Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Береги ня істота східнослов янської міфології нижче жіноче божество чи дух охоронець Зазвичай згадувались у множині Точн

Берегиня

Берегиня

Береги́ня — істота східнослов'янської міфології, нижче жіноче божество чи дух-охоронець. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті. Берегині згадуються в писемних пам'ятках XIV—XV ст., популяризовані фольклористами в XIX—XX ст. Більшість трактувань берегинь як надприродних істот або уособлень материнства й жіноцтва належать вже до часу незалежної України.

Берегиня
image
Частина від слов'янська міфологія
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Берегиня (значення).

Образ і функції

Зі стародавніх джерел невідомо практично нічого про те, які особливі риси та заняття притаманні берегиням, оскільки в таких джерелах згадується лише їхня назва. Деякі дослідники вважали берегинь наближеними до русалок. Тобто, берегині — це утоплениці чи померлі нехрещеними дівчатка.

За іншою версією берегиня (перегеня) — це не міфологічна істота, а роль, яку виконували жінки в обрядах в час обжинків. Перегенею на Полтавщині називали одягнену в рядна жінку, що повинна була лякати подруг; на Черкащині так називали дівчину, підперезану червоним поясом, іноді з вінком на голові, що несла квіти чи ложки на чолі процесії молоді (ішла пішки або її несли на руках хлопці) до будинку пана після роботи в полі аби отримати платню. Перегенею обиралася найпрацьовитіша дівчина, що випереджала в роботі решту.

В сучасних (приблизно з 1980-х років) інтерпретаціях берегині — це «хатні» жіночі духи, уособлення материнського заступництва від усякого зла; духи-охорониці осель та родини. Часом трактуються як доброзичливі русалки чи аналоги вілів та інших жіночих духів.

Поширене зображення берегинь як жінок з піднятими над головою руками походить від елементів народної вишивки на рушниках. Утім, немає свідчень, що це саме берегині, а радше — вазонки, стилізовані Дерева Життя.

Берегині в давніх джерелах

Берегині зустрічаються в декількох давньоруських джерелах, присвячених боротьбі християнської церкви з язичництвом, як місцеві вставки до перекладів з грецької, і перестають згадуватися в пізніших, коли боротьба з ним втрачає свою актуальність в зв'язку з укріпленням християнства.

Декілька найвідоміших:

  • «Слово о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують Івану Золотоустому свідчить:
инѣми (куры) въ водахъ потопляеми суть, а друзіи къ кладяземъ приходяще молятсь и въ воду мечють велеару жертву приносяще; а друзіи огневи и каменію и рѣкамъ, и источникомъ, и берегынямъ, и вѣ дрова, нетокможе преже въ поганьствѣ; но мнози и нынѣ то творятъ... и чересъ огнь скачють, мнящесь крестяны, а поганьская дѣла творятъ
  • «Слова о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в різних редакціях містить:
Також и до Словен доиде се слово, и ти начаша требы класти Роду и Рожаницамъ, преже Перуна бога ихъ, а переже того клали требу Упиремъ и Берегинямъ
  • В відповіднім місці «Слова» Святого Григорія:
тѣмъ же богомъ требу кладутъ и творятъ и Словенский языкъ, Виламъ и Мокошы, Дивѣ, Перуну, Хърсу, Роду и Рожаници, Упиремъ и Берегынямъ и Переплуту
а друзіи Перену, Хоурсу, Виламъ и Мокоши, Упиремъ и Берегынямъ, ихъ же нарицаютъ тридевять сестериниць

Трактування образу

Частина науковців виводить берегинь від слова «берег» і вважає їх річковим духами та пов'язує з русалками. Одним з перших цю гіпотезу запропонував ще російський лексикограф і етнограф Володимир Даль, який вважав, що берегиня — це інша назва русалки. Такої ж думки дотримувалися російський літератор і фольклорист і російський історик, етнограф . Критики їхньої позиції вважають, що зв'язок берегинь з русалками надуманий, а зв'язок русалок з берегом в народній уяві проголошують занадто слабким.

