Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стандартизована німецька мова (нім. Standardhochdeutsch, Standarddeutsch, Hochdeutsch, або у Швейцарії, Schriftdeutsch) — стандартизований різновид німецької мови, який використовується в офіційних контекстах і для спілкування між різними діалектними областями. Це плюрицентрична Аусбау-парадигма з трьома кодифікованими (або стандартизованими) специфічними регіональними варіантами: німецькою стандартизованою німецькою мовою, австрійською стандартизованою німецькою мовою та швейцарською стандартизованою німецькою мовою.
| Стандартизована німецька мова | |
| Абетка | латинське письмо |
|---|---|
Що стосується ортографії та пунктуації, рекомендований стандарт публікує Рада німецької ортографії, яка представляє уряди всіх німецькомовних країн і залежних від них більшості та меншості. Дотримання є обов’язковим для державних установ, у тому числі шкіл. Що стосується вимови, хоча офіційного органу стандартизації не існує, існує давня де-факто стандартизована вимова (Bühnendeutsch), яка найчастіше використовується в офіційному мовленні та навчальних матеріалах. Вона схожа на офіційну німецьку мову, якою розмовляють у Ганновері та його околицях. Дотримання цих стандартів приватними особами та компаніями, включаючи друковані та аудіовізуальні ЗМІ, є добровільним, але широко поширеним.
Витоки
Стандартизована німецька мова виникла не як традиційний діалект певного регіону, а як письмова мова, яка розвивалася протягом кількох сотень років, під час яких письменники намагалися писати так, щоб це було зрозуміло на найбільшій території.
Переклад Біблії, здійснений Мартіном Лютером у 1522 році, був важливим кроком до ранньої стандартизації письмової німецької мови. Лютер базував свій переклад значною мірою на вже розробленій мові саксонської канцелярії, яка була більш зрозумілою, ніж інші діалекти, і як центральнонімецький діалект вважався «на півдорозі» між діалектами півночі та півдня. Лютер спирався переважно на східно-верхньонімецькі та східно-центральнонімецькі діалекти та зберіг значну частину граматичної системи середньоверхньонімецької мови.
Пізніше, у 1748 році, граматичний посібник Йоганна Крістофа Готтшеда Grundlegung einer deutschen Sprachkunst став ключовим у розвитку німецького письма та стандартизації мови. Подібно до Лютера, Ґотшед базував свій посібник на центральнонімецькому варіанті верхньосаксонської території. У середині XVIII століття і далі почав з’являтися письмовий стандарт, який отримав широке визнання в німецькомовних регіонах, таким чином завершивши період ранньої нововерхньонімецької мови.
Приблизно до 1800 року стандартизована німецька була майже повністю письмовою мовою. Люди в Північній Німеччині, які розмовляли переважно нижнесаксонськими мовами, які дуже відрізнялися від стандартизованої німецької, потім вивчали її більш-менш як іноземну. Однак пізніше північна вимова (стандартизованої німецької мови) стала вважатися стандартизованою і поширилася на південь; у деяких регіонах (наприклад, навколо Ганновера) місцевий діалект повністю вимер як розмовна мова, але зберігся в діалектній літературі та наукових описах.
Таким чином, поширення стандартизованої німецької мови як мови, що викладається в школі, визначає німецький Sprahraum, який, таким чином, був політичним рішенням, а не прямим наслідком діалектної географії. Це дозволило територіям з діалектами з дуже малою взаємною зрозумілістю брати участь в одній культурній сфері. Зараз місцеві діалекти використовуються переважно в неофіційних ситуаціях або вдома, а також у діалектній літературі, але останнім часом у засобах масової інформації з’явилося відродження німецьких діалектів.
Термінологія
У німецькій мові стандартизована німецька мова зазвичай називається Hochdeutsch, що відображає той факт, що його фонетика здебільшого нагадує верхньонімецьку мову, якою розмовляють у південних нагір’ях і Альпах (включаючи Австрію, Швейцарію, Ліхтенштейн і частини північної Італії, а також південну Німеччину). Відповідний термін нижньонімецька мова відображає той факт, що ці діалекти належать до низовин, що простягаються до Північного моря. Широко поширене, але помилкове враження, що Hochdeutsch називається так тому, що він сприймається як «хороший німецький», призвело до використання нібито менш осудливого Standarddeutsch («Стандартизована німецька»), deutsche Standardsprache («Німецька книжна мова»). З іншого боку, «стандартизовані» письмові мови Швейцарії та Австрії були кодифіковані як стандарти, відмінні від тих, що використовуються в Німеччині. З цієї причини «Hochdeutsch» або «верхньонімецька», спочатку просто географічне позначення, без проблем застосовується до швейцарської стандартизованої німецької та австрійської німецької, а також до німецької стандартизованої німецької мови, і з цієї причини може бути кращим. Більш точний термін для діалектів південної частини німецького мовного ареалу — «верхньонімецька» (Oberdeutsch).
Плюрицентризм
Стандартизована німецька є плюрицентричною з різними національними різновидами, а саме: німецькою стандартизованою німецькою мовою, австрійською стандартизованою німецькою мовою та швейцарською стандартизованою німецькою мовою. Ці різновиди стандартизованої німецької мови відрізняються лише декількома особливостями, переважно лексикою та вимовою, але в деяких випадках граматикою та ортографією. У формальному письмовій формі відмінності від мінімальних до неіснуючих; Що стосується розмовної мови, більшість носіїв легко впізнають різні варіанти стандартизованої німецької мови.
Ці три національні стандарти (німецький, австрійський і швейцарський) були прийняті іншими німецькомовними країнами та спільнотами як стандартизована форма німецької мови. Німецький стандарт застосовується в Люксембурзі, Бельгії та Намібії, тоді як швейцарський стандарт був прийнятий у Ліхтенштейні.
Варіації стандартизованих німецьких різновидів не слід плутати з варіаціями місцевих німецьких діалектів. Незважаючи на те, що стандартизовані німецькі різновиди певною мірою залежать від місцевих діалектів, вони дуже відмінні. Усі різновиди стандартизованої німецької мови базуються на спільній традиції письмової німецької мови, тоді як місцеві діалекти мають своє власне історичне коріння, яке сягає далі, ніж уніфікація письмової мови, і у випадку нижньонімецької мови належать до іншої мова цілком.
Континуум між стандартизованою німецькою мовою та німецькими діалектами
У більшості регіонів носії використовують континуум сумішей від більш діалектних різновидів до більш стандартизованих різновидів відповідно до ситуації. Однак є два (або три) винятки:
- У Північній Німеччині немає континууму в строгому сенсі між місцевими різновидами нижньонімецької ("Plattdeutsch"), з одного боку, і стандартизованої німецької, з іншого. Оскільки перші не зазнали верхньонімецького зсуву приголосних, вони надто відрізняються від стандарту, щоб виник континуум. Верхньонімецьку та нижньонімецьку найкраще розглядати як окремі мови, але оскільки верхньонімецька (середня та верхньонімецька) та нижньонімецька утворюють діалектний континуум, а стандартизована німецька служить dachsprache для всіх форм німецької мови, їх часто описують як діалекти німецької мови. Відповідно до соціолінгвістичного підходу до проблеми, навіть якщо нижньонімецькі діалекти є Abstandsprachen (лінгвістично досить різними), вони сприймаються як діалекти німецької мови, оскільки в них відсутній Ausbau. Проте нижньонімецька мова справді вплинула на народні мови, що базуються на стандартах, якими сьогодні розмовляють у Північній Німеччині, шляхом перенесення мови (у вимові, лексиці, граматиці та синтаксисі), і вона продовжує робити це в обмеженому ступені. Верхньонімецька мова, на яку сильно вплинула нижньонімецька, відома як Missingsch, але більшість сучасних північних німців демонструють у своєму мовленні лише проміжний нижньонімецький субстрат.
- У німецькомовній Швейцарії немає такого континууму між різновидами швейцарської німецької мови та швейцарською стандартизованою німецькою мовою, і використання стандартизованої німецької майже повністю обмежується письмовою мовою. Тому цю ситуацію називають медіальною диглосією. Корінні швейцарці рідко розмовляють стандартизованою німецькою, і навіть тоді акцент і словниковий запас є дуже швейцарськими, за винятком, наприклад, розмов з людьми, які взагалі не розуміють швейцарських німецьких діалектів, і це передбачається використовувати в школі. Стандартизована німецька мова, однак, залишила чіткий відбиток на сучасних варіантах швейцарської німецької мови, регіональні вирази та лексику було замінено матеріалом, асимільованим зі стандартизованої мови. Проте з усіх німецькомовних країн Швейцарія найбільш повно зберегла використання діалекту в повсякденних ситуаціях. У деяких повсякденних ситуаціях діалект використовується меншою мірою в південній Німеччині, Австрії, Ліхтенштейні, Ельзасі та Південному Тіролі. Регулярне використання діалекту в швейцарських ЗМІ (радіо, Інтернет і телебачення) контрастує з його набагато рідшою появою в ЗМІ Австрії, Німеччини, Східної Бельгії, Південного Тіролю та Ліхтенштейну.
- Люксембурзька мова вважалася німецьким діалектом, як і інші, приблизно до Другої світової війни, але потім вона зазнала аусбау, тобто створила власну стандартизовану форму в лексиці, граматиці та ортографії, і тому сьогодні розглядається як незалежна мова, мова аусбау. У зв’язку з тим, що люксембурзька мова є носіями максимум 600 000 осіб, ресурси цієї мови, такі як книги, газети, журнали, телебачення, Інтернет тощо, обмежені. Оскільки більшість люксембуржців також розмовляють стандартизованою німецькою та французькою, існує сильна конкуренція з цими двома мовами, які мають дуже великі мовні ресурси. Люксембуржці, як правило, говорять на трьох мовах, в одних сферах життя використовують французьку та стандартизовану німецьку, а в інших – люксембурзьку. Стандартизовану німецьку мову викладають у школах Люксембургу, і близько 90% населення розмовляють нею.
Фонологія
Хоча три основні національні різновиди визнані трьома різними стандартами, відмінностей небагато, можливо, можна порівняти з різницею між британською та американською англійською. Duden дійсно кодифікує стандартизовану вимову для німецької стандартизованої німецької мови, допускаючи невелику кількість розбіжностей: наприклад, рядок «äh» має дві дозволені вимови, /ɛː/ та /eː/. Деякі регіони вважають правильним лише перше, тоді як інші використовують лише друге; Duden тепер визнає обидва правильними. Стандартизована верхньонімецька вимова зазвичай використовується на радіо та телебаченні, а також у навчальних матеріалах німецької мови для нерідних і, принаймні, за бажанням викладачів мови. Цей акцент задокументовано в довідкових роботах, таких як Deutsches Aussprachewörterbuch (Словник вимови німецької мови) Єви-Марії Креч та ін., Duden 6 Das Aussprachewörterbuch (Том 6 Duden, Словник вимови) Макса Мангольда та навчання матеріали на Westdeutscher Rundfunk (Західнонімецьке мовлення) і Deutschlandfunk (Радіо Німеччини). Це вигаданий акцент, а не випромінювання якогось конкретного німецькомовного міста. Часто кажуть, що жителі Ганновера розмовляють німецькою мовою з акцентом, який найбільше наближається до стандарту словників Дудена, але це твердження є спірним, особливо тому, що воно однаково добре стосується решти Північної Німеччини.
Ортографія
Особливості
Стандартизована верхньонімецька мова записується латинським алфавітом. Окрім 26 стандартизованих літер, німецька мова має три голосні зі знаком умляуту, а саме ä, ö та ü, а також Eszett або (дієз s): ß. У Швейцарії та Ліхтенштейні замість ß використовується ss. Оскільки ß ніколи не може стояти на початку слова, вона не має традиційної форми у верхньому регістрі.
Історія
Перший крок до стандартизації , хоча й не обов’язковий, було зроблено Біблією Лютера 1534 року. Як наслідок, ортографії канцелярії Саксонії-Віттенберга настільки поширилась у XVII столітті, що її використовували в таких текстах, як редакція 1665 року.
Перша ортографічна конференція була скликана в 1876 році за наказом уряду Пруссії, але провалилася. Конрад Дуден опублікував перше видання свого словника, пізніше відомого як Duden, у 1880 році. Перша кодифікація правопису Другої ортографічної конференції 1901 року, заснована на роботі Дудена, набула чинности в 1902 році.
У 1944 році була невдала спроба ще однієї реформи; це було відкладено за наказом Гітлера і більше не розглядалося після закінчення Другої світової війни.
У наступні десятиліття правопис німецької мови де-факто вирішували редактори словників Duden. Після війни цю традицію дотримувалися два різні центри: Мангейм у Західній Німеччині та Лейпциг у Східній Німеччині. На початку 1950-х років кілька інших видавництв почали атакувати монополію Duden на Заході, видаючи власні словники, які не завжди відповідали «офіційному» написанню, встановленому Duden. У відповідь міністри культури федеральних земель Західної Німеччини офіційно оголосили правопис Duden обов’язковим з листопада 1955 року («Duden-Monopol» або «Dudenmonopol», «Duden-Privileg» або «Dudenprivileg»).
Реформа правопису 1996 року
Реформа правопису 1996 року базувалася на міжнародній угоді, підписаній урядами німецькомовних країн Німеччини, Австрії, Ліхтенштейну та Швейцарії; але прийняття реформи було обмеженим і призвело до публічних суперечок і значних суперечок. Землі (Bundesländer) Північного Рейну-Вестфалії та Баварії відмовилися прийняти його. Одного разу суперечка дійшла до вищої судової інстанції, яка швидко її відхилила, стверджуючи, що землі мають вирішити самі і що реформа може бути офіційним правилом лише в школах. Усі інші могли продовжувати писати так, як навчилися.
Тоді у 2004 році більшість німецьких друкованих ЗМІ дотримувалися реформи, деякі газети, такі як Die Zeit, Neue Zürcher Zeitung і Süddeutsche Zeitung, створили власні власні ортографії.
Через 10 років, без будь-якого втручання федерального парламенту, у 2006 році було введено серйозний перегляд реформи правопису, оскільки виникли розбіжності щодо використання великих літер і поділу німецьких слів. Також були переглянуті правила, що регулюють розділові знаки.
Найпомітніша зміна, мабуть, відбулася у використанні літери ß, яка називається scharfes s (різке S ) або Eszett (вимовляється ess-tsett, походить від ſz). Традиційно ця літера використовувалася в трьох ситуаціях:
- Після довгого голосного або сполучення голосних;
- Перед t;
- У кінці складу.
Прикладом є Füße, paßt, і daß. Наразі діє лише перше правило, яке робить реформований правопис Füße, passt, і dass. Слово Fuß «стопа» містить букву ß, оскільки містить довгу голосну, навіть якщо ця буква стоїть у кінці складу. Логіка цієї зміни полягає в тому, що «ß» — це одна літера, тоді як «ss» — це дві літери, тому така ж різниця застосовується (наприклад) між словами den і denn.
Організації
Кілька організацій сприяють використанню та вивченню стандартизованої німецької мови.
Goethe Institut
Goethe-Institut, який підтримується урядом, (названий на честь Йоганна Вольфганга фон Гете) має на меті покращити знання німецької культури та мови в Європі та решті світу. Це робиться шляхом проведення виставок і конференцій на німецьку тематику, а також навчання та керівництво щодо вивчення та використання німецької мови. Наприклад, Goethe-Institut викладає Goethe-Zertifikat Кваліфікація німецької мови.
Deutsche Welle
Німецький державний мовник Deutsche Welle забезпечує радіо- та телевізійні передачі стандартизованою німецькою мовою та 30 іншими мовами по всьому світу. Послуги стандартизованої німецької мови розмовляють повільно, тому адаптовані для учнів. Deutsche Welle також надає веб-сайт e-learning для вивчення стандартизованої німецької мови.
Див. також
Примітки
- Rat für deutsche Rechtschreibung – Über den Rat. Rechtschreibrat.ids-mannheim.de. Процитовано 11 жовтня 2010.
- Dieter Kattenbusch: Zum Stand der Kodifizierung von Regional- und Minderheitensprachen.
- Ulrich Ammon, Hans Bickel, Jakob Ebner, et al.: Variantenwörterbuch des Deutschen.
- Karina Schneider-Wiejowski, Birte Kellermeier-Rehbein, Jakob Haselhuber: Vielfalt, Variation und Stellung der deutschen Sprache.
- (official site) (нім.) (фр.) (італ.). Neuchâtel, Switzerland: Swiss Federal Statistical Office. 2015. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
Zu Hause oder mit den Angehörigen sprechen 60,1% der betrachteten Bevölkerung hauptsächlich Schweizerdeutsch, 23,4% Französisch, 8,4% Italienisch, 10,1% Hochdeutsch und 4,6% Englisch
- Europeans and their Languages – Eurobarometer, p. 13
- Theodor Ickler:
- Learning German, Experiencing Culture – Goethe-Institut. Goethe.de. Процитовано 24 січня 2012.
- About DW. DW.COM. n.d. Процитовано 14 червня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Standartizovana nimecka mova nim Standardhochdeutsch Standarddeutsch Hochdeutsch abo u Shvejcariyi Schriftdeutsch standartizovanij riznovid nimeckoyi movi yakij vikoristovuyetsya v oficijnih kontekstah i dlya spilkuvannya mizh riznimi dialektnimi oblastyami Ce plyuricentrichna Ausbau paradigma z troma kodifikovanimi abo standartizovanimi specifichnimi regionalnimi variantami nimeckoyu standartizovanoyu nimeckoyu movoyu avstrijskoyu standartizovanoyu nimeckoyu movoyu ta shvejcarskoyu standartizovanoyu nimeckoyu movoyu Standartizovana nimecka mova Abetkalatinske pismo Sho stosuyetsya ortografiyi ta punktuaciyi rekomendovanij standart publikuye Rada nimeckoyi ortografiyi yaka predstavlyaye uryadi vsih nimeckomovnih krayin i zalezhnih vid nih bilshosti ta menshosti Dotrimannya ye obov yazkovim dlya derzhavnih ustanov u tomu chisli shkil Sho stosuyetsya vimovi hocha oficijnogo organu standartizaciyi ne isnuye isnuye davnya de fakto standartizovana vimova Buhnendeutsch yaka najchastishe vikoristovuyetsya v oficijnomu movlenni ta navchalnih materialah Vona shozha na oficijnu nimecku movu yakoyu rozmovlyayut u Gannoveri ta jogo okolicyah Dotrimannya cih standartiv privatnimi osobami ta kompaniyami vklyuchayuchi drukovani ta audiovizualni ZMI ye dobrovilnim ale shiroko poshirenim VitokiStandartizovana nimecka mova vinikla ne yak tradicijnij dialekt pevnogo regionu a yak pismova mova yaka rozvivalasya protyagom kilkoh soten rokiv pid chas yakih pismenniki namagalisya pisati tak shob ce bulo zrozumilo na najbilshij teritoriyi Pereklad Bibliyi zdijsnenij Martinom Lyuterom u 1522 roci buv vazhlivim krokom do rannoyi standartizaciyi pismovoyi nimeckoyi movi Lyuter bazuvav svij pereklad znachnoyu miroyu na vzhe rozroblenij movi saksonskoyi kancelyariyi yaka bula bilsh zrozumiloyu nizh inshi dialekti i yak centralnonimeckij dialekt vvazhavsya na pivdorozi mizh dialektami pivnochi ta pivdnya Lyuter spiravsya perevazhno na shidno verhnonimecki ta shidno centralnonimecki dialekti ta zberig znachnu chastinu gramatichnoyi sistemi serednoverhnonimeckoyi movi Piznishe u 1748 roci gramatichnij posibnik Joganna Kristofa Gottsheda Grundlegung einer deutschen Sprachkunst stav klyuchovim u rozvitku nimeckogo pisma ta standartizaciyi movi Podibno do Lyutera Gotshed bazuvav svij posibnik na centralnonimeckomu varianti verhnosaksonskoyi teritoriyi U seredini XVIII stolittya i dali pochav z yavlyatisya pismovij standart yakij otrimav shiroke viznannya v nimeckomovnih regionah takim chinom zavershivshi period rannoyi novoverhnonimeckoyi movi Priblizno do 1800 roku standartizovana nimecka bula majzhe povnistyu pismovoyu movoyu Lyudi v Pivnichnij Nimechchini yaki rozmovlyali perevazhno nizhnesaksonskimi movami yaki duzhe vidriznyalisya vid standartizovanoyi nimeckoyi potim vivchali yiyi bilsh mensh yak inozemnu Odnak piznishe pivnichna vimova standartizovanoyi nimeckoyi movi stala vvazhatisya standartizovanoyu i poshirilasya na pivden u deyakih regionah napriklad navkolo Gannovera miscevij dialekt povnistyu vimer yak rozmovna mova ale zberigsya v dialektnij literaturi ta naukovih opisah Takim chinom poshirennya standartizovanoyi nimeckoyi movi yak movi sho vikladayetsya v shkoli viznachaye nimeckij Sprahraum yakij takim chinom buv politichnim rishennyam a ne pryamim naslidkom dialektnoyi geografiyi Ce dozvolilo teritoriyam z dialektami z duzhe maloyu vzayemnoyu zrozumilistyu brati uchast v odnij kulturnij sferi Zaraz miscevi dialekti vikoristovuyutsya perevazhno v neoficijnih situaciyah abo vdoma a takozh u dialektnij literaturi ale ostannim chasom u zasobah masovoyi informaciyi z yavilosya vidrodzhennya nimeckih dialektiv TerminologiyaU nimeckij movi standartizovana nimecka mova zazvichaj nazivayetsya Hochdeutsch sho vidobrazhaye toj fakt sho jogo fonetika zdebilshogo nagaduye verhnonimecku movu yakoyu rozmovlyayut u pivdennih nagir yah i Alpah vklyuchayuchi Avstriyu Shvejcariyu Lihtenshtejn i chastini pivnichnoyi Italiyi a takozh pivdennu Nimechchinu Vidpovidnij termin nizhnonimecka mova vidobrazhaye toj fakt sho ci dialekti nalezhat do nizovin sho prostyagayutsya do Pivnichnogo morya Shiroko poshirene ale pomilkove vrazhennya sho Hochdeutsch nazivayetsya tak tomu sho vin sprijmayetsya yak horoshij nimeckij prizvelo do vikoristannya nibito mensh osudlivogo Standarddeutsch Standartizovana nimecka deutsche Standardsprache Nimecka knizhna mova Z inshogo boku standartizovani pismovi movi Shvejcariyi ta Avstriyi buli kodifikovani yak standarti vidminni vid tih sho vikoristovuyutsya v Nimechchini Z ciyeyi prichini Hochdeutsch abo verhnonimecka spochatku prosto geografichne poznachennya bez problem zastosovuyetsya do shvejcarskoyi standartizovanoyi nimeckoyi ta avstrijskoyi nimeckoyi a takozh do nimeckoyi standartizovanoyi nimeckoyi movi i z ciyeyi prichini mozhe buti krashim Bilsh tochnij termin dlya dialektiv pivdennoyi chastini nimeckogo movnogo arealu verhnonimecka Oberdeutsch PlyuricentrizmNacionalni ta regionalni standartizovani riznovidi nimeckoyi movi Standartizovana nimecka ye plyuricentrichnoyu z riznimi nacionalnimi riznovidami a same nimeckoyu standartizovanoyu nimeckoyu movoyu avstrijskoyu standartizovanoyu nimeckoyu movoyu ta shvejcarskoyu standartizovanoyu nimeckoyu movoyu Ci riznovidi standartizovanoyi nimeckoyi movi vidriznyayutsya lishe dekilkoma osoblivostyami perevazhno leksikoyu ta vimovoyu ale v deyakih vipadkah gramatikoyu ta ortografiyeyu U formalnomu pismovij formi vidminnosti vid minimalnih do neisnuyuchih Sho stosuyetsya rozmovnoyi movi bilshist nosiyiv legko vpiznayut rizni varianti standartizovanoyi nimeckoyi movi Ci tri nacionalni standarti nimeckij avstrijskij i shvejcarskij buli prijnyati inshimi nimeckomovnimi krayinami ta spilnotami yak standartizovana forma nimeckoyi movi Nimeckij standart zastosovuyetsya v Lyuksemburzi Belgiyi ta Namibiyi todi yak shvejcarskij standart buv prijnyatij u Lihtenshtejni Variaciyi standartizovanih nimeckih riznovidiv ne slid plutati z variaciyami miscevih nimeckih dialektiv Nezvazhayuchi na te sho standartizovani nimecki riznovidi pevnoyu miroyu zalezhat vid miscevih dialektiv voni duzhe vidminni Usi riznovidi standartizovanoyi nimeckoyi movi bazuyutsya na spilnij tradiciyi pismovoyi nimeckoyi movi todi yak miscevi dialekti mayut svoye vlasne istorichne korinnya yake syagaye dali nizh unifikaciya pismovoyi movi i u vipadku nizhnonimeckoyi movi nalezhat do inshoyi mova cilkom Kontinuum mizh standartizovanoyu nimeckoyu movoyu ta nimeckimi dialektamiU bilshosti regioniv nosiyi vikoristovuyut kontinuum sumishej vid bilsh dialektnih riznovidiv do bilsh standartizovanih riznovidiv vidpovidno do situaciyi Odnak ye dva abo tri vinyatki U Pivnichnij Nimechchini nemaye kontinuumu v strogomu sensi mizh miscevimi riznovidami nizhnonimeckoyi Plattdeutsch z odnogo boku i standartizovanoyi nimeckoyi z inshogo Oskilki pershi ne zaznali verhnonimeckogo zsuvu prigolosnih voni nadto vidriznyayutsya vid standartu shob vinik kontinuum Verhnonimecku ta nizhnonimecku najkrashe rozglyadati yak okremi movi ale oskilki verhnonimecka serednya ta verhnonimecka ta nizhnonimecka utvoryuyut dialektnij kontinuum a standartizovana nimecka sluzhit dachsprache dlya vsih form nimeckoyi movi yih chasto opisuyut yak dialekti nimeckoyi movi Vidpovidno do sociolingvistichnogo pidhodu do problemi navit yaksho nizhnonimecki dialekti ye Abstandsprachen lingvistichno dosit riznimi voni sprijmayutsya yak dialekti nimeckoyi movi oskilki v nih vidsutnij Ausbau Prote nizhnonimecka mova spravdi vplinula na narodni movi sho bazuyutsya na standartah yakimi sogodni rozmovlyayut u Pivnichnij Nimechchini shlyahom perenesennya movi u vimovi leksici gramatici ta sintaksisi i vona prodovzhuye robiti ce v obmezhenomu stupeni Verhnonimecka mova na yaku silno vplinula nizhnonimecka vidoma yak Missingsch ale bilshist suchasnih pivnichnih nimciv demonstruyut u svoyemu movlenni lishe promizhnij nizhnonimeckij substrat U nimeckomovnij Shvejcariyi nemaye takogo kontinuumu mizh riznovidami shvejcarskoyi nimeckoyi movi ta shvejcarskoyu standartizovanoyu nimeckoyu movoyu i vikoristannya standartizovanoyi nimeckoyi majzhe povnistyu obmezhuyetsya pismovoyu movoyu Tomu cyu situaciyu nazivayut medialnoyu diglosiyeyu Korinni shvejcarci ridko rozmovlyayut standartizovanoyu nimeckoyu i navit todi akcent i slovnikovij zapas ye duzhe shvejcarskimi za vinyatkom napriklad rozmov z lyudmi yaki vzagali ne rozumiyut shvejcarskih nimeckih dialektiv i ce peredbachayetsya vikoristovuvati v shkoli Standartizovana nimecka mova odnak zalishila chitkij vidbitok na suchasnih variantah shvejcarskoyi nimeckoyi movi regionalni virazi ta leksiku bulo zamineno materialom asimilovanim zi standartizovanoyi movi Prote z usih nimeckomovnih krayin Shvejcariya najbilsh povno zberegla vikoristannya dialektu v povsyakdennih situaciyah U deyakih povsyakdennih situaciyah dialekt vikoristovuyetsya menshoyu miroyu v pivdennij Nimechchini Avstriyi Lihtenshtejni Elzasi ta Pivdennomu Tiroli Regulyarne vikoristannya dialektu v shvejcarskih ZMI radio Internet i telebachennya kontrastuye z jogo nabagato ridshoyu poyavoyu v ZMI Avstriyi Nimechchini Shidnoyi Belgiyi Pivdennogo Tirolyu ta Lihtenshtejnu Lyuksemburzka mova vvazhalasya nimeckim dialektom yak i inshi priblizno do Drugoyi svitovoyi vijni ale potim vona zaznala ausbau tobto stvorila vlasnu standartizovanu formu v leksici gramatici ta ortografiyi i tomu sogodni rozglyadayetsya yak nezalezhna mova mova ausbau U zv yazku z tim sho lyuksemburzka mova ye nosiyami maksimum 600 000 osib resursi ciyeyi movi taki yak knigi gazeti zhurnali telebachennya Internet tosho obmezheni Oskilki bilshist lyuksemburzhciv takozh rozmovlyayut standartizovanoyu nimeckoyu ta francuzkoyu isnuye silna konkurenciya z cimi dvoma movami yaki mayut duzhe veliki movni resursi Lyuksemburzhci yak pravilo govoryat na troh movah v odnih sferah zhittya vikoristovuyut francuzku ta standartizovanu nimecku a v inshih lyuksemburzku Standartizovanu nimecku movu vikladayut u shkolah Lyuksemburgu i blizko 90 naselennya rozmovlyayut neyu FonologiyaHocha tri osnovni nacionalni riznovidi viznani troma riznimi standartami vidminnostej nebagato mozhlivo mozhna porivnyati z rizniceyu mizh britanskoyu ta amerikanskoyu anglijskoyu Duden dijsno kodifikuye standartizovanu vimovu dlya nimeckoyi standartizovanoyi nimeckoyi movi dopuskayuchi neveliku kilkist rozbizhnostej napriklad ryadok ah maye dvi dozvoleni vimovi ɛː ta eː Deyaki regioni vvazhayut pravilnim lishe pershe todi yak inshi vikoristovuyut lishe druge Duden teper viznaye obidva pravilnimi Standartizovana verhnonimecka vimova zazvichaj vikoristovuyetsya na radio ta telebachenni a takozh u navchalnih materialah nimeckoyi movi dlya neridnih i prinajmni za bazhannyam vikladachiv movi Cej akcent zadokumentovano v dovidkovih robotah takih yak Deutsches Ausspracheworterbuch Slovnik vimovi nimeckoyi movi Yevi Mariyi Krech ta in Duden 6 Das Ausspracheworterbuch Tom 6 Duden Slovnik vimovi Maksa Mangolda ta navchannya materiali na Westdeutscher Rundfunk Zahidnonimecke movlennya i Deutschlandfunk Radio Nimechchini Ce vigadanij akcent a ne viprominyuvannya yakogos konkretnogo nimeckomovnogo mista Chasto kazhut sho zhiteli Gannovera rozmovlyayut nimeckoyu movoyu z akcentom yakij najbilshe nablizhayetsya do standartu slovnikiv Dudena ale ce tverdzhennya ye spirnim osoblivo tomu sho vono odnakovo dobre stosuyetsya reshti Pivnichnoyi Nimechchini OrtografiyaOsoblivosti Standartizovana verhnonimecka mova zapisuyetsya latinskim alfavitom Okrim 26 standartizovanih liter nimecka mova maye tri golosni zi znakom umlyautu a same a o ta u a takozh Eszett abo diyez s ss U Shvejcariyi ta Lihtenshtejni zamist ss vikoristovuyetsya ss Oskilki ss nikoli ne mozhe stoyati na pochatku slova vona ne maye tradicijnoyi formi u verhnomu registri Istoriya Pershij krok do standartizaciyi hocha j ne obov yazkovij bulo zrobleno Bibliyeyu Lyutera 1534 roku Yak naslidok ortografiyi kancelyariyi Saksoniyi Vittenberga nastilki poshirilas u XVII stolitti sho yiyi vikoristovuvali v takih tekstah yak redakciya 1665 roku Persha ortografichna konferenciya bula sklikana v 1876 roci za nakazom uryadu Prussiyi ale provalilasya Konrad Duden opublikuvav pershe vidannya svogo slovnika piznishe vidomogo yak Duden u 1880 roci Persha kodifikaciya pravopisu Drugoyi ortografichnoyi konferenciyi 1901 roku zasnovana na roboti Dudena nabula chinnosti v 1902 roci U 1944 roci bula nevdala sproba she odniyeyi reformi ce bulo vidkladeno za nakazom Gitlera i bilshe ne rozglyadalosya pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni U nastupni desyatilittya pravopis nimeckoyi movi de fakto virishuvali redaktori slovnikiv Duden Pislya vijni cyu tradiciyu dotrimuvalisya dva rizni centri Mangejm u Zahidnij Nimechchini ta Lejpcig u Shidnij Nimechchini Na pochatku 1950 h rokiv kilka inshih vidavnictv pochali atakuvati monopoliyu Duden na Zahodi vidayuchi vlasni slovniki yaki ne zavzhdi vidpovidali oficijnomu napisannyu vstanovlenomu Duden U vidpovid ministri kulturi federalnih zemel Zahidnoyi Nimechchini oficijno ogolosili pravopis Duden obov yazkovim z listopada 1955 roku Duden Monopol abo Dudenmonopol Duden Privileg abo Dudenprivileg Reforma pravopisu 1996 roku Reforma pravopisu 1996 roku bazuvalasya na mizhnarodnij ugodi pidpisanij uryadami nimeckomovnih krayin Nimechchini Avstriyi Lihtenshtejnu ta Shvejcariyi ale prijnyattya reformi bulo obmezhenim i prizvelo do publichnih superechok i znachnih superechok Zemli Bundeslander Pivnichnogo Rejnu Vestfaliyi ta Bavariyi vidmovilisya prijnyati jogo Odnogo razu superechka dijshla do vishoyi sudovoyi instanciyi yaka shvidko yiyi vidhilila stverdzhuyuchi sho zemli mayut virishiti sami i sho reforma mozhe buti oficijnim pravilom lishe v shkolah Usi inshi mogli prodovzhuvati pisati tak yak navchilisya Todi u 2004 roci bilshist nimeckih drukovanih ZMI dotrimuvalisya reformi deyaki gazeti taki yak Die Zeit Neue Zurcher Zeitung i Suddeutsche Zeitung stvorili vlasni vlasni ortografiyi Cherez 10 rokiv bez bud yakogo vtruchannya federalnogo parlamentu u 2006 roci bulo vvedeno serjoznij pereglyad reformi pravopisu oskilki vinikli rozbizhnosti shodo vikoristannya velikih liter i podilu nimeckih sliv Takozh buli pereglyanuti pravila sho regulyuyut rozdilovi znaki Najpomitnisha zmina mabut vidbulasya u vikoristanni literi ss yaka nazivayetsya scharfes s rizke S abo Eszett vimovlyayetsya ess tsett pohodit vid ſz Tradicijno cya litera vikoristovuvalasya v troh situaciyah Pislya dovgogo golosnogo abo spoluchennya golosnih Pered t U kinci skladu Prikladom ye Fusse passt i dass Narazi diye lishe pershe pravilo yake robit reformovanij pravopis Fusse passt i dass Slovo Fuss stopa mistit bukvu ss oskilki mistit dovgu golosnu navit yaksho cya bukva stoyit u kinci skladu Logika ciyeyi zmini polyagaye v tomu sho ss ce odna litera todi yak ss ce dvi literi tomu taka zh riznicya zastosovuyetsya napriklad mizh slovami den i denn OrganizaciyiKilka organizacij spriyayut vikoristannyu ta vivchennyu standartizovanoyi nimeckoyi movi Goethe Institut Dokladnishe Goethe Institut Goethe Institut yakij pidtrimuyetsya uryadom nazvanij na chest Joganna Volfganga fon Gete maye na meti pokrashiti znannya nimeckoyi kulturi ta movi v Yevropi ta reshti svitu Ce robitsya shlyahom provedennya vistavok i konferencij na nimecku tematiku a takozh navchannya ta kerivnictvo shodo vivchennya ta vikoristannya nimeckoyi movi Napriklad Goethe Institut vikladaye Goethe Zertifikat Kvalifikaciya nimeckoyi movi Deutsche Welle Dokladnishe Deutsche Welle Logotip Deutsche Welle Nimeckij derzhavnij movnik Deutsche Welle zabezpechuye radio ta televizijni peredachi standartizovanoyu nimeckoyu movoyu ta 30 inshimi movami po vsomu svitu Poslugi standartizovanoyi nimeckoyi movi rozmovlyayut povilno tomu adaptovani dlya uchniv Deutsche Welle takozh nadaye veb sajt e learning dlya vivchennya standartizovanoyi nimeckoyi movi Div takozhSuchasna ukrayinska mova Arabska literaturna mova Bolgarska literaturna mova Standartizovana mova Literaturna movaPrimitkiRat fur deutsche Rechtschreibung Uber den Rat Rechtschreibrat ids mannheim de Procitovano 11 zhovtnya 2010 Dieter Kattenbusch Zum Stand der Kodifizierung von Regional und Minderheitensprachen Ulrich Ammon Hans Bickel Jakob Ebner et al Variantenworterbuch des Deutschen Karina Schneider Wiejowski Birte Kellermeier Rehbein Jakob Haselhuber Vielfalt Variation und Stellung der deutschen Sprache official site nim fr ital Neuchatel Switzerland Swiss Federal Statistical Office 2015 Arhiv originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 13 sichnya 2016 Zu Hause oder mit den Angehorigen sprechen 60 1 der betrachteten Bevolkerung hauptsachlich Schweizerdeutsch 23 4 Franzosisch 8 4 Italienisch 10 1 Hochdeutsch und 4 6 Englisch Europeans and their Languages Eurobarometer p 13 Theodor Ickler Learning German Experiencing Culture Goethe Institut Goethe de Procitovano 24 sichnya 2012 About DW DW COM n d Procitovano 14 chervnya 2013