Гоар (лат. Goar, грец. Γώαρ; V століття — не раніше 451 р.) — король галльських («орлеанських») аланів (410 — не пізніше 451).
Гоар | ||
| ||
---|---|---|
410 — 451 | ||
Попередник: | Респендіал | |
Наступник: | Сангібан | |
Народження: | V сторіччя | |
Смерть: | не раніше 451 Галлія |
Біографія
31 грудня 406 року загони вандалів та аланів під головуванням королів Годегіза та Респендіала перейшли Рейн та знову вторглися в межі Римської імперії. Влада Галлії спробувала залучити їх на свою сторону як союзників. Більшість нападників продовжили грабувати імперію, але частина аланів під проводом Гоара зголосилася на пропозицію і відокремилася від Респендіала. Алани очолювані Гоаром оселилися у імперії, а вандали та їхні аланські союзники й далі спустошували Галлію від Терне на півночі, до Безірса на півдні.
Як федерати алани Гоара були поселені імператором Гонорієм в околицях Майнца.
Однак уже в 411 році Гоар і король бургундів Ґундагара підняли заколот проти Гонорія, проголосивши новим римським імператором найбагатшого на той момент галльського магната Іовіна. До заколотників приєднався і король вестготів Атаульф, разом з яким Гоар в 412 році брав участь в облозі Арля. Однак між Іовіном і Атаульфом незабаром виникли серйозні розбіжності, що призвели в 413 році до загибелі узурпатора. Невідомо, на чиєму боці в цьому конфлікті був Гоар, можливо, що до цього часу він уже міг покинути Іовіна й не брати участь в подальшому протистоянні Атаульфа і римлян. Більше про життя Гоара в період 410—430-х років відомостей немає.
Наступні відомості про Гоара датовані вже 442 роком, коли magister militum Флавій Аецій надав аланам місце для розселення землі навколо Орлеана. Ймовірно, таким чином Аецій мав намір контролювати ситуацію в Армориці, де починалося чергове повстання багаудів та стримувати розширення володінь вестготів північніше від річки Луари. Так само як і розселені в 440 році в околицях Валансе алани Самбіди, люди Гоара здобули право на вилучення від половини до двох третин земель, які перебували у володінні у місцевих власників. Це викликало невдоволення серед тутешніх магнатів, які спробували відстояти свої землі зброєю. Але алани без особливих зусиль зуміли придушити їхній виступ і зайняти відведені їм території. На підставі аналізу топонімів історики дійшли висновку, що основною областю розселення аланів були землі від Орлеана на півдні до Аллен-Мервільє на півночі і що більша частина галло-римлян, які жили тут, була вигнана аланами в інші райони Галлії.
У 447—448 роках в Армориці під керівництвом Тібаттона сталося нове повстання багаудів. Аецій наказав Гоару придушити заколот, давши дозвіл аланам конфісковувати на свою користь все майно тих, кого вони вважатимуть причетним до цих безладів. Дізнавшись про наближення римського війська, армориканці звернулися по захист до єпископа Осера Германа, який поспішив втрутитися в конфлікт і вступив до перемовин з Гоаром. Після довгих переговорів Гоар, прислухавшись до закликів Германа припинити кровопролиття, погодився тимчасово припинити військові дії, давши єпископу можливість клопотати перед Аецієм і Галлою Плацидією про прощення місцевого населення. Єпископ Герман негайно вирушив до Равенни, але так нічого і не добившись від римської влади, раптово тут помер. Не діставши жодних звісток від Германа, Гоар відновив військові дії проти армориканців і незабаром придушив заколот.
Участь у поході на багаудів — остання звістка про Гоара, що міститься в джерелах. Оскільки відсутні будь-які повідомлення про дату його смерті, то передбачається, що незабаром після цього Гоар, можливо, через старість, був позбавлений влади. Новим правителем «орлеанських» аланів став Сангібан, що вже згадується як такий у 451 році.
Примітки
Література та джерела
- Бахрах Бернард С. Аланы на Западе/Пер. Санакоева И.Б. — М. : АРД, 1993. — 191 с. — .(рос.)
- Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. — М. : Менеджер, 2003. — 608 с. — .(рос.)
- Сиротенко В. Т. История международных отношений в Европе во второй половине IV — начале VI вв. — Пермь : Издательство Пермского госуниверситета, 1975. — 282 с.(рос.)
- Iaroslav Lebedynsky. Les Sarmates : Amazones et lanciers cuirassés entre Oural et Danube, VIIe siècle av. J.-C.-VIe siècle apr. J.-C. — Errance : Издательство Пермского госуниверситета, 2002. — 395 с. — .(фр.)
- Chronica gallica a. CCCCLII
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goar lat Goar grec Gwar V stolittya ne ranishe 451 r korol gallskih orleanskih alaniv 410 ne piznishe 451 GoarKorol gallskih orleanskih alaniv410 451Poperednik RespendialNastupnik Sangiban Narodzhennya V storichchyaSmert ne ranishe 451 GalliyaBiografiyaKartina u hrami svyatogo Georgiya u Selesti Svyatij German zupinyaye korolya alaniv Goara P yer Adolf Boden 1836 31 grudnya 406 roku zagoni vandaliv ta alaniv pid golovuvannyam koroliv Godegiza ta Respendiala perejshli Rejn ta znovu vtorglisya v mezhi Rimskoyi imperiyi Vlada Galliyi sprobuvala zaluchiti yih na svoyu storonu yak soyuznikiv Bilshist napadnikiv prodovzhili grabuvati imperiyu ale chastina alaniv pid provodom Goara zgolosilasya na propoziciyu i vidokremilasya vid Respendiala Alani ocholyuvani Goarom oselilisya u imperiyi a vandali ta yihni alanski soyuzniki j dali spustoshuvali Galliyu vid Terne na pivnochi do Bezirsa na pivdni Yak federati alani Goara buli poseleni imperatorom Gonoriyem v okolicyah Majnca Odnak uzhe v 411 roci Goar i korol burgundiv Gundagara pidnyali zakolot proti Gonoriya progolosivshi novim rimskim imperatorom najbagatshogo na toj moment gallskogo magnata Iovina Do zakolotnikiv priyednavsya i korol vestgotiv Ataulf razom z yakim Goar v 412 roci brav uchast v oblozi Arlya Odnak mizh Iovinom i Ataulfom nezabarom vinikli serjozni rozbizhnosti sho prizveli v 413 roci do zagibeli uzurpatora Nevidomo na chiyemu boci v comu konflikti buv Goar mozhlivo sho do cogo chasu vin uzhe mig pokinuti Iovina j ne brati uchast v podalshomu protistoyanni Ataulfa i rimlyan Bilshe pro zhittya Goara v period 410 430 h rokiv vidomostej nemaye Nastupni vidomosti pro Goara datovani vzhe 442 rokom koli magister militum Flavij Aecij nadav alanam misce dlya rozselennya zemli navkolo Orleana Jmovirno takim chinom Aecij mav namir kontrolyuvati situaciyu v Armorici de pochinalosya chergove povstannya bagaudiv ta strimuvati rozshirennya volodin vestgotiv pivnichnishe vid richki Luari Tak samo yak i rozseleni v 440 roci v okolicyah Valanse alani Sambidi lyudi Goara zdobuli pravo na viluchennya vid polovini do dvoh tretin zemel yaki perebuvali u volodinni u miscevih vlasnikiv Ce viklikalo nevdovolennya sered tuteshnih magnativ yaki sprobuvali vidstoyati svoyi zemli zbroyeyu Ale alani bez osoblivih zusil zumili pridushiti yihnij vistup i zajnyati vidvedeni yim teritoriyi Na pidstavi analizu toponimiv istoriki dijshli visnovku sho osnovnoyu oblastyu rozselennya alaniv buli zemli vid Orleana na pivdni do Allen Mervilye na pivnochi i sho bilsha chastina gallo rimlyan yaki zhili tut bula vignana alanami v inshi rajoni Galliyi U 447 448 rokah v Armorici pid kerivnictvom Tibattona stalosya nove povstannya bagaudiv Aecij nakazav Goaru pridushiti zakolot davshi dozvil alanam konfiskovuvati na svoyu korist vse majno tih kogo voni vvazhatimut prichetnim do cih bezladiv Diznavshis pro nablizhennya rimskogo vijska armorikanci zvernulisya po zahist do yepiskopa Osera Germana yakij pospishiv vtrutitisya v konflikt i vstupiv do peremovin z Goarom Pislya dovgih peregovoriv Goar prisluhavshis do zaklikiv Germana pripiniti krovoprolittya pogodivsya timchasovo pripiniti vijskovi diyi davshi yepiskopu mozhlivist klopotati pered Aeciyem i Galloyu Placidiyeyu pro proshennya miscevogo naselennya Yepiskop German negajno virushiv do Ravenni ale tak nichogo i ne dobivshis vid rimskoyi vladi raptovo tut pomer Ne distavshi zhodnih zvistok vid Germana Goar vidnoviv vijskovi diyi proti armorikanciv i nezabarom pridushiv zakolot Uchast u pohodi na bagaudiv ostannya zvistka pro Goara sho mistitsya v dzherelah Oskilki vidsutni bud yaki povidomlennya pro datu jogo smerti to peredbachayetsya sho nezabarom pislya cogo Goar mozhlivo cherez starist buv pozbavlenij vladi Novim pravitelem orleanskih alaniv stav Sangiban sho vzhe zgaduyetsya yak takij u 451 roci PrimitkiLiteratura ta dzherelaBahrah Bernard S Alany na Zapade Per Sanakoeva I B M ARD 1993 191 s ISBN 5 7248 0005 5 ros Aleman A Alany v drevnih i srednevekovyh pismennyh istochnikah M Menedzher 2003 608 s ISBN 5 8346 0252 5 ros Sirotenko V T Istoriya mezhdunarodnyh otnoshenij v Evrope vo vtoroj polovine IV nachale VI vv Perm Izdatelstvo Permskogo gosuniversiteta 1975 282 s ros Iaroslav Lebedynsky Les Sarmates Amazones et lanciers cuirasses entre Oural et Danube VIIe siecle av J C VIe siecle apr J C Errance Izdatelstvo Permskogo gosuniversiteta 2002 395 s ISBN 978 2877725651 fr Chronica gallica a CCCCLII