Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Часосло в або молитвосло в дав гр Ωρολόγιον Орологіон лат horae церковно богослужбова книга що містить молитви щоденних

Молитвослов

Молитвослов

Часосло́в, або молитвосло́в (дав.-гр. ῾Ωρολόγιον; Орологіон; лат. horae)  — церковно-богослужбова книга, що містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку священників, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби добового кола богослужінь.

image
Болгарський часослов 1566 року
image

Крім незмінних молитов, у Часослові вміщені змінні піснопіння (тропарі, кондаки), пасхалія, потрібні вказівки церковного уставу тощо.

Історія часослова

Витоки часослова слід шукати в молитві ранньої церкви. Літургіст Хуан Матеос зокрема виділяє чотири етапи становлення часослова у цьому періоду: побутування молитви як приватної побожності, єгипетська монастичне богослужіння, парафіяльне богослужіння та міська монастична традиція, яка розвивається з IV століття. Наприкінці І – поч. ІІ ст. Дідахе рекомендує вірним молитися «Отче наш» тричі на день, не вказуючи на це конкретно визначено часу, що свідчить про існування звичаю переривати цикл дня молитвою. Климент Александрійський згадує про традицію деяких християн молитися о третій, шостій та дев’ятій годині дня окрім звичних молитов зранку, ввечері та вночі, сам однак з цією традицією не погоджуючись. Про подібну практику в африканській церкві свідчить Тертуліан, пояснюючи вибір цих годин тим, що третя нагадує про зіслання Святого Духа, шоста імітує молитву Петра в Яфі, а дев’ята наслідує приклад Петра та Івана, що йшли в храм на молитву. У праці «Про піст» Тертуліан повертаючись до теми «малих часів», додає згадку про смерть Господню як причину для молитви о дев'ятій годині.

Часослов в Україні

image
Часослов 1616 р.: перша друкована книга в Києві

Часослов був найпопулярнішою церковною книгою в середньовічній Україні, мав багато видань та широко вживався як читанка при навчанні грамоти; чимало текстів Часослову завчалося напам'ять.

Часослови у вигляді книг з'явилися в Західній Європі в XIII ст., проте особливого поширення набули в XIV–XV ст., у зв'язку зі зростанням грамотності. Їх виготовляли в ремісничих майстернях усіх країн Європи; найбільшу популярність здобули французькі та фламандські.

Перше складання «Часослова» приписують преподобному Саві Освяченому, що включив до нього чинопослідування щоденних церковних служб. Доповнення до «Часослова» зроблено, як вважають, святими Іваном Дамаскином і Феодором Студитом.

Перше видання Часослову кирилицею з'явилося 1491 в Кракові за ініціативи Швайпольта Фіоля в друкарні, заснованій за сприяння багатого краківського міщанина, райці, «правдивого гірничого короля Угорщини» Яна Тужона (Йоганна Турзо). Знані видання: Львівське (1609), Острозьке (1612), друкарні Києво-Печерської лаври (1616, 1625, 1626, 1640, 1657), пізніше Почаївські Молитвослови (Василіян) 1755 та 1793 років і багато інших.

Цікавим було оформлення київського друкованого «Часослова» 1616 р. У ньому немає лицевих гравюр, але багато гравірованих заставок (великих і менших) світського змісту, в стилі Ренесансу, наприклад, із сиренами, грифами, амурами, а також заголовних букв, так званих ініціалів — фігурних літер із зображеннями дітей, птахів, тварин, рослинних образів взятих із міфології, композиція яких відзначається своєю складністю.

Книгу видано в 4-ту частку аркуша (ін-кварто, 4°). У повному вигляді вона має 192 сторінки в лінійних рамках. Друк у дві фарби (чорна та червона). Основний текст надруковано створеним у Стрятині шрифтом (10 рядків — 89 мм).

Точна і повна назва цього видання невідома, оскільки вихідний лист не зберігся в жодному з примірників, що дійшли до нас. Той заголовок, під яким вона відома бібліографам, є власне надписанням першого нумерованого листа, що знаходиться після двох передмов книги. Цим і пояснюються розбіжності часу виходу книги з друку: П. Строєв, І. Сахаров, В. Ундольский і І. Каратаєв відносять його на початок 1617 р., а П. Кеппен і митрополит Євгеній (Болховітінов) — до 1616 р. Втім, через відсутність титульного аркуша, дата 1616 р. — теж умовна. У кінці другої передмови, що збереглася, зазначено: «Пис[ано] месяца декамврия 20 дня.., літа от р. Х. 1616». Виходячи з цього, деякі бібліографи вважали книгу надрукованою на початку 1617 р. Однак на прикладі інших київських видань першої половини XVII ст. можна встановити, що передмови і післямови писалися, як правило, під кінець друкування тиражу книги. Ймовірно, друкування «Часослова» почалося в другій половині 1616 р. і завершилося в грудні. Проте неможливо виключати й той факт, що книга вийшла у світ на початку 1617 р.

У 2016 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей – 525 років з часу виходу у світ перших друкованих староукраїнською мовою книжок у Кракові Ш. Фіолем («Осьмогласник», «Часословець», «Тріодь цвітна» для церковного вжитку) (1491).

Див. також

Примітки

  1. Хуан Матеос. Витоки Часослова // Світло єси, Христе: Богослужіння добового кола : антологія досліджень / упор. Е. Квінлан, В. Рудейко . — Львів  : УКУ, 2012, с. 59-70
  2. J.P. Audet, La Didache. Instructions des Apotres (Paris 1958), стт. 234, 171-73
  3. Clement of Alexandria, Stromata 7:7 (PG 9:455)
  4. Tertullian, De oratione 25: CCL 1, p. 272
  5. Tertullian, De Ieiunio X, 6 (CCL II, ст. 1268)
  6. Ярослав І. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Я. Ісаєвич. — Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2002. — С. 168.
  7. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 лютого 2018.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Часослов

Посилання

  • Часослов // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 725-726.
  • Часослов [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  • Часослов // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2043. — 1000 екз.


image Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chasoslo v abo molitvoslo v dav gr Wrologion Orologion lat horae cerkovno bogosluzhbova kniga sho mistit molitvi shodennih cerkovnih sluzhb priznachena dlya vzhitku svyashennikiv chitciv i spivakiv Nazva pohodit vid slova chasi godini chastini cerkovnoyi sluzhbi dobovogo kola bogosluzhin Bolgarskij chasoslov 1566 roku Krim nezminnih molitov u Chasoslovi vmisheni zminni pisnopinnya tropari kondaki pashaliya potribni vkazivki cerkovnogo ustavu tosho Istoriya chasoslovaVitoki chasoslova slid shukati v molitvi rannoyi cerkvi Liturgist Huan Mateos zokrema vidilyaye chotiri etapi stanovlennya chasoslova u comu periodu pobutuvannya molitvi yak privatnoyi pobozhnosti yegipetska monastichne bogosluzhinnya parafiyalne bogosluzhinnya ta miska monastichna tradiciya yaka rozvivayetsya z IV stolittya Naprikinci I poch II st Didahe rekomenduye virnim molitisya Otche nash trichi na den ne vkazuyuchi na ce konkretno viznacheno chasu sho svidchit pro isnuvannya zvichayu pererivati cikl dnya molitvoyu Kliment Aleksandrijskij zgaduye pro tradiciyu deyakih hristiyan molitisya o tretij shostij ta dev yatij godini dnya okrim zvichnih molitov zranku vvecheri ta vnochi sam odnak z ciyeyu tradiciyeyu ne pogodzhuyuchis Pro podibnu praktiku v afrikanskij cerkvi svidchit Tertulian poyasnyuyuchi vibir cih godin tim sho tretya nagaduye pro zislannya Svyatogo Duha shosta imituye molitvu Petra v Yafi a dev yata nasliduye priklad Petra ta Ivana sho jshli v hram na molitvu U praci Pro pist Tertulian povertayuchis do temi malih chasiv dodaye zgadku pro smert Gospodnyu yak prichinu dlya molitvi o dev yatij godini Chasoslov v UkrayiniChasoslov 1616 r persha drukovana kniga v Kiyevi Chasoslov buv najpopulyarnishoyu cerkovnoyu knigoyu v serednovichnij Ukrayini mav bagato vidan ta shiroko vzhivavsya yak chitanka pri navchanni gramoti chimalo tekstiv Chasoslovu zavchalosya napam yat Chasoslovi u viglyadi knig z yavilisya v Zahidnij Yevropi v XIII st prote osoblivogo poshirennya nabuli v XIV XV st u zv yazku zi zrostannyam gramotnosti Yih vigotovlyali v remisnichih majsternyah usih krayin Yevropi najbilshu populyarnist zdobuli francuzki ta flamandski Pershe skladannya Chasoslova pripisuyut prepodobnomu Savi Osvyachenomu sho vklyuchiv do nogo chinoposliduvannya shodennih cerkovnih sluzhb Dopovnennya do Chasoslova zrobleno yak vvazhayut svyatimi Ivanom Damaskinom i Feodorom Studitom Pershe vidannya Chasoslovu kiriliceyu z yavilosya 1491 v Krakovi za iniciativi Shvajpolta Fiolya v drukarni zasnovanij za spriyannya bagatogo krakivskogo mishanina rajci pravdivogo girnichogo korolya Ugorshini Yana Tuzhona Joganna Turzo Znani vidannya Lvivske 1609 Ostrozke 1612 drukarni Kiyevo Pecherskoyi lavri 1616 1625 1626 1640 1657 piznishe Pochayivski Molitvoslovi Vasiliyan 1755 ta 1793 rokiv i bagato inshih Cikavim bulo oformlennya kiyivskogo drukovanogo Chasoslova 1616 r U nomu nemaye licevih gravyur ale bagato gravirovanih zastavok velikih i menshih svitskogo zmistu v stili Renesansu napriklad iz sirenami grifami amurami a takozh zagolovnih bukv tak zvanih inicialiv figurnih liter iz zobrazhennyami ditej ptahiv tvarin roslinnih obraziv vzyatih iz mifologiyi kompoziciya yakih vidznachayetsya svoyeyu skladnistyu Knigu vidano v 4 tu chastku arkusha in kvarto 4 U povnomu viglyadi vona maye 192 storinki v linijnih ramkah Druk u dvi farbi chorna ta chervona Osnovnij tekst nadrukovano stvorenim u Stryatini shriftom 10 ryadkiv 89 mm Tochna i povna nazva cogo vidannya nevidoma oskilki vihidnij list ne zberigsya v zhodnomu z primirnikiv sho dijshli do nas Toj zagolovok pid yakim vona vidoma bibliografam ye vlasne nadpisannyam pershogo numerovanogo lista sho znahoditsya pislya dvoh peredmov knigi Cim i poyasnyuyutsya rozbizhnosti chasu vihodu knigi z druku P Stroyev I Saharov V Undolskij i I Karatayev vidnosyat jogo na pochatok 1617 r a P Keppen i mitropolit Yevgenij Bolhovitinov do 1616 r Vtim cherez vidsutnist titulnogo arkusha data 1616 r tezh umovna U kinci drugoyi peredmovi sho zbereglasya zaznacheno Pis ano mesyaca dekamvriya 20 dnya lita ot r H 1616 Vihodyachi z cogo deyaki bibliografi vvazhali knigu nadrukovanoyu na pochatku 1617 r Odnak na prikladi inshih kiyivskih vidan pershoyi polovini XVII st mozhna vstanoviti sho peredmovi i pislyamovi pisalisya yak pravilo pid kinec drukuvannya tirazhu knigi Jmovirno drukuvannya Chasoslova pochalosya v drugij polovini 1616 r i zavershilosya v grudni Prote nemozhlivo viklyuchati j toj fakt sho kniga vijshla u svit na pochatku 1617 r U 2016 roci na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachavsya yuvilej 525 rokiv z chasu vihodu u svit pershih drukovanih staroukrayinskoyu movoyu knizhok u Krakovi Sh Fiolem Osmoglasnik Chasoslovec Triod cvitna dlya cerkovnogo vzhitku 1491 Div takozhLiturgiya godin Shvajpolt Fiol Oktoyih TriodPrimitkiHuan Mateos Vitoki Chasoslova Svitlo yesi Hriste Bogosluzhinnya dobovogo kola antologiya doslidzhen upor E Kvinlan V Rudejko Lviv UKU 2012 s 59 70 J P Audet La Didache Instructions des Apotres Paris 1958 stt 234 171 73 Clement of Alexandria Stromata 7 7 PG 9 455 Tertullian De oratione 25 CCL 1 p 272 Tertullian De Ieiunio X 6 CCL II st 1268 Yaroslav I Ukrayinske knigovidannya vitoki rozvitok problemi Ya Isayevich Lviv In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2002 S 168 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 3 lyutogo 2018 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chasoslov Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vinec drukarstva kiyivskogo Do 400 richchya z chasu vidannya kiyivskogo Chasoslova 1616 Dati i podiyi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2016 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 8 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2016 S 132 135 PosilannyaChasoslov Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 725 726 Chasoslov 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Chasoslov Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2043 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