Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лисогі́рка — село в Україні, у Смотрицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Лисогірка | |
|---|---|
 Свято-Покровська церква | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Смотрицька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 406 |
| Площа | 0,279 км² |
| Густота населення | 1860,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32420 |
| Телефонний код | +380 3858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′58″ пн. ш. 26°40′02″ сх. д. / 48.99944° пн. ш. 26.66722° сх. д.Координати: 48°59′58″ пн. ш. 26°40′02″ сх. д. / 48.99944° пн. ш. 26.66722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 278 м |
| Водойми | річка Двоятинка, притока Смотричу |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32420, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Лисогірка, вул. Центральна, 4 |
| Карта | |
  Лисогірка | |
 Лисогірка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Подільське село Лисогірка розташоване на подільській височині в південно-західній частині України, за 40 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський та за 14 кілометрів від залізничної станції Балин. Неподалік село проходить автошлях територіального значення Т 2321. Через село протікає річка Двоя́тинка – права притока Смотричу. Протікає також через села Рудка, Великий Карабчіїв. За переказами, назва зумовлена різним характером течії річки: бурхливої під час паводків і спокійної в звичайні часи.
Клімат
Лисогірка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
У Подільських Єпархіальних Відомостях висловлюється припущення, що Лисогірка не є дуже давнім поселенням і до половини XVII століття входило до Карабчіївських земель.
Коло 1750 була придбана Мошинським і через його доньку перейшла у володіння графів Шембеків.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
За Географічним словником Королівства Польського (1895) село належало до округи Купин, парафії Тинна, мало 760 мешканців, у т.ч. 73 однодвірців, землі разом з землями Левади та Великого Карабчієва селянам належало 3625 десятин. В селі було 2 господарські фільварки. Церква Покрови налічувала 1051 парафіян, до церкви належало 54 десятини землі, було 111 хат, село належало графині Юзефі Шембек з Мошинських.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 жителі села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
29 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Смотрицької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Церква Покрови
Свято-Покровська грекокатолицька церква збудована в 1728 році коштом місцевого отця Прокопія Березницького з допомогою парафіян. Церква була дерев'яною, з трьома куполами. Закладена смотрицьким деканом Худзинським, освячена каменецьким офіціалом Інокентієм Гимбалою. При переписах 1739 і 1748 парафіян було 80, у 1759 — 95. У 1794 середній купол впав від сильного вітру, а 1858 церква згоріла, а разом з нею ще 40 хат. В 1864 збудована однокупольна кам'яна церква Святої Покрови, головно, на кошти заможних селян Василя Радюка та Івана Кушніра.
Населення
У 1818 тут було 280 селян.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 517 осіб.
Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 406 осіб, населення села скоротилось на 21,47 % порівняно зі 2001 роком.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Відомі люди
Народилися
- Іван Сварник — поет-байкар та видавець. Іменем Івана Сварника названа сільська школа (нині недіюча). Є вулиця (Братів Сварників).
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Посилання
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 серпня 2018. Процитовано 18 червня 2020.
- Коханська А. О. Гідронімія басейну Смотричу / А. О. Коханська // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. - 2012. - Вип. 31. - С. 97-99.
- [[https://web.archive.org/web/20160112220010/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_V/864 Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.] Лисогірка в Географічному словнику Королівства Польського]
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 10–11
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Майстер, 2016, с. 56.
Джерела
- Микола Сварник. Майстер влучного слова. Іван Сварник (1921-1989). До 95-річчя від дня народження.//Львівщина в 2016 році. Знаменні і памятні дати краю. Календар / І.Зінченко, О.Григорчук. — Львів, 2016. — С. 53-56.
- Погода в селі Лисогірка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisogi rka selo v Ukrayini u Smotrickij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Lisogirka Svyato Pokrovska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Smotricka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 406 Plosha 0 279 km Gustota naselennya 1860 22 osib km Poshtovij indeks 32420 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 58 pn sh 26 40 02 sh d 48 99944 pn sh 26 66722 sh d 48 99944 26 66722 Koordinati 48 59 58 pn sh 26 40 02 sh d 48 99944 pn sh 26 66722 sh d 48 99944 26 66722 Serednya visota nad rivnem morya 278 m Vodojmi richka Dvoyatinka pritoka Smotrichu Misceva vlada Adresa radi 32420 Hmelnicka obl Dunayeveckij r n s Lisogirka vul Centralna 4 Karta Lisogirka Lisogirka Mapa Lisogirka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Lisogirka GeografiyaPodilske selo Lisogirka roztashovane na podilskij visochini v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 40 kilometriv avtoshlyahami vid mista Kam yanec Podilskij ta za 14 kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Balin Nepodalik selo prohodit avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 2321 Cherez selo protikaye richka Dvoya tinka prava pritoka Smotrichu Protikaye takozh cherez sela Rudka Velikij Karabchiyiv Za perekazami nazva zumovlena riznim harakterom techiyi richki burhlivoyi pid chas pavodkiv i spokijnoyi v zvichajni chasi Klimat Lisogirka znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaInter yer cerkvi U Podilskih Yeparhialnih Vidomostyah vislovlyuyetsya pripushennya sho Lisogirka ne ye duzhe davnim poselennyam i do polovini XVII stolittya vhodilo do Karabchiyivskih zemel Kolo 1750 bula pridbana Moshinskim i cherez jogo donku perejshla u volodinnya grafiv Shembekiv Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Za Geografichnim slovnikom Korolivstva Polskogo 1895 selo nalezhalo do okrugi Kupin parafiyi Tinna malo 760 meshkanciv u t ch 73 odnodvirciv zemli razom z zemlyami Levadi ta Velikogo Karabchiyeva selyanam nalezhalo 3625 desyatin V seli bulo 2 gospodarski filvarki Cerkva Pokrovi nalichuvala 1051 parafiyan do cerkvi nalezhalo 54 desyatini zemli bulo 111 hat selo nalezhalo grafini Yuzefi Shembek z Moshinskih Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 zhiteli sela perezhili Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 29 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Smotrickoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu Cerkva Pokrovi Svyato Pokrovska grekokatolicka cerkva zbudovana v 1728 roci koshtom miscevogo otcya Prokopiya Bereznickogo z dopomogoyu parafiyan Cerkva bula derev yanoyu z troma kupolami Zakladena smotrickim dekanom Hudzinskim osvyachena kameneckim oficialom Inokentiyem Gimbaloyu Pri perepisah 1739 i 1748 parafiyan bulo 80 u 1759 95 U 1794 serednij kupol vpav vid silnogo vitru a 1858 cerkva zgorila a razom z neyu she 40 hat V 1864 zbudovana odnokupolna kam yana cerkva Svyatoyi Pokrovi golovno na koshti zamozhnih selyan Vasilya Radyuka ta Ivana Kushnira NaselennyaU 1818 tut bulo 280 selyan Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 517 osib Zgidno perepisu 2015 roku v seli meshkalo 406 osib naselennya sela skorotilos na 21 47 porivnyano zi 2001 rokom Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku Vidomi lyudiNarodilisya Ivan Svarnik poet bajkar ta vidavec Imenem Ivana Svarnika nazvana silska shkola nini nediyucha Ye vulicya Brativ Svarnikiv Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi Posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 20 serpnya 2018 Procitovano 18 chervnya 2020 Kohanska A O Gidronimiya basejnu Smotrichu A O Kohanska Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Filologichni nauki 2012 Vip 31 S 97 99 https web archive org web 20160112220010 http dir icm edu pl pl Slownik geograficzny Tom V 864 Arhivovano12 sichnya 2016 u Wayback Machine Lisogirka v Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo VVRU 2017 46 stor 10 11 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 1 veresnya 2015 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Majster 2016 s 56 DzherelaMikola Svarnik Majster vluchnogo slova Ivan Svarnik 1921 1989 Do 95 richchya vid dnya narodzhennya Lvivshina v 2016 roci Znamenni i pamyatni dati krayu Kalendar I Zinchenko O Grigorchuk Lviv 2016 S 53 56 Pogoda v seli Lisogirka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi