Твари́нництво Украї́ни посідає в сільському господарстві України місце своєрідної «переробної» галузі, що переробляє продукцію рослинництва на харчові продукти і технічну сировину.
Структура галузі
У структурі валової продукції сільського господарства, тваринництво становить понад 38 %. Основні його галузі — скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. До тваринництва також належать рибництво, бджільництво та шовківництво. Загалом завдання тваринництва полягають у виробництві високоякісних продуктів харчування та цінної сировини для харчової та легкої промисловості. Виробничий процес у тваринництві механізований і сприяє переведенню галузі на промислові основу.
Кормова база тваринництва
Розвиток тваринництва залежить від кормовиробництва. Сучасне кормовиробництво складається з:
- польового виробництва кормів — вирощування кормових і культур, а також використання відходів і побічної продукції зернових, технічних та інших культур;
- лучно-пасовищного виробництва кормів — пов'язане з використанням природних кормових угідь — сіножатей та пасовищ;
- промислового виробництва кормів — виробництвом комбінованих кормів зайнята комбікормова промисловість, на якій як сировину використовують зерно і продукти його переробки, а також олійної, цукрової, м'ясної, рибної промисловості.
Відходи підприємств,а саме харчової промисловості (жом, мелясу, сироватку), громадського харчування, а також харчові відходи населення використовують як корм для тварин, без додаткової переробки. У кожній області ресурси кормів мають свої особливості, і важливо їх раціональніше використовувати. Тваринництво менш залежить від природних умов, ніж землеробство, оскільки тваринницькі комплекси можуть працювати на довізних кормах.
Основні галузі тваринництва
- Виробництво молока, 2014
- Виробництво м'яса в живій вазі, 2014
- Виробництво яєць, 2014
Скотарство
Скотарство — одна з найважливіших галузей тваринництва. Воно поширене на всій території України. Найбільше великої рогатої худоби в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь — у Карпатах, лісостепу і на Поліссі, найменше — у степу. Скотарство дає найбільший обсяг тваринницької продукції — молока і м'яса. За співвідношенням виробленої продукції розрізняють кілька напрямків скотарства:
- молочне скотарство розвивається переважно там, де є пасовища із соковитими травами або навколо великих міст, де є значний споживач свіжого молока;
- м'ясне скотарство розвивається лише у спеціалізованих на вирощуванні молодняка господарствах, які виникли при цукрових, крохмалепатокових та спиртових заводах, відходи яких є висококалорійними кормами;
- м'ясо-молочне скотарство поширене в тих районах, де в кормовій базу переважають висококалорійні корми (степова, посушлива зона, де трави влітку висихають);
- молочно-м'ясне скотарство характерне для районів інтенсивного землеробства з високою часткою посівних площ кормових культур, а також сіножатей і пасовищ.
Загалом в Україні переважає скотарство молочно-м'ясного напряму. Створюється тваринницькі комплекси з відгодівлі великої рогатої худоби різних напрямів на промисловій основі.
Свинарство
Свинарство — друга за значенням галузь тваринництва в Україні. Зокрема, у Донецькій області розміщено виробничі потужності найбільшого в Україні виробника охолодженої свинини — компанії АПК-ІНВЕСТ. На Поліссі свинарство базується на картоплі, але, оскільки цей корм дорогий, собівартість продукції свинарства тут вища, ніж у лісостепу.
Свинарство залежно від типів годівлі має певні виробничі напрями:
- м'ясо-сальна є провідною спеціалізацією у господарствах лісової зони та лісостепу, що базуються на картопле- і бурякоконцентратному типах годівлі;
- сальна направленість зображається у степу, де в кормах висока частка дешевих концентратів.
Поголів'я свиней
рік | тисяч голів (на кінець року) |
---|---|
1945 | 2888,6 |
1949 | 7000 |
1950 | 7765 |
1953 | 14486,6, 11275,7 |
1955 | 15180,9 |
1956 | 16934, 12590 |
1957 | 13982 |
1958 | 15853,8 |
1959 | 16452 |
1960 | 18194 |
1961 | 21600 |
1962 | 21600 |
1963 | 12600 |
1964 | 16236,3 |
1965 | 18900 |
1966 | 17900 |
1967 | 15000 |
1968 | 14500 |
1969 | 16900, 17200 |
1970 | 20746 |
1971 | 21397 |
1972 | 19600 |
1973 | 20177 |
1974 | 20800 |
1975 | 16800 |
1976 | 18200 |
1977 | 19800 |
1978 | 20700 |
1979 | 20100 |
1980 | 19783 |
1981 | 19900 |
1982 | 20800 |
1983 | 21200 |
1984 | 20800 |
1985 | 20100 |
1986 | 20100 |
1987 | 20100 |
1988 | 19300 |
1989 | 19946,7 |
1990 | 19426,9 |
1991 | 17838,7 |
1992 | 16174,9 |
1993 | 15298 |
1994 | 13945,5 |
1995 | 13144,4 |
1996 | 11235,6 |
1997 | 9478,7 |
1998 | 10083,4 |
1999 | 10072,9 |
2000 | 7652,3 |
2001 | 8369,5 |
2002 | 9203,7 |
2003 | 7321,5 |
2004 | 6466,1 |
2005 | 7052,8 |
2006 | 8055 |
2007 | 7019,9 |
2008 | 6526 |
2009 | 7576,6 |
2010 | 7960,4 |
2011 | 7373,2 |
2012 | 7576,7 |
2013 | 7922,2 |
2014 | 7350,7 |
2015 | 7079 |
2016 | 6669,1 |
2017 | 6109,9 |
2018 | 6025,3 |
Вівчарство
Вівчарство поширене, головним чином, у Карпатах та степу, особливо південному. Найрозвиненіше воно в степу та лісостепу, де є багато концентрованих кормів. За роки незалежності суттєво знизило виробництво(майже у шість разів) і було на межі абсолютної руйнації. Нині вівчарство починає відроджуватися і тому має поки допоміжне значення У степу розвивається вовняне, переважно і напівтонкорунне вівчарство, яке дає якісну вовну. Базується воно на дешевих пасовищних і грубих кормах. Для вівчарства використовують у степу вигони і пасовища. Вівці добре переносять посуху, холод і можуть добувати корм навіть з-під снігу завглибшки до 20 см. На Поліссі та в Карпатах переважає грубововняне, шубне вівчарство, що дає високоякісні, міцні, теплі сму́шки, з яких виготовляють кожухи.
Птахівництво
Птахівництво розвинене в усіх регіонах. Розводять гусей, курей, індиків. Найбільшу увагу приділяють збільшенню поголів'я курей для отримання м'яса та яєць. Створено великі спеціалізовані птахофабрики поблизу великих міст, промислових та рекреаційних центрів.
Менш поширені галузі тваринництва
Ставкове рибництво набуває дедалі важливішого значення. Розводять переважно коропа. Товарне значення має форель.
Бджільництво поширене в усіх зонах, але найкращі умови для його розвитку — на Поліссі, у широколистяних лісах та в лісостепу.
Шовківництво добре розвинуте в степових і частково в лісостепових областях.
Розвивається в Україні звірівництво. З хутрових звірів на спеціалізованих фермах і звірогосподарствах розводять сріблясто-чорну лисицю, норку, блакитного песця, нутрію.
У лісостепових і лісових областях поширене кролівництво, яке дає вдвічі більше м'яса, ніж вівчарство.
Історія тваринництва в Україні
На українських землях тваринництво відоме вже з неоліту, коли плекали велику рогату худобу, овець, свиней і кіз, зокрема носії трипільської культури; з бронзової доби поширене конярство (особливо у степових народів, насамперед у скіфів). Значно було розвинене тваринництво за , конярство також для військових цілей. Від 15 століття відомий вивіз волів на Захід, пізніше й до Москви; за Гетьманщини з Лівобережжя експортовано волів і овець; проте весь час тваринництво задовольняло насамперед потреби місцевого населення. Щойно з кінця 18 століття тваринництво на Південній Україні набирає ринкового характеру: експорт вовни і волів. Але після перетворення степів на орну землю вівчарство зменшилося через брак кормової бази, а волів, які добре надавалися на розорання важкої цілини, замінили коні .
З середини XIX століття до 1914
В українських умовах тваринництво було нерозривно пов'язане з хліборобством. Цей зв'язок був відмінний при різних системах сільського господарства. При перелоговій — худоба мала багато кормів, і тоді держали її у великій кількості; такі умови були у першій половині 19 століття на українських степах — там плекали багато овець і волів. З переходом до трипілля рівновага між цими двома галузями сільського господарства незабаром захиталася. Кормова база для свійської худоби зазнала скорочення, а разом з тим меншало й останньої; одночасно тяжко було обробити землю, бо бракувало як робочої тварини, так і гною, падала врожайність і розвиток сільського господарства гальмувався. Такий стан існував у Лісостепу, зокрема на Лівобережжі, а з 1860-х і в Степу. Кількість худоби, особливо овець, зменшувалася, не лише порівняно з зростанням населення, але (у деяких районах) і в абсолютних числах. Сприятливіші умови для тваринництва створилися вдруге при системі сівозміни, бо тоді зростає кормова база і збільшується родючість ґрунту, але ця система панувала лише на Західній Україні.
Таким чином, кормова база для худоби в Україні була недостатня, за винятком Карпат і ліс. смуги, у яких було багато сіножатей і пасовищ, та на Західній Україні, де 1/10 засівної площі займали кормові. Основним кормом для худоби були взимку сіно і солома, влітку випас на пасовищах, значно менше — овес і ячмінь; б. цукроварень відходи їх продукції (хоч переважно частину цього високоякісного корму, також макуху тощо, вивозили за кордон). Через недостачу кормів та низькопорідність українська худоба була мало молочна (у своїй масі давала 600 — 1 000 л молока на рік) і мало м'ясиста. Щойно за останні роки до першої світової війни почалося деяке покращення — на Центральних і Східних Землях завдяки праці земств, але також завдяки заходам . Велася робота над поліпшенням худоби, насамперед поширенням найкращих рас. (див. також ).
Динаміка поголів'я худоби на Центр, і Східних Землях за 1882 — 1912 (у млн): | |||
---|---|---|---|
Роки | Велика рогата худоба | Вівці | Свині |
1882 | 5,4 | 15,2 | 3,0 |
1912 | 6,5 | 6,2 | 4,2 |
Значний спад числа овець був спричинений заоранням степів та браком попиту на вовну за кордоном (див. стор. 266). Зростання поголів'я великої рогатої худоби було незначне, і воно не дотримувало кроку з зростанням населення; зростало лише поголів'я свиней. Сильне зростання поголів'я коней, які, зокрема в степах, заміняли як тяглову силу волів (наприклад, на Херсонщині зросло число коней з 329 000 у 1881 до 814 000 у 1913; на всіх Центральих і Східних Землях — 5,5 млн).
1914 — 1941
У перші роки війни поголів'я худоби (зокрема великої рогатої) зросло на Центральних і Східних Землях у зв'язку зі збільшенням площі перелогів, труднощами експорту хліба, а тим самим і збільшенням кормової бази тваринництва. За роки воєнного комунізму воно впало (до того спричинилася й посуха 1921), знову збільшилося за НЕП-у (у зв'язку з збільшенням числа селянських господарств ) і досягло найвищого стану в 1928. Пізніше знищення селянського індивідуального господарства, спричинене колективізацією, принесло занепад тваринництва: селяни самі вирізали частину худоби, замість віддати її до колгоспів. Дальший занепад спричинило погане господарювання в колгоспах і голод 1933 , так що у 1933 залишилося ледве 41% числа коней з часів перед колективізацією, 53% рогатої худоби, 40% свиней, 38% овець і кіз. З 1934 кількість свійської худоби почала зростати (на це вплинув насамперед дозвіл колгоспникам тримати свійських тварин на присадибних наділах), але ще 1940 не був досягнутий стан 1928, як це видно з табл. (УРСР у межах до 1939; в млн):
Рік | Коні | Рогата худоба | Свині | Вівці та кози |
---|---|---|---|---|
1916 | 5,5 | 7,7 | 4,6 | 6,4 |
1928 | 5,5 | 8,6 | 7,0 | 8,1 |
1933 | 2,6 | 4,4 | 2,0 | 2,0 |
1936 | 2,5 | 6,1 | 6,0 | 2,3 |
1940 | 3,3 | 7,7 | 7,3 | 4,7 |
З 1934 радянська влада присвячувала чимраз більше уваги розбудові тваринництва в колгоспах і радгоспах: при всіх колгоспах створено (звичайно, 2 — 3) , організовано тваринницькі радгоспи, багато зроблено для расового покращення худоби. З 1940 введено погектарний принцип поставок державі продуктів тваринництва. Про зростання питомої ваги колгоспів і радгоспів коштом приватних господарств свідчать числа: 1938 їм належало 31% великої рогатої худоби, 1941 — 49,5%; ч. для свиней: 33,8 і 49,6%, овець 60,3 і 81,7%. Решта припадала на особисті підсобні господарства колгоспників, робітників, службовців і приватних власників.
З 1941
Німецько-радянська війна і спричинили втрату частини поголів'я худоби, і щойно на початку 1950-х досягнуто стану 1941. Назагал відбудова тваринництва ішла з значно більшими труднощами порівняно з іншими галузями сільського господарства, і воно щораз більше відставало від потреб усе численнішого міського населення. Незадовільна була і далі кормова база, а колгоспники не були зацікавлені матеріально в розвитку тваринництва. Ці хиби намагалися усунути ухвали пленумів ЦК КПРС (вересневого 1953, січневого 1955 й ін.) і ряд інших ухвал партії й уряду з 1965 та останньо XXIV з'їзд КПРС та КП України, які визначали напрями тваринництва. Відтоді збільшено посіви кормових культур і кукурудзи, підвищено заготівельні та закупівельні ціни на продукти тваринництва, поліпшено племінний склад тварин, виведено ряд нових цінних порід і удосконалено багато старих; збільшено інвестиції в тваринництво та імпорт кормів з закордону, піднесено технологію. Чималим поштовхом для інтенсифікації тваринництва мають бути міжгосподарські тваринницькі підприємства, число яких зросло між 1970 — 76 з 38 до 218 (28% всього СРСР).
У світлі офіційної статистики збільшилося поголів'я великої рогатої худоби і свиней, залишилося без змін (з 1953) число овець, натомість зменшилося через механізацію сільського господарства число коней та волів. В 1956 було введено податок на худобу для містян, в 1963—1965 існував податок на худобу кількістю більше однієї на одно господарство, це тимчасово знижало поголів'я. Подробиці видно з табл. (числа для УРСР у сучасних межах на 1 січня в млн):
Роки | ВРХ, всього у тому числі | корови | Свині | Коні | Вівці та кози |
---|---|---|---|---|---|
1916 | 9,1 | 4,1 | 6,5 | 6,5 | 6,9 |
1928 | 9,9 | 4,9 | 8,6 | 6,4 | 8,3 |
1935 | 5,1 | 2,5' | 3,9 | 3,7 | 2,2 |
1941 | 11,0 | 6,0 | 9,2 | 4,7 | 7,3 |
1946 | 8,3 | 4,3 | 2,9 | 2,0 | 3,4 |
1950 | 11,0 | 5,8 | 7,0 | 4,5 | 5,8 |
1960 | 17,0 | 7,7 | 16,5 | 2,0 | 11,6 |
1970 | 20,3 | 8,5 | 17,2 | 1,4 | 8,7 |
1977 | 24,2 | 9,0 | 18,2 | 1,0 | 8,9 |
Збільшення поголів'я худоби стосується лише колгоспів і (зокрема) радгоспів, в особистих підсобних господарствах воно зазнає невеликого, але постійного зменшення (див. табл. на стор. 2 545 і 2 722).
Ще більше від поголів'я тварин зросла їхня продуктивність: м'ясо, сало, молоко й вовна та їх заготівля:
Види продукції | 1913 | 1940 | 1950 | 1955 | 1960 | 1970 | 1977 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
М'ясо і сало (в забійній вазі в тис. т) | 1 122 | 1 127 | 1 195 | 1 351 | 2 068 | 2 850 | 3 441 |
Молоко (в тис. т) | 4 667 | 7 114 | 6 804 | 9 670 | 13 995 | 18 712 | 22 324 |
Вовна (в тис. т) | 14,8 | 13,5 | 11,9 | 17,9 | 27,6 | 24,8 | 29,6 |
Яйця (в млн) | 3 005 | 3 272 | 3 490 | 4 292 | 7 187 | 9 202 | 13 141 |
Головними галузями тваринництва України є тепер розведення великої рогатої худоби й свинарство, далі — вівчарство і птахівництво; занепало конярство. Допоміжне значення мають кролівництво, бджільництво, шовківництво, рибальство і .
1975 на 1 000 населення припадало в Україні 488 штук великої рогатої худоби, 185 овець та 885 свиней; ч. для всього СРСР: 432, 563 і 256; число великої рогатої худоби і свиней для деяких інших країн: Польща — 390 і 626, Західна Німеччина — 233 і 327, США — 594 і 229, Данія — 605 і 1 518.
У світлі офіційної статистики зростання споживання м'яса і сала на особу населення зросло у 1960 — 75 на 43%, молока і молочних продуктів на 46%, яєць на 53%.
Участь УРСР у тваринництва всього СРСР велика: на УРСР припадає 21,5% поголів'я великої рогатої худоби та 30,8% свиней, 22,6% виробництва молока і 23,8% м'яса (1975). На особу населення вироблено 1975 57 кг м'яса і 390 кг молока (ч. для всього СРСР: 59 і 358).
Попри зростання тваринництва, забезпечення широких мас населення його продуктами не є задовільне. Чималою допомогою є колгоспний ринок, який передусім забезпечує попит міського населення на молочні продукти й яйця.
Засновником відомої в Україні наукової школи з годівлі сільсько-господарських тварин є Пшеничний Павло Дмитрович.
Незалежна Україна
У 2018 р. виробництво м’яса у забійній вазі склало 2,3 млн т на експорт в інші країни надійшло: свинини – 4,9 тис. т; яловичина і телятина – 12,3 тис. т. У 2018 закупили найбільше вітчизняної м’ясної продукції: Єгипет 17,1 %, Нідерланди – 14,3 %, Ірак – 8,8 %, Білорусь – 8,4 %, Азербайджан – 7,6 %. Залишаються постійними великими імпортерами Гонконг, Німеччина, Грузія, Казахстан.
Місце м'ясо-молочного комплексу в структурі АПК України. Його роль та значення
Агропромисловий комплекс — один з найбільших i найважливіших секторів економіки України. Від рівня розвитку, стабільності його функціонування залежить стан економіки і продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, матеріальний рівень життя населення.
Агропромисловий комплекс — складова структурна частина господарського комплексу України. Він повинен являти собою структурно завершену, збалансовану, зінтегровану, взаємозв'язану, високоефективну систему, здатну повністю забезпечити населення продуктами харчування, а зовнішню торгівлю — експортними товарами. Основною складовою агропромислового комплексу є сільське господарство. Другою його важливою галуззю є харчова і переробна промисловість. До неї належать галузі і підгалузі харчової промисловості (борошномельно-круп'яної, хлібопекарської, плодоовочево-консервної, цукрової, олійно-жирової, виноградарсько-виноробної, м'ясо-молочної, рибної та інших галузей). Третьою складовою частиною агропромислового комплексу є галузі промисловості, що виробляють для сільського господарства і харчової промисловості основні засоби виробництва.
Гармонійний і збалансований розвиток складових агропромислового комплексу базується на тісних технологічних, економічних і організаційних зв'язках між ними.
Агропромисловий комплекс України за виробничою ознакою складається з двох великих підкомплексів продовольчого і непродовольчого. Кожний із них має свою сировинну базу, галузі промисловості з переробки сировини, економічні зв'язки, ринки збуту продукції, але є основною складовою частиною агропромислового комплексу.
Аналізуючи структуру АПК України, можна зробити висновки щодо місця в ній м'ясо-молочного комплексу. Складовою частиною АПК є продовольчий комплекс, який включає такі підкомплекси: зернопродуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодо-овочеконсервний, виноградно-виноробний (рослинництво), м'ясний, молочний, олійно-жировий (тваринництво). Проблеми розвитку продовольчого комплексу зумовлені передусім нестабільністю землеробства, зокрема коливанням погодних умов.
Тваринницький комплекс — один із найважливіших структуризованих, збалансованих і економічно розвинених. Він охоплює сукупність цілих галузей сільськогосподарського виробництва, харчової і переробної промисловості, які займаються виробництвом і переробкою продукції тваринництва. Він являє собою великий комплекс галузей, що виробляють високопоживні, калорійні і дієтичні продукти харчування (м'ясо, молоко, яйця) та цінну сировину (вовну, шкіри, хутро та інші види продукції). Отже, розвиток тваринництва є однією із вирішальних умов підвищення матеріального і культурного рівня життя народу.
Промисловою ланкою комплексу є різні галузі харчової і переробної промисловості, які у взаємозв'язку з галузями тваринництва утворюють спеціалізовані тваринницько-продуктовий комплекс.
Здебільшого розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а також транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва прив'язані до м'ясної, м'ясомолочної, цукрової, спиртової, крохмале-патокової промисловості.
М'ясопромисловий підкомплекс — це один із найпотужніших спеціалізованих комплексів, формування якого зумовлено наявністю великої кількості поголів'я продуктивної худоби та птиці, призначеного для забою, високим рівнем розвитку м'ясо переробної промисловості, допоміжних та обслуговуючих галузей. У структурі умовного поголів'я продуктивної худоби переважає велика рогата худоба, значно менша частина свиней, овець, птиці.
Молочно-промисловий комплекс формується на базі розвитку молочного і молочно-м'ясного скотарства. Виробництво молока і молочних продуктів -один із важливих напрямів спеціалізації тваринницько-продуктового комплексу України.
Молокопереробна галузь загалом є однією з галузей, що найдинамічніше та найстабільніше розвиваються: щорічний приріст ринку молока та молочних продуктів оцінюється на рівні 10-12% упродовж останніх років. Ємність цього ринку, залежно від оцінок, коливається в межах від 2,8 до 3 млрд гривень за оцінками 2007 року.
У молочному і молочно — м'ясному скотарстві формується спеціалізовані господарства з товарного виробництва молока, розведення племінної молочно-репродуктивної худоби, вирощування племінних; корів-первісток тощо. Складовою частиною комплексу є польове і лукопасовищне кормовиробництво, комбікормова і мікробіологічна промисловість.
Молочна промисловість — складова функціональна ланка молочнопромислового комплексу, її основні галузі маслопереробна, сироробна, виробництво сухого молока і молочних консервів тяжіють до сировинних зон, в виробництві на продаж незбираного молока до споживача. Майже 1/3 молока споживається у вигляді незбираномолочної продукції, решта переробляється на масло та інші молочні продукти. Важливим напрямком спеціалізації молочної галузі є маслоробний.
Оскільки протягом всього історичного періоду розвитку суспільства виробництво м'яса було і сьогодні залишається однією з провідних галузей сільського господарства, можна сказати, що м'ясопродуктовий підкомплекс має не тільки велике соціально-економічне, а організаційно-технологічне й політичне значення для національної економіки України. М'ясопродуктовий підкомплекс є водночас потужним джерелом розвитку тваринництва і побічних галузей, зокрема рослинництва, комбікормової, біохімічної, ветеринарної, переробної і харчової.
Також беззаперечною є важливість молокопродуктової галузі в агропромисловому комплексі України. На одному боці важелів стоїть трудомісткість молочного скотарства, на іншому — необхідність забезпечення населення молочними продуктами, а переробні підприємства — сировиною. Молокопродуктовий підкомплекс складається з виробництва, заготівлі, переробки молока та реалізації молочної продукції. Але економічні відносини в системі «виробництво-переробка молока» були складними і раніше, а в сучасних умовах вони ще більше потребують розвитку та вдосконалення.
Виробництво деяких видів продукції тваринництва:
М'яса всіх видів:
- 1991 — 4,1 млн т
- 1997 — 1,9 млн т
- 2001 — 2,3 млн т
- 2007 — 2,8 млн т
- 2012 — 3,1 млн т
Молока:
- 1991 — 22,7 млн т
- 1997 — 13,7 млн т
- 2001 — 13,4 млн т
- 2007 — 12,3 млн т
- 2012 — 11,4 млн т
Примітки
- (Большая Советская Энциклопедия) (російською) . Т. 44 (вид. 2). Москва: Советская Энциклопедия. 1956. с. 115.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
,|6=
,|7=
та|8=
() - История Украинской ССР (російською) . Т. 10. Киев: Наукова думка. 1985. с. 721 (кольорова мапа).
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
,|6=
та|7=
() - на 1 жовтня
- (Большая Советская Энциклопедия) (російською) . Т. 50 (вид. 2). Москва: Советская Энциклопедия. 1957. с. 656.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
,|6=
,|7=
та|8=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1957. с. 211.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Українська радянська енциклопедія. Т. УРСР. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії. 1966. с. 344.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1958. с. 178.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1963. с. 178.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1964. с. 181.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - (Большая Советская Энциклопедия) (російською) . Т. 26 (вид. 3). Москва: Советская Энциклопедия. 1977. с. 559.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
,|6=
,|7=
та|8=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1967. с. 196.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1970. с. 186.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1971. с. 193.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1973. с. 185.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1976. с. 188.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1977. с. 180.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1978. с. 180.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1971. с. 177.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1982. с. 183.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1984. с. 178.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1985. с. 173.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1986. с. 177.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1987. с. 178.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - Ежегодник Большой Советской Энциклопедии (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1988. с. 180.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|1=
,|2=
,|3=
,|4=
,|5=
та|6=
() - . Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 7 січня 2020.
- без окупованих територій
- Економічний, організаційний та правовий механізм підтримки і розвитку підприємництва : колективна монографія ; за ред. О. В. Калашник, Х. З. Махмудова, І. О. Яснолоб. Полтава : Видавництво ПП «Астрая», 2019. 371 с. ISBN 978-617-7669-49-3
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 12 грудня 2013.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Географія: Економічна і соціальна географія України. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. — 272 с.
Література
- Агрономія і становлення науки про тваринництво на теренах України та Франції (друга половина XVIII ст. - 1917 рік) / В. А. Вергунов ; УААН, Держ. наук. с.-г. б-ка. - К. : [б.в.], 2009. - 280 с.: іл. - (Історико-бібліографічна серія "Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії" ; кн. 33). -
- Історія розвитку тваринництва Полтавщини ХІХ - ХХ ст. : монографія / М. А. Якименко, В. М. Нагаєвич ; Полтавська держ. аграрна академія. - Полтава : РВВ ПДАА, 2007. - 208 c. -
- М’ясне скотарство: минуле, сучасне, майбутнє. 1950-2004: бібліогр. покажч. літ-ри / УААН. ІРГТ; уклад. В.П. Буркат, І.С. Бородай; наук. ред. Ю. Ф. Мельник. – К.: Аграрна наука, 2005. – 325 с.
- Романенко И. Развитие продуктивного животноводства Украинской ССР. К. 1957;
- Сільське господарство Української РСР. К. 1958;
- Тваринництво Української РСР. Статистичний збірник. К. 1960;
- Кравченко М., Кравець Г., Шматок Ю. Тваринництво. К. 1962;
- Розміщення і спеціалізація сіль. господарства Української РСР. К. 1967;
- Чепурнов І. (та ін.). Екон. проблеми розвитку і структури тваринництва на Україні. К. 1969;
- Українська Сільсько-господарська Енциклопедія, т. І — III. К. 1970 — 72;
- Корминський М. Економіка скотарства. К. 1974.
- Тлумачний словник із сільськогосподарської екології
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Листопад 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tvari nnictvo Ukrayi ni posidaye v silskomu gospodarstvi Ukrayini misce svoyeridnoyi pererobnoyi galuzi sho pereroblyaye produkciyu roslinnictva na harchovi produkti i tehnichnu sirovinu Struktura galuziU strukturi valovoyi produkciyi silskogo gospodarstva tvarinnictvo stanovit ponad 38 Osnovni jogo galuzi skotarstvo svinarstvo vivcharstvo ptahivnictvo Do tvarinnictva takozh nalezhat ribnictvo bdzhilnictvo ta shovkivnictvo Zagalom zavdannya tvarinnictva polyagayut u virobnictvi visokoyakisnih produktiv harchuvannya ta cinnoyi sirovini dlya harchovoyi ta legkoyi promislovosti Virobnichij proces u tvarinnictvi mehanizovanij i spriyaye perevedennyu galuzi na promislovi osnovu Kormova baza tvarinnictva Traktor tyukuye sino na sinozhati Rozvitok tvarinnictva zalezhit vid kormovirobnictva Suchasne kormovirobnictvo skladayetsya z polovogo virobnictva kormiv viroshuvannya kormovih i kultur a takozh vikoristannya vidhodiv i pobichnoyi produkciyi zernovih tehnichnih ta inshih kultur luchno pasovishnogo virobnictva kormiv pov yazane z vikoristannyam prirodnih kormovih ugid sinozhatej ta pasovish promislovogo virobnictva kormiv virobnictvom kombinovanih kormiv zajnyata kombikormova promislovist na yakij yak sirovinu vikoristovuyut zerno i produkti jogo pererobki a takozh olijnoyi cukrovoyi m yasnoyi ribnoyi promislovosti Vidhodi pidpriyemstv a same harchovoyi promislovosti zhom melyasu sirovatku gromadskogo harchuvannya a takozh harchovi vidhodi naselennya vikoristovuyut yak korm dlya tvarin bez dodatkovoyi pererobki U kozhnij oblasti resursi kormiv mayut svoyi osoblivosti i vazhlivo yih racionalnishe vikoristovuvati Tvarinnictvo mensh zalezhit vid prirodnih umov nizh zemlerobstvo oskilki tvarinnicki kompleksi mozhut pracyuvati na doviznih kormah Osnovni galuzi tvarinnictvaVirobnictvo moloka 2014 Virobnictvo m yasa v zhivij vazi 2014 Virobnictvo yayec 2014 Skotarstvo Skotarstvo odna z najvazhlivishih galuzej tvarinnictva Vono poshirene na vsij teritoriyi Ukrayini Najbilshe velikoyi rogatoyi hudobi v rozrahunku na 100 ga silskogospodarskih ugid u Karpatah lisostepu i na Polissi najmenshe u stepu Skotarstvo daye najbilshij obsyag tvarinnickoyi produkciyi moloka i m yasa Za spivvidnoshennyam viroblenoyi produkciyi rozriznyayut kilka napryamkiv skotarstva molochne skotarstvo rozvivayetsya perevazhno tam de ye pasovisha iz sokovitimi travami abo navkolo velikih mist de ye znachnij spozhivach svizhogo moloka m yasne skotarstvo rozvivayetsya lishe u specializovanih na viroshuvanni molodnyaka gospodarstvah yaki vinikli pri cukrovih krohmalepatokovih ta spirtovih zavodah vidhodi yakih ye visokokalorijnimi kormami m yaso molochne skotarstvo poshirene v tih rajonah de v kormovij bazu perevazhayut visokokalorijni kormi stepova posushliva zona de travi vlitku visihayut molochno m yasne skotarstvo harakterne dlya rajoniv intensivnogo zemlerobstva z visokoyu chastkoyu posivnih plosh kormovih kultur a takozh sinozhatej i pasovish Zagalom v Ukrayini perevazhaye skotarstvo molochno m yasnogo napryamu Stvoryuyetsya tvarinnicki kompleksi z vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi riznih napryamiv na promislovij osnovi Svinarstvo Dokladnishe Svinarstvo druga za znachennyam galuz tvarinnictva v Ukrayini Zokrema u Doneckij oblasti rozmisheno virobnichi potuzhnosti najbilshogo v Ukrayini virobnika oholodzhenoyi svinini kompaniyi APK INVEST Na Polissi svinarstvo bazuyetsya na kartopli ale oskilki cej korm dorogij sobivartist produkciyi svinarstva tut visha nizh u lisostepu Svinarstvo zalezhno vid tipiv godivli maye pevni virobnichi napryami m yaso salna ye providnoyu specializaciyeyu u gospodarstvah lisovoyi zoni ta lisostepu sho bazuyutsya na kartople i buryakokoncentratnomu tipah godivli salna napravlenist zobrazhayetsya u stepu de v kormah visoka chastka deshevih koncentrativ Pogoliv ya svinej Dinamika pogoliv ya svinej v Ukrayini rik tisyach goliv na kinec roku 1945 2888 6 1949 7000 1950 7765 1953 14486 6 11275 7 1955 15180 9 1956 16934 12590 1957 13982 1958 15853 8 1959 16452 1960 18194 1961 21600 1962 21600 1963 12600 1964 16236 3 1965 18900 1966 17900 1967 15000 1968 14500 1969 16900 17200 1970 20746 1971 21397 1972 19600 1973 20177 1974 20800 1975 16800 1976 18200 1977 19800 1978 20700 1979 20100 1980 19783 1981 19900 1982 20800 1983 21200 1984 20800 1985 20100 1986 20100 1987 20100 1988 19300 1989 19946 7 1990 19426 9 1991 17838 7 1992 16174 9 1993 15298 1994 13945 5 1995 13144 4 1996 11235 6 1997 9478 7 1998 10083 4 1999 10072 9 2000 7652 3 2001 8369 5 2002 9203 7 2003 7321 5 2004 6466 1 2005 7052 8 2006 8055 2007 7019 9 2008 6526 2009 7576 6 2010 7960 4 2011 7373 2 2012 7576 7 2013 7922 2 2014 7350 7 2015 7079 2016 6669 1 2017 6109 9 2018 6025 3 Vivcharstvo Vivcharstvo poshirene golovnim chinom u Karpatah ta stepu osoblivo pivdennomu Najrozvinenishe vono v stepu ta lisostepu de ye bagato koncentrovanih kormiv Za roki nezalezhnosti suttyevo znizilo virobnictvo majzhe u shist raziv i bulo na mezhi absolyutnoyi rujnaciyi Nini vivcharstvo pochinaye vidrodzhuvatisya i tomu maye poki dopomizhne znachennya U stepu rozvivayetsya vovnyane perevazhno i napivtonkorunne vivcharstvo yake daye yakisnu vovnu Bazuyetsya vono na deshevih pasovishnih i grubih kormah Dlya vivcharstva vikoristovuyut u stepu vigoni i pasovisha Vivci dobre perenosyat posuhu holod i mozhut dobuvati korm navit z pid snigu zavglibshki do 20 sm Na Polissi ta v Karpatah perevazhaye grubovovnyane shubne vivcharstvo sho daye visokoyakisni micni tepli smu shki z yakih vigotovlyayut kozhuhi Ptahivnictvo Ptahivnictvo rozvinene v usih regionah Rozvodyat gusej kurej indikiv Najbilshu uvagu pridilyayut zbilshennyu pogoliv ya kurej dlya otrimannya m yasa ta yayec Stvoreno veliki specializovani ptahofabriki poblizu velikih mist promislovih ta rekreacijnih centriv Mensh poshireni galuzi tvarinnictvaDokladnishe Ribnictvo Ukrayini Dokladnishe Bdzhilnictvo v Ukrayini Stavkove ribnictvo nabuvaye dedali vazhlivishogo znachennya Rozvodyat perevazhno koropa Tovarne znachennya maye forel Bdzhilnictvo poshirene v usih zonah ale najkrashi umovi dlya jogo rozvitku na Polissi u shirokolistyanih lisah ta v lisostepu Shovkivnictvo dobre rozvinute v stepovih i chastkovo v lisostepovih oblastyah Rozvivayetsya v Ukrayini zvirivnictvo Z hutrovih zviriv na specializovanih fermah i zvirogospodarstvah rozvodyat sriblyasto chornu lisicyu norku blakitnogo pescya nutriyu U lisostepovih i lisovih oblastyah poshirene krolivnictvo yake daye vdvichi bilshe m yasa nizh vivcharstvo Istoriya tvarinnictva v UkrayiniNa ukrayinskih zemlyah tvarinnictvo vidome vzhe z neolitu koli plekali veliku rogatu hudobu ovec svinej i kiz zokrema nosiyi tripilskoyi kulturi z bronzovoyi dobi poshirene konyarstvo osoblivo u stepovih narodiv nasampered u skifiv Znachno bulo rozvinene tvarinnictvo za konyarstvo takozh dlya vijskovih cilej Vid 15 stolittya vidomij viviz voliv na Zahid piznishe j do Moskvi za Getmanshini z Livoberezhzhya eksportovano voliv i ovec prote ves chas tvarinnictvo zadovolnyalo nasampered potrebi miscevogo naselennya Shojno z kincya 18 stolittya tvarinnictvo na Pivdennij Ukrayini nabiraye rinkovogo harakteru eksport vovni i voliv Ale pislya peretvorennya stepiv na ornu zemlyu vivcharstvo zmenshilosya cherez brak kormovoyi bazi a voliv yaki dobre nadavalisya na rozorannya vazhkoyi cilini zaminili koni Z seredini XIX stolittya do 1914V ukrayinskih umovah tvarinnictvo bulo nerozrivno pov yazane z hliborobstvom Cej zv yazok buv vidminnij pri riznih sistemah silskogo gospodarstva Pri perelogovij hudoba mala bagato kormiv i todi derzhali yiyi u velikij kilkosti taki umovi buli u pershij polovini 19 stolittya na ukrayinskih stepah tam plekali bagato ovec i voliv Z perehodom do tripillya rivnovaga mizh cimi dvoma galuzyami silskogo gospodarstva nezabarom zahitalasya Kormova baza dlya svijskoyi hudobi zaznala skorochennya a razom z tim menshalo j ostannoyi odnochasno tyazhko bulo obrobiti zemlyu bo brakuvalo yak robochoyi tvarini tak i gnoyu padala vrozhajnist i rozvitok silskogo gospodarstva galmuvavsya Takij stan isnuvav u Lisostepu zokrema na Livoberezhzhi a z 1860 h i v Stepu Kilkist hudobi osoblivo ovec zmenshuvalasya ne lishe porivnyano z zrostannyam naselennya ale u deyakih rajonah i v absolyutnih chislah Spriyatlivishi umovi dlya tvarinnictva stvorilisya vdruge pri sistemi sivozmini bo todi zrostaye kormova baza i zbilshuyetsya rodyuchist gruntu ale cya sistema panuvala lishe na Zahidnij Ukrayini Takim chinom kormova baza dlya hudobi v Ukrayini bula nedostatnya za vinyatkom Karpat i lis smugi u yakih bulo bagato sinozhatej i pasovish ta na Zahidnij Ukrayini de 1 10 zasivnoyi ploshi zajmali kormovi Osnovnim kormom dlya hudobi buli vzimku sino i soloma vlitku vipas na pasovishah znachno menshe oves i yachmin b cukrovaren vidhodi yih produkciyi hoch perevazhno chastinu cogo visokoyakisnogo kormu takozh makuhu tosho vivozili za kordon Cherez nedostachu kormiv ta nizkoporidnist ukrayinska hudoba bula malo molochna u svoyij masi davala 600 1 000 l moloka na rik i malo m yasista Shojno za ostanni roki do pershoyi svitovoyi vijni pochalosya deyake pokrashennya na Centralnih i Shidnih Zemlyah zavdyaki praci zemstv ale takozh zavdyaki zahodam Velasya robota nad polipshennyam hudobi nasampered poshirennyam najkrashih ras div takozh Dinamika pogoliv ya hudobi na Centr i Shidnih Zemlyah za 1882 1912 u mln Roki Velika rogata hudoba Vivci Svini 1882 5 4 15 2 3 0 1912 6 5 6 2 4 2 Znachnij spad chisla ovec buv sprichinenij zaorannyam stepiv ta brakom popitu na vovnu za kordonom div stor 266 Zrostannya pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi bulo neznachne i vono ne dotrimuvalo kroku z zrostannyam naselennya zrostalo lishe pogoliv ya svinej Silne zrostannya pogoliv ya konej yaki zokrema v stepah zaminyali yak tyaglovu silu voliv napriklad na Hersonshini zroslo chislo konej z 329 000 u 1881 do 814 000 u 1913 na vsih Centralih i Shidnih Zemlyah 5 5 mln 1914 1941U pershi roki vijni pogoliv ya hudobi zokrema velikoyi rogatoyi zroslo na Centralnih i Shidnih Zemlyah u zv yazku zi zbilshennyam ploshi perelogiv trudnoshami eksportu hliba a tim samim i zbilshennyam kormovoyi bazi tvarinnictva Za roki voyennogo komunizmu vono vpalo do togo sprichinilasya j posuha 1921 znovu zbilshilosya za NEP u u zv yazku z zbilshennyam chisla selyanskih gospodarstv i dosyaglo najvishogo stanu v 1928 Piznishe znishennya selyanskogo individualnogo gospodarstva sprichinene kolektivizaciyeyu prineslo zanepad tvarinnictva selyani sami virizali chastinu hudobi zamist viddati yiyi do kolgospiv Dalshij zanepad sprichinilo pogane gospodaryuvannya v kolgospah i golod 1933 tak sho u 1933 zalishilosya ledve 41 chisla konej z chasiv pered kolektivizaciyeyu 53 rogatoyi hudobi 40 svinej 38 ovec i kiz Z 1934 kilkist svijskoyi hudobi pochala zrostati na ce vplinuv nasampered dozvil kolgospnikam trimati svijskih tvarin na prisadibnih nadilah ale she 1940 ne buv dosyagnutij stan 1928 yak ce vidno z tabl URSR u mezhah do 1939 v mln Rik Koni Rogata hudoba Svini Vivci ta kozi 1916 5 5 7 7 4 6 6 4 1928 5 5 8 6 7 0 8 1 1933 2 6 4 4 2 0 2 0 1936 2 5 6 1 6 0 2 3 1940 3 3 7 7 7 3 4 7 Z 1934 radyanska vlada prisvyachuvala chimraz bilshe uvagi rozbudovi tvarinnictva v kolgospah i radgospah pri vsih kolgospah stvoreno zvichajno 2 3 organizovano tvarinnicki radgospi bagato zrobleno dlya rasovogo pokrashennya hudobi Z 1940 vvedeno pogektarnij princip postavok derzhavi produktiv tvarinnictva Pro zrostannya pitomoyi vagi kolgospiv i radgospiv koshtom privatnih gospodarstv svidchat chisla 1938 yim nalezhalo 31 velikoyi rogatoyi hudobi 1941 49 5 ch dlya svinej 33 8 i 49 6 ovec 60 3 i 81 7 Reshta pripadala na osobisti pidsobni gospodarstva kolgospnikiv robitnikiv sluzhbovciv i privatnih vlasnikiv Z 1941Nimecko radyanska vijna i sprichinili vtratu chastini pogoliv ya hudobi i shojno na pochatku 1950 h dosyagnuto stanu 1941 Nazagal vidbudova tvarinnictva ishla z znachno bilshimi trudnoshami porivnyano z inshimi galuzyami silskogo gospodarstva i vono shoraz bilshe vidstavalo vid potreb use chislennishogo miskogo naselennya Nezadovilna bula i dali kormova baza a kolgospniki ne buli zacikavleni materialno v rozvitku tvarinnictva Ci hibi namagalisya usunuti uhvali plenumiv CK KPRS veresnevogo 1953 sichnevogo 1955 j in i ryad inshih uhval partiyi j uryadu z 1965 ta ostanno XXIV z yizd KPRS ta KP Ukrayini yaki viznachali napryami tvarinnictva Vidtodi zbilsheno posivi kormovih kultur i kukurudzi pidvisheno zagotivelni ta zakupivelni cini na produkti tvarinnictva polipsheno pleminnij sklad tvarin vivedeno ryad novih cinnih porid i udoskonaleno bagato starih zbilsheno investiciyi v tvarinnictvo ta import kormiv z zakordonu pidneseno tehnologiyu Chimalim poshtovhom dlya intensifikaciyi tvarinnictva mayut buti mizhgospodarski tvarinnicki pidpriyemstva chislo yakih zroslo mizh 1970 76 z 38 do 218 28 vsogo SRSR U svitli oficijnoyi statistiki zbilshilosya pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi i svinej zalishilosya bez zmin z 1953 chislo ovec natomist zmenshilosya cherez mehanizaciyu silskogo gospodarstva chislo konej ta voliv V 1956 bulo vvedeno podatok na hudobu dlya mistyan v 1963 1965 isnuvav podatok na hudobu kilkistyu bilshe odniyeyi na odno gospodarstvo ce timchasovo znizhalo pogoliv ya Podrobici vidno z tabl chisla dlya URSR u suchasnih mezhah na 1 sichnya v mln Roki VRH vsogo u tomu chisli korovi Svini Koni Vivci ta kozi 1916 9 1 4 1 6 5 6 5 6 9 1928 9 9 4 9 8 6 6 4 8 3 1935 5 1 2 5 3 9 3 7 2 2 1941 11 0 6 0 9 2 4 7 7 3 1946 8 3 4 3 2 9 2 0 3 4 1950 11 0 5 8 7 0 4 5 5 8 1960 17 0 7 7 16 5 2 0 11 6 1970 20 3 8 5 17 2 1 4 8 7 1977 24 2 9 0 18 2 1 0 8 9 Zbilshennya pogoliv ya hudobi stosuyetsya lishe kolgospiv i zokrema radgospiv v osobistih pidsobnih gospodarstvah vono zaznaye nevelikogo ale postijnogo zmenshennya div tabl na stor 2 545 i 2 722 She bilshe vid pogoliv ya tvarin zrosla yihnya produktivnist m yaso salo moloko j vovna ta yih zagotivlya Vidi produkciyi 1913 1940 1950 1955 1960 1970 1977 M yaso i salo v zabijnij vazi v tis t 1 122 1 127 1 195 1 351 2 068 2 850 3 441 Moloko v tis t 4 667 7 114 6 804 9 670 13 995 18 712 22 324 Vovna v tis t 14 8 13 5 11 9 17 9 27 6 24 8 29 6 Yajcya v mln 3 005 3 272 3 490 4 292 7 187 9 202 13 141 Golovnimi galuzyami tvarinnictva Ukrayini ye teper rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi j svinarstvo dali vivcharstvo i ptahivnictvo zanepalo konyarstvo Dopomizhne znachennya mayut krolivnictvo bdzhilnictvo shovkivnictvo ribalstvo i 1975 na 1 000 naselennya pripadalo v Ukrayini 488 shtuk velikoyi rogatoyi hudobi 185 ovec ta 885 svinej ch dlya vsogo SRSR 432 563 i 256 chislo velikoyi rogatoyi hudobi i svinej dlya deyakih inshih krayin Polsha 390 i 626 Zahidna Nimechchina 233 i 327 SShA 594 i 229 Daniya 605 i 1 518 U svitli oficijnoyi statistiki zrostannya spozhivannya m yasa i sala na osobu naselennya zroslo u 1960 75 na 43 moloka i molochnih produktiv na 46 yayec na 53 Uchast URSR u tvarinnictva vsogo SRSR velika na URSR pripadaye 21 5 pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi ta 30 8 svinej 22 6 virobnictva moloka i 23 8 m yasa 1975 Na osobu naselennya virobleno 1975 57 kg m yasa i 390 kg moloka ch dlya vsogo SRSR 59 i 358 Popri zrostannya tvarinnictva zabezpechennya shirokih mas naselennya jogo produktami ne ye zadovilne Chimaloyu dopomogoyu ye kolgospnij rinok yakij peredusim zabezpechuye popit miskogo naselennya na molochni produkti j yajcya Zasnovnikom vidomoyi v Ukrayini naukovoyi shkoli z godivli silsko gospodarskih tvarin ye Pshenichnij Pavlo Dmitrovich Nezalezhna UkrayinaU 2018 r virobnictvo m yasa u zabijnij vazi sklalo 2 3 mln t na eksport v inshi krayini nadijshlo svinini 4 9 tis t yalovichina i telyatina 12 3 tis t U 2018 zakupili najbilshe vitchiznyanoyi m yasnoyi produkciyi Yegipet 17 1 Niderlandi 14 3 Irak 8 8 Bilorus 8 4 Azerbajdzhan 7 6 Zalishayutsya postijnimi velikimi importerami Gonkong Nimechchina Gruziya Kazahstan Misce m yaso molochnogo kompleksu v strukturi APK Ukrayini Jogo rol ta znachennyaAgropromislovij kompleks odin z najbilshih i najvazhlivishih sektoriv ekonomiki Ukrayini Vid rivnya rozvitku stabilnosti jogo funkcionuvannya zalezhit stan ekonomiki i prodovolcha bezpeka derzhavi rozvitok vnutrishnogo i zovnishnogo rinkiv materialnij riven zhittya naselennya Agropromislovij kompleks skladova strukturna chastina gospodarskogo kompleksu Ukrayini Vin povinen yavlyati soboyu strukturno zavershenu zbalansovanu zintegrovanu vzayemozv yazanu visokoefektivnu sistemu zdatnu povnistyu zabezpechiti naselennya produktami harchuvannya a zovnishnyu torgivlyu eksportnimi tovarami Osnovnoyu skladovoyu agropromislovogo kompleksu ye silske gospodarstvo Drugoyu jogo vazhlivoyu galuzzyu ye harchova i pererobna promislovist Do neyi nalezhat galuzi i pidgaluzi harchovoyi promislovosti boroshnomelno krup yanoyi hlibopekarskoyi plodoovochevo konservnoyi cukrovoyi olijno zhirovoyi vinogradarsko vinorobnoyi m yaso molochnoyi ribnoyi ta inshih galuzej Tretoyu skladovoyu chastinoyu agropromislovogo kompleksu ye galuzi promislovosti sho viroblyayut dlya silskogo gospodarstva i harchovoyi promislovosti osnovni zasobi virobnictva Garmonijnij i zbalansovanij rozvitok skladovih agropromislovogo kompleksu bazuyetsya na tisnih tehnologichnih ekonomichnih i organizacijnih zv yazkah mizh nimi Agropromislovij kompleks Ukrayini za virobnichoyu oznakoyu skladayetsya z dvoh velikih pidkompleksiv prodovolchogo i neprodovolchogo Kozhnij iz nih maye svoyu sirovinnu bazu galuzi promislovosti z pererobki sirovini ekonomichni zv yazki rinki zbutu produkciyi ale ye osnovnoyu skladovoyu chastinoyu agropromislovogo kompleksu Analizuyuchi strukturu APK Ukrayini mozhna zrobiti visnovki shodo miscya v nij m yaso molochnogo kompleksu Skladovoyu chastinoyu APK ye prodovolchij kompleks yakij vklyuchaye taki pidkompleksi zernoproduktovij kartopleproduktovij cukroburyakovij plodo ovochekonservnij vinogradno vinorobnij roslinnictvo m yasnij molochnij olijno zhirovij tvarinnictvo Problemi rozvitku prodovolchogo kompleksu zumovleni peredusim nestabilnistyu zemlerobstva zokrema kolivannyam pogodnih umov Tvarinnickij kompleks odin iz najvazhlivishih strukturizovanih zbalansovanih i ekonomichno rozvinenih Vin ohoplyuye sukupnist cilih galuzej silskogospodarskogo virobnictva harchovoyi i pererobnoyi promislovosti yaki zajmayutsya virobnictvom i pererobkoyu produkciyi tvarinnictva Vin yavlyaye soboyu velikij kompleks galuzej sho viroblyayut visokopozhivni kalorijni i diyetichni produkti harchuvannya m yaso moloko yajcya ta cinnu sirovinu vovnu shkiri hutro ta inshi vidi produkciyi Otzhe rozvitok tvarinnictva ye odniyeyu iz virishalnih umov pidvishennya materialnogo i kulturnogo rivnya zhittya narodu Promislovoyu lankoyu kompleksu ye rizni galuzi harchovoyi i pererobnoyi promislovosti yaki u vzayemozv yazku z galuzyami tvarinnictva utvoryuyut specializovani tvarinnicko produktovij kompleks Zdebilshogo rozmishennya i specializaciya tvarinnictva zumovleni potrebami naselennya a takozh transportabelnistyu produktiv Vodnochas okremi galuzi tvarinnictva priv yazani do m yasnoyi m yasomolochnoyi cukrovoyi spirtovoyi krohmale patokovoyi promislovosti M yasopromislovij pidkompleks ce odin iz najpotuzhnishih specializovanih kompleksiv formuvannya yakogo zumovleno nayavnistyu velikoyi kilkosti pogoliv ya produktivnoyi hudobi ta ptici priznachenogo dlya zaboyu visokim rivnem rozvitku m yaso pererobnoyi promislovosti dopomizhnih ta obslugovuyuchih galuzej U strukturi umovnogo pogoliv ya produktivnoyi hudobi perevazhaye velika rogata hudoba znachno mensha chastina svinej ovec ptici Molochno promislovij kompleks formuyetsya na bazi rozvitku molochnogo i molochno m yasnogo skotarstva Virobnictvo moloka i molochnih produktiv odin iz vazhlivih napryamiv specializaciyi tvarinnicko produktovogo kompleksu Ukrayini Molokopererobna galuz zagalom ye odniyeyu z galuzej sho najdinamichnishe ta najstabilnishe rozvivayutsya shorichnij pririst rinku moloka ta molochnih produktiv ocinyuyetsya na rivni 10 12 uprodovzh ostannih rokiv Yemnist cogo rinku zalezhno vid ocinok kolivayetsya v mezhah vid 2 8 do 3 mlrd griven za ocinkami 2007 roku U molochnomu i molochno m yasnomu skotarstvi formuyetsya specializovani gospodarstva z tovarnogo virobnictva moloka rozvedennya pleminnoyi molochno reproduktivnoyi hudobi viroshuvannya pleminnih koriv pervistok tosho Skladovoyu chastinoyu kompleksu ye polove i lukopasovishne kormovirobnictvo kombikormova i mikrobiologichna promislovist Molochna promislovist skladova funkcionalna lanka molochnopromislovogo kompleksu yiyi osnovni galuzi maslopererobna sirorobna virobnictvo suhogo moloka i molochnih konserviv tyazhiyut do sirovinnih zon v virobnictvi na prodazh nezbiranogo moloka do spozhivacha Majzhe 1 3 moloka spozhivayetsya u viglyadi nezbiranomolochnoyi produkciyi reshta pereroblyayetsya na maslo ta inshi molochni produkti Vazhlivim napryamkom specializaciyi molochnoyi galuzi ye maslorobnij Oskilki protyagom vsogo istorichnogo periodu rozvitku suspilstva virobnictvo m yasa bulo i sogodni zalishayetsya odniyeyu z providnih galuzej silskogo gospodarstva mozhna skazati sho m yasoproduktovij pidkompleks maye ne tilki velike socialno ekonomichne a organizacijno tehnologichne j politichne znachennya dlya nacionalnoyi ekonomiki Ukrayini M yasoproduktovij pidkompleks ye vodnochas potuzhnim dzherelom rozvitku tvarinnictva i pobichnih galuzej zokrema roslinnictva kombikormovoyi biohimichnoyi veterinarnoyi pererobnoyi i harchovoyi Takozh bezzaperechnoyu ye vazhlivist molokoproduktovoyi galuzi v agropromislovomu kompleksi Ukrayini Na odnomu boci vazheliv stoyit trudomistkist molochnogo skotarstva na inshomu neobhidnist zabezpechennya naselennya molochnimi produktami a pererobni pidpriyemstva sirovinoyu Molokoproduktovij pidkompleks skladayetsya z virobnictva zagotivli pererobki moloka ta realizaciyi molochnoyi produkciyi Ale ekonomichni vidnosini v sistemi virobnictvo pererobka moloka buli skladnimi i ranishe a v suchasnih umovah voni she bilshe potrebuyut rozvitku ta vdoskonalennya Virobnictvo deyakih vidiv produkciyi tvarinnictva M yasa vsih vidiv 1991 4 1 mln t 1997 1 9 mln t 2001 2 3 mln t 2007 2 8 mln t 2012 3 1 mln t Moloka 1991 22 7 mln t 1997 13 7 mln t 2001 13 4 mln t 2007 12 3 mln t 2012 11 4 mln tPrimitkiBolshaya Sovetskaya Enciklopediya rosijskoyu T 44 vid 2 Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1956 s 115 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 6 7 ta 8 dovidka Istoriya Ukrainskoj SSR rosijskoyu T 10 Kiev Naukova dumka 1985 s 721 kolorova mapa a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 6 ta 7 dovidka na 1 zhovtnya Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya rosijskoyu T 50 vid 2 Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1957 s 656 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 6 7 ta 8 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1957 s 211 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ukrayinska radyanska enciklopediya T URSR Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1966 s 344 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1958 s 178 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1963 s 178 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1964 s 181 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya rosijskoyu T 26 vid 3 Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1977 s 559 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 6 7 ta 8 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1967 s 196 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1970 s 186 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1971 s 193 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1973 s 185 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1976 s 188 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1977 s 180 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1978 s 180 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1971 s 177 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1982 s 183 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1984 s 178 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1985 s 173 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1986 s 177 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1987 s 178 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1988 s 180 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 2 3 4 5 ta 6 dovidka Arhiv originalu za 13 listopada 2019 Procitovano 7 sichnya 2020 bez okupovanih teritorij Ekonomichnij organizacijnij ta pravovij mehanizm pidtrimki i rozvitku pidpriyemnictva kolektivna monografiya za red O V Kalashnik H Z Mahmudova I O Yasnolob Poltava Vidavnictvo PP Astraya 2019 371 s ISBN 978 617 7669 49 3 Arhiv originalu za 6 serpnya 2018 Procitovano 12 grudnya 2013 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Geografiya Ekonomichna i socialna geografiya Ukrayini Ternopil Pidruchniki i posibniki 2009 272 s LiteraturaAgronomiya i stanovlennya nauki pro tvarinnictvo na terenah Ukrayini ta Franciyi druga polovina XVIII st 1917 rik V A Vergunov UAAN Derzh nauk s g b ka K b v 2009 280 s il Istoriko bibliografichna seriya Agrarna nauka Ukrayini v osobah dokumentah bibliografiyi kn 33 ISBN 978 966 8300 84 1 Istoriya rozvitku tvarinnictva Poltavshini HIH HH st monografiya M A Yakimenko V M Nagayevich Poltavska derzh agrarna akademiya Poltava RVV PDAA 2007 208 c ISBN 978 966 2088 02 1 M yasne skotarstvo minule suchasne majbutnye 1950 2004 bibliogr pokazhch lit ri UAAN IRGT uklad V P Burkat I S Borodaj nauk red Yu F Melnik K Agrarna nauka 2005 325 s Romanenko I Razvitie produktivnogo zhivotnovodstva Ukrainskoj SSR K 1957 Silske gospodarstvo Ukrayinskoyi RSR K 1958 Tvarinnictvo Ukrayinskoyi RSR Statistichnij zbirnik K 1960 Kravchenko M Kravec G Shmatok Yu Tvarinnictvo K 1962 Rozmishennya i specializaciya sil gospodarstva Ukrayinskoyi RSR K 1967 Chepurnov I ta in Ekon problemi rozvitku i strukturi tvarinnictva na Ukrayini K 1969 Ukrayinska Silsko gospodarska Enciklopediya t I III K 1970 72 Korminskij M Ekonomika skotarstva K 1974 Tlumachnij slovnik iz silskogospodarskoyi ekologiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2012