Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Санктуарій Матері Божої Цариці Миру в Більшівцях — одна з найвизначніших пам'яток пізньобарокової сакральної архітектури XVII століття на теренах Західної України.
| Санктуарій Пресвятої Діви Марії Цариці Миру | |
|---|---|
 | |
| 49°10′48″ пн. ш. 24°44′18″ сх. д. / 49.1801530000277722° пн. ш. 24.73837200002777692° сх. д.Координати: 49°10′48″ пн. ш. 24°44′18″ сх. д. / 49.1801530000277722° пн. ш. 24.73837200002777692° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, смт Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область |
| Стиль | бароко |
| Належність | РКЦ |
  Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях (Україна) | |
 Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях у Вікісховищі | |
Історія
1624 р. ченці ордену кармелітів, запрошені до Більшівців його власником, від 1617 р. коронним гетьманом Мартіном Казановським, збудували тут дерев'яний храм і монастир.
У 1717 році полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу (за іншими даними, у 1718 році розпочалась відбудова храму). Після смерті полковника (1720 р.) справу продовжила його вдова Тереза з Каршніцьких. Львівський латинський архієпископ Ян Скарбек освятив храм у 1725 році.
Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви власників містечка князів Яблоновських. Поряд із храмом відбудовували келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина Станіслава Вінцентія Яблоновського), було виготовлено вівтарі, розписано фресками внутрішні стіни церкви. 15 серпня 1777 р. храм освятив (консекрував) львівський латинський єпископ-помічник як храм Благовіщення.
За радянських часів у приміщенні храму тримали свиней, приймали склотару та планували організувати тут музей атеїзму, будівля храму охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1153). У 2018 році костел визнали об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 090020-Н). З 2001 року храм перейшов під опіку Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців.
На основі науково-проєктної документації, розробленої фахівцями Львівського інституту 2002 року, розпочато реставрацію храму і монастирського комплексу при ньому.
Реставрація храму проводиться зусиллями отців-францисканців за підтримки Митрополичої Курії Львівської Єпархії Римо-Католицької Церкви в Україні, а також меценатів та добродіїв з України та Європи, в тому числі за підтримки Міністерства культури Польщі.
Монастир
Монастир отців-кармелітів був збудований на високому пагорбі. Разом із храмом був обведений мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала 2 метрів, ширина — близько 1 метра. Від монастиря залишився західний корпус келій, східці з підпірними стінами, західна в'їзна споруда.
Монастир був сполучений з храмом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в'їзною спорудою — це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (2-й поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря — це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько 10 метрів.
У XIX ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині (свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку Першої світової війни). За описом 1788 р., архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до архіву, розміщеному в колишньому Бернардинському монастирі у Львові. Решту документів після закриття храму передали Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника.
Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни конвент у Більшівцях був центром римо-католицької парафії.
Ікона Матері Божої святого Скапулярію
Монастир був відомий чудодійною іконою («образом») Матері Божої святого Скапулярію, яку в народі називають Більшівецькою Божою Матір'ю. Про віднайдення ікони існує кілька версій. За однією з них, її знайшов гетьман коронного польського війська Мартин Казановський, коли воював з турецько-татарськими загарбниками. У час, коли здавалося, на порятунок та перемогу уже не було жодної надії, гетьман почав ревно молитися. Від цього його собака зіскочив у воду та приніс до пана згорток, у якому був чудотворний образ Богоматері з дитятком. Це було справжнім чудом для війська, адже після чарівної знахідки військо з успіхом перемогло нападників. Приїхавши додому Мартин Казановський помістив ікону в каплиці свого палацу, але потім вирішив виставити її для вшанування усім людям. Для цього звів дерев’яну церкву і передав її та ікону у власність ордену кармелітів.
Згідно з наданим привілеєм папи Климентія XIII 18 серпня 1777 року відбулася урочиста коронація ікони Матері Божої. Визнання головою Католицької Церкви чудотворності ікони Матері Божої Більшівецької, а відтак і її коронація ознаменувалася найважливішою подією в історії цього святого місця. Проте протягом своєї історії храм не раз був зруйнованим. Найбільшої руйнації храм зазнав під час Першої та Другої світових воєн. Під час війни, 1945 року, Чудотворний образ ченці-кармеліти вивезли до Ґданська у храм св. Катерини, де він і досі зберігається.
Архітектори
Архітектори храму невідомі. Багато архітектурних вирішень головного фасаду костелу пов'язуються з творчістю Бернарда Меретина (мотиви вікон у нішах, відкритий притвор, гладкі аттики, увінчані вазами), та, ймовірно, скульптора Пінзеля та його школи. Під час перебудови храму Петро Полейовський працював архітектором-декоратором, видозмінивши характер інтер'єрів костелу шляхом впровадження однорідних вівтарів і нових деталей.
Примітки
- Береговська Р. Бароковий кармелітський Благовіщенський храм… — C. 41.
- Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 27 лютого 2021.
- Fr. Elizeusz Sanches-Peredes (1930). Krótka wiadomość o cudownym obrazie Matki Boskiej Bołszowieckiej. Kraków: Powścigliwość i Praca.
Джерела
- Береговська Р. Барочний кармелітський Благовіщенський костел у Більшівцях // Пам'ятки України. — 2013. — № 6 (червень). — С. 40—43.
- Fr. Elizeusz Sanches-Peredes. Krótka wiadomość o cudownym obrazie Matki Boskiej Bołszowieckiej. - Kraków 1930.
Посилання
- bilsziwci.org/uk/ — офіційний сайт «Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях».
- Офіційний сайт Ордену Братів Менших Конвентуальних в Україні: http://ofmconv.org.ua/
- Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/Санктуарій-Матері-Божої-в-Більшівцях-385214355167863/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sanktuarij Materi Bozhoyi Carici Miru v Bilshivcyah odna z najviznachnishih pam yatok piznobarokovoyi sakralnoyi arhitekturi XVII stolittya na terenah Zahidnoyi Ukrayini Sanktuarij Presvyatoyi Divi Mariyi Carici Miru49 10 48 pn sh 24 44 18 sh d 49 1801530000277722 pn sh 24 73837200002777692 sh d 49 1801530000277722 24 73837200002777692 Koordinati 49 10 48 pn sh 24 44 18 sh d 49 1801530000277722 pn sh 24 73837200002777692 sh d 49 1801530000277722 24 73837200002777692Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina smt Bilshivci Galickij rajon Ivano Frankivska oblastStil barokoNalezhnist RKCSanktuarij Materi Bozhoyi Carici miru u Bilshivcyah Ukrayina Sanktuarij Materi Bozhoyi Carici miru u Bilshivcyah u VikishovishiIstoriya1624 r chenci ordenu karmelitiv zaprosheni do Bilshivciv jogo vlasnikom vid 1617 r koronnim getmanom Martinom Kazanovskim zbuduvali tut derev yanij hram i monastir U 1717 roci polkovnik Ya Galeckij rozpochav budivnictvo murovanogo kostelu za inshimi danimi u 1718 roci rozpochalas vidbudova hramu Pislya smerti polkovnika 1720 r spravu prodovzhila jogo vdova Tereza z Karshnickih Lvivskij latinskij arhiyepiskop Yan Skarbek osvyativ hram u 1725 roci Piznishe budivnictvo ta dekoruvannya hramu vidbuvalos na pozhertvi vlasnikiv mistechka knyaziv Yablonovskih Poryad iz hramom vidbudovuvali keliyi monastirya Z iniciativi nastupnogo vlasnika Bilshivciv ostannogo z rodu Yablonovskih knyazya Antoniya Barnabi sina Stanislava Vincentiya Yablonovskogo bulo vigotovleno vivtari rozpisano freskami vnutrishni stini cerkvi 15 serpnya 1777 r hram osvyativ konsekruvav lvivskij latinskij yepiskop pomichnik yak hram Blagovishennya Za radyanskih chasiv u primishenni hramu trimali svinej prijmali sklotaru ta planuvali organizuvati tut muzej ateyizmu budivlya hramu ohoronyalas yak pam yatka arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 1153 U 2018 roci kostel viznali ob yektom kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya yakij vneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini 090020 N Z 2001 roku hram perejshov pid opiku Ordenu Brativ Menshih Konventualnih Franciskanciv Na osnovi naukovo proyektnoyi dokumentaciyi rozroblenoyi fahivcyami Lvivskogo institutu 2002 roku rozpochato restavraciyu hramu i monastirskogo kompleksu pri nomu Restavraciya hramu provoditsya zusillyami otciv franciskanciv za pidtrimki Mitropolichoyi Kuriyi Lvivskoyi Yeparhiyi Rimo Katolickoyi Cerkvi v Ukrayini a takozh mecenativ ta dobrodiyiv z Ukrayini ta Yevropi v tomu chisli za pidtrimki Ministerstva kulturi Polshi MonastirMonastir otciv karmelitiv buv zbudovanij na visokomu pagorbi Razom iz hramom buv obvedenij murovanimi ceglyanimi stinami Visota stin miscyami dosyagala 2 metriv shirina blizko 1 metra Vid monastirya zalishivsya zahidnij korpus kelij shidci z pidpirnimi stinami zahidna v yizna sporuda Monastir buv spoluchenij z hramom dvoma voritmi zahidnimi i shidnimi Zahidni vorota rozmisheni mizh korpusom kelij ta kostelom ye svoyeridnoyu v yiznoyu sporudoyu ce vorota proyizd v odnopoverhovu storozhku 2 j poverh vtracheno Teper zahidnij korpus kelij monastirya ce dvopoverhova ceglyana sporuda pryamokutna v plani roztashovana z pivdennogo boku kostelu na viddali blizko 10 metriv U XIX st monastir karmelitiv u Bilshivcyah buv odnim iz najbilshih u Galichini svidchat dokumenti yaki zberigalisya v jogo arhivi do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Za opisom 1788 r arhiv nalichuvav 701 tom najriznomanitnishih materialiv Pered pochatkom vijni chastinu dokumentiv tayemno vivezli do arhivu rozmishenomu v kolishnomu Bernardinskomu monastiri u Lvovi Reshtu dokumentiv pislya zakrittya hramu peredali Lvivskij naukovij biblioteci im Vasilya Stefanika Monahi karmeliti vidavali knigi malyuvali ikoni opikuvalisya hvorimi ta shkoloyu pri monastiri isnuvav pritulok dlya vbogih Do Pershoyi svitovoyi vijni konvent u Bilshivcyah buv centrom rimo katolickoyi parafiyi Ikona Materi Bozhoyi svyatogo SkapulyariyuMonastir buv vidomij chudodijnoyu ikonoyu obrazom Materi Bozhoyi svyatogo Skapulyariyu yaku v narodi nazivayut Bilshiveckoyu Bozhoyu Matir yu Pro vidnajdennya ikoni isnuye kilka versij Za odniyeyu z nih yiyi znajshov getman koronnogo polskogo vijska Martin Kazanovskij koli voyuvav z turecko tatarskimi zagarbnikami U chas koli zdavalosya na poryatunok ta peremogu uzhe ne bulo zhodnoyi nadiyi getman pochav revno molitisya Vid cogo jogo sobaka ziskochiv u vodu ta prinis do pana zgortok u yakomu buv chudotvornij obraz Bogomateri z dityatkom Ce bulo spravzhnim chudom dlya vijska adzhe pislya charivnoyi znahidki vijsko z uspihom peremoglo napadnikiv Priyihavshi dodomu Martin Kazanovskij pomistiv ikonu v kaplici svogo palacu ale potim virishiv vistaviti yiyi dlya vshanuvannya usim lyudyam Dlya cogo zviv derev yanu cerkvu i peredav yiyi ta ikonu u vlasnist ordenu karmelitiv Zgidno z nadanim privileyem papi Klimentiya XIII 18 serpnya 1777 roku vidbulasya urochista koronaciya ikoni Materi Bozhoyi Viznannya golovoyu Katolickoyi Cerkvi chudotvornosti ikoni Materi Bozhoyi Bilshiveckoyi a vidtak i yiyi koronaciya oznamenuvalasya najvazhlivishoyu podiyeyu v istoriyi cogo svyatogo miscya Prote protyagom svoyeyi istoriyi hram ne raz buv zrujnovanim Najbilshoyi rujnaciyi hram zaznav pid chas Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Pid chas vijni 1945 roku Chudotvornij obraz chenci karmeliti vivezli do Gdanska u hram sv Katerini de vin i dosi zberigayetsya ArhitektoriArhitektori hramu nevidomi Bagato arhitekturnih virishen golovnogo fasadu kostelu pov yazuyutsya z tvorchistyu Bernarda Meretina motivi vikon u nishah vidkritij pritvor gladki attiki uvinchani vazami ta jmovirno skulptora Pinzelya ta jogo shkoli Pid chas perebudovi hramu Petro Polejovskij pracyuvav arhitektorom dekoratorom vidozminivshi harakter inter yeriv kostelu shlyahom vprovadzhennya odnoridnih vivtariv i novih detalej PrimitkiBeregovska R Barokovij karmelitskij Blagovishenskij hram C 41 Pro vnesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 10 zhovtnya 2012 r 929 zakon rada gov ua Procitovano 27 lyutogo 2021 Fr Elizeusz Sanches Peredes 1930 Krotka wiadomosc o cudownym obrazie Matki Boskiej Bolszowieckiej Krakow Powscigliwosc i Praca DzherelaBeregovska R Barochnij karmelitskij Blagovishenskij kostel u Bilshivcyah Pam yatki Ukrayini 2013 6 cherven S 40 43 Fr Elizeusz Sanches Peredes Krotka wiadomosc o cudownym obrazie Matki Boskiej Bolszowieckiej Krakow 1930 Posilannyabilsziwci org uk oficijnij sajt Sanktuarij Materi Bozhoyi Carici miru u Bilshivcyah Oficijnij sajt Ordenu Brativ Menshih Konventualnih v Ukrayini http ofmconv org ua Storinka u Facebook https www facebook com Sanktuarij Materi Bozhoyi v Bilshivcyah 385214355167863