Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Св. Тере́за з Лізьє (фр. Thérèse de Lisieux; Свята Тереза Дитяти Ісуса і Святого Лику фр. Sainte Thérèse de l’Enfant Jésus et de la Sainte Face, Свята Тереза Мала; в миру Тереза Мартен; 2 січня 1873, Алансон, Франція — 30 вересня 1897, Лізьє) — католицька богословка та свята, монахиня-кармелітка, одна із чотирьох жінок, удостоєних титулу Учитель Церкви.
| Тереза з Лізьє | |
|---|---|
 Свята Тереза з Лізьє | |
| Свята | |
| У миру: | Марія Франсиска Тереза Мартен |
| У чернецтві: | Тереза Дитяти Ісуса і Святого Лику |
| Народилася | 2 січня 1873, Алансон, Франція Алансон[1] |
| Померла | 30 вересня 1897, Лізьє, Франція Лізьє[1] ·туберкульоз |
| Поховання | Лізьє |
| У лику | святий і католицький святий[d] |
| День пам'яті | 1 жовтня |
| Патрон | місіонерів, кармеліток, хворих на СНІД, хворих на туберкульоз, Луцької дієцезії, Франції, Кенії, Росії, Південної Африки |
| Атрибути | хрест в оточенні троянд |
| Праці | «Історія однієї душі» |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Книга «Історія однієї душі», що була видана через рік після смерті Терези та передавала її приховане внутрішнє життя, мала надзвичайний успіх та стала всесвітньо відомою. Ключовим у духовному досвіді Терези став так званий «Малий шлях» — досягнення святості, що не передбачає великих публічних діянь, таких як мучеництво, місіонерство тощо.
Іноді, коли я читаю духовні трактати, в яких досконалість пов'язана із тисячею перешкод, окутана масами ілюзій, мій бідний розум швидко втомлюється. Я закриваю повчальну книгу, яка розбиває мій розум і висушує моє серце, і беру Святе Письмо. Тоді все прояснюється для мене; одне слово відкриває для моєї душі безкінечні горизонти; досконалість здається простою; я бачу, що достатньо того, щоб визнати свою нікчемність і залишити саму себе, як дитина, в обіймах Бога. Залишивши великі душі, великі уми, гарні книжки, які я не можу зрозуміти, я щаслива бути малою, тому що «тільки діти, і такі як вони, будуть допущені на небесний бенкет.
Місце поховання Святої Терези з Лізьє є другим після Лурду за щорічною кількістю відвідувачів паломницьким центром Франції. Через сто років після смерті у світі нараховувалось близько 1700 церков, названих на її честь.
Життя
Алансон (1873—1877)
Батьки Терези та були глибоко віруючими людьми, що в молоді роки робили спроби вступити до монастиря. Одружившись, вони мали намір жити як брат і сестра, однак їхній духівник переконав їх народжувати дітей. У сім'ї народилось четверо хлопчиків, які в ранньому віці померли, і п'ятеро дівчаток, що всі згодом стали монахинями. Атмосфера в сім'ї Мартенів відзначалась глибокою релігійністю, чуйністю та взаємопідтримкою.
Тереза народилась 2 січня 1873 року, коли її матері було 40 років. Через два місяці після народження Терезу через слабке здоров'я відправили в одне із сіл Нормандії, де за нею доглядала нянька. Через рік дівчинку привезли назад до Лізьє, де вона, як наймолодша донька, стала об'єктом загальної любові та турботи сім'ї, в середовищі якої почала переймати основи християнського світогляду. Вже в дворічному віці в неї стали з'являтись думки про монаше життя. У такій атмосфері дівчина росла до чотирьох з половиною років, коли сталась перша трагедія. У серпні 1877 року від раку грудей померла її мати. Для всієї сім'ї це стало великим ударом, який, у силу віку, особливо переживала Тереза. Намагаючись впоратись із втратою, вона вибрала найстаршу сестру Пауліну як другу матір (потім Пауліна стане настоятелькою монастиря, в який вступить Тереза). Усі життєві переживання, пов'язані із смертю матері, майже на десятиліття залишились для неї глибокою раною. «Перша частина мого життя завершилась тоді» — згодом напише Тереза.
Лізьє (1877—1888)
Оскільки Луї Мартен працював бухгалтером на мереживному виробництві своєї дружини, з її смертю виникла проблема матеріального забезпечення п'яти дочок. Шукаючи кращих умов життя, Луї переселився до Лізьє на пропозицію брата покійної дружини Ісидора, який узявся йому допомагати. Продавши бізнес дружини у Алансоні, Луї повністю присвятив себе дітям. Життя поступово налагодилося, проте для Терези, що тоді пішла до школи і зіткнулась із світом поза межами сім'ї, цей час був, як вона потім висловилась, «найсумнішим у житті». Дівчинка, добре підготована сестрами, була набагато успішнішою в навчанні за інших, з боку яких вона відчувала заздрість і недоброзичливість.
За спогадами вчителів Тереза була тихою, слухняною, задуманою і деколи сумною ученицею. Не вміла відповідати на агресивні дії на її адресу. Єдиним полегшенням була присутність сестри Селіни, що ходила до тієї ж школи.
Наступним важким випробуванням став вступ Пауліни, її «другої матері», до кармелітського монастиря, яку вона тепер бачила назавжди для себе втраченою. Маючи короткий досвід спілкування із зовнішнім світом у школі, Тереза стала сприймати монастир як «пустелю, де мене Бог теж хоче сховати». Переносячи сильні душевні страждання від втрати Пауліни, Тереза мало їла, погано спала. Від'їзд батька і двох старших сестер до Парижу та спогади про матір викликали сильний стрес, після якого в неї з'явилися симптоми хвороби, яку місцевий медик визначив як «серйозне захворювання, що не зустрічається у дітей». Кілька разів на день Тереза страждала від нервових зривів, нападів страху та галюцинацій. У день постригу Пауліни Тереза, однак, почувалася добре, випромінювала ентузіазм і взяла разом із сім'єю участь у події. Проте наступного дня її стан настільки погіршився, що лікар та її батько почали думати про початок психічної хвороби. Усі медичні засоби виявились безсилими. Однак 13 травня 1883 року Тереза побачила, як статуя Богородиці посміхнулась до неї, і одужала. Наступного року деякі ознаки хвороби повернулись, коли «третя мати» — сестра Марі — теж стала кармеліткою. Однак знову все минулось раптово на Різдво 1886 року. З того часу Тереза набула твердої рішучості подолати всі перешкоди і теж стати кармеліткою. Зміну характеру вона пов'язувала із початком приймання Святого Причастя, котре почало по-новому формувати її характер.
Оскільки в такому ранньому віці до монастиря не приймали, Тереза скористалась поїздкою в Рим, щоб попросити для себе виняток із правил особисто у папи. Після його згоди Тереза стала готуватись до здійснення її мрії.
Кармелітський монастир (1888—1897)
9 квітня 1888 року Тереза Мартен вступила до монастиря босих кармеліток у Лізь'є, де вже перебувало 24 сестри переважно старшого віку. Вона отримала ім'я Тереза Дитяти Ісуса і Святого Лику та з ентузіазмом прийняла всі умови нового життя — холод, самотність, відсторонені молитви. Її наступним випробуванням стала новина про серйозну хворобу батька, який потрапив до психіатричної лікарні та якого вона тепер вже не могла відвідувати. Тереза посилила свої духовні практики та посвячення, однак духовний клімат у монастирі, де Бог сприймався в основному як страшний відсторонений суддя, став справляти на неї гнітюче враження. Своє натхнення вона черпала із книги «Вогонь Любові» святого Івана від Хреста. В 1893 році її сестру Пауліну (Матінку Агнес Ісуса) обрано настоятелькою монастиря, а в 1894 році після смерті батька Луї сюди вступила і Селін.
Приблизно в цей час Тереза, після багатьох років пошуків, прийшла до дитячої духовності, котра базувалася на розумінні батьківства Бога, яке є милосердною любов'ю вираженою і втіленою в Ісусі Христі. Християнське життя є життям дитини Отця («сина у Сині»), що починається після таїнства хрещення і відштовхується від євангельських слів: «Якщо не станете як діти, не ввійдете в царство небесне». Її сестра Пауліна — настоятелька мати Агнес доручила їй записувати спогади з дитинства і подальшого життя, котрі згодом лягли в основу книги «Історія однієї душі».
У цей час набули розголосу випадки, коли монахині «приносили себе в жертву» в певному намірі, що означало, що вони приймали на себе будь-які страждання та передчасну смерть заради певної мети, наприклад, навернення грішників, прощення гріхів інших людей тощо. Тереза чула про одну з таких монахинь — кармелітку Марію Ісуса, що перенесла агонію і смерть у намірі спокутувати гріхи інших. Під впливом внутрішнього поклику, в червні 1895 року, Тереза принесла в жертву і себе під час меси на свято Святої Трійці. За кілька років до смерті вона сказала «Мені здається, що любов може замінити довголітнє життя. Ісус не звертає уваги на час, у Небі його немає. Він зважає лише на любов».
Поступово Тереза відчула, що покликання сестер-кармеліток «наречена і мати» є недостатнім для неї. Вона бажала бути священницею, місіонеркою, пророчицею, учителем церкви, мученицею. Ці хвилювання пройшли після того, як вона прочитала 13 главу 1-го послання апостола Павла до Коритян [ 18 січня 2014 у Wayback Machine.], де говориться про любов як найважливішу якість, що переважає усі інші. Тепер Тереза відчула ясність свого покликання і написала: «…моє покликання, я нарешті знайшла його… моє покликання — це Любов!… Так, я знайшла своє місце в церкві й це Ти, о мій Боже, який дав мені це місце; в серці церкви, моєї Матері, я буду Любов'ю …так я буду всім … і мої мрії здійсняться!». Турбуючись долею грішників, які втратили віру, вона занурилася у «ніч віри» та внутрішню боротьбу, яка ще більше загострилася, коли в неї почав розвиватися туберкульоз, виснажуючи її фізичні сили. Вже кашляючи кров'ю та будучи серйозно хворою, Тереза зберігала спокій та посмішку, чим підтримувала співсестер-монахинь, вражених страшною хворобою такої молодої сестри. Тоді вона промовила слова, що потім стануть знаменитими: «Після смерті я проведу Небо на землі, аж до кінця світу допомагаючи душам». Після болючої і сильної агонії 30 вересня 1897 року в 24-річному віці вона померла від туберкульозу.
Історія однієї душі
3 червня 1897 року, за чотири місяці до смерті, Тереза від Дитяти Ісуса отримала від тогочасної настоятельки монастиря Марії де Ґонзаґ наказ продовжити історію свого життя. Тереза Мартен залишила по собі рукопис, написаний у трьох зошитах, кілька віршів та листів. Сестра Терези, мати Агнес внесла у текст правки, на які їй дала згоду сама Тереза.
На початку 1898 року, через чотири місяці після смерті Терези, настоятелька монастиря Марія де Ґонзаґ дала дозвіл на опублікування рукописів за однієї умови: усі три манускрипти повинні бути явно адресовані їй. Текст рукописів надіслали о. Ґодефройду Меделейну, настоятелю сусіднього абатства. Через три місяці він дав згоду на публікацію, з деякими зауваженнями та редагуваннями. Крім того, він розділив книгу на розділи і змінив назву, запропоновану кармелітками «Пісня любові, або Відхід Ангела» на «Історію однієї душі».
7 березня 1898 р. о. Ґодефройд передав манускрипт Єпископу м. Байє, який дав дозвіл на друкування, але відмовився написати передмову.
30 вересня 1898 р., рівно через рік після смерті Терези, була опублікована «Історія однієї душі» тиражем 2 000 копій. Копії було передано у інші Кармелі, як і некрологи, які надсилають після смерті монахині. Несподівано для самих кармеліток книга отримала величезну популярність. Через 12 років продали 47 тисяч копій; між 1910–1915 рр. —164 тис., до 1932 р. кількість перевершила 3 млн. примірників лише французькою мовою.
У 1921 р., у декреті Ватикану було зазначено, що благотворний вплив книги на читачів неможливо пояснити інакше, як «діянням Божественної ласки».
У 1956 році було надрукувано точний варіант рукопису, як він був створений Терезою.
Канонізація
Після смерті Терези та опублікування її автобіографії відбулося стрімке зростання її культу. Через 12 р. після її смерті до монастиря надходило по 50 листів на день. Було випущено тисячі образків з частинками предметів, якими користувалась чи яких торкалась Тереза. З часу смерті її сестри і до канонізації у 1925 році було розповсюджено більше 30 млн. образків і понад 17 млн. реліквій.
У 1921 р., декрет Ватикану проголосив, що Тереза прожила життя, повне героїчних чеснот.
У 1925 році Папа римський Пій XI канонізував (визнав святою) Терезу з Лізь'є та проголосив її Покровителькою Католицьких Місій.
19 жовтня 1997 року Папа Йоан Павло ІІ проголосив Святу Терезу від Дитяти Ісус Вчителем Церкви.
Вшанування пам'яті в Україні
У 1927 році єпископ Луцької дієцезії Адольф Шельонжек з благословення Апостольського Престолу проголосив Малу Терезу покровителькою Луцької дієцезії. З тих пір ця свята є небесною покровителькою Волині.
1 серпня 1936 року в Луцьку було засноване чернече Згромадження Сестер святої Терези від Дитятка Ісуса. У 1943–45рр. сестер було примусово виселено з Волині, після чого вони проводили свою роботу за кордоном тодішнього СРСР.
У 1992 році сестри-терезіянки повернулися до України, їхнім осередком став Санктуарій Матері Божої Бердичівської.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118621815 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2010. Процитовано 30 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2010. Процитовано 30 серпня 2010.
- Thérèse of Lisieux: God's gentle warrior by Thomas R. Nevin, 2006, page 26
- Thérèse de Lisieux, Œuvres complètes, Éditions du Cerf/Desclée de Brouwer, 1992, p.89
- Pierre Descouvemont et Helmuth Nils Loose, Thérèse et Lisieux, Éditions du Cerf, 1991, p.234
- Pierre Descouvemont et Helmuth Nils Loose, Thérèse et Lisieux, Éditions du Cerf, 1991, p.235
- Thérèse de Lisieux, Œuvres complètes, Éditions du Cerf/Desclée de Brouwer, 1992, Manuscript B, 3v
- . www.truechristianity.info. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 22 квітня 2020.
- . web.archive.org. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 22 квітня 2020.
- . ТЕРЕЗІЯНКИ (амер.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
- Unknown (пʼятниця, 1 березня 2013 р.). . Католицький Вісник. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
Видання українською мовою
- Св. Тереня від Дитяти Ісус. Автобіографічні рукописи / Переклад з французької мови. — Париж: Накладом квартальника «Слідами Малої Святої», 1960. — 272 с.
- Свята Тереза від Дитяти Ісуса і Пресвятого Обличчя. Історія однієї душі. — Кайрос, 2010. — 284 с. (читати [Архівовано 29 квітня 2013 у Wayback Machine.])
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тереза Лізьєська |
- Книга «Історія однієї душі» [ 29 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Вебсайт санктуарію Святої Терези з Лізьє у Франції [ 28 серпня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Антоніо Сіккарі «Свята Тереза із Лізьє» із серії «Портрети святих» [ 18 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sv Tere za z Lizye fr Therese de Lisieux Svyata Tereza Dityati Isusa i Svyatogo Liku fr Sainte Therese de l Enfant Jesus et de la Sainte Face Svyata Tereza Mala v miru Tereza Marten 2 sichnya 1873 18730102 Alanson Franciya 30 veresnya 1897 Lizye katolicka bogoslovka ta svyata monahinya karmelitka odna iz chotiroh zhinok udostoyenih titulu Uchitel Cerkvi Tereza z LizyeSvyata Tereza z LizyeSvyataU miru Mariya Fransiska Tereza MartenU chernectvi Tereza Dityati Isusa i Svyatogo LikuNarodilasya2 sichnya 1873 Alanson Franciya Alanson 1 Pomerla30 veresnya 1897 Lizye Franciya Lizye 1 tuberkulozPohovannyaLizyeU likusvyatij i katolickij svyatij d Den pam yati1 zhovtnyaPatronmisioneriv karmelitok hvorih na SNID hvorih na tuberkuloz Luckoyi diyeceziyi Franciyi Keniyi Rosiyi Pivdennoyi AfrikiAtributihrest v otochenni troyandPraci Istoriya odniyeyi dushi Mediafajli na Vikishovishi Kniga Istoriya odniyeyi dushi sho bula vidana cherez rik pislya smerti Terezi ta peredavala yiyi