Українські мовознавці Борис Грінченко та Олена Курило виводили назву «берегиня» з «перегеня» — ролі в сільськогосподарських обрядах. Зокрема, Курило такі обряди було зафіксовано на Полтавщині ще в 1925 році. Український і російський літературознавець, фольклорист Костянтин Копержанський вважав, що такі обряди стоять в один ряд з подібними обрядами, відомими по всій Європі. Водночас зазначав, що ці обряди порівняно пізні та, маючи гумористичний настрій, вже не були сакральними.

Російський історик Борис Рибаков виводив назву берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»). Згідно з Рибаковим, зв'язок берегинь з поняттями «берег» і «оберігати» співвідносить їх з добрим началом і протиставляє силам зла, які у повчаннях проти язичництва слов'ян були представлені упирями.

Українська феміністка, антрополог Оксана Кісь відзначає, що хоча в сучасній культурі берегиня подається як свідчення матріархальності суспільства давніх українців, образ цієї персонажки було створено чоловіками. В його формуванні значну роль зіграло те, що класичні українські письменники й письменниці часто описували владних, самостійних жінок. Такі образи української жінки знаходимо в Ольги Кобилянської, Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Григорія Квітки Основ'яненка, Петра Гулака-Артемовського. Хоча багато з них були народовцями та знайомими з ідеями фемінізму, їхні твори належить вважати продуктом ідеології, а не зображенням дійсного життя українства.

Берегиня в сучасній культурі

У сучасній українській культурі берегиня часто описується як стародавня богиня — покровителька дому, дух-захисник або уособлення материнства, жіноцтва. Нерідко берегиня подається як свідчення та символ матріархату давніх українців. У переносному значенні берегиня — жінка, що піклується про дім, родину. Часом берегиня ототожнюється з Орантою — типом зображення Божої Матері з піднятими руками.

Берегиня набула популярності в українській культурі наприкінці існування УРСР за Перебудови на фоні сплеску інтересу до національної історії та пошуків культурної самобутності. Василь Скуратівський і Василь Рубан випустили однойменні народознавчу книгу (1987) та роман (1994). В 1995 Скуратівський заснував етнографічний часопис «Берегиня».

Український письменник Сергій Плачинда, укладаючи «Словник давньоукраїнської міфології», зарахував берегиню до «давньоукраїнських богів» і стверджував, що її зображення трансформувалося в зображення тризуба. Втім, Плачинда не навів жодних свідчень, які підтверджували б таку думку. Його ідею про те, що берегиня — це богиня, підтримував, так само без доказів, Валерій Войтович, відомий тим, що видавав власні фантазії на тему української міфології за наукові дослідження. На думку Світлани Китової, Плачинда сприйняв за зображення берегинь на вишитих рушниках стилізовані вазонки. До того ж, опитані нею майстрині-вишивальниці взагалі не знали слова «берегиня». Галина Лозко вбачала у перегені відгомін шанування богині-берегині.

На неоязичницьких ресурсах нерідко берегинями називаються зображення жінок з піднятими руками — аж до фігурки IV тис. до н. е., що належала Трипільській культурі.

В Києві біля Майдану Незалежності існує мурал «Берегиня». «Берегинею нації» характеризувала себе Юлія Тимошенко. Берегинею іноді називається скульптура жінки, встановлена на верхівці Монументу Незалежності в Києві. В Луцьку раз на три роки відбувається міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня».

Примітки

  1. Грінченко, Борис (1909). Перегеня / Словарь української мови. Том III О-П. Кіевская старина. с. 113.
  2. Курило, Оксана (1926). Як водили перегеню. с. 66—68.
  3. Копержинський, Костянтин (1926). Обряди збору врожаю у слов'янських народів у найдавнішу добу розвитку. – Первісне громадянство. Т. 1—2. с. 74.
  4. Любовик, Борис (30.05.2021). . Українська релігієзнавча енциклопедія. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  5. Буйських, Юлія (2018). "Берегиня", або Витвори кабінетної міфології / Колись русалки по землі ходили... Жіночі образи української міфології. Клуб Сімейного Дозвілля.
  6. Китова, Світлана (2003). Полотняний літопис України : семантика орнаменту українського рушника [2-ге вид., допов.] Черкаси: Брама. с. 20.
  7. Кісь, Оксана (2006). Кого оберігає Берегиня, або Матріархат як чоловічий винахід. Т. 4 (16). Харків: «Я» (Інформаційно-освітнє видання). с. 11—16.
  8. Николаев, С.; Страхов, А. (1987). К названию бога-громовержца в индоевропейских языках, 1985. Москва: Наука. с. 158.
  9. Рыбаков, Б. (1981). Язычество древних славян. Москва: Наука. с. 15—18.
  10. Орлова, Т. В. (2010). Міфологема «Берегині» в світлі критики українських суспільствознавців. Сторінки історії : збірник наукових праць. Т. 31. с. 205—213.
  11. Лозко, Г. (1997). Берегиня, Богиня чи Русалка. Т. 6. Сварог. с. 17—20.
  12. . culture-lutsk.org.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.

Література

Див. також

Посилання

  • Берегині [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Beregi nya istota shidnoslov yanskoyi mifologiyi nizhche zhinoche bozhestvo chi duh ohoronec Zazvichaj zgaduvalis u mnozhini Tochni funkciyi beregin zalishayutsya diskusijnimi oskilki dzherela pro nih vkraj urivchasti Beregini zgaduyutsya v pisemnih pam yatkah XIV XV st populyarizovani folkloristami v XIX XX st Bilshist traktuvan beregin yak nadprirodnih istot abo uosoblen materinstva j zhinoctva nalezhat vzhe do chasu nezalezhnoyi Ukrayini BereginyaChastina vid slov yanska mifologiya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bereginya znachennya Obraz i funkciyiZi starodavnih dzherel nevidomo praktichno nichogo pro te yaki osoblivi risi ta zanyattya pritamanni bereginyam oskilki v takih dzherelah zgaduyetsya lishe yihnya nazva Deyaki doslidniki vvazhali beregin nablizhenimi do rusalok Tobto beregini ce utoplenici chi pomerli nehreshenimi divchatka Za inshoyu versiyeyu bereginya peregenya ce ne mifologichna istota a rol yaku vikonuvali zhinki v obryadah v chas obzhinkiv Peregeneyu na Poltavshini nazivali odyagnenu v ryadna zhinku sho povinna bula lyakati podrug na Cherkashini tak nazivali divchinu pidperezanu chervonim poyasom inodi z vinkom na golovi sho nesla kviti chi lozhki na choli procesiyi molodi ishla pishki abo yiyi nesli na rukah hlopci do budinku pana pislya roboti v poli abi otrimati platnyu Peregeneyu obiralasya najpracovitisha divchina sho viperedzhala v roboti reshtu V suchasnih priblizno z 1980 h rokiv interpretaciyah beregini ce hatni zhinochi duhi uosoblennya materinskogo zastupnictva vid usyakogo zla duhi ohoronici osel ta rodini Chasom traktuyutsya yak dobrozichlivi rusalki chi analogi viliv ta inshih zhinochih duhiv Poshirene zobrazhennya beregin yak zhinok z pidnyatimi nad golovoyu rukami pohodit vid elementiv narodnoyi vishivki na rushnikah Utim nemaye svidchen sho ce same beregini a radshe vazonki stilizovani Dereva Zhittya Beregini v davnih dzherelahBeregini zustrichayutsya v dekilkoh davnoruskih dzherelah prisvyachenih borotbi hristiyanskoyi cerkvi z yazichnictvom yak miscevi vstavki do perekladiv z greckoyi i perestayut zgaduvatisya v piznishih koli borotba z nim vtrachaye svoyu aktualnist v zv yazku z ukriplennyam hristiyanstva Dekilka najvidomishih Slovo o tom kako pervoe pogani sushe yazyci klanyalisya idolom v spisku XIV storichchya yake pripisuyut Ivanu Zolotoustomu svidchit inѣmi kury v vodah potoplyaemi sut a druzii k kladyazem prihodyashe molyats i v vodu mechyut velearu zhertvu prinosyashe a druzii ognevi i kameniyu i rѣkam i istochnikom i beregynyam i vѣ drova netokmozhe prezhe v poganstvѣ no mnozi i nynѣ to tvoryat i cheres ogn skachyut mnyashes krestyany a poganskaya dѣla tvoryat Slova o tom kako pervoe pogani sushe yazyci klanyalisya idolom v riznih redakciyah mistit Takozh i do Sloven doide se slovo i ti nachasha treby klasti Rodu i Rozhanicam prezhe Peruna boga ih a perezhe togo klali trebu Upirem i Bereginyam V vidpovidnim misci Slova Svyatogo Grigoriya tѣm zhe bogom trebu kladut i tvoryat i Slovenskij yazyk Vilam i Mokoshy Divѣ Perunu Hrsu Rodu i Rozhanici Upirem i Beregynyam i Pereplutu a druzii Perenu Hoursu Vilam i Mokoshi Upirem i Beregynyam ih zhe naricayut tridevyat sesterinicTraktuvannya obrazuChastina naukovciv vivodit beregin vid slova bereg i vvazhaye yih richkovim duhami ta pov yazuye z rusalkami Odnim z pershih cyu gipotezu zaproponuvav she rosijskij leksikograf i etnograf Volodimir Dal yakij vvazhav sho bereginya ce insha nazva rusalki Takoyi zh dumki dotrimuvalisya rosijskij literator i folklorist i rosijskij istorik etnograf Kritiki yihnoyi poziciyi vvazhayut sho zv yazok beregin z rusalkami nadumanij a zv yazok rusalok z beregom v narodnij uyavi progoloshuyut zanadto slabkim Ukrayinski movoznavci Boris Grinchenko ta Olena Kurilo vivodili nazvu bereginya z peregenya roli v silskogospodarskih obryadah Zokrema Kurilo taki obryadi bulo zafiksovano na Poltavshini she v 1925 roci Ukrayinskij i rosijskij literaturoznavec folklorist Kostyantin Koperzhanskij vvazhav sho taki obryadi stoyat v odin ryad z podibnimi obryadami vidomimi po vsij Yevropi Vodnochas zaznachav sho ci obryadi porivnyano pizni ta mayuchi gumoristichnij nastrij vzhe ne buli sakralnimi Rosijskij istorik Boris Ribakov vivodiv nazvu beregin vid greckogo zemlya davnoruska transkripciya bernie Zgidno z Ribakovim zv yazok beregin z ponyattyami bereg i oberigati spivvidnosit yih z dobrim nachalom i protistavlyaye silam zla yaki u povchannyah proti yazichnictva slov yan buli predstavleni upiryami Ukrayinska feministka antropolog Oksana Kis vidznachaye sho hocha v suchasnij kulturi bereginya podayetsya yak svidchennya matriarhalnosti suspilstva davnih ukrayinciv obraz ciyeyi personazhki bulo stvoreno cholovikami V jogo formuvanni znachnu rol zigralo te sho klasichni ukrayinski pismenniki j pismennici chasto opisuvali vladnih samostijnih zhinok Taki obrazi ukrayinskoyi zhinki znahodimo v Olgi Kobilyanskoyi Marka Vovchka Ivana Nechuya Levickogo Grigoriya Kvitki Osnov yanenka Petra Gulaka Artemovskogo Hocha bagato z nih buli narodovcyami ta znajomimi z ideyami feminizmu yihni tvori nalezhit vvazhati produktom ideologiyi a ne zobrazhennyam dijsnogo zhittya ukrayinstva Bereginya v suchasnij kulturiU suchasnij ukrayinskij kulturi bereginya chasto opisuyetsya yak starodavnya boginya pokrovitelka domu duh zahisnik abo uosoblennya materinstva zhinoctva Neridko bereginya podayetsya yak svidchennya ta simvol matriarhatu davnih ukrayinciv U perenosnomu znachenni bereginya zhinka sho pikluyetsya pro dim rodinu Chasom bereginya ototozhnyuyetsya z Orantoyu tipom zobrazhennya Bozhoyi Materi z pidnyatimi rukami Bereginya nabula populyarnosti v ukrayinskij kulturi naprikinci isnuvannya URSR za Perebudovi na foni splesku interesu do nacionalnoyi istoriyi ta poshukiv kulturnoyi samobutnosti Vasil Skurativskij i Vasil Ruban vipustili odnojmenni narodoznavchu knigu 1987 ta roman 1994 V 1995 Skurativskij zasnuvav etnografichnij chasopis Bereginya Ukrayinskij pismennik Sergij Plachinda ukladayuchi Slovnik davnoukrayinskoyi mifologiyi zarahuvav bereginyu do davnoukrayinskih bogiv i stverdzhuvav sho yiyi zobrazhennya transformuvalosya v zobrazhennya trizuba Vtim Plachinda ne naviv zhodnih svidchen yaki pidtverdzhuvali b taku dumku Jogo ideyu pro te sho bereginya ce boginya pidtrimuvav