Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сер Вара нґер норв Sør Varanger півн саам Mátta Várjjaga gielda фін Etelä Varanki комуна Норвегії розташована в її найсх

Сер-Варанґер

Сер-Варанґер

Сер-Вара́нґер (норв. Sør-Varanger, півн.-саам. Mátta-Várjjaga gielda, фін. Etelä-Varanki) — комуна Норвегії, розташована в її найсхіднішій точці, у фюльке Тромс-ог-Фіннмарк. За східним кордоном комуни лежить російський Печензький район (що був у 1920—1944 роках фінською областю Петсамо).

Сер-Варанґер
ПрапорГерб
imageimage
Дата створення / заснування 1858[1]
image
Офіційна мова букмол
Країна image Норвегія
Столиця Кіркенес
Адміністративна одиниця Фіннмарк[2]
Часовий пояс
Посада голови уряду d
Керівник виконавчої влади d[3]
Кількість населення 9850 осіб[4]
Місто-побратим Інарі, Сєвероморськ
Спільний кордон із d, Печензький район, Інарі, Вадсьо
Мова комунікації букмол
Площа 3971,42 км²[5]
image
Відокремилось від Вадсьо[1]
Кількість домогосподарств 4669[6]
Категорія мап на Вікісховищі d
Офіційний сайт​(норв.)
image Сер-Варанґер у Вікісховищі

Координати: 69°43′ пн. ш. 30°02′ сх. д. / 69.717° пн. ш. 30.033° сх. д. / 69.717; 30.033

У Сер-Варанґері, в селі [en], розташований центр [en] культури Норвегії — Østsamisk museum.

Від кінця травня 2012 року діє угода про безвізове пересування на прикордонних територіях жителів Сер-Варанґеру та російського Печензького району.

Етимологія

Назва комуни Sør-Varanger походить від назви фіорду. Перша частина назви, елемент ver, означає «рибальське село», а друга частина, angr, означає «фіорд». Ймовірно, спочатку назва стосувалась іншого фіорду, який зараз має назву Meskfjorden. Слово Sør у перекладі з норвезької означає «південь». До 1964 року існувала також комуна з назвою Nord-Varanger.

Герб

Сучасний герб комуни затверджено 16 квітня 1982 року. Він зображує 3 сполохи полум'я. Число 3 означає три основні статті доходу комуни: сільське господарство, гірничодобувну промисловість та рибальство. Крім того, це символізує три річки комуни: Нейден, Паз і [en] та три культури: норвежців, фінів і саамів.

image
Річка Нейден

Площа муніципалітету становить 3968 км2. Сер-Варанґер має державний кордон із Росією та Фінляндією. Адміністративним центром комуни є місто Кіркенес — одне з найбільших міст губернії Фіннмарк. У Кіркенесі розташовані російське консульство та прикордонний комісаріат, який відповідає за кордон між Норвегією та Росією. Інші містечка комуни — [en] і [en], є також кілька населених пунктів уздовж річки Паз.

Територія комуни — горбиста рівнина з порізаними фіордами берегами та безліччю островів. Корінні породи тут складені гнейсом та гранітом із вкрапленнями діабазів, слюдяних сланців та кварцитів. Південну частину муніципалітету займає велика долина річки Паз, вкрита густою рослинністю. У комуні — низка сульфідних родовищ із високим вмістом міді, а також залізорудні родовища. Останні є найбільшими з відомих у Норвегії; у 1906—1997 роках їх розробляла компанія A/S Sydvaranger. В північно-східній частині муніципалітету промислові викиди з російських прикордонних міст Нікель і Заполярний створюють екологічні проблеми, завдаючи найбільшої шкоди оленячим пасовищам та іхтіофауні регіону .

Більшість території комуни вкривають соснові і березові ліси. Є також великі безплідні пустки поблизу узбережжя Баренцового моря. У долині річки Паз лежить національний парк Евре-Пасвік, де охороняються незаймані ліси, що складаються з масивів сосни з окремими ділянками ялинників. Тут мешкає найбільша в Норвегії популяція бурих ведмедів; зустрічаються також інші великі хижаки — вовк, рись, росомаха. Численна популяція лосів. Зустрічається європейська козуля; козулі прийшли в Сер-Варанґер узбережжям із південніших районів Норвегії, і нині тут проходить північна межа ареалу.

Історія

Рання історія. Саами

image
Прикордонний стовп на кордоні Росії та Норвегії у Гренсе Якобсельві

Перші виявлені на території Сер-Варанґеру поселення відносять до ранньої кам'яної доби. На території комуни знайдено знаряддя для звіробійного промислу і рибальства, поховання. Ще більше знахідок відносять до пізньої кам'яної доби — вироби з кістки з красивим орнаментом, знаряддя праці зі сланцю та діабазу. Серед знахідок, віднесених до залізної доби, з'являються вироби з міді та бронзи. У цей час починає формуватися як особлива етнічна група корінне населення Сер-Варанґерау — [en]. Закладаються похоронні звичаї, форма проживання, стилі орнаменту на кістці та вишивки. Збільшується число поселень у Пазькій долині, де складається особливий тип кераміки («пазька кераміка»). Основним заняттям східних саамів було оленярство; до кінця середньовіччя вони вели кочовий спосіб життя, проводячи літо на узбережжі, а зиму у внутрішніх районах. Саами, які жили вздовж річки Паз, влітку разом із тваринами відкочовували до берегів Яр-фіорду і [en]. У XVI столітті східні саами прийняли православну віру, і нагадуванням про православну культуру служать храми в російському Борисоглібському і норвезькому [en]. За переказами, ці церкви заснував російський чернець [ru], який хрестив саамів. Крім православних східних саамів, від середини XVIII століття територію Сер-Варанґера населяли також північні саами, які сповідували лютеранство. Вони проникали з західніших і північніших районів Тани і [en]. Саамське населення складалося з сіїд — груп сімей.

На історію сколтів значно вплинуло встановлення кордонів у ХІХ столітті. Згідно з укладеним 1826 року договором між Росією та Норвегією, територія нинішнього Сер-Варанґеру відійшла до Шведсько-норвезького королівства. Кордон було демарковано по річках Паз і [en]. На лівому, норвезькому березі річки Паз утворено анклав площею 1 км2 з церквою Бориса та Гліба, створений задля збереження православного храму в межах російської території.

Східні саами, що належали до найзахіднішої сіїди —  — після демаркації кордонів стали підданими шведсько-норвезької корони. Центральну, пазьку сіїду розділено між Росією та Норвегією по річці Паз. Східна сіїда, печензька, повністю опинилася в межах Росії. У XIX столітті саами Сер-Варанґеру зазнавали [no]. Саами ж із пазької сіїди, які проживали на території Норвегії та Росії, після Тартуського мирного договору 1922 року між РРФСР і Фінляндією, оселилися переважно у Борисоглібському, що відійшло до Фінляндії. Після того, як 1944 року регіон Петсамо відійшов до Радянського Союзу, пазькі саами стали переважно громадянами Фінляндії.

Норвегізація

Сер-Варанґер існує в сучасних кордонах від 1858 року, коли в окрему адміністративну одиницю виділено південну частину муніципалітету Вадсьо.

Від середини ХІХ століття починається активна фінська імміграція у район Сер-Варанґеру. Фінська культура поєднувалася тут із місцевою, саамською. Фінських іммігрантів норвежці називали квенами.

У другій половині XIX століття і в першій половині XX століття норвезький уряд прагнув залучати до Сер-Варанґеру нових переселенців. Активна норвезька колонізація стартувала у 1860-х роках із початком будівництва доріг. На той час основною мовою Пазької долини була фінська. У ході розпочатої норвегізації місцеве населення зазнавало утисків; використання саамської та фінської мов повсюдно обмежувалося, від 1889 року навчання було можливе лише норвезькою мовою. В результаті політики норвегізації донині на території Норвегії не залишилося жодного носія колтта-саамської мови. Для закріплення статусу норвезької мови 1905 року відкрито школи-інтернати у Сванвіку та Нейдені. У 1934—1939 роках у Сванвіку створено дослідне господарство, однією з цілей якого було навчання переселенців. 1936 року перших учнів прийняла Сванвіцька молодіжна школа, що давала теоретичні та практичні знання зі сільського господарства (1944 року шкільну будівлю спалили під час відступу німецькі військ). Іншим напрямом колонізації було поширення лютеранства. 1862 року побудовано церкву в Кіркенесі, 1869 року — кам'яну каплицю в Гренс-Якобсельві на кордоні з Росією.

Важливою віхою в історії Сер-Варанґеру стало освоєння відкритого 1866 року залізорудного родовища. Для видобутку місцевої залізної руди 1906 року створено акціонерне товариство Sydvaranger, а через чотири роки почато видобуток руди. Це призвело до економічного підйому в Сер-Варанґері. Якщо 1900 року чисельність населення комуни становила 1912 осіб, то 1920 — вже 4800. Етнічний склад населення Кіркенеса також змінився; до освоєння родовища переважали саами, фіни та росіяни, а вже у 1920-і роки населення стало переважно норвезьким. Компанія [en] побудувала електростанції, що постачали електроенергією рудники; у 1910-х роках електрифіковано Кіркенес, у 1930-х роках електрика прийшла до Пазької долини. Для доставки руди від копалень до порту побудовано [en], яка до 2010 року була найближчою до полюса материковою залізницею на Землі. Згодом компанія Sydvaranger побудувала в Кіркенесі будинок культури, басейн та кінотеатр.

Остання велика хвиля норвезької колонізації почалася в 1920-х роках, після того, як 1920 року прилеглий до Сер-Варанґеру зі сходу регіон Петсамо відійшов Фінляндії. Фіни активно розвивали новопридбану територію: будувалися дороги, магазини, школи, церкви і туристичні станції. Населення норвезької сторони Пазької долини приїжджало на фінську територію по каву, цукор і борошно, що коштували в Норвегії дорожче. Норвегія розвивала свою частину Пазької долини у своєрідному суперництві з Фінляндією. 1935 року побудовано Мослінзьку дорогу (за ім'ям керівника освоєння Пазької долини Сверре Мослінга), що простяглася вздовж усієї Пазької долини до Гренсефоських порогів біля кордону з Фінляндією (приблизно в ті ж роки Фінляндія продовжила по своєму боці річки Паз Дорогу до Льодовитого океану, що веде в порт Ліїнахамарі). У 1920-х роках, коли стало відомо про плани фінів побудувати церкву в Сальміярві (нині територія Росії), місцевий губернатор Люнд прийняв рішення про будівництво церкви на норвезькому боці річки Паз. [en] у [en] освячено 5 вересня 1934 року. Прикордонна річка Паз стала важливою транспортною артерією. Норвезький Сванвік і фінське Сальміярві було з'єднано поромною переправою; озером [ru] курсував маршрутний пароплав. Контакти між населенням по обидва боки кордону були дуже тісними. Так, фінська й норвезька молодь щорічно збиралася на пагорбі біля Ланґваннету в ніч на свято Івана Купала. З початком радянсько-фінської війни контакти між фінським і норвезьким населенням Пазької долини майже припинилися.

Друга світова війна

image
Німецький солдат у Кіркенесі

1940 року комуну Сер-Варанґер разом з усією Норвегією окупувала Німеччина. Добре укріплене портове місто Кіркенес стало важливим опорним пунктом німецьких військ у Заполяр'ї — ключовою базою для запланованого наступу на Мурманськ. Перші німецькі частини прибули на територію комуни в червні—липні 1940 року. Після німецького нападу на Радянський Союз у Сер-Варанґері було створено 14 таборів для військовополонених. Частина населення вступала в партизанські загони, що боролися з німцями (одним із найвідоміших місцевих партизанів був Освальд Хар'ю, який після закінчення війни провів більше 10 років у таборах ГУЛАГу). У воєнні роки Кіркенес часто бомбардувала радянська авіація; на місто здійснено 320 авіанальотів. Близько 2 тисяч осіб постійно ховалися в тунелі на руднику в Бьорневатне, що належав компанії A/S Sydvaranger. Після війни в Кіркенесі вціліло лише 13 будинків. Села Сер-Варанґеру постраждали меншою мірою. Німецьку окупацію восени 1944 року знято в результаті Петсамо-Кіркенеської операції. Німецькі війська відступали поспіхом, знищуючи будинки та об'єкти інфраструктури. Комуну Сер-Варанґеру звільнено першою — частини Червоної армії вступили сюди 24 жовтня 1944 року. 25 вересня 1945 року радянські війська покинули Сер-Варанґер.

Післявоєнний період

1944 року регіон Петсамо передано Радянському Союзу, 1947 року проведено демаркацію радянсько-норвезького кордону на основі документів демаркації 1826 року та уточненої карти кордону 1895 року. На радянсько-норвезькому кордоні встановлено суворий [ru]. На норвезькому боці організовано прикордонну службу, на території [en] розгорнуто гарнізон Сер-Варанґеру (GCV). Ще більше посилення охорони кордону відбулося після вступу Норвегії 1949 року до НАТО. Поліційний округ Сер-Варанґеру був першим у Норвегії за кількістю службовців, частина місцевих жителів перебували під наглядом як можливі радянські агенти. 7 червня 1968 року відбулося загострення ситуації на кордоні, коли війська з обох боків було приведено в стан бойової готовності. Тривогу знято 12 червня.

Контакти між населенням з обох боків кордону, проте, було повністю розірвано. Зберігалося співробітництво в галузі культури та спорту. Чимало норвежців працювали на радянській території під час будівництва каскаду ГЕС на річці Паз у 1960-ті роки. 1965 року, після закінчення будівництва Борисоглібської ГЕС, СРСР надав норвежцям можливість безвізового в'їзду в селище Борисоглібський, проте через рік норвезький уряд відмовився продовжувати проєкт, побоюючись радянських агентів.

1991 року, після перебудови в Радянському Союзі, кордон відкрили для пересування. 11 січня 1993 року в Кіркенесі на зустрічі міністрів закордонних справ Росії та країн Північної Європи ухвалено рішення про створення (Ради Баренцевого/Євроарктичного регіону). Проголошеною метою Ради є сприяння сталому розвитку [en], куди входять північні частини Норвегії, Швеції та Фінляндії, а також 5 суб'єктів північного заходу Російської Федерації. У 1990-ті роки сформувалося міцне економічне та культурне співробітництво з Росією. Норвезькі фірми отримували будівельні контракти в Нікелі, Заполярному, Мурманську. Російські громадяни почали приїжджати до Кіркенесу по різноманітні товари; норвежці також їздили на закупи до найближчих російських міст. Збільшення числа гостей із Росії призвело до того, що вуличні покажчики та цінники в магазинах Кіркенеса часто дублюються російською мовою. У порт Кіркенес постійно заходять російські судна (до 750 на рік), щодня в порту перебуває в середньому 20 російських траулерів. В останній четвер кожного місяця на одній із площ Кіркенеса розгортається «російський ринок», де продають свої товари продавці з Росії.

Економіка

Підприємства промисловості та сфери послуг зосереджені переважно в центральній частині Кіркенеса. На території муніципалітету — низка фермерських господарств, що спеціалізуються на розведенні великої рогатої худоби. Традиційно розвинене оленярство; у межах комуни — два оленярські округи: у та в . У долині річки Паз ведеться дрібна заготівля деревини. Розвинене також рибальство, яке є основним заняттям жителів північно-західної частини комуни, на березі [ru]. [en] — єдине рибальське село комуни. Промисловість представлена залізорудним кар'єром у передмісті Кіркенеса Бйорневатн та судноремонтним підприємством Kimek AS у Кіркенесі. На території комуни діють також 4 гідроелектростанції, найбільші з них [no] (запущено 1964 року) та [no] (введено 1978 року). Сумарне виробництво електроенергії 2016 року склало 450 ГВт·год.

У Кіркенесі тричі на тиждень виходить газета Sør-Varanger.

Рівень безробіття в комуні Сер-Варанґер найвищий із комун Фіннмарка (у грудні 2018 року — 2,7 %).

Від другої половини 1990-х років важливого значення у господарстві муніципалітету набула економічна співпраця з Росією.

Соціальна сфера

У Кіркенесі є лікарня, середня школа, кілька готелів. У селищі діють дослідницький центр сільського господарства та екології Сванховд (заснований 1992 року), підрозділ Норвезького агентства з радіаційного захисту та школа. Всього на території комуни 11 шкіл (10 початкових та одна середня), 2 спортзали, плавальний басейн (у Кіркенесі). У муніципалітеті близько 30 спортивних команд.

Транспорт

Територією комуни проходить кінцева ділянка траси Е06. З Кіркенеса до кордону з Росією ([sv]) і далі в Нікель і Мурманськ веде траса Е105. У селі Гессенг від траси Е105 відгалужується дорога 885, яка веде в [en] і закінчується в селі Нюруд. У селі Скуртстуг від траси Е105 відгалужується шосе 886, що веде в Гренсе Якобсельв.

Кіркенес — кінцевий пункт морського маршруту Hurtigruten. Під Кіркенесом розташований [en], звідки виконуються прямі рейси в Осло (Гардермуен), Алту і Тромсе, а також чартерні рейси.

Пам'ятки

image
Каплиця Оскара II в Гренсе Якобсельві. Вигляд з російської території

З пам'яток комуни можна відзначити православну каплицю св. Георгія в Нейдені, каплицю Оскара II в Гренсе Якобсельві, на кордоні з Росією (побудовано 1869 року), а також доісторичні споруди у вигляді лабіринтів. Туристів приваблює також «Висота 96», оглядова точка, з якої відкривається панорама російської території з селищем Нікель та мальовничою долиною річки Паз.

  • Пам'ятник солдатам Червоної армії на площі Руаля Амундсена (Роальд Амундсен гате) у Кіркенесі (норвезька назва — Russemonumentet — [no]»).
  • Музей Пограниччя в Кіркенесі з експозицією, присвяченою історії краю. У межах є ще кілька підрозділів музею: музей, що працює лише влітку, в Странді (розміщений у типовій зробленій із колод будівлі школи-інтернату, зведеній 1905 року); колишній торговий будинок купецької сім'ї Ебенсен у Бугейнесі; садиба фінських переселенців Лабахо на річці Нейден.
  • Музей саамського художника [no] (відкрито 1994 року).

Популярні види дозвілля — ловіння лосося в річках комуни, полювання на лося або тетеруків, катання на снігоходах.

Міста-побратими

Примітки

  1. Juvkam D. Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen — Statistics Norway, 1999. — С. 84. — — ISSN 0806-2056
    d:Track:Q2367019d:Track:Q76137154d:Track:Q76137333
  2. Nye fylkes- og kommunenummer fra 2024 — 2022.
  3. https://www.sor-varanger.kommune.no/ordfoerer-lena-norum-bergeng.397928.no.html
  4. 07459: Alders- og kjønnsfordeling i kommuner, fylker og hele landets befolkning (K) 1986 - 2023 — Statistics Norway, 2023.
    d:Track:Q2367019
  5. Statens kartverk Arealstatistikk for Norge 2020 — Statens kartverk, 2019.
    d:Track:Q2728585d:Track:Q87265903
  6. Statistics Norway 11508: Bygningstype. Husholdninger (K) (B) 2015 - 2018, 11508: Type of building. Households (M) (UD) 2015 - 2018 — Statistics Norway, 2019.
    d:Track:Q88504419d:Track:Q2367019
  7. Query in the KNAB database. Foreign names. www.eki.ee. оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  8. Norske Kommunevåpen (1990). . Архів оригіналу за 15 липня 2007. Процитовано 11 грудня 2008.
  9. Сёр-Варангер (норв.). . оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 23 грудня 2019.
  10. Одна река — три государства. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  11. Jukvam, Dag. Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen (PDF) (норв.). Центральне статистичне бюро Норвегії. (PDF) оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 24 грудня 2019.
  12. Туристический портал Киркенеса. оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 2 січня 2020.
  13. Комаров А. А. К вопросу о восстановлении советско-норвежской границы в результате Второй мировой войны // Россия и страны Северной Европы: Физические и символические границы. Сборник статей V Киркенесского международного семинара историков. — Петрозаводск : Издательство Петрозаводского государственного университета, 2016. — 15 червня. — С. 132—142. з джерела 2 січня 2020.
  14. Офіціайний сайт комуни Сер-Варанґер. оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  15. Музей Сёр-Варангер. Офіціайний сайт Музею Сер-Варанґеру. оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 22 грудня 2019.

Посилання

  • (англ.)(норв.)
  • (норв.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ser Vara nger norv Sor Varanger pivn saam Matta Varjjaga gielda fin Etela Varanki komuna Norvegiyi roztashovana v yiyi najshidnishij tochci u fyulke Troms og Finnmark Za shidnim kordonom komuni lezhit rosijskij Pechenzkij rajon sho buv u 1920 1944 rokah finskoyu oblastyu Petsamo Ser Varanger PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya1858 1 Oficijna movabukmol Krayina Norvegiya StolicyaKirkenes Administrativna odinicyaFinnmark 2 Chasovij poyasUTC 1 Posada golovi uryadud Kerivnik vikonavchoyi vladid 3 Kilkist naselennya9850 osib 4 Misto pobratimInari Syeveromorsk Spilnij kordon izd Pechenzkij rajon Inari Vadso Mova komunikaciyibukmol Plosha3971 42 km 5 Vidokremilos vidVadso 1 Kilkist domogospodarstv4669 6 Kategoriya map na Vikishovishid Oficijnij sajt norv Ser Varanger u Vikishovishi Koordinati 69 43 pn sh 30 02 sh d 69 717 pn sh 30 033 sh d 69 717 30 033 U Ser Varangeri v seli en roztashovanij centr en kulturi Norvegiyi Ostsamisk museum Vid kincya travnya 2012 roku diye ugoda pro bezvizove peresuvannya na prikordonnih teritoriyah zhiteliv Ser Varangeru ta rosijskogo Pechenzkogo rajonu EtimologiyaNazva komuni Sor Varanger pohodit vid nazvi fiordu Persha chastina nazvi element ver oznachaye ribalske selo a druga chastina angr oznachaye fiord Jmovirno spochatku nazva stosuvalas inshogo fiordu yakij zaraz maye nazvu Meskfjorden Slovo Sor u perekladi z norvezkoyi oznachaye pivden Do 1964 roku isnuvala takozh komuna z nazvoyu Nord Varanger GerbSuchasnij gerb komuni zatverdzheno 16 kvitnya 1982 roku Vin zobrazhuye 3 spolohi polum ya Chislo 3 oznachaye tri osnovni statti dohodu komuni silske gospodarstvo girnichodobuvnu promislovist ta ribalstvo Krim togo ce simvolizuye tri richki komuni Nejden Paz i en ta tri kulturi norvezhciv finiv i saamiv Richka Nejden Plosha municipalitetu stanovit 3968 km2 Ser Varanger maye derzhavnij kordon iz Rosiyeyu ta Finlyandiyeyu Administrativnim centrom komuni ye misto Kirkenes odne z najbilshih mist guberniyi Finnmark U Kirkenesi roztashovani rosijske konsulstvo ta prikordonnij komisariat yakij vidpovidaye za kordon mizh Norvegiyeyu ta Rosiyeyu Inshi mistechka komuni en i en ye takozh kilka naselenih punktiv uzdovzh richki Paz Teritoriya komuni gorbista rivnina z porizanimi fiordami beregami ta bezlichchyu ostroviv Korinni porodi tut skladeni gnejsom ta granitom iz vkraplennyami diabaziv slyudyanih slanciv ta kvarcitiv Pivdennu chastinu municipalitetu zajmaye velika dolina richki Paz vkrita gustoyu roslinnistyu U komuni nizka sulfidnih rodovish iz visokim vmistom midi a takozh zalizorudni rodovisha Ostanni ye najbilshimi z vidomih u Norvegiyi u 1906 1997 rokah yih rozroblyala kompaniya A S Sydvaranger V pivnichno shidnij chastini municipalitetu promislovi vikidi z rosijskih prikordonnih mist Nikel i Zapolyarnij stvoryuyut ekologichni problemi zavdayuchi najbilshoyi shkodi olenyachim pasovisham ta ihtiofauni regionu Bilshist teritoriyi komuni vkrivayut sosnovi i berezovi lisi Ye takozh veliki bezplidni pustki poblizu uzberezhzhya Barencovogo morya U dolini richki Paz lezhit nacionalnij park Evre Pasvik de ohoronyayutsya nezajmani lisi sho skladayutsya z masiviv sosni z okremimi dilyankami yalinnikiv Tut meshkaye najbilsha v Norvegiyi populyaciya burih vedmediv zustrichayutsya takozh inshi veliki hizhaki vovk ris rosomaha Chislenna populyaciya losiv Zustrichayetsya yevropejska kozulya kozuli prijshli v Ser Varanger uzberezhzhyam iz pivdennishih rajoniv Norvegiyi i nini tut prohodit pivnichna mezha arealu IstoriyaRannya istoriya Saami Prikordonnij stovp na kordoni Rosiyi ta Norvegiyi u Grense Yakobselvi Pershi viyavleni na teritoriyi Ser Varangeru poselennya vidnosyat do rannoyi kam yanoyi dobi Na teritoriyi komuni znajdeno znaryaddya dlya zvirobijnogo promislu i ribalstva pohovannya She bilshe znahidok vidnosyat do piznoyi kam yanoyi dobi virobi z kistki z krasivim ornamentom znaryaddya praci zi slancyu ta diabazu Sered znahidok vidnesenih do zaliznoyi dobi z yavlyayutsya virobi z midi ta bronzi U cej chas pochinaye formuvatisya yak osobliva etnichna grupa korinne naselennya Ser Varangerau en Zakladayutsya pohoronni zvichayi forma prozhivannya stili ornamentu na kistci ta vishivki Zbilshuyetsya chislo poselen u Pazkij dolini de skladayetsya osoblivij tip keramiki pazka keramika Osnovnim zanyattyam shidnih saamiv bulo olenyarstvo do kincya serednovichchya voni veli kochovij sposib zhittya provodyachi lito na uzberezhzhi a zimu u vnutrishnih rajonah Saami yaki zhili vzdovzh richki Paz vlitku razom iz tvarinami vidkochovuvali do beregiv Yar fiordu i en U XVI stolitti shidni saami prijnyali pravoslavnu viru i nagaduvannyam pro pravoslavnu kulturu sluzhat hrami v rosijskomu Borisoglibskomu i norvezkomu en Za perekazami ci cerkvi zasnuvav rosijskij chernec ru yakij hrestiv saamiv Krim pravoslavnih shidnih saamiv vid seredini XVIII stolittya teritoriyu Ser Varangera naselyali takozh pivnichni saami yaki spoviduvali lyuteranstvo Voni pronikali z zahidnishih i pivnichnishih rajoniv Tani i en Saamske naselennya skladalosya z siyid grup simej Na istoriyu skoltiv znachno vplinulo vstanovlennya kordoniv u HIH stolitti Zgidno z ukladenim 1826 roku dogovorom mizh Rosiyeyu ta Norvegiyeyu teritoriya ninishnogo Ser Varangeru vidijshla do Shvedsko norvezkogo korolivstva Kordon bulo demarkovano po richkah Paz i en Na livomu norvezkomu berezi richki Paz utvoreno anklav plosheyu 1 km2 z cerkvoyu Borisa ta Gliba stvorenij zadlya zberezhennya pravoslavnogo hramu v mezhah rosijskoyi teritoriyi Shidni saami sho nalezhali do najzahidnishoyi siyidi pislya demarkaciyi kordoniv stali piddanimi shvedsko norvezkoyi koroni Centralnu pazku siyidu rozdileno mizh Rosiyeyu ta Norvegiyeyu po richci Paz Shidna siyida pechenzka povnistyu opinilasya v mezhah Rosiyi U XIX stolitti saami Ser Varangeru zaznavali no Saami zh iz pazkoyi siyidi yaki prozhivali na teritoriyi Norvegiyi ta Rosiyi pislya Tartuskogo mirnogo dogovoru 1922 roku mizh RRFSR i Finlyandiyeyu oselilisya perevazhno u Borisoglibskomu sho vidijshlo do Finlyandiyi Pislya togo yak 1944 roku region Petsamo vidijshov do Radyanskogo Soyuzu pazki saami stali perevazhno gromadyanami Finlyandiyi Norvegizaciya Ser Varanger isnuye v suchasnih kordonah vid 1858 roku koli v okremu administrativnu odinicyu vidileno pivdennu chastinu municipalitetu Vadso Vid seredini HIH stolittya pochinayetsya aktivna finska immigraciya u rajon Ser Varangeru Finska kultura poyednuvalasya tut iz miscevoyu saamskoyu Finskih immigrantiv norvezhci nazivali kvenami U drugij polovini XIX stolittya i v pershij polovini XX stolittya norvezkij uryad pragnuv zaluchati do Ser Varangeru novih pereselenciv Aktivna norvezka kolonizaciya startuvala u 1860 h rokah iz pochatkom budivnictva dorig Na toj chas osnovnoyu movoyu Pazkoyi dolini bula finska U hodi rozpochatoyi norvegizaciyi misceve naselennya zaznavalo utiskiv vikoristannya saamskoyi ta finskoyi mov povsyudno obmezhuvalosya vid 1889 roku navchannya bulo mozhlive lishe norvezkoyu movoyu V rezultati politiki norvegizaciyi donini na teritoriyi Norvegiyi ne zalishilosya zhodnogo nosiya koltta saamskoyi movi Dlya zakriplennya statusu norvezkoyi movi 1905 roku vidkrito shkoli internati u Svanviku ta Nejdeni U 1934 1939 rokah u Svanviku stvoreno doslidne gospodarstvo odniyeyu z cilej yakogo bulo navchannya pereselenciv 1936 roku pershih uchniv prijnyala Svanvicka molodizhna shkola sho davala teoretichni ta praktichni znannya zi silskogo gospodarstva 1944 roku shkilnu budivlyu spalili pid chas vidstupu nimecki vijsk Inshim napryamom kolonizaciyi bulo poshirennya lyuteranstva 1862 roku pobudovano cerkvu v Kirkenesi 1869 roku kam yanu kaplicyu v Grens Yakobselvi na kordoni z Rosiyeyu Vazhlivoyu vihoyu v istoriyi Ser Varangeru stalo osvoyennya vidkritogo 1866 roku zalizorudnogo rodovisha Dlya vidobutku miscevoyi zaliznoyi rudi 1906 roku stvoreno akcionerne tovaristvo Sydvaranger a cherez chotiri roki pochato vidobutok rudi Ce prizvelo do ekonomichnogo pidjomu v Ser Varangeri Yaksho 1900 roku chiselnist naselennya komuni stanovila 1912 osib to 1920 vzhe 4800 Etnichnij sklad naselennya Kirkenesa takozh zminivsya do osvoyennya rodovisha perevazhali saami fini ta rosiyani a vzhe u 1920 i roki naselennya stalo perevazhno norvezkim Kompaniya en pobuduvala elektrostanciyi sho postachali elektroenergiyeyu rudniki u 1910 h rokah elektrifikovano Kirkenes u 1930 h rokah elektrika prijshla do Pazkoyi dolini Dlya dostavki rudi vid kopalen do portu pobudovano en yaka do 2010 roku bula najblizhchoyu do polyusa materikovoyu zalizniceyu na Zemli Zgodom kompaniya Sydvaranger pobuduvala v Kirkenesi budinok kulturi basejn ta kinoteatr Ostannya velika hvilya norvezkoyi kolonizaciyi pochalasya v 1920 h rokah pislya togo yak 1920 roku prileglij do Ser Varangeru zi shodu region Petsamo vidijshov Finlyandiyi Fini aktivno rozvivali novopridbanu teritoriyu buduvalisya dorogi magazini shkoli cerkvi i turistichni stanciyi Naselennya norvezkoyi storoni Pazkoyi dolini priyizhdzhalo na finsku teritoriyu po kavu cukor i boroshno sho koshtuvali v Norvegiyi dorozhche Norvegiya rozvivala svoyu chastinu Pazkoyi dolini u svoyeridnomu supernictvi z Finlyandiyeyu 1935 roku pobudovano Moslinzku dorogu za im yam kerivnika osvoyennya Pazkoyi dolini Sverre Moslinga sho prostyaglasya vzdovzh usiyeyi Pazkoyi dolini do Grensefoskih porogiv bilya kordonu z Finlyandiyeyu priblizno v ti zh roki Finlyandiya prodovzhila po svoyemu boci richki Paz Dorogu do Lodovitogo okeanu sho vede v port Liyinahamari U 1920 h rokah koli stalo vidomo pro plani finiv pobuduvati cerkvu v Salmiyarvi nini teritoriya Rosiyi miscevij gubernator Lyund prijnyav rishennya pro budivnictvo cerkvi na norvezkomu boci richki Paz en u en osvyacheno 5 veresnya 1934 roku Prikordonna richka Paz stala vazhlivoyu transportnoyu arteriyeyu Norvezkij Svanvik i finske Salmiyarvi bulo z yednano poromnoyu perepravoyu ozerom ru kursuvav marshrutnij paroplav Kontakti mizh naselennyam po obidva boki kordonu buli duzhe tisnimi Tak finska j norvezka molod shorichno zbiralasya na pagorbi bilya Langvannetu v nich na svyato Ivana Kupala Z pochatkom radyansko finskoyi vijni kontakti mizh finskim i norvezkim naselennyam Pazkoyi dolini majzhe pripinilisya Druga svitova vijna Nimeckij soldat u Kirkenesi 1940 roku komunu Ser Varanger razom z usiyeyu Norvegiyeyu okupuvala Nimechchina Dobre ukriplene portove misto Kirkenes stalo vazhlivim opornim punktom nimeckih vijsk u Zapolyar yi klyuchovoyu bazoyu dlya zaplanovanogo nastupu na Murmansk Pershi nimecki chastini pribuli na teritoriyu komuni v chervni lipni 1940 roku Pislya nimeckogo napadu na Radyanskij Soyuz u Ser Varangeri bulo stvoreno 14 taboriv dlya vijskovopolonenih Chastina naselennya vstupala v partizanski zagoni sho borolisya z nimcyami odnim iz najvidomishih miscevih partizaniv buv Osvald Har yu yakij pislya zakinchennya vijni proviv bilshe 10 rokiv u taborah GULAGu U voyenni roki Kirkenes chasto bombarduvala radyanska aviaciya na misto zdijsneno 320 avianalotiv Blizko 2 tisyach osib postijno hovalisya v tuneli na rudniku v Bornevatne sho nalezhav kompaniyi A S Sydvaranger Pislya vijni v Kirkenesi vcililo lishe 13 budinkiv Sela Ser Varangeru postrazhdali menshoyu miroyu Nimecku okupaciyu voseni 1944 roku znyato v rezultati Petsamo Kirkeneskoyi operaciyi Nimecki vijska vidstupali pospihom znishuyuchi budinki ta ob yekti infrastrukturi Komunu Ser Varangeru zvilneno pershoyu chastini Chervonoyi armiyi vstupili syudi 24 zhovtnya 1944 roku 25 veresnya 1945 roku radyanski vijska pokinuli Ser Varanger Pislyavoyennij period 1944 roku region Petsamo peredano Radyanskomu Soyuzu 1947 roku provedeno demarkaciyu radyansko norvezkogo kordonu na osnovi dokumentiv demarkaciyi 1826 roku ta utochnenoyi karti kordonu 1895 roku Na radyansko norvezkomu kordoni vstanovleno suvorij ru Na norvezkomu boci organizovano prikordonnu sluzhbu na teritoriyi en rozgornuto garnizon Ser Varangeru GCV She bilshe posilennya ohoroni kordonu vidbulosya pislya vstupu Norvegiyi 1949 roku do NATO Policijnij okrug Ser Varangeru buv pershim u Norvegiyi za kilkistyu sluzhbovciv chastina miscevih zhiteliv perebuvali pid naglyadom yak mozhlivi radyanski agenti 7 chervnya 1968 roku vidbulosya zagostrennya situaciyi na kordoni koli vijska z oboh bokiv bulo privedeno v stan bojovoyi gotovnosti Trivogu znyato 12 chervnya Kontakti mizh naselennyam z oboh bokiv kordonu prote bulo povnistyu rozirvano Zberigalosya spivrobitnictvo v galuzi kulturi ta sportu Chimalo norvezhciv pracyuvali na radyanskij teritoriyi pid chas budivnictva kaskadu GES na richci Paz u 1960 ti roki 1965 roku pislya zakinchennya budivnictva Borisoglibskoyi GES SRSR nadav norvezhcyam mozhlivist bezvizovogo v yizdu v selishe Borisoglibskij prote cherez rik norvezkij uryad vidmovivsya prodovzhuvati proyekt poboyuyuchis radyanskih agentiv 1991 roku pislya perebudovi v Radyanskomu Soyuzi kordon vidkrili dlya peresuvannya 11 sichnya 1993 roku v Kirkenesi na zustrichi ministriv zakordonnih sprav Rosiyi ta krayin Pivnichnoyi Yevropi uhvaleno rishennya pro stvorennya Radi Barencevogo Yevroarktichnogo regionu Progoloshenoyu metoyu Radi ye spriyannya stalomu rozvitku en kudi vhodyat pivnichni chastini Norvegiyi Shveciyi ta Finlyandiyi a takozh 5 sub yektiv pivnichnogo zahodu Rosijskoyi Federaciyi U 1990 ti roki sformuvalosya micne ekonomichne ta kulturne spivrobitnictvo z Rosiyeyu Norvezki firmi otrimuvali budivelni kontrakti v Nikeli Zapolyarnomu Murmansku Rosijski gromadyani pochali priyizhdzhati do Kirkenesu po riznomanitni tovari norvezhci takozh yizdili na zakupi do najblizhchih rosijskih mist Zbilshennya chisla gostej iz Rosiyi prizvelo do togo sho vulichni pokazhchiki ta cinniki v magazinah Kirkenesa chasto dublyuyutsya rosijskoyu movoyu U port Kirkenes postijno zahodyat rosijski sudna do 750 na rik shodnya v portu perebuvaye v serednomu 20 rosijskih trauleriv V ostannij chetver kozhnogo misyacya na odnij iz plosh Kirkenesa rozgortayetsya rosijskij rinok de prodayut svoyi tovari prodavci z Rosiyi EkonomikaPidpriyemstva promislovosti ta sferi poslug zoseredzheni perevazhno v centralnij chastini Kirkenesa Na teritoriyi municipalitetu nizka fermerskih gospodarstv sho specializuyutsya na rozvedenni velikoyi rogatoyi hudobi Tradicijno rozvinene olenyarstvo u mezhah komuni dva olenyarski okrugi u ta v U dolini richki Paz vedetsya dribna zagotivlya derevini Rozvinene takozh ribalstvo yake ye osnovnim zanyattyam zhiteliv pivnichno zahidnoyi chastini komuni na berezi ru en yedine ribalske selo komuni Promislovist predstavlena zalizorudnim kar yerom u peredmisti Kirkenesa Bjornevatn ta sudnoremontnim pidpriyemstvom Kimek AS u Kirkenesi Na teritoriyi komuni diyut takozh 4 gidroelektrostanciyi najbilshi z nih no zapusheno 1964 roku ta no vvedeno 1978 roku Sumarne virobnictvo elektroenergiyi 2016 roku sklalo 450 GVt god U Kirkenesi trichi na tizhden vihodit gazeta Sor Varanger Riven bezrobittya v komuni Ser Varanger najvishij iz komun Finnmarka u grudni 2018 roku 2 7 Vid drugoyi polovini 1990 h rokiv vazhlivogo znachennya u gospodarstvi municipalitetu nabula ekonomichna spivpracya z Rosiyeyu Socialna sferaU Kirkenesi ye likarnya serednya shkola kilka goteliv U selishi diyut doslidnickij centr silskogo gospodarstva ta ekologiyi Svanhovd zasnovanij 1992 roku pidrozdil Norvezkogo agentstva z radiacijnogo zahistu ta shkola Vsogo na teritoriyi komuni 11 shkil 10 pochatkovih ta odna serednya 2 sportzali plavalnij basejn u Kirkenesi U municipaliteti blizko 30 sportivnih komand TransportTeritoriyeyu komuni prohodit kinceva dilyanka trasi E06 Z Kirkenesa do kordonu z Rosiyeyu sv i dali v Nikel i Murmansk vede trasa E105 U seli Gesseng vid trasi E105 vidgaluzhuyetsya doroga 885 yaka vede v en i zakinchuyetsya v seli Nyurud U seli Skurtstug vid trasi E105 vidgaluzhuyetsya shose 886 sho vede v Grense Yakobselv Kirkenes kincevij punkt morskogo marshrutu Hurtigruten Pid Kirkenesom roztashovanij en zvidki vikonuyutsya pryami rejsi v Oslo Gardermuen Altu i Tromse a takozh charterni rejsi Pam yatkiKaplicya Oskara II v Grense Yakobselvi Viglyad z rosijskoyi teritoriyi Z pam yatok komuni mozhna vidznachiti pravoslavnu kaplicyu sv Georgiya v Nejdeni kaplicyu Oskara II v Grense Yakobselvi na kordoni z Rosiyeyu pobudovano 1869 roku a takozh doistorichni sporudi u viglyadi labirintiv Turistiv privablyuye takozh Visota 96 oglyadova tochka z yakoyi vidkrivayetsya panorama rosijskoyi teritoriyi z selishem Nikel ta malovnichoyu dolinoyu richki Paz Pam yatnik soldatam Chervonoyi armiyi na ploshi Rualya Amundsena Roald Amundsen gate u Kirkenesi norvezka nazva Russemonumentet no Muzej Pogranichchya v Kirkenesi z ekspoziciyeyu prisvyachenoyu istoriyi krayu U mezhah ye she kilka pidrozdiliv muzeyu muzej sho pracyuye lishe vlitku v Strandi rozmishenij u tipovij zroblenij iz kolod budivli shkoli internatu zvedenij 1905 roku kolishnij torgovij budinok kupeckoyi sim yi Ebensen u Bugejnesi sadiba finskih pereselenciv Labaho na richci Nejden Muzej saamskogo hudozhnika no vidkrito 1994 roku Populyarni vidi dozvillya lovinnya lososya v richkah komuni polyuvannya na losya abo teterukiv katannya na snigohodah Mista pobratimiSyeveromorskPrimitkiJuvkam D Historisk oversikt over endringer i kommune og fylkesinndelingen Statistics Norway 1999 S 84 ISBN 82 537 4684 9 ISSN 0806 2056 d Track Q2367019d Track Q76137154d Track Q76137333 Nye fylkes og kommunenummer fra 2024 2022 https www sor varanger kommune no ordfoerer lena norum bergeng 397928 no html 07459 Alders og kjonnsfordeling i kommuner fylker og hele landets befolkning K 1986 2023 Statistics Norway 2023 d Track Q2367019 Statens kartverk Arealstatistikk for Norge 2020 Statens kartverk 2019 d Track Q2728585d Track Q87265903 Statistics Norway 11508 Bygningstype Husholdninger K B 2015 2018 11508 Type of building Households M UD 2015 2018 Statistics Norway 2019 d Track Q88504419d Track Q2367019 Query in the KNAB database Foreign names www eki ee originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Norske Kommunevapen 1990 Arhiv originalu za 15 lipnya 2007 Procitovano 11 grudnya 2008 Syor Varanger norv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 23 grudnya 2019 Odna reka tri gosudarstva originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2019 Jukvam Dag Historisk oversikt over endringer i kommune og fylkesinndelingen PDF norv Centralne statistichne byuro Norvegiyi PDF originalu za 3 bereznya 2009 Procitovano 24 grudnya 2019 Turisticheskij portal Kirkenesa originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 2 sichnya 2020 Komarov A A K voprosu o vosstanovlenii sovetsko norvezhskoj granicy v rezultate Vtoroj mirovoj vojny Rossiya i strany Severnoj Evropy Fizicheskie i simvolicheskie granicy Sbornik statej V Kirkenesskogo mezhdunarodnogo seminara istorikov Petrozavodsk Izdatelstvo Petrozavodskogo gosudarstvennogo universiteta 2016 15 chervnya S 132 142 z dzherela 2 sichnya 2020 Oficiajnij sajt komuni Ser Varanger originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 23 grudnya 2019 Muzej Syor Varanger Oficiajnij sajt Muzeyu Ser Varangeru originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2019 Posilannya angl norv norv

Дата публікації:
Топ