Ти́нна — село в Україні, в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Тинна | |
---|---|
Костел Успіння Пресвятої Діви Марії | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Новодунаєвецька селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 675 |
Площа | 3,304 км² |
Густота населення | 234,56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32411 |
Телефонний код | +380 3858 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′38″ пн. ш. 26°43′43″ сх. д. / 49.02722° пн. ш. 26.72861° сх. д.Координати: 49°01′38″ пн. ш. 26°43′43″ сх. д. / 49.02722° пн. ш. 26.72861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 326 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32411, Хмельницька обл., с. Тинна |
Карта | |
Тинна | |
Тинна | |
Мапа | |
Тинна у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Тинна розташоване на південних відрогах Волино–Подільської височини. Та місцевість являє собою погорбовану хвилясту рівнину, в окремих місцях перерізану і балками. Загальна площа території Тинни становить 20,5 км². Тинна межує з такими селами: на заході з Малий Карабчіїв, на сході з Терновою, на півночі з Малою Тернівкою, на півдні з Лисогіркою. Найближча від Тинни залізнична станція знаходиться на відстані 9 км.
Клімат
Клімат в Тинні помірно континентальний. січня -6,5 °С, липня +24 °С. Середня тривалість без морозного періоду становить 125 днів на рік.
Водойми
На захід від Тинни, на відстані 11 км тече Смотрич, притока р. Дністер. Через Тинну протікає невеличка річка, права притока Тернавки, яка впадає у неї в селі Тернова. На західній околиці Тинни знаходиться урочище «Кринички», звідкіля витікає не великий струмок, що живить два ставки.
Ґрунти
Ґрунт в Тинні — звичайний чорнозем, лише в урочищі «На зрубі» опідзолений.
Природна зона
Тинна знаходиться в зоні лісостепу.
Рослинний світ
На південь від Тинни знаходиться лісовий масив площею 400 га. Цей ліс складають переважно листяні породи: дуб, граб, ясен, липа, клен. З ними ростуть і кущі шипшини, ліщини, бузини, глоду. В цьому лісі та в околицях Тинни зустрічається чимало лікарських і медоносних рослин. Різних видів рослин тут нараховується кілька сотень. Найпоширенішим деревом в Тинні є біла акація.
Тваринний світ
Серед найпоширеніших птахів в Тинні та її трапляються такі: ворона сіра, грак, сорока, сова, шпак, голуб, яструб, дятел та інші.
Минувшина
Порівняно невелике українське село Тинни, яке розкинулось обабіч старого Подільського шляху, що вів від Проскурова до Кам'янець-Подільського, багате історичним минулим. Столітні липи, вздовж цього шляху, є німими свідками бурхливих історичних подій. За давніми переказами, під однією з них на відпочинок зупинявся сам Богдан Хмельницький зі своїм товариством, визволяючи Поділля від польської шляхти. Вздовж них гримів своїми кайданами Устим Кармелюк, їдучи на заслання у Сибір, і проїздив Тарас Шевченко, а також багато інших видатних і знаменитих людей, які побували у Тинні.
Кінець XIV — початок XV століття — ймовірний час заснування Тинни.
1607 рік — перша відома згадка у костельному архіві. Тинна разом з селами Тернова, та Томашів згадується там, як спадок подільського ловчого . До того часу протягом 200 років це були королівські землі. Будучи тоді немалим містечком, що лежало на обох берегах річки Тернавки, Тинна була відомою завдяки своїм ярмаркам.
У 1736 році після смерті подільського воєводи Стефана Гумецького, Тинна перейшла у власність його сина Ігнація, коронного стольникa.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 43 жителі села.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новодунаєвецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Про костел
Близько 1590-го року коштами зводиться новий мурований храм. Точне місце розташування цього першого дерев'яного костелу св. Катерини в Тинні нині не відоме.
Початок XVII ст. — папа Урбан VIII видав привілей місцевому костелу, з відпустом на всі марійні (присвячені діві Марії) свята. В цьому документі храм називають ecclesia primae fundationis ловчого Гумецького.
У 1706 році костел, який був вже зовсім у руїні, зруйнували до фундаменту, на якому його відновлено Катериною та подільським воєводою Стефаном Гумецькими.
1717 рік, 10 листопада кам'янецький єпископ РКЦ Стефан Рупнєвський храм освячує, про що свідчить з написом, який прикрашав колись захристію.
Після 1736 року будівництво нового костелу, виконуючи останню волю батька, розпочав . Процес зведення храму завершила вже його вдова, Тереза.
Колись у костелі було 9 вівтарів, головний прикрашав славетний дерев'яний образ Богородиці. Був тут і гарний різьблений образ вознесіння Марії.
У 1956 році костел у Тинні зруйновано і відбудовано на тому ж місті у 90-ті.
Нині храм стоїть на невеликому горбку, він прямокутний у плані. Раніше його фасад прикрашали скульптури святих Ігнація та Терези, діви Марії, Петра та Павла, та до нашого часу ці скульптури не збереглись.
Образ Богородиці
Можливо, від Гумецького костел у Тинні отримав у дарунок образ Богородиці, який прославився багатьма дивами.
У 1656 році татари пограбували містечко та костел, а чудодійний образ розітнули палашем над лівим оком Марії, пошрамувавши обличчя Богородиці.
У 1672 році на початку турецької навали, образ Богородиці перенесено у Кам'янецьку Катедру. Після здачі Кам'янця туркам, пані Гумецька перевезла образ до Львова.
У 1730 році, образ Богородиці повернули у Тинну.
У 1734 році тинська святиня пережила напад волохів та циган.
1743 рік, 2 липня поклонитися образу Богородиці в Тинну прийшло 30 000 вірних.
Останні володарі
одружилася вдруге з подільським воєводою — , і від цього шлюбу народила ще одну дочку, теж Катерину, яка також була двічі одружена. Її другим чоловіком був принц . Не маючи нащадків в Тинні від цього шлюбу, він відписав Тинну у спадок Гречинці Екомон, пізніше — Бутягіновій, а вже від її дочки Тинна відійшла до Потоцьких.
Населення
Загальна кількість населення, що проживає в Тинні, за останнім переписом 2001 року, становить 734 особи, за національністю переважна більшість — українці.
Згідно перепису 2015 року селі проживало 675 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Релігія
- Церква Різдва Богородиці, 1869 рік
- Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (РКЦ). Польський цвинтар.
Особистості
У 1808 році в Тинні помер і похований Шарль Анрі Насау-Зіген, флотоводець Катерини ІІ.
- . Літературознавець. Доктор філологічних наук. Родом (16.05.1939) з с.Калинки, тепер Тинна Дунаєвецького району Хмельницької області. Після закінчення в 1961 році філологічного факультету Чернівецького держуніверситету вчителював, був кореспондентом Чернівецького обласного радіо, працював у районних газетах. З 1972 р. – науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Автор книг з питань теорії літератури та історії художньої культури “Читач як учасник літературного процесу”, “Генезис сучасного наукового мислення” та низки статей у колективних збірниках і розділів у монографіях. М. І. Ігнатенко переклав з німецької мови романи “Брати-віталійці” В. Бределя, “Загибель воїнів –ягуарів” В. Мейнка, окремі поезії В. Гете; з румунської – повісті “Щасливий млин” і “Скарб” І. Славича, новели Х.Зінке, ряд віршів М. Емінеску. Загинув за нез’ясованих обставин. Юхим Гусар.
Галерея
- Католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії
- Вхід до старого храму католицький
- В храмі зберігається ікона Матері Божої Тиннянської
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії вхід
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії вид з боку
- Краса величного храму Пресвятої Діви Марії
- Центральний вхід
- Православна Різдво-Богородицька церква
- Різдво-Богородицька церква
- Різдво-Богородицька церква православна
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Тинна. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ВВРУ, 2016, № 6, стор. 46–47
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Тинна [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття Тинна [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Замки та храми України»
- на сайті «Старі мапи України»
- Тинна на сайті «Поштові індекси України»
- Тинна[недоступне посилання з травня 2019] на сайті Верховної Ради України
- Тинна [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Енциклопедія пам'яток»
- Tynna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 714. (пол.).— S. 714—716. (пол.)
- Інформація про наявність проідентифікованих та зареєстрованих в Реєстрі тварин ВРХ станом на 29.08.2010 (с. Тинна)[недоступне посилання з травня 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti nna selo v Ukrayini v Novodunayeveckij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Tinna Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi MariyiKostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Novodunayevecka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 675 Plosha 3 304 km Gustota naselennya 234 56 osib km Poshtovij indeks 32411 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 38 pn sh 26 43 43 sh d 49 02722 pn sh 26 72861 sh d 49 02722 26 72861 Koordinati 49 01 38 pn sh 26 43 43 sh d 49 02722 pn sh 26 72861 sh d 49 02722 26 72861 Serednya visota nad rivnem morya 326 m Misceva vlada Adresa radi 32411 Hmelnicka obl s Tinna Karta Tinna Tinna Mapa Tinna u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Tinna roztashovane na pivdennih vidrogah Volino Podilskoyi visochini Ta miscevist yavlyaye soboyu pogorbovanu hvilyastu rivninu v okremih miscyah pererizanu i balkami Zagalna plosha teritoriyi Tinni stanovit 20 5 km Tinna mezhuye z takimi selami na zahodi z Malij Karabchiyiv na shodi z Ternovoyu na pivnochi z Maloyu Ternivkoyu na pivdni z Lisogirkoyu Najblizhcha vid Tinni zaliznichna stanciya znahoditsya na vidstani 9 km Klimat Klimat v Tinni pomirno kontinentalnij sichnya 6 5 S lipnya 24 S Serednya trivalist bez moroznogo periodu stanovit 125 dniv na rik Vodojmi Na zahid vid Tinni na vidstani 11 km teche Smotrich pritoka r Dnister Cherez Tinnu protikaye nevelichka richka prava pritoka Ternavki yaka vpadaye u neyi v seli Ternova Na zahidnij okolici Tinni znahoditsya urochishe Krinichki zvidkilya vitikaye ne velikij strumok sho zhivit dva stavki Grunti Grunt v Tinni zvichajnij chornozem lishe v urochishi Na zrubi opidzolenij Prirodna zona Tinna znahoditsya v zoni lisostepu Roslinnij svit Na pivden vid Tinni znahoditsya lisovij masiv plosheyu 400 ga Cej lis skladayut perevazhno listyani porodi dub grab yasen lipa klen Z nimi rostut i kushi shipshini lishini buzini glodu V comu lisi ta v okolicyah Tinni zustrichayetsya chimalo likarskih i medonosnih roslin Riznih vidiv roslin tut narahovuyetsya kilka soten Najposhirenishim derevom v Tinni ye bila akaciya Tvarinnij svit Sered najposhirenishih ptahiv v Tinni ta yiyi traplyayutsya taki vorona sira grak soroka sova shpak golub yastrub dyatel ta inshi MinuvshinaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Porivnyano nevelike ukrayinske selo Tinni yake rozkinulos obabich starogo Podilskogo shlyahu sho viv vid Proskurova do Kam yanec Podilskogo bagate istorichnim minulim Stolitni lipi vzdovzh cogo shlyahu ye nimimi svidkami burhlivih istorichnih podij Za davnimi perekazami pid odniyeyu z nih na vidpochinok zupinyavsya sam Bogdan Hmelnickij zi svoyim tovaristvom vizvolyayuchi Podillya vid polskoyi shlyahti Vzdovzh nih grimiv svoyimi kajdanami Ustim Karmelyuk yiduchi na zaslannya u Sibir i proyizdiv Taras Shevchenko a takozh bagato inshih vidatnih i znamenitih lyudej yaki pobuvali u Tinni Kinec XIV pochatok XV stolittya jmovirnij chas zasnuvannya Tinni 1607 rik persha vidoma zgadka u kostelnomu arhivi Tinna razom z selami Ternova ta Tomashiv zgaduyetsya tam yak spadok podilskogo lovchogo Do togo chasu protyagom 200 rokiv ce buli korolivski zemli Buduchi todi nemalim mistechkom sho lezhalo na oboh beregah richki Ternavki Tinna bula vidomoyu zavdyaki svoyim yarmarkam U 1736 roci pislya smerti podilskogo voyevodi Stefana Gumeckogo Tinna perejshla u vlasnist jogo sina Ignaciya koronnogo stolnika Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 43 zhiteli sela Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Novodunayeveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu Pro kostel Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Blizko 1590 go roku koshtami zvoditsya novij murovanij hram Tochne misce roztashuvannya cogo pershogo derev yanogo kostelu sv Katerini v Tinni nini ne vidome Pochatok XVII st papa Urban VIII vidav privilej miscevomu kostelu z vidpustom na vsi marijni prisvyacheni divi Mariyi svyata V comu dokumenti hram nazivayut ecclesia primae fundationis lovchogo Gumeckogo U 1706 roci kostel yakij buv vzhe zovsim u ruyini zrujnuvali do fundamentu na yakomu jogo vidnovleno Katerinoyu ta podilskim voyevodoyu Stefanom