tak samo bez dokaziv Valerij Vojtovich vidomij tim sho vidavav vlasni fantaziyi na temu ukrayinskoyi mifologiyi za naukovi doslidzhennya Na dumku Svitlani Kitovoyi Plachinda sprijnyav za zobrazhennya beregin na vishitih rushnikah stilizovani vazonki Do togo zh opitani neyu majstrini vishivalnici vzagali ne znali slova bereginya Galina Lozko vbachala u peregeni vidgomin shanuvannya bogini beregini Na neoyazichnickih resursah neridko bereginyami nazivayutsya zobrazhennya zhinok z pidnyatimi rukami azh do figurki IV tis do n e sho nalezhala Tripilskij kulturi V Kiyevi bilya Majdanu Nezalezhnosti isnuye mural Bereginya Beregineyu naciyi harakterizuvala sebe Yuliya Timoshenko Beregineyu inodi nazivayetsya skulptura zhinki vstanovlena na verhivci Monumentu Nezalezhnosti v Kiyevi V Lucku raz na tri roki vidbuvayetsya mizhnarodnij festival ukrayinskogo folkloru Bereginya PrimitkiGrinchenko Boris 1909 Peregenya Slovar ukrayinskoyi movi Tom III O P Kievskaya starina s 113 Kurilo Oksana 1926 Yak vodili peregenyu s 66 68 Koperzhinskij Kostyantin 1926 Obryadi zboru vrozhayu u slov yanskih narodiv u najdavnishu dobu rozvitku Pervisne gromadyanstvo T 1 2 s 74 Lyubovik Boris 30 05 2021 Ukrayinska religiyeznavcha enciklopediya Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 14 listopada 2020 Bujskih Yuliya 2018 Bereginya abo Vitvori kabinetnoyi mifologiyi Kolis rusalki po zemli hodili Zhinochi obrazi ukrayinskoyi mifologiyi Klub Simejnogo Dozvillya Kitova Svitlana 2003 Polotnyanij litopis Ukrayini semantika ornamentu ukrayinskogo rushnika 2 ge vid dopov Cherkasi Brama s 20 Kis Oksana 2006 Kogo oberigaye Bereginya abo Matriarhat yak cholovichij vinahid T 4 16 Harkiv Ya Informacijno osvitnye vidannya s 11 16 Nikolaev S Strahov A 1987 K nazvaniyu boga gromoverzhca v indoevropejskih yazykah 1985 Moskva Nauka s 158 Rybakov B 1981 Yazychestvo drevnih slavyan Moskva Nauka s 15 18 Orlova T V 2010 Mifologema Beregini v svitli kritiki ukrayinskih suspilstvoznavciv Storinki istoriyi zbirnik naukovih prac T 31 s 205 213 Lozko G 1997 Bereginya Boginya chi Rusalka T 6 Svarog s 17 20 culture lutsk org ua Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 LiteraturaPisarenko Yu G Beregini 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Bozhestva drevnih slavyan 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Izslѣdovanie Al S Famincyna Izdatelstvo Tipografiya E Arngolda SPb 1884 333 s 2014 25 veresnya 2020 u Wayback Machine 2017 Oksana Kis Kogo oberigaye Bereginya abo Matriarhat yak cholovichij vinahid 26 sichnya 2021 u Wayback Machine spisok literaturi 6 nazv Ya Informacijno osvitnye vidannya Harkiv 2006 4 16 S 11 16 Skorochena versiya Dzerkalo tizhnya Vipusk 15 22 kvitnya 6 travnya 2005 s 27 29 listopada 2020 u Wayback Machine Tetyana Orlova Mifologema Beregini v svitli kritiki ukrayinskih suspilstvoznavciv 21 bereznya 2022 u Wayback Machine Storinki istoriyi zbirnik naukovih prac Vip 31 2010 S 205 213 Yuliya Bujskih Bereginya sproba dekonstrukciyi odnogo kabinetnogo mifa 25 travnya 2018 u Wayback Machine Ukrayina Moderna 24 05 2018Div takozhMavka RusalkaPosilannyaBeregini 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya

Дата публікації:
Топ