Православ'я у Словаччині поширилося трудами святих Кирила і Мефодія у 9 столітті. Тоді ж була вперше створена Мукачівсько-Пряшівська єпархія, що перебувала у юрисдикції Сербської церкви із перервами до 1930-х років, коли її закарпатська частина перейшла в Московський патріархат (). Згодом і Пряшівська єпархія, разом з , перейшли до Російської православної церкви від якої у 1951 році отримали неканонічну автокефалію. Томос про дарування автокефалії видав Вселенський патріархат 27 серпня 1998. Нині на території Словаччини служать три єпископи, знаходиться дві єпархії, 90 парафій, один монастир.
Православ'я у Словаччині | |
---|---|
Тип | d |
Тема | Словаччина |
Країна | Словаччина |
Православ'я у Словаччині у Вікісховищі |
Історія
Місія святих Кирила і Мефодія
Початок християнства на території Моравії і Словаччини сходить до першої половини 9 століття, коли на ці землі прийшли проповідники з Греції, Валахії та Німеччини. Успіху проповіді перешкоджало те, що місіонери діяли розрізнено і здійснювали богослужіння не на слов'янській мові, а по-грецькому і на латині. До того ж німецька місія загрожувала незалежності Моравської держави.
У 862 році святий Ростислав, князь Моравський (846—870) після ради зі своїми вельможами (жупанами) і народом відправив посольство до візантійського імператора Михаїла III з проханням надіслати у Моравію такого проповідника, який би навчав народ на рідній мові. За порадою святителя Фотія, патріарха Константинопольського для цієї справи були обрані вчені брати Кирило (Костянтин) і Мефодій. У 863 році святі брати прибули до Моравії. Їхня місіонерська діяльність простягалася на територію сучасних Чехії та Словаччини. Ними була створена слов'янська азбука, перекладені на слов'янську мову Святе Письмо, богослужбові та канонічні книги Східної Церкви. Все це сприяло масовому хрещення народу. Своїх учнів, підготовлених до священицької хіротонії, святі брати планували відправити на посвячення до Константинополя. Однак політична нестабільність у Візантійській імперії не дозволила їм отримати звідти своєчасну підтримку.
Активна місіонерська діяльність слов'янських просвітителів викликала протидію з боку німецького кліру, підтримуваного частиною місцевих феодалів. Святі брати були звинувачені в єресі.
У 867 році Костянтин і Мефодій відправилися в Рим. Тут вони були урочисто зустрінуті папою Адріаном II (867—872). Брати привезли з собою мощі святого Климента Римського, які були покладені в Римі в храмі, побудованому на честь цього святителя. 14 лютого 869 року в Римі помер Костянтин, який був похований в базиліці святого Климента. Перед смертю він прийняв чернечий постриг з іменем Кирило.
Святий Мефодій і слов'янські учні святого Кирила були висвячені в священні ступені папою Адріаном і відправлені у Паннонію (що частково займала і територію сучасної Словаччини) на прохання місцевого князя . Незабаром на прохання того ж князя святий Мефодій був поставлений на єпископа Паннонського. Паннонія була вилучена з влади баварських єпископів латинського обряду і безпосередньо підпорядкована Риму. Це викликало невдоволення німецького кліру і феодалів, які, взявши Мефодія під варту, відправили його до в'язниці у Швабії. Святитель вийшов на волю лише через два з половиною роки.
Після цього святий Мефодій знову був відправлений до Моравії Папою Іоанном VIII. Тут при владі перебував князь Святополк, племінник святого Ростислава, який скинув свого дядька з престолу. Святий Ростислав був осліплений і посаджений німецькими князями у в'язницю, де й помер. Проте незабаром Святополк порвав з німцями і став підтримувати слов'янське богослужіння. При його заступництві святий Мефодій продовжив місіонерські праці свого брата. Святий багато подорожував по Велокоморавській державі, хрестив народ і ставив священиків із слов'ян. Так, наприклад, близько 874 року ним були хрещені князь чехів Боривой, його дружина Людмила та двоє їхніх синів. Мефодій провів у Чехії близько року, освятивши тут перші християнські храми й поставивши для чехів кілька священиків. 6 квітня 885 року святий Мефодій помер. Його слов'янські учні були вигнані із Великої Моравії. Святі Климент, Наум і Ангелар пішли на південь до Македонії, Болгарії і Сербії; святий Сава в межі сучасного Закарпаття, а святий Горазд у Київську Русь.
Однак відтоді слов'янське богослужіння у Східній Словаччині уже не переривалося ніколи.
Православ'я за династії Арпадів
Після розпаду Великоморавської держави Словаччина увійшла до складу Угорського королівства. Династія Арпадів (Арпадовичей), яка правила в Угорщині у 889—1301 роках перебувала у родинних зв'язках з візантійськими і руськими аристократичними родами і тому терпимо ставилася до грецької і слов'янської богослужбових традицій.
Відомо, що ще у 14 столітті грецьких православних монастирів в Угорському королівстві було більше, ніж католицьких, що викликало занепокоєння Римського престолу.
У Мукачеві ще з 9 століття існувала православна єпархія, до якої входило слов'янське населення (русини і словаки) Закарпаття (Підкарпатської Русі), Східної Словаччини та . Після 1453 року ця єпархія утримувала деякий час зв'язок із Київською митрополією, а пізніше з Галицькою митрополією, Молдавської і Сербською православними церквами.
У 1308 до влади в Угорщині прийшла Анжуйська династія, що протегувала католикам, і це погіршило становище православних.
Унія
У першій половині 17 століття у Східній Словаччині і Закарпатті робляться спроби введення унії з Римом. Спочатку вони були невдалими. Так у 1614 році греко-католицький єпископ був вигнаний з монастиря Червоний Брід.
Лише 24 квітня 1646 в Ужгороді 63 православних священика були насильно приєднані до Римо-католицької церкви. Документ про унію був оформлений лише в 1652 році зі значними фактичними помилками. Так датою виникнення унії тут названий 1649 рік. Цією фальсифікацією пояснюється різнобій у датуванні Ужгородської унії, що має місце у церковно-історичній літературі і донині. Документ 1652 року був підписаний лише 6 архідеканами (благочинними).
Простий же народ, незважаючи на свій формальний греко-католицизм, продовжував триматися «старої віри». У Східній Словаччині і Закарпатті збереглися юліанський богослужбовий календар, церковнослов'янська мова, традиційні для цієї місцевості церковні розспіви й іконографія. Слов'янське богослужіння допомогло зберегти національну ідентичність і протистояти мадяризації аж до початку 20 століття.
Латинізація греко-католиків
З 1699 вся Угорщина потрапила під владу Габсбургів. У 18 столітті за царювання ревної католички Марії Терези (1717—1780) почався процес латинізації греко-католицької церкви в Східній Словаччині і Закарпатті. Робляться спроби введення григоріанського календаря, свята поклоніння Святим Дарів, звичаю вчиняти розарій, західного облачення для духовенства. Проводиться виправлення православних книг за римським зразком, демонтуються іконостаси тощо. Толерантний патент (Акт про віротерпимість) імператора , виданий 13 жовтня 1781, гарантував свободу віросповідання не тільки протестантам, але і православним. Проте в Угорській частині імперії перехід греко-католиків у православ'я був обставлений практично нездійсненними юридичними процедурами, що звело нанівець дію зазначеного патенту.
Пряшівська греко-католицька єпархія
У 1816 році створюється Пряшівська греко-католицька єпархія, метою якої була ліквідація залишків православ'я в краї і переведення в латинський обряд місцевих греко-католиків. Але ці цілі не були досягнуті. Найкращі представники греко-католицького духовенства виступили захисниками місцевих церковних традицій.
Повернення греко-католиків у православ'я
У Словаччині в 19 столітті також були випадки переходу у православ'я. Масовим цей процес став у середовищі , які емігрували до Північної Америки. Заслуга возз'єднання з православною Церквою карпаторуських емігрантів належить протоієрею (1853—1909). Він був професором церковного права у греко-католицькій семінарії у Пряшеві. У 1889 році прибув до Америки і очолив греко-католицький прихід у Мінеаполісі. У 1891 році разом з парафією перейшов у православ'я. У 1916 році була заснована Піттсбурзька карпаторуська єпархія, першим єпископом якої став преосвященний . У 1994 році отець зарахований Американською православною церквою до лику святих як «отець американського Православ'я».
Знайомство з російським православ'ям підштовхувало і громади Східної Словаччини до повернення у Православну церкву. Одна з таких спроб була зроблена мешканцями , але її припинила поліція.
На початку 20 століття працями з відродження православ'я в краї прославився архімандрит Олексій (Кабалюк) (1877—1947). У 1905 році він виїхав до Росії, потім відвідав Афон, де був возз'єднаний з православ'ям. У 1910 році прийняв чернечий постриг та ієрейську хіротонію в Яблочинському монастирі, після чого повернувся в Закарпаття. Завдяки його діяльності за короткий час сотні людей повернулися до православ'я.
У переддень Першої світової війни проти православних громад сіл Великі Лучки (поблизу Мукачева) та Іза (Хустський район) був спровокований Мармарош-Сигетський процес. На лаві підсудних виявилися 64 людини, в основному прості селяни. Вони були звинувачені у державній зраді. Процес тривав з 29 грудня 1913 року до 3 березня 1914 36 людей, в їх числі і о. Олексій, були засуджені на тюремне ув'язнення, решта до тілесних покарань. Ув'язнені вийшли на волю лише після падіння Австро-Угорської імперії у 1918 році.
Після закінчення Першої світової війни почався активний рух за повернення греко-католиків у лоно Православної церкви у Закарпатській Україні та Східній Словаччині. Це був суто народний рух, що практично не знайшов підтримки з боку греко-католицького духовенства. На початок 1920 року до православного руху приєдналося тут вже близько 50 тисяч осіб, а до 1928 року число православних сягало 112 тисяч осіб.
Чеська православна єпархія
Після створення Сербської православної церкви на чолі з єпископом Гораздом (Павликом), на території Словаччини теж стали відкриватися парафії цієї юрисдикції.
Відновлення Мукачівсько-Пряшівської єпархії
У 1929 році Сербська православна церква відновила Мукачівсько-Пряшівську єпархію. У тридцятих роках Православна церква мала тут вже більше 100 парафій, на яких служило близько 100 священиків. Для управління єпархією в 1920—1930-ті роки. до Східної Словаччини та Закарпаття прямували архієреї з Сербії. З них особливо відомий своєю місіонерською діяльністю єпископ Нішський Досифей (згодом митрополит Загребський). У 1930 році на Підкарпатську єпархію був призначений єпископ Йосиф, з яким до Чехословаччини прибув відомий богослов , який трудився тут протягом двох років. До 1938 року тут було побудовано 127 нових храмів і відкрито кілька монастирів і скитів.
Юрисдикція Константинопольського патріархату у Словаччині
У Східній Словаччині та Закарпатті існували також парафії, які підкорялись архієпископу . У 1923 році ним був направлений сюди архімандрит Віталій (Максименко), випускник Казанської духовної академії, що був до революції серед братії Почаївської лаври і займався там видавничою діяльністю. Під час військових і революційних потрясінь о. Віталій зумів зберегти друкарню, яку перевіз спочатку до Сербії, а звідти до Словаччини. Завдяки його місіонерській діяльності у Східній Словаччині було створено 26 православних парафій.
Слід також відзначити, що у 1923—1924 роках на Закарпатті в юрисдикції архієпископа служив відомий вітчизняний ієрарх єпископ (згодом митрополит) .
1 квітня 1928 збори представників цих громад, що проходили в , ухвалили рішення про перехід у юрисдикцію Сербської православної церкви. Головною заслугою о. Віталія є створення монастиря Преподобного Іова Почаївського у і відкриття при ньому друкарні. Монастирський храм був побудований у 1926 році. «Друкарня Преподобного Іова Почаївського» випустила у світ Служебник, Требник, унікальний Великий Збірник, Молитвослов та інші книги. У 1926 році монастир почав видавати журнал «Православна Карпатська Русь», перейменований незабаром у «Православну Русь», що є нині друкованим органом РПЦЗ. У 1934 році архімандрит Віталій був висвячений на єпископа митрополитом Антонія (Храповицького) у Сремських Карловцях і відправлений до Північної Америки як архієпископ. Під час Другої світової війни створений ним монастир був зруйнований (зберігся тільки храм), а братія переселилася в обитель Святої Трійці у Джорданвілі (США, штат Нью-Йорк), куди була перевезена і друкарня.
Парафії російської еміграції
У проміжку між двома світовими війнами на території Чехословацької республіки існували також православні парафії російських емігрантів, які підкорялись митрополиту . На території Словаччини діяв, зокрема, російський храм у Братиславі.
Друга світова війна
Після ліквідації Чеської держави, Словаччина проголосила самостійність під опікою Німеччини. Закарпаття, яке також проголосило незалежність (Карпатська Україна), потрапило під угорську окупацію. Мукачівський єпископ був узятий під варту угорською владою. Православні парафії Закарпаття та Словаччини нацисти передали в підпорядкування російському емігрантському архієпископу , який перебував у Берліні.
Перехід у Московський патріархат
1945 комуністична Москва спровокувала питання про юрисдикцію православних парафій Чехії, Словаччини та Закарпатської України. Радянська окупаційна адміністрація поширювала чутки, що Сербська церква настільки постраждала від хорватських усташів, що не може дати раду цим православним. Московська Патріархія, за повної підтримки спецслужб СРСР, намагалася перепідпорядкувати собі місцеві православні громади. Цьому сприяло те, що в жовтні 1945 до неї приєднався єпископ і підпорядковані йому емігрантські парафії.
Карпатська Україна анексована СРСР як Закарпатська область Української РСР. За угодою Синодів Сербської та Російської церков Белград був змушений визнати тут юрисдикцію Московської Патріархії.
8 листопада 1945 єпархіальний з'їзд , що відбувся в Оломоуці, ухвалив рішення почати переговори про вихід з юрисдикції Сербської патріархії і перехід у підпорядкування Російській церкві. У травні 1946 до Праги прибув з Москви архієпископ , що мав завдання створити на території відновленої Чехословацької держави Екзархат Московської Патріархії. Сербська Церква 1948 офіційно заявила про свою згоду на перехід автономної Чеської єпархії у відання Московського Патріарха.
До 1949 року Екзархат включав в себе дві єпархії — Чесько-Моравську з центром у Празі і Східно-Словацьку із центром в Пряшеві.
Друга хвиля переходу греко-католиків у православ'я
У Східній Словаччині у середовищі греко-католиків після війни знову почастішали випадки переходу у Православ'я. Цьому прислужилося й знищення греко-католицьких церков в Україні, Закарпатті та Румунії. Однак цей процес був форсований владою із політичних мотивів, що створило серйозну церковну проблему, нерозв'язану і нині.
28 квітня 1950 року у Пряшеві, під наглядом радянських спецслужб, скликаний так званий собор греко-католицького духовенства та віруючих, який оголосив про скасування Ужгородської унії 1646 року і про «возз'єднання» з Православною церквою. Рішення собору, за згодою політичної Москви, затверджені Святійшим Патріархом Алексієм I. У Східній Словаччині створені дві єпархії — Пряшівська на чолі з єпископом російського походження та на чолі з єпископом . Таким чином, до середини 1950 Екзархат Московської Патріархії в Чехословаччині мав у своєму складі чотири єпархії.
Надання автокефалії
Анексія православних та недавніх греко-католицьких парафій Московською патріархією значно ускладнило міжрелігійний діалог у світі. Москва, аби не втратити нові надбання, спонукала 2 жовтня 1951 Екзаршу Раду «просити» Російську православну церкву про дарування Чехословацькій православні церкві автокефалії. 19 жовтня отримано згоду Державного управління з церковних справ. 23 листопада 1951 у Москві Святійшим Патріархом Алексієм I було підписано , першим Предстоятелем якої був призачений\обраний митрополит . В урочистостях взяли участь представники Антіохійської, Російської, Грузинської, Румунської, Болгарської та Польської православних церков — православні церкви країн-сателітів СРСР. Вселенський патріархат не визнав самочинної автокефалії.
Але 13 червня 1968 сталося те, чого вимагали католики Словаччини — Греко-Католицька Церква у Чехословаччині була відновлена. Це викликало у Східній Словаччині процес масового повернення в унію, що супроводжувався насильницькими поверненнями храмів і церковних установ, і суттєво зменшило кількість православних парафій.
Після краху комуністичної системи до кінця 1992 року став очевидним швидкий розпад Чехословацької федеративної республіки на дві незалежні держави. У зв'язку з цим Помісний собор Чехословацької православної церкви, що проходив 11—12 грудня в Пряшеві, висловився за тимчасове збереження одної автокефальної Церкви для двох країн. Лише згідно з новою політичною ситуацією змінили офіційне найменування Церкви. Відтепер вона стала називатися «Православна Церква у Чеських землях і Словаччині». Був прийнятий новий Статут Церкви, за яким єдина Митрополича рада була розділена на два самостійних органи — Митрополича рада Чеських земель у Празі і Митрополича рада Словаччини в Пряшеві. Предстоятелем Церкви відтепер міг бути обраний як архієпископ Празький, так і архієпископ Пряшівський. Єдиними для всієї Церкви залишилися Священний Синод і Помісний Собор. Пряшівський собор 1992 року ухвалив рішення про канонізацію моравського князя Ростислава, ініціатора Кирило-Мефодіївської місії серед слов'ян. Урочистості з нагоди канонізації проходили 29—30 жовтня 1994 у Пряшеві і Брно.
1 січня 1993 Чехословацька Республіка розділилася на дві держави — Чехію і Словаччину, на територію яких поширюється канонічна влада єдиної Помісної Церкви.
27 серпня 1998 Константинопольським патріархом Варфоломієм був виданий «Патріарший і Синодальний Томос про дарування автокефалії святої Православної Церкви у Чеських землях і Словаччині», який розглядається як акт визнання Константинополем автокефалії, неканонічно оголошеної 1951 Російською православною церквою.
Сучасний стан
Православна церква Чеських земель і Словаччини
На території Словаччини діє дві єпархії Православної церкви Чеських земель і Словаччини:
- Пряшівська єпархія
- Михалівсько-Кошицька єпархія
- Комаренський вікаріат
Пряшівську єпархію очолює Ростислав (Гонт), а Михалівсько-Кошицьку — Георгій (Странський).
Кафедральним собором Пряшівської єпархії і головним православним храмом Словаччини є у Пряшеві.
Кафедральними соборами Михалівсько-Кошицької єпархії є у Михайлівцях та у Кошицях.
У Словаччині проживає 50 тисяч православних і знаходиться 90 православних парафій.
Монастирі
- Чоловічий монастир на честь Положення ризи Пресвятої Богородиці (Пряшівська єпархія)
Собори
Див. також
- Православна церква Чеських земель і Словаччини
- Історія Православної церкви Чеських земель і Словаччини
- Християнство на Закарпатті
- Єпископат Православної церкви Чеських земель і Словаччини
- Єпархії Православної церкви Чеських земель і Словаччини
- Христофор (Пулец)
- Йоан (Голоніч)
- Георгій (Странський)
- Православ'я у Чехії
- Словаччина
- Релігія у Словаччині
Примітки
- В. В. Бурега. Православна Церковь Чешских земель и Словакии: Исторический экскурс [ 3 липня 2004 у Wayback Machine.]. (рос.)
- http://www.pcomichalovce.sk/kontakt/
- http://pravoslavieke.eu/kontakt/
Посилання
- . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravoslav ya u Slovachchini poshirilosya trudami svyatih Kirila i Mefodiya u 9 stolitti Todi zh bula vpershe stvorena Mukachivsko Pryashivska yeparhiya sho perebuvala u yurisdikciyi Serbskoyi cerkvi iz perervami do 1930 h rokiv koli yiyi zakarpatska chastina perejshla v Moskovskij patriarhat Zgodom i Pryashivska yeparhiya razom z perejshli do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi vid yakoyi u 1951 roci otrimali nekanonichnu avtokefaliyu Tomos pro daruvannya avtokefaliyi vidav Vselenskij patriarhat 27 serpnya 1998 Nini na teritoriyi Slovachchini sluzhat tri yepiskopi znahoditsya dvi yeparhiyi 90 parafij odin monastir Pravoslav ya u SlovachchiniTipdTemaSlovachchinaKrayina Slovachchina Pravoslav ya u Slovachchini u VikishovishiIstoriyaMisiya svyatih Kirila i Mefodiya Pochatok hristiyanstva na teritoriyi Moraviyi i Slovachchini shodit do pershoyi polovini 9 stolittya koli na ci zemli prijshli propovidniki z Greciyi Valahiyi ta Nimechchini Uspihu propovidi pereshkodzhalo te sho misioneri diyali rozrizneno i zdijsnyuvali bogosluzhinnya ne na slov yanskij movi a po greckomu i na latini Do togo zh nimecka misiya zagrozhuvala nezalezhnosti Moravskoyi derzhavi U 862 roci svyatij Rostislav knyaz Moravskij 846 870 pislya radi zi svoyimi velmozhami zhupanami i narodom vidpraviv posolstvo do vizantijskogo imperatora Mihayila III z prohannyam nadislati u Moraviyu takogo propovidnika yakij bi navchav narod na ridnij movi Za poradoyu svyatitelya Fotiya patriarha Konstantinopolskogo dlya ciyeyi spravi buli obrani vcheni brati Kirilo Kostyantin i Mefodij U 863 roci svyati brati pribuli do Moraviyi Yihnya misionerska diyalnist prostyagalasya na teritoriyu suchasnih Chehiyi ta Slovachchini Nimi bula stvorena slov yanska azbuka perekladeni na slov yansku movu Svyate Pismo bogosluzhbovi ta kanonichni knigi Shidnoyi Cerkvi Vse ce spriyalo masovomu hreshennya narodu Svoyih uchniv pidgotovlenih do svyashenickoyi hirotoniyi svyati brati planuvali vidpraviti na posvyachennya do Konstantinopolya Odnak politichna nestabilnist u Vizantijskij imperiyi ne dozvolila yim otrimati zvidti svoyechasnu pidtrimku Aktivna misionerska diyalnist slov yanskih prosvititeliv viklikala protidiyu z boku nimeckogo kliru pidtrimuvanogo chastinoyu miscevih feodaliv Svyati brati buli zvinuvacheni v yeresi U 867 roci Kostyantin i Mefodij vidpravilisya v Rim Tut voni buli urochisto zustrinuti papoyu Adrianom II 867 872 Brati privezli z soboyu moshi svyatogo Klimenta Rimskogo yaki buli pokladeni v Rimi v hrami pobudovanomu na chest cogo svyatitelya 14 lyutogo 869 roku v Rimi pomer Kostyantin yakij buv pohovanij v bazilici svyatogo Klimenta Pered smertyu vin prijnyav chernechij postrig z imenem Kirilo Svyatij Mefodij i slov yanski uchni svyatogo Kirila buli visvyacheni v svyashenni stupeni papoyu Adrianom i vidpravleni u Pannoniyu sho chastkovo zajmala i teritoriyu suchasnoyi Slovachchini na prohannya miscevogo knyazya Nezabarom na prohannya togo zh knyazya svyatij Mefodij buv postavlenij na yepiskopa Pannonskogo Pannoniya bula viluchena z vladi bavarskih yepiskopiv latinskogo obryadu i bezposeredno pidporyadkovana Rimu Ce viklikalo nevdovolennya nimeckogo kliru i feodaliv yaki vzyavshi Mefodiya pid vartu vidpravili jogo do v yaznici u Shvabiyi Svyatitel vijshov na volyu lishe cherez dva z polovinoyu roki Pislya cogo svyatij Mefodij znovu buv vidpravlenij do Moraviyi Papoyu Ioannom VIII Tut pri vladi perebuvav knyaz Svyatopolk pleminnik svyatogo Rostislava yakij skinuv svogo dyadka z prestolu Svyatij Rostislav buv osliplenij i posadzhenij nimeckimi knyazyami u v yaznicyu de j pomer Prote nezabarom Svyatopolk porvav z nimcyami i stav pidtrimuvati slov yanske bogosluzhinnya Pri jogo zastupnictvi svyatij Mefodij prodovzhiv misionerski praci svogo brata Svyatij bagato podorozhuvav po Velokomoravskij derzhavi hrestiv narod i staviv svyashenikiv iz slov yan Tak napriklad blizko 874 roku nim buli hresheni knyaz chehiv Borivoj jogo druzhina Lyudmila ta dvoye yihnih siniv Mefodij proviv u Chehiyi blizko roku osvyativshi tut pershi hristiyanski hrami j postavivshi dlya chehiv kilka svyashenikiv 6 kvitnya 885 roku svyatij Mefodij pomer Jogo slov yanski uchni buli vignani iz Velikoyi Moraviyi Svyati Kliment Naum i Angelar pishli na pivden do Makedoniyi Bolgariyi i Serbiyi svyatij Sava v mezhi suchasnogo Zakarpattya a svyatij Gorazd u Kiyivsku Rus Odnak vidtodi slov yanske bogosluzhinnya u Shidnij Slovachchini uzhe ne pererivalosya nikoli Pravoslav ya za dinastiyi Arpadiv Pislya rozpadu Velikomoravskoyi derzhavi Slovachchina uvijshla do skladu Ugorskogo korolivstva Dinastiya Arpadiv Arpadovichej yaka pravila v Ugorshini u 889 1301 rokah perebuvala u rodinnih zv yazkah z vizantijskimi i ruskimi aristokratichnimi rodami i tomu terpimo stavilasya do greckoyi i slov yanskoyi bogosluzhbovih tradicij Vidomo sho she u 14 stolitti greckih pravoslavnih monastiriv v Ugorskomu korolivstvi bulo bilshe nizh katolickih sho viklikalo zanepokoyennya Rimskogo prestolu U Mukachevi she z 9 stolittya isnuvala pravoslavna yeparhiya do yakoyi vhodilo slov yanske naselennya rusini i slovaki Zakarpattya Pidkarpatskoyi Rusi Shidnoyi Slovachchini ta Pislya 1453 roku cya yeparhiya utrimuvala deyakij chas zv yazok iz Kiyivskoyu mitropoliyeyu a piznishe z Galickoyu mitropoliyeyu Moldavskoyi i Serbskoyu pravoslavnimi cerkvami U 1308 do vladi v Ugorshini prijshla Anzhujska dinastiya sho proteguvala katolikam i ce pogirshilo stanovishe pravoslavnih Uniya U pershij polovini 17 stolittya u Shidnij Slovachchini i Zakarpatti roblyatsya sprobi vvedennya uniyi z Rimom Spochatku voni buli nevdalimi Tak u 1614 roci greko katolickij yepiskop buv vignanij z monastirya Chervonij Brid Lishe 24 kvitnya 1646 v Uzhgorodi 63 pravoslavnih svyashenika buli nasilno priyednani do Rimo katolickoyi cerkvi Dokument pro uniyu buv oformlenij lishe v 1652 roci zi znachnimi faktichnimi pomilkami Tak datoyu viniknennya uniyi tut nazvanij 1649 rik Ciyeyu falsifikaciyeyu poyasnyuyetsya riznobij u datuvanni Uzhgorodskoyi uniyi sho maye misce u cerkovno istorichnij literaturi i donini Dokument 1652 roku buv pidpisanij lishe 6 arhidekanami blagochinnimi Prostij zhe narod nezvazhayuchi na svij formalnij greko katolicizm prodovzhuvav trimatisya staroyi viri U Shidnij Slovachchini i Zakarpatti zbereglisya yulianskij bogosluzhbovij kalendar cerkovnoslov yanska mova tradicijni dlya ciyeyi miscevosti cerkovni rozspivi j ikonografiya Slov yanske bogosluzhinnya dopomoglo zberegti nacionalnu identichnist i protistoyati madyarizaciyi azh do pochatku 20 stolittya Latinizaciya greko katolikiv Z 1699 vsya Ugorshina potrapila pid vladu Gabsburgiv U 18 stolitti za caryuvannya revnoyi katolichki Mariyi Terezi 1717 1780 pochavsya proces latinizaciyi greko katolickoyi cerkvi v Shidnij Slovachchini i Zakarpatti Roblyatsya sprobi vvedennya grigorianskogo kalendarya svyata pokloninnya Svyatim Dariv zvichayu vchinyati rozarij zahidnogo oblachennya dlya duhovenstva Provoditsya vipravlennya pravoslavnih knig za rimskim zrazkom demontuyutsya ikonostasi tosho Tolerantnij patent Akt pro viroterpimist imperatora vidanij 13 zhovtnya 1781 garantuvav svobodu virospovidannya ne tilki protestantam ale i pravoslavnim Prote v Ugorskij chastini imperiyi perehid greko katolikiv u pravoslav ya buv obstavlenij praktichno nezdijsnennimi yuridichnimi procedurami sho zvelo nanivec diyu zaznachenogo patentu Pryashivska greko katolicka yeparhiya Dokladnishe Pryashivska greko katolicka yeparhiya U 1816 roci stvoryuyetsya Pryashivska greko katolicka yeparhiya metoyu yakoyi bula likvidaciya zalishkiv pravoslav ya v krayi i perevedennya v latinskij obryad miscevih greko katolikiv Ale ci cili ne buli dosyagnuti Najkrashi predstavniki greko katolickogo duhovenstva vistupili zahisnikami miscevih cerkovnih tradicij Povernennya greko katolikiv u pravoslav ya U Slovachchini v 19 stolitti takozh buli vipadki perehodu u pravoslav ya Masovim cej proces stav u seredovishi yaki emigruvali do Pivnichnoyi Ameriki Zasluga vozz yednannya z pravoslavnoyu Cerkvoyu karpatoruskih emigrantiv nalezhit protoiyereyu 1853 1909 Vin buv profesorom cerkovnogo prava u greko katolickij seminariyi u Pryashevi U 1889 roci pribuv do Ameriki i ocholiv greko katolickij prihid u Mineapolisi U 1891 roci razom z parafiyeyu perejshov u pravoslav ya U 1916 roci bula zasnovana Pittsburzka karpatoruska yeparhiya pershim yepiskopom yakoyi stav preosvyashennij U 1994 roci otec zarahovanij Amerikanskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu do liku svyatih yak otec amerikanskogo Pravoslav ya Znajomstvo z rosijskim pravoslav yam pidshtovhuvalo i gromadi Shidnoyi Slovachchini do povernennya u Pravoslavnu cerkvu Odna z takih sprob bula zroblena meshkancyami ale yiyi pripinila policiya Na pochatku 20 stolittya pracyami z vidrodzhennya pravoslav ya v krayi proslavivsya arhimandrit Oleksij Kabalyuk 1877 1947 U 1905 roci vin viyihav do Rosiyi potim vidvidav Afon de buv vozz yednanij z pravoslav yam U 1910 roci prijnyav chernechij postrig ta iyerejsku hirotoniyu v Yablochinskomu monastiri pislya chogo povernuvsya v Zakarpattya Zavdyaki jogo diyalnosti za korotkij chas sotni lyudej povernulisya do pravoslav ya U peredden Pershoyi svitovoyi vijni proti pravoslavnih gromad sil Veliki Luchki poblizu Mukacheva ta Iza Hustskij rajon buv sprovokovanij Marmarosh Sigetskij proces Na lavi pidsudnih viyavilisya 64 lyudini v osnovnomu prosti selyani Voni buli zvinuvacheni u derzhavnij zradi Proces trivav z 29 grudnya 1913 roku do 3 bereznya 1914 36 lyudej v yih chisli i o Oleksij buli zasudzheni na tyuremne uv yaznennya reshta do tilesnih pokaran Uv yazneni vijshli na volyu lishe pislya padinnya Avstro Ugorskoyi imperiyi u 1918 roci Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni pochavsya aktivnij ruh za povernennya greko katolikiv u lono Pravoslavnoyi cerkvi u Zakarpatskij Ukrayini ta Shidnij Slovachchini Ce buv suto narodnij ruh sho praktichno ne znajshov pidtrimki z boku greko katolickogo duhovenstva Na pochatok 1920 roku do pravoslavnogo ruhu priyednalosya tut vzhe blizko 50 tisyach osib a do 1928 roku chislo pravoslavnih syagalo 112 tisyach osib Cheska pravoslavna yeparhiya Pislya stvorennya Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi na choli z yepiskopom Gorazdom Pavlikom na teritoriyi Slovachchini tezh stali vidkrivatisya parafiyi ciyeyi yurisdikciyi Vidnovlennya Mukachivsko Pryashivskoyi yeparhiyi Dokladnishe Pryashivska pravoslavna yeparhiya U 1929 roci Serbska pravoslavna cerkva vidnovila Mukachivsko Pryashivsku yeparhiyu U tridcyatih rokah Pravoslavna cerkva mala tut vzhe bilshe 100 parafij na yakih sluzhilo blizko 100 svyashenikiv Dlya upravlinnya yeparhiyeyu v 1920 1930 ti roki do Shidnoyi Slovachchini ta Zakarpattya pryamuvali arhiyereyi z Serbiyi Z nih osoblivo vidomij svoyeyu misionerskoyu diyalnistyu yepiskop Nishskij Dosifej zgodom mitropolit Zagrebskij U 1930 roci na Pidkarpatsku yeparhiyu buv priznachenij yepiskop Josif z yakim do Chehoslovachchini pribuv vidomij bogoslov yakij trudivsya tut protyagom dvoh rokiv Do 1938 roku tut bulo pobudovano 127 novih hramiv i vidkrito kilka monastiriv i skitiv Yurisdikciya Konstantinopolskogo patriarhatu u Slovachchini U Shidnij Slovachchini ta Zakarpatti isnuvali takozh parafiyi yaki pidkoryalis arhiyepiskopu U 1923 roci nim buv napravlenij syudi arhimandrit Vitalij Maksimenko vipusknik Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi sho buv do revolyuciyi sered bratiyi Pochayivskoyi lavri i zajmavsya tam vidavnichoyu diyalnistyu Pid chas vijskovih i revolyucijnih potryasin o Vitalij zumiv zberegti drukarnyu yaku pereviz spochatku do Serbiyi a zvidti do Slovachchini Zavdyaki jogo misionerskij diyalnosti u Shidnij Slovachchini bulo stvoreno 26 pravoslavnih parafij Slid takozh vidznachiti sho u 1923 1924 rokah na Zakarpatti v yurisdikciyi arhiyepiskopa sluzhiv vidomij vitchiznyanij iyerarh yepiskop zgodom mitropolit 1 kvitnya 1928 zbori predstavnikiv cih gromad sho prohodili v uhvalili rishennya pro perehid u yurisdikciyu Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Golovnoyu zaslugoyu o Vitaliya ye stvorennya monastirya Prepodobnogo Iova Pochayivskogo u i vidkrittya pri nomu drukarni Monastirskij hram buv pobudovanij u 1926 roci Drukarnya Prepodobnogo Iova Pochayivskogo vipustila u svit Sluzhebnik Trebnik unikalnij Velikij Zbirnik Molitvoslov ta inshi knigi U 1926 roci monastir pochav vidavati zhurnal Pravoslavna Karpatska Rus perejmenovanij nezabarom u Pravoslavnu Rus sho ye nini drukovanim organom RPCZ U 1934 roci arhimandrit Vitalij buv visvyachenij na yepiskopa mitropolitom Antoniya Hrapovickogo u Sremskih Karlovcyah i vidpravlenij do Pivnichnoyi Ameriki yak arhiyepiskop Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni stvorenij nim monastir buv zrujnovanij zberigsya tilki hram a bratiya pereselilasya v obitel Svyatoyi Trijci u Dzhordanvili SShA shtat Nyu Jork kudi bula perevezena i drukarnya Parafiyi rosijskoyi emigraciyi U promizhku mizh dvoma svitovimi vijnami na teritoriyi Chehoslovackoyi respubliki isnuvali takozh pravoslavni parafiyi rosijskih emigrantiv yaki pidkoryalis mitropolitu Na teritoriyi Slovachchini diyav zokrema rosijskij hram u Bratislavi Druga svitova vijna Pislya likvidaciyi Cheskoyi derzhavi Slovachchina progolosila samostijnist pid opikoyu Nimechchini Zakarpattya yake takozh progolosilo nezalezhnist Karpatska Ukrayina potrapilo pid ugorsku okupaciyu Mukachivskij yepiskop buv uzyatij pid vartu ugorskoyu vladoyu Pravoslavni parafiyi Zakarpattya ta Slovachchini nacisti peredali v pidporyadkuvannya rosijskomu emigrantskomu arhiyepiskopu yakij perebuvav u Berlini Perehid u Moskovskij patriarhat 1945 komunistichna Moskva sprovokuvala pitannya pro yurisdikciyu pravoslavnih parafij Chehiyi Slovachchini ta Zakarpatskoyi Ukrayini Radyanska okupacijna administraciya poshiryuvala chutki sho Serbska cerkva nastilki postrazhdala vid horvatskih ustashiv sho ne mozhe dati radu cim pravoslavnim Moskovska Patriarhiya za povnoyi pidtrimki specsluzhb SRSR namagalasya perepidporyadkuvati sobi miscevi pravoslavni gromadi Comu spriyalo te sho v zhovtni 1945 do neyi priyednavsya yepiskop i pidporyadkovani jomu emigrantski parafiyi Karpatska Ukrayina aneksovana SRSR yak Zakarpatska oblast Ukrayinskoyi RSR Za ugodoyu Sinodiv Serbskoyi ta Rosijskoyi cerkov Belgrad buv zmushenij viznati tut yurisdikciyu Moskovskoyi Patriarhiyi 8 listopada 1945 yeparhialnij z yizd sho vidbuvsya v Olomouci uhvaliv rishennya pochati peregovori pro vihid z yurisdikciyi Serbskoyi patriarhiyi i perehid u pidporyadkuvannya Rosijskij cerkvi U travni 1946 do Pragi pribuv z Moskvi arhiyepiskop sho mav zavdannya stvoriti na teritoriyi vidnovlenoyi Chehoslovackoyi derzhavi Ekzarhat Moskovskoyi Patriarhiyi Serbska Cerkva 1948 oficijno zayavila pro svoyu zgodu na perehid avtonomnoyi Cheskoyi yeparhiyi u vidannya Moskovskogo Patriarha Do 1949 roku Ekzarhat vklyuchav v sebe dvi yeparhiyi Chesko Moravsku z centrom u Prazi i Shidno Slovacku iz centrom v Pryashevi Druga hvilya perehodu greko katolikiv u pravoslav ya U Shidnij Slovachchini u seredovishi greko katolikiv pislya vijni znovu pochastishali vipadki perehodu u Pravoslav ya Comu prisluzhilosya j znishennya greko katolickih cerkov v Ukrayini Zakarpatti ta Rumuniyi Odnak cej proces buv forsovanij vladoyu iz politichnih motiviv sho stvorilo serjoznu cerkovnu problemu nerozv yazanu i nini 28 kvitnya 1950 roku u Pryashevi pid naglyadom radyanskih specsluzhb sklikanij tak zvanij sobor greko katolickogo duhovenstva ta viruyuchih yakij ogolosiv pro skasuvannya Uzhgorodskoyi uniyi 1646 roku i pro vozz yednannya z Pravoslavnoyu cerkvoyu Rishennya soboru za zgodoyu politichnoyi Moskvi zatverdzheni Svyatijshim Patriarhom Aleksiyem I U Shidnij Slovachchini stvoreni dvi yeparhiyi Pryashivska na choli z yepiskopom rosijskogo pohodzhennya ta na choli z yepiskopom Takim chinom do seredini 1950 Ekzarhat Moskovskoyi Patriarhiyi v Chehoslovachchini mav u svoyemu skladi chotiri yeparhiyi Nadannya avtokefaliyi Aneksiya pravoslavnih ta nedavnih greko katolickih parafij Moskovskoyu patriarhiyeyu znachno uskladnilo mizhreligijnij dialog u sviti Moskva abi ne vtratiti novi nadbannya sponukala 2 zhovtnya 1951 Ekzarshu Radu prositi Rosijsku pravoslavnu cerkvu pro daruvannya Chehoslovackij pravoslavni cerkvi avtokefaliyi 19 zhovtnya otrimano zgodu Derzhavnogo upravlinnya z cerkovnih sprav 23 listopada 1951 u Moskvi Svyatijshim Patriarhom Aleksiyem I bulo pidpisano pershim Predstoyatelem yakoyi buv prizachenij obranij mitropolit V urochistostyah vzyali uchast predstavniki Antiohijskoyi Rosijskoyi Gruzinskoyi Rumunskoyi Bolgarskoyi ta Polskoyi pravoslavnih cerkov pravoslavni cerkvi krayin satelitiv SRSR Vselenskij patriarhat ne viznav samochinnoyi avtokefaliyi Ale 13 chervnya 1968 stalosya te chogo vimagali katoliki Slovachchini Greko Katolicka Cerkva u Chehoslovachchini bula vidnovlena Ce viklikalo u Shidnij Slovachchini proces masovogo povernennya v uniyu sho suprovodzhuvavsya nasilnickimi povernennyami hramiv i cerkovnih ustanov i suttyevo zmenshilo kilkist pravoslavnih parafij Pislya krahu komunistichnoyi sistemi do kincya 1992 roku stav ochevidnim shvidkij rozpad Chehoslovackoyi federativnoyi respubliki na dvi nezalezhni derzhavi U zv yazku z cim Pomisnij sobor Chehoslovackoyi pravoslavnoyi cerkvi sho prohodiv 11 12 grudnya v Pryashevi vislovivsya za timchasove zberezhennya odnoyi avtokefalnoyi Cerkvi dlya dvoh krayin Lishe zgidno z novoyu politichnoyu situaciyeyu zminili oficijne najmenuvannya Cerkvi Vidteper vona stala nazivatisya Pravoslavna Cerkva u Cheskih zemlyah i Slovachchini Buv prijnyatij novij Statut Cerkvi za yakim yedina Mitropolicha rada bula rozdilena na dva samostijnih organi Mitropolicha rada Cheskih zemel u Prazi i Mitropolicha rada Slovachchini v Pryashevi Predstoyatelem Cerkvi vidteper mig buti obranij yak arhiyepiskop Prazkij tak i arhiyepiskop Pryashivskij Yedinimi dlya vsiyeyi Cerkvi zalishilisya Svyashennij Sinod i Pomisnij Sobor Pryashivskij sobor 1992 roku uhvaliv rishennya pro kanonizaciyu moravskogo knyazya Rostislava iniciatora Kirilo Mefodiyivskoyi misiyi sered slov yan Urochistosti z nagodi kanonizaciyi prohodili 29 30 zhovtnya 1994 u Pryashevi i Brno 1 sichnya 1993 Chehoslovacka Respublika rozdililasya na dvi derzhavi Chehiyu i Slovachchinu na teritoriyu yakih poshiryuyetsya kanonichna vlada yedinoyi Pomisnoyi Cerkvi 27 serpnya 1998 Konstantinopolskim patriarhom Varfolomiyem buv vidanij Patriarshij i Sinodalnij Tomos pro daruvannya avtokefaliyi svyatoyi Pravoslavnoyi Cerkvi u Cheskih zemlyah i Slovachchini yakij rozglyadayetsya yak akt viznannya Konstantinopolem avtokefaliyi nekanonichno ogoloshenoyi 1951 Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Suchasnij stanPravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini Dokladnishe Pravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini Na teritoriyi Slovachchini diye dvi yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini Pryashivska yeparhiya Mihalivsko Koshicka yeparhiya Komarenskij vikariat Pryashivsku yeparhiyu ocholyuye Rostislav Gont a Mihalivsko Koshicku Georgij Stranskij Kafedralnim soborom Pryashivskoyi yeparhiyi i golovnim pravoslavnim hramom Slovachchini ye u Pryashevi Kafedralnimi soborami Mihalivsko Koshickoyi yeparhiyi ye u Mihajlivcyah ta u Koshicyah U Slovachchini prozhivaye 50 tisyach pravoslavnih i znahoditsya 90 pravoslavnih parafij MonastiriCholovichij monastir na chest Polozhennya rizi Presvyatoyi Bogorodici Pryashivska yeparhiya Sobori slovac Katedralny chram Sv Cyrila a Metoda v Michalovciach slovac Katedralny chram Zosnutia Presv Bohorodicky sv Jana Milostiveho a sv Rozalie z Palerma Div takozhPravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini Istoriya Pravoslavnoyi cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini Hristiyanstvo na Zakarpatti Yepiskopat Pravoslavnoyi cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini Yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini Hristofor Pulec Joan Golonich Georgij Stranskij Pravoslav ya u Chehiyi Slovachchina Religiya u SlovachchiniPrimitkiV V Burega Pravoslavna Cerkov Cheshskih zemel i Slovakii Istoricheskij ekskurs 3 lipnya 2004 u Wayback Machine ros http www pcomichalovce sk kontakt http pravoslavieke eu kontakt Posilannya ros