Gumeckimi 1717 rik 10 listopada kam yaneckij yepiskop RKC Stefan Rupnyevskij hram osvyachuye pro sho svidchit z napisom yakij prikrashav kolis zahristiyu Pislya 1736 roku budivnictvo novogo kostelu vikonuyuchi ostannyu volyu batka rozpochav Proces zvedennya hramu zavershila vzhe jogo vdova Tereza Kolis u kosteli bulo 9 vivtariv golovnij prikrashav slavetnij derev yanij obraz Bogorodici Buv tut i garnij rizblenij obraz voznesinnya Mariyi U 1956 roci kostel u Tinni zrujnovano i vidbudovano na tomu zh misti u 90 ti Nini hram stoyit na nevelikomu gorbku vin pryamokutnij u plani Ranishe jogo fasad prikrashali skulpturi svyatih Ignaciya ta Terezi divi Mariyi Petra ta Pavla ta do nashogo chasu ci skulpturi ne zbereglis Obraz Bogorodici Mozhlivo vid Gumeckogo kostel u Tinni otrimav u darunok obraz Bogorodici yakij proslavivsya bagatma divami U 1656 roci tatari pograbuvali mistechko ta kostel a chudodijnij obraz rozitnuli palashem nad livim okom Mariyi poshramuvavshi oblichchya Bogorodici U 1672 roci na pochatku tureckoyi navali obraz Bogorodici pereneseno u Kam yanecku Katedru Pislya zdachi Kam yancya turkam pani Gumecka perevezla obraz do Lvova U 1730 roci obraz Bogorodici povernuli u Tinnu U 1734 roci tinska svyatinya perezhila napad volohiv ta cigan 1743 rik 2 lipnya poklonitisya obrazu Bogorodici v Tinnu prijshlo 30 000 virnih Ostanni volodari odruzhilasya vdruge z podilskim voyevodoyu i vid cogo shlyubu narodila she odnu dochku tezh Katerinu yaka takozh bula dvichi odruzhena Yiyi drugim cholovikom buv princ Ne mayuchi nashadkiv v Tinni vid cogo shlyubu vin vidpisav Tinnu u spadok Grechinci Ekomon piznishe Butyaginovij a vzhe vid yiyi dochki Tinna vidijshla do Potockih NaselennyaZagalna kilkist naselennya sho prozhivaye v Tinni za ostannim perepisom 2001 roku stanovit 734 osobi za nacionalnistyu perevazhna bilshist ukrayinci Zgidno perepisu 2015 roku seli prozhivalo 675 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku ReligiyaCerkva Rizdva Bogorodici 1869 rik Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi RKC Polskij cvintar OsobistostiU 1808 roci v Tinni pomer i pohovanij Sharl Anri Nasau Zigen flotovodec Katerini II Literaturoznavec Doktor filologichnih nauk Rodom 16 05 1939 z s Kalinki teper Tinna Dunayeveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Pislya zakinchennya v 1961 roci filologichnogo fakultetu Cherniveckogo derzhuniversitetu vchitelyuvav buv korespondentom Cherniveckogo oblasnogo radio pracyuvav u rajonnih gazetah Z 1972 r naukovij spivrobitnik Institutu literaturi im T G Shevchenka Avtor knig z pitan teoriyi literaturi ta istoriyi hudozhnoyi kulturi Chitach yak uchasnik literaturnogo procesu Genezis suchasnogo naukovogo mislennya ta nizki statej u kolektivnih zbirnikah i rozdiliv u monografiyah M I Ignatenko pereklav z nimeckoyi movi romani Brati vitalijci V Bredelya Zagibel voyiniv yaguariv V Mejnka okremi poeziyi V Gete z rumunskoyi povisti Shaslivij mlin i Skarb I Slavicha noveli H Zinke ryad virshiv M Eminesku Zaginuv za nez yasovanih obstavin Yuhim Gusar GalereyaKatolickij kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Vhid do starogo hramu katolickij V hrami zberigayetsya ikona Materi Bozhoyi Tinnyanskoyi Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi vhid Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi vid z boku Krasa velichnogo hramu Presvyatoyi Divi Mariyi Centralnij vhid Pravoslavna Rizdvo Bogorodicka cerkva Rizdvo Bogorodicka cerkva Rizdvo Bogorodicka cerkva pravoslavnaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiTinna Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya VVRU 2016 6 stor 46 47 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Tinna 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Stattya Tinna 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine na sajti Zamki ta hrami Ukrayini na sajti Stari mapi Ukrayini Tinna na sajti Poshtovi indeksi Ukrayini Tinna nedostupne posilannya z travnya 2019 na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Tinna 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine na sajti Enciklopediya pam yatok Tynna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 714 pol S 714 716 pol Informaciya pro nayavnist proidentifikovanih ta zareyestrovanih v Reyestri tvarin VRH stanom na 29 08 2010 s Tinna nedostupne posilannya z travnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi