Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Макси м Кривоні с Кривонос або Перебійніс також Перейбийніс близько 1600 1648 Замостя Річ Посполита український військов

Максим Кривонос

Максим Кривонос

Макси́м Кривоні́с (Кривонос, або Перебійніс також Перейбийніс; близько 1600 — 1648, Замостя, Річ Посполита) — український військовий діяч періоду Хмельниччини, лисянський полковник, один з керівників козацько-селянських повстань в Україні під час Хмельниччини. Учасник Корсунської битви, літньої подільської та осінньої волинсько-галицької кампаній 1648 року. Уперше в історії Львова взяв штурмом Високий замок.

Максим Кривоніс
image
Народженнябл. 1600
невідомо
Смерть1648
image Замостя, Річ Посполита
чума
Країнаimage Річ Посполита
image Гетьманщина
Вид збройних силimage Козацькі війська
ЗванняПолковник
Війни / битви

Хмельниччина

image Максим Кривоніс у Вікісховищі

Життєпис

Походження

Біографічні дані про Максима Кривоноса незначні. Про його життя до початку повстання звісток немає. Справжнє його прізвище невідоме. Згідно з однією з версій, він із селянської (інша версія, що з попівської) родини з села Вільшанка (підписувався «Максим Вільшанський»), або Острога. Автор анонімного німецького памфлету (є припущення що це польський генерал Христофор Хувальдт), називає його вихідцем з Шотландії. Автор того ж памфлету називає його «ein gebohrenen Schott». У цьому разі прізвище Кривоноса може бути перекладом шотландського прізвища «Камерон», що означає «кривий ніс», а не прізвиськом, що посилається на зовнішність Кривоноса. Інші звістки непрямо свідчать про його місцеве походження.

Мав брата, який загинув у Пилявецькій битві, дорослого сина Олександра Кривоносенка.

Український історик Володимир Кривошея зазначає:

Кривоноси у XVII ст. були достатньо відомим шляхетським родом на Мстиславщині. Вони володіли Бугодищами, Служнею, Кривоносівщиною, Кондратівським. Ці надання були отримані ще від князя Мстиславського. У середині цього століття там ще проживали дід Стефан та його онуки, брати Микола, Семен, Василь. Останні мали сестер: Полонію, заміжню за Валюжиничем, Варвару — за Яном Бушковським, Катерину — за Юхимом Товпигою, Ксенію — за Лукашем Бичковським. Юстина Кривоніс була дружиною Яна Козловського (1663). До них близькими (можливо, свояками) були шляхтичі Яків Слюнка, Олександр Товпига. Кривоноси і Товпиги володіли Кондратівкою на основі королівських привілеїв їх предкам. ...Товпига був козацьким полковником на початку XVII ст. Можливо, що і шляхтичі Мстиславського повіту Кривоноси належали до старовинних козацьких родів.

Його точна зовнішність не відома — образ, у тому числі М. Самокишем, переважно відтворювався за карикатурою з німецького памфлету XVII століття, в котрому попри згадки про «задиристий характер», і відповідно набік вивихнутий ніс, алюзію зображено дослівно.

Хмельниччина

Докладніше: Хмельниччина

Вся відома діяльність Максима Кривоноса тривала кілька місяців протягом 1648 року. Вперше Кривоніс відзначився у Корсунський битві, де керував передовим полком козацької армії. Зі сформуванням Лисянського полку став його першим полковником. З червня 1648 року на Поділлі очолив повсталі козацькі та селянські загони, з яких сформував цілу армію. За свідченнями тогочасних джерел:

якийсь поганець Кривоніс, збунтувавши всю чернь
.

Здобув міста Ладижин, Бершадь, Тульчин, Вінницю та інші. Того часу він титулував себе «полковник його королівської милості Війська Запорізького», без зазначення свого територіального полкового округу, бо сам мав під своєю владою полковників. Також, у 1648 році — наказний гетьман над чотирма полками: черкаським, корсунським, білоцерківським та уманським.

Битва під Корсунем

Максим Кривоніс, як козачий полковник, командував великим повстанським загоном. Цей загін під його вмілим проводом відіграв важливу роль у розгромі королівського війська в Корсунській битві 1648 року, яка стала однією з вирішальних у визвольній війні. Битва відбулося 15 – 16 травня у міста Корсунь. Союзником Богдана Хмельницького в ній став кримський хан, який надіслав сильний загін кінноти. Після поразки авангарду польської армії під Жовтими Водами її головні сили під командуванням коронного гетьмана Миколая Потоцького (25 тисяч чоловік) розташувалися укріпленим табором біля Корсуня. Особливе завдання Богдан Хмельницький поклав на полковника (отамана) Максима Кривоноса. Той був відправлений зі своїм загоном у ближній тил до королівської армії. Вранці 16 травня Кривоніс почав переслідування по дорозі ар’єргардних військ коронного гетьмана Потоцького, який не без вагань вирішив залишити укріплений похідний табір під Корсунем. Вузькість дороги, густий ліс і штучні перешкоди завадили полякам розвернутися в бойовий стрій. В іншому випадку битва могла мати зовсім інший характер. Польська артилерія застрягла в ровах і не змогла відкрити вогонь по повстанцям. До того ж загін Максима Кривоноса посилив тиск на ворога з тилу.[]

Польське військо виявилося розгромленим. Тільки в полон було взято 8500 чоловік, а трофеями переможців стали прапори королівської армії і 41 гармата, вся її артилерія. Полковник Кривоніс виявився одним з головних героїв Корсунської битви.

Війна на Волині та Поділлі

Наприкінці червня, у розпалі повстанського руху, на Поділлі з'явився з власним полком князь Ярема Вишневецький, який відступав від задніпровських повстанців зі своїх Лубенських володінь до родових волинських маєтків. Ярема Вишневецький розпочав проти повсталого населення Поділля та козаків. Проте, після деяких успіхів Ярема Вишневецького під Немировом та Махнівкою (Махновичами), повстанці здобули ці міста. Після відступу Яреми Вишневецького до Волині козацько-селянське військо під керівництвом Максима Кривоноса штурмом взяло (12 липня) Полонне — один з найбільш укріплених замків тогочасної України. У Полонській фортеці козаки захопили 80 гармат. 16 липня—18 липня під Константиновом тривали бої між повстанцями (яких рахували на 50 тисяч), на чолі з Максимом Кривоносом, та військами Речі Посполитої — полками Осінського, Корицького, Суходольського, Тишкевича та Вишневецького, під головним командуванням останнього. У Вишневецького було близько 10 тисяч, але це регулярне, відбірне військо. Повстанці зазнали великих втрат, але поле битви лишилося за ними. "Вишневчани" відступили до Збаража, а Максим Кривоніс з військом рушив від Константинова на південь і, проминувши Межибож, 25 липня взяв приступом Бар — місто, яке укріплене не гірше за Полонне, і до того ж займало важливе стратегічне положення. У Барі повстанці також захопили велику кількість зброї та інших військових припасів.

Падіння Полонного і Бара зробило у суспільстві Речі Посполитої сенсацію не меншу, ніж жовтоводська та корсунська поразки коронних військ. Значна частина Волині і все Поділля перейшло під контроль Максима Кривоноса.

Ярема Вишневецький намагався придушити повстання жорстоким терором проти селян та міщан краю.

Війна на Поділлі перешкоджала встановленню перемир'я між Богданом Хмельницьким i Річчю Посполитою. У зриві мирної угоди звинувачені і Максим Кривоніс, і Ярема Вишневецький. Вони покладали всю вину один на одного.

Свою програму Максим Кривоніс висловив у листі до князя Владислава Заславського, закликаючи того до мирних переговорів:

те що було зачалося, заспокоїлося, і вже ми не хотіли пустошити землі польської, тільки уївся нам князь Єремія: людей мордував, стинав, на палю садив — скрізь, в кожнім місті серед міста шибениця, а тепер виявляється, що на палі були невинні люди… Коли ваша милість пришлеш на певний час до нас послів — я можу затриматись, а коли не буде — мушу боротися.

У даному повідомленні йшлося про козацьких послів, затриманих поляками; Максим Кривоніс не мав звісток про їхню долю.

Ярема Вишневецький відписував Адамові Киселю, який був посередником у мирних переговорах:

не хочеться й жити у такій вітчизні, і краще вмерти, ніж дозволити поганству й гультяйству панувати над нами

Хмельницький та Кривоніс

Богдан Хмельницький у той час офіційно відмежувався від дій Кривоноса. Він писав комісарам Речі Посполитої, призначеним для укладення перемир'я, що не дозволяв Максимові Кривоносові ані зав'язувати бої, ані займати міста. Історики ставлять під сумнів щирість таких заяв гетьмана. У серпні армія Кривоноса з'єдналася з головними силами Хмельницького, який іще у липні виступив із Чигирина. Максим Кривоніс взяв активну участь у поході Хмельницького під Львів та Замостя у серпні — листопаді 1648 року. У деяких документах трапляються згадки про суперечки та навіть гострі конфлікти між Богданом Хмельницьким і Максимом Кривоносом. Одна з таких суперечок привела до арешту Кривоноса; його прикуто, але через день звільнено. Здійснено дане покарання:

...ланцюгом за шию до гармати

Облога Високого замку

Докладніше: Облога Високого замку (1648)

При облозі Львова козаки Кривоноса уперше в історії захопили Високий Замок — позицію, яка домінувала над усією місцевістю, що мало важливе стратегічне значення, адже звідти, як свідчив сучасник:

можна було стріляти курей на ринку

Останній похід

У Пилявецькій битві Максим Кривоніс командував лівим крилом козацької армії; причому його військо утаборилося окремо від війська Хмельницького. Сама чутка про появу Кривоноса під Замостям викликала у місті паніку.

Смерть

Максим Кривоніс помер під час облоги Замостя. Причина смерті достеменно невідома. Найпоширенішою є версія, що він помер від чуми. Польський історик Тадеуш Кшонстек пропонує іншу версію: нібито Максим Кривоніс убитий за таємним наказом Богдана Хмельницького, який прагнув позбутися небезпечного конкурента. Також існує припущення, що Максим Кривоніс помер від рани, яку отримав в бою ще до початку облоги Львова, розташована вище серця рана тривало не гоїлась, через що почалося гнійне її ускладнення і зараження крові.

Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (серпень 2018)

Вшанування пам'яті

Вулиці України

Інше

Галерея

Примітки

  1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VIII. — Розділ XI.
  2. Дмитро Наливайко. «Очима заходу: Рецепція України в Західній Європі XI—XVIII ст.», Київ — «Основи» — 1998, http://litopys.org.ua/ochyma/ochrus4.htm [ 18 липня 2011 у Wayback Machine.]
  3. Із польського памфлету проти Кривоноса: «Nie gniewajac na siebie wlasnego dziedzica… cnego Niemierzyca» (Документы об освободительной войне украинского народа 1648—1654 г.г., Киев, Наукова Думка, 1965, p.70): «Не накликай на себе гнів свого дідича, шляхетного Немирича»; часто вважається, що це свідчить про те, що Кривоніс був кріпаком у Немиричів
  4. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  5. Корнєв А. Ю. Постаті Богдана Хмельницького та Максима Кривоноса у живописі та графіці козацької доби // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архітектура. — 2013. — № 3. — С. 135—138.
  6. Helga. Максим Кривоніс. Про Україну (укр.). Процитовано 10 лютого 2023.

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maksi m Krivoni s Krivonos abo Perebijnis takozh Perejbijnis blizko 1600 1648 Zamostya Rich Pospolita ukrayinskij vijskovij diyach periodu Hmelnichchini lisyanskij polkovnik odin z kerivnikiv kozacko selyanskih povstan v Ukrayini pid chas Hmelnichchini Uchasnik Korsunskoyi bitvi litnoyi podilskoyi ta osinnoyi volinsko galickoyi kampanij 1648 roku Upershe v istoriyi Lvova vzyav shturmom Visokij zamok Maksim KrivonisNarodzhennyabl 1600 nevidomoSmert1648 Zamostya Rich Pospolita chumaKrayinaRich Pospolita GetmanshinaVid zbrojnih silKozacki vijskaZvannyaPolkovnikVijni bitviHmelnichchina Bitva pid Zhovtimi Vodami Bitva pid Pilyavcyami Korsunska bitva Bitva pid Mahnivkoyu Bitva pid Kostyantinovom Obloga Visokogo zamku 1648 Maksim Krivonis u VikishovishiZhittyepisPohodzhennya Biografichni dani pro Maksima Krivonosa neznachni Pro jogo zhittya do pochatku povstannya zvistok nemaye Spravzhnye jogo prizvishe nevidome Zgidno z odniyeyu z versij vin iz selyanskoyi insha versiya sho z popivskoyi rodini z sela Vilshanka pidpisuvavsya Maksim Vilshanskij abo Ostroga Avtor anonimnogo nimeckogo pamfletu ye pripushennya sho ce polskij general Hristofor Huvaldt nazivaye jogo vihidcem z Shotlandiyi Avtor togo zh pamfletu nazivaye jogo ein gebohrenen Schott U comu razi prizvishe Krivonosa mozhe buti perekladom shotlandskogo prizvisha Kameron sho oznachaye krivij nis a ne prizviskom sho posilayetsya na zovnishnist Krivonosa Inshi zvistki nepryamo svidchat pro jogo misceve pohodzhennya Mav brata yakij zaginuv u Pilyaveckij bitvi doroslogo sina Oleksandra Krivonosenka Ukrayinskij istorik Volodimir Krivosheya zaznachaye Krivonosi u XVII st buli dostatno vidomim shlyahetskim rodom na Mstislavshini Voni volodili Bugodishami Sluzhneyu Krivonosivshinoyu Kondrativskim Ci nadannya buli otrimani she vid knyazya Mstislavskogo U seredini cogo stolittya tam she prozhivali did Stefan ta jogo onuki brati Mikola Semen Vasil Ostanni mali sester Poloniyu zamizhnyu za Valyuzhinichem Varvaru za Yanom Bushkovskim Katerinu za Yuhimom Tovpigoyu Kseniyu za Lukashem Bichkovskim Yustina Krivonis bula druzhinoyu Yana Kozlovskogo 1663 Do nih blizkimi mozhlivo svoyakami buli shlyahtichi Yakiv Slyunka Oleksandr Tovpiga Krivonosi i Tovpigi volodili Kondrativkoyu na osnovi korolivskih privileyiv yih predkam Tovpiga buv kozackim polkovnikom na pochatku XVII st Mozhlivo sho i shlyahtichi Mstislavskogo povitu Krivonosi nalezhali do starovinnih kozackih rodiv Jogo tochna zovnishnist ne vidoma obraz u tomu chisli M Samokishem perevazhno vidtvoryuvavsya za karikaturoyu z nimeckogo pamfletu XVII stolittya v kotromu popri zgadki pro zadiristij harakter i vidpovidno nabik vivihnutij nis alyuziyu zobrazheno doslivno Hmelnichchina Dokladnishe Hmelnichchina Vsya vidoma diyalnist Maksima Krivonosa trivala kilka misyaciv protyagom 1648 roku Vpershe Krivonis vidznachivsya u Korsunskij bitvi de keruvav peredovim polkom kozackoyi armiyi Zi sformuvannyam Lisyanskogo polku stav jogo pershim polkovnikom Z chervnya 1648 roku na Podilli ocholiv povstali kozacki ta selyanski zagoni z yakih sformuvav cilu armiyu Za svidchennyami togochasnih dzherel yakijs poganec Krivonis zbuntuvavshi vsyu chern Zdobuv mista Ladizhin Bershad Tulchin Vinnicyu ta inshi Togo chasu vin tituluvav sebe polkovnik jogo korolivskoyi milosti Vijska Zaporizkogo bez zaznachennya svogo teritorialnogo polkovogo okrugu bo sam mav pid svoyeyu vladoyu polkovnikiv Takozh u 1648 roci nakaznij getman nad chotirma polkami cherkaskim korsunskim bilocerkivskim ta umanskim Bitva pid Korsunem Maksim Krivonis yak kozachij polkovnik komanduvav velikim povstanskim zagonom Cej zagin pid jogo vmilim provodom vidigrav vazhlivu rol u rozgromi korolivskogo vijska v Korsunskij bitvi 1648 roku yaka stala odniyeyu z virishalnih u vizvolnij vijni Bitva vidbulosya 15 16 travnya u mista Korsun Soyuznikom Bogdana Hmelnickogo v nij stav krimskij han yakij nadislav silnij zagin kinnoti Pislya porazki avangardu polskoyi armiyi pid Zhovtimi Vodami yiyi golovni sili pid komanduvannyam koronnogo getmana Mikolaya Potockogo 25 tisyach cholovik roztashuvalisya ukriplenim taborom bilya Korsunya Osoblive zavdannya Bogdan Hmelnickij poklav na polkovnika otamana Maksima Krivonosa Toj buv vidpravlenij zi svoyim zagonom u blizhnij til do korolivskoyi armiyi Vranci 16 travnya Krivonis pochav peresliduvannya po dorozi ar yergardnih vijsk koronnogo getmana Potockogo yakij ne bez vagan virishiv zalishiti ukriplenij pohidnij tabir pid Korsunem Vuzkist dorogi gustij lis i shtuchni pereshkodi zavadili polyakam rozvernutisya v bojovij strij V inshomu vipadku bitva mogla mati zovsim inshij harakter Polska artileriya zastryagla v rovah i ne zmogla vidkriti vogon po povstancyam Do togo zh zagin Maksima Krivonosa posiliv tisk na voroga z tilu dzherelo Polske vijsko viyavilosya rozgromlenim Tilki v polon bulo vzyato 8500 cholovik a trofeyami peremozhciv stali prapori korolivskoyi armiyi i 41 garmata vsya yiyi artileriya Polkovnik Krivonis viyavivsya odnim z golovnih geroyiv Korsunskoyi bitvi Vijna na Volini ta Podilli Naprikinci chervnya u rozpali povstanskogo ruhu na Podilli z yavivsya z vlasnim polkom knyaz Yarema Vishneveckij yakij vidstupav vid zadniprovskih povstanciv zi svoyih Lubenskih volodin do rodovih volinskih mayetkiv Yarema Vishneveckij rozpochav proti povstalogo naselennya Podillya ta kozakiv Prote pislya deyakih uspihiv Yarema Vishneveckogo pid Nemirovom ta Mahnivkoyu Mahnovichami povstanci zdobuli ci mista Pislya vidstupu Yaremi Vishneveckogo do Volini kozacko selyanske vijsko pid kerivnictvom Maksima Krivonosa shturmom vzyalo 12 lipnya Polonne odin z najbilsh ukriplenih zamkiv togochasnoyi Ukrayini U Polonskij forteci kozaki zahopili 80 garmat 16 lipnya 18 lipnya pid Konstantinovom trivali boyi mizh povstancyami yakih rahuvali na 50 tisyach na choli z Maksimom Krivonosom ta vijskami Rechi Pospolitoyi polkami Osinskogo Korickogo Suhodolskogo Tishkevicha ta Vishneveckogo pid golovnim komanduvannyam ostannogo U Vishneveckogo bulo blizko 10 tisyach ale ce regulyarne vidbirne vijsko Povstanci zaznali velikih vtrat ale pole bitvi lishilosya za nimi Vishnevchani vidstupili do Zbarazha a Maksim Krivonis z vijskom rushiv vid Konstantinova na pivden i prominuvshi Mezhibozh 25 lipnya vzyav pristupom Bar misto yake ukriplene ne girshe za Polonne i do togo zh zajmalo vazhlive strategichne polozhennya U Bari povstanci takozh zahopili veliku kilkist zbroyi ta inshih vijskovih pripasiv Padinnya Polonnogo i Bara zrobilo u suspilstvi Rechi Pospolitoyi sensaciyu ne menshu nizh zhovtovodska ta korsunska porazki koronnih vijsk Znachna chastina Volini i vse Podillya perejshlo pid kontrol Maksima Krivonosa Yarema Vishneveckij namagavsya pridushiti povstannya zhorstokim terorom proti selyan ta mishan krayu Vijna na Podilli pereshkodzhala vstanovlennyu peremir ya mizh Bogdanom Hmelnickim i Richchyu Pospolitoyu U zrivi mirnoyi ugodi zvinuvacheni i Maksim Krivonis i Yarema Vishneveckij Voni pokladali vsyu vinu odin na odnogo Svoyu programu Maksim Krivonis visloviv u listi do knyazya Vladislava Zaslavskogo zaklikayuchi togo do mirnih peregovoriv te sho bulo zachalosya zaspokoyilosya i vzhe mi ne hotili pustoshiti zemli polskoyi tilki uyivsya nam knyaz Yeremiya lyudej morduvav stinav na palyu sadiv skriz v kozhnim misti sered mista shibenicya a teper viyavlyayetsya sho na pali buli nevinni lyudi Koli vasha milist prishlesh na pevnij chas do nas posliv ya mozhu zatrimatis a koli ne bude mushu borotisya U danomu povidomlenni jshlosya pro kozackih posliv zatrimanih polyakami Maksim Krivonis ne mav zvistok pro yihnyu dolyu Yarema Vishneveckij vidpisuvav Adamovi Kiselyu yakij buv poserednikom u mirnih peregovorah ne hochetsya j zhiti u takij vitchizni i krashe vmerti nizh dozvoliti poganstvu j gultyajstvu panuvati nad nami Hmelnickij ta Krivonis Bogdan Hmelnickij u toj chas oficijno vidmezhuvavsya vid dij Krivonosa Vin pisav komisaram Rechi Pospolitoyi priznachenim dlya ukladennya peremir ya sho ne dozvolyav Maksimovi Krivonosovi ani zav yazuvati boyi ani zajmati mista Istoriki stavlyat pid sumniv shirist takih zayav getmana U serpni armiya Krivonosa z yednalasya z golovnimi silami Hmelnickogo yakij ishe u lipni vistupiv iz Chigirina Maksim Krivonis vzyav aktivnu uchast u pohodi Hmelnickogo pid Lviv ta Zamostya u serpni listopadi 1648 roku U deyakih dokumentah traplyayutsya zgadki pro superechki ta navit gostri konflikti mizh Bogdanom Hmelnickim i Maksimom Krivonosom Odna z takih superechok privela do areshtu Krivonosa jogo prikuto ale cherez den zvilneno Zdijsneno dane pokarannya lancyugom za shiyu do garmati Obloga Visokogo zamku Dokladnishe Obloga Visokogo zamku 1648 Pri oblozi Lvova kozaki Krivonosa upershe v istoriyi zahopili Visokij Zamok poziciyu yaka dominuvala nad usiyeyu miscevistyu sho malo vazhlive strategichne znachennya adzhe zvidti yak svidchiv suchasnik mozhna bulo strilyati kurej na rinku Ostannij pohid U Pilyaveckij bitvi Maksim Krivonis komanduvav livim krilom kozackoyi armiyi prichomu jogo vijsko utaborilosya okremo vid vijska Hmelnickogo Sama chutka pro poyavu Krivonosa pid Zamostyam viklikala u misti paniku Smert Maksim Krivonis pomer pid chas oblogi Zamostya Prichina smerti dostemenno nevidoma Najposhirenishoyu ye versiya sho vin pomer vid chumi Polskij istorik Tadeush Kshonstek proponuye inshu versiyu nibito Maksim Krivonis ubitij za tayemnim nakazom Bogdana Hmelnickogo yakij pragnuv pozbutisya nebezpechnogo konkurenta Takozh isnuye pripushennya sho Maksim Krivonis pomer vid rani yaku otrimav v boyu she do pochatku oblogi Lvova roztashovana vishe sercya rana trivalo ne goyilas cherez sho pochalosya gnijne yiyi uskladnennya i zarazhennya krovi Cej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2018 Vshanuvannya pam yatiVulici Ukrayini U misti Polonnomu Hmelnickoyi oblasti na ploshi Tisyacholittya sered byustiv istorichnih osib u 2012 roci vstanovlenij byust Maksima Krivonosa U misti Kiyevi isnuye Vulicya Maksima Krivonosa U misti Ternopil isnuye vulicya Maksima Krivonosa U misti Lviv isnuye vulicya Maksima Krivonosa Takozh na Visokomu zamku prisutnij postament pam yatnika yak zgadka pro jogo vzyattya M Krivonosom U misti Zaporizhzhya isnuye vulicya Maksima Krivonosa U misti Illinci odna z centralnih vulic nosit im ya Maksima Krivonosa U misti Kremenchuk isnuye vulicya Maksima Krivonosa U misti Pervomajsk isnuye vulicya Maksima Krivonosa U misti Nemiriv isnuye vulicya Maksima Krivonosa Vulicya Krivonosa isnuye u Vinnici Rivnomu Hmelnickomu Dnipri U misti Chernivci isnuye vulicya Maksima Krivonosa U misti Pogrebishe odnu z vulic perejmenuvali na chest Maksima Krivonosa Inshe Na jogo chest nazvanij plastovij kurin ch 97 imeni Maksima Krivonosa Ye odnim z personazhiv istorichnogo romanu Ivana Nechuj Levickogo Knyaz Yeremiya Vishneveckij Ye odnim z personazhiv operi Kostyantina Dankevicha Bogdan Hmelnickij GalereyaBij Krivonosa z Yaremoyu Mikola Samokish 1934 r Krivonis u pam yatniku Geroyam Vizvolnoyi vijni Zhovti Vodi Postament pam yatnika Maksimovi Krivonosu bilya pidnizhzhya Visokogo zamku u LvoviPrimitkiGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T VIII Rozdil XI Dmitro Nalivajko Ochima zahodu Recepciya Ukrayini v Zahidnij Yevropi XI XVIII st Kiyiv Osnovi 1998 http litopys org ua ochyma ochrus4 htm 18 lipnya 2011 u Wayback Machine Iz polskogo pamfletu proti Krivonosa Nie gniewajac na siebie wlasnego dziedzica cnego Niemierzyca Dokumenty ob osvoboditelnoj vojne ukrainskogo naroda 1648 1654 g g Kiev Naukova Dumka 1965 p 70 Ne naklikaj na sebe gniv svogo didicha shlyahetnogo Nemiricha chasto vvazhayetsya sho ce svidchit pro te sho Krivonis buv kripakom u Nemirichiv Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 6 listopada 2017 Kornyev A Yu Postati Bogdana Hmelnickogo ta Maksima Krivonosa u zhivopisi ta grafici kozackoyi dobi Visnik Harkivskoyi derzhavnoyi akademiyi dizajnu i mistectv Mistectvoznavstvo Arhitektura 2013 3 S 135 138 Helga Maksim Krivonis Pro Ukrayinu ukr Procitovano 10 lyutogo 2023 Dzherela ta literaturaVinar L Pitannya pohodzhennya polkovnika Maksima Krivonosa 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij istorik 1971 r 03 04 stor 31 32 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom VIII Rozdil XI Kovalenko S Krivonis Maksim Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 2 K Stiks 2008 Krivosheya V K IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 452 s ISBN 978966024850 Rudnickij Yu Za sho zh borolis mi z lyahami Moskovskij faktor na Zadniprov yi v 30 h rokah XVII stolittya 12 sichnya 2014 u Wayback Machine Dzerkalo Tizhnya 2005 42 570 29 zhovtnya 4 listopada Stepankov V Krivonis Maksim 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 326 ISBN 978 966 00 0855 4 PosilannyaPerebijnis Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1320 1000 ekz Zvityaga Maksima Krivonosa 12 bereznya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