Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ки ївські моза їки монументальні мозаїчні композиції в Києві якими декоровані інтер єри стародавніх храмів та екстер єри

Мозаїки Києва

Мозаїки Києва

Ки́ївські моза́їки — монументальні мозаїчні композиції в Києві, якими декоровані інтер'єри стародавніх храмів та екстер'єри зведених у ХХ сторіччі громадських споруд.

image
Богоматір-Оранта (мозаїки Софійського собору)

Давньокиївські мозаїки

Докладніше: Мозаїки Софійського собору та Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору
image
Мозаїчне оздоблення підлоги Десятинної церкви

Створення київських мозаїчних композицій розпочалося у X–XIII століттях після хрещення Русі. Майстри застосовували візантійську техніку мозаїки на основі смальти.

У 989—996 роках князь Володимир Святославич на Старокиївській горі збудував, імовірно, перший кам'яний храм у Києві, відомий як Десятинна церква або церква Успіння Пресвятої Богородиці. Церкву зруйновано під час монгольського штурму Києва 1240 року. Залишки церкви дають підстави вважати, що храм був прикрашений мозаїкою і фресками. На центральній бані була зображена напівфігура Пантократора (Вседержителя), а в апсиді — фігура Марії-Оранти.

За князювання Ярослава Мудрого, у 1037 році, розпочалося будівництво храму святої Софії. Софійські мозаїки виконали між 1043 і 1046 роками, коли відбулося його перше освячення.

У соборі збереглося 260 кв. метрів мозаїк XI століття. Особливу цінність становлять мозаїки, які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар; зображені основні персонажі християнського віровчення.

Витвором мистецтва мозаїки вважається зображення розміщеної в центральній апсиді Оранти — фігури Богородиці, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів заввишки.

Разом із Богородицею в храмі панує Христос — Пантократор (Вседержитель). Глава Церкви небесної зображений із книгою в лівій руці, яка нагадує про страшний Судний день, коли, згідно з апокаліптичними прогнозами, вона буде розгорнута. Христос оточений почтом із чотирьох архангелів, одягнених в урочисті шати. Нижче, між вікнами барабана, розташовані фігури апостол.

До визначних пам'яток належать мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору XII століття. У 1934–1936 більшовики зруйнували собор. Щоправда вченим вдалося зняти мозаїку. Композицію з євхаристією перенесли до Софії Київської. Частину мозаїк, рельєфів і фресок вивезли до російських музеїв. Після розвалу СРСР Росія категорично відмовляється повернути ці реліквії Україні.

  • image
    Христос-Пантократор.
    Софія Київська
  • image
    Святий Василій Великий.
    Софія Київська
  • image
    Архідиякон Стефан. Мозаїка із Золотоверхого собору
  • image
    Уцілілі мозаїки
    Михайлівського Золотоверхого собору

Монументалізм 1920-х — 1930-х років

image
М.Бойчук. Святий Іоанн (мозаїка), 1910

Про важливість монументального мистецтва висловився ще Томмазо Кампанелла. Італійський філософ у своєму творі «Місто Сонця» (1623) описав мури утопічного міста, прикрашені монументальними зображеннями досягнень тодішньої науки, які мали виконувати важливу функцію у справі виховання молодого покоління.

Більшовики взяли на озброєння цю ідею для впливу на широкі маси за допомогою монументальної пропаганди.

Водночас на початку ХХ сторіччя зародилась традиція «українського монументалізму», пов'язана зі школою Михайла Бойчука. 1909 року Михайло Бойчук заснував у Парижі майстерню неовізантійського мистецтва. Художник прагнув відродити українське мистецтво на основі найкращих досягнень Візантії і Київської Русі.

Упродовж 1919–1935 років бойчукісти виконали понад десяток монументальних ансамблевих розписів у Києві, Харкові, Одесі та Одеській області. Однак радянський режим перервав цей мистецький напрямок, а його провідних діячів репресував.

Монументально-декоративні твори 1960-1980-х років

image
В. Ламах й Е. Котков «Давня Русь», Берестейський проспект, 19

Архітектурна реформа, проведена радянським керівником Микитою Хрущовим у 1955 році, сприяла народженню нового стилю оформлення громадських будівель.

У 1950-х роках монументальні панно з архітектурно-декоративними елементами нічим не відрізнялися від великих станкових полотен. У наступне десятиріччя естетика нової архітектури з її прагненням до «чистих» площин вимагала від художників інших виразних засобів. Відтак провідним архітектурним напрямом обрали функціоналізм. У містобудуванні почали орієнтуватись на мікрорайонну забудову. Поява великої кількості житлових і громадських будівель без декору вплинула на розвиток монументально-декоративного мистецтва.

У попередню добу основну роль в організації міського простору відігравали головні фасади кам'яниць. У ХХ сторіччі у містах уже формувалися системи відкритих і напіввідкритих просторів. На вулиці і майдани будинки виходили не тільки фасадами, а торцями, які потребували декорування.

Розвиткові монументального мистецтва сприяло запровадження відносно дешевих матеріалів. У постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28 травня 1969 року ухвалювалося рішення про забезпечення під час декорування будівель довготривалими і привабливими матеріалами, скляними і керамічними плитками, кольоровим склом, декоративним бетоном, алюмінієм, природним каменем, кольоровими цементами, стійкими барвниками.

На професійне становлення монументалістів вплинули твори Фернана Леже, Пабло Пікассо, а особливо мексиканських митців, насамперед Дієго Рівери, Ороско, Сікейроса, О'Гормана, [en] та інших. Виставки їхніх робіт провели на початку 1960-х років у Москві.

image
Григорій Корінь. «Архангел Михаїл». Стилізація під давньокиївську мозаїку («Золоті ворота»)

У другій половині 1960-х роках українські художники перевідкривають творчість розстріляного комуністами Михайла Бойчука та його школи. Поступово почали досліджувати це мистецьке явище. 1967 року до п'ятого тому «Історії українського мистецтва» включили статтю про Бойчука і бойчукістів. 1968 і 1971 року в Москві й Львові пройшли виставки творів учениць Бойчука.

Одними з найперших художників, які використовували смальтову мозаїку, були Степан Кириченко й Надія Клейн. Упродовж 1957–1964 років у цій техніці вони створили серію станкових панно: «Кобзар», «Та не однаково мені», «Наша дума, наша пісня», «У нашім раї на землі» та інші. Митці проявили високу майстерність, показали живописні можливості смальти, запропонували пластичні вирішення композицій. Це сприяло сплеску зацікавленості до традицій Давньої Русі. Художники, зокрема Валерій Ламах, як і свого часу Михайло Бойчук, захопилися візантійською культурою. Зрештою, митці відновили перервану в 1930-х роках традицію українського монументалізму бойчукістів.

image
«Чайки над Дніпром» на Київському річковому вокзалі (1961)

Серед перших творів, виконаних у новому стилі українського монументального мистецтва, найвиразнішими стали мозаїки річкового вокзалу (1961) художників Ернеста Коткова, Валерія Ламаха й Івана Литовченка. Художнє вирішення внутрішнього простору тоді сприйняли як новаторське. Уперше для оформлення стін використали великий обсяг мозаїки з дешевої керамічної плитки. Цей яскравий матеріал надавав стилізованим композиціям виразного колориту. Новизна звучала в спробі розкрити в алегоричній формі призначення будівлі вокзалу. Окремі сюжети («Дніпро — торговельний шлях», «Богдан Хмельницький», «Україна», «Чайки над Дніпром» та інші), об'єднані спільною темою, ілюстрували минуле й сучасність міста, оспівували Дніпро, розкривали його призначення. Новим було вільне зіставлення різних масштабів, чергування площин, ритмів. Митцям вдалося створити орнаментальний і водночас епічний цикл.

1965 року тандем Литовченка, Ламаха і Каткова оздобили мозаїчними панно аеропорт «Бориспіль». Тут поєднувалася відверта ідеологічна тематика з виразною динамічністю композицій. Використовувались формальні засоби модерністського мистецтва за мотивами творів Леже, Пікассо, Сікейроса. Нові матеріали — мозаїка на кольоровому цементі — принесли новішу, відкритішу і демократичнішу естетику.

Важливу роль у розвитку монументального мистецтва зіграли лаконічні образи й пропагандистські засоби плакатного мистецтва.

В Україні джерелом натхнення монументалістів стало народне мистецтво, його символічність традиційних образів і декоративність.

image
Володимир Бовкун. Мозаїчний рельєф «ХХ століття». Інститут громадського здоров'я

На зламі 1950-х — 1960-х років митці почали виконувати декоративні твори в нових монументальних техніках. Тоді ж народилась і київська монументалістика. Були відкриті майстерня монументального живопису при Київському художньому інституті й секція монументального мистецтва у Спілці художників України. Навколо цих потужних центрів згуртувалося широке коло митців-шістдесятників: Григорій Боня, Анатолій Гайдамака, Галина Зубченко, Степан Кириченко, Надія Клейн, Ернест Котков, Григорій Корінь, Валерій Ламах, Іван Литовченко, Іван Марчук, Володимир Мельниченко, Володимир Прядка, Ада Рибачук, Микола Стороженко, Володимир Федько та інші.

У 1970-х роках набув популярності мозаїчний та кольоровий рельєф. До найкращих творів у Києві дослідники зараховують композицію «ХХ століття» Володимира Бовкуна на фасаді Інституту громадського здоров'я 1980 року.

Період до самого кінця 1980-х років став зоряним часом цього мистецького напрямку. У Києві створили близько 150 мозаїк, виконаних різною технікою.

Знищення творів монументального мистецтва

image
Іван Литовченко. «Індустріальна праця» («Шулявська»)

Радянська держава добре фінансово стимулювала монументалістів. За спогадами українського художника Віктора Зарецького, за фінансовими інструкціями існували різні категорії оплати. За зображення тварин платили більше, ніж за рослинний орнамент, але менше, ніж за зображення людей. Найвища оплата передбачалась за зображення комуністичних вождів. Водночас будь-яке відхилення негайно придушували.

Закономірно, що прагнення митців до формальних новацій суперечило канонічним ідеологічним догмам радянської держави. Це, зрештою, спричинило конфлікт із режимом. У 1960-х роках комуністи повели «боротьбу з формалізмом», унаслідок якої нищили мозаїки, вітражі, розписи і цілі монументальні композиції. Так, за «формалізм» збили мозаїку Литовченка, Ламаха і Каткова, створену в 1962 році в ресторані «Метро». Порушували питання про демонтаж мозаїки «Індустріальна праця» Івана Литовченка на станції метро «Шулявська».

1970 року знищили стінопис Бориса Плаксія в кафе «Хрещатик», оскільки зображені там літератори і поети Іван Дзюба, Іван Драч і Василь Симоненко були на той час уже в немилості у влади. А сам художник надовго втратив роботу.

Оголосили ідеологічно ворожим і знищили вітраж «Шевченко. Мати», колективний твір видатних художників-монументалістів Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Зубченко, Галини Севрук, Людмили Семикіної, створений 1964 року у вестибюлі Червоного корпусу Київського національного університету.

1982 року залили бетоном чи не наймасштабніший твір українського монументального мистецтва — «Стіну пам'яті» художників-монументалістів Володимира Мельниченка й Ади Рибачук. Комуністи визнали композицію «несумісною з принципами соціалістичного реалізму».

У червні 2023 року будівельники знищили мозаїчне панно із зображенням вогнеборців. 1977 року ним прикрасили інтер'єр павільйону «Протипожежний захист», переданий згодом пожежно-рятувальній частині № 26, на території Національного експоцентру України (ВДНГ). Композиція відрізняється динамічністю й актуальністю, особливо з огляду на самовіддану працю пожежників під час російсько-української війни. Коли справа набула розголосу, директор експоцентру оголосив про наміри спільно з Головним управлінням ДСНС у Києві відновити панно з використанням елементів збитої мозаїки.

Сюжети мозаїк

image
Деталь орнаменту. Софія Київська, ХІ ст.
image
Галина Зубченко і Григорій Пришедько. Панно «Рух» (1969), спорткомплекс «Наука»

Давньокиївські мозаїки були покликані утверджувати і зміцнювати християнське віровчення. На стінах, колонах і банях церков розміщували зображення Христа, Богородиці, архангелів, апостолів, євангелістів, Отців Церкви, святих, сцени Євхаристії, а також декоративні орнаменти.

У ХХ сторіччі лейтмотивом переважної більшості київських мозаїк проходять ідеї прославляння СРСР і радянського способу життя. Монументальне мистецтво мало демонструвати радянське повсякдення, політичні, економічні, культурні і навіть спортивні досягнення. Як згадував український художник Віктор Зарецький, «усе неординарне негайно придушувалося».

Більшість модерних мозаїк — фігуративні й антропоцентричні. Є флористичні і фауністичні орнаменти. До абстрактних із деякими зауваженнями можна віднести панно «Вітер».

У своїх творчих пошуках митці зверталися до історичного минулого. Історичні сюжети відтворені на панно «Дніпро — торговельний шлях» і «Богдан Хмельницький» в інтер'єрах річкового вокзалу, «Київська Русь» — на станції метро «Золоті ворота», «Історія Києва» — на Берестейському проспекті, 17, 19, 25, «Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь» на фасаді Київського муніципального академічного театру ляльок.

Історії Києва присвячено епічне панно «Місто на семи горбах», створене у 1985–1987 роках в холі готелю «Турист» Галиною Севрук. Цей новаторський і водночас опертий на традицію твір вважається вершиною творчих шукань художниці. У жовтні 2020 року власники готелю демонтували панно, що викликало обурення у громадськості міста.

Радянське монументальне мистецтво для своїх потреб використовувало народні мотиви. Українські традиції відобразились на панно «Українська пісня» на вулиці Богдана Хмельницького, 51/53, а карпатський колорит — на будинках на бульварі Лесі Українки 24 і 28.

За мотивами українських пісень «Чудові скрипочки», «Ой співаночки мої» і творів української художниці Марії Примаченко художники Ада Рибачук і Володимира Мельниченко створили панно із фантастичними звірами в Палаці дітей та юнацтва на вулиці Мазепи, 13.

На стінах навчальних, науково-дослідних, медичних та інших закладів зображали успіхи науки — фізики, математики, медицини, як наприклад, на панно «Перемога» (вулиця Юлії Здановської, 33), «Ковалі сучасності», «Тріумф кібернетиків» художників Галини Зубченко і Григорія Пришедька. Власне, високомистецькі мозаїчні композиції Зубченко і Пришедька вважаються найяскравішими київськими пам'ятками монументально-декоративного мистецтва. Цілий колектив художників, до складу якого увійшли монументалісти Іван Марчук, Анатолій Гайдамака, Лариса Міщенко і Микола Стороженко, оформив мозаїкою екстер'єри та інтер'єри Інституту теоретичної фізики.

Кілька сюжетів присвячені науково-технічному прогресу й освоєнню космосу СРСР. На стінах житлового будинку на бульварі Лесі Українки, 24 і школи № 251 є мозаїки із зображеннями космонавтів.

На стінах старої будівлі 26-ї державної пожежно-рятувальної частини, що на ВДНГ, прославляються звитяги вогнеборців.

Важливою складовою формування комуністичного суспільства було фізичне виховання громадян. Цій темі присвячені панно «Олімпійці» на Комсомольському масиві, «Відпочинок на Дніпрі» в інтер'єрі річкового вокзалу, зображення спортсменів і спортивної символіки, наприклад, у холі станції метро станції метро «Олімпійська».

Мозаїки київських шкіл № 46 (знищена 2016 року), 61, 82, 141 (знищена 2015 року), 143, 168 ілюструють шкільне життя. На них зображенні піонери, комсомольці із книгами — джерелами знань, різні навчальні предмети й елементи: мікроскоп, гімнастична стрічка, футбольний м'яч, формули, геометричні фігури.

Діти і родина є темою мозаїк у палацах юнацтва і творчості, на фасадах Інституту громадського здоров'я (Володимир Бовкун) на вулиці Гетьмана Павла Полуботка, 50, та Інституту педіатрії, акушерства і гінекології на вулиці Платона Майбороди, 8.

Водночас у творах монументального мистецтва можна помітити різницю у зображенні чоловіків і жінок. У чоловічих фігурах підкреслюються м'язи і фізична сила у цілому, натомість у жіночих — стегна і груди. Жінки на мозаїчних композиціях — відображення уявлень про функції жінки в суспільстві, як дружини, матері, берегині роду і домашнього вогнища. Такими є панно «Берегиня», «Україна молода», «Українська мадонна», образи українок — на фасаді ресторану «Будьмо» і ТЦ на Березняках. «Жіночі» композиції з'явилися на бульварах Вернадського, 32, Вацлава Гавела, 54/26, Лесі Українки, 24, вулицях Богдана Хмельницького, 26, Антона Цедіка, 18, Левка Мацієвича, 12, Харківському шосе, 50 та інших місцях. Жінка вплетена в сюжет панно Федора Тетянича на фасаді факультету інформатики й обчислювальної техніки КПІ (Політехнічна вулиця, 41).

Образи жінки в оточенні рослин ((панно на кінотеатрі «Тампере»), на бульвар Лесі Українки, 24, вулиця Андрія Малишка, 25/1, вулиця Івана Миколайчука, 11) ототожнюються із фертильністю, родючістю землі і народженням дітей.

Статус виявлених об’єктів культурної спадщини

image
Мозаїка «Вітер» — виявлений об’єкт культурної спадщини

Громадськість змогла привернути увагу до творів монументального мистецтва 1950-1980-х років. Занепокоєння викликав їхній незадовільний стан, у якому вони опинилися з різних причин. Вивченням творів зайнявся Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій. За повідомленням Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, мозаїчні панно на Берестейському проспекті Ернеста Коткова, Валерія Ламаха, Івана Литовченка та Володимира Прядки, мозаїка «Вітер» Віктора Зарецького, Алли Горської і Бориса Плаксія, а також твори Федора Тетянича «Україна молода» на Дарницькому бульварі, 23 і «Наука» на фасаді корпусу № 18 КПІ оголосили виявленими об’єктами культурної спадщини і внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

Проблема статусу радянських мозаїк

image
Мозаїка на станції «Палац Україна» містить елементи радянської пропаганди

Ухвалений 9 квітня 2015 року «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачав очищення міського простору від визначеної символіки. Декомунізаційній перевірці насамперед підлягали мозаїки радянського періоду.

КМДА доручила департаментам із житлово-комунальної інфраструктури, комунальної власності, містобудування та архітектури скласти переліки відповідних об'єктів й передати їх до Департаменту культури.

Комуністичну символіку виявили й демонтували на 9 станціях метрополітену: «Вокзальній», «Героїв Дніпра», «Арсенальній», «Університеті», «Палаці Україна», «Шулявській», «Берестейській», «Либідській», «Політехнічному інституті».

Пізніше до переліку будівель комунальної власності, на яких розміщено тоталітарну символіку, помилково занесли мозаїки на житлових будинках на Берестейському проспекті, 17 і 19. Народний художник України Володимир Прядка, співавтор мозаїк, звернувся на їхній захист до Київської держадміністрації. У своєму листі монументаліст зазначив, що мозаїки на Берестейському проспекті реалізовані як єдиний проект «Історія Києва» і присвячені трипільській і давньоруській культурі. А заборонені серп і молот дійсно зображені, але на торці будинку на Берестейському проспекті, 25.

Рішення про демонтаж творів радянського монументального мистецтва викликало у суспільстві широкий резонанс.

На захист мозаїк вступилися представники проекту «Радянські мозаїки в Україні». Вони звернулися до міського голови Віталія Кличка з вимогою не демонтувати радянські мозаїки на станціях метро, які є пам'ятками місцевого значення. Водночас просили створити незалежну експертну комісію для дослідження їх культурної цінності.

2015 року запрацювала експертна рада, як дорадчий орган при департаменті будівництва та архітектури, у складі архітекторів, істориків і галузевих фахівців. 1 грудня 2015 року фахівці склали Анотаційний звіт і перелік об'єктів, які містять радянську символіку. З-поміж об'єктів визначили п'ять творів, які необхідно зберегти: «УРСР» на Берестейському проспекті, 25, «Ленін» на проспекті Науки, 57, мозаїки на школах № 119 і № 251 на Троєщині. А з мозаїки на будівлі училища технологій і дизайну на проспекті Леоніда Каденюка, 22 необхідно було прибрати серп і молот. Водночас накрили панно «Червоноармієць» Степана Кириченка в інтер'єрі станції «Палац „Україна“». А панно «Індустріальна праця» Івана Литовченка на «Шулявській», яка мала ознаки радянської пропаганди, залишили.

Київські байки про мозаїки

Пояснення, чому із шести запланованих будинків на Брест-Литовському проспекті панно завершили тільки на двох, в радянські часи не давали. Тоді інформаційний вакуум одразу заповнювали народні байки. Одну з них переповідає дослідник І. Однопозов. Начебто, Володимир Щербицький, тодішній партійний керівник України, побачивши мозаїки, з огидним здивуванням запитав: «А це що за кишки?» За чутками, художників відсторонили від роботи. Навіть постало питання про демонтаж мозаїк.

Розташування мозаїчних композицій

Розташування мозаїчних композицій
   Давньокиївські мозаїки
   Монументалізм 1960-х — 1980-х років
   Композиції на станціях метрополітену

Див. також

Примітки

  1. Мозаїчні панно на київських спорудах, 2007.
  2. Мозаики и фрески, 2000, с. 27.
  3. Мозаики и фрески, 2000, с. 28.
  4. Мозаїки і фрески Софії Київської, 1975.
  5. Мозаики и фрески, 2000, с. 31–32.
  6. Томмазо Кампанелла. Місто Сонця, 1988.
  7. Луначарский А. Воспоминания, 1968, с. 198.
  8. Бойчук Михайло Львович, 2004.
  9. Мистецький Арсенал. Бойчукізм. Проект «великого стилю». Виставка 2017.
  10. . Архів оригіналу за 16 липень 2014.
  11. Монументальні твори В.Ламаха й Е.Коткова, 2016, с. 84.
  12. Торцы в современной застройке города, 1974 та № 7, с. 22-25.
  13. . Архів оригіналу за 26.07.2017.
  14. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 629.
  15. Монументальна живопись Мексики, 1965, с. 103—104.
  16. Монументальний живопис 1920—1941, 1967, с. 110—120.
  17. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 627.
  18. Валерій Ламах. Коло життя / Документальний фільм Анатолія Сирих. Укркінохроніка, 2014 — 33′: 39″.
  19. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 630—631.
  20. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 632.
  21. Монументальний живопис 1941—1967 років, 1968, с. 185.
  22. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 646.
  23. Проблема статусу мозаїк радянського періоду у Києві, 2017.
  24. Спогади про художника Віктора Зарецького, 1990, с. 9.
  25. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 6332.
  26. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 633.
  27. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 633—634.
  28. Монументально-декоративне мистецтво XX століття, 2007, с. 635.
  29. . Хмарочос. 27 червня 2023. Архів оригіналу за 27 червня 2023.
  30. . Еспресо TV. 28 червня 2023. Архів оригіналу за 28 червня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
  31. ДСНС знищило мозаїку з пожежниками на ВДНГ. Лівий берег. 28 червня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
  32. На ВДНГ відновлять зруйноване панно з пожежниками. Хмарочос. 29 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
  33. Мозаїки і фрески Софії Київської, 1975, с. 5-6.
  34. Вікова традиція в мистецтві Галини Севрук, 2008, с. 433.
  35. Від сучасності до сучасності. Галина Севрук, 2013.
  36. Панно «Місто на семи горбах», 2020.
  37. У готелі «Турист» демонтували панно, 2020.
  38. Галина Зубченко, 2013.
  39. Мозаїки Києва, 2015.
  40. Щоб зберегти твори монументального мистецтва 1950-80-х років, необхідно їх включити до переліку виявлених об’єктів та до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Офіційний портал Київської міської державної адміністрації. 6 грудня 2023. Процитовано 7 грудня 2023.
  41. Архів оригіналу за 5 листопада 2018.
  42. . Архів оригіналу за 28 серпня 2019.
  43. . Архів оригіналу за 5 листопада 2016.
  44. . Архів оригіналу за 7 березня 2017.

Джерела

  • Бєлічко Ю. В. . Монументальний живопис 1941—1967 років // Історія українського мистецтва : у 6 томах / М. П. Бажан, Ю. Я. Турченко. — Академія наук УРСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського. — К., 1968. — Т. 6: Радянське мистецтво 1941—1967 років. — С. 185—203.
  • Сергій Білокінь. Бойчук Михайло Львович // Енциклопедія сучасної України. — 2004. — Т. 3. з джерела 2 грудня 2020. Процитовано.
  • Врона І. І., Лобановський Б. Б. Монументальний живопис 1920—1941 // Історія українського мистецтва: у 6-х томах / М. П. Бажан. — Академія наук УРСР. — К., 1967. — Т. 5: Радянське мистецтво 1917—1941 років. — С. 110—120. — 479 с.
  • Гончаренко М., Мисюга Б.  // Kulturkampf. — 2013.
  • Жадова Л. Монументальна живопись Мексики. — К. : Искусство, 1965.
  • Зарецька М. Спогади про художника Віктора Зарецького. — Торонто : Молода Україна, 1990.
  • Томмазо Кампанелла. Місто Сонця. — К. : Дніпро, 1988.
  • Клімук Юлія. . — 2017. — 14 січня.
  • Корусь Олена.  // . — 2016. — № 97 (15 серпня). — С. 76—97.
  • Лазарев В. Н. Искусство Древней Руси. Мозаики и фрески. — Искусство, 2000.
  • Луначарский А. В. Воспоминания и впечатления. — Советская Россия, 1968.
  • Мамолат Є. С. . Монументальний живопис Київської Русі // Історія українського мистецтва : у 6 томах / М. П. Бажан, Ю. С. Асєєв. — К. : Академія наук УРСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1966. — Т. 1: Мистецтво з найдавніших часів до епохи Київської Русі. — С. 246—322. — 455 с.
  • Мисюга Богдан. Вікова традиція в мистецтві Галини Севрук // Україна. Наука і культура. — 2008. — Т. 34. — С. 428—434. з джерела 29 листопада 2020. Процитовано.
  • Моляр Євгенія. Галина Зубченко // Каталог проекту «Soviet mosaics in Ukraine». — 2013.
  • Моляр Євгенія. Гід по безцінних радянських мозаїках Києва // Buro. — 2015. з джерела 14 жовтня 2020. Процитовано.
  • Однопозов Ігор. . — 2007.
  • Галина Севрук.  // Архів українського неофіційного мистецтва другої половини ХХ ст.. — 2020.
  • Скрипник Г. Монументально-декоративне мистецтво XX століття // Історія українського мистецтва: у 5 томах / Т. Кара-Васильєва. — ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — К., 2007. — Т. 5: Мистецтво XX століття. — С. 626—663. — 1047 с.
  • Тоцька І.Ф. (автор-упорядник). Мозаїки і фрески Софії Київської. Фотоальбом. — К. : Мистецтво, 1975.
  • Уманцев Ф. Торцы в современной застройке города. — Архитектура СССР, 1974.
  • У київському готелі «Турист» демонтували керамічне панно. — 2020. з джерела 27 травня 2022. Процитовано.
  • Yevhen Nikiforov, Polina Baitsym. Art for Architecture Ukraine: Soviet Modernist Mosaics from 1960 to 1990. — Berlin : DOM publishers, 2020.

Посилання

  • Українські мозаїки ожили на будівлі Музейного кварталу Відня (відео)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ki yivski moza yiki monumentalni mozayichni kompoziciyi v Kiyevi yakimi dekorovani inter yeri starodavnih hramiv ta ekster yeri zvedenih u HH storichchi gromadskih sporud Bogomatir Oranta mozayiki Sofijskogo soboru Davnokiyivski mozayikiDokladnishe Mozayiki Sofijskogo soboru ta Mozayiki Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru Mozayichne ozdoblennya pidlogi Desyatinnoyi cerkvi Stvorennya kiyivskih mozayichnih kompozicij rozpochalosya u X XIII stolittyah pislya hreshennya Rusi Majstri zastosovuvali vizantijsku tehniku mozayiki na osnovi smalti U 989 996 rokah knyaz Volodimir Svyatoslavich na Starokiyivskij gori zbuduvav imovirno pershij kam yanij hram u Kiyevi vidomij yak Desyatinna cerkva abo cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Cerkvu zrujnovano pid chas mongolskogo shturmu Kiyeva 1240 roku Zalishki cerkvi dayut pidstavi vvazhati sho hram buv prikrashenij mozayikoyu i freskami Na centralnij bani bula zobrazhena napivfigura Pantokratora Vsederzhitelya a v apsidi figura Mariyi Oranti Za knyazyuvannya Yaroslava Mudrogo u 1037 roci rozpochalosya budivnictvo hramu svyatoyi Sofiyi Sofijski mozayiki vikonali mizh 1043 i 1046 rokami koli vidbulosya jogo pershe osvyachennya U sobori zbereglosya 260 kv metriv mozayik XI stolittya Osoblivu cinnist stanovlyat mozayiki yaki prikrashayut golovni chastini hramu centralnu banyu i golovnij vivtar zobrazheni osnovni personazhi hristiyanskogo virovchennya Vitvorom mistectva mozayiki vvazhayetsya zobrazhennya rozmishenoyi v centralnij apsidi Oranti figuri Bogorodici ruki yakoyi pidnyati v molitvi Mozayika maye 6 metriv zavvishki Razom iz Bogorodiceyu v hrami panuye Hristos Pantokrator Vsederzhitel Glava Cerkvi nebesnoyi zobrazhenij iz knigoyu v livij ruci yaka nagaduye pro strashnij Sudnij den koli zgidno z apokaliptichnimi prognozami vona bude rozgornuta Hristos otochenij pochtom iz chotiroh arhangeliv odyagnenih v urochisti shati Nizhche mizh viknami barabana roztashovani figuri apostol Do viznachnih pam yatok nalezhat mozayiki Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru XII stolittya U 1934 1936 bilshoviki zrujnuvali sobor Shopravda vchenim vdalosya znyati mozayiku Kompoziciyu z yevharistiyeyu perenesli do Sofiyi Kiyivskoyi Chastinu mozayik relyefiv i fresok vivezli do rosijskih muzeyiv Pislya rozvalu SRSR Rosiya kategorichno vidmovlyayetsya povernuti ci relikviyi Ukrayini Hristos Pantokrator Sofiya Kiyivska Svyatij Vasilij Velikij Sofiya Kiyivska Arhidiyakon Stefan Mozayika iz Zolotoverhogo soboru Ucilili mozayiki Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboruMonumentalizm 1920 h 1930 h rokivM Bojchuk Svyatij Ioann mozayika 1910 Pro vazhlivist monumentalnogo mistectva vislovivsya she Tommazo Kampanella Italijskij filosof u svoyemu tvori Misto Soncya 1623 opisav muri utopichnogo mista prikrasheni monumentalnimi zobrazhennyami dosyagnen todishnoyi nauki yaki mali vikonuvati vazhlivu funkciyu u spravi vihovannya molodogo pokolinnya Bilshoviki vzyali na ozbroyennya cyu ideyu dlya vplivu na shiroki masi za dopomogoyu monumentalnoyi propagandi Vodnochas na pochatku HH storichchya zarodilas tradiciya ukrayinskogo monumentalizmu pov yazana zi shkoloyu Mihajla Bojchuka 1909 roku Mihajlo Bojchuk zasnuvav u Parizhi majsternyu neovizantijskogo mistectva Hudozhnik pragnuv vidroditi ukrayinske mistectvo na osnovi najkrashih dosyagnen Vizantiyi i Kiyivskoyi Rusi Uprodovzh 1919 1935 rokiv bojchukisti vikonali ponad desyatok monumentalnih ansamblevih rozpisiv u Kiyevi Harkovi Odesi ta Odeskij oblasti Odnak radyanskij rezhim perervav cej misteckij napryamok a jogo providnih diyachiv represuvav Monumentalno dekorativni tvori 1960 1980 h rokivV Lamah j E Kotkov Davnya Rus Berestejskij prospekt 19 Arhitekturna reforma provedena radyanskim kerivnikom Mikitoyu Hrushovim u 1955 roci spriyala narodzhennyu novogo stilyu oformlennya gromadskih budivel U 1950 h rokah monumentalni panno z arhitekturno dekorativnimi elementami nichim ne vidriznyalisya vid velikih stankovih poloten U nastupne desyatirichchya estetika novoyi arhitekturi z yiyi pragnennyam do chistih ploshin vimagala vid hudozhnikiv inshih viraznih zasobiv Vidtak providnim arhitekturnim napryamom obrali funkcionalizm U mistobuduvanni pochali oriyentuvatis na mikrorajonnu zabudovu Poyava velikoyi kilkosti zhitlovih i gromadskih budivel bez dekoru vplinula na rozvitok monumentalno dekorativnogo mistectva U poperednyu dobu osnovnu rol v organizaciyi miskogo prostoru vidigravali golovni fasadi kam yanic U HH storichchi u mistah uzhe formuvalisya sistemi vidkritih i napivvidkritih prostoriv Na vulici i majdani budinki vihodili ne tilki fasadami a torcyami yaki potrebuvali dekoruvannya Rozvitkovi monumentalnogo mistectva spriyalo zaprovadzhennya vidnosno deshevih materialiv U postanovi CK KPRS i Radi Ministriv SRSR vid 28 travnya 1969 roku uhvalyuvalosya rishennya pro zabezpechennya pid chas dekoruvannya budivel dovgotrivalimi i privablivimi materialami sklyanimi i keramichnimi plitkami kolorovim sklom dekorativnim betonom alyuminiyem prirodnim kamenem kolorovimi cementami stijkimi barvnikami Na profesijne stanovlennya monumentalistiv vplinuli tvori Fernana Lezhe Pablo Pikasso a osoblivo meksikanskih mitciv nasampered Diyego Riveri Orosko Sikejrosa O Gormana en ta inshih Vistavki yihnih robit proveli na pochatku 1960 h rokiv u Moskvi Grigorij Korin Arhangel Mihayil Stilizaciya pid davnokiyivsku mozayiku Zoloti vorota U drugij polovini 1960 h rokah ukrayinski hudozhniki perevidkrivayut tvorchist rozstrilyanogo komunistami Mihajla Bojchuka ta jogo shkoli Postupovo pochali doslidzhuvati ce mistecke yavishe 1967 roku do p yatogo tomu Istoriyi ukrayinskogo mistectva vklyuchili stattyu pro Bojchuka i bojchukistiv 1968 i 1971 roku v Moskvi j Lvovi projshli vistavki tvoriv uchenic Bojchuka Odnimi z najpershih hudozhnikiv yaki vikoristovuvali smaltovu mozayiku buli Stepan Kirichenko j Nadiya Klejn Uprodovzh 1957 1964 rokiv u cij tehnici voni stvorili seriyu stankovih panno Kobzar Ta ne odnakovo meni Nasha duma nasha pisnya U nashim rayi na zemli ta inshi Mitci proyavili visoku majsternist pokazali zhivopisni mozhlivosti smalti zaproponuvali plastichni virishennya kompozicij Ce spriyalo splesku zacikavlenosti do tradicij Davnoyi Rusi Hudozhniki zokrema Valerij Lamah yak i svogo chasu Mihajlo Bojchuk zahopilisya vizantijskoyu kulturoyu Zreshtoyu mitci vidnovili perervanu v 1930 h rokah tradiciyu ukrayinskogo monumentalizmu bojchukistiv Chajki nad Dniprom na Kiyivskomu richkovomu vokzali 1961 Sered pershih tvoriv vikonanih u novomu stili ukrayinskogo monumentalnogo mistectva najviraznishimi stali mozayiki richkovogo vokzalu 1961 hudozhnikiv Ernesta Kotkova Valeriya Lamaha j Ivana Litovchenka Hudozhnye virishennya vnutrishnogo prostoru todi sprijnyali yak novatorske Upershe dlya oformlennya stin vikoristali velikij obsyag mozayiki z deshevoyi keramichnoyi plitki Cej yaskravij material nadavav stilizovanim kompoziciyam viraznogo koloritu Novizna zvuchala v sprobi rozkriti v alegorichnij formi priznachennya budivli vokzalu Okremi syuzheti Dnipro torgovelnij shlyah Bogdan Hmelnickij Ukrayina Chajki nad Dniprom ta inshi ob yednani spilnoyu temoyu ilyustruvali minule j suchasnist mista ospivuvali Dnipro rozkrivali jogo priznachennya Novim bulo vilne zistavlennya riznih masshtabiv cherguvannya ploshin ritmiv Mitcyam vdalosya stvoriti ornamentalnij i vodnochas epichnij cikl 1965 roku tandem Litovchenka Lamaha i Katkova ozdobili mozayichnimi panno aeroport Borispil Tut poyednuvalasya vidverta ideologichna tematika z viraznoyu dinamichnistyu kompozicij Vikoristovuvalis formalni zasobi modernistskogo mistectva za motivami tvoriv Lezhe Pikasso Sikejrosa Novi materiali mozayika na kolorovomu cementi prinesli novishu vidkritishu i demokratichnishu estetiku Vazhlivu rol u rozvitku monumentalnogo mistectva zigrali lakonichni obrazi j propagandistski zasobi plakatnogo mistectva V Ukrayini dzherelom nathnennya monumentalistiv stalo narodne mistectvo jogo simvolichnist tradicijnih obraziv i dekorativnist Volodimir Bovkun Mozayichnij relyef HH stolittya Institut gromadskogo zdorov ya Na zlami 1950 h 1960 h rokiv mitci pochali vikonuvati dekorativni tvori v novih monumentalnih tehnikah Todi zh narodilas i kiyivska monumentalistika Buli vidkriti majsternya monumentalnogo zhivopisu pri Kiyivskomu hudozhnomu instituti j sekciya monumentalnogo mistectva u Spilci hudozhnikiv Ukrayini Navkolo cih potuzhnih centriv zgurtuvalosya shiroke kolo mitciv shistdesyatnikiv Grigorij Bonya Anatolij Gajdamaka Galina Zubchenko Stepan Kirichenko Nadiya Klejn Ernest Kotkov Grigorij Korin Valerij Lamah Ivan Litovchenko Ivan Marchuk Volodimir Melnichenko Volodimir Pryadka Ada Ribachuk Mikola Storozhenko Volodimir Fedko ta inshi U 1970 h rokah nabuv populyarnosti mozayichnij ta kolorovij relyef Do najkrashih tvoriv u Kiyevi doslidniki zarahovuyut kompoziciyu HH stolittya Volodimira Bovkuna na fasadi Institutu gromadskogo zdorov ya 1980 roku Period do samogo kincya 1980 h rokiv stav zoryanim chasom cogo misteckogo napryamku U Kiyevi stvorili blizko 150 mozayik vikonanih riznoyu tehnikoyu Znishennya tvoriv monumentalnogo mistectvaIvan Litovchenko Industrialna pracya Shulyavska Radyanska derzhava dobre finansovo stimulyuvala monumentalistiv Za spogadami ukrayinskogo hudozhnika Viktora Zareckogo za finansovimi instrukciyami isnuvali rizni kategoriyi oplati Za zobrazhennya tvarin platili bilshe nizh za roslinnij ornament ale menshe nizh za zobrazhennya lyudej Najvisha oplata peredbachalas za zobrazhennya komunistichnih vozhdiv Vodnochas bud yake vidhilennya negajno pridushuvali Zakonomirno sho pragnennya mitciv do formalnih novacij superechilo kanonichnim ideologichnim dogmam radyanskoyi derzhavi Ce zreshtoyu sprichinilo konflikt iz rezhimom U 1960 h rokah komunisti poveli borotbu z formalizmom unaslidok yakoyi nishili mozayiki vitrazhi rozpisi i cili monumentalni kompoziciyi Tak za formalizm zbili mozayiku Litovchenka Lamaha i Katkova stvorenu v 1962 roci v restorani Metro Porushuvali pitannya pro demontazh mozayiki Industrialna pracya Ivana Litovchenka na stanciyi metro Shulyavska 1970 roku znishili stinopis Borisa Plaksiya v kafe Hreshatik oskilki zobrazheni tam literatori i poeti Ivan Dzyuba Ivan Drach i Vasil Simonenko buli na toj chas uzhe v nemilosti u vladi A sam hudozhnik nadovgo vtrativ robotu Ogolosili ideologichno vorozhim i znishili vitrazh Shevchenko Mati kolektivnij tvir vidatnih hudozhnikiv monumentalistiv Alli Gorskoyi Opanasa Zalivahi Galini Zubchenko Galini Sevruk Lyudmili Semikinoyi stvorenij 1964 roku u vestibyuli Chervonogo korpusu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu 1982 roku zalili betonom chi ne najmasshtabnishij tvir ukrayinskogo monumentalnogo mistectva Stinu pam yati hudozhnikiv monumentalistiv Volodimira Melnichenka j Adi Ribachuk Komunisti viznali kompoziciyu nesumisnoyu z principami socialistichnogo realizmu U chervni 2023 roku budivelniki znishili mozayichne panno iz zobrazhennyam vogneborciv 1977 roku nim prikrasili inter yer paviljonu Protipozhezhnij zahist peredanij zgodom pozhezhno ryatuvalnij chastini 26 na teritoriyi Nacionalnogo ekspocentru Ukrayini VDNG Kompoziciya vidriznyayetsya dinamichnistyu j aktualnistyu osoblivo z oglyadu na samoviddanu pracyu pozhezhnikiv pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Koli sprava nabula rozgolosu direktor ekspocentru ogolosiv pro namiri spilno z Golovnim upravlinnyam DSNS u Kiyevi vidnoviti panno z vikoristannyam elementiv zbitoyi mozayiki Syuzheti mozayikDetal ornamentu Sofiya Kiyivska HI st Galina Zubchenko i Grigorij Prishedko Panno Ruh 1969 sportkompleks Nauka Davnokiyivski mozayiki buli poklikani utverdzhuvati i zmicnyuvati hristiyanske virovchennya Na stinah kolonah i banyah cerkov rozmishuvali zobrazhennya Hrista Bogorodici arhangeliv apostoliv yevangelistiv Otciv Cerkvi svyatih sceni Yevharistiyi a takozh dekorativni ornamenti U HH storichchi lejtmotivom perevazhnoyi bilshosti kiyivskih mozayik prohodyat ideyi proslavlyannya SRSR i radyanskogo sposobu zhittya Monumentalne mistectvo malo demonstruvati radyanske povsyakdennya politichni ekonomichni kulturni i navit sportivni dosyagnennya Yak zgaduvav ukrayinskij hudozhnik Viktor Zareckij use neordinarne negajno pridushuvalosya Bilshist modernih mozayik figurativni j antropocentrichni Ye floristichni i faunistichni ornamenti Do abstraktnih iz deyakimi zauvazhennyami mozhna vidnesti panno Viter U svoyih tvorchih poshukah mitci zvertalisya do istorichnogo minulogo Istorichni syuzheti vidtvoreni na panno Dnipro torgovelnij shlyah i Bogdan Hmelnickij v inter yerah richkovogo vokzalu Kiyivska Rus na stanciyi metro Zoloti vorota Istoriya Kiyeva na Berestejskomu prospekti 17 19 25 Kij Shek Horiv ta yih sestra Libid na fasadi Kiyivskogo municipalnogo akademichnogo teatru lyalok Istoriyi Kiyeva prisvyacheno epichne panno Misto na semi gorbah stvorene u 1985 1987 rokah v holi gotelyu Turist Galinoyu Sevruk Cej novatorskij i vodnochas opertij na tradiciyu tvir vvazhayetsya vershinoyu tvorchih shukan hudozhnici U zhovtni 2020 roku vlasniki gotelyu demontuvali panno sho viklikalo oburennya u gromadskosti mista Radyanske monumentalne mistectvo dlya svoyih potreb vikoristovuvalo narodni motivi Ukrayinski tradiciyi vidobrazilis na panno Ukrayinska pisnya na vulici Bogdana Hmelnickogo 51 53 a karpatskij kolorit na budinkah na bulvari Lesi Ukrayinki 24 i 28 Za motivami ukrayinskih pisen Chudovi skripochki Oj spivanochki moyi i tvoriv ukrayinskoyi hudozhnici Mariyi Primachenko hudozhniki Ada Ribachuk i Volodimira Melnichenko stvorili panno iz fantastichnimi zvirami v Palaci ditej ta yunactva na vulici Mazepi 13 Na stinah navchalnih naukovo doslidnih medichnih ta inshih zakladiv zobrazhali uspihi nauki fiziki matematiki medicini yak napriklad na panno Peremoga vulicya Yuliyi Zdanovskoyi 33 Kovali suchasnosti Triumf kibernetikiv hudozhnikiv Galini Zubchenko i Grigoriya Prishedka Vlasne visokomistecki mozayichni kompoziciyi Zubchenko i Prishedka vvazhayutsya najyaskravishimi kiyivskimi pam yatkami monumentalno dekorativnogo mistectva Cilij kolektiv hudozhnikiv do skladu yakogo uvijshli monumentalisti Ivan Marchuk Anatolij Gajdamaka Larisa Mishenko i Mikola Storozhenko oformiv mozayikoyu ekster yeri ta inter yeri Institutu teoretichnoyi fiziki Kilka syuzhetiv prisvyacheni naukovo tehnichnomu progresu j osvoyennyu kosmosu SRSR Na stinah zhitlovogo budinku na bulvari Lesi Ukrayinki 24 i shkoli 251 ye mozayiki iz zobrazhennyami kosmonavtiv Na stinah staroyi budivli 26 yi derzhavnoyi pozhezhno ryatuvalnoyi chastini sho na VDNG proslavlyayutsya zvityagi vogneborciv Vazhlivoyu skladovoyu formuvannya komunistichnogo suspilstva bulo fizichne vihovannya gromadyan Cij temi prisvyacheni panno Olimpijci na Komsomolskomu masivi Vidpochinok na Dnipri v inter yeri richkovogo vokzalu zobrazhennya sportsmeniv i sportivnoyi simvoliki napriklad u holi stanciyi metro stanciyi metro Olimpijska Fedir Tetyanich Panno Nauka na fasadi korpusu 18 KPI 1980 rik O Vladimirova Zberezhemo nashu zemlyu dityacha poliklinika 1987 1988 Vigurivshina Troyeshina Tema materinstva Dityacha poliklinika Solom yanskogo rajonu Sportivna kompoziciya na stanciyi metro Olimpijska Mozayiki kiyivskih shkil 46 znishena 2016 roku 61 82 141 znishena 2015 roku 143 168 ilyustruyut shkilne zhittya Na nih zobrazhenni pioneri komsomolci iz knigami dzherelami znan rizni navchalni predmeti j elementi mikroskop gimnastichna strichka futbolnij m yach formuli geometrichni figuri Diti i rodina ye temoyu mozayik u palacah yunactva i tvorchosti na fasadah Institutu gromadskogo zdorov ya Volodimir Bovkun na vulici Getmana Pavla Polubotka 50 ta Institutu pediatriyi akusherstva i ginekologiyi na vulici Platona Majborodi 8 Vodnochas u tvorah monumentalnogo mistectva mozhna pomititi riznicyu u zobrazhenni cholovikiv i zhinok U cholovichih figurah pidkreslyuyutsya m yazi i fizichna sila u cilomu natomist u zhinochih stegna i grudi Zhinki na mozayichnih kompoziciyah vidobrazhennya uyavlen pro funkciyi zhinki v suspilstvi yak druzhini materi beregini rodu i domashnogo vognisha Takimi ye panno Bereginya Ukrayina moloda Ukrayinska madonna obrazi ukrayinok na fasadi restoranu Budmo i TC na Bereznyakah Zhinochi kompoziciyi z yavilisya na bulvarah Vernadskogo 32 Vaclava Gavela 54 26 Lesi Ukrayinki 24 vulicyah Bogdana Hmelnickogo 26 Antona Cedika 18 Levka Maciyevicha 12 Harkivskomu shose 50 ta inshih miscyah Zhinka vpletena v syuzhet panno Fedora Tetyanicha na fasadi fakultetu informatiki j obchislyuvalnoyi tehniki KPI Politehnichna vulicya 41 Obrazi zhinki v otochenni roslin panno na kinoteatri Tampere na bulvar Lesi Ukrayinki 24 vulicya Andriya Malishka 25 1 vulicya Ivana Mikolajchuka 11 ototozhnyuyutsya iz fertilnistyu rodyuchistyu zemli i narodzhennyam ditej Status viyavlenih ob yektiv kulturnoyi spadshiniMozayika Viter viyavlenij ob yekt kulturnoyi spadshini Gromadskist zmogla privernuti uvagu do tvoriv monumentalnogo mistectva 1950 1980 h rokiv Zanepokoyennya viklikav yihnij nezadovilnij stan u yakomu voni opinilisya z riznih prichin Vivchennyam tvoriv zajnyavsya Kiyivskij naukovo metodichnij centr z ohoroni restavraciyi ta vikoristannya pam yatok istoriyi kulturi i zapovidnih teritorij Za povidomlennyam Departamentu ohoroni kulturnoyi spadshini Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi mozayichni panno na Berestejskomu prospekti Ernesta Kotkova Valeriya Lamaha Ivana Litovchenka ta Volodimira Pryadki mozayika Viter Viktora Zareckogo Alli Gorskoyi i Borisa Plaksiya a takozh tvori Fedora Tetyanicha Ukrayina moloda na Darnickomu bulvari 23 i Nauka na fasadi korpusu 18 KPI ogolosili viyavlenimi ob yektami kulturnoyi spadshini i vnesli do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Problema statusu radyanskih mozayik Mozayika na stanciyi Palac Ukrayina mistit elementi radyanskoyi propagandi Uhvalenij 9 kvitnya 2015 roku Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnogo rezhimiv ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki peredbachav ochishennya miskogo prostoru vid viznachenoyi simvoliki Dekomunizacijnij perevirci nasampered pidlyagali mozayiki radyanskogo periodu KMDA doruchila departamentam iz zhitlovo komunalnoyi infrastrukturi komunalnoyi vlasnosti mistobuduvannya ta arhitekturi sklasti pereliki vidpovidnih ob yektiv j peredati yih do Departamentu kulturi Komunistichnu simvoliku viyavili j demontuvali na 9 stanciyah metropolitenu Vokzalnij Geroyiv Dnipra Arsenalnij Universiteti Palaci Ukrayina Shulyavskij Berestejskij Libidskij Politehnichnomu instituti Piznishe do pereliku budivel komunalnoyi vlasnosti na yakih rozmisheno totalitarnu simvoliku pomilkovo zanesli mozayiki na zhitlovih budinkah na Berestejskomu prospekti 17 i 19 Narodnij hudozhnik Ukrayini Volodimir Pryadka spivavtor mozayik zvernuvsya na yihnij zahist do Kiyivskoyi derzhadministraciyi U svoyemu listi monumentalist zaznachiv sho mozayiki na Berestejskomu prospekti realizovani yak yedinij proekt Istoriya Kiyeva i prisvyacheni tripilskij i davnoruskij kulturi A zaboroneni serp i molot dijsno zobrazheni ale na torci budinku na Berestejskomu prospekti 25 Rishennya pro demontazh tvoriv radyanskogo monumentalnogo mistectva viklikalo u suspilstvi shirokij rezonans Na zahist mozayik vstupilisya predstavniki proektu Radyanski mozayiki v Ukrayini Voni zvernulisya do miskogo golovi Vitaliya Klichka z vimogoyu ne demontuvati radyanski mozayiki na stanciyah metro yaki ye pam yatkami miscevogo znachennya Vodnochas prosili stvoriti nezalezhnu ekspertnu komisiyu dlya doslidzhennya yih kulturnoyi cinnosti 2015 roku zapracyuvala ekspertna rada yak doradchij organ pri departamenti budivnictva ta arhitekturi u skladi arhitektoriv istorikiv i galuzevih fahivciv 1 grudnya 2015 roku fahivci sklali Anotacijnij zvit i perelik ob yektiv yaki mistyat radyansku simvoliku Z pomizh ob yektiv viznachili p yat tvoriv yaki neobhidno zberegti URSR na Berestejskomu prospekti 25 Lenin na prospekti Nauki 57 mozayiki na shkolah 119 i 251 na Troyeshini A z mozayiki na budivli uchilisha tehnologij i dizajnu na prospekti Leonida Kadenyuka 22 neobhidno bulo pribrati serp i molot Vodnochas nakrili panno Chervonoarmiyec Stepana Kirichenka v inter yeri stanciyi Palac Ukrayina A panno Industrialna pracya Ivana Litovchenka na Shulyavskij yaka mala oznaki radyanskoyi propagandi zalishili Kiyivski bajki pro mozayikiPoyasnennya chomu iz shesti zaplanovanih budinkiv na Brest Litovskomu prospekti panno zavershili tilki na dvoh v radyanski chasi ne davali Todi informacijnij vakuum odrazu zapovnyuvali narodni bajki Odnu z nih perepovidaye doslidnik I Odnopozov Nachebto Volodimir Sherbickij todishnij partijnij kerivnik Ukrayini pobachivshi mozayiki z ogidnim zdivuvannyam zapitav A ce sho za kishki Za chutkami hudozhnikiv vidstoronili vid roboti Navit postalo pitannya pro demontazh mozayik Roztashuvannya mozayichnih kompozicijRoztashuvannya mozayichnih kompozicij Davnokiyivski mozayiki Monumentalizm 1960 h 1980 h rokiv Kompoziciyi na stanciyah metropolitenuDiv takozhMurali Kiyeva Zakon Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo totalitarnih rezhimiv ta zaboronu vikoristannya yih simvoliki PrimitkiMozayichni panno na kiyivskih sporudah 2007 Mozaiki i freski 2000 s 27 Mozaiki i freski 2000 s 28 Mozayiki i freski Sofiyi Kiyivskoyi 1975 Mozaiki i freski 2000 s 31 32 Tommazo Kampanella Misto Soncya 1988 Lunacharskij A Vospominaniya 1968 s 198 Bojchuk Mihajlo Lvovich 2004 Misteckij Arsenal Bojchukizm Proekt velikogo stilyu Vistavka 2017 Arhiv originalu za 16 lipen 2014 Monumentalni tvori V Lamaha j E Kotkova 2016 s 84 Torcy v sovremennoj zastrojke goroda 1974 ta 7 s 22 25 Arhiv originalu za 26 07 2017 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 629 Monumentalna zhivopis Meksiki 1965 s 103 104 Monumentalnij zhivopis 1920 1941 1967 s 110 120 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 627 Valerij Lamah Kolo zhittya Dokumentalnij film Anatoliya Sirih Ukrkinohronika 2014 33 39 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 630 631 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 632 Monumentalnij zhivopis 1941 1967 rokiv 1968 s 185 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 646 Problema statusu mozayik radyanskogo periodu u Kiyevi 2017 Spogadi pro hudozhnika Viktora Zareckogo 1990 s 9 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 6332 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 633 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 633 634 Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya 2007 s 635 Hmarochos 27 chervnya 2023 Arhiv originalu za 27 chervnya 2023 Espreso TV 28 chervnya 2023 Arhiv originalu za 28 chervnya 2023 Procitovano 28 chervnya 2023 DSNS znishilo mozayiku z pozhezhnikami na VDNG Livij bereg 28 chervnya 2023 Procitovano 28 chervnya 2023 Na VDNG vidnovlyat zrujnovane panno z pozhezhnikami Hmarochos 29 chervnya 2023 Procitovano 29 chervnya 2023 Mozayiki i freski Sofiyi Kiyivskoyi 1975 s 5 6 Vikova tradiciya v mistectvi Galini Sevruk 2008 s 433 Vid suchasnosti do suchasnosti Galina Sevruk 2013 Panno Misto na semi gorbah 2020 U goteli Turist demontuvali panno 2020 Galina Zubchenko 2013 Mozayiki Kiyeva 2015 Shob zberegti tvori monumentalnogo mistectva 1950 80 h rokiv neobhidno yih vklyuchiti do pereliku viyavlenih ob yektiv ta do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Oficijnij portal Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 6 grudnya 2023 Procitovano 7 grudnya 2023 Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Arhiv originalu za 28 serpnya 2019 Arhiv originalu za 5 listopada 2016 Arhiv originalu za 7 bereznya 2017 DzherelaByelichko Yu V Monumentalnij zhivopis 1941 1967 rokiv Istoriya ukrayinskogo mistectva u 6 tomah M P Bazhan Yu Ya Turchenko Akademiya nauk URSR Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi Institut mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi imeni M T Rilskogo K 1968 T 6 Radyanske mistectvo 1941 1967 rokiv S 185 203 Sergij Bilokin Bojchuk Mihajlo Lvovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 2004 T 3 z dzherela 2 grudnya 2020 Procitovano Vrona I I Lobanovskij B B Monumentalnij zhivopis 1920 1941 Istoriya ukrayinskogo mistectva u 6 h tomah M P Bazhan Akademiya nauk URSR K 1967 T 5 Radyanske mistectvo 1917 1941 rokiv S 110 120 479 s Goncharenko M Misyuga B Kulturkampf 2013 Zhadova L Monumentalna zhivopis Meksiki K Iskusstvo 1965 Zarecka M Spogadi pro hudozhnika Viktora Zareckogo Toronto Moloda Ukrayina 1990 Tommazo Kampanella Misto Soncya K Dnipro 1988 Klimuk Yuliya 2017 14 sichnya Korus Olena 2016 97 15 serpnya S 76 97 Lazarev V N Iskusstvo Drevnej Rusi Mozaiki i freski Iskusstvo 2000 Lunacharskij A V Vospominaniya i vpechatleniya Sovetskaya Rossiya 1968 Mamolat Ye S Monumentalnij zhivopis Kiyivskoyi Rusi Istoriya ukrayinskogo mistectva u 6 tomah M P Bazhan Yu S Asyeyev K Akademiya nauk URSR Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1966 T 1 Mistectvo z najdavnishih chasiv do epohi Kiyivskoyi Rusi S 246 322 455 s Misyuga Bogdan Vikova tradiciya v mistectvi Galini Sevruk Ukrayina Nauka i kultura 2008 T 34 S 428 434 z dzherela 29 listopada 2020 Procitovano Molyar Yevgeniya Galina Zubchenko Katalog proektu Soviet mosaics in Ukraine 2013 Molyar Yevgeniya Gid po bezcinnih radyanskih mozayikah Kiyeva Buro 2015 z dzherela 14 zhovtnya 2020 Procitovano Odnopozov Igor 2007 Galina Sevruk Arhiv ukrayinskogo neoficijnogo mistectva drugoyi polovini HH st 2020 Skripnik G Monumentalno dekorativne mistectvo XX stolittya Istoriya ukrayinskogo mistectva u 5 tomah T Kara Vasilyeva IMFE im M T Rilskogo NAN Ukrayini K 2007 T 5 Mistectvo XX stolittya S 626 663 1047 s Tocka I F avtor uporyadnik Mozayiki i freski Sofiyi Kiyivskoyi Fotoalbom K Mistectvo 1975 Umancev F Torcy v sovremennoj zastrojke goroda Arhitektura SSSR 1974 U kiyivskomu goteli Turist demontuvali keramichne panno 2020 z dzherela 27 travnya 2022 Procitovano Yevhen Nikiforov Polina Baitsym Art for Architecture Ukraine Soviet Modernist Mosaics from 1960 to 1990 Berlin DOM publishers 2020 PosilannyaUkrayinski mozayiki ozhili na budivli Muzejnogo kvartalu Vidnya video

Дата публікації:
Топ