prihovane vnutrishnye zhittya mala nadzvichajnij uspih ta stala vsesvitno vidomoyu Klyuchovim u duhovnomu dosvidi Terezi stav tak zvanij Malij shlyah dosyagnennya svyatosti sho ne peredbachaye velikih publichnih diyan takih yak muchenictvo misionerstvo tosho Inodi koli ya chitayu duhovni traktati v yakih doskonalist pov yazana iz tisyacheyu pereshkod okutana masami ilyuzij mij bidnij rozum shvidko vtomlyuyetsya Ya zakrivayu povchalnu knigu yaka rozbivaye mij rozum i visushuye moye serce i beru Svyate Pismo Todi vse proyasnyuyetsya dlya mene odne slovo vidkrivaye dlya moyeyi dushi bezkinechni gorizonti doskonalist zdayetsya prostoyu ya bachu sho dostatno togo shob viznati svoyu nikchemnist i zalishiti samu sebe yak ditina v obijmah Boga Zalishivshi veliki dushi veliki umi garni knizhki yaki ya ne mozhu zrozumiti ya shasliva buti maloyu tomu sho tilki diti i taki yak voni budut dopusheni na nebesnij benket Misce pohovannya Svyatoyi Terezi z Lizye ye drugim pislya Lurdu za shorichnoyu kilkistyu vidviduvachiv palomnickim centrom Franciyi Cherez sto rokiv pislya smerti u sviti narahovuvalos blizko 1700 cerkov nazvanih na yiyi chest ZhittyaAlanson 1873 1877 Tereza Marten u vici troh rokiv Batki Terezi ta buli gliboko viruyuchimi lyudmi sho v molodi roki robili sprobi vstupiti do monastirya Odruzhivshis voni mali namir zhiti yak brat i sestra odnak yihnij duhivnik perekonav yih narodzhuvati ditej U sim yi narodilos chetvero hlopchikiv yaki v rannomu vici pomerli i p yatero divchatok sho vsi zgodom stali monahinyami Atmosfera v sim yi Marteniv vidznachalas glibokoyu religijnistyu chujnistyu ta vzayemopidtrimkoyu Tereza narodilas 2 sichnya 1873 roku koli yiyi materi bulo 40 rokiv Cherez dva misyaci pislya narodzhennya Terezu cherez slabke zdorov ya vidpravili v odne iz sil Normandiyi de za neyu doglyadala nyanka Cherez rik divchinku privezli nazad do Lizye de vona yak najmolodsha donka stala ob yektom zagalnoyi lyubovi ta turboti sim yi v seredovishi yakoyi pochala perejmati osnovi hristiyanskogo svitoglyadu Vzhe v dvorichnomu vici v neyi stali z yavlyatis dumki pro monashe zhittya U takij atmosferi divchina rosla do chotiroh z polovinoyu rokiv koli stalas persha tragediya U serpni 1877 roku vid raku grudej pomerla yiyi mati Dlya vsiyeyi sim yi ce stalo velikim udarom yakij u silu viku osoblivo perezhivala Tereza Namagayuchis vporatis iz vtratoyu vona vibrala najstarshu sestru Paulinu yak drugu matir potim Paulina stane nastoyatelkoyu monastirya v yakij vstupit Tereza Usi zhittyevi perezhivannya pov yazani iz smertyu materi majzhe na desyatilittya zalishilis dlya neyi glibokoyu ranoyu Persha chastina mogo zhittya zavershilas todi zgodom napishe Tereza Lizye 1877 1888 Oskilki Luyi Marten pracyuvav buhgalterom na merezhivnomu virobnictvi svoyeyi druzhini z yiyi smertyu vinikla problema materialnogo zabezpechennya p yati dochok Shukayuchi krashih umov zhittya Luyi pereselivsya do Lizye na propoziciyu brata pokijnoyi druzhini Isidora yakij uzyavsya jomu dopomagati Prodavshi biznes druzhini u Alansoni Luyi povnistyu prisvyativ sebe dityam Zhittya postupovo nalagodilosya prote dlya Terezi sho todi pishla do shkoli i zitknulas iz svitom poza mezhami sim yi cej chas buv yak vona potim vislovilas najsumnishim u zhitti Divchinka dobre pidgotovana sestrami bula nabagato uspishnishoyu v navchanni za inshih z boku yakih vona vidchuvala zazdrist i nedobrozichlivist Tereza Marten u 13 rokiv Za spogadami vchiteliv Tereza bula tihoyu sluhnyanoyu zadumanoyu i dekoli sumnoyu ucheniceyu Ne vmila vidpovidati na agresivni diyi na yiyi adresu Yedinim polegshennyam bula prisutnist sestri Selini sho hodila do tiyeyi zh shkoli Nastupnim vazhkim viprobuvannyam stav vstup Paulini yiyi drugoyi materi do karmelitskogo monastirya yaku vona teper bachila nazavzhdi dlya sebe vtrachenoyu Mayuchi korotkij dosvid spilkuvannya iz zovnishnim svitom u shkoli Tereza stala sprijmati monastir yak pustelyu de mene Bog tezh hoche shovati Perenosyachi silni dushevni strazhdannya vid vtrati Paulini Tereza malo yila pogano spala Vid yizd batka i dvoh starshih sester do Parizhu ta spogadi pro matir viklikali silnij stres pislya yakogo v neyi z yavilisya simptomi hvorobi yaku miscevij medik viznachiv yak serjozne zahvoryuvannya sho ne zustrichayetsya u ditej Kilka raziv na den Tereza strazhdala vid nervovih zriviv napadiv strahu ta galyucinacij U den postrigu Paulini Tereza odnak pochuvalasya dobre viprominyuvala entuziazm i vzyala razom iz sim yeyu uchast u podiyi Prote nastupnogo dnya yiyi stan nastilki pogirshivsya sho likar ta yiyi batko pochali dumati pro pochatok psihichnoyi hvorobi Usi medichni zasobi viyavilis bezsilimi Odnak 13 travnya 1883 roku Tereza pobachila yak statuya Bogorodici posmihnulas do neyi i oduzhala Nastupnogo roku deyaki oznaki hvorobi povernulis koli tretya mati sestra Mari tezh stala karmelitkoyu Odnak znovu vse minulos raptovo na Rizdvo 1886 roku Z togo chasu Tereza nabula tverdoyi rishuchosti podolati vsi pereshkodi i tezh stati karmelitkoyu Zminu harakteru vona pov yazuvala iz pochatkom prijmannya Svyatogo Prichastya kotre pochalo po novomu formuvati yiyi harakter Oskilki v takomu rannomu vici do monastirya ne prijmali Tereza skoristalas poyizdkoyu v Rim shob poprositi dlya sebe vinyatok iz pravil osobisto u papi Pislya jogo zgodi Tereza stala gotuvatis do zdijsnennya yiyi mriyi Karmelitskij monastir 1888 1897 Listivka 1900 roku iz zobrazhennyam monastirya karmelitok u 9 kvitnya 1888 roku Tereza Marten vstupila do monastirya bosih karmelitok u Liz ye de vzhe perebuvalo 24 sestri perevazhno starshogo viku Vona otrimala im ya Tereza Dityati Isusa i Svyatogo Liku ta z entuziazmom prijnyala vsi umovi novogo zhittya holod samotnist vidstoroneni molitvi Yiyi nastupnim viprobuvannyam stala novina pro serjoznu hvorobu batka yakij potrapiv do psihiatrichnoyi likarni ta yakogo vona teper vzhe ne mogla vidviduvati Tereza posilila svoyi duhovni praktiki ta posvyachennya odnak duhovnij klimat u monastiri de Bog sprijmavsya v osnovnomu yak strashnij vidstoronenij suddya stav spravlyati na neyi gnityuche vrazhennya Svoye nathnennya vona cherpala iz knigi Vogon Lyubovi svyatogo Ivana vid Hresta V 1893 roci yiyi sestru Paulinu Matinku Agnes Isusa obrano nastoyatelkoyu monastirya a v 1894 roci pislya smerti batka Luyi syudi vstupila i Selin Priblizno v cej chas Tereza pislya bagatoh rokiv poshukiv prijshla do dityachoyi duhovnosti kotra bazuvalasya na rozuminni batkivstva Boga yake ye miloserdnoyu lyubov yu virazhenoyu i vtilenoyu v Isusi Hristi Hristiyanske zhittya ye zhittyam ditini Otcya sina u Sini sho pochinayetsya pislya tayinstva hreshennya i vidshtovhuyetsya vid yevangelskih sliv Yaksho ne stanete yak diti ne vvijdete v carstvo nebesne Yiyi sestra Paulina nastoyatelka mati Agnes doruchila yij zapisuvati spogadi z ditinstva i podalshogo zhittya kotri zgodom lyagli v osnovu knigi Istoriya odniyeyi dushi U cej chas nabuli rozgolosu vipadki koli monahini prinosili sebe v zhertvu v pevnomu namiri sho oznachalo sho voni prijmali na sebe bud yaki strazhdannya ta peredchasnu smert zaradi pevnoyi meti napriklad navernennya grishnikiv proshennya grihiv inshih lyudej tosho Tereza chula pro odnu z takih monahin karmelitku Mariyu Isusa sho perenesla agoniyu i smert u namiri spokutuvati grihi inshih Pid vplivom vnutrishnogo pokliku v chervni 1895 roku Tereza prinesla v zhertvu i sebe pid chas mesi na svyato Svyatoyi Trijci Za kilka rokiv do smerti vona skazala Meni zdayetsya sho lyubov mozhe zaminiti dovgolitnye zhittya Isus ne zvertaye uvagi na chas u Nebi jogo nemaye Vin zvazhaye lishe na lyubov Postupovo Tereza vidchula sho poklikannya sester karmelitok narechena i mati ye nedostatnim dlya neyi Vona bazhala buti svyashenniceyu misionerkoyu prorochiceyu uchitelem cerkvi mucheniceyu Ci hvilyuvannya projshli pislya togo yak vona prochitala 13 glavu 1 go poslannya apostola Pavla do Korityan 18 sichnya 2014 u Wayback Machine de govoritsya pro lyubov yak najvazhlivishu yakist sho perevazhaye usi inshi Teper Tereza vidchula yasnist svogo poklikannya i napisala moye poklikannya ya nareshti znajshla jogo moye poklikannya ce Lyubov Tak ya znajshla svoye misce v cerkvi j ce Ti o mij Bozhe yakij dav meni ce misce v serci cerkvi moyeyi Materi ya budu Lyubov yu tak ya budu vsim i moyi mriyi zdijsnyatsya Turbuyuchis doleyu grishnikiv yaki vtratili viru vona zanurilasya u nich viri ta vnutrishnyu borotbu yaka she bilshe zagostrilasya koli v neyi pochav rozvivatisya tuberkuloz visnazhuyuchi yiyi fizichni sili Vzhe kashlyayuchi krov yu ta buduchi serjozno hvoroyu Tereza zberigala spokij ta posmishku chim pidtrimuvala spivsester monahin vrazhenih strashnoyu hvoroboyu takoyi molodoyi sestri Todi vona promovila slova sho potim stanut znamenitimi Pislya smerti ya provedu Nebo na zemli azh do kincya svitu dopomagayuchi dusham Pislya bolyuchoyi i silnoyi agoniyi 30 veresnya 1897 roku v 24 richnomu vici vona pomerla vid tuberkulozu Istoriya odniyeyi dushi3 chervnya 1897 roku za chotiri misyaci do smerti Tereza vid Dityati Isusa otrimala vid togochasnoyi nastoyatelki monastirya Mariyi de Gonzag nakaz prodovzhiti istoriyu svogo zhittya Tereza Marten zalishila po sobi rukopis napisanij u troh zoshitah kilka virshiv ta listiv Sestra Terezi mati Agnes vnesla u tekst pravki na yaki yij dala zgodu sama Tereza Na pochatku 1898 roku cherez chotiri misyaci pislya smerti Terezi nastoyatelka monastirya Mariya de Gonzag dala dozvil na opublikuvannya rukopisiv za odniyeyi umovi usi tri manuskripti povinni buti yavno adresovani yij Tekst rukopisiv nadislali o Godefrojdu Medelejnu nastoyatelyu susidnogo abatstva Cherez tri misyaci vin dav zgodu na publikaciyu z deyakimi zauvazhennyami ta redaguvannyami Krim togo vin rozdiliv knigu na rozdili i zminiv nazvu zaproponovanu karmelitkami Pisnya lyubovi abo Vidhid Angela na Istoriyu odniyeyi dushi 7 bereznya 1898 r o Godefrojd peredav manuskript Yepiskopu m Bajye yakij dav dozvil na drukuvannya ale vidmovivsya napisati peredmovu 30 veresnya 1898 r rivno cherez rik pislya smerti Terezi bula opublikovana Istoriya odniyeyi dushi tirazhem 2 000 kopij Kopiyi bulo peredano u inshi Karmeli yak i nekrologi yaki nadsilayut pislya smerti monahini Nespodivano dlya samih karmelitok kniga otrimala velicheznu populyarnist Cherez 12 rokiv prodali 47 tisyach kopij mizh 1910 1915 rr 164 tis do 1932 r kilkist perevershila 3 mln primirnikiv lishe francuzkoyu movoyu U 1921 r u dekreti Vatikanu bulo zaznacheno sho blagotvornij vpliv knigi na chitachiv nemozhlivo poyasniti inakshe yak diyannyam Bozhestvennoyi laski U 1956 roci bulo nadrukuvano tochnij variant rukopisu yak vin buv stvorenij Terezoyu KanonizaciyaPislya smerti Terezi ta opublikuvannya yiyi avtobiografiyi vidbulosya strimke zrostannya yiyi kultu Cherez 12 r pislya yiyi smerti do monastirya nadhodilo po 50 listiv na den Bulo vipusheno tisyachi obrazkiv z chastinkami predmetiv yakimi koristuvalas chi yakih torkalas Tereza Z chasu smerti yiyi sestri i do kanonizaciyi u 1925 roci bulo rozpovsyudzheno bilshe 30 mln obrazkiv i ponad 17 mln relikvij U 1921 r dekret Vatikanu progolosiv sho Tereza prozhila zhittya povne geroyichnih chesnot U 1925 roci Papa rimskij Pij XI kanonizuvav viznav svyatoyu Terezu z Liz ye ta progolosiv yiyi Pokrovitelkoyu Katolickih Misij 19 zhovtnya 1997 roku Papa Joan Pavlo II progolosiv Svyatu Terezu vid Dityati Isus Vchitelem Cerkvi Vshanuvannya pam yati v UkrayiniU 1927 roci yepiskop Luckoyi diyeceziyi Adolf Shelonzhek z blagoslovennya Apostolskogo Prestolu progolosiv Malu Terezu pokrovitelkoyu Luckoyi diyeceziyi Z tih pir cya svyata ye nebesnoyu pokrovitelkoyu Volini 1 serpnya 1936 roku v Lucku bulo zasnovane cherneche Zgromadzhennya Sester svyatoyi Terezi vid Dityatka Isusa U 1943 45rr sester bulo primusovo viseleno z Volini pislya chogo voni provodili svoyu robotu za kordonom todishnogo SRSR U 1992 roci sestri tereziyanki povernulisya do Ukrayini yihnim oseredkom stav Sanktuarij Materi Bozhoyi Berdichivskoyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118621815 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2010 Procitovano 30 serpnya 2010 Arhiv originalu za 15 veresnya 2010 Procitovano 30 serpnya 2010 Therese of Lisieux God s gentle warrior by Thomas R Nevin 2006 page 26 ISBN 0 19 530721 6 Therese de Lisieux Œuvres completes Editions du Cerf Desclee de Brouwer 1992 p 89 ISBN 2 204 04303 8 Pierre Descouvemont et Helmuth Nils Loose Therese et Lisieux Editions du Cerf 1991 p 234 ISBN 2 204 04439 3 Pierre Descouvemont et Helmuth Nils Loose Therese et Lisieux Editions du Cerf 1991 p 235 ISBN 2 204 04439 3 Therese de Lisieux Œuvres completes Editions du Cerf Desclee de Brouwer 1992 Manuscript B 3v ISBN 2 204 04303 8 www truechristianity info Arhiv originalu za 16 serpnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2020 web archive org 13 bereznya 2014 Arhiv originalu za 13 bereznya 2014 Procitovano 22 kvitnya 2020 TEREZIYaNKI amer Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 22 kvitnya 2020 Unknown pʼyatnicya 1 bereznya 2013 r Katolickij Visnik Arhiv originalu za 10 sichnya 2020 Procitovano 22 kvitnya 2020 Vidannya ukrayinskoyu movoyuSv Terenya vid Dityati Isus Avtobiografichni rukopisi Pereklad z francuzkoyi movi Parizh Nakladom kvartalnika Slidami Maloyi Svyatoyi 1960 272 s Svyata Tereza vid Dityati Isusa i Presvyatogo Oblichchya Istoriya odniyeyi dushi Kajros 2010 284 s ISBN 978 5 89208 083 5 chitati Arhivovano 29 kvitnya 2013 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tereza Lizyeska Kniga Istoriya odniyeyi dushi 29 kvitnya 2013 u Wayback Machine Vebsajt sanktuariyu Svyatoyi Terezi z Lizye u Franciyi 28 serpnya 2010 u Wayback Machine angl Antonio Sikkari Svyata Tereza iz Lizye iz seriyi Portreti svyatih 18 veresnya 2010 u Wayback Machine ros