Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кве ни квен kvääni норв kvener швед kväner фін kveeni півн саам kveanat народ що проживає на півночі Норвегії Рідна мова

Квени

Квени

Кве́ни (квен. kvääni, норв. kvener, швед. kväner, фін. kveeni, півн.-саам. kveanat) — народ, що проживає на півночі Норвегії. Рідна мова — квенска; квенами використовуються також фінська, норвезька та саамські мови.

Квени
image
прапор квенського народу
Кількість 10 000—60 000
Ареал image (Трумс, Фіннмарк)
Раса європеоїди
Близькі до: Фінни, турнедальці (, турнедальскі фінни)
Мова Квенська / фінська, норвезька, саамські.

Загальні відомості

Квени мешкають у північних норвезьких провінціях (фюльке) Фіннмарк та Трумс, в районах Порсангер-фьорду, Варангер-фьорду і Альта-фьорду.

У 2005 році квенська мова, відповідно до Європейської хартії регіональних мов, визнана мовою національної меншини. По суті являє собою діалект фінської мови; чисеність носіїв квенскої мови за різними оцінками становить від 2 до 8 тисяч осіб.

На теперішній час всі квени знають також і норвезьку мову.

Історія

image
Доїння північного оленя, кінець XIX століття. Сьор-Варангер, Північна Норвегія. Чоловік-квен і жінка — інарі-саамі

Перші фінські поселенці осіли на півночі Норвегії ще у XVI столітті. У XVII столітті 1,5 тисячі фінів потрапили в Норвегію для розробки лісових масивів у долині річки Гломма. Поступово вони змішалися з місцевим населенням. Наступна, численніша хвиля фінських емігрантів з'явилася у Фіннмарку і Трумсі у XVIII—XIX століттях. Тут вони змішалися з норвежцями і саамами, давши початок норвезьким квенам.

Мова квенів мало відрізняється від фінської. Більшість з них зайнято у сільському господарстві і рибальстві. Значний міський прошарок квени становлять тільки в місті Вадсьо (фюльке Фіннмарк). В даний час число квенів постійно скорочується через сильну асиміляцію норвежцями.

Походження терміну

Походження терміну «квен» достовірно не встановлено. Перші згадки відносяться до IX—XIII століть та містяться у староанглійських та ісландських джерелах:

  • Оттар, норвезький мандрівник, чия розповідь була записана за наказом короля Вессекса Альфреда Великого;
  • Сага про оркнейців, де є розповідь про подорож [no] з Квенланда до Тронгейму;
  • Сага про Егілє, де є розповідь про подорож Торольва з Намдалена до Квенланду;
  • у літописі згадується розорення квенами у 1271 році Холугаланда.

Більшість згадок про квенів так чи інакше пов'язане з певним місцем в Норвегії.

Основних теорій походження терміна три. Найбільш широко приймається теорія, вперше запропонована [fi], який пов'язує слово з давньоскандинавським «hvein» — «земля боліт».

За іншою теорією, з давньоскандинавської мови слово «kven» може бути перекладено як «жінка». Прагерманські *kwinōn, *kunōn; *kwēni-z, *kwēnō, які означають «жінка», перетворилися в kona; kvǟn, kvān, kvɔn; kvendi; kvenna, kvinna у давньоскандинаській. В результаті, Квенланд часто перекладається на латину як Terra Feminarum («земля жінок») і згадується в джерелах з 1075 року. При цьому джерела, що описують Terra Feminarum, добре знайомі з географією Норвегії, згадують Тронгейм та Холугаланд. Ще одна згадка північної «землі жінок» міститься у ісландському рукопису XIV століття у вигляді kuenna land «на північ від Індії».


Третя версія зводить слово до саамських мов, де є слово що подібно звучить — kainuu. У північносаамській слово Gáidnu означає мотузку з коренів для човна або рибальської сітки, Gáidnulaŝ означає незграбну людину, Geaidnu — шлях або дорога. У ранніх саамських словниках Kainolats/Kainahaljo означало норвежця або шведа, а Kainahalja — норвежку або шведку, або селянина. Поблизу від Торніо також є поселення, яке іноді іменується Cainho.

Цікаві факти

Національна мова квенів, що включає в себе чимало слів із фінської, шведської та норвезької мов, була використана британським вченим і письменником Джоном Роналдом Руелом Толкіном для створення у 1915 році вигаданої «ельфійської» мови квенья.

Див. також

  • [be] (Kvenland)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 23 Жовтня 2017. Процитовано 11 Березня 2018.
  2. . Архів оригіналу за 3 Лютого 2013. Процитовано 11 Березня 2018.
  3. Vahtola, J. (1994), Kvenerne — vem var de ursprungligen? In: Torekoven Strøm (eed.), Report from the seminar «Kvenene — en glemt minoritet?» 14.11.94 at the University of Tromsø/Tromsø Museum.
  4. Vahtola, J. (2001), Folk och folkgrupper inom det nordliga rummet över tid. In: Tedebrand, L.-G. & Edlund, L.-E. (ed.), Tre kulturer i möte. Kulturens frontlinjer. Papers from the research program Kulturgräns norr, 27. Published by Johan Nordlander-sällskapet, 23. Umeå.
  5. . Архів оригіналу за 12 Березня 2018. Процитовано 28 Березня 2022.
  6. . Архів оригіналу за 12 Березня 2018. Процитовано 28 Березня 2022.
  7. Manuscript «AM 764 4to». [ 2006-09-28 у Wayback Machine.] Див. також повний текст ісландською[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. Álgu-database
  9. Lexicon lapponicum, Erik Lindahl, Johann Öhrling, Typis Joh. Georg. Lange, 1780"
  10. DuBois, Tom; Mellor, Scott (2002). Nordic roots of Tolkien's middle earth, The. Scandinavian Review. New York, NY: The American-Scandinavian Foundation (Summer). ISSN 0098-857X.

Посилання

  • . Сайт Інформаційного центру Finugor. 31 серпня 2012. Архів оригіналу за 8 Березня 2018. Процитовано 1 березня 2013.
  • Kvener (норв.). Kainun institutti — Kvensk institutt. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 5 червня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  • Kainun institutti / Kvensk institutt. Nasjonalt senter for kvensk språk og kultur (PDF) (англ.). Kainun institutti — Kvensk institutt. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2012. Процитовано 5 червня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

Джерела

Література

  • Брук С. И. Население мира. Этнодемографический справочник. — М., 1986.
  • Ливанова А. Н. Финны в Норвегии. [ 11 Червня 2017 у Wayback Machine.] // Скандинавские чтения — 2006—2007 / Отв. ред. И. Б. Губанов, Т. А. Шрадер. СПб.: МАЭ РАН, 2008.
  • Sari Pietikäinen, Leena Huss, Sirkka Laihiala-Kankainen, Ulla Aikio-Puoskari & Pia Lane. Regulating Multilingualism in the North Calotte: The Case of Kven, Meänkieli and Sámi Languages («Регулювання багатомовності у Північному Калотті: саамські мови, квенська мова та мова мянкіелі») // Acta Borealia : журнал. — 25 июня 2010. — Vol. 27, iss. 1. — P. 1—23. — DOI:10.1080/08003831.2010.486923.
  • Simonsen P. «The history of settlement», в книге Norway North of 65, Oslo, 1960


image Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kve ni kven kvaani norv kvener shved kvaner fin kveeni pivn saam kveanat narod sho prozhivaye na pivnochi Norvegiyi Ridna mova kvenska kvenami vikoristovuyutsya takozh finska norvezka ta saamski movi Kveniprapor kvenskogo naroduKilkist 10 000 60 000Areal Trums Finnmark Rasa yevropeoyidiBlizki do Finni turnedalci turnedalski finni Mova Kvenska finska norvezka saamski Zagalni vidomostiKveni meshkayut u pivnichnih norvezkih provinciyah fyulke Finnmark ta Trums v rajonah Porsanger fordu Varanger fordu i Alta fordu U 2005 roci kvenska mova vidpovidno do Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov viznana movoyu nacionalnoyi menshini Po suti yavlyaye soboyu dialekt finskoyi movi chisenist nosiyiv kvenskoyi movi za riznimi ocinkami stanovit vid 2 do 8 tisyach osib Na teperishnij chas vsi kveni znayut takozh i norvezku movu IstoriyaDoyinnya pivnichnogo olenya kinec XIX stolittya Sor Varanger Pivnichna Norvegiya Cholovik kven i zhinka inari saami Pershi finski poselenci osili na pivnochi Norvegiyi she u XVI stolitti U XVII stolitti 1 5 tisyachi finiv potrapili v Norvegiyu dlya rozrobki lisovih masiviv u dolini richki Glomma Postupovo voni zmishalisya z miscevim naselennyam Nastupna chislennisha hvilya finskih emigrantiv z yavilasya u Finnmarku i Trumsi u XVIII XIX stolittyah Tut voni zmishalisya z norvezhcyami i saamami davshi pochatok norvezkim kvenam Mova kveniv malo vidriznyayetsya vid finskoyi Bilshist z nih zajnyato u silskomu gospodarstvi i ribalstvi Znachnij miskij prosharok kveni stanovlyat tilki v misti Vadso fyulke Finnmark V danij chas chislo kveniv postijno skorochuyetsya cherez silnu asimilyaciyu norvezhcyami Pohodzhennya terminuPohodzhennya terminu kven dostovirno ne vstanovleno Pershi zgadki vidnosyatsya do IX XIII stolit ta mistyatsya u staroanglijskih ta islandskih dzherelah Ottar norvezkij mandrivnik chiya rozpovid bula zapisana za nakazom korolya Vesseksa Alfreda Velikogo Saga pro orknejciv de ye rozpovid pro podorozh no z Kvenlanda do Trongejmu Saga pro Egilye de ye rozpovid pro podorozh Torolva z Namdalena do Kvenlandu u litopisi zgaduyetsya rozorennya kvenami u 1271 roci Holugalanda Bilshist zgadok pro kveniv tak chi inakshe pov yazane z pevnim miscem v Norvegiyi Osnovnih teorij pohodzhennya termina tri Najbilsh shiroko prijmayetsya teoriya vpershe zaproponovana fi yakij pov yazuye slovo z davnoskandinavskim hvein zemlya bolit Za inshoyu teoriyeyu z davnoskandinavskoyi movi slovo kven mozhe buti perekladeno yak zhinka Pragermanski kwinōn kunōn kweni z kwenō yaki oznachayut zhinka peretvorilisya v kona kvǟn kvan kvɔn kvendi kvenna kvinna u davnoskandinaskij V rezultati Kvenland chasto perekladayetsya na latinu yak Terra Feminarum zemlya zhinok i zgaduyetsya v dzherelah z 1075 roku Pri comu dzherela sho opisuyut Terra Feminarum dobre znajomi z geografiyeyu Norvegiyi zgaduyut Trongejm ta Holugaland She odna zgadka pivnichnoyi zemli zhinok mistitsya u islandskomu rukopisu XIV stolittya u viglyadi kuenna land na pivnich vid Indiyi Tretya versiya zvodit slovo do saamskih mov de ye slovo sho podibno zvuchit kainuu U pivnichnosaamskij slovo Gaidnu oznachaye motuzku z koreniv dlya chovna abo ribalskoyi sitki Gaidnulaŝ oznachaye nezgrabnu lyudinu Geaidnu shlyah abo doroga U rannih saamskih slovnikah Kainolats Kainahaljo oznachalo norvezhcya abo shveda a Kainahalja norvezhku abo shvedku abo selyanina Poblizu vid Tornio takozh ye poselennya yake inodi imenuyetsya Cainho Cikavi faktiNacionalna mova kveniv sho vklyuchaye v sebe chimalo sliv iz finskoyi shvedskoyi ta norvezkoyi mov bula vikoristana britanskim vchenim i pismennikom Dzhonom Ronaldom Ruelom Tolkinom dlya stvorennya u 1915 roci vigadanoyi elfijskoyi movi kvenya Div takozh be Kvenland Primitki Arhiv originalu za 23 Zhovtnya 2017 Procitovano 11 Bereznya 2018 Arhiv originalu za 3 Lyutogo 2013 Procitovano 11 Bereznya 2018 Vahtola J 1994 Kvenerne vem var de ursprungligen In Torekoven Strom eed Report from the seminar Kvenene en glemt minoritet 14 11 94 at the University of Tromso Tromso Museum Vahtola J 2001 Folk och folkgrupper inom det nordliga rummet over tid In Tedebrand L G amp Edlund L E ed Tre kulturer i mote Kulturens frontlinjer Papers from the research program Kulturgrans norr 27 Published by Johan Nordlander sallskapet 23 Umea Arhiv originalu za 12 Bereznya 2018 Procitovano 28 Bereznya 2022 Arhiv originalu za 12 Bereznya 2018 Procitovano 28 Bereznya 2022 Manuscript AM 764 4to 2006 09 28 u Wayback Machine Div takozh povnij tekst islandskoyu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Algu database Lexicon lapponicum Erik Lindahl Johann Ohrling Typis Joh Georg Lange 1780 DuBois Tom Mellor Scott 2002 Nordic roots of Tolkien s middle earth The Scandinavian Review New York NY The American Scandinavian Foundation Summer ISSN 0098 857X Posilannya Sajt Informacijnogo centru Finugor 31 serpnya 2012 Arhiv originalu za 8 Bereznya 2018 Procitovano 1 bereznya 2013 Kvener norv Kainun institutti Kvensk institutt Arhiv originalu za 7 chervnya 2012 Procitovano 5 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Kainun institutti Kvensk institutt Nasjonalt senter for kvensk sprak og kultur PDF angl Kainun institutti Kvensk institutt Arhiv originalu PDF za 25 chervnya 2012 Procitovano 5 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka DzherelaLiteraturaBruk S I Naselenie mira Etnodemograficheskij spravochnik M 1986 Livanova A N Finny v Norvegii 11 Chervnya 2017 u Wayback Machine Skandinavskie chteniya 2006 2007 Otv red I B Gubanov T A Shrader SPb MAE RAN 2008 Sari Pietikainen Leena Huss Sirkka Laihiala Kankainen Ulla Aikio Puoskari amp Pia Lane Regulating Multilingualism in the North Calotte The Case of Kven Meankieli and Sami Languages Regulyuvannya bagatomovnosti uPivnichnomu Kalotti saamski movi kvenska mova ta mova myankieli Acta Borealia zhurnal 25 iyunya 2010 Vol 27 iss 1 P 1 23 DOI 10 1080 08003831 2010 486923 Simonsen P The history of settlement v knige Norway North of 65 Oslo 1960 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