zdaten Yih nestachu vin kompensuye lovom dribnih bezhrebetnih Komahi ta yih lichinki nablizhayuchis do puhirciv zasmoktuyutsya vseredinu ruhom vodi i utrimuyutsya za dopomogoyu specialnih klapaniv doki ne budut peretravleni fermentami Kvitne u chervni lipni plodonosit u serpni veresni Rozmnozhuyetsya perevazhno vegetativno nasinnyeve rozmnozhennya ridkisne PoshirennyaPervinnij areal ohoplyuvav Avstraliyu ta Pivnichnij ostriv Novoyi Zelandiyi zvidki cej vid poshirivsya do teplih i pomirnih regioniv inshih kontinentiv Narazi puhirnik pivdennij mozhna znajti v Kitayi na Yaponskih ostrovah u Centralnij ta Pivdennij Africi a v Yevropi vin rozpovsyudzhenij po vsih uzberezhnih dilyankah vklyuchno iz Seredzemnomor yam Atlantichnim uzberezhzhyam pivdnem Skandinaviyi zahodom yevropejskoyi chastini Rosiyi V Ukrayini puhirnik pivdennij vpershe opisali na Zakarpatti u 1997 roci v richci Latoricya poblizu sela Veliki Geyivci potim bilya sel Draginya i Dijda V 2006 roci doslidzhennya ozera Banske bilya Kosova viyavilo dosit veliku populyaciyu cogo vidu Ye pidstavi vvazhati sho vin mozhe traplyatisya i v inshih vodojmah Prikarpattya Vodnochas poperedni znahidki puhirnika pivdennogo bilya Lvova i Kiyeva ne pidtverdzheni Znachennya i status viduNa stan ukrayinskih populyacij vplivaye lishe bezposerednye znishennya biotopiv vnaslidok spryamlennya richish osushennya rujnuvannya staric zabrudnennya Pevnu rol vidigraye i neznachna kilkist vodojm z vidpovidnimi gidrohimichnimi umovami Vid zanesenij do Chervonogo spisku Zakarpattya ta Chervonogo spisku sudinnih roslin Karpat ohoronyayetsya v nacionalnomu prirodnomu parku Guculshina zakaznikah Stav ta Didivskij Mic Za mezhami Ukrayini viznanij ridkisnim v Shvejcariyi i Polshi Gospodarskogo znachennya puhirnik pivdennij ne maye ale mozhe zastosovuvatisya yak dekorativna roslina PidvidiUtricularia australis f fixa Komiya Komiya amp Shibata 1980 Utricularia australis f tenuicaulis Miki Komiya amp N Shibata 1980 Utricularia australis mod platylobus Glueck D Schmidt 1985 Utricularia australis var tenuicaulis Miki S Hatusima 1994 SinonimiUtricularia incerta Kamienski Utricularia jankae Velen Utricularia japonica Makino Utricularia mairii Cheeseman Utricularia mutata Doll Leiner Utricularia neglecta Lehm Utricularia pollichii F Schulz Utricularia protrusa Hook f Utricularia sacciformis Benj Utricularia siakujiensis Nakaj ex H Hara Utricularia spectabilis Madauss ex Schreiber Utricularia tenuicaulis Miki Utricularia vulgaris var japonica Makino Yamanaka Utricularia vulgaris var mutata Doll Utricularia vulgaris var neglecta Lehm Coss amp Germ Utricularia vulgaris var tenuicaulis Miki F T Kuo ex J Y Hsiao Utricularia vulgaris f tenuicaulis Miki Komiya Utricularia vulgaris f tenuis SaelanDzherelaThe Plant List 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl Peter Taylor The Genus Utricularia A Taxonomic Monograph Kew Bulletin Additional Series Band 14 Royal Botanic Gardens Kew London 1989 S 598 605 angl Mirek Z Piekos Mirkowa H Plywacz zachodni s 324 325 W Czerwona Ksiega Karpat Polskich Krakow 2008 pol Gubanov I A Kiseleva K V Novikov V S Tihomirov V N Illyustrirovannyj opredelitel rastenij Srednej Rossii M T vo nauch izd KMK 2004 T 3 520 s ros Flora evropejskoj chasti SSSR Otv red A A Fedorov L Nauka 1978 T 5 380 s ros Krichfalushij V V Budnikov B G Migal A V Chervonij spisok Zakarpattya vidi roslin ta roslinni ugrupovannya sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya Uzhgorod 1999 196 s Utricularia australis R Br Lentibulariaceae novij vid dlya flori Prikarpattya I M Danilik V A Solomaha T D Solomaha Z M Cimbalyuk Ukr botan zhurn 2007 T 64 2 S 242 246 Tasyenkevich L O Chervonij spisok sudinnih roslin Karpat Lviv Derzh prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini 2002 29 s Red list of plants and fungi in Poland Czerwona lista roslin i grzybow Polski Zbigniew Mirek Kazimierz Zarzycki Wladyslaw Wojewoda Zbigniew Szelag red Krakow Instytut Botaniki im W Szafera Polska Akademia Nauk 2006 pol PosilannyaPuhirnik pivdennij 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 3 kvitnya 2015