Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Перше Бургундське королівство Regnum Burgundionum | ||||
| Варварське королівство | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця |
| |||
| Мови |
| |||
| Релігії |
| |||
| Форма правління | монархія | |||
| Король | ||||
| - 411-437 | Ґундагар | |||
| - 532-534 | Годомар II | |||
| Історія | ||||
| - Ґундагар отримав землі на лівому березі Рейну від Гонорія | 411 | |||
| - Годомар II програв Хільдеберту та Хлотару битву при Отені | 534 | |||
| ||||
Королівство бургундів або Перше Бургундське королівство (лат. Regnum Burgundionum) — варварське королівство, засноване германським племенем бургундів в Рейнланді та згодом в Савої в V ст.
Історія
Передумови виникнення
Бургунди, східногерманське плем’я, можливо, переселилось зі скандинавського острова Борнгольм у басейн Вісли в III столітті н. е.. Перший задокументований, хоча історично не підтверджений король бургундів, Ґ'юкі (Ґібіка), жив наприкінці IV ст.
У 406 р. алани, вандали, свеви і, можливо, бургунди перетнули Рейн і вторглися в Римську Галлію. Останні оселилися як федерати в римській провінції Нижня Германія вздовж Середнього Рейну.
Королівство
У 411 році бургундський король Ґюнтер (або Ґундагар або Ґундікар) у співпраці з Гоаром, королем аланів, встановив Йовіна як маріонеткового імператора. Під приводом імператорської влади Йовіна Гюнтер оселився на західному (тобто римському) березі Рейну, між річками Лаутер і Нае, захопивши поселення Борбетомаг (нинішній Вормс), Шпаєр і Страсбург. Очевидно, в рамках перемир'я імператор Гонорій згодом офіційно "надав" їм ці землі. Бургунди встановили свою столицю в Борбетомагу. Олімпіадор Фіванський також згадує про Ґунтінарія, якого в контексті 411 узурпації Нижньої Германії Йовіном було названо "командувачем бургундів".
Незважаючи на новий статус федератів, бургундські набіги на римські верхні райони Галлії Белгіки стали нестерпними для римлян і були нещадно ппридушені в 436 р., коли римський полководець Флавій Аецій закликав гунських найманців, які в 437 р. захопили королівство. Ґюнтер був убитий в бою, як повідомляється, разом з більшістю бургундців. Ця кампанія стала основою для середньовічної поеми "Пісня про Нібелунгів".
У 437 р. наступником Ґюнтера як короля став Гундерік (або Гундіок, або Гондіок). Після 443 р. решта бургундів були переселені Аецієм в область Сапаудія (тобто Савоя) сучасної центральної Франції, знову ж як федератів, в римській провінції Максима Секванорум, де вони заснували свою столицю в Лугдуні (нинішній Ліон). Їхні зусилля розширити своє королівство по річці Рона привели їх до конфлікту з Вестготським королівством на півдні. У 451 р. Гундерік об’єднав зусилля з Аецієм проти Аттіли, вождя гунів, у битві на Каталаунських полях.
Коли Гундерік помер у 473 р., королівство було розділене між його чотирма синами: Гундобадом (473—516, столиця в Ліоні, король усієї Бургундії з 480 р.), Гільперіком II (473–493, столиця у Валансі), Гундамаром (Годомаром) (473–486, столиця у В'єнні) та Годегізелем (473—500, столиця у В'єнні та Женеві).
Після падіння Західної Римської імперії в 476 р. король Гундобад вступив у союз із могутнім королем франків Хлодвігом I проти загрози короля остготів Теодоріха Великого. Таким чином, він зміг втримати бургундські територіальні придбання та скласти (Lex Burgundionum), кодекс давньогерманського права. Пізніше, коли Рим вже не міг забезпечити захист жителів Галлії, секвани були включені в новостворене Бургундське королівство.
За словами Григорія Турського (538—594), в 493 році Гундобад убив свого брата Гільперика II і вигнав свою дочку Клотільду, яка була одружена з Меровінгом Хлодвігом, королем франків, який щойно підкорив північну Галлію. Занепад королівства почався, коли воно зазнало нападу своїх колишніх франкських союзників. У 523 р. Сини короля Хлодвіга провели кампанію в бургундських землях, підбурювані їх матір’ю Клотильдою, помстившись за вбивство Гундобадом свого батька. У 532 році бургундці були рішуче розгромлені франками в битві при Отуні, після чого король Годомар був убитий, а Бургундія включена до складу франкського королівства в 534 році.
Список королів
- Ґібіка (кінець IV ст. — 407)
- Ґундомар I (бл. 407 — 411), син Ґібіки
Флавій Аецій переселяє бургундів у Сапаудію (басейн верхньої Рони).
- Гундіох (436—473)
- Гільперік I (443 — бл. 480)
- розділ королівства між чотирма синами Гундіоха:
- Сигізмунд, син Гундобада (516—524)
- Годомар II, син Гундобада (524—532)
Примітки
- Hallam, Henry (1871). View of the State of Europe During the Middle Ages by Henry Hallam , Incorporating in the Text Authorʼs Latest Researches, with Addidions from Recent Writers, and Adpted to the Use of Students (англ.). J. Murray. с. 63.
- Prosper, a. 386
- Prosper; Chronica Gallica 452; Hydatius; and Sidonius Apollinaris.
- Chisholm, 1911.
Джерела
- Bury, J.B. The Invasion of Europe by the Barbarians. London: Macmillan and Co., 1928.
- The History of the Franks, by Gregory of Tours. Oxford: The Clarendon Press, 1927.
- Drew, Katherine Fischer. The Burgundian Code. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1972.
- Gordon, C.D. The Age of Attila. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1961.
- Guichard, Rene, Essai sur l'histoire du peuple burgonde, de Bornholm (Burgundarholm) vers la Bourgogne et les Bourguignons, 1965, published by A. et J. Picard et Cie.
- Murray, Alexander Callander. From Roman to Merovingian Gaul. Broadview Press, 2000.
- Musset, Lucien. The Germanic Invasions: The Making of Europe AD 400-600. University Park, Pennsylvania: The Pennsylvania State University Press, 1975.
- Nerman, Birger. Det svenska rikets uppkomst. Generalstabens litagrafiska anstalt: Stockholm. 1925.
- Rivers, Theodore John. Laws of the Salian and Ripuarian Franks. New York: AMS Press, 1986.
- Rolfe, J.C., trans, Ammianus Marcellinus. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 1950.
- Shanzer, Danuta. ‘Dating the Baptism of Clovis.’ In Early Medieval Europe, volume 7, pages 29–57. Oxford: Blackwell Publishers Ltd, 1998.
- Shanzer, D. and I. Wood. Avitus of Vienne: Letters and Selected Prose. Translated with an Introduction and Notes. Liverpool: Liverpool University Press, 2002.
- Werner, J. (1953). "Beiträge zur Archäologie des Attila-Reiches", Die Bayerische Akademie der Wissenschaft. Abhandlungen. N.F. XXXVIII A Philosophische-philologische und historische Klasse. Münche
- Wood, Ian N. ‘Ethnicity and the Ethnogenesis of the Burgundians’. In Herwig Wolfram and Walter Pohl, editors, Typen der Ethnogenese unter besonderer Berücksichtigung der Bayern, volume 1, pages 53–69. Vienna: Denkschriften der Österreichische Akademie der Wissenschaften, 1990.
- Wood, Ian N. The Merovingian Kingdoms. Harlow, England: The Longman Group, 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro varvarske korolivstvo V VI st Pro jogo nastupnikiv div Burgundske korolivstvo Pro inshi znachennya div Burgundiya znachennya Pershe Burgundske korolivstvo Regnum BurgundionumVarvarske korolivstvo411 534Korolivstvo burgundiv istorichni kordoni na kartiPershe Burgundske korolivstvo v Savojyi z 433 rokuStolicya Borbetomag 411 437 Lugdun 443 534 Movi Narodna latina shirokovzhivana Burgundska vikoristovuvalas sered eliti Serednovichna latina cerkva bagato oficijnih dokumentiv Religiyi Arianstvo sered eliti Halkedonske hristiyanstvo poshirene piznishe oficijne Forma pravlinnya monarhiyaKorol 411 437 Gundagar 532 534 Godomar IIIstoriya Gundagar otrimav zemli na livomu berezi Rejnu vid Gonoriya 411 Godomar II prograv Hildebertu ta Hlotaru bitvu pri Oteni 534Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo burgundiv Korolivstvo burgundiv abo Pershe Burgundske korolivstvo lat Regnum Burgundionum varvarske korolivstvo zasnovane germanskim plemenem burgundiv v Rejnlandi ta zgodom v Savoyi v V st IstoriyaPeredumovi viniknennya Burgundi shidnogermanske plem ya mozhlivo pereselilos zi skandinavskogo ostrova Borngolm u basejn Visli v III stolitti n e Pershij zadokumentovanij hocha istorichno ne pidtverdzhenij korol burgundiv G yuki Gibika zhiv naprikinci IV st U 406 r alani vandali svevi i mozhlivo burgundi peretnuli Rejn i vtorglisya v Rimsku Galliyu Ostanni oselilisya yak federati v rimskij provinciyi Nizhnya Germaniya vzdovzh Serednogo Rejnu Korolivstvo Yevropa ta Blizkij Shid na moment padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi v 476 roci U 411 roci burgundskij korol Gyunter abo Gundagar abo Gundikar u spivpraci z Goarom korolem alaniv vstanoviv Jovina yak marionetkovogo imperatora Pid privodom imperatorskoyi vladi Jovina Gyunter oselivsya na zahidnomu tobto rimskomu berezi Rejnu mizh richkami Lauter i Nae zahopivshi poselennya Borbetomag ninishnij Vorms Shpayer i Strasburg Ochevidno v ramkah peremir ya imperator Gonorij zgodom oficijno nadav yim ci zemli Burgundi vstanovili svoyu stolicyu v Borbetomagu Olimpiador Fivanskij takozh zgaduye pro Guntinariya yakogo v konteksti 411 uzurpaciyi Nizhnoyi Germaniyi Jovinom bulo nazvano komanduvachem burgundiv Nezvazhayuchi na novij status federativ burgundski nabigi na rimski verhni rajoni Galliyi Belgiki stali nesterpnimi dlya rimlyan i buli neshadno ppridusheni v 436 r koli rimskij polkovodec Flavij Aecij zaklikav gunskih najmanciv yaki v 437 r zahopili korolivstvo Gyunter buv ubitij v boyu yak povidomlyayetsya razom z bilshistyu burgundciv Cya kampaniya stala osnovoyu dlya serednovichnoyi poemi Pisnya pro Nibelungiv U 437 r nastupnikom Gyuntera yak korolya stav Gunderik abo Gundiok abo Gondiok Pislya 443 r reshta burgundiv buli pereseleni Aeciyem v oblast Sapaudiya tobto Savoya suchasnoyi centralnoyi Franciyi znovu zh yak federativ v rimskij provinciyi Maksima Sekvanorum de voni zasnuvali svoyu stolicyu v Lugduni ninishnij Lion Yihni zusillya rozshiriti svoye korolivstvo po richci Rona priveli yih do konfliktu z Vestgotskim korolivstvom na pivdni U 451 r Gunderik ob yednav zusillya z Aeciyem proti Attili vozhdya guniv u bitvi na Katalaunskih polyah Koli Gunderik pomer u 473 r korolivstvo bulo rozdilene mizh jogo chotirma sinami Gundobadom 473 516 stolicya v Lioni korol usiyeyi Burgundiyi z 480 r Gilperikom II 473 493 stolicya u Valansi Gundamarom Godomarom 473 486 stolicya u V yenni ta Godegizelem 473 500 stolicya u V yenni ta Zhenevi Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi v 476 r korol Gundobad vstupiv u soyuz iz mogutnim korolem frankiv Hlodvigom I proti zagrozi korolya ostgotiv Teodoriha Velikogo Takim chinom vin zmig vtrimati burgundski teritorialni pridbannya ta sklasti Lex Burgundionum kodeks davnogermanskogo prava Piznishe koli Rim vzhe ne mig zabezpechiti zahist zhiteliv Galliyi sekvani buli vklyucheni v novostvorene Burgundske korolivstvo Za slovami Grigoriya Turskogo 538 594 v 493 roci Gundobad ubiv svogo brata Gilperika II i vignav svoyu dochku Klotildu yaka bula odruzhena z Merovingom Hlodvigom korolem frankiv yakij shojno pidkoriv pivnichnu Galliyu Zanepad korolivstva pochavsya koli vono zaznalo napadu svoyih kolishnih frankskih soyuznikiv U 523 r Sini korolya Hlodviga proveli kampaniyu v burgundskih zemlyah pidburyuvani yih matir yu Klotildoyu pomstivshis za vbivstvo Gundobadom svogo batka U 532 roci burgundci buli rishuche rozgromleni frankami v bitvi pri Otuni pislya chogo korol Godomar buv ubitij a Burgundiya vklyuchena do skladu frankskogo korolivstva v 534 roci Spisok korolivGibika kinec IV st 407 Gundomar I bl 407 411 sin GibikiGizelger bl 407 411 sin Gibiki Gundagar bl 407 436 sin Gibiki Flavij Aecij pereselyaye burgundiv u Sapaudiyu basejn verhnoyi Roni Gundioh 436 473 Gilperik I 443 bl 480 rozdil korolivstva mizh chotirma sinami Gundioha Gundobad 473 516 stolicya v Lioni korol usiyeyi Burgundiyi z 480 r Gilperik II 473 493 stolicya u Valansi Gundamar Godomar 473 486 stolicya u V yenni Godegizel 473 500 stolicya u V yenni ta Zhenevi Sigizmund sin Gundobada 516 524 Godomar II sin Gundobada 524 532 PrimitkiHallam Henry 1871 View of the State of Europe During the Middle Ages by Henry Hallam Incorporating in the Text Authorʼs Latest Researches with Addidions from Recent Writers and Adpted to the Use of Students angl J Murray s 63 Prosper a 386 Prosper Chronica Gallica 452 Hydatius and Sidonius Apollinaris Chisholm 1911 DzherelaBury J B The Invasion of Europe by the Barbarians London Macmillan and Co 1928 The History of the Franks by Gregory of Tours Oxford The Clarendon Press 1927 Drew Katherine Fischer The Burgundian Code Philadelphia University of Pennsylvania Press 1972 Gordon C D The Age of Attila Ann Arbor University of Michigan Press 1961 Guichard Rene Essai sur l histoire du peuple burgonde de Bornholm Burgundarholm vers la Bourgogne et les Bourguignons 1965 published by A et J Picard et Cie Murray Alexander Callander From Roman to Merovingian Gaul Broadview Press 2000 Musset Lucien The Germanic Invasions The Making of Europe AD 400 600 University Park Pennsylvania The Pennsylvania State University Press 1975 Nerman Birger Det svenska rikets uppkomst Generalstabens litagrafiska anstalt Stockholm 1925 Rivers Theodore John Laws of the Salian and Ripuarian Franks New York AMS Press 1986 Rolfe J C trans Ammianus Marcellinus Cambridge Massachusetts Harvard University Press 1950 Shanzer Danuta Dating the Baptism of Clovis In Early Medieval Europe volume 7 pages 29 57 Oxford Blackwell Publishers Ltd 1998 Shanzer D and I Wood Avitus of Vienne Letters and Selected Prose Translated with an Introduction and Notes Liverpool Liverpool University Press 2002 Werner J 1953 Beitrage zur Archaologie des Attila Reiches Die Bayerische Akademie der Wissenschaft Abhandlungen N F XXXVIII A Philosophische philologische und historische Klasse Munche Wood Ian N Ethnicity and the Ethnogenesis of the Burgundians In Herwig Wolfram and Walter Pohl editors Typen der Ethnogenese unter besonderer Berucksichtigung der Bayern volume 1 pages 53 69 Vienna Denkschriften der Osterreichische Akademie der Wissenschaften 1990 Wood Ian N The Merovingian Kingdoms Harlow England The Longman Group 1994