Монументальний живопис, мурал, стіно́пис — різновид живопису, твори якого мають самостійне значення і сприймаються незалежно від оточення. Твір монументального живопису створюється на стаціонарній (на відміну від станкового малярства), а не на утилітарній (на відміну від ) поверхні. Згідно з тлумачним словником мистецтвознавчих термінів: «Монументальний живопис — це твір образотворчого мистецтва значного розміру, пов'язаний з архітектурою, але із самостійним і суспільно значимим образним змістом». Він безпосередньо пов'язаний з архітектурою, прикрашає стіни, стелі, підлогу та інші елементи архітектури споруд; може бути розташованим в інтер'єрі та екстер'єрі будівлі. До його технік належать всі види розпису по тиньку (фреска та її різновиди), мозаїка, вітраж, енкавстика, сграфіто, майоліка, гаряча емаль, кольоровий цемент, а також зроблені спеціально для певного приміщення живописні панно на полотні та гобелени Слід відзначити, що олійна фарба інколи використовується для стінопису, проте вона зарекомендувала себе як нестійка й недовговічна. З розвитком технологій в декоративному оформленні інтер'єрів повноцінно використовуються фарби, лаки та емалі на основі синтетичних сполук (полівінілацетат, дивінілстирол, перхлорвініл, акрилу, епоксид).
У західному мистецтвознавстві термін «монументальне мистецтво» (англ. monumental art) застосовується рідко, проте існує цілий ряд термінів, близьких за змістом. Такі терміни як [en] (стійке, неминуче мистецтво), «енвайронмент» (середовищне, екологічне мистецтво), «лендарт» (ландшафтне мистецтво), «mural» (стінопис), які своїм масштабом демонструють високий професіоналізм художника та актуальні напрямки або техніки публічного мистецтва.
Специфіка творчості художника-монументаліста, що працює в архітектурі, полягає в тому, що йому більшою мірою, аніж художнику-станковику, необхідно володіти різноманітними технічними й технологічними навичками. Станковик у своєму творчому житті може бути майстром певного жанру, однієї теми та іншим. У монументаліста не існує такої можливості, оскільки робота в архітектурному середовищі ставить перед ним інші завдання та вимоги. Конкретні архітектурні умови, містобудівна ситуація, призначення, функції, стильові особливості об'єкта безпосередньо створюють ідею твору, диктують його композиційну побудову, колористику, образотворчу мову.
Живопис, що значно доповнює та підкреслює стиль будівлі, повною мірою відповідає своїй назві — монументальний. Разом з тим живопис, який служить лише прикрасою архітектури, але мало або нічого не додає до її стилю, називається просто декоративним живописом. Зразками монументального живопису є розписи, що покривають будівлі Стародавнього Єгипту, Помпеїв, розпису часів Ренесансу та ін. У завдання монументального живопису входить виявлення архітектурних форм та їх стилю, що можливо лише при досягненні значної гармонії між архітектурою та живописом. Останній, в цьому випадку, не має самостійного значення, а знаходиться певною мірою в підпорядкуванні архітектури. Це надає йому своєрідний характер, що виражається в особливому трактуванні зображуваних форм, фарб, світла, тіні та іншого. Декоративний настінний живопис, призначення якого полягає лише в оздобленні архітектури, також підпорядковується особливим законам трактування форм, фарб та іншого, оскільки й він повинен бути в гармонії зі своєю архітектурою. Таким чином, у кожному настінному декоративному живопису, підхід до вирішення мальовничого завдання завжди відмінний від підходу станкового живопису, оскільки реалізується не тільки живописне завдання, а й архітектурне.
Історія
Монументальний живопис бере початок з глибокої давнини й досяг високого ступеня розвитку ще задовго до того часу, коли власне живопис розвинувся в самостійне мистецтво, що відокремилося від архітектури й отримало назву станкового живопису. Монументальний й взагалі настінний декоративний живопис становить собою самостійний розділ у живописному мистецтві. Саме тому художник, що приступає до прикраси стін розписами, повинен мати спеціальну художню підготовку. Монументальний живопис має й самостійну техніку, де базою для неї служить не полотно, а стіни будівлі, побудовані з матеріалів, властивості яких необхідно знати, що вимагає спеціальної підготовки. Технічні пізнання необхідні для живописця й при їх відсутності настінний декоративний живопис унеможливлюється.
Найбільш поширеним видом основи, тобто матеріалом, на якому виникає твір в станковому живопису були дерево й полотно, а в настінному — камінь, цегла та інші будівельні матеріали. В архітектурі минулого основою монументального живопису найчастіше слугували внутрішні поверхні стін і зводів будівлі, а також його опорні елементи — стовпи або колони. Таким чином, основу настінного живопису й становить той матеріал, з якого створена дана споруда. Тому вивчення специфіки такої основи здатне пролити світло на історію, час створення або атрибуцію виконаного на ній розпису. Все це складає предмет не стільки історії технології живопису, скільки історії архітектури. Разом з тим, настінні розписи виконувалися не лише безпосередньо на будівельному матеріалі. Як правило, винятком слугують доісторичні наскельні малюнки та печерні розписи. Призначені під такий живопис поверхні попередньо тинькувались, товщина шару коливалася залежно від характеру кладки стін — від декількох міліметрів (на тесаному камені) до декількох сантиметрів (в спорудах з цегли або грубо оброблених блоків з каменю). В ряді випадків такий шар тиньку можна розглядати як основу настінного живопису, оскільки поряд з ним існували й існують прийоми написання на сухому тиньку (наприклад, олійний, клейовий та темперний живопис).
Вже в XIV—XV столітті Ченніно Д'Андреа Ченніні у своєму відомому творі «Книга про мистецтво» рекомендував наступне. Для роботи на стіні потрібно: її промити, тинькувати, писати прикраси, полірувати, малювати, писати по сирому і, нарешті, закінчувати по сухому, змішувати темперу, прикрашати й закінчувати настінний живопис. Це було правилом, згідно з яким його сучасники та наступники створювали свої настінні роботи. Ченніні зазначав, що така техніка не була його особистим досягненням, а була засвоєна від вчителів. Мистецтво живопису на стіні він називав «найприємнішою та прекрасною роботою».
Дослідження техніки настінного живопису давньоруських художників нероздільно йде з питанням про її походження взагалі. Знайомлячись з технікою класичного живопису Середньовіччя й технікою раннього Відродження в Італії стає відомо, що руська техніка є похідною від них, проте не позбавлена ознак самостійного розвитку. Однак, визначити саме час її походження та становлення досить нелегко. Починаючи з XII й закінчуючи XIV століттям, про які збереглися достовірні відомості, стає відомо, що всі вони писані в одній техніці, хоча й різняться колоритом. Спільність рис художньої майстерності руських митців та афонських ченців-стінописців виявив та дослідив ієромонах [ru] (1701—1735) Його роботи базувалися на давніх текстах рукописів XVI століття, серед яких трактати живописця та іконописця [ru], який працював на Афоні.
Питання довголіття творів стінопису, що знаходяться не в музейних умовах, завжди хвилювали художників, спонукаючи їх до пошуку найбільш доцільного розв'язання таких задач, виходячи з матеріалів і рівня розвитку технології, характерних для часу створення витворів. Свого часу художник-живописець І. Ю. Рєпін на Всеросійському з'їзді художників у 1911 році сказав: «Якщо злочинні архітектори, які побудували будинки, стелі, карнизи, що падають, то так само злочинні неосвічені живописці, які написали картини, фрески, що облуплюються…». Саме на уникнення цього сучасний художник повинен використовувати всі засоби, всі знання, які були накопичені до цього часу наукою та практикою. Він повинен бути технологічно грамотним і застосовувати всі відомі матеріали й так їх використовувати при веденні робіт, щоб досягти не тільки художніх висот, але і довголітнього збереження творів.
Вивченням накопиченого досвіду в цьому виді образотворчого мистецтва здавна займалися представники різних народів. Починаючи з часів античності видатні особи як Гай Пліній Секунд, Марк Вітрувій Полліон почали систематизувати наявний досвід монументального живопису. Художники й архітектори наступних століть, як то [ru], Леон-Баттіста Альберті, Джорджо Вазарі, Ченніно Д'Андреа Ченніні, Діонісій Фурнаграфіот підняли мистецтво розпису на стаціонарній поверхні на новий рівень. Сучасний теоретично-практичний базис є плодом праці великої кількості вчених, дослідників та технологів, серед яких можна виділити Панькевич Ю. І., Бойчука М. Л., Петрова А. І. та інші.
На території України монументальне мистецтво відомо з часів Київської Русі. Починаючи з XVI ст. в настінному розписі вже виразно почали проявляються риси національної самобутності українського народу (Онуфріївська церква в с. Лаврове та церква Святого Духа в с. Потеличі на Львівщині). Мистецтвознавець, дослідник української архітектури, музейник Таранушенко Стефан Андрійович підкреслював, що наша архітектура з другої половини XVI—XVII ст. наповнювалася новим змістом. З його досліджень стало відомо, що принципи побудови архітектурно-художнього образу монументальних пам'яток цього періоду наближається до принципів побудови художнього образу в італійському мистецтві доби Ренесансу. Видатною пам'яткою доби українського ренесансу з його культом симетрії й гармонії є церква св. Юрія в Старому Хуторі.
У XVII ст. настінним розписом було оздоблено багато релігійних споруд, зокрема Троїцький собор Густинського монастиря на Слобожанщині. У XVIII — на початку XIX ст. настінні розписи збагачувалися місцевою тематикою. Саме тому український декоративний розпис показує історію культури українського народу. Завдяки діяльності українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, письменника, дослідника історії українського козацтва Дмитра Івановича Яворницького стало загально відомо про декоративний розпис. До нього ніхто не звертав уваги ні на декоративний, ні на настінний розписи, ніхто їх не колекціонував. Навіть такий відомий український етнограф як Федір Кіндратович Вовк не тільки не досліджував цей вид народного мистецтва, а й навіть не знав про нього. Слід зазначити, що настінний розпис у кожній місцевості країни мав свої особливості: відрізнялися колорит, власне орнамент та розміщення декору. Розписи Хмельниччини більш геометризовані: великий орнамент у біло-червоній гамі на темному фоні. Для Вінниччини більш характерний складний рослинний орнамент, що зображувався на світло-сірому тлі з використанням білої фарби. Настінні розписи Херсонської та Кіровоградської областей близькі до подільських, але орнаментально вони є менш навантажені, що загалом характерно для всього південного регіону України. На Чернігівщині та у північних областях України стінопис майже не використовувався. Для Полтавщини настінний розпис не характерний, а якщо і використовувався, то не мав основного декоративного навантаження. Панівними в оздобленні інтер'єру тут є кераміка, гобелени та вишиті рушники. Розпис Дніпропетровщини невеликий за розміром, але мав значно більшу кількість дрібних деталей. Саме стінопис на білому тлі вищезгаданої місцевості став основою для розвитку цілої орнаментальної школи — петриківського розпису.
Техніка стінопису
Темпера
Темпера (італ. temperare (змішувати)) поєднання будь-якого клею (проклейка — водний розчин клею) з будь-якою олією. Темперою також називається спосіб живопису, виконуваний фарбами, сполучність яких досягається натуральною або штучною емульсією. У першому випадку до емульсій відносяться, зокрема, молоко та яйце (головним чином жовток, який є ідеальною натуральною емульсією). У другому випадку — штучні яєчні, жовтково-олійні, жовтково-лакові та казеїново-олійні емульсії. Фарби на емульсійному сполучникові — один з найдавніших матеріалів стінопису. Використання клейових властивостей яйця для закріплення фарб на будь-якій поверхні зародилося в стародавні часи. Багато дослідників говорять, що ймовірно цілояєчні та жовткові емульсії для закріплення фарб на архітектурних поверхнях використовували ще єгиптяни в 3200 — 1200 рр. до н. е. Певно відомо, що ці емульсії були відомими й широко застосовували в стінопису античного світу (VIII ст. до н. е.— IV ст. н. е.), за часів Візантії (IV—XV ст.), в Середньовіччі (VIII—XIV ст.) та в Епоху Відродження (XIV—XVI ст.). В Європі емульсійними фарбами, головним чином жовтковою темперою, користувалися як в стінопису, так і при роботі на дошках. Цей художній матеріал, який має цілий ряд позитивних якостей і служив мистецтву багато століть, має разом з тим цілий ряд істотних технологічних недоліків. В епоху Відродження в Італії фарби на натуральних (жовткових або цілояєчних) емульсіях, викликали багато труднощів під час роботи художників. До головних проблем слід віднести малу атмосферостійкість барвистих шарів, які формували ці фарби а, отже, й проблему довголіття (збереження) творів. В кінці XIX століття в Західній Європі була розроблена штучна казеїново-олійна емульсія і на її основі створено фарби (казеїново-олійна темпера), вільні від технологічних недоліків темпери на основі натуральної яєчної емульсії. Також вони за багатьма показниками перевершують фарби на штучних (яєчно-олійних і яєчно-лакових) емульсіях. З початку нашого століття й по теперішній час вони знаходять широке застосування у майстрів стінопису. Темперні фарби в жодному разі не можна змішувати, їх накладають тонкими шарами, одну поряд з іншою, без будь-яких переходів. Саме тому, на відміну від олійного живопису, в темпері використовуються власне прості поєднання фарб. Для моделювання використовують штрихування і відтінки тону. Гарною властивістю темпери є те, що вона рівномірно сохне і не утворює тріщин (ефект кракелюру).
- Розписи саркофагів давньоєгипетських фараонів виконані темперними фарбами (Національний музей у Варшаві)
- Стеля Тулузького капітолію, [en]
-
Олійні фарби
Проблемність темпери змушувала художників шукати різні способи подолання недосконалостей цього матеріалу. За допомогою різноманітних дослідів вони шукали нові матеріали, здатні на оптимальному рівні забезпечити реалізацію художніх задумів. Фарби на натуральних яєчних емульсіях домінували до кінця XVI століття в Італії й до XVII століття в інших країнах Західної Європи. Згодом їхнє місце посіли олійні фарби. Вони згадувалися ще в X столітті, а в XII ними виконувалися невеликі роботи по розпису стін, але досить рідко. Найбільший розквіт популярності таких фарби у стінописі прийшовся на період XVIII—XIX століття. Разом з тим й олійні фарби не були ідеальним матеріалом. Вони мали свої недосконалості, обумовлені як недоліками сполучності, так і складною технологією ведення робіт, проблемами збереження витворів. Особливо відносно стінопису, де цей матеріал показав себе майже повністю непридатним до справи. Це було викликано головним чином тим, що олійні фарби, як чудовий матеріал для станкового живопису, виявився недовговічним на стінах. Олія розпадалася від їдкого вапна та лужних солей, що містилися у тиньку. На рівних поверхнях стін і стель художники навіть використовували підрамник, але на криволінійних (куполах, апсидах, конхах) це було неможливо. Художники застосовували різноманітні ізоляційні шари (головним чином бітумно-смоляні) з метою не допустити згубного впливу лугу тиньку на олію. У XVII й в наступні століття аж до XX олійними фарбами в архітектурі писали багато, але все ж таки не безпосередньо по площинах стін, а на полотні, приклеюючи останні прямо на тиньк або натягуючи їх на підрамники й потім вже монтуючи на кам'яну площину.
Жири та олії рослинного і тваринного походження подібні між собою з хімічної точки зору, але вони розрізняються за характером вихідних кислот. Зовсім іншим хімічним складом відрізняються мінеральні олії, що є сумішшю різноманітних рідких сполук з нафти або смоли (наприклад, парафінова й вазелінова олія). Олії на дотик жирні, легші за воду, нелеткі й залишають плями, що не зникають навіть при нагріванні. Розчиняються в скипидарі, хлороформі та бензені. Під дією водяної пари під тиском етери жирних кислот гідролізуються, розщеплюючись з частковим поглинанням води на вихідні складові частини. З них потім отримують жирні кислоти й гліцерин. Рослинні олії отримують пресуванням або екстракцією насіння. Для живопису найбільш придатними є олії, одержані холодним пресуванням. Олії, одержані гарячим пресуванням та екстракцією для цих цілей непридатні. Останні застосовуються для технічних цілей; з них виробляють мило та малярні оліфи. Якщо рослинні олії піддаються впливу атмосфери, то вони реагують по-різному, проявляючи при цьому свої індивідуальні властивості. Деякі швидко ущільнюються та врешті-решт тверднуть. Ці олії називаються твердіючими або висихаючими (лляна, макова, горіхова). Не висихаюча олія густіє на повітрі, але ніколи до кінця не твердіє (оливкова, мигдалева). Між обома групами знаходяться напів висихаючі олії (соняшникова, бавовняна), які густіють на повітрі, але на їх поверхні, в кращому випадку, утворюється лише тонка плівка. Групи напів висихаючої олії точно не встановлені, оскільки деякі з них відносять до висихаючих, а інші до невисихаючих.
Олійний живопис так і не мав би широкого поширення, якби не зручності й деякі переваги в порівнянні з іншими техніками. Олійні фарби добре сохнуть, що дозволяє робити істотні зміни, додатки, дописи. Картина, рівно як і розпис на стіні олійними фарбами відносно стійкий, яскравий за фарбами, мало змінюється з часом, хоча й потребує відповідних умов для збереження.
- "Лоно Авраамове" - початково була створена фреска у співавторстві Данила Чорного та Андрія Рубльова, але потім розмальована олійними фарбами.
- Себастьяно дель Пйомбо — "Несення хреста" (олійні фарби на шифері, Національний музей Прадо).
- Шипіоне Пульцоне — "Внебовзяття Діви Марії" (олійні фарби на шифері, Сан-Сільвестро-аль-Квіріналє).
Клейові фарби
Клейові фарби — один з найдавніших матеріалів, який поряд з фарбами на природних емульсіях застосовувався в стінопису протягом багатьох століть. Сполучником у цих фарбах використовують, головним чином, тваринний і рослинний клеї. У процесі виварювання різного роду відходів м'ясних та шкіряних продуктів отримують так званий столярний клей (плитковий або в гранулах). Виварюючи зерна пшениці або жита (готуючи відвар з цих зерен), отримують рослинний клей. Досить часто для його виготовлення використовують клейстер з борошна. Основний недолік клейових фарб — відносно мала атмосферостійкість їх барвистого шару, який через низку причин досить швидко втрачає свіжість та яскравість. У вологих приміщеннях, де відчутний перепад температури, що призводить утворення конденсату на зовнішніх стінках, клей (сполучна фарба) руйнується (загниває, чорніє і тому подібне). Барвистий шар починає лущитися й відшаровується — розпис стає повністю непридатним. Разом з тим, у приміщеннях сухих і достатньо освітлених розпис клейовими фарбами довгі роки зберігає барвистість і красу відтінків. Якщо врахувати простоту приготування клейових фарб, зручність роботи ними, низьку ціну матеріалів, то неважко зрозуміти, чому ці фарби широко використовуються. У клейових фарб з казеїновим клеєм є і переваги, які вигідно відрізняють їх від фарб на тваринному і рослинному клеєві. Вони дають більш міцний та більш атмосферостійкий барвистий шар, а, отже, і є більш тривкими. Деякі технологи вважають, що цими фарбами можна писати навіть в екстер'єрі, але за умови, що основа, на якій буде створено розпис (архітектурні поверхні), повинна бути міцною та сухою.
Особливої уваги заслуговує Домініканський монастир у Львові. З часу свого існування його будівлі зазнали багатьох ремонтів та перебудов. Серед них найцікавішою є мала трапезна зала, що в минулому перебудовувалася й саме через те зараз складається з двох різних за формою та розмірами частин. У західній частині приміщення під розпис були представлені дві стіни. В розпалубках склепіння розташовано чотири композиції: по дві на північній та південній стінах. Під час чергової реставрації саме тут було знайдено шість композицій в широких обрамленнях, які в 1906 році виконав Кароль Політинський. Ймовірно, він працював як реставратор над розписами склепіння, частково перемалювавши їх. У місцях втрат шару тиньку можна знайти попереднє альфрейне малювання, яке в різних місцях відрізняється одне від одного: в одному випадку це клейове малярство, в іншому — темперне. Вищезгадані обставини дозволяють говорити про те, що стінопис Політинського виконаний в техніці олійної темпери в межах сцен та в клейовій — на обрамленнях.
Наступним цікавим для дослідження об'єктом клейового живопису є Церква святого Миколая в Горянах (Ужгород). Церква складається з двох частин: ротонди XI століття у формі округлого шестигранника зі стінами товщиною 2,5 м та маленькими вікнами-бійницями та прибудови до ротонди з західного боку у XV столітті. Приблизно тоді ж, у XV столітті, частину ротонди було розібрано та прибудовано прямокутну наву церкви Св. Миколая, а саму ротонду перетворено на вівтарну частину храму. 1912 року над західним фасадом церкви надбудовано дерев'яну дзвіницю. Розпис ротонди виконано за допомогою клейових фарб. Різні комбінації такої технології відомі в давньоруському монументальному малярстві, де клейова фарба застосовувалась достатньо широко. Вона дуже близька до технології іконопису. У практичному застосуванні саме така техніка є «швидкою» та дозволяє розписувати площу стіни швидше, аніж при застосуванні фрески. Дослідники дійшли думки, що клейовий «іконописний» метод було обрано не випадково. Він дозволяв швидко підготувати до розпису увесь об'єм ротонди й одразу через декілька днів розпочати стінопис. З огляду на невелику площу доступної для малювання поверхні, не виключено, що працював лише один виконавець з помічниками.
- Інтер'єр Михайлівського палацу в Санкт-Петербурзі розписано клеєвими фарбами
- Розпис Горянської ротонди
- Використання клейових фарб в стінописі Горянської ротонди
Фреска
Під терміном «фреска» розуміється написання пензлем по сирій вапняній основі (ґрунту) фарбами (пігментами), розведеними водою, без будь-якої сполучної речовини, або фарбами, що мають у своєму складі вапняний сполучник (вапняне тісто, вапняну воду — гідрат окису кальцію). Власне термін «фреска» походить від італ. «a fresco», або італ. «affresco» — по сирому, ще свіжому вапняному ґрунту. Інколи вживається вираз «bouone fresco» («справжня фреска»). Існує вираз «fresco a secco» («фреска по-сухому»), яка за своєю суттю є просто роботою вапняними фарбами (фарбами на вапняному сполучнику) по сухій обтинькованій поверхні. Ці два уточнення «bouone fresco» і «fresco a secco» знадобилися тому, що в Італії терміном «fresco» називають всі розписи будь-яким матеріалом, які виконані в архітектурі. Існує думка, що на території колишньої Київської Русі термін «фреска» з'явився лише на рубежі XVI—XVII століття, оскільки такого характеру роботи в літописних відомостях, зведеннях, статутах і указах називали «стінопис по сирому левкасу». Сам же термін «стінопис» означає всі види розпису на архітектурних поверхнях, виконані в будь-якій техніці: розпис по сирому левкасу, емульсійними сполучниками або клейовими фарбами. Фреска була широко поширена в минулі епохи. Дослідниками вважається, що цей вид живопису був відомий за часів Стародавньої Греції, писали нею в Древньому Римі, Візантії, на Русі X—XII століть (в Києві, Новгороді, Пскові). Від розписів Стародавньої Греції періоду XI—I ст. до н. е. до нас дійшли тільки два пам'ятники: розпис так званої «Гробниці пірнача» та розпис в казанликській гробниці.
Наприкінці X — початку XI сторіччя монументальний живопис активно розвивається у князівствах на території сучасної Німеччини. Так званий «оттонівський живопис» спочатку спирався на традиції ранньохристиянського мистецтва, однак згодом зазнав докорінної трансформації. В цей час характерними рисами німецького монументального фрескового живопису стають площинність, графічність, локальність кольору. Під впливом візантійського живопису поширеним стає золоте тло, архітектура й пейзаж зводяться до мінімуму й набувають досить умовного характеру. Іспанський живопис XI—XII століть виробив свій відмінний стиль — фрески виконувалися у графічній лінійній манері, малюнок був енергійний, контур підкреслювався чорною лінією, фарби накладалися плоскою плямою, колірна гама досить скупа, але мала звучність. Так були розписані й собори, і монастирські храми, і невеликі каплички, розташовані у горах Піренеїв. Монументальний живопис втратив свою панівну роль у готичний період. У готичних спорудах майже зникла гладка поверхня стіни, на якій могла б розміститися фреска. Водночас для зображень використовували величезні вікна. Зображення у вікнах, так звані вітражі, скоріше можуть бути зіставлені з мозаїкою, аніж із живописом, що виконується пензлем.
Достатньо важливою знахідкою стало відкриття фресок в церкві Св. Онуфрія, що є головною будівлею Лаврійського монастиря, яку більшість сучасних дослідників датують XIII століття. Протягом довгого часу будівля значно змінювала свій вигляд, оскільки її перебудовували та добудовували. Сучасного вигляду вона набула в 1910–14 роках, коли було розібрано деякі старі склепіння й зроблені нові, прибудовано тамбур, змінено зовнішній декор, якому надали неороманських рис замість барокових. Саме під час ремонтних робіт у 1910 році було відкрито фрагменти середньовічних фресок, які збереглися на стінах притвору. Зображення розміщене в трьох горизонтальних смугах: у нижній — сцени на теми Акафіста Богородиці, у середній — святі в медальйонах, у верхньому — Вселенські собори. Дослідники зауважили, що за стилістичними ознаками стінопис виконаний у післявізантійський період. За деякими припущеннями час його створення датують серединою XVI століття й відносять до роботи майстрів з Перемишля (нині Пшемисль, Польща). Унікальність розглянутих фресок полягає у тому, що упродовж довгого часу це був єдиний відомий витвір українських художників-монументалістів XIV—XVI століття на території України.
- Фреска в [en], (Пестум)
- Стеля в некрополі фракійської гробниці
Сграфіто
«Сграфіто» (італ. sgraffito) — відносно молода техніка стінопису, суть якої полягає в послідовному нанесенні тонких кольорових шарів вапняно-піщаного, вапняно-цементно-піщаного або цементно-піщаного розчинів на архітектурну площину. Далі відбувається процес прошкрябування (зняття) спеціальними інструментами свіжих, ще не засохлих верхніх шарів фарби до розкриття нижніх, що відрізняються за кольором і тоном. Первісна людина видряпувала рештками каменю на стіні печери примітивний малюнок. Це не що інше, як один з найдавніших видів сграфіто. Відомі малюнки, виконані просто пальцем по вологому шару глини, нанесеному на стіну печери. Цей спосіб стінопису є також видом сграфіто. Умільці Київської Русі використовували цю техніку переважно для декорування глиняного посуду. Видряпані малюнки можна зустріти на керамічних виробах всіх древніх народів.
У XV столітті італійські архітектори повсюдно вдавалися до тинькування великих площин фасадів. У зв'язку з цим сграфіто здобуло популярності, оскільки було більш стійкою технікою, аніж фреска, й менш витратною за різьблення по каменю й інкрустацію. Стіни палаців таких міст як Флоренція, Рим та інших європейських міст декорувалися за допомогою такої техніки аж до XVII століття, коли інтерес до фасадних розписів став поступово згасати. У книзі «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів», у розділі «Про прикрашання будівель за допомогою сграфіто, яке не боїться води, і про те, що потрібно для цієї роботи, а також про те, як виконувати на стінах гротески», Джорджо Вазарі вказує на її комбінування з фресковим розписом. Саме він зазначав, що вид живопису, коли одночасно поєднуються малюнок і живопис називається — сграфіто. Його призначення лише в обрамленні фасадів будинків і палаців, які цим способом прикрашаються швидше і зовсім не бояться впливу води. Це стає можливим завдяки тому, що всі лінії не малюються вугіллям або іншим подібним матеріалом, а виконуються за допомогою залізного знаряддя рукою живописця. Ряд визначних об'єктів зі зразками декорування фасадів сграфіто збереглися в Центральній і Східній Європі. Наприклад, фасад Шварценберзького палацу, зведеного в другій половині XVI століття в Празі, практично повністю покриті малюнками в цій техніці. Стіни середньовічного замку Літомишль також розписані сграфіто. В кінці XIX століття техніка сграфіто знову набула широкого поширення. Англійський художник [en] застосував вапняно-цементні розчини для сграфіто при розпису фасадів і інтер'єрів ряду вікторіанських церков. Підкреслена декоративність цієї техніки зробила її досить популярною в архітектурі ар-нуво (модерн) та ар-деко в Європі й США. У 60-ті роки монументальний живопис в техніці сграфіто на території України отримав новий імпульс свого розвитку, що стало доступним завдяки з радикальною зміною методів будівництва. Вони були сформовані у Постанові ЦК КПРС і Уряду Міністрів СРСР «Про усунення надмірностей у проєктуванні і будівництві» від 4 листопада 1955 року. З цього часу у практиці монументального живопису широко застосовувалися різні комбінації сграфіто з іншими способами стінопису: сграфіто з альфреско, з мозаїкою, з інкрустацією кольорового тиньку, з різьбленим або формованим рельєфом з цементу або гіпсу, з використанням присипки крихти кольорових мармурів, цегли, кераміки, скла та інших матеріалів шляхом вдавлення їх в сирий тиньк і безліч інших варіацій.
Ця техніка — одна з найбільш поширених в сучасному стінописі. Не в останню чергу завдяки отримуванню виразних декоративних орнаментів, вставок та іншого простими засобами. Додатковою перевагою є те, що стає можливо без особливих зусиль створювати значні за масштабами сюжетно-тематичні твори. Суть цієї техніки полягає в тому, що на архітектурну площину послідовно один на одного, починаючи з найтемніших тонів, наносяться шари кольорових (вапняно-піщаних та інших) кольорових розчинів. Вони наносяться на архітектурну площину звичайним способом тинкування за допомогою напівтертка, кельми, сокола і тертки. Товщина накладених шарів коливається в межах 0,2–1 см. Коли всі шари кольорових розчинів нанесені, на верхньому, ще тільки злегка підсохлому, залишають олівцем або загостреною паличкою контури майбутньої композиції. Лише після цього приступають до роботи певними інструментами технікою сграфіто.
- [cs] розписано в техніці сграфіто
- фасад Літомишльського замку
- фасад будівлі по вулиці Копистинського у Львові
Мозаїка
Мозаїка — це зображення, виконане з однорідних або різних за матеріалом частин (камінь, смальта, керамічна плитка та інші). Вона є одним з основних видів монументального мистецтва й використовується для прикрашання виробів декоративно-прикладного мистецтва. Особливим видом мозаїки є інкрустація, що викладається зі шматків простої геометричної чи складнішої форми, які закріплюються в ґрунті (цемент, мастика, віск).
Мозаїка — один з найдавніших видів облицювання й декоративного оздоблення архітектури. Мозаїка навіть сьогодні продовжує розвиватися як в художньому розумінні, так і в створенні кращих складів ґрунтів і кращих технологічних процесів ведення робіт. Стародавні римляни називали цю техніку opus musivum, що означає «складений зі шматків». У слов'янські мови цей термін прийшов з італійської або французької мови, в яких воно звучало як «mazaico» та, відповідно, «mozaique». Найдавніший пам'ятник цієї техніки, що дійшов до нас, це залишки орнаментального декору облицювання стін і напівколон древнього шумерського храму в місті Ур (IV тисячоліття до н. е.). Вона була виконана з обпалених глиняних клинів, основи яких були покриті різнокольоровою глиною. У Візантії значний розквіт прийшовся на IV століття. Смальтою викладали величезні площі, прикрашаючи мозаїкою інтер'єри храмів від підлоги до купола, створюючи цілі ансамблі зі складних багатофігурних композицій, вставок, орнаментів. Прикладом можуть слугувати наступні споруди: базиліка Сан Вітале в Равенні (547 рік), монастир Успіння Богородиці в Нікеї (зруйнована турками в 1922 році), церква Хора в Константинополі (перетворена турками на музей) та багато інших. На територію Русі техніка мозаїки потрапила починаючи з X столітті й протягом більше ніж двісті років нею прикрашали основні приміщення храмів та інших культових споруд. Серед них найвідомішими є київські Софіївський собор (приблизно 1037) та Михайлівський Золотоверхий монастир (1108). Змога споглядати та досліджувати мозаїку вищезгаданих споруд є великою заслугою науковців, реставраторів і музейних працівників. До початку сучасних реставраційних робіт мозаїки цих споруд виглядали зовсім інакше: їх вкривали багатовікові шари кіптяви й пилу. Мозаїки головного купола й тріумфальної арки Софіївського собору були замальовані олійними фарбами. Однак, це було зроблено не навмисне, а через брак інших засобів реставрації у ті часи. У 1884 році професор Прахов реставруючи монументальний живопис головного купола Софії, виявив, що мозаїку тут було прикріплено до мурування цвяхами. Він дійшов висновку, що попередник, з метою збереження мозаїки від осипання, не мав іншого вибору, як просто прибити її цвяхами з навмисно сплющеними голівками. вважається, що було зроблено наприкінці XVII — початку XVIII століття, коли мозаїки головного купола й тріумфальної арки було замальовано олією.
Хоча мозаїка вийшла з моди та була замінена фресками, деякі великі художники доби Відродження також працювали в старовинній техніці. Робота Рафаеля «Створення світу» в куполі каплиці Кіджі в Санта-Марія-дель-Пополо є яскравим прикладом мозаїк своєї доби, виконана венеційським майстром Луїджі ді Паче.
Під час папства Климента VIII (1592—1605) була заснована організація «Congregazione della Reverenda Fabbrica di San Pietro», якій було дорученою завершити оздоблення новозбудованого Собору Святого Петра. Замість фресок кавернозну базиліку в основному прикрашали мозаїками.
Мозаїки собору Святого Петра часто демонструють живі барокові композиції, створені за проектами чи полотнами , Гвідо Рені, Доменікіно, Карло Маратта та багатьох інших. Рафаель представлений мозаїчною копією останньої картини «Преображення». Багато різних художників зробили свій внесок у мозаїку XVII—XVIII століть у соборі Святого Петра, зокрема , та . Твори Fabbrica часто використовувалися як папські дарунки.
Серед визначних мозаїк XIX століття можна згадати мозаїки Едварда Берн-Джонса у церкві Святого Павла у стінах Риму. Ще одна сучасна мозаїка, яку варто відзначити, — це найбільша в світі мозаїчна інсталяція, розташована в соборній базиліці Сент-Луїса, штат Міссурі.
Деякі сучасні мозаїки це роботи у стилі каталонський модерн архітекторів Антоніо Гауді та Хосепа Марії Жухоля, зокрема, мозаїки у парку Гуель в Барселоні.
Довговічність збереження мозаїк забезпечувалася матеріалами, з яких вони створювалися. Саме через цю якість у поєднанні з декоративністю, яскравістю тонів й змушували живописців звертатися до цієї техніки. Не зупиняло їх навіть відносна трудомісткість роботи під час приготування матеріалу, складність виконання самих робіт (набору), а також висока вартість. Природний камінь, кераміка (клини, плитки, кубики та інше) і смальта — матеріали дійсно довговічні, вони зберігаються не змінюючи кольору й відтінків. Разом з тим слабким місцем мозаїки в усі часи були основи, на яких вони розміщувалися, а саме — ґрунти. Саме вони, як основа для живопису, найбільше схильні до руйнувань від різного роду атмосферних впливів: вологи, вітру, прямих сонячних променів та іншого. Щоб зменшити це негативне явище художники минулого експериментували зі складом ґрунтів, розчинами, пастами та мастиками. Митці сучасності мають більше можливостей та засобів й тому використовують як традиційні так і новітні матеріали на основі синтетичних полімерів, їх дисперсій та емульсій.
- Фрагмент мозаїки [en] (2600 рік до н.е.)
- «Жінки спортсменки грають в м'яч», П'яцца-Армерина (IV століття)
- «Дніпро — торговельний шлях», Київський річковий вокзал
- Богоматір Оранта (Софійський собор)
Силікатні та термофосфатні фарби
Силікатними фарбами називаються фарби, у яких як сполучний матеріал використовується так зване рідке скло — водний розчин лужного силикату і кремнезему. Рідке скло отримують з розчинного скла — продукту сплаву суміші кварцового піску з содою або поташем при температурі 1400—1450 °C і тиску в 15–20 атмосфер. Розчинне скло являє собою прозору склоподібну масу силікат-брилу — безбарвну або злегка зеленуватого чи жовтуватого відтінку. Він нагадує брили звичайного скла (також силікатного, але іншого хімічного складу, внаслідок чого воно нерозчинне у воді). Про рідке скло ще в I столітті згадував у своєму трактаті «Природничої історії» відомий римський письменник і вчений Пліній Старший. Дані про його виготовлення містяться і в працях середньовічного алхіміка Василя Валентина (початок XVI століття). У XIX столітті в результаті фундаментальних робіт німецького вченого [en] рідке скло отримало широке застосування, як сполучник фарб, що виготовлявся головним чином для декоративних робіт в архітектурі. До 1968 року силікатними фарбами в Україні було написано кілька панно на фасадах шкіл, дитячих садів у Києві. Вони отримали високу оцінку провідних художників країни та загалом схвальні відгуки у суспільстві. Розпочалося нарощення їх створення. Їх ефективність беззаперечна у порівнянні з фарбами на основі цементних, перхлорвінілових, цементно-перхлорвінілових і вапняних речовин. Вони не тільки більш атмосферостійкі й декоративні, але і більш економічні. Силікатні фарби мають високі технологічні показники, універсальні властивості й цілий ряд переваг. У них прекрасна адгезія до переважної більшості будівельних матеріалів. Вони добре фарбують практично всі будівельні поверхні, які зустрічаються: бетон, тиньк, цегла, [en], скло та інші окрім дерева. Беззаперечними перевагами силікатних фарб є: швидке висихання, не токсичність, відсутність запаху, простота в приготуванні, зручність в роботі, низьку вартість. Ці фарби створюють насичені кольором, щільні барвисті шари на покритті, які володіють гарною механічною міцністю, мають високу атмосферну, водяну, світлову, морозну, хімічну та термічну стійкість. Силікатні фарби створюють водонепроникний барвистий шар, що оберігає поверхні будівель від вогкості та добре переносять побутове миття. У 70-ті роки художник [ru] після багаторічної та цілеспрямованої роботи в пошуках оптимальних складів силікатних фарб створив термофосфатну фарбу. У ході своєї роботи він прийшов до висновку, що можна використовувати як сполучник для фарб рідку фосфатну зв'язку, здатну створювати високоміцний, атмосферостійкий, водостійкий, вогнетривкий барвистий шар. Для отримання набору таких властивостей слід провести термообробку (випалювання) при температурі вдвічі нижче та вдвічі меншим часом, аніж силікатно-емалеві фарби. Заслуга Павлова полягає в тому, що він не тільки відкрив цей матеріал для мистецтва, а й знайшов шляхи використання рідкої фосфатної зв'язки як сполучної для художніх фарб і пастелі, розробив їх рецептуру та рецептуру складу спеціальних ґрунтів. Техніка роботи такими фарбами отримала назву — «термофосфатний живопис». Вони застосовуються однаково успішно як при створенні творів монументального живопису, так і для реставрації керамічних панно, кахлів та поліхромної скульптури. Сполучною у термофосфатних фарб є рідка алюмінієфосфатна зв'язка (концентрований розчин гідроксиду алюмінію в ортофосфорній кислоті), яка здатна розчинятися у воді. При змішуванні з різними наповнювачами (пігментами) вона утворює своєрідний цемент. Останній являє собою масу, яка після висихання під дією термічної обробки утворює твердий продукт — барвистий шар. Поверхня барвистого шару термофосфатних фарб є матовою, за насиченістю кольором не поступається фресці, темпері, пастелі. Такими фарбами можна писати як одношарово (а-ля прима), так тривало, в декілька підходів, нашаровуючи один шар фарби на інший. Єдиною вимогою при цьому є те, що кожен раз кожен наступний шар фарби потрібно фіксувати термічною обробкою. Вони однаково добре передаються як за допомогою тонкого пензля, так і широкого мастихіна. Барвистий шар термофосфатних фарб можна піддавати гідрофобізації й, за необхідності, покривати лаком. Фосфатні фарби є найкращим матеріалом для розпису по бетонних та цементних основах (ґрунтах). Саме тому їх використовують при оздобленні та розписі об'єктів із залізобетону. Останні роки дуже погіршилась екологічна ситуація, що полягає у великій кількості шкідливих викидів до атмосфери, кислотних дощів. Олійний екстер'єрний живопис не витримує впливу даних чинників (шкідливі речовини у повітрі, волога, перепад температури та інші). Саме тому при виборі техніки виконання екстер'єрного живопису для відтворених культових споруд Михайлівського Золотоверхого собору та Успенського собору Києво-Печерської Лаври було вирішено застосувати силікатні фарби.
- Розпис єкстер'єру силікатними фарбами (Успенський собор (Київ))
- Стінопис Михайлівського Золотоверхого собору виконано силікатними фарбами
- Михайлівський Золотоверхий собор - огорожа та стіна першого ярусу дзвіниці розписані силікатними фарбами
Сучасний стінопис
Беззаперечним є те, що монументальне мистецтво є одним з видів образотворчого мистецтва, що активно впливає на формування навколишнього середовища людини й належить до найдавніших проявів її творчості. Художня сутність полягає у репрезентації соціальних, релігійних, філософських, політичних ідей, що розкривають образну модель світогляду представників живопису. Монументальний живопис змінюється під впливом сучасних тенденцій, що обумовлюється новими соціокультурними потребами та архітектонікою інтер'єру. Мета діяльності монументалістів полягає в перетворенні архітектурного простору, внесенні в нього нових естетичних форм. Після становлення незалежності України її художнє життя, а також ставлення до культурної спадщини зазнали кардинальних змін у порівнянні з часами Радянського Союзу. З початку 1990-х років монументальне мистецтво для багатьох стало ледь не уособленням пережитків попередньої епохи. Однак, протягом останніх десятиліть утвердилась нова художня практика, в процесі якої суспільство познайомилося з такими напрямками, як «графіті», «мурал» та «стрит-арт». Відокремлення одне-від-одного через визначення понять є важливим й актуальним питанням, оскільки деякі теоретики схильні долучати до «стрит-арту» всі типи зображень, які створюються не комерційними організаціями або безпосередньо владою чи партіями (реклама, агітаційні матеріали), а окремими індивідуумами або цілими спільнотами. Графіті, на думку деяких дослідників, є частиною міського досвіду молоді та молодіжних субкультур, які використовують доступний міський простір для реалізації себе, своїх прагнень. Стрит-арт — значно ширший вид мистецтва, спрямований на комунікацію з максимально великою аудиторією, набагато символічніший та фігуративніший.
Графіті
Сучасна Історія графіті почалася з повідомлень на стінах будівель і товарних вагонах поїздів, які представники банд Нью-Йорку залишали на вулицях міста ще в 1920–1930-х роках. Таким чином учасники угруповань позначали територію своїх «володінь» й залишали повідомлення своїм конкурентам. З часом написи стали з'являтися на різноманітних нерухомих і рухомих об'єктах, а кількість художників і стилів зростала. До їх числа приєдналася молодь, яка використала малюнки на стінах для самовираження, як власну реакцію на соціально-політичні проблеми, малюючи слогани та гасла. Відповідною реакцією на це стало те, що наприкінці минулого століття поліція та влада міст в різних країнах почали вести боротьбу з представниками вуличного мистецтва. Це призвело до того, що художники розділилися на два табори: перші продовжували на нелегальній основі розмальовувати вуличні об'єкти, а другі віддали перевагу роботі на комерційній основі й почали працювати при галереях. Власне розвиток культури вуличних малюнків був започаткований на Східному узбережжі США в 1960-х роках. Перші художники створювали примітивні малюнки або власні підписи у випадкових місцях по місту. Серед них першими були Cool Earl, Topcat126, а також вуличний артист з Філадельфії — [en]. Вони вважаються неофіційними засновниками вуличного графіті. Серед інших відомих представників виділяють: Stay High 149, PHASE2, Stitch1 та Joe136. Для боротьби з ними та іншими послідовниками цього руху міська влада багатьох міст ввели ряд законів, що забороняли продаж фарби неповнолітнім, а балончики з фарбою, подібно зброї, мали зберігатися в сейфах або захищених шафках. На європейському континенті одним із перших та найвідоміших вуличних художників став француз — [en]. Для створення малюнків він використовував спеціальні трафарети, за допомогою яких швидко малював графіті та уникав арешту. Його метою була демонстрація того, що мистецтво може бути доступним кожному й не обмежується стінами галерей. У Великій Британії графіті та вуличне мистецтво в цілому асоціюється з ім'ям Бенксі. Він здобув всесвітню славу не стільки своїми малюнками, як іміджем самої прихованої фігури вуличної культури. Справжня його особистість тримається в таємниці, його роботи виставляються в галереях по всьому світу, а малюнки несподівано з'являються в самих різних містах. Варто зазначити, що характерною рисою сучасної графіті-культури стала комерція. Великі та впливові компанії взяли популярність малюнків вуличних художників за основу для рекламної кампанії. Саме тому графіті в масовій культурі зустрічаються повсюди: реклама, кінофільми, періодичні видання, відеоігри.
Завдяки тривалій популярності цей вид вуличного мистецтва став піддаватися детальному дослідженню зі сторони різних дослідників. Було сформульовано саме поняття «графіті» у науковому просторі, яке розглядає його, як вид урбаністичного мистецтва, самостійного культурного феномену, що використовується для передачі будь-яких графічних або текстових зображень. Саме науковці запропонували відокремити поняття «графіті» (італ. graffiti — дряпати) — зображення, які створюються за допомогою продряпування поверхні від «діпінті» (італ. dipinto — картина) — намальованого за допомогою фарб зображення. Дослідники зазначають, що графіті — не стале явище, воно постійно еволюціонує. Не оминув цей вид живопису й Україну. Вони присутні на вулицях у різних формах — від тегів, підписів, художніх творів і трафаретного живопису до несанкціонованого створення зображення на об'єктах державної або приватної власності. За формою створення вони поділяються на ті, що виконуються за власним бажанням та ті, які є предметом замовлення іншої сторони. Серед відомих не тільки в країні, але й за її межами вуличних художників-графістів можна виділити Володимира Манжоса (Waone), Олексія Бордусова (Aec) та Сергія Радкевича.
- Нью-Йорк, 1970-ті роки (автор Cliff159)
- Графіст за роботою (Іспанія)
- Графіті на вулиці Іванова у Києві
Мурали
Дослідники специфіки графіті й муралів у контексті урбаністичного мистецтва вважають їх якісно новою художньою практикою. Вона об'єднує всі види і напрями художнього матеріального та процесуального мистецтв (художня акція, графіті, інсталяція, мурал-арт, перформанс, скульптура та багато інших). Мурали (від лат. mūrālis — «стіна») — це стилістичні зовнішні розписи на стінах та фасадах житлових будинків або промислових об'єктів, володіють характерними сюжетними композиціями та складною технікою виконання. Як правило мурали покривають усю площину поверхні й створюються з дозволу представників влади або на їх замовлення. Це, в свою чергу, призводить до отримання художниками гонорарів та дозволяє їм підписати твори справжнім ім'ям або псевдонімом, виключаючи настання юридичної відповідальності. Це і є кардинальною відмінністю між графіті та муралами, оскільки перші у більшості випадків створюються нелегально, а автори зазнають переслідування.
Мурали можуть слугувати засобом вираження потягу до соціальних змін, вираження протесту або певних прагнень у суспільстві. Міський текст – набір специфічних значень, метафор та образів, наявних у міському просторі і, як наслідок, асоційованих із цим містом. Частиною цього тексту є і мурали. Україна, на рівні з іншими, є країною де живопис муралу розвивається та знаходить підтримку у суспільстві. Наразі осередками такого виду урбаністичного мистецтва є багато міст, серед яких найбільше виділяються: Київ, Луцьк, Львів, Одеса, Харків. За останні декілька років багато оригінальних муралів з'явилося також у Чернігові.
Відомими представниками цього живопису є: Олександр Бритцев, Володимир Манжос, Андрій Пальваль, Анастасія Білоус, Дмитро Фатум, Олександр Гребенюк та інші. Досить суперечливу думку наголошує відомий український вуличний художник Віталій Греха (Dilk). За його переконанням вуличне графіті в Україні поступово втрачає актуальність, а її місце в межах експозиційного простору українських міст впевнено займає мурал-арт. Важливе значення в розвитку та популяризації мистецтва муралу відіграє міжнародна співпраця та обмін досвідом. Пік створення композицій на стінах будівель в Україні припав на 2016 рік, коли багато іноземців почали приїжджати на запрошення та реалізувати художніх задумів із 200 запланованих проєктів. Найбільшу кількість, а саме 100 з яких, збираються реалізувати у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Львові та Маріуполі. Такий сплеск мурального живопису став доступним завдяки співпраці у межах міжнародного урбаністичного мистецького проєкту «Art United Us». Він об'єднав багатьох відомих художників світового рівня не лише з України, а й з Австралії (RekaOne, диптих «Батьківщина», м. Київ, просп. М. Бажана), Іспанії (Ligen, м. Київ, вул. Братиславська, 12; Веласко, м. Київ, вул. О. Гончара, 36А), США (Е. Мараньє, «Синій птах з квітів», м. Київ, бул. Лесі Українки, 5), Бельгії (B. Smeets, «Два фламінго», м. Київ, бул. Лесі Українки, 30) та багато інших. За останні кілька років у Києві організовано та проведено декілька масштабних фестивалів і проєктів урбан-арту, серед яких: «City Art», «Mural Social Club», «Dynamic Urban Culture Kyiv».
Також нещодавно в Києві було створено найвищий мурал у Європі (2020). Він сягає 78 м у висоту, а за площею досягає аж 1155 метрів кв.
У 2022 році, з початком Російсько-української війни у багатьох містах України і світу з’явилося чимало стінописів на підтримку українського народу, його боротьби за перемогу й наближення миру. Так, у Чернівцях, після виступів у ньому провідних представників релігійних конфесій світу, митці створили мурали, об'єднані ідеєю квітучого саду. Надихаючими для них були слова Мустафи Церіча: «Квіти ростуть завдяки дощу, а не грому. Ми тут у тиші, бо мовчання — це мова Бога, а все інше – просто поганий переклад».Восени 2022 року на фасаді однієї зі споруд рятувальної служби в Полтаві розпочалася робота по створенню першого в області мурала, присвяченого рятівникам. Дуже символічно, що створює унікальний стінопис представниця даної служби, а саме начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України в Полтавській області, полковник Світлана Рибалко.
- Мурал на будівлі в Колумбії
Стрит-арт
У 1982 році доктор [en] та доктор [en] вперше представили світу своє бачення проблеми вуличного вандалізму та його поширення, яке сформулювали в теорію розбитих вікон. Вони вивели закономірність між занепадом культури поведінки на вулиці та збільшенням ймовірність появи розбитих вікон та графіті. Разом з тим, на противагу цьому було запропоновано продумане та привабливе вуличне мистецтво, яке має відновлювальну дію на навколишнє середовище. Надалі в процесі свого становлення та розвитку з'явилися наступні напрямки у вуличному мистецтві:
- традиційний (фарбування на поверхнях публічної чи приватної власності за допомогою звичайного балончика з фарбою або будь-якою іншою. Він може мати вигляд як простих слів або підпису художника, так і бути більш майстерним і витонченим, великим за об'ємом;
- трафарет (живопис із використанням саморобного трафарету, як правило, вирізаного з паперу або картону, для створення зображення, яке легко багаторазово відтворити. Зображення переноситься на поверхню за допомогою фарби з напиленням або будь-якої іншої;
- наклейка (розклеювання різних за змістом та розміром заздалегідь надрукованих наклейок. Мистецтво наклейок вважається підкатегорією мистецтва постмодерну);
- мозаїка (вид мистецтва, де його об'єкти створюються за допомогою менших частин чи фрагментів з будь-якого матеріалу, що збираються в єдину композицію);
- відеопроєкція (проєктування на будь-які поверхні цифрового зображення, яке створюється на комп'ютері, за допомогою світлового приладдя та проєкційної системи);
- вулична інсталяція (вуличні інсталяції — це відносно нова тенденція в русі «street art». У той час, коли звичайне вуличне мистецтво та графіті створюють на поверхнях, «вуличні інсталяції» використовують 3-D об'єкти та простір довкілля;
- блокування деревиною (різні за змістом твори малюють на невеликому шматку фанери або іншого недорогого матеріалу й прикріплюють до вуличних знаків болтами. Часто болти пошкоджені, щоб унеможливити їх викручення. Це стало своєрідною формою мистецтва, яке використовується для накриття дорожніх знаків, стендів або будь-якого рекламного щита;
- флешмоб (вуличне дійство, в якому різна за кількістю група людей, раптово та зненацька для оточення збирається в громадському місці, недовго виконують заплановану дію, а потім швидко розходяться. Термін застосовується лише для зборів, організованих за допомогою телекомунікацій, соціальних мереж та вірусних електронних листів, а не до заходів, організованих фірмами або організаціями.
Вуличне мистецтво тісно пов'язане з графіті, оскільки воно також створюється в публічних місцях і, як правило, несанкціоноване. Разом з тим воно охоплює ширший спектр засобів масової інформації та більше пов'язане з графічним дизайном. У вуличному мистецтві немає чітко встановлених правил, а отже все, що не виходить за рамки юридичної відповідальності — дозволене. Вуличні художники працюють не тільки безпосередньо на вулиці, але й у студіях, влаштовують виставки в галереях. Вони не відносять себе до антимистецтва, а навпаки наголошують на власній свободі працювати де завгодно, для кого завгодно, не турбуючись про думку оточення. Багато відомих художників розпочали свою кар'єру, працюючи в напрямку стрит-арт, до яких належать: [en], [en] та Барбара Крюгер. Попри те, що стрит-арт виник ще в 70–80 роки XX століття у вітчизняному соціокультурному просторі, це явище з'явилося на почтку 90-х років. В Україні це явище одразу здобуло форму взаємного діалогу через мистецтво між суспільством та художниками, які зазвичай мають професійну освіту. Серед найбільш відомих представників стрит-арту відносять наступних художників: Метеліна Дениса, Савчишина Андрія (Stone), Челяда Віктора (Cash), Осередько Микиту (Viska), Тараса Довгалюка (Arm) та інших. Вони не тільки прикрашають будівлі графіті, муралами та іншими малюнками, але й організовують різноманітні заходи, як то, наприклад, мистецький фестиваль Алярм, вуличні галереї, виставки.
- Зображення за допомогою трафарету
- Інсталяція на природі
- Відеопроєкція на будівлі
Див. також
Примітки
- Кубійович, 2000, с. 3060.
- Скляренко, Г. Я. (2009). Живопис. esu.com.ua. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 6 січня 2020.
- Пелькіна, 1962, с. 12.
- Крюкова, 2006, с. 24.
- Щербенко, 2011, с. 35.
- Паньків, 2018, с. 447-451.
- Крылов, 2015, с. 85-88.
- Киплик, 1999, с. 395-396.
- Гренберг, 2000, с. 12-17.
- Рыбников, 1993, с. 19, 34-38.
- Щавинский, 1935, с. 74-76.
- Комаров, 1989, с. 11.
- Комаров, 1989, с. 11-12.
- Єгорова, 2013, с. 58-59.
- Тарас, 2015, с. 26.
- Комаров, 1989, с. 14-15.
- Острогляд, 2017, с. 172.
- Комаров, 1989, с. 141-142.
- Сланский, 1962, с. 147-148.
- Орлова, 2004, с. 234.
- Baker-Bates, Calvillo, 2018, с. XV.
- Baker-Bates, Calvillo, 2018, с. 69.
- Комаров, 1989, с. 43.
- Косьянковская, 2017, с. 89-90.
- Садова, 2009, с. 184-185.
- Мельник, 2011, с. 136-138.
- Рогозный, 2016, с. 21-31.
- Комаров, 1989, с. 47-50.
- Кожеков, 2018, с. 337, 639.
- Вортман, 2010, с. 728.
- Комаров, 1989, с. 85.
- Губарев, 2019, с. 53-56, 59, 60.
- Шумега, 2004, с. 300.
- Комаров, 1989, с. 102-103.
- Нікітенко, 2016, с. 7-8.
- DiFederico, F. R. (1983), The mosaics of Saint Peter's Decorating the New Basilica, University Park: Pennsylvania State University Press, pp. 3–26.
- Photos of Burne-Jones mosaics in Rome at The Victorian Web.
- 25 Things to Do in St. Louis. Процитовано 17 February 2012.
- Комаров, 1989, с. 102.
- Веймарн, 1960, с. 93-94, 377.
- Комаров, 1989, с. 125-126.
- Жовква, 2010, с. 161.
- Литовченко, 2015, с. 16-20.
- Гаврилаш, 2018, с. 237,.
- . DTF MAGAZINE | DON'T TAKE FAKE (ru-RU) . 16 травня 2018. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Фишер, 2015, с. 57-59.
- Гаврилаш, 2018, с. 237-240.
- Стріт-арт в Україні, вандалізм та авторське право на графіті: художник Віталій Dilk Грех про вуличне мистецтво. Портал візуальної культури (укр.). Процитовано 11 серпня 2020.
- Чернівецькі мурали: особливі витвори мистецтва на стінах міста - ichernivchanyn.com. ichernivchanyn.com (укр.). Процитовано 26 серпня 2020.
- Гаврилаш, 2018, с. 237-244.
- Сучасне обличчя стародавнього міста — топ кращих муралів Чернігова. chernigiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 9 грудня 2020.
- Котляревська, Анна (5 вересня 2017). . Telegraf — журнал дизайнерів. Telegraf.Design. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 11 серпня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Гелюх, Марія (31 липня 2018). Украинские муралы: топ лучших архитектурных полотен наших дней. UA.NEWS. Процитовано 11 серпня 2020.
- У Києві створили найвищий мурал у Європі. kyiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2020.
- [1]Костянтин Дорошенко. Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінописи у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців. Суспільне:Культура. 26.04.2022
- Мурал про тих, хто біль людський пропускає через свої серця - poltava.one (укр.). 9 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
- (брит.). Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Tate. . Tate (брит.). Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Гаврилаш, 2018, с. 237-239.
- . Лінія Втечі (укр.). 17 січня 2019. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
()
Джерела
- Книги
- Baker-Bates Piers, Calvillo Elena M. Almost Eternal: Painting on Stone and Material Innovation in Early Modern Europe. — B : "Brill", 2018. — С. XV. — .
- Веймарн Б. В. Всеобщая история искусств. Искусство средних веков (книга первая). — М : ГИ "Искусство", 1960. — Т. 2. — С. 93-94, 377.
- Володина Е. Материаловедение для дизайнеров интерьеров. — М, 2015. — С. 21.4.1, 24.1. — .
- Вортман Д. Я. Енциклопедія історії України / Смолій В. А. та ін. — К : "Наукова думка", 2010. — Т. 7: Мі-О. — С. 728. — .
- Гренберг Ю. И. Технология и исследование произведений станковой и настенной живописи. — М : ГОСНИИР, 2000. — С. 12. — .
- Киплик Д. И. Техника живописи. — М : ЗАО Сварог и К, 1999. — С. 395. — .
- Комаров А. А. Технология материалов стенописи. — М : Изобразительное искусство, 1989. — С. 11-12, 14-15, 42-49, 84, 101-103, 124, 126, 134-136, 141-142. — .
- Косьянковская К. Е. Новые идеи нового века – 2017 : материалы Семнадцатой Международной научной конференции. — Хабаровск : Изд-во Тихоокеан. гос. ун-та, 2017. — Т. 3. — С. 79-80. — .
- Крюкова, А.О. Новий погляд на станковий живопис. Експерементаторство сучасних українських митців. — Варшава : UNIWERSYTET WARSZAWSKI, 2006. — С. 24. — .
- Кубійович D. Енциклопедія українознавства: Словникова частина. — Л : Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові, 2000. — Т. 8. — С. 3060. — .
- Нікітенко Н. Мозаїки Софії Київської. — К : Горобець, 2016. — С. 7-8. — .
- Орлова М. А. Орнамент в монументальной живописи Древней Руси конца XIII - начала XVI вв. — М : РГБ ОД, 2004. — Т. 1. — С. 234.
- Пелькіна Л. А. Образотворче мистецтво. — К : Державне видавництво образотворчого мистецтва й музичної літератури УРСР, 1962. — С. 12.
- Рыбников А. Книга об искусстве или трактат о живописи. — М : ОЗИГ – ИЗОГИЗ, 1933. — С. 19, 34-38.
- Сланский Б. Техника живописи. — М : Издательство академии художеств СССР, 1962. — С. 147-148.
- Фишер Т. В. Нескучное искусство. От классики до граффити. — П : Питер, 2015. — С. 57-59. — .
- Шумега С. С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер'єра: Навчальний посібник. — К : Центр навчальної літератури, 2004. — С. 300. — ISBN 966-8365-71- 2.
- Щавинский В. А. Очерки по истории техники живописи и технологии красок в древней Руси / Государственная академия истории материальной культуры истории материальной культуры им Н.Я. Марра Академии наук СССР. — М : ОГИЗ, 1935. — С. 74-76.
- Щербенко С. К. Тлумачний словник найбільш вживаних термінів з образотворчого мистецтва для учнів закальноосвітніх шкіл. — Черкаси : ОІПОПП, 2010. — С. 35.
- Журнали
- Гаврилаш І. С. Мурали та графіті в сучасній Україні: особливості та відмінності // Культура України. — ХДАК, 2018. — Т. 62 (20 липня).
- Губарев Д. В. Декоративное искусство и предметно-пространственная среда // Вестник МГХПА им. С.Г.Строганова. — М, 2019. — Т. 1 (ч. 2) (20 липня). — С. 53-56, 59, 60.
- Єгорова В. Настінний розпис як різновид декоративно-прикладного мистецтва // Вісник ПДАБА. — 2018. — Т. 11 (20 липня). — С. 58-59.
- Жовква О. І. Сучасні технології у церковному монументальному живописі // Містобудування та територіальне планування. — 2010. — Т. 36 (20 липня). — С. 161. — ISSN 2076-815X.
- Кожеков О. Монументального живопису в епоху середньовіччя // Інститут народознавства НАН України. — 2018. — Т. 3 (141) (20 липня). — С. 337, 639. — ISSN 1028-5091.
- Крылов С. Н. АКТУАЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И ТЕХНИКИ МОНУМЕНТАЛЬНОЙ ЖИВОПИСИ // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. — 2015. — Т. 11 (61) (20 июля). — С. 85-88. — ISSN 1997-292X..
- Литовченко Н. Віхи історії України у сучасному монументальному живописі // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. — Національна академія мистецтв України, 2015. — Т. 7 (20 липня). — С. 16-20.
- Мельник В. А. Найдавніші розписи Горянської ротонди // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». — 2011. — Т. 27 (20 липня). — С. 136-138.
- Острогляд О.В., Маракова М., Сербіченко К. Техніки живопису в архітектурній творчості // Збірник наукових праць за матеріалами V Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, молодих учених і науково-педагогічних працівників «Архітектурний рисунок у контексті професійної освіти». — ПолтНТУ, 2017. — Т. 5 (20 липня). — С. 172.
- Паньків Г. С. Взаємозв'язки станкового та монументального в образотворчому мистецтві: теоретичний аспект // Молодий вчений. — Ізмаїльський державний гуманітарний університет, 2018. — Т. 4 (2) (20 липня). — С. 447-451.
- Рогозный М. Г. Кабинет великого княза Михаила Павловича в Михайловском дворце : исследование и проблемы реставрации клеевой живописи // Московская государственная художественно-промышленная академия имени С.Г. Строганова. — 2016. — Т. 2 (20 июля). — С. 21-31. — ISSN 1997-4663.
- Садова О. Стінопис Кароля Політинського у монастирській залі Домініканського монастиря у Львові // Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство. — 2009. — Вип. 9 (20 липня). — С. 184-185.
- Сидоров Н. И. Из истории мозаических составов М. В. Ломоносова // Известия Академии наук СССР. VII серия. — 1930. — Вип. 7 (20 липня). — С. 681.
- Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура України (X—XXI ст.) // Народознавчі зошити. — Інститут народознавства НАН України, 2018. — Т. 1 (121) (20 липня). — С. 26. — ISSN 1028-5091.
Посилання
- Настінні розписи // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 131. — .
- А. Русяєва, О.Голуб . Графіті//Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- О.Є. Голуб. Мурал//Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Художник-переселенець створив у Кропивницькому мурал, що символізує свободу України. | Без Купюр - 19.08.2022
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monumentalnij zhivopis mural stino pis riznovid zhivopisu tvori yakogo mayut samostijne znachennya i sprijmayutsya nezalezhno vid otochennya Tvir monumentalnogo zhivopisu stvoryuyetsya na stacionarnij na vidminu vid stankovogo malyarstva a ne na utilitarnij na vidminu vid poverhni Zgidno z tlumachnim slovnikom mistectvoznavchih terminiv Monumentalnij zhivopis ce tvir obrazotvorchogo mistectva znachnogo rozmiru pov yazanij z arhitekturoyu ale iz samostijnim i suspilno znachimim obraznim zmistom Vin bezposeredno pov yazanij z arhitekturoyu prikrashaye stini steli pidlogu ta inshi elementi arhitekturi sporud mozhe buti roztashovanim v inter yeri ta ekster yeri budivli Do jogo tehnik nalezhat vsi vidi rozpisu po tinku freska ta yiyi riznovidi mozayika vitrazh enkavstika sgrafito majolika garyacha emal kolorovij cement a takozh zrobleni specialno dlya pevnogo primishennya zhivopisni panno na polotni ta gobeleni Slid vidznachiti sho olijna farba inkoli vikoristovuyetsya dlya stinopisu prote vona zarekomenduvala sebe yak nestijka j nedovgovichna Z rozvitkom tehnologij v dekorativnomu oformlenni inter yeriv povnocinno vikoristovuyutsya farbi laki ta emali na osnovi sintetichnih spoluk polivinilacetat divinilstirol perhlorvinil akrilu epoksid Priladdya dlya vikonannya monumentalnogo zhivopisu 1 korobka krishka yakoyi sluguye palitroyu dlya zmishuvannya farbi z vodoyu 2 krishka palitra korobki sho maye 18 viddiliv dlya riznih farb 3 porcelyanovi plitki dlya zmishuvannya farb 4 sklyanki dlya palitri ta plyashka dlya vodi 5 futlyar z krishkoyu 6 futlyar z ovalnim dnom u vidkritomu stani 7 rozkladnij stil dlya rozmishennya priladdya 8 nabir stalevih nozhiv na zrazok shpateliv 9 10 parni chashki dlya oliyi sho pri perehilenni ne vilivayutsya U zahidnomu mistectvoznavstvi termin monumentalne mistectvo angl monumental art zastosovuyetsya ridko prote isnuye cilij ryad terminiv blizkih za zmistom Taki termini yak en stijke neminuche mistectvo envajronment seredovishne ekologichne mistectvo lendart landshaftne mistectvo mural stinopis yaki svoyim masshtabom demonstruyut visokij profesionalizm hudozhnika ta aktualni napryamki abo tehniki publichnogo mistectva Specifika tvorchosti hudozhnika monumentalista sho pracyuye v arhitekturi polyagaye v tomu sho jomu bilshoyu miroyu anizh hudozhniku stankoviku neobhidno voloditi riznomanitnimi tehnichnimi j tehnologichnimi navichkami Stankovik u svoyemu tvorchomu zhitti mozhe buti majstrom pevnogo zhanru odniyeyi temi ta inshim U monumentalista ne isnuye takoyi mozhlivosti oskilki robota v arhitekturnomu seredovishi stavit pered nim inshi zavdannya ta vimogi Konkretni arhitekturni umovi mistobudivna situaciya priznachennya funkciyi stilovi osoblivosti ob yekta bezposeredno stvoryuyut ideyu tvoru diktuyut jogo kompozicijnu pobudovu koloristiku obrazotvorchu movu Zhivopis sho znachno dopovnyuye ta pidkreslyuye stil budivli povnoyu miroyu vidpovidaye svoyij nazvi monumentalnij Razom z tim zhivopis yakij sluzhit lishe prikrasoyu arhitekturi ale malo abo nichogo ne dodaye do yiyi stilyu nazivayetsya prosto dekorativnim zhivopisom Zrazkami monumentalnogo zhivopisu ye rozpisi sho pokrivayut budivli Starodavnogo Yegiptu Pompeyiv rozpisu chasiv Renesansu ta in U zavdannya monumentalnogo zhivopisu vhodit viyavlennya arhitekturnih form ta yih stilyu sho mozhlivo lishe pri dosyagnenni znachnoyi garmoniyi mizh arhitekturoyu ta zhivopisom Ostannij v comu vipadku ne maye samostijnogo znachennya a znahoditsya pevnoyu miroyu v pidporyadkuvanni arhitekturi Ce nadaye jomu svoyeridnij harakter sho virazhayetsya v osoblivomu traktuvanni zobrazhuvanih form farb svitla tini ta inshogo Dekorativnij nastinnij zhivopis priznachennya yakogo polyagaye lishe v ozdoblenni arhitekturi takozh pidporyadkovuyetsya osoblivim zakonam traktuvannya form farb ta inshogo oskilki j vin povinen buti v garmoniyi zi svoyeyu arhitekturoyu Takim chinom u kozhnomu nastinnomu dekorativnomu zhivopisu pidhid do virishennya malovnichogo zavdannya zavzhdi vidminnij vid pidhodu stankovogo zhivopisu oskilki realizuyetsya ne tilki zhivopisne zavdannya a j arhitekturne IstoriyaMonumentalnij zhivopis bere pochatok z glibokoyi davnini j dosyag visokogo stupenya rozvitku she zadovgo do togo chasu koli vlasne zhivopis rozvinuvsya v samostijne mistectvo sho vidokremilosya vid arhitekturi j otrimalo nazvu stankovogo zhivopisu Monumentalnij j vzagali nastinnij dekorativnij zhivopis stanovit soboyu samostijnij rozdil u zhivopisnomu mistectvi Same tomu hudozhnik sho pristupaye do prikrasi stin rozpisami povinen mati specialnu hudozhnyu pidgotovku Monumentalnij zhivopis maye j samostijnu tehniku de bazoyu dlya neyi sluzhit ne polotno a stini budivli pobudovani z materialiv vlastivosti yakih neobhidno znati sho vimagaye specialnoyi pidgotovki Tehnichni piznannya neobhidni dlya zhivopiscya j pri yih vidsutnosti nastinnij dekorativnij zhivopis unemozhlivlyuyetsya Najbilsh poshirenim vidom osnovi tobto materialom na yakomu vinikaye tvir v stankovomu zhivopisu buli derevo j polotno a v nastinnomu kamin cegla ta inshi budivelni materiali V arhitekturi minulogo osnovoyu monumentalnogo zhivopisu najchastishe sluguvali vnutrishni poverhni stin i zvodiv budivli a takozh jogo oporni elementi stovpi abo koloni Takim chinom osnovu nastinnogo zhivopisu j stanovit toj material z yakogo stvorena dana sporuda Tomu vivchennya specifiki takoyi osnovi zdatne proliti svitlo na istoriyu chas stvorennya abo atribuciyu vikonanogo na nij rozpisu Vse ce skladaye predmet ne stilki istoriyi tehnologiyi zhivopisu skilki istoriyi arhitekturi Razom z tim nastinni rozpisi vikonuvalisya ne lishe bezposeredno na budivelnomu materiali Yak pravilo vinyatkom sluguyut doistorichni naskelni malyunki ta pecherni rozpisi Priznacheni pid takij zhivopis poverhni poperedno tinkuvalis tovshina sharu kolivalasya zalezhno vid harakteru kladki stin vid dekilkoh milimetriv na tesanomu kameni do dekilkoh santimetriv v sporudah z cegli abo grubo obroblenih blokiv z kamenyu V ryadi vipadkiv takij shar tinku mozhna rozglyadati yak osnovu nastinnogo zhivopisu oskilki poryad z nim isnuvali j isnuyut prijomi napisannya na suhomu tinku napriklad olijnij klejovij ta tempernij zhivopis Vzhe v XIV XV stolitti Chennino D Andrea Chennini u svoyemu vidomomu tvori Kniga pro mistectvo rekomenduvav nastupne Dlya roboti na stini potribno yiyi promiti tinkuvati pisati prikrasi poliruvati malyuvati pisati po siromu i nareshti zakinchuvati po suhomu zmishuvati temperu prikrashati j zakinchuvati nastinnij zhivopis Ce bulo pravilom zgidno z yakim jogo suchasniki ta nastupniki stvoryuvali svoyi nastinni roboti Chennini zaznachav sho taka tehnika ne bula jogo osobistim dosyagnennyam a bula zasvoyena vid vchiteliv Mistectvo zhivopisu na stini vin nazivav najpriyemnishoyu ta prekrasnoyu robotoyu Doslidzhennya tehniki nastinnogo zhivopisu davnoruskih hudozhnikiv nerozdilno jde z pitannyam pro yiyi pohodzhennya vzagali Znajomlyachis z tehnikoyu klasichnogo zhivopisu Serednovichchya j tehnikoyu rannogo Vidrodzhennya v Italiyi staye vidomo sho ruska tehnika ye pohidnoyu vid nih prote ne pozbavlena oznak samostijnogo rozvitku Odnak viznachiti same chas yiyi pohodzhennya ta stanovlennya dosit nelegko Pochinayuchi z XII j zakinchuyuchi XIV stolittyam pro yaki zbereglisya dostovirni vidomosti staye vidomo sho vsi voni pisani v odnij tehnici hocha j riznyatsya koloritom Spilnist ris hudozhnoyi majsternosti ruskih mitciv ta afonskih chenciv stinopisciv viyaviv ta doslidiv iyeromonah ru 1701 1735 Jogo roboti bazuvalisya na davnih tekstah rukopisiv XVI stolittya sered yakih traktati zhivopiscya ta ikonopiscya ru yakij pracyuvav na Afoni Pitannya dovgolittya tvoriv stinopisu sho znahodyatsya ne v muzejnih umovah zavzhdi hvilyuvali hudozhnikiv sponukayuchi yih do poshuku najbilsh docilnogo rozv yazannya takih zadach vihodyachi z materialiv i rivnya rozvitku tehnologiyi harakternih dlya chasu stvorennya vitvoriv Svogo chasu hudozhnik zhivopisec I Yu Ryepin na Vserosijskomu z yizdi hudozhnikiv u 1911 roci skazav Yaksho zlochinni arhitektori yaki pobuduvali budinki steli karnizi sho padayut to tak samo zlochinni neosvicheni zhivopisci yaki napisali kartini freski sho obluplyuyutsya Same na uniknennya cogo suchasnij hudozhnik povinen vikoristovuvati vsi zasobi vsi znannya yaki buli nakopicheni do cogo chasu naukoyu ta praktikoyu Vin povinen buti tehnologichno gramotnim i zastosovuvati vsi vidomi materiali j tak yih vikoristovuvati pri vedenni robit shob dosyagti ne tilki hudozhnih visot ale i dovgolitnogo zberezhennya tvoriv Vivchennyam nakopichenogo dosvidu v comu vidi obrazotvorchogo mistectva zdavna zajmalisya predstavniki riznih narodiv Pochinayuchi z chasiv antichnosti vidatni osobi yak Gaj Plinij Sekund Mark Vitruvij Pollion pochali sistematizuvati nayavnij dosvid monumentalnogo zhivopisu Hudozhniki j arhitektori nastupnih stolit yak to ru Leon Battista Alberti Dzhordzho Vazari Chennino D Andrea Chennini Dionisij Furnagrafiot pidnyali mistectvo rozpisu na stacionarnij poverhni na novij riven Suchasnij teoretichno praktichnij bazis ye plodom praci velikoyi kilkosti vchenih doslidnikiv ta tehnologiv sered yakih mozhna vidiliti Pankevich Yu I Bojchuka M L Petrova A I ta inshi Na teritoriyi Ukrayini monumentalne mistectvo vidomo z chasiv Kiyivskoyi Rusi Pochinayuchi z XVI st v nastinnomu rozpisi vzhe virazno pochali proyavlyayutsya risi nacionalnoyi samobutnosti ukrayinskogo narodu Onufriyivska cerkva v s Lavrove ta cerkva Svyatogo Duha v s Potelichi na Lvivshini Mistectvoznavec doslidnik ukrayinskoyi arhitekturi muzejnik Taranushenko Stefan Andrijovich pidkreslyuvav sho nasha arhitektura z drugoyi polovini XVI XVII st napovnyuvalasya novim zmistom Z jogo doslidzhen stalo vidomo sho principi pobudovi arhitekturno hudozhnogo obrazu monumentalnih pam yatok cogo periodu nablizhayetsya do principiv pobudovi hudozhnogo obrazu v italijskomu mistectvi dobi Renesansu Vidatnoyu pam yatkoyu dobi ukrayinskogo renesansu z jogo kultom simetriyi j garmoniyi ye cerkva sv Yuriya v Staromu Hutori U XVII st nastinnim rozpisom bulo ozdobleno bagato religijnih sporud zokrema Troyickij sobor Gustinskogo monastirya na Slobozhanshini U XVIII na pochatku XIX st nastinni rozpisi zbagachuvalisya miscevoyu tematikoyu Same tomu ukrayinskij dekorativnij rozpis pokazuye istoriyu kulturi ukrayinskogo narodu Zavdyaki diyalnosti ukrayinskogo istorika arheologa etnografa folklorista leksikografa pismennika doslidnika istoriyi ukrayinskogo kozactva Dmitra Ivanovicha Yavornickogo stalo zagalno vidomo pro dekorativnij rozpis Do nogo nihto ne zvertav uvagi ni na dekorativnij ni na nastinnij rozpisi nihto yih ne kolekcionuvav Navit takij vidomij ukrayinskij etnograf yak Fedir Kindratovich Vovk ne tilki ne doslidzhuvav cej vid narodnogo mistectva a j navit ne znav pro nogo Slid zaznachiti sho nastinnij rozpis u kozhnij miscevosti krayini mav svoyi osoblivosti vidriznyalisya kolorit vlasne ornament ta rozmishennya dekoru Rozpisi Hmelnichchini bilsh geometrizovani velikij ornament u bilo chervonij gami na temnomu foni Dlya Vinnichchini bilsh harakternij skladnij roslinnij ornament sho zobrazhuvavsya na svitlo siromu tli z vikoristannyam biloyi farbi Nastinni rozpisi Hersonskoyi ta Kirovogradskoyi oblastej blizki do podilskih ale ornamentalno voni ye mensh navantazheni sho zagalom harakterno dlya vsogo pivdennogo regionu Ukrayini Na Chernigivshini ta u pivnichnih oblastyah Ukrayini stinopis majzhe ne vikoristovuvavsya Dlya Poltavshini nastinnij rozpis ne harakternij a yaksho i vikoristovuvavsya to ne mav osnovnogo dekorativnogo navantazhennya Panivnimi v ozdoblenni inter yeru tut ye keramika gobeleni ta vishiti rushniki Rozpis Dnipropetrovshini nevelikij za rozmirom ale mav znachno bilshu kilkist dribnih detalej Same stinopis na bilomu tli vishezgadanoyi miscevosti stav osnovoyu dlya rozvitku ciloyi ornamentalnoyi shkoli petrikivskogo rozpisu Tehnika stinopisuTempera Dokladnishe Tempera Tempera ital temperare zmishuvati poyednannya bud yakogo kleyu proklejka vodnij rozchin kleyu z bud yakoyu oliyeyu Temperoyu takozh nazivayetsya sposib zhivopisu vikonuvanij farbami spoluchnist yakih dosyagayetsya naturalnoyu abo shtuchnoyu emulsiyeyu U pershomu vipadku do emulsij vidnosyatsya zokrema moloko ta yajce golovnim chinom zhovtok yakij ye idealnoyu naturalnoyu emulsiyeyu U drugomu vipadku shtuchni yayechni zhovtkovo olijni zhovtkovo lakovi ta kazeyinovo olijni emulsiyi Farbi na emulsijnomu spoluchnikovi odin z najdavnishih materialiv stinopisu Vikoristannya klejovih vlastivostej yajcya dlya zakriplennya farb na bud yakij poverhni zarodilosya v starodavni chasi Bagato doslidnikiv govoryat sho jmovirno ciloyayechni ta zhovtkovi emulsiyi dlya zakriplennya farb na arhitekturnih poverhnyah vikoristovuvali she yegiptyani v 3200 1200 rr do n e Pevno vidomo sho ci emulsiyi buli vidomimi j shiroko zastosovuvali v stinopisu antichnogo svitu VIII st do n e IV st n e za chasiv Vizantiyi IV XV st v Serednovichchi VIII XIV st ta v Epohu Vidrodzhennya XIV XVI st V Yevropi emulsijnimi farbami golovnim chinom zhovtkovoyu temperoyu koristuvalisya yak v stinopisu tak i pri roboti na doshkah Cej hudozhnij material yakij maye cilij ryad pozitivnih yakostej i sluzhiv mistectvu bagato stolit maye razom z tim cilij ryad istotnih tehnologichnih nedolikiv V epohu Vidrodzhennya v Italiyi farbi na naturalnih zhovtkovih abo ciloyayechnih emulsiyah viklikali bagato trudnoshiv pid chas roboti hudozhnikiv Do golovnih problem slid vidnesti malu atmosferostijkist barvistih shariv yaki formuvali ci farbi a otzhe j problemu dovgolittya zberezhennya tvoriv V kinci XIX stolittya v Zahidnij Yevropi bula rozroblena shtuchna kazeyinovo olijna emulsiya i na yiyi osnovi stvoreno farbi kazeyinovo olijna tempera vilni vid tehnologichnih nedolikiv temperi na osnovi naturalnoyi yayechnoyi emulsiyi Takozh voni za bagatma pokaznikami perevershuyut farbi na shtuchnih yayechno olijnih i yayechno lakovih emulsiyah Z pochatku nashogo stolittya j po teperishnij chas voni znahodyat shiroke zastosuvannya u majstriv stinopisu Temperni farbi v zhodnomu razi ne mozhna zmishuvati yih nakladayut tonkimi sharami odnu poryad z inshoyu bez bud yakih perehodiv Same tomu na vidminu vid olijnogo zhivopisu v temperi vikoristovuyutsya vlasne prosti poyednannya farb Dlya modelyuvannya vikoristovuyut shtrihuvannya i vidtinki tonu Garnoyu vlastivistyu temperi ye te sho vona rivnomirno sohne i ne utvoryuye trishin efekt krakelyuru Pam yatki monumentalnogo mistectva tempera Rozpisi sarkofagiv davnoyegipetskih faraoniv vikonani tempernimi farbami Nacionalnij muzej u Varshavi Stelya Tuluzkogo kapitoliyu en Tayemna vecherya Leonardo da Vinchi trapezna monastirya Santa Mariya delle Graciye Milan Olijni farbi Dokladnishe Olijnij zhivopis ta Olijni farbi Problemnist temperi zmushuvala hudozhnikiv shukati rizni sposobi podolannya nedoskonalostej cogo materialu Za dopomogoyu riznomanitnih doslidiv voni shukali novi materiali zdatni na optimalnomu rivni zabezpechiti realizaciyu hudozhnih zadumiv Farbi na naturalnih yayechnih emulsiyah dominuvali do kincya XVI stolittya v Italiyi j do XVII stolittya v inshih krayinah Zahidnoyi Yevropi Zgodom yihnye misce posili olijni farbi Voni zgaduvalisya she v X stolitti a v XII nimi vikonuvalisya neveliki roboti po rozpisu stin ale dosit ridko Najbilshij rozkvit populyarnosti takih farbi u stinopisi prijshovsya na period XVIII XIX stolittya Razom z tim j olijni farbi ne buli idealnim materialom Voni mali svoyi nedoskonalosti obumovleni yak nedolikami spoluchnosti tak i skladnoyu tehnologiyeyu vedennya robit problemami zberezhennya vitvoriv Osoblivo vidnosno stinopisu de cej material pokazav sebe majzhe povnistyu nepridatnim do spravi Ce bulo viklikano golovnim chinom tim sho olijni farbi yak chudovij material dlya stankovogo zhivopisu viyavivsya nedovgovichnim na stinah Oliya rozpadalasya vid yidkogo vapna ta luzhnih solej sho mistilisya u tinku Na rivnih poverhnyah stin i stel hudozhniki navit vikoristovuvali pidramnik ale na krivolinijnih kupolah apsidah konhah ce bulo nemozhlivo Hudozhniki zastosovuvali riznomanitni izolyacijni shari golovnim chinom bitumno smolyani z metoyu ne dopustiti zgubnogo vplivu lugu tinku na oliyu U XVII j v nastupni stolittya azh do XX olijnimi farbami v arhitekturi pisali bagato ale vse zh taki ne bezposeredno po ploshinah stin a na polotni prikleyuyuchi ostanni pryamo na tink abo natyaguyuchi yih na pidramniki j potim vzhe montuyuchi na kam yanu ploshinu Zhiri ta oliyi roslinnogo i tvarinnogo pohodzhennya podibni mizh soboyu z himichnoyi tochki zoru ale voni rozriznyayutsya za harakterom vihidnih kislot Zovsim inshim himichnim skladom vidriznyayutsya mineralni oliyi sho ye sumishshyu riznomanitnih ridkih spoluk z nafti abo smoli napriklad parafinova j vazelinova oliya Oliyi na dotik zhirni legshi za vodu neletki j zalishayut plyami sho ne znikayut navit pri nagrivanni Rozchinyayutsya v skipidari hloroformi ta benzeni Pid diyeyu vodyanoyi pari pid tiskom eteri zhirnih kislot gidrolizuyutsya rozsheplyuyuchis z chastkovim poglinannyam vodi na vihidni skladovi chastini Z nih potim otrimuyut zhirni kisloti j glicerin Roslinni oliyi otrimuyut presuvannyam abo ekstrakciyeyu nasinnya Dlya zhivopisu najbilsh pridatnimi ye oliyi oderzhani holodnim presuvannyam Oliyi oderzhani garyachim presuvannyam ta ekstrakciyeyu dlya cih cilej nepridatni Ostanni zastosovuyutsya dlya tehnichnih cilej z nih viroblyayut milo ta malyarni olifi Yaksho roslinni oliyi piddayutsya vplivu atmosferi to voni reaguyut po riznomu proyavlyayuchi pri comu svoyi individualni vlastivosti Deyaki shvidko ushilnyuyutsya ta vreshti resht tverdnut Ci oliyi nazivayutsya tverdiyuchimi abo visihayuchimi llyana makova gorihova Ne visihayucha oliya gustiye na povitri ale nikoli do kincya ne tverdiye olivkova migdaleva Mizh oboma grupami znahodyatsya napiv visihayuchi oliyi sonyashnikova bavovnyana yaki gustiyut na povitri ale na yih poverhni v krashomu vipadku utvoryuyetsya lishe tonka plivka Grupi napiv visihayuchoyi oliyi tochno ne vstanovleni oskilki deyaki z nih vidnosyat do visihayuchih a inshi do nevisihayuchih Olijnij zhivopis tak i ne mav bi shirokogo poshirennya yakbi ne zruchnosti j deyaki perevagi v porivnyanni z inshimi tehnikami Olijni farbi dobre sohnut sho dozvolyaye robiti istotni zmini dodatki dopisi Kartina rivno yak i rozpis na stini olijnimi farbami vidnosno stijkij yaskravij za farbami malo zminyuyetsya z chasom hocha j potrebuye vidpovidnih umov dlya zberezhennya Pam yatki monumentalnogo mistectva olijni farbi Lono Avraamove pochatkovo bula stvorena freska u spivavtorstvi Danila Chornogo ta Andriya Rublova ale potim rozmalovana olijnimi farbami Sebastyano del Pjombo Nesennya hresta olijni farbi na shiferi Nacionalnij muzej Prado Shipione Pulcone Vnebovzyattya Divi Mariyi olijni farbi na shiferi San Silvestro al Kvirinalye Klejovi farbi Klejovi farbi odin z najdavnishih materialiv yakij poryad z farbami na prirodnih emulsiyah zastosovuvavsya v stinopisu protyagom bagatoh stolit Spoluchnikom u cih farbah vikoristovuyut golovnim chinom tvarinnij i roslinnij kleyi U procesi vivaryuvannya riznogo rodu vidhodiv m yasnih ta shkiryanih produktiv otrimuyut tak zvanij stolyarnij klej plitkovij abo v granulah Vivaryuyuchi zerna pshenici abo zhita gotuyuchi vidvar z cih zeren otrimuyut roslinnij klej Dosit chasto dlya jogo vigotovlennya vikoristovuyut klejster z boroshna Osnovnij nedolik klejovih farb vidnosno mala atmosferostijkist yih barvistogo sharu yakij cherez nizku prichin dosit shvidko vtrachaye svizhist ta yaskravist U vologih primishennyah de vidchutnij perepad temperaturi sho prizvodit utvorennya kondensatu na zovnishnih stinkah klej spoluchna farba rujnuyetsya zagnivaye chorniye i tomu podibne Barvistij shar pochinaye lushitisya j vidsharovuyetsya rozpis staye povnistyu nepridatnim Razom z tim u primishennyah suhih i dostatno osvitlenih rozpis klejovimi farbami dovgi roki zberigaye barvistist i krasu vidtinkiv Yaksho vrahuvati prostotu prigotuvannya klejovih farb zruchnist roboti nimi nizku cinu materialiv to nevazhko zrozumiti chomu ci farbi shiroko vikoristovuyutsya U klejovih farb z kazeyinovim kleyem ye i perevagi yaki vigidno vidriznyayut yih vid farb na tvarinnomu i roslinnomu kleyevi Voni dayut bilsh micnij ta bilsh atmosferostijkij barvistij shar a otzhe i ye bilsh trivkimi Deyaki tehnologi vvazhayut sho cimi farbami mozhna pisati navit v ekster yeri ale za umovi sho osnova na yakij bude stvoreno rozpis arhitekturni poverhni povinna buti micnoyu ta suhoyu Osoblivoyi uvagi zaslugovuye Dominikanskij monastir u Lvovi Z chasu svogo isnuvannya jogo budivli zaznali bagatoh remontiv ta perebudov Sered nih najcikavishoyu ye mala trapezna zala sho v minulomu perebudovuvalasya j same cherez te zaraz skladayetsya z dvoh riznih za formoyu ta rozmirami chastin U zahidnij chastini primishennya pid rozpis buli predstavleni dvi stini V rozpalubkah sklepinnya roztashovano chotiri kompoziciyi po dvi na pivnichnij ta pivdennij stinah Pid chas chergovoyi restavraciyi same tut bulo znajdeno shist kompozicij v shirokih obramlennyah yaki v 1906 roci vikonav Karol Politinskij Jmovirno vin pracyuvav yak restavrator nad rozpisami sklepinnya chastkovo peremalyuvavshi yih U miscyah vtrat sharu tinku mozhna znajti poperednye alfrejne malyuvannya yake v riznih miscyah vidriznyayetsya odne vid odnogo v odnomu vipadku ce klejove malyarstvo v inshomu temperne Vishezgadani obstavini dozvolyayut govoriti pro te sho stinopis Politinskogo vikonanij v tehnici olijnoyi temperi v mezhah scen ta v klejovij na obramlennyah Nastupnim cikavim dlya doslidzhennya ob yektom klejovogo zhivopisu ye Cerkva svyatogo Mikolaya v Goryanah Uzhgorod Cerkva skladayetsya z dvoh chastin rotondi XI stolittya u formi okruglogo shestigrannika zi stinami tovshinoyu 2 5 m ta malenkimi viknami bijnicyami ta pribudovi do rotondi z zahidnogo boku u XV stolitti Priblizno todi zh u XV stolitti chastinu rotondi bulo rozibrano ta pribudovano pryamokutnu navu cerkvi Sv Mikolaya a samu rotondu peretvoreno na vivtarnu chastinu hramu 1912 roku nad zahidnim fasadom cerkvi nadbudovano derev yanu dzvinicyu Rozpis rotondi vikonano za dopomogoyu klejovih farb Rizni kombinaciyi takoyi tehnologiyi vidomi v davnoruskomu monumentalnomu malyarstvi de klejova farba zastosovuvalas dostatno shiroko Vona duzhe blizka do tehnologiyi ikonopisu U praktichnomu zastosuvanni same taka tehnika ye shvidkoyu ta dozvolyaye rozpisuvati ploshu stini shvidshe anizh pri zastosuvanni freski Doslidniki dijshli dumki sho klejovij ikonopisnij metod bulo obrano ne vipadkovo Vin dozvolyav shvidko pidgotuvati do rozpisu uves ob yem rotondi j odrazu cherez dekilka dniv rozpochati stinopis Z oglyadu na neveliku ploshu dostupnoyi dlya malyuvannya poverhni ne viklyucheno sho pracyuvav lishe odin vikonavec z pomichnikami Pam yatki monumentalnogo mistectva klejovi farbi Inter yer Mihajlivskogo palacu v Sankt Peterburzi rozpisano kleyevimi farbami Rozpis Goryanskoyi rotondi Vikoristannya klejovih farb v stinopisi Goryanskoyi rotondi Freska Dokladnishe Freska Pid terminom freska rozumiyetsya napisannya penzlem po sirij vapnyanij osnovi gruntu farbami pigmentami rozvedenimi vodoyu bez bud yakoyi spoluchnoyi rechovini abo farbami sho mayut u svoyemu skladi vapnyanij spoluchnik vapnyane tisto vapnyanu vodu gidrat okisu kalciyu Vlasne termin freska pohodit vid ital a fresco abo ital affresco po siromu she svizhomu vapnyanomu gruntu Inkoli vzhivayetsya viraz bouone fresco spravzhnya freska Isnuye viraz fresco a secco freska po suhomu yaka za svoyeyu suttyu ye prosto robotoyu vapnyanimi farbami farbami na vapnyanomu spoluchniku po suhij obtinkovanij poverhni Ci dva utochnennya bouone fresco i fresco a secco znadobilisya tomu sho v Italiyi terminom fresco nazivayut vsi rozpisi bud yakim materialom yaki vikonani v arhitekturi Isnuye dumka sho na teritoriyi kolishnoyi Kiyivskoyi Rusi termin freska z yavivsya lishe na rubezhi XVI XVII stolittya oskilki takogo harakteru roboti v litopisnih vidomostyah zvedennyah statutah i ukazah nazivali stinopis po siromu levkasu Sam zhe termin stinopis oznachaye vsi vidi rozpisu na arhitekturnih poverhnyah vikonani v bud yakij tehnici rozpis po siromu levkasu emulsijnimi spoluchnikami abo klejovimi farbami Freska bula shiroko poshirena v minuli epohi Doslidnikami vvazhayetsya sho cej vid zhivopisu buv vidomij za chasiv Starodavnoyi Greciyi pisali neyu v Drevnomu Rimi Vizantiyi na Rusi X XII stolit v Kiyevi Novgorodi Pskovi Vid rozpisiv Starodavnoyi Greciyi periodu XI I st do n e do nas dijshli tilki dva pam yatniki rozpis tak zvanoyi Grobnici pirnacha ta rozpis v kazanlikskij grobnici Naprikinci X pochatku XI storichchya monumentalnij zhivopis aktivno rozvivayetsya u knyazivstvah na teritoriyi suchasnoyi Nimechchini Tak zvanij ottonivskij zhivopis spochatku spiravsya na tradiciyi rannohristiyanskogo mistectva odnak zgodom zaznav dokorinnoyi transformaciyi V cej chas harakternimi risami nimeckogo monumentalnogo freskovogo zhivopisu stayut ploshinnist grafichnist lokalnist koloru Pid vplivom vizantijskogo zhivopisu poshirenim staye zolote tlo arhitektura j pejzazh zvodyatsya do minimumu j nabuvayut dosit umovnogo harakteru Ispanskij zhivopis XI XII stolit virobiv svij vidminnij stil freski vikonuvalisya u grafichnij linijnij maneri malyunok buv energijnij kontur pidkreslyuvavsya chornoyu liniyeyu farbi nakladalisya ploskoyu plyamoyu kolirna gama dosit skupa ale mala zvuchnist Tak buli rozpisani j sobori i monastirski hrami i neveliki kaplichki roztashovani u gorah Pireneyiv Monumentalnij zhivopis vtrativ svoyu panivnu rol u gotichnij period U gotichnih sporudah majzhe znikla gladka poverhnya stini na yakij mogla b rozmistitisya freska Vodnochas dlya zobrazhen vikoristovuvali velichezni vikna Zobrazhennya u viknah tak zvani vitrazhi skorishe mozhut buti zistavleni z mozayikoyu anizh iz zhivopisom sho vikonuyetsya penzlem Dostatno vazhlivoyu znahidkoyu stalo vidkrittya fresok v cerkvi Sv Onufriya sho ye golovnoyu budivleyu Lavrijskogo monastirya yaku bilshist suchasnih doslidnikiv datuyut XIII stolittya Protyagom dovgogo chasu budivlya znachno zminyuvala svij viglyad oskilki yiyi perebudovuvali ta dobudovuvali Suchasnogo viglyadu vona nabula v 1910 14 rokah koli bulo rozibrano deyaki stari sklepinnya j zrobleni novi pribudovano tambur zmineno zovnishnij dekor yakomu nadali neoromanskih ris zamist barokovih Same pid chas remontnih robit u 1910 roci bulo vidkrito fragmenti serednovichnih fresok yaki zbereglisya na stinah pritvoru Zobrazhennya rozmishene v troh gorizontalnih smugah u nizhnij sceni na temi Akafista Bogorodici u serednij svyati v medaljonah u verhnomu Vselenski sobori Doslidniki zauvazhili sho za stilistichnimi oznakami stinopis vikonanij u pislyavizantijskij period Za deyakimi pripushennyami chas jogo stvorennya datuyut seredinoyu XVI stolittya j vidnosyat do roboti majstriv z Peremishlya nini Pshemisl Polsha Unikalnist rozglyanutih fresok polyagaye u tomu sho uprodovzh dovgogo chasu ce buv yedinij vidomij vitvir ukrayinskih hudozhnikiv monumentalistiv XIV XVI stolittya na teritoriyi Ukrayini Pam yatki monumentalnogo mistectva freska Freska v en Pestum Stelya v nekropoli frakijskoyi grobnici Sgrafito Dokladnishe Sgrafito Sgrafito ital sgraffito vidnosno moloda tehnika stinopisu sut yakoyi polyagaye v poslidovnomu nanesenni tonkih kolorovih shariv vapnyano pishanogo vapnyano cementno pishanogo abo cementno pishanogo rozchiniv na arhitekturnu ploshinu Dali vidbuvayetsya proces proshkryabuvannya znyattya specialnimi instrumentami svizhih she ne zasohlih verhnih shariv farbi do rozkrittya nizhnih sho vidriznyayutsya za kolorom i tonom Pervisna lyudina vidryapuvala reshtkami kamenyu na stini pecheri primitivnij malyunok Ce ne sho inshe yak odin z najdavnishih vidiv sgrafito Vidomi malyunki vikonani prosto palcem po vologomu sharu glini nanesenomu na stinu pecheri Cej sposib stinopisu ye takozh vidom sgrafito Umilci Kiyivskoyi Rusi vikoristovuvali cyu tehniku perevazhno dlya dekoruvannya glinyanogo posudu Vidryapani malyunki mozhna zustriti na keramichnih virobah vsih drevnih narodiv U XV stolitti italijski arhitektori povsyudno vdavalisya do tinkuvannya velikih ploshin fasadiv U zv yazku z cim sgrafito zdobulo populyarnosti oskilki bulo bilsh stijkoyu tehnikoyu anizh freska j mensh vitratnoyu za rizblennya po kamenyu j inkrustaciyu Stini palaciv takih mist yak Florenciya Rim ta inshih yevropejskih mist dekoruvalisya za dopomogoyu takoyi tehniki azh do XVII stolittya koli interes do fasadnih rozpisiv stav postupovo zgasati U knizi Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv u rozdili Pro prikrashannya budivel za dopomogoyu sgrafito yake ne boyitsya vodi i pro te sho potribno dlya ciyeyi roboti a takozh pro te yak vikonuvati na stinah groteski Dzhordzho Vazari vkazuye na yiyi kombinuvannya z freskovim rozpisom Same vin zaznachav sho vid zhivopisu koli odnochasno poyednuyutsya malyunok i zhivopis nazivayetsya sgrafito Jogo priznachennya lishe v obramlenni fasadiv budinkiv i palaciv yaki cim sposobom prikrashayutsya shvidshe i zovsim ne boyatsya vplivu vodi Ce staye mozhlivim zavdyaki tomu sho vsi liniyi ne malyuyutsya vugillyam abo inshim podibnim materialom a vikonuyutsya za dopomogoyu zaliznogo znaryaddya rukoyu zhivopiscya Ryad viznachnih ob yektiv zi zrazkami dekoruvannya fasadiv sgrafito zbereglisya v Centralnij i Shidnij Yevropi Napriklad fasad Shvarcenberzkogo palacu zvedenogo v drugij polovini XVI stolittya v Prazi praktichno povnistyu pokriti malyunkami v cij tehnici Stini serednovichnogo zamku Litomishl takozh rozpisani sgrafito V kinci XIX stolittya tehnika sgrafito znovu nabula shirokogo poshirennya Anglijskij hudozhnik en zastosuvav vapnyano cementni rozchini dlya sgrafito pri rozpisu fasadiv i inter yeriv ryadu viktorianskih cerkov Pidkreslena dekorativnist ciyeyi tehniki zrobila yiyi dosit populyarnoyu v arhitekturi ar nuvo modern ta ar deko v Yevropi j SShA U 60 ti roki monumentalnij zhivopis v tehnici sgrafito na teritoriyi Ukrayini otrimav novij impuls svogo rozvitku sho stalo dostupnim zavdyaki z radikalnoyu zminoyu metodiv budivnictva Voni buli sformovani u Postanovi CK KPRS i Uryadu Ministriv SRSR Pro usunennya nadmirnostej u proyektuvanni i budivnictvi vid 4 listopada 1955 roku Z cogo chasu u praktici monumentalnogo zhivopisu shiroko zastosovuvalisya rizni kombinaciyi sgrafito z inshimi sposobami stinopisu sgrafito z alfresko z mozayikoyu z inkrustaciyeyu kolorovogo tinku z rizblenim abo formovanim relyefom z cementu abo gipsu z vikoristannyam prisipki krihti kolorovih marmuriv cegli keramiki skla ta inshih materialiv shlyahom vdavlennya yih v sirij tink i bezlich inshih variacij Cya tehnika odna z najbilsh poshirenih v suchasnomu stinopisi Ne v ostannyu chergu zavdyaki otrimuvannyu viraznih dekorativnih ornamentiv vstavok ta inshogo prostimi zasobami Dodatkovoyu perevagoyu ye te sho staye mozhlivo bez osoblivih zusil stvoryuvati znachni za masshtabami syuzhetno tematichni tvori Sut ciyeyi tehniki polyagaye v tomu sho na arhitekturnu ploshinu poslidovno odin na odnogo pochinayuchi z najtemnishih toniv nanosyatsya shari kolorovih vapnyano pishanih ta inshih kolorovih rozchiniv Voni nanosyatsya na arhitekturnu ploshinu zvichajnim sposobom tinkuvannya za dopomogoyu napivtertka kelmi sokola i tertki Tovshina nakladenih shariv kolivayetsya v mezhah 0 2 1 sm Koli vsi shari kolorovih rozchiniv naneseni na verhnomu she tilki zlegka pidsohlomu zalishayut olivcem abo zagostrenoyu palichkoyu konturi majbutnoyi kompoziciyi Lishe pislya cogo pristupayut do roboti pevnimi instrumentami tehnikoyu sgrafito Pam yatki monumentalnogo mistectva sgrafito cs rozpisano v tehnici sgrafito fasad Litomishlskogo zamku fasad budivli po vulici Kopistinskogo u Lvovi Mozayika Dokladnishe Mozayika ta Mozayiki Kiyeva Mozayika ce zobrazhennya vikonane z odnoridnih abo riznih za materialom chastin kamin smalta keramichna plitka ta inshi Vona ye odnim z osnovnih vidiv monumentalnogo mistectva j vikoristovuyetsya dlya prikrashannya virobiv dekorativno prikladnogo mistectva Osoblivim vidom mozayiki ye inkrustaciya sho vikladayetsya zi shmatkiv prostoyi geometrichnoyi chi skladnishoyi formi yaki zakriplyuyutsya v grunti cement mastika visk Mozayika odin z najdavnishih vidiv oblicyuvannya j dekorativnogo ozdoblennya arhitekturi Mozayika navit sogodni prodovzhuye rozvivatisya yak v hudozhnomu rozuminni tak i v stvorenni krashih skladiv gruntiv i krashih tehnologichnih procesiv vedennya robit Starodavni rimlyani nazivali cyu tehniku opus musivum sho oznachaye skladenij zi shmatkiv U slov yanski movi cej termin prijshov z italijskoyi abo francuzkoyi movi v yakih vono zvuchalo yak mazaico ta vidpovidno mozaique Najdavnishij pam yatnik ciyeyi tehniki sho dijshov do nas ce zalishki ornamentalnogo dekoru oblicyuvannya stin i napivkolon drevnogo shumerskogo hramu v misti Ur IV tisyacholittya do n e Vona bula vikonana z obpalenih glinyanih kliniv osnovi yakih buli pokriti riznokolorovoyu glinoyu U Vizantiyi znachnij rozkvit prijshovsya na IV stolittya Smaltoyu vikladali velichezni ploshi prikrashayuchi mozayikoyu inter yeri hramiv vid pidlogi do kupola stvoryuyuchi cili ansambli zi skladnih bagatofigurnih kompozicij vstavok ornamentiv Prikladom mozhut sluguvati nastupni sporudi bazilika San Vitale v Ravenni 547 rik monastir Uspinnya Bogorodici v Nikeyi zrujnovana turkami v 1922 roci cerkva Hora v Konstantinopoli peretvorena turkami na muzej ta bagato inshih Na teritoriyu Rusi tehnika mozayiki potrapila pochinayuchi z X stolitti j protyagom bilshe nizh dvisti rokiv neyu prikrashali osnovni primishennya hramiv ta inshih kultovih sporud Sered nih najvidomishimi ye kiyivski Sofiyivskij sobor priblizno 1037 ta Mihajlivskij Zolotoverhij monastir 1108 Zmoga spoglyadati ta doslidzhuvati mozayiku vishezgadanih sporud ye velikoyu zaslugoyu naukovciv restavratoriv i muzejnih pracivnikiv Do pochatku suchasnih restavracijnih robit mozayiki cih sporud viglyadali zovsim inakshe yih vkrivali bagatovikovi shari kiptyavi j pilu Mozayiki golovnogo kupola j triumfalnoyi arki Sofiyivskogo soboru buli zamalovani olijnimi farbami Odnak ce bulo zrobleno ne navmisne a cherez brak inshih zasobiv restavraciyi u ti chasi U 1884 roci profesor Prahov restavruyuchi monumentalnij zhivopis golovnogo kupola Sofiyi viyaviv sho mozayiku tut bulo prikripleno do muruvannya cvyahami Vin dijshov visnovku sho poperednik z metoyu zberezhennya mozayiki vid osipannya ne mav inshogo viboru yak prosto pribiti yiyi cvyahami z navmisno splyushenimi golivkami vvazhayetsya sho bulo zrobleno naprikinci XVII pochatku XVIII stolittya koli mozayiki golovnogo kupola j triumfalnoyi arki bulo zamalovano oliyeyu Hocha mozayika vijshla z modi ta bula zaminena freskami deyaki veliki hudozhniki dobi Vidrodzhennya takozh pracyuvali v starovinnij tehnici Robota Rafaelya Stvorennya svitu v kupoli kaplici Kidzhi v Santa Mariya del Popolo ye yaskravim prikladom mozayik svoyeyi dobi vikonana venecijskim majstrom Luyidzhi di Pache Pid chas papstva Klimenta VIII 1592 1605 bula zasnovana organizaciya Congregazione della Reverenda Fabbrica di San Pietro yakij bulo doruchenoyu zavershiti ozdoblennya novozbudovanogo Soboru Svyatogo Petra Zamist fresok kavernoznu baziliku v osnovnomu prikrashali mozayikami Mozayiki soboru Svyatogo Petra chasto demonstruyut zhivi barokovi kompoziciyi stvoreni za proektami chi polotnami Gvido Reni Domenikino Karlo Maratta ta bagatoh inshih Rafael predstavlenij mozayichnoyu kopiyeyu ostannoyi kartini Preobrazhennya Bagato riznih hudozhnikiv zrobili svij vnesok u mozayiku XVII XVIII stolit u sobori Svyatogo Petra zokrema ta Tvori Fabbrica chasto vikoristovuvalisya yak papski darunki Sered viznachnih mozayik XIX stolittya mozhna zgadati mozayiki Edvarda Bern Dzhonsa u cerkvi Svyatogo Pavla u stinah Rimu She odna suchasna mozayika yaku varto vidznachiti ce najbilsha v sviti mozayichna instalyaciya roztashovana v sobornij bazilici Sent Luyisa shtat Missuri Deyaki suchasni mozayiki ce roboti u stili katalonskij modern arhitektoriv Antonio Gaudi ta Hosepa Mariyi Zhuholya zokrema mozayiki u parku Guel v Barseloni Dovgovichnist zberezhennya mozayik zabezpechuvalasya materialami z yakih voni stvoryuvalisya Same cherez cyu yakist u poyednanni z dekorativnistyu yaskravistyu toniv j zmushuvali zhivopisciv zvertatisya do ciyeyi tehniki Ne zupinyalo yih navit vidnosna trudomistkist roboti pid chas prigotuvannya materialu skladnist vikonannya samih robit naboru a takozh visoka vartist Prirodnij kamin keramika klini plitki kubiki ta inshe i smalta materiali dijsno dovgovichni voni zberigayutsya ne zminyuyuchi koloru j vidtinkiv Razom z tim slabkim miscem mozayiki v usi chasi buli osnovi na yakih voni rozmishuvalisya a same grunti Same voni yak osnova dlya zhivopisu najbilshe shilni do rujnuvan vid riznogo rodu atmosfernih vpliviv vologi vitru pryamih sonyachnih promeniv ta inshogo Shob zmenshiti ce negativne yavishe hudozhniki minulogo eksperimentuvali zi skladom gruntiv rozchinami pastami ta mastikami Mitci suchasnosti mayut bilshe mozhlivostej ta zasobiv j tomu vikoristovuyut yak tradicijni tak i novitni materiali na osnovi sintetichnih polimeriv yih dispersij ta emulsij Pam yatki monumentalnogo mistectva mozayika Fragment mozayiki en 2600 rik do n e Zhinki sportsmenki grayut v m yach P yacca Armerina IV stolittya Dnipro torgovelnij shlyah Kiyivskij richkovij vokzal Bogomatir Oranta Sofijskij sobor Silikatni ta termofosfatni farbi Silikatnimi farbami nazivayutsya farbi u yakih yak spoluchnij material vikoristovuyetsya tak zvane ridke sklo vodnij rozchin luzhnogo silikatu i kremnezemu Ridke sklo otrimuyut z rozchinnogo skla produktu splavu sumishi kvarcovogo pisku z sodoyu abo potashem pri temperaturi 1400 1450 C i tisku v 15 20 atmosfer Rozchinne sklo yavlyaye soboyu prozoru sklopodibnu masu silikat brilu bezbarvnu abo zlegka zelenuvatogo chi zhovtuvatogo vidtinku Vin nagaduye brili zvichajnogo skla takozh silikatnogo ale inshogo himichnogo skladu vnaslidok chogo vono nerozchinne u vodi Pro ridke sklo she v I stolitti zgaduvav u svoyemu traktati Prirodnichoyi istoriyi vidomij rimskij pismennik i vchenij Plinij Starshij Dani pro jogo vigotovlennya mistyatsya i v pracyah serednovichnogo alhimika Vasilya Valentina pochatok XVI stolittya U XIX stolitti v rezultati fundamentalnih robit nimeckogo vchenogo en ridke sklo otrimalo shiroke zastosuvannya yak spoluchnik farb sho vigotovlyavsya golovnim chinom dlya dekorativnih robit v arhitekturi Do 1968 roku silikatnimi farbami v Ukrayini bulo napisano kilka panno na fasadah shkil dityachih sadiv u Kiyevi Voni otrimali visoku ocinku providnih hudozhnikiv krayini ta zagalom shvalni vidguki u suspilstvi Rozpochalosya naroshennya yih stvorennya Yih efektivnist bezzaperechna u porivnyanni z farbami na osnovi cementnih perhlorvinilovih cementno perhlorvinilovih i vapnyanih rechovin Voni ne tilki bilsh atmosferostijki j dekorativni ale i bilsh ekonomichni Silikatni farbi mayut visoki tehnologichni pokazniki universalni vlastivosti j cilij ryad perevag U nih prekrasna adgeziya do perevazhnoyi bilshosti budivelnih materialiv Voni dobre farbuyut praktichno vsi budivelni poverhni yaki zustrichayutsya beton tink cegla en sklo ta inshi okrim dereva Bezzaperechnimi perevagami silikatnih farb ye shvidke visihannya ne toksichnist vidsutnist zapahu prostota v prigotuvanni zruchnist v roboti nizku vartist Ci farbi stvoryuyut nasicheni kolorom shilni barvisti shari na pokritti yaki volodiyut garnoyu mehanichnoyu micnistyu mayut visoku atmosfernu vodyanu svitlovu moroznu himichnu ta termichnu stijkist Silikatni farbi stvoryuyut vodoneproniknij barvistij shar sho oberigaye poverhni budivel vid vogkosti ta dobre perenosyat pobutove mittya U 70 ti roki hudozhnik ru pislya bagatorichnoyi ta cilespryamovanoyi roboti v poshukah optimalnih skladiv silikatnih farb stvoriv termofosfatnu farbu U hodi svoyeyi roboti vin prijshov do visnovku sho mozhna vikoristovuvati yak spoluchnik dlya farb ridku fosfatnu zv yazku zdatnu stvoryuvati visokomicnij atmosferostijkij vodostijkij vognetrivkij barvistij shar Dlya otrimannya naboru takih vlastivostej slid provesti termoobrobku vipalyuvannya pri temperaturi vdvichi nizhche ta vdvichi menshim chasom anizh silikatno emalevi farbi Zasluga Pavlova polyagaye v tomu sho vin ne tilki vidkriv cej material dlya mistectva a j znajshov shlyahi vikoristannya ridkoyi fosfatnoyi zv yazki yak spoluchnoyi dlya hudozhnih farb i pasteli rozrobiv yih recepturu ta recepturu skladu specialnih gruntiv Tehnika roboti takimi farbami otrimala nazvu termofosfatnij zhivopis Voni zastosovuyutsya odnakovo uspishno yak pri stvorenni tvoriv monumentalnogo zhivopisu tak i dlya restavraciyi keramichnih panno kahliv ta polihromnoyi skulpturi Spoluchnoyu u termofosfatnih farb ye ridka alyuminiyefosfatna zv yazka koncentrovanij rozchin gidroksidu alyuminiyu v ortofosfornij kisloti yaka zdatna rozchinyatisya u vodi Pri zmishuvanni z riznimi napovnyuvachami pigmentami vona utvoryuye svoyeridnij cement Ostannij yavlyaye soboyu masu yaka pislya visihannya pid diyeyu termichnoyi obrobki utvoryuye tverdij produkt barvistij shar Poverhnya barvistogo sharu termofosfatnih farb ye matovoyu za nasichenistyu kolorom ne postupayetsya fresci temperi pasteli Takimi farbami mozhna pisati yak odnosharovo a lya prima tak trivalo v dekilka pidhodiv nasharovuyuchi odin shar farbi na inshij Yedinoyu vimogoyu pri comu ye te sho kozhen raz kozhen nastupnij shar farbi potribno fiksuvati termichnoyu obrobkoyu Voni odnakovo dobre peredayutsya yak za dopomogoyu tonkogo penzlya tak i shirokogo mastihina Barvistij shar termofosfatnih farb mozhna piddavati gidrofobizaciyi j za neobhidnosti pokrivati lakom Fosfatni farbi ye najkrashim materialom dlya rozpisu po betonnih ta cementnih osnovah gruntah Same tomu yih vikoristovuyut pri ozdoblenni ta rozpisi ob yektiv iz zalizobetonu Ostanni roki duzhe pogirshilas ekologichna situaciya sho polyagaye u velikij kilkosti shkidlivih vikidiv do atmosferi kislotnih doshiv Olijnij ekster yernij zhivopis ne vitrimuye vplivu danih chinnikiv shkidlivi rechovini u povitri vologa perepad temperaturi ta inshi Same tomu pri vibori tehniki vikonannya ekster yernogo zhivopisu dlya vidtvorenih kultovih sporud Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru ta Uspenskogo soboru Kiyevo Pecherskoyi Lavri bulo virisheno zastosuvati silikatni farbi Pam yatki monumentalnogo mistectva silikatni termofosfatni farbi Rozpis yekster yeru silikatnimi farbami Uspenskij sobor Kiyiv Stinopis Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru vikonano silikatnimi farbami Mihajlivskij Zolotoverhij sobor ogorozha ta stina pershogo yarusu dzvinici rozpisani silikatnimi farbamiSuchasnij stinopisBezzaperechnim ye te sho monumentalne mistectvo ye odnim z vidiv obrazotvorchogo mistectva sho aktivno vplivaye na formuvannya navkolishnogo seredovisha lyudini j nalezhit do najdavnishih proyaviv yiyi tvorchosti Hudozhnya sutnist polyagaye u reprezentaciyi socialnih religijnih filosofskih politichnih idej sho rozkrivayut obraznu model svitoglyadu predstavnikiv zhivopisu Monumentalnij zhivopis zminyuyetsya pid vplivom suchasnih tendencij sho obumovlyuyetsya novimi sociokulturnimi potrebami ta arhitektonikoyu inter yeru Meta diyalnosti monumentalistiv polyagaye v peretvorenni arhitekturnogo prostoru vnesenni v nogo novih estetichnih form Pislya stanovlennya nezalezhnosti Ukrayini yiyi hudozhnye zhittya a takozh stavlennya do kulturnoyi spadshini zaznali kardinalnih zmin u porivnyanni z chasami Radyanskogo Soyuzu Z pochatku 1990 h rokiv monumentalne mistectvo dlya bagatoh stalo led ne uosoblennyam perezhitkiv poperednoyi epohi Odnak protyagom ostannih desyatilit utverdilas nova hudozhnya praktika v procesi yakoyi suspilstvo poznajomilosya z takimi napryamkami yak grafiti mural ta strit art Vidokremlennya odne vid odnogo cherez viznachennya ponyat ye vazhlivim j aktualnim pitannyam oskilki deyaki teoretiki shilni doluchati do strit artu vsi tipi zobrazhen yaki stvoryuyutsya ne komercijnimi organizaciyami abo bezposeredno vladoyu chi partiyami reklama agitacijni materiali a okremimi individuumami abo cilimi spilnotami Grafiti na dumku deyakih doslidnikiv ye chastinoyu miskogo dosvidu molodi ta molodizhnih subkultur yaki vikoristovuyut dostupnij miskij prostir dlya realizaciyi sebe svoyih pragnen Strit art znachno shirshij vid mistectva spryamovanij na komunikaciyu z maksimalno velikoyu auditoriyeyu nabagato simvolichnishij ta figurativnishij Grafiti Dokladnishe Grafiti Suchasna Istoriya grafiti pochalasya z povidomlen na stinah budivel i tovarnih vagonah poyizdiv yaki predstavniki band Nyu Jorku zalishali na vulicyah mista she v 1920 1930 h rokah Takim chinom uchasniki ugrupovan poznachali teritoriyu svoyih volodin j zalishali povidomlennya svoyim konkurentam Z chasom napisi stali z yavlyatisya na riznomanitnih neruhomih i ruhomih ob yektah a kilkist hudozhnikiv i stiliv zrostala Do yih chisla priyednalasya molod yaka vikoristala malyunki na stinah dlya samovirazhennya yak vlasnu reakciyu na socialno politichni problemi malyuyuchi slogani ta gasla Vidpovidnoyu reakciyeyu na ce stalo te sho naprikinci minulogo stolittya policiya ta vlada mist v riznih krayinah pochali vesti borotbu z predstavnikami vulichnogo mistectva Ce prizvelo do togo sho hudozhniki rozdililisya na dva tabori pershi prodovzhuvali na nelegalnij osnovi rozmalovuvati vulichni ob yekti a drugi viddali perevagu roboti na komercijnij osnovi j pochali pracyuvati pri galereyah Vlasne rozvitok kulturi vulichnih malyunkiv buv zapochatkovanij na Shidnomu uzberezhzhi SShA v 1960 h rokah Pershi hudozhniki stvoryuvali primitivni malyunki abo vlasni pidpisi u vipadkovih miscyah po mistu Sered nih pershimi buli Cool Earl Topcat126 a takozh vulichnij artist z Filadelfiyi en Voni vvazhayutsya neoficijnimi zasnovnikami vulichnogo grafiti Sered inshih vidomih predstavnikiv vidilyayut Stay High 149 PHASE2 Stitch1 ta Joe136 Dlya borotbi z nimi ta inshimi poslidovnikami cogo ruhu miska vlada bagatoh mist vveli ryad zakoniv sho zaboronyali prodazh farbi nepovnolitnim a balonchiki z farboyu podibno zbroyi mali zberigatisya v sejfah abo zahishenih shafkah Na yevropejskomu kontinenti odnim iz pershih ta najvidomishih vulichnih hudozhnikiv stav francuz en Dlya stvorennya malyunkiv vin vikoristovuvav specialni trafareti za dopomogoyu yakih shvidko malyuvav grafiti ta unikav areshtu Jogo metoyu bula demonstraciya togo sho mistectvo mozhe buti dostupnim kozhnomu j ne obmezhuyetsya stinami galerej U Velikij Britaniyi grafiti ta vulichne mistectvo v cilomu asociyuyetsya z im yam Benksi Vin zdobuv vsesvitnyu slavu ne stilki svoyimi malyunkami yak imidzhem samoyi prihovanoyi figuri vulichnoyi kulturi Spravzhnya jogo osobistist trimayetsya v tayemnici jogo roboti vistavlyayutsya v galereyah po vsomu svitu a malyunki nespodivano z yavlyayutsya v samih riznih mistah Varto zaznachiti sho harakternoyu risoyu suchasnoyi grafiti kulturi stala komerciya Veliki ta vplivovi kompaniyi vzyali populyarnist malyunkiv vulichnih hudozhnikiv za osnovu dlya reklamnoyi kampaniyi Same tomu grafiti v masovij kulturi zustrichayutsya povsyudi reklama kinofilmi periodichni vidannya videoigri Zavdyaki trivalij populyarnosti cej vid vulichnogo mistectva stav piddavatisya detalnomu doslidzhennyu zi storoni riznih doslidnikiv Bulo sformulovano same ponyattya grafiti u naukovomu prostori yake rozglyadaye jogo yak vid urbanistichnogo mistectva samostijnogo kulturnogo fenomenu sho vikoristovuyetsya dlya peredachi bud yakih grafichnih abo tekstovih zobrazhen Same naukovci zaproponuvali vidokremiti ponyattya grafiti ital graffiti dryapati zobrazhennya yaki stvoryuyutsya za dopomogoyu prodryapuvannya poverhni vid dipinti ital dipinto kartina namalovanogo za dopomogoyu farb zobrazhennya Doslidniki zaznachayut sho grafiti ne stale yavishe vono postijno evolyucionuye Ne ominuv cej vid zhivopisu j Ukrayinu Voni prisutni na vulicyah u riznih formah vid tegiv pidpisiv hudozhnih tvoriv i trafaretnogo zhivopisu do nesankcionovanogo stvorennya zobrazhennya na ob yektah derzhavnoyi abo privatnoyi vlasnosti Za formoyu stvorennya voni podilyayutsya na ti sho vikonuyutsya za vlasnim bazhannyam ta ti yaki ye predmetom zamovlennya inshoyi storoni Sered vidomih ne tilki v krayini ale j za yiyi mezhami vulichnih hudozhnikiv grafistiv mozhna vidiliti Volodimira Manzhosa Waone Oleksiya Bordusova Aec ta Sergiya Radkevicha Nyu Jork 1970 ti roki avtor Cliff159 Grafist za robotoyu Ispaniya Grafiti na vulici Ivanova u Kiyevi Murali Doslidniki specifiki grafiti j muraliv u konteksti urbanistichnogo mistectva vvazhayut yih yakisno novoyu hudozhnoyu praktikoyu Vona ob yednuye vsi vidi i napryami hudozhnogo materialnogo ta procesualnogo mistectv hudozhnya akciya grafiti instalyaciya mural art performans skulptura ta bagato inshih Murali vid lat muralis stina ce stilistichni zovnishni rozpisi na stinah ta fasadah zhitlovih budinkiv abo promislovih ob yektiv volodiyut harakternimi syuzhetnimi kompoziciyami ta skladnoyu tehnikoyu vikonannya Yak pravilo murali pokrivayut usyu ploshinu poverhni j stvoryuyutsya z dozvolu predstavnikiv vladi abo na yih zamovlennya Ce v svoyu chergu prizvodit do otrimannya hudozhnikami gonorariv ta dozvolyaye yim pidpisati tvori spravzhnim im yam abo psevdonimom viklyuchayuchi nastannya yuridichnoyi vidpovidalnosti Ce i ye kardinalnoyu vidminnistyu mizh grafiti ta muralami oskilki pershi u bilshosti vipadkiv stvoryuyutsya nelegalno a avtori zaznayut peresliduvannya Murali mozhut sluguvati zasobom virazhennya potyagu do socialnih zmin virazhennya protestu abo pevnih pragnen u suspilstvi Miskij tekst nabir specifichnih znachen metafor ta obraziv nayavnih u miskomu prostori i yak naslidok asocijovanih iz cim mistom Chastinoyu cogo tekstu ye i murali Ukrayina na rivni z inshimi ye krayinoyu de zhivopis muralu rozvivayetsya ta znahodit pidtrimku u suspilstvi Narazi oseredkami takogo vidu urbanistichnogo mistectva ye bagato mist sered yakih najbilshe vidilyayutsya Kiyiv Luck Lviv Odesa Harkiv Za ostanni dekilka rokiv bagato originalnih muraliv z yavilosya takozh u Chernigovi Vidomimi predstavnikami cogo zhivopisu ye Oleksandr Britcev Volodimir Manzhos Andrij Palval Anastasiya Bilous Dmitro Fatum Oleksandr Grebenyuk ta inshi Dosit superechlivu dumku nagoloshuye vidomij ukrayinskij vulichnij hudozhnik Vitalij Greha Dilk Za jogo perekonannyam vulichne grafiti v Ukrayini postupovo vtrachaye aktualnist a yiyi misce v mezhah ekspozicijnogo prostoru ukrayinskih mist vpevneno zajmaye mural art Vazhlive znachennya v rozvitku ta populyarizaciyi mistectva muralu vidigraye mizhnarodna spivpracya ta obmin dosvidom Pik stvorennya kompozicij na stinah budivel v Ukrayini pripav na 2016 rik koli bagato inozemciv pochali priyizhdzhati na zaproshennya ta realizuvati hudozhnih zadumiv iz 200 zaplanovanih proyektiv Najbilshu kilkist a same 100 z yakih zbirayutsya realizuvati u Kiyevi Dnipri Odesi Harkovi Lvovi ta Mariupoli Takij splesk muralnogo zhivopisu stav dostupnim zavdyaki spivpraci u mezhah mizhnarodnogo urbanistichnogo misteckogo proyektu Art United Us Vin ob yednav bagatoh vidomih hudozhnikiv svitovogo rivnya ne lishe z Ukrayini a j z Avstraliyi RekaOne diptih Batkivshina m Kiyiv prosp M Bazhana Ispaniyi Ligen m Kiyiv vul Bratislavska 12 Velasko m Kiyiv vul O Gonchara 36A SShA E Maranye Sinij ptah z kvitiv m Kiyiv bul Lesi Ukrayinki 5 Belgiyi B Smeets Dva flamingo m Kiyiv bul Lesi Ukrayinki 30 ta bagato inshih Za ostanni kilka rokiv u Kiyevi organizovano ta provedeno dekilka masshtabnih festivaliv i proyektiv urban artu sered yakih City Art Mural Social Club Dynamic Urban Culture Kyiv Takozh neshodavno v Kiyevi bulo stvoreno najvishij mural u Yevropi 2020 Vin syagaye 78 m u visotu a za plosheyu dosyagaye azh 1155 metriv kv U 2022 roci z pochatkom Rosijsko ukrayinskoyi vijni u bagatoh mistah Ukrayini i svitu z yavilosya chimalo stinopisiv na pidtrimku ukrayinskogo narodu jogo borotbi za peremogu j nablizhennya miru Tak u Chernivcyah pislya vistupiv u nomu providnih predstavnikiv religijnih konfesij svitu mitci stvorili murali ob yednani ideyeyu kvituchogo sadu Nadihayuchimi dlya nih buli slova Mustafi Cericha Kviti rostut zavdyaki doshu a ne gromu Mi tut u tishi bo movchannya ce mova Boga a vse inshe prosto poganij pereklad Voseni 2022 roku na fasadi odniyeyi zi sporud ryatuvalnoyi sluzhbi v Poltavi rozpochalasya robota po stvorennyu pershogo v oblasti murala prisvyachenogo ryativnikam Duzhe simvolichno sho stvoryuye unikalnij stinopis predstavnicya danoyi sluzhbi a same nachalnik viddilu zv yazkiv iz zasobami masovoyi informaciyi ta roboti z gromadskistyu GU DSNS Ukrayini v Poltavskij oblasti polkovnik Svitlana Ribalko Mural na budivli v Kolumbiyi Strit art Dokladnishe Strit art U 1982 roci doktor en ta doktor en vpershe predstavili svitu svoye bachennya problemi vulichnogo vandalizmu ta jogo poshirennya yake sformulyuvali v teoriyu rozbitih vikon Voni viveli zakonomirnist mizh zanepadom kulturi povedinki na vulici ta zbilshennyam jmovirnist poyavi rozbitih vikon ta grafiti Razom z tim na protivagu comu bulo zaproponovano produmane ta privablive vulichne mistectvo yake maye vidnovlyuvalnu diyu na navkolishnye seredovishe Nadali v procesi svogo stanovlennya ta rozvitku z yavilisya nastupni napryamki u vulichnomu mistectvi tradicijnij farbuvannya na poverhnyah publichnoyi chi privatnoyi vlasnosti za dopomogoyu zvichajnogo balonchika z farboyu abo bud yakoyu inshoyu Vin mozhe mati viglyad yak prostih sliv abo pidpisu hudozhnika tak i buti bilsh majsternim i vitonchenim velikim za ob yemom trafaret zhivopis iz vikoristannyam samorobnogo trafaretu yak pravilo virizanogo z paperu abo kartonu dlya stvorennya zobrazhennya yake legko bagatorazovo vidtvoriti Zobrazhennya perenositsya na poverhnyu za dopomogoyu farbi z napilennyam abo bud yakoyi inshoyi naklejka rozkleyuvannya riznih za zmistom ta rozmirom zazdalegid nadrukovanih naklejok Mistectvo naklejok vvazhayetsya pidkategoriyeyu mistectva postmodernu mozayika vid mistectva de jogo ob yekti stvoryuyutsya za dopomogoyu menshih chastin chi fragmentiv z bud yakogo materialu sho zbirayutsya v yedinu kompoziciyu videoproyekciya proyektuvannya na bud yaki poverhni cifrovogo zobrazhennya yake stvoryuyetsya na komp yuteri za dopomogoyu svitlovogo priladdya ta proyekcijnoyi sistemi vulichna instalyaciya vulichni instalyaciyi ce vidnosno nova tendenciya v rusi street art U toj chas koli zvichajne vulichne mistectvo ta grafiti stvoryuyut na poverhnyah vulichni instalyaciyi vikoristovuyut 3 D ob yekti ta prostir dovkillya blokuvannya derevinoyu rizni za zmistom tvori malyuyut na nevelikomu shmatku faneri abo inshogo nedorogogo materialu j prikriplyuyut do vulichnih znakiv boltami Chasto bolti poshkodzheni shob unemozhliviti yih vikruchennya Ce stalo svoyeridnoyu formoyu mistectva yake vikoristovuyetsya dlya nakrittya dorozhnih znakiv stendiv abo bud yakogo reklamnogo shita fleshmob vulichne dijstvo v yakomu rizna za kilkistyu grupa lyudej raptovo ta znenacka dlya otochennya zbirayetsya v gromadskomu misci nedovgo vikonuyut zaplanovanu diyu a potim shvidko rozhodyatsya Termin zastosovuyetsya lishe dlya zboriv organizovanih za dopomogoyu telekomunikacij socialnih merezh ta virusnih elektronnih listiv a ne do zahodiv organizovanih firmami abo organizaciyami Vulichne mistectvo tisno pov yazane z grafiti oskilki vono takozh stvoryuyetsya v publichnih miscyah i yak pravilo nesankcionovane Razom z tim vono ohoplyuye shirshij spektr zasobiv masovoyi informaciyi ta bilshe pov yazane z grafichnim dizajnom U vulichnomu mistectvi nemaye chitko vstanovlenih pravil a otzhe vse sho ne vihodit za ramki yuridichnoyi vidpovidalnosti dozvolene Vulichni hudozhniki pracyuyut ne tilki bezposeredno na vulici ale j u studiyah vlashtovuyut vistavki v galereyah Voni ne vidnosyat sebe do antimistectva a navpaki nagoloshuyut na vlasnij svobodi pracyuvati de zavgodno dlya kogo zavgodno ne turbuyuchis pro dumku otochennya Bagato vidomih hudozhnikiv rozpochali svoyu kar yeru pracyuyuchi v napryamku strit art do yakih nalezhat en en ta Barbara Kryuger Popri te sho strit art vinik she v 70 80 roki XX stolittya u vitchiznyanomu sociokulturnomu prostori ce yavishe z yavilosya na pochtku 90 h rokiv V Ukrayini ce yavishe odrazu zdobulo formu vzayemnogo dialogu cherez mistectvo mizh suspilstvom ta hudozhnikami yaki zazvichaj mayut profesijnu osvitu Sered najbilsh vidomih predstavnikiv strit artu vidnosyat nastupnih hudozhnikiv Metelina Denisa Savchishina Andriya Stone Chelyada Viktora Cash Oseredko Mikitu Viska Tarasa Dovgalyuka Arm ta inshih Voni ne tilki prikrashayut budivli grafiti muralami ta inshimi malyunkami ale j organizovuyut riznomanitni zahodi yak to napriklad misteckij festival Alyarm vulichni galereyi vistavki Vidi strit artu Zobrazhennya za dopomogoyu trafaretu Instalyaciya na prirodi Videoproyekciya na budivliDiv takozhUkrayinske obrazotvorche mistectvo Nastinni rozpisi magazinu igrashok Kazka Monumentalnij zhivopis Meksiki 20 stolittya Murali Kiyeva Murali RivnogoPrimitkiKubijovich 2000 s 3060 Sklyarenko G Ya 2009 Zhivopis esu com ua Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Procitovano 6 sichnya 2020 Pelkina 1962 s 12 Kryukova 2006 s 24 Sherbenko 2011 s 35 Pankiv 2018 s 447 451 Krylov 2015 s 85 88 Kiplik 1999 s 395 396 Grenberg 2000 s 12 17 Rybnikov 1993 s 19 34 38 Shavinskij 1935 s 74 76 Komarov 1989 s 11 Komarov 1989 s 11 12 Yegorova 2013 s 58 59 Taras 2015 s 26 Komarov 1989 s 14 15 Ostroglyad 2017 s 172 Komarov 1989 s 141 142 Slanskij 1962 s 147 148 Orlova 2004 s 234 Baker Bates Calvillo 2018 s XV Baker Bates Calvillo 2018 s 69 Komarov 1989 s 43 Kosyankovskaya 2017 s 89 90 Sadova 2009 s 184 185 Melnik 2011 s 136 138 Rogoznyj 2016 s 21 31 Komarov 1989 s 47 50 Kozhekov 2018 s 337 639 Vortman 2010 s 728 Komarov 1989 s 85 Gubarev 2019 s 53 56 59 60 Shumega 2004 s 300 Komarov 1989 s 102 103 Nikitenko 2016 s 7 8 DiFederico F R 1983 The mosaics of Saint Peter s Decorating the New Basilica University Park Pennsylvania State University Press pp 3 26 Photos of Burne Jones mosaics in Rome at The Victorian Web 25 Things to Do in St Louis Procitovano 17 February 2012 Komarov 1989 s 102 Vejmarn 1960 s 93 94 377 Komarov 1989 s 125 126 Zhovkva 2010 s 161 Litovchenko 2015 s 16 20 Gavrilash 2018 s 237 DTF MAGAZINE DON T TAKE FAKE ru RU 16 travnya 2018 Arhiv originalu za 21 serpnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Fisher 2015 s 57 59 Gavrilash 2018 s 237 240 Strit art v Ukrayini vandalizm ta avtorske pravo na grafiti hudozhnik Vitalij Dilk Greh pro vulichne mistectvo Portal vizualnoyi kulturi ukr Procitovano 11 serpnya 2020 Chernivecki murali osoblivi vitvori mistectva na stinah mista ichernivchanyn com ichernivchanyn com ukr Procitovano 26 serpnya 2020 Gavrilash 2018 s 237 244 Suchasne oblichchya starodavnogo mista top krashih muraliv Chernigova chernigiv future com ua ukr Procitovano 9 grudnya 2020 Kotlyarevska Anna 5 veresnya 2017 Telegraf zhurnal dizajneriv Telegraf Design Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Gelyuh Mariya 31 lipnya 2018 Ukrainskie muraly top luchshih arhitekturnyh poloten nashih dnej UA NEWS Procitovano 11 serpnya 2020 U Kiyevi stvorili najvishij mural u Yevropi kyiv future com ua ukr Procitovano 27 listopada 2020 1 Kostyantin Doroshenko Kviti rozkvitli v chas gromu Hudozhniki stvorili stinopisi u Chernivcyah na znak vdyachnosti za prihistok pereselenciv Suspilne Kultura 26 04 2022 Mural pro tih hto bil lyudskij propuskaye cherez svoyi sercya poltava one ukr 9 lyutogo 2023 Procitovano 9 lyutogo 2023 brit Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Tate Tate brit Arhiv originalu za 6 kvitnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Gavrilash 2018 s 237 239 Liniya Vtechi ukr 17 sichnya 2019 Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka DzherelaKnigi Baker Bates Piers Calvillo Elena M Almost Eternal Painting on Stone and Material Innovation in Early Modern Europe B Brill 2018 S XV ISBN 978 90 04 36149 2 Vejmarn B V Vseobshaya istoriya iskusstv Iskusstvo srednih vekov kniga pervaya M GI Iskusstvo 1960 T 2 S 93 94 377 Volodina E Materialovedenie dlya dizajnerov intererov M 2015 S 21 4 1 24 1 ISBN 9785447415921 Vortman D Ya Enciklopediya istoriyi Ukrayini Smolij V A ta in K Naukova dumka 2010 T 7 Mi O S 728 ISBN 978 966 00 1061 1 Grenberg Yu I Tehnologiya i issledovanie proizvedenij stankovoj i nastennoj zhivopisi M GOSNIIR 2000 S 12 ISBN 5 85200 287 9 Kiplik D I Tehnika zhivopisi M ZAO Svarog i K 1999 S 395 ISBN 5 93070 014 1 Komarov A A Tehnologiya materialov stenopisi M Izobrazitelnoe iskusstvo 1989 S 11 12 14 15 42 49 84 101 103 124 126 134 136 141 142 ISBN 5 85200 004 3 Kosyankovskaya K E Novye idei novogo veka 2017 materialy Semnadcatoj Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Habarovsk Izd vo Tihookean gos un ta 2017 T 3 S 79 80 ISBN 978 5 7389 2190 2 Kryukova A O Novij poglyad na stankovij zhivopis Eksperementatorstvo suchasnih ukrayinskih mitciv Varshava UNIWERSYTET WARSZAWSKI 2006 S 24 ISBN 978 83 65608 10 9 Kubijovich D Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina L Naukove tovaristvo im T Shevchenka u Lvovi 2000 T 8 S 3060 ISBN 966 7155 02 1 Nikitenko N Mozayiki Sofiyi Kiyivskoyi K Gorobec 2016 S 7 8 ISBN 978 966 2377 30 9 Orlova M A Ornament v monumentalnoj zhivopisi Drevnej Rusi konca XIII nachala XVI vv M RGB OD 2004 T 1 S 234 Pelkina L A Obrazotvorche mistectvo K Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchogo mistectva j muzichnoyi literaturi URSR 1962 S 12 Rybnikov A Kniga ob iskusstve ili traktat o zhivopisi M OZIG IZOGIZ 1933 S 19 34 38 Slanskij B Tehnika zhivopisi M Izdatelstvo akademii hudozhestv SSSR 1962 S 147 148 Fisher T V Neskuchnoe iskusstvo Ot klassiki do graffiti P Piter 2015 S 57 59 ISBN 978 5 496 01730 5 Shumega S S Dizajn Istoriya zarodzhennya ta rozvitku dizajnu Istoriya dizajnu mebliv ta inter yera Navchalnij posibnik K Centr navchalnoyi literaturi 2004 S 300 ISBN 966 8365 71 2 Shavinskij V A Ocherki po istorii tehniki zhivopisi i tehnologii krasok v drevnej Rusi Gosudarstvennaya akademiya istorii materialnoj kultury istorii materialnoj kultury im N Ya Marra Akademii nauk SSSR M OGIZ 1935 S 74 76 Sherbenko S K Tlumachnij slovnik najbilsh vzhivanih terminiv z obrazotvorchogo mistectva dlya uchniv zakalnoosvitnih shkil Cherkasi OIPOPP 2010 S 35 Zhurnali Gavrilash I S Murali ta grafiti v suchasnij Ukrayini osoblivosti ta vidminnosti Kultura Ukrayini HDAK 2018 T 62 20 lipnya Gubarev D V Dekorativnoe iskusstvo i predmetno prostranstvennaya sreda Vestnik MGHPA im S G Stroganova M 2019 T 1 ch 2 20 lipnya S 53 56 59 60 Yegorova V Nastinnij rozpis yak riznovid dekorativno prikladnogo mistectva Visnik PDABA 2018 T 11 20 lipnya S 58 59 Zhovkva O I Suchasni tehnologiyi u cerkovnomu monumentalnomu zhivopisi Mistobuduvannya ta teritorialne planuvannya 2010 T 36 20 lipnya S 161 ISSN 2076 815X Kozhekov O Monumentalnogo zhivopisu v epohu serednovichchya Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2018 T 3 141 20 lipnya S 337 639 ISSN 1028 5091 Krylov S N AKTUALNYE TEHNOLOGII I TEHNIKI MONUMENTALNOJ ZhIVOPISI Istoricheskie filosofskie politicheskie i yuridicheskie nauki kulturologiya i iskusstvovedenie Voprosy teorii i praktiki 2015 T 11 61 20 iyulya S 85 88 ISSN 1997 292X Litovchenko N Vihi istoriyi Ukrayini u suchasnomu monumentalnomu zhivopisi Aktualni problemi misteckoyi praktiki i mistectvoznavchoyi nauki Nacionalna akademiya mistectv Ukrayini 2015 T 7 20 lipnya S 16 20 Melnik V A Najdavnishi rozpisi Goryanskoyi rotondi Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu seriya Istoriya 2011 T 27 20 lipnya S 136 138 Ostroglyad O V Marakova M Serbichenko K Tehniki zhivopisu v arhitekturnij tvorchosti Zbirnik naukovih prac za materialami V Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi studentiv molodih uchenih i naukovo pedagogichnih pracivnikiv Arhitekturnij risunok u konteksti profesijnoyi osviti PoltNTU 2017 T 5 20 lipnya S 172 Pankiv G S Vzayemozv yazki stankovogo ta monumentalnogo v obrazotvorchomu mistectvi teoretichnij aspekt Molodij vchenij Izmayilskij derzhavnij gumanitarnij universitet 2018 T 4 2 20 lipnya S 447 451 Rogoznyj M G Kabinet velikogo knyaza Mihaila Pavlovicha v Mihajlovskom dvorce issledovanie i problemy restavracii kleevoj zhivopisi Moskovskaya gosudarstvennaya hudozhestvenno promyshlennaya akademiya imeni S G Stroganova 2016 T 2 20 iyulya S 21 31 ISSN 1997 4663 Sadova O Stinopis Karolya Politinskogo u monastirskij zali Dominikanskogo monastirya u Lvovi Visnik Lvivskogo universitetu Seriya Mistectvoznavstvo 2009 Vip 9 20 lipnya S 184 185 Sidorov N I Iz istorii mozaicheskih sostavov M V Lomonosova Izvestiya Akademii nauk SSSR VII seriya 1930 Vip 7 20 lipnya S 681 Taras Ya Sakralna derev yana arhitektura Ukrayini X XXI st Narodoznavchi zoshiti Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2018 T 1 121 20 lipnya S 26 ISSN 1028 5091 PosilannyaNastinni rozpisi Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 131 ISBN 978 966 7407 83 4 A Rusyayeva O Golub Grafiti Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X O Ye Golub Mural Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Hudozhnik pereselenec stvoriv u Kropivnickomu mural sho simvolizuye svobodu Ukrayini Bez Kupyur 19 08 2022 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi