Мустафа Церіч (народився 5 лютого 1952 року) — боснійський імам, який виконував обов'язки Великого муфтія Боснії та Герцеговини і в даний час є президентом Світового конгресу боснійців.
Мустафа Церіч | |
---|---|
Релігія: | сунізм |
Титулування: | Former |
Період: | 1993 — September 2012 |
Дата народження: | 5 лютого 1952 (72 роки) |
Місце народження: | Високо, Вісоко |
Країна: | Боснія і Герцеговина Саудівська Аравія |
Основні інтереси: | іслам[1] |
Мустафа Церіч у Вікісховищі |
Біографія
Мустафа Церіч закінчив медресе в Сараєво і отримав стипендію в Університеті Аль-Азхар в Каїрі, Єгипет. Потім він повернувся до Югославії, де став імамом. У 1981 році прийняв посаду імама в Ісламському культурному центрі Великого Чикаго (ICC) в Нортбруку, штат Іллінойс, і кілька років проживав у США.
Під час перебування в США він вивчив англійську мову та здобув ступінь доктора філософії. ступінь ісламознавства в Чиказькому університеті. Після навчання він повернувся до Югославії і знову став імамом у навчальному центрі в Загребі в 1987 році. Церіч очолював Ісламське співтовариство Боснії та Герцеговини з 1993 року. Офіційно він став Великим муфтієм Боснії та Герцеговини в 1999 році. У 2012 році його замінив на посаді рейс-уль-улеми Гусейн Кавазович. У 2011 році Церіч був одним із засновників Боснійської академії наук і мистецтв. У грудні 2012 року Церіч був одним із засновників Світового конгресу боснійців і виконує обов'язки його президента. Вільно володіє боснійською, англійською та арабською мовами та посилається на «пасивне знання» турецької, німецької та французької мов.
Діяльність
Він є одним із підписантів відкритого листа ісламських вчених до християнських лідерів із закликом до миру та порозуміння. Церіч також є членом Комітету совісті, який бореться проти заперечення Голокосту. Мустафа Церіч запевняв, що іслам є сильним елементом боснійського націоналізму, і стверджував, що Боснія та Герцеговина повинна стати боснійською національною державою, оскільки хорвати та серби вже мають свої національні держави, Хорватію та Сербію.
У 2022 році Мустафа Церіч підтримав визвольну боротьбу українців у Російсько-українській війні. Відвідав разом з представниками релігійних конфесій світу Чернівці, звернувшись до людей із словами підтримки. . "Квіти ростуть завдяки дощу, а не грому. Ми тут у тиші, бо мовчання — це мова Бога, а все інше – просто поганий переклад",сказав він.. Українських митців надихнули слова муфтія на створення стінописів, обєднаних ідеєю квітучого саду.
Нагороди
Церіч — лауреат премії ЮНЕСКО імені Фелікса Уфуе-Буаньї, лауреат щорічної премії Міжнародної ради християн та євреїв «Штернберга» «за винятковий внесок у взаєморозуміння». Він також отримав нагороду [de]-2007 за внесок у зміцнення демократії."
У 2007 році Асоціація мусульманських соціальних вчених Великої Британії була визнана лауреатом премії за життєві досягнення «на знак визнання внеску в покращення взаєморозуміння між вірами, видатної стипендії за сприяння атмосфері поваги та мирного співіснування, а також більш широке визнання місця віри в Європі та на Заході».
Мустафа Церіч отримав у 2008 році нагороду Фонду Євгена Бісера за зусилля, спрямовані на сприяння миру між ісламською та християнською думками. У 2008 році Церіч прийняв запрошення Тоні Блера бути членом дорадчої ради Фонду Віри Тоні Блера.
Публікації
- «Виклик єдиної мусульманської влади в Європі» (грудень 2007 р.), Springerlink.com
- Коріння синтетичного богослов'я в ісламі
- Вибір між війною та миром
- «Декларація європейських мусульман» [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.], rferl.org, 16 березня 2006 р.
Посилання
- Повна біографія на вебсайті факультету ісламських студій в Сараєво, utic.net.ba (боснійською мовою)
- Розмова з доктором Мустафою Церіком [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.], angelfire.com
- Qantara.de: , 29 листопада 2007 р
- Qantara.de: , 11 травня 2007 р
- Qantara.de: Діалог культур замість зіткнення цивілізацій, 17 березня 2006 р
- Qantara.de: , 6 травня 2004 р
Примітки
- Czech National Authority Database
- Faculty of Islamic Studies in Sarajevo[недоступне посилання з 01.12.2017]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- ICG та 26 February 2013.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- Костянтин Дорошенко. Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінописи у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців. Суспільне:Культура. 26.04.2022 [ 29 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Monsignor Etchegaray and the Grand Mufti of Bosnia and Herzegovina Mustafa Ceric to receive UNESCO's 2003 Félix Houphouët-Boigny peace prize [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], UNESCO.org
- Mustafi ef. Ceriću nagrada Fondacije «Eugen Bizer» [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.], Infobiro.ba; accessed 10 March 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mustafa Cerich narodivsya 5 lyutogo 1952 roku bosnijskij imam yakij vikonuvav obov yazki Velikogo muftiya Bosniyi ta Gercegovini i v danij chas ye prezidentom Svitovogo kongresu bosnijciv Mustafa CerichReligiya sunizmTituluvannya FormerPeriod 1993 September 2012Data narodzhennya 5 lyutogo 1952 1952 02 05 72 roki Misce narodzhennya Visoko VisokoKrayina Bosniya i Gercegovina Saudivska AraviyaOsnovni interesi islam 1 Mustafa Cerich u VikishovishiBiografiyaPershe zibrannya yevropejskih musulmanskih ta yevrejskih lideriv u Bryusseli gruden 2010 r zliva napravo Velikij muftij Mustafa Cerich Prezident Yevropejskoyi Radi German Van Rompej Mark Shnajyer Abduldzhalil Sadzhid Mustafa Cerich zakinchiv medrese v Sarayevo i otrimav stipendiyu v Universiteti Al Azhar v Kayiri Yegipet Potim vin povernuvsya do Yugoslaviyi de stav imamom U 1981 roci prijnyav posadu imama v Islamskomu kulturnomu centri Velikogo Chikago ICC v Nortbruku shtat Illinojs i kilka rokiv prozhivav u SShA Pid chas perebuvannya v SShA vin vivchiv anglijsku movu ta zdobuv stupin doktora filosofiyi stupin islamoznavstva v Chikazkomu universiteti Pislya navchannya vin povernuvsya do Yugoslaviyi i znovu stav imamom u navchalnomu centri v Zagrebi v 1987 roci Cerich ocholyuvav Islamske spivtovaristvo Bosniyi ta Gercegovini z 1993 roku Oficijno vin stav Velikim muftiyem Bosniyi ta Gercegovini v 1999 roci U 2012 roci jogo zaminiv na posadi rejs ul ulemi Gusejn Kavazovich U 2011 roci Cerich buv odnim iz zasnovnikiv Bosnijskoyi akademiyi nauk i mistectv U grudni 2012 roku Cerich buv odnim iz zasnovnikiv Svitovogo kongresu bosnijciv i vikonuye obov yazki jogo prezidenta Vilno volodiye bosnijskoyu anglijskoyu ta arabskoyu movami ta posilayetsya na pasivne znannya tureckoyi nimeckoyi ta francuzkoyi mov DiyalnistCerich zustriv Papu Rimskogo Ivana Pavla II u Sarayevo v 1997 roci Vin ye odnim iz pidpisantiv vidkritogo lista islamskih vchenih do hristiyanskih lideriv iz zaklikom do miru ta porozuminnya Cerich takozh ye chlenom Komitetu sovisti yakij boretsya proti zaperechennya Golokostu Mustafa Cerich zapevnyav sho islam ye silnim elementom bosnijskogo nacionalizmu i stverdzhuvav sho Bosniya ta Gercegovina povinna stati bosnijskoyu nacionalnoyu derzhavoyu oskilki horvati ta serbi vzhe mayut svoyi nacionalni derzhavi Horvatiyu ta Serbiyu U 2022 roci Mustafa Cerich pidtrimav vizvolnu borotbu ukrayinciv u Rosijsko ukrayinskij vijni Vidvidav razom z predstavnikami religijnih konfesij svitu Chernivci zvernuvshis do lyudej iz slovami pidtrimki Kviti rostut zavdyaki doshu a ne gromu Mi tut u tishi bo movchannya ce mova Boga a vse inshe prosto poganij pereklad skazav vin Ukrayinskih mitciv nadihnuli slova muftiya na stvorennya stinopisiv obyednanih ideyeyu kvituchogo sadu NagorodiCerich laureat premiyi YuNESKO imeni Feliksa Ufue Buanyi laureat shorichnoyi premiyi Mizhnarodnoyi radi hristiyan ta yevreyiv Shternberga za vinyatkovij vnesok u vzayemorozuminnya Vin takozh otrimav nagorodu de 2007 za vnesok u zmicnennya demokratiyi U 2007 roci Asociaciya musulmanskih socialnih vchenih Velikoyi Britaniyi bula viznana laureatom premiyi za zhittyevi dosyagnennya na znak viznannya vnesku v pokrashennya vzayemorozuminnya mizh virami vidatnoyi stipendiyi za spriyannya atmosferi povagi ta mirnogo spivisnuvannya a takozh bilsh shiroke viznannya miscya viri v Yevropi ta na Zahodi Mustafa Cerich otrimav u 2008 roci nagorodu Fondu Yevgena Bisera za zusillya spryamovani na spriyannya miru mizh islamskoyu ta hristiyanskoyu dumkami U 2008 roci Cerich prijnyav zaproshennya Toni Blera buti chlenom doradchoyi radi Fondu Viri Toni Blera Publikaciyi Viklik yedinoyi musulmanskoyi vladi v Yevropi gruden 2007 r Springerlink com Korinnya sintetichnogo bogoslov ya v islami Vibir mizh vijnoyu ta mirom Deklaraciya yevropejskih musulman 11 bereznya 2016 u Wayback Machine rferl org 16 bereznya 2006 r PosilannyaPovna biografiya na vebsajti fakultetu islamskih studij v Sarayevo utic net ba bosnijskoyu movoyu Rozmova z doktorom Mustafoyu Cerikom 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine angelfire com Qantara de 29 listopada 2007 r Qantara de 11 travnya 2007 r Qantara de Dialog kultur zamist zitknennya civilizacij 17 bereznya 2006 r Qantara de 6 travnya 2004 rPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Faculty of Islamic Studies in Sarajevo nedostupne posilannya z 01 12 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 11 kvitnya 2021 Procitovano 11 kvitnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 11 kvitnya 2021 Procitovano 11 kvitnya 2021 ICG ta 26 February 2013 Arhiv originalu za 29 travnya 2022 Procitovano 29 travnya 2022 Kostyantin Doroshenko Kviti rozkvitli v chas gromu Hudozhniki stvorili stinopisi u Chernivcyah na znak vdyachnosti za prihistok pereselenciv Suspilne Kultura 26 04 2022 29 travnya 2022 u Wayback Machine Monsignor Etchegaray and the Grand Mufti of Bosnia and Herzegovina Mustafa Ceric to receive UNESCO s 2003 Felix Houphouet Boigny peace prize 20 serpnya 2016 u Wayback Machine UNESCO org Mustafi ef Cericu nagrada Fondacije Eugen Bizer 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Infobiro ba accessed 10 March 2016