Гео́ргій Костянти́нович Жу́ков (рос. Георгий Константинович Жуков; 19 листопада [1 грудня] 1896, Стрєлковка, , Калузька губернія, Російська імперія — 18 червня 1974, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський полководець, політичний і державний діяч, Маршал Радянського Союзу (1943), чотириразовий Герой Радянського Союзу (1939, 1944, 1945, 1956), кавалер двох орденів «Перемога» (1944, 1945). Міністр оборони СРСР (1955—1957).
Георгій Костянтинович Жуков | |
---|---|
рос. Георгий Константинович Жуков | |
Народження | 19 листопада (1 грудня) 1896 Стрєлковка, Калузька губернія, Російська імперія |
Смерть | 18 червня 1974 (77 років) Москва, РРФСР інсульт |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Країна | Російська імперія СРСР |
Приналежність | Російська імперія → СРСР |
Рід військ | кіннота, піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1915—1957 |
Партія | КПРС (18 червня 1974) |
Член | ЦК КПРС і Політичне бюро ЦК КПРС |
Звання | Маршал Радянського Союзу |
Командування | Збройні сили СРСР |
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Бої на Халхин-Голі Бессарабсько-буковинський похід Друга світова війна Блокада Ленінграда Битва за Москву Ржевська битва Битва за Берлін Штурм Берліна |
Рід | Q4181571? |
Діти (3) | Маргарита, Елла, Марія |
Автограф | |
Нагороди | |
Жуков Георгій Костянтинович у Вікісховищі |
Після смерті Йосипа Сталіна перший заступник міністра оборони Радянського Союзу. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1941—1946 та 1952—1953 роках. Член ЦК КПРС у 1953—1957 роках. Кандидат у члени Президії ЦК КПРС з 27 лютого 1956 по 29 червня 1957 року. Член Президії ЦК КПРС з 29 червня по 29 жовтня 1957 року. Депутат Верховної ради СРСР I, II, III, IV скликань. 1957 року виключений з складу ЦК КПРС та знятий з усіх постів в армії, 1958 року — відправлений у відставку. Володар шести орденів Леніна (1936, 1939, 1945, 1956, 1966, 1971) та багатьох інших радянських та іноземних нагород.
В американській, німецькій, французькійісторіографії деякі спеціалісти називають його одним із найвидатніших полководців Другої світової війни.
Біографія
Рання кар'єра
Народився в селі Стрелковщина Калузької губернії в родині селянина Костянтина Артемовича Жукова (1851—1921). Після закінчення трьох класів церковноприходської школи (з похвальним листом) відданий в учні в кушнірську майстерню в Москві. Працював у майстерні кушніра; закінчив вечірні курси міського училища.
7 серпня 1915 року призваний до армії Російської імперії та відібраний в кавалерію. Після навчання на кавалерійського унтер-офіцера в кінці серпня 1916 року потрапив на Південно-Західний фронт в 10-й Новгородський драгунський полк. За захоплення німецького офіцера нагороджений Георгіївським хрестом 4-го ступеня. У жовтні отримав важку контузію та частково втратив слух, після чого отримав направлення в запасний кавалерійський полк. За поранення в бою удостоївся Георгіївського хреста 3-го ступеня. Після розпуску ескадрону в грудні 1917 року повернувся до Москви, потім в село до батьків, де довго хворів на спершу висипний, а потім поворотний тиф, що затягнулось майже на півроку.
У Червоній Армії з серпня 1918 року. 1 березня 1919 року став членом ВКП(б). У Громадянську війну воював на Східному, Західному та Південному фронтах проти уральських козаків, під Царицином, з військами Денікіна та Врангеля. У травні-червні 1919 року в складі відправився на Урал, брав участь у боях з козаками в районі станції , в червні-серпні того ж року — в боях за Уральськ, потім в боях в районі станції та міста Ніколаєвська. У вересні-жовтні 1919 року брав участь в боях під Царицином, потім між Заплавним та Середня Ахтуба (поряд з нинішнім р. Волзький), де був поранений осколками гранати. Після закінчення Рязанських кавалерійських курсів восени 1920 року призначений командиром взводу, потім ескадрону; в серпні 1920 року брав участь у боях з десантом під Екатеринодаром, в грудні 1920 — серпні 1921 року придушував селянське повстання на Тамбовщині («антоновщіна»).
За участь у придушенні Антонівського повстання був нагороджений 1922 року орденом Червоного Прапора з формулюванням: «в бою під селом В'язова Пошта Тамбовської губернії 5 березня 1921 р., незважаючи на атаки противника силою 1500—2000 шабель, він з ескадроном протягом 7 годин стримував натиск ворога і, перейшовши потім у контратаку, після 6 рукопашних сутичок розбив банду».
З кінця травня 1923 року вступив в командування 39-м полком , 1924 року направлений у Вищу кавалерійську школу у Ленінград.
З 1926 року п'ять років викладав військово-допризовну підготовку в Білоруському державному університеті.
1929 року закінчив курси вищого начальницького складу РСЧА, з травня 1930 року командував близько року 2-ю бригадою 7-ї Самарської кавдивізії, яку очолював тоді Рокоссовський, далі служив в Білоруському військовому окрузі під командуванням І. П. Уборевича. Потім був помічником інспектора кавалерії Червона армія, командиром 4-ї кавалерійської дивізії (1933—1937), і , з липня 1938 року — заступником командувача БВО. У період відбулися збори парторганізації 6-го кавкорпуса, на якому розбиралися заяви від деяких політпрацівників та командирів про «ворожі методи комкора Жукова у вихованні кадрів». Однак ухвалив рішення: «Обмежитися обговоренням питання та взяти до відома пояснення товариша Жукова Г. К.».
Бойові дії на Халхін-Голі
З 5 червня 1939 року — командувач 1-ї армійською групою радянських військ в МНР, війська якої у серпні 1939 року розгромили японську Квантунську армію на річці Халхін-Гол. Ця операція стала першим прикладом застосування на практиці теорії глибокої операції — скоординованої дії всіх родів військ: концентрованого удару артилерії та авіації, танкового прориву і швидкого наступу, передвістивши, таким чином, характер більшості боїв Другої світової війни. На думку деяких істориків, саме завдяки розгрому Квантунської армії на Халхин-Голі Японія утрималась від нападу на Радянський Союз під час Другої світової війни.
28 серпня 1939 року за розгром японських військ на Халхин-Голі комкор Жуков отримав першу золоту зірку та звання Герой Радянського Союзу.
1940-1941
З червня 1940 року по січень 1941 року командувач військами Київського особливого військового округу (КОВО).
12 січня 1941 року — депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Чернівецького сільського виборчого округу Чернівецької області.
З 1 лютого 1941 року до 29 липня 1941 року обіймав посаду Начальника Генерального штабу. Саме під його керівництвом розроблялись плани на випадок війни з Німеччиною, серед яких «Соображения по плану стратегического развертывания сил Советского Союза на случай войны с Германией и ее союзниками» від 15 травня 1941 року.
Німецько-радянська війна
1941
З початком німецько-радянської війни 22 червня 1941 року ці плани не вдалось реалізувати через те, що вони не були розраховані на саме такий початок війни. Тому дії Жукова в перші дні війни — імпровізація, намагання захопити стратегічну ініціативу, необґрунтовані та не зіставленні з реальними подіями Директиви (№ 1, № 2, № 3) та накази.
З 23 червня Жуков — представник Ставки Головного командування на Південно-Західному напрямку. Під його керівництвом були здійснені спроби переходу в рішучий наступ частин РСЧА, що стали лише серіями невдалих контратак, які завершились поразкою частин РСЧА в прикордонних районах, загибеллю та полоном сотень тисяч радянських солдат, втратою значної частини танків, артилерії та авіації. На початку липня Жуков повернувся до Москви і підключився до групи посилення Західного напрямку, де частини Червоної армії зазнавали одну поразку за одною.
29 липня 1941 року після численних прорахунків, поразок, оточень частин РСЧА Жукова було знято з посади Начальника Генерального штабу та призначено на посаду командувача Резервним фронтом.
Під його керівництвом Резервний фронт в серпні-вересні 1941 отримав одну з перших перемог РСЧА у війні з Німеччиною, звільнивши місто Єльня під час Єльнінської операції (30 серпня — 8 вересня 1941), ліквідувавши зручний плацдарм німців для наступу на Москву.
Під час боїв за Єльню Жуков не зреагував вчасно на перегрупування німецьких військ, тому частини 2-ї танкової групи Вермахту під командуванням Гудеріана просунулись з-під Єльні в напрямку Конотопа та в вересні з'єднались з частинами 1-ї танкової групи Кляйста під Лохвицею, тим замкнувши кільце навколо Південно-Західного фронту, що у той час утримував Київ.
З 14 вересня до 6 жовтня Жуков командував Ленінградським фронтом і обороною Ленінграда, при цьому використовуючи жорстокі «драконівські» методи — командирів та солдат, котрі самовільно залишили утримувані ними оборонні позиції, розстрілювали відразу. Радянські війська зупинили наступ німецьких військ, втім не вдалось запобігти оточення міста і блокади Ленінграда, що згодом призвело до численних втрат серед цивільного населення. За різними оцінками протягом блокади загинуло від 600 тисяч до 1,5 мільйона осіб, причому з них приблизно тільки 3 % загинули внаслідок бомбардувань та артобстрілів, а решту 97 % померли від холоду та голоду.
У жовтні 1941 — січні 1942 років Жуков, під безпосереднім керівництвом Сталіна керував обороною Москви. Ціною великих втрат вдалось зупинити наступ німецьких військ і перейти до контрнаступу.
1942
1942 року здійснював безпосереднє командування радянськими військами в чотирьох великих фронтових наступальних операціях:
- Контрнаступ під Москвою (до 7 січня 1942);
- Ржевско-Вяземская операція (8 січня — 20 квітня 1942);
- (30 липня — 23 серпня 1942);
- Операція «Марс» (також Друга Ржевско-Сичовська операція) (25 листопада — 20 грудня 1942).
Успіх радянських військ під Москвою в грудні 1941 року привів до активного наступу Червоної Армії по всьому фронту. Але вже в січні 1942 року наступ став захлинатися через посилення опору німецьких військ, перебої з підкріпленнями і боєприпасами та переоцінку Ставкою досягнутих успіхів.
В Ржевській битві (8 січня 1942 — 31 березня 1943) за різними оцінками безповоротні втрати Червоної Армії сягали від 500,000 до 800,000 чоловік, санітарні втрати — близько 1 млн чоловік. Солдати прозвали цю кровопролитну битву «ржевською м'ясорубкою».
На посаді заступника головнокомандувача і представника Ставки Жуков брав участь в підготовці Сталінградської битви. Втім, всупереч до поширеної думки, він не здійснював оперативного командування цією операцією, оскільки в цей час командував радянським наступом на Західному напрямку в районі міста Ржев.
1943
18 січня 1943 року Жукову було присвоєне звання Маршал Радянського Союзу.
Протягом 1943 року Жуков координував дії фронтів в операції «Іскра» при прориві блокади Ленінграда. Після прориву блокади Жуков проводить операцію «Полярна Зірка» з метою розгрому німецької групи армій «Північ», визволення Ленінградської області та створення передумов для успішного наступу в Прибалтику. Операція завершилася повним провалом, а війська понесли величезні втрати.
З 17 березня 1943 року перебував на бєлгородському напрямку формування Курської дуги (Воронезький фронт). Під час оборонного і наступального етапів Курської битви координував дії Брянського, Степового і Воронезького фронтів.
Наприкінці серпня-вересні під час Чернігівсько-Полтавської операції Жуков координував дії Воронезького і Степового фронтів задля переслідування ворога, який відходив до Дніпра.
1944
У січні-лютому 1944 року Жуков координував дії 1-го Українського фронту та 2-го Українського фронту у Корсунь-Шевченківський операції.
У процесі проведення операції генерал Конєв звинуватив Жукова і Ватутіна в бездіяльності щодо оточеного німецького угруповання, яка призводила до його прориву з оточення. У результаті звернення Конєва до Сталіна внутрішній фронт оточення був повністю переданий під командування Конєва. Цей епізод ускладнив відносини Жукова і Конєва.
У березні 1944 року після смертельного поранення генерала Ватутіна Жуков очолив 1-й Український фронт, і успішно провів Проскурівсько-Чернівецьку операцію. В ході операції радянські війська захопили значну частину Правобережної України й вийшли до передгір'їв Карпат.
10 квітня Жуков був нагороджений вищим військовим орденом «Перемога» під № 1, за захоплення Правобережної України.
Влітку 1944 року координував дії на Західному напрямку 1-го Білоруського фронту та 2-го Білоруського фронту у операції «Багратіон», також долучався до Львівсько-Сандомірської операції.
29 липня за зразкове виконання завдань Верховного Головнокомандування під час проведення військових операцій Маршал Радянського Союзу Жуков Георгій Костянтинович був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». У листопаді призначений командувачем військ 1-го Білоруського фронту.
1945
На кінцевому етапі війни 1-й Білоруський фронт, під командуванням маршала Жукова, спільно з 1-м Українським під командуванням Івана Конєва провів Вісло-Одерську операцію (12 січня — 3 лютого 1945 року), яка стала однією з найуспішніших військових операцій Червоної армії у Другій світовій війні. В результаті Вісло-Одерської операції радянські війська взяли Варшаву (17 січня 1945), розгромили німецьку групу армій «А».
Незважаючи на те, що фронт Жукова перейшов у наступ на два дні пізніше сусіднього 1-го Українського, темпи наступу 1-го Білоруського фронту настільки перевищили темпи наступу сусідніх двох фронтів, що це призвело до відкриття флангів на 100—150 км з півночі і з півдня від передових частин фронту і збільшення довжини фронту. 10 лютого — 4 квітня 1945 року війська 1-го Білоруського фронту брали участь у Східно-Померанський операції.
Під час Берлінської операції війська 1-го Білоруського фронту повинні були завдати головний удар. У центрі укріпрайону розташовувався найпотужніша багатоешелонована ділянка — Зеєльовські висоти. Битва за Зеєльовські висоти тривало три дні. Німці чинили запеклий опір, радянські війська понесли важкі втрати. Війська 1-го Білоруського фронту обійшли ворога з півночі, після чого гітлерівці були змушені відійти в , де і були знищені.
На зовнішньому рубежі берлінського укріпленого району розпочалися затяжні позиційні бої. З Західного фронту на німецько-радянський фронт були переправлені практично всі боєздатні дивізії вермахту.
У штурмі Берліна брало участь шість армій 1-го Білоруського фронту і три армії 1-го Українського фронту.
2 травня командувач обороною Берліна генерал Гельмут Вейдлінг підписав капітуляцію німецьких військ і здався разом із залишками гарнізону в полон.
8 травня 1945 року в 22:43 (9 травня в 0:43 за московським часом) у Карлсхорсті (Берлін) маршал Жуков прийняв від німецького генерал-фельдмаршала Вільгельма Кейтеля капітуляцію військ нацистської Німеччини.
Битва за Берлін вважається однією з наймасштабніших і кровопролитних битв Другої світової війни. Безповоротні втрати радянських військ склали понад 80,000 тисяч чоловік, німецьких військ — понад 600,000 (включаючи понад 400,000 військовополонених).
1 червня 1945 року за зразкове виконання завдань Верховного Головнокомандування під час проведення військових операцій Маршал Радянського Союзу Жуков був нагороджений третьою медаллю «Золота Зірка».
24 червня 1945 року приймав Парад Перемоги на Червоній площі у Москві. Командував парадом маршал Рокоссовський.
Після війни
Був призначений комендантом радянської окупаційної зони в Німеччині, але вже за рік, через скоєння на окупованій території воєнних злочинів та мародерство був знятий з цього посту і призначений на командування спочатку Одеським (ОВО), а згодом ще більш віддаленим Уральським військовим округом (УВО)).
Лише після смерті Сталіна повернув собі колишній вплив. Підтримав Хрущова та Маленкова в боротьбі за владу, зігравши ключову роль в арешті і засудженні їхнього головного конкурента — Лаврентія Берії. Пізніше, 1956 року підтримав Микиту Хрущова в боротьбі проти Георгія Маленкова.
Був організатором і керівником військових навчань на Тоцькому полігоні 1954 року, коли для вивчення можливостей армії в атомній війні від 45 тис. до 60 тис. солдат були піддані дії радіації після вибуху атомної бомби.
1955 року призначений Міністром оборони СРСР. Був одним з ініціаторів і організаторів придушення Угорської революції 1956 року.
Популярність Жукова не могла не хвилювати і Микиту Хрущова. 1957 року Жуков був виведений зі складу ЦК КПРС і відправлений на пенсію. У своїх мемуарах Хрущов наполягав, що Жуков готував військовий переворот.
Після зміщення Хрущова в 1964 році Жукова реабілітували, втім реальної влади він не отримав. 1968 року разом з іншими найвидатнішими полководцями СРСР отримав Почесну зброю із золотим зображенням Державного герба СРСР — нагороду за значний особистий внесок у розбудову збройних сил СРСР, впроваджену з нагоди їх 50-ї річниці. Натомість, почалось закріплення культу особи Жукова, який тільки посилився після смерті маршала 1974 року.
Оцінки
Війну в Європі виграно і ООН не завдячує цим жодній людині більше, ніж Маршалу Жукову. Оригінальний текст (англ.) The war in Europe has been won and to no man do the United Nations owe a greater debt than to Marshal Zhukov. | ||
— Д. Ейзенхауер |
Він був компетентним солдатом. Ніхто не зміг би провести кампанії, які він зміг, і не зміг би пояснити їх так ясно з точки зору власних переваг і слабкостей та ін. Крім того, він був добре тренований, чудовий військовий керівник. Оригінальний текст (англ.) He was a competent soldier. A man could not have conducted the campaigns he did, could not have explained them so lucidly and in terms of his own strength and his own weaknesses and so on, except that he was a well-trained, splendid military leader. | ||
— Д. Ейзенхауер |
Під час кількох годин, проведених разом у літаку, маршал Жуков і я часто обговорювали воєнні операції... Великим одкровенням для мене була його оповідь російського метода наступу крізь міновані поля. Німецькі міновані поля, прикриті захисним вогнем супротивника, були тактичною перешкодою, що спричинили нам великі втрати і значні затримки у просуванні вперед. Пробиватися крізь них для нас було завжди важко, не зважаючи на те, що наші інженери винайшли різні пристрої для безпечного знешкодження мін. Проте маршал Жуков буденно відповів мені: «Існує два типи мін: протипіхотні та протитанкові. Коли ми впираємося у минне поле, наша піхота продовжує наступ так, ніби мін немає. Ми розглядаємо втрати від протипіхотних мін як такі, що дорівнюють тим, які б ми понесли, якби німці захищали дану територію плотною концентрацією сил замість мінних полів. Але наступаюча піхота не детонує протитанкових мін і тому після того, як піхота закріплюється на плацдармі, що контролював до цього супротивник, за піхотою йдуть сапери і боронять проходи для танків і вантажівок.» Мені ввижалася чітка картина того, що б трапилося з будь-яким американським чи британським командуючим, який би спробував використати подібну тактику, і ще більш яскрава картина того, що заявили б люди з будь якої нашої дивізії, якби ми спробували зробити подібну тактику частиною нашої воєнної доктрини. Американці вимірюють ціну війни людськими життями, а росіяни - загальними витратами нації. Безумовно росіяни розуміють значення моралі, але в їхньому світогляді над мораллю домінує результат і патріотизм, мабуть, навіть фанатизм. Наскільки я міг бачити, Жукова мало турбували методи, які ми вважали життєво важливими для підтримки духу американських військ: системна ротація підрозділів, умови для відпочинку і розваг, короткотермінові відпустки, але перед усім - методи, що дозволяли позбавляти наших бійців ризиків, яких можна було уникнути. Всього того, що було звичайною практикою у нашій армії і було абсолютно невідомим у російській.Оригінальний текст (англ.) During our hours on the plane Marshal Zhukov and I frequently discussed the campaigns of the war... Highly illuminating to me was his description of the Russian method of attacking through mine fields. The German mine fields, covered by defensive fire, were tactical obstacles that caused us many casualties and delays. It was always a laborious business to break through them, even though our technicians invented every conceivable kind of mechanical appliance to destroy mines safely. Marshal Zhukov gave me a matter-of-fact statement of his practice, which was, roughly, “There are two kinds of mines; one is the personnel mine and the other is the vehicular mine. When we come to a mine field our infantry attacks exactly as if it were not there. The losses we get from personnel mines we consider only equal to those we would have gotten from machine guns and artillery if the Germans had chosen to defend that particular area with strong bodies of troops instead of with mine fields. The attacking infantry does not set off the vehicular mines, so after they have penetrated to the far side of the field they form a bridgehead, after which the engineers come up and dig out channels through which our vehicles can go.” I had a vivid picture of what would happen to any American or British commander if he pursued such tactics, and I had an even more vivid picture of what the men in any one of our divisions would have had to say about the matter had we attempted to make such a practice a part of our tactical doctrine. Americans assess the cost of war in terms of human lives, the Russians in the overall drain on the nation. The Russians clearly understood the value of morale, but for its development and maintenance they apparently depended upon overall success and upon patriotism, possibly fanaticism. As far as I could see, Zhukov had given little concern to methods that we considered vitally important to the maintenance of morale among American troops: systematic rotation of units, facilities for recreation, short leaves and furloughs, and, above all, the development of techniques to avoid exposure of men to unnecessary battle-field risks, all of which, although common practices in our Army, seemed to be largely unknown in his. | ||
— Д. Ейзенхауер |
Я добре знаю Жукова завдяки спільній тривалій службі, і маю сказати відверто, що тенденція до необмеженої влади й відчуття власної непогрішності у нього ніби в крові. Оригінальний текст (рос.) Я хорошо знаю Жукова по совместной продолжительной службе, и должен откровенно сказать, что тенденция к неограниченной власти и чувство личной непогрешимости у него как бы в крови. | ||
— С. К. Тимошенко |
З Жуковим ми дружили довгі роки. В моїй уяві Георгій Костянтинович Жуков залишиться людиною сильної волі та рішучості, багато обдарованим усіма якостями, що необхідні великому воєначальнику. Оригінальний текст (рос.) С Жуковым мы дружили многие годы. В моем представлении Георгий Константинович Жуков останется человеком сильной воли и решительности, богато одаренным всеми качествами, необходимыми крупному военачальнику. | ||
— К. К. Рокоссовський |
Щодо Жукова я перш за все хочу сказати, що це людина виключно властолюбна й самозакохана, дуже любить славу, шану та догідництво перед ним і терпіти не може заперечень. Оригінальний текст (рос.) Касаясь Жукова, я прежде всего хочу сказать, что он человек исключительно властолюбивый и самовлюбленный, очень любит славу, почет и угодничество перед ним и не может терпеть возражений. | ||
— О. О. Новиков |
Жуков, цей узурпатор і грубіян, ставився до мене дуже погано, просто не по-людському. Він усіх топтав на своєму шляху, але мені діставалося найбільше. Я з товаришем Жуковим вже працював, і знаю його як облупленого. Це людина страшна й недалека. Вищої марки кар'єрист... Слід сказати, що жуковське оперативне мистецтво — це перевага в силах у 5—6 разів, інакше він не буде братися за справу, він не вміє воювати не кількістю, і на крові будує собі кар'єру. Оригінальний текст (рос.) Жуков, этот узурпатор и грубиян, относился ко мне очень плохо, просто не по-человечески. Он всех топтал на своем пути, но мне доставалось больше других. Я с товарищем Жуковым уже работал, и знаю его как облупленного. Это человек страшный и недалекий. Высшей марки карьерист… Следует сказать, что жуковское оперативное искусство — это превосходство в силах в 5-6 раз, иначе он не будет браться за дело, он не умеет воевать не количеством, и на крови строит себе карьеру. | ||
— А. І. Єрьоменко |
Від моменту приходу товариша Жукова на посаду міністра оборони в міністерстві оборони створилися нестерпні умови. У Жукова був метод — пригнічувати. Оригінальний текст (рос.) С момента прихода товарища Жукова на пост министра обороны в министерстве обороны создались невыносимые условия. У Жукова был метод — подавлять. | ||
— С. С. Бірюзов |
Критика та злочини
Розстріли червоноармійців
Напередодні військової операції по форсуванню Дніпра в Червону Армію масово мобілізовували мешканців навколишніх населених пунктів, в основному українських селян, прозваних у народі «піджачниками», «чорносвитниками», «чорною піхотою», за відсутність будь-якої уніформи і мізерне військове спорядження. Радянська влада вважала, що ці люди мають власною кров'ю «змити ганьбу перебування на окупованій території». У результаті з близько 300 тисяч нашвидкуруч мобілізованих «піджачників» в операції по форсуванню Дніпра загинуло 250—270 тисяч.
В «Энциклопедии военного искусства» наводиться епізод: «На початку серпня 1939 року Г. Жуков поїхав на Далекий Схід захищати від 6-ї японської армії монгольський кордон. Разом із ним з Москви приїхала група слухачів військових академій — офіцерський резерв. Жуков знімав тих, хто, на його думку, не відповідав займаній посаді, і розстрілював. На звільнене місце ставив людину з резерву, яка в разі найменшого промаху, як і його попередник, діставала кулю в потилицю».
Взяття заручників
Після початку німецько-радянської війни, 16 серпня 1941 року був виданий Наказ № 270 Ставки Верховного Головного Командування, який містив вказівки «Расстреливать безжалостно дезертиров, бойцов, сдавшихся в плен. А если они решатся на это, пусть знают, что их семьи будут вынуждены испить самую горькую чашу». Наказ був підписаний головою Державного Комітету оборони Йосипом Сталіним, його заступником В'ячеславом Молотовим, Маршалами Радянського Союзу Семеном Будьонним, Климентом Ворошиловим, Семеном Тимошенко, Борисом Шапошниковим і генералом армії Георгієм Жуковим. Прибувши після цього до Ленінграда як командувач Ленінградським фронтом, очевидно на підставі Наказу № 270 Жуков відправив командувачам арміями Ленінградського фронту і Балтійського флоту «доопрацьовану» шифрограму № 4976: «Роз'яснити всьому особовому складу, що всі сім'ї тих, хто здався ворогові, будуть розстріляні, і після повернення з полону [самі] вони теж будуть розстріляні». Наказ Жукова про взяття заручників було вперше опубліковано в журналі «Начало» № 3 за 1991 рік, в подальшому він був опублікований в газеті «Известия». Згідно з цим наказом у заручниках потенційно опинялися сім'ї бійців і командирів чотирьох армій і авіації Ленінградського фронту, двох корпусів ППО і Балтійського флоту. Загальна кількість військовослужбовців у цих з'єднаннях і об'єднаннях на той час — 516 тисяч, відповідно родичів у них були — мільйони. І ці мільйони Жуков письмовим наказом оголосив потенційними заручниками, які підлягають розстрілу у випадку здачі військовослужбовців в полон. При цьому Жуков не уточнював, кого саме будуть розстрілювати з членів сімей, тобто, наприклад, тільки дружин чи і сестер також? Якщо будуть розстрілювати дітей, то з якого віку? Це вже пізніше, 24 червня 1942 року ДКО прийняв постанову «Про членів сімей зрадників Батьківщини» (№ 1926сс), в якій вносилася ясність щодо цього питання: «Членами семей изменника Родине считаются отец, мать, муж, жена, сыновья, дочери, братья и сестры, если они жили совместно с изменником Родине или находились на его иждивении к моменту совершения преступления или к моменту мобилизации в армию в связи с началом войны.» А у 1941 на підставі цього наказу Жукова начальник Політуправління Балтійського флоту в своїй директиві від 28 вересня 1941 року вимагав від підлеглих йому органів роз'яснювати всьому особовому складу кораблів і частин, що сім'ї червонофлотців і командирів, які перейшли на бік ворога чи здалися в полон, будуть негайно розстрілювати, як сім'ї зрадників Батьківщини.
Лист начальника Головного політичного управління Робітничо-селянського військово-морського флоту армійського комісара II рангу Івана Рогова секретарю Центрального Комітету ВКП(б) Георгію Малєнкова, датований 5 жовтня 1941 р.: Начальник Політичного управління Балтфлоту видав 28.9.41 р. директиву за № 110/с, в якій вказує: «Роз'яснити всьому особовому складу кораблів і частин, що всі сім'ї червонофлотців, червоноармійців і командирів, які перейшли на бік ворога, хто здався в полон ворогові, будуть негайно розстрілювати, як сім'ї зрадників Батьківщини, а також будуть розстрілюватися і всі перебіжчики, які здалися в полон ворогові, після їхнього повернення з полону». Я негайно запросив ПУБалт, на підставі яких вказівок видана директива, що суперечить вказівкам наказу Ставки Верховного Командування Червоної Армії № 270. Член Воєнради ЧБФ т. СМИРНОВ і начальник ПУ КБФ т. ЛЕБЕДЄВ у своїй телеграмі від 4.10.41 р. повідомляють, що директива № 110/с складена на основі шифрограми командувача Ленінградським фронтом т. Жукова за № 4976, в якій сказано: «Роз'яснити всьому особовому складу, що всі сім'ї тих, хто здався ворогові будуть розстріляні і після повернення з полону вони також будуть всі розстріляні». Народному комісару ВМФ т. КУЗНЄЦОВУ і мені невідомо, що п. 2 наказу Ставки № 270 змінено. Вважаю, що шифрограма № 4976 командування Ленінградського фронту суперечить вказівкам наказу № 270 Ставки Верховного Головнокомандування Червоної Армії. Оригінальний текст (рос.) Письмо начальника Главного политического управления Рабоче-крестьянского военно-морского флота армейского комиссара II ранга Ивана Рогова секретарю Центрального Комитета ВКП(б) Георгию Маленкову, датированное 5 октября 1941 г.: Начальник Политического управления Балтфлота издал 28.9.41 г. директиву за № 110/с, в которой указывает: «Разъяснить всему личному составу кораблей и частей, что все семьи краснофлотцев, красноармейцев и командиров, перешедших на сторону врага, сдавшихся в плен врагу, будут немедленно расстреливаться, как семьи предателей и изменников Родины, а также будут расстреливаться и все перебежчики, сдавшиеся в плен врагу, по их возвращении из плена». Я немедленно запросил ПУБалт, на основании каких указаний издана директива, противоречащая указаниям приказа Ставки Верховного Командования Красной Армии № 270. Член Военсовета КБФ т. СМИРНОВ и начальник ПУ КБФ т. ЛЕБЕДЕВ в своей телеграмме от 4.10.41 г. сообщают, что директива № 110/с составлена на основе шифрограммы командующего Ленинградским фронтом т. Жукова за № 4976, в которой сказано: «Разъяснить всему личному составу, что все семьи сдавшихся врагу будут расстреляны и по возвращении из плена они также будут все расстреляны». Народному комиссару ВМФ т. КУЗНЕЦОВУ и мне неизвестно, что п. 2 приказа Ставки № 270 изменен. Считаю, что шифрограмма № 4976 командования Ленинградского фронта противоречит указаниям приказа № 270 Ставки Верховного Главнокомандования Красной Армии. Соколов, Борис Вадимович (2011), Берия. Судьба всесильного наркома, Астрель, ISBN ; РГАСПИ, ф. 83, оп. 1, д. 18, л. 18-19. |
Цю директиву № 110/с Політуправління Балтійського флоту, «як незаконну», було скасовано лише через півроку — на початку 1942 р. Кількість жертв наказу — не відома. Взяття заручників в сенсі міжнародного права є воєнним злочином і заборонене Гаазькою конвенцією 1907 р., Женевською конвенцією «Про захист цивільного населення під час війни» 1949 р. і Міжнародною конвенцією про боротьбу із захопленням заручників 1979 р. При цьому, практика масового захоплення заручників з числа мирного населення на Росії мала місце ще від часів Громадянської війни, на початку Червоного терору. Головними ініціаторами масового захоплення і вбивств заручників були Ленін, Петровський, Тухачевський та інші, узяття заручників стало частиною внутрішньої політики держави. Рішення щодо взяття заручників було ухвалене ще 23 липня 1918 року Петроградським комітетом РКП(б), разом із рішеннями про Червоний терор та про створення мережі концентраційних таборів, де зокрема утримувалися і родини-заручники.
Пограбунки на окупованих територіях
Після капітуляції Німеччини Георгій Жуков почав «привласнювати» так звані «трофейні цінності» особисто собі і такими діями «став на шлях мародерства» — заради власного, а не державного збагачення займаючись пограбуваннями населення окупованої Німеччини. Угруповання Жукова «йшло на явні злочини»: зламувало сейфи в ювелірних магазинах, грабувало німецькі замки, особняки, вчиняло інші подібні злочинні дії, внаслідок чого Жуков вивіз з Німеччини близько 100 кілограмів (золота) і (столового срібла) (ложки та ін.). Цей факт був встановлений під час проведення обшуку в його квартирі у Москві та на дачі НКВС в Підмосков'ї. Крім виробів з дорогоцінних металів злочинне угруповання Жукова відбирало у німців діаманти, рідкісні килими, картини, тканини, порцеляну, колекційну зброю, меблі і коштовні хутра. З точки зору Комісії ЦК ВКП(б), все це Жуков «привласнював» у «держави-переможниці» СРСР і ешелонами вивозив до Москви. Згідно з Постановою ЦВК і РНК СРСР від 27 липня 1927 року про «Положення про військові злочини», підсудність таких злочинів Жукова мав Військовий трибунал, а стаття 193-28 розділу «Військові злочини» Кримінального кодексу РСФСР у сукупності зі статтею 47 (обставини, які обтяжують покарання: група осіб, корисливі мотиви тощо) — передбачала за такі дії смертну кару з конфіскацією майна:
193-28. Розбій, грабіж, протизаконне знищення майна і насильство, а також протизаконне відбирання майна під приводом воєнної необхідності, що вчиняються по відношенню до населення в районі воєнних дій, тягнуть за собою позбавлення волі на строк не менше трьох років, з конфіскацією майна або без такої, а за наявності обтяжуючих обставин — вищу міру соціального захисту з конфіскацією майна.
Проте в порушення існуючих законних норм, замість військового трибуналу дії угруповання Жукова розглянула комісія ЦК ВКП(б), яка констатувала факти злочинів, а самого Жукова визнала таким, що «опустився в політичному і моральному відношенні та підлягає суду». Однак Жуков не розкаявся і брехав на засіданні комісії, намагаючись приховати свою злочинну діяльність. Він стверджував, що власним коштом «купував» коштовності вагонними нормами, що кілька десятків золотих годинників, обручок та інших жіночих ювелірних виробів — це «подарунки», а якщо він і грабував — то виключно в інтересах держави. І навіть за такої нахабної поведінки партійна комісія винесла Жукову «останнє попередження», а як «покарання» перевела його командувати іншим округом. Награбоване в обхід держави Радянська Росія вилучила на свою користь і не повернула Німеччині. Справа Г. Жукова весь час знаходилася на особистому контроліЙосипа Сталіна.
Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про т. Жукова Г. К., Маршала Радянського Союзу П61/84 20 січня 1948 р. ЦК ВКП(б), заслухавши повідомлення Комісії в складі тт. Жданова, Булганіна, Кузнєцова та Шкірятова, виділеної для розгляду матеріалів, що надійшли в ЦК, про негідну поведінку командувача Одеським військовим округом т. Жукова Г. К., встановив наступне. Тов. Жуков, під час перебування Головкомом групи Радянських окупаційних військ у Німеччині, допустив вчинки, що ганьблять високе звання члена ВКП(б) і честь командира Радянської Армії. Будучи повністю забезпечений з боку держави всім необхідним, тов. Жуков, зловживаючи своїм службовим становищем, встав на шлях мародерства, зайнявшись присвоєнням і вивезенням з Німеччини для особистих потреб великої кількості різних цінностей. З цією метою т. Жуков, давши волю нестримній тязі до користолюбства, використовував своїх підлеглих, які, догоджаючи перед ним, йшли на явні злочини, забирали картини та інші цінні речі в палацах і особняках, зламали сейф у ювелірному магазині в м. Лодзі, вилучивши цінності, які знаходилися в ньому і т. д. У результаті всього цього Жуковим було присвоєно до 70 цінних золотих предметів (кулони і обручки з дорогоцінними каменями, годинники, сережки з діамантами, браслети, брошки і т. д.), до 740 предметів столового срібла і срібного посуду і понад те ще до 30 кілограмів різних срібних виробів, до 50 дорогих килимів і гобеленів, понад 60 картин, які представляють велику художню цінність, близько 3700 м шовку, вовни, парчі, оксамиту і ін. тканин, понад 320 шкурок цінних хутра і т. д. Будучи викликаний в Комісію для дачі пояснень, т. Жуков поводився неналежним для члена партії і командира Радянської Армії чином, у поясненнях був нещирим і намагався всіляко приховати і замазати факти своєї антипартійної поведінки. Зазначені вище вчинки і поведінка Жукова на Комісії характеризує його як людину, що опустився в політичному і моральному відношенні. З огляду на все викладене, ЦК ВКП(б) постановляє:
ЦК ВКП(б) РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 3. Д. 2198. Лл. 28 - 29. Оригінал. Машинопис. Оригінальний текст (рос.) «Постановление Политбюро ЦК ВКП(б) «О т. Жукове Г.К., Маршале Советского Союза» П61/84 20 января 1948 г. ЦК ВКП(б), заслушав сообщение Комиссии в составе тт. Жданова, Булганина, Кузнецова и Шкирятова, выделенной для рассмотрения поступивших в ЦК материалов о недостойном поведении командующего Одесским военным округом т. Жукова Г.К, установил следующее. Тов. Жуков, в бытность Главкомом группы Советских оккупационных войск в Германии, допустил поступки, позорящие высокое звание члена ВКП(б) и честь командира Советской Армии. Будучи полностью обеспечен со стороны государства всем необходимым, тов. Жуков, злоупотребляя своим служебным положением, встал на путь мародерства, занявшись присвоением и вывозом из Германии для личных нужд большого количества различных ценностей. В этих целях т. Жуков, давши волю безудержной тяге к стяжательству, использовал своих подчиненных, которые, угодничая перед ним, шли на явные преступления, забирали картины и другие ценные вещи во дворцах и особняках, взломали сейф в ювелирном магазине в г. Лодзи, изъяв находящиеся в нем ценности, и т.д. В итоге всего этого Жуковым было присвоено до 70 ценных золотых предметов (кулоны и кольца с драгоценными камнями, часы, серьги с бриллиантами, браслеты, броши и т.д.), до 740 предметов столового серебра и серебряной посуды и сверх того еще до 30 килограммов разных серебряных изделий, до 50 дорогостоящих ковров и гобеленов, более 60 картин, представляющих большую художественную ценность, около 3 700 метров шелка, шерсти, парчи, бархата и др. тканей, свыше 320 шкурок ценных мехов и т.д. Будучи вызван в Комиссию для дачи объяснений, т. Жуков вел себя неподобающим для члена партии и командира Советской Армии образом, в объяснениях был неискренним и пытался всячески скрыть и замазать факты своего антипартийного поведения. Указанные выше поступки и поведение Жукова на Комиссии характеризует его как человека, опустившегося в политическом и моральном отношении. Учитывая все изложенное, ЦК ВКП(б) постановляет:
ЦК ВКП(б) РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 3. Д. 2198. Лл. 28 — 29. Подлинник. Машинопись. . |
З точки зору міжнародного права такі дії Жукова є воєнними злочинами, оскільки відділ III Конвенції про закони і звичаї суходільної війни («Про військову владу на території ворожої держави») встановлював, що «приватна власність не підлягає конфіскації» (ст. 46) і що «грабіж безумовно забороняється» (ст. 47). Згідно зі статтею 56 Конвенції, власність громад, установ церковних, благодійних та освітніх, художніх і наукових прирівнювалася до приватної власності. Всяке навмисне захоплення, знищення або пошкодження такої власності «забороняється і повинне підлягати переслідуванню».
Пограбування на окупованих територіях визнано воєнним злочином і у статті 6 , підписаного в тому числі і СРСР у Лондоні 8 серпня 1945 року: «Воєнні злочини, а саме: порушення законів чи звичаїв війни. До цих порушень відносяться <…> пограбування громадської чи приватної власності <…> та інші злочини».
Випробування ядерної зброї на людях
14 вересня 1954 року на Тоцькому полігоні під керівництвом Маршала Радянського Союзу Жукова вперше були проведені військові дослідні навчання з практичним застосуванням ядерної зброї і з залученням до експерименту багатьох людей. Тоді бомбардувальник скинув з висоти 13 кілометрів ядерну бомбу потужністю 40 кілотонн у тротиловому еквіваленті, що дорівнює потужності вибухів у Хіросімі і Нагасакі, «складених» разом. Бомбу було підірвано у повітрі, на висоті 350 метрів над масовим скупченням людей. У результаті багато учасників цих навчань отримали різні дози радіоактивного опромінення. Жертвами навчань із застосуванням атомної бомби стали як військові, забезпечені хоча б мінімальним, але недостатнім захистом, так і цивільні особи, які знаходилися у військових частинах. Всі вони дали підписку про нерозголошення. Дані про ці випробування досі засекречені, проте приховати важкі наслідки для здоров'я людей виявилося неможливо. Точне число загиблих від наслідків впливу радіації в результаті Тоцьких випробувань до цих пір не встановлено. Відомо, що у зоні Тоцького радіоактивного сліду за 50 років народжуваність знизилася майже в 3 рази, а число вроджених аномалій збільшилося на 60 %. Онкозахворювання в Оренбурзькій області — друга причина смертності населення після серцево-судинних. Всі, хто отримав велику дозу радіації, померли відразу, протягом року. Зараз відомо, що під час ядерних випробовувань на полігоні були війська і, згідно з планом Жукова, одні дивізії оборонялися в умовах реального застосування ядерної зброї, а інші наступали. Загальне число учасників — 45 тисяч людей. Вони оборонялися і наступали в районі, в якому рівень радіації був настільки високий, що прилади для вимірювання радіації вийшли з ладу і перестали на неї реагувати. Офіційний орган Міністерства оборони Російської Федерації газета «Красная звєзда» 9 липня 1992 року так згадала про ці маневри: «Керівник навчань Г. К. Жуков подякував усім учасникам за майстерність, стійкість і мужність… Такі елементарні запобіжні заходи, як дезактивація техніки, зброї та обмундирування, не застосовувались. У навчаннях брала участь величезна маса людей. Ніякого спеціального медичного спостереження за станом їх здоров'я встановлено не було. Засекречені й забуті, вони жили, як могли, без всякої уваги з боку держави… Кожен дав підписку, клятвено зобов'язавшись мовчати про це протягом 25 років.»
Збройне придушення повстання
У 1956 році як співорганізатор, Жуков брав участь у подавленні повстання в Угорщині, де «за придушення угорського фашистського заколоту» і отримав 4-у зірку Героя Радянського Союзу. За оцінками ООН, угорську антикомуністичну революцію було придушено силами радянських військ, чисельністю 75-200 тисяч чоловік і 2500 танків. Під час повстання загинули тисячі угорських повстанців і сотні радянських військовослужбовців, значно більше отримали поранення. Майже 200 тисяч жителів покинули Угорщину, як біженці. Масові арешти почалися наприкінці листопада 1956, коли відбулася організація радянських концтаборів, військових судів і розпочалися масові депортації населення в Україну, що згідно з визнано злочинами проти людяності. 13 травня 2014 року у Будапешті суд визнав винним у воєнних злочинах колишнього високопоставленого діяча Комуністичної партії Угорщини, 92-річного Белу Біску. Він також брав участь у придушенні антирадянського повстання в 1956 році. З огляду на вік комуністичного воєнного злочинця, суд покарав його лише 5.5 роками ув'язнення за участь у розстрілах мирних жителів під час радянсько-угорського придушення повстання в грудні 1956-го. Бела Біску займав пост міністра внутрішніх справ Угорщини з 1957 по 1961 рік. Біску також визнано винним в інших правопорушеннях, у тому числі в запереченні злочинів, вчинених комуністичним режимом.
Жуков та українське населення
Фотографія нацистської листівки з текстом «Наказу № 0078/42» в архівній справі ЦДАГО України |
Жукова звинувачують, що він начебто видав таємний наказ № 0078/42 про депортацію всіх українців та членів їх родин до Сибіру. Утім, цей наказ відомий лише з тексту нацистської пропагандистської листівки, яка зберігається в ЦДАГО України, та її численних передруків.
Зовнішні зображення | |
---|---|
Передруки тексту «Наказу» в літературі | |
Марочкин В. Выслать в отдельные края… | |
Чуев Ф. И. Солдаты империи… С. 177. | |
Чуев Ф. И. Солдаты империи… С. 178. | |
Микольський Ю. Політ у вічність… С. 410. |
Фелікс Чуєв у своїй книзі «Солдаты империи» (1998) навів з посиланням на генерала Василя Рясного (1904—1995) текст цього «секретного наказу». Походження цього тексту в книзі не конкретизовано:
«ЦІЛКОМ ТАЄМНО. Наказ № 0078/42. 22 червня 1944 р. Москва ПО НАРОДНОМУ КОМІСАРІАТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ СОЮЗУ ТА НАРОДНОМУ КОМІСАРІАТУ ОБОРОНИ СОЮЗУ СРСР Агентурною розвідкою встановлено: За останній час в Україні, особливо в Київській, Полтавській, Вінницькій, Рівненській та інших областях, спостерігається явно ворожий настрій українського населення проти Червоної Армії і місцевих органів Радянської влади. В окремих районах і областях українське населення чинить опір, відмовляється виконувати заходи партії і уряду по відновленню колгоспів і здачі хліба для потреб Червоної Армії. Воно, аби зірвати відбудову колгоспів, по-хижацькому вбиває власну худобу. Щоб зірвати постачання продовольства до Червоної Армії, хліб закопують у ями. У багатьох районах ворожі українські елементи переважно з осіб, що переховуються від мобілізації в Червону Армію, організували в лісах «зелені» банди, які не тільки підривають військові ешелони, а й нападають на невеликі військові частини, а також вбивають місцевих представників комуністичної влади. Окремі червоноармійці та командири, потрапивши під вплив напівфашистського українського населення та мобілізованих червоноармійців із звільнених областей України, стали розкладатися та переходити на бік ворога. З вищевикладеного видно, що українське населення стало на шлях явного саботажу Червоної Армії і Радянської влади і прагне до повернення німецьких окупантів. Тому, з метою ліквідації і контролю над мобілізованими червоноармійцями і командирами звільнених областей України, наказую:
Наказ оголосити до командира полку включно. Народний комісар внутрішніх справ Союзу РСР - БЕРІЯ Зам. народного комісара оборони Союзу РСР, маршал Радянського Союзу - ЖУКОВ» Оригінальний текст (рос.) «СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО Приказ № 0078/42 22 июня 1944 года г. Москва ПО НАРОДНОМУ КОМИССАРИАТУ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ СОЮЗА И НАРОДНОМУ КОМИССАРИАТУ ОБОРОНЫ СОЮЗА СССР Агентурной разведкой установлено: За последнее время на Украине, особенно в Киевской, Полтавской, Винницкой, Ровенской и других областях, наблюдается явно враждебное настроение украинского населення против Красной Армии и местных органов Советской власти. В отдельных районах и областях украинское население враждебно сопротивляется выполнять мероприятия партии и правительства по восстановлению колхозов и сдаче хлеба для нужд Красной Армии. Оно для того, чтобы сорвать колхозное строительство, хищнически убивает скот. Чтобы сорвать снабжение продовольствием Красной Армии, хлеб закапывают в ямы. Во многих районах враждебные украинские элементы преимущественно из лиц, укрывающихся от мобилизации в Красную Армию, организовали в лесах “зеленые” банды, которые не только взрывают воинские эшелоны, но и нападают на небольшие воинские части, а также убивают местных представителей власти. Отдельные красноармейцы и командиры, попав под влияние полуфашистского украинского населения и мобилизованных красноармейцев из освобожденных областей Украины, стали разлагаться и переходить на сторону врага. Из вышеизложенного видно, что украинское население стало на путь явного саботажа Красной Армии и Советской власти и стремится к возврату немецких оккупантов. Поэтому, в целях ликвидации и контроля над мобилизованными красноармейцами и командирами освобожденных областей Украины, приказываю:
Приказ объявить до командира полка включительно. Народный комиссар внутренних дел Союза ССР БЕРИЯ Зам. народного комиссара обороны Союза ССР, маршал Советского Союза ЖУКОВ » |
Обставини, за яких було знайдено «наказ № 0078/42», а також численні деталі його змісту, оформлення і термінології дають підстави для сумніву щодо автентичності тексту.
Документ, що містить текст цього наказу, виявив 1992 року кандидат історичних наук В. Марочкін, коли працював в Центральному державному архіві громадських об'єднань України. Наказ був оприлюднений у газеті «Літературна Україна» від 27 лютого 1992 р. Відразу після публікації виявилося, що архівний документ не є оригіналом чи офіційною копією наказу. Це німецька пропагандистська листівка, виготовлена 1944 року. Марочкін приховав, що на документі є текст і позначки, які незаперечно свідчать про це. 5 березня 1992 р. «Літературна Україна» надрукувала лист за підписом директора Центрального державного архіву громадських об'єднань Руслана Пирога з роз'ясненням, що в архіві зберігається не оригінал наказу, а лише німецька листівка (ЦДАГО, ф. 1, оп. 70, спр. 997, арк. 91). В коментарях редакція газети відзначила, що враховуючи сталінський геноцид, існування такого документа теоретично є можливим.
На користь версії фальсифікації, зокрема, свідчить той факт, що реально проведені під час війни депортації народів оформлювалися аж ніяк не відомчими наказами рівня наркоматів, а постановами вищого органу влади на той період — Держкомітету Оборони. Щодо українців про таку постанову нічого не відомо. «Наказ № 0078/42» вкрай не конкретний, не встановлює осіб, відповідальних за його виконання, що не притаманно іншим відомим наказам по НКВС і НКО. Крім того, у збройних силах СРСР не відомі частини та з'єднання, що офіційно звалися би «каральними»; наказ по НКВС СРСР № 0078 за 1944 рік датований 26 січня і присвячений зовсім іншим питанням; «особливих відділів» в Червоній Армії, що згадуються в «наказі», у 1944 році вже не існувало; посада Жукова 1944 року називалася «Перший заступник народного комісара», а не просто «Заступник», як у «наказі» тощо.
Історики з Інституту історії України НАН України в багатотомній «Енциклопедії історії України» не розглядають цей наказ як робочу гіпотезу (див. оглядову статтю «Депортації в історії української історії»).
Журналіст Іван Ольховський надрукував інтерв'ю з Юрієм Коваленком, який стверджує, що був присутнім на засіданні перед початком форсування Дніпра, коли на запитання командирів, у що одягнути ці 300 тисяч мобілізованих, Жуков буцімто відповів: «Как во что? В чем пришли, в том воевать будут!». Коли мова зайшла про озброєння призовників Жуков начебто сказав: «Автоматическим оружием этих людей не вооружать! У них же за спиной заградотряды! Дай им 300 тысяч автоматов — и из заградотрядов ничего не останется. Они всех перекосят и чкурнут к немцам. Трёхлинейку им образца 1891 года!». Коли Жукову доповіли, що на складах є тільки 100 тисяч трьохлінійок, а генерал Костянтин Рокоссовський запропонував послати до Москви в Ставку кур'єра, який би попросив допомоги з озброєнням та обмундируванням, за словами Коваленка, Жуков відповів: «Зачем мы, друзья, здесь головы морочим? Нахрена обмундировывать и вооружать этих хохлов? Все они — предатели! Чем больше в Днепре потопим, тем меньше придется в Сибирь после войны ссылать». Втім, як зазначають дослідники, достовірність «спогадів» Коваленка дуже сумнівна.
Історична роль
Особистість маршала Г. К. Жукова в історичній і публіцистичній літературі знаходить найпротилежніші оцінки. Доктор історичних наук зазначав: «Після Сталіна Жуков був другою особою у військовому керівництві СРСР… Не лише Сталіну, але й Жукову був властивий порочний принцип „за всяку ціну“, грубість і самодурство».
В культурі
2006 шведський рок-гурт Sabaton випустив альбом Attero Dominatus, де в однойменній пісні про Битву за Берлін згадується Жуков.
У травні 2021 року Sabaton випустив кавер і кліп на пісню «Битва за Москву» російського гурту Radio Tapok — «Defence of Moscow», де згадується ім'я Георгія Жукова:
англ. Hear Marshal Zhukov's, and Stalin's orders, Defend the motherland, Moscow shall not fall!
Твори
- Жуков Г. К. Спогади і роздуми
Вшанування пам'яті
- 2019 року в Одесі було демонтовано бареєльф Георгія Жукову.
- 17 квітня 2022 року у Харкові під час російського вторгнення в Україну пам'ятник Георгію Жукову було демонтовано.
Див. також
- 2132 Жуков — астероїд, названий на честь Жукова
- «Баби нових народять»
Примітки
- англ: “In the darkest period of World War II his fortitude and determination eventually triumphed. For Russians and people everywhere he remains an enduring symbol of victory on the battlefield.” Otto Preston Chaney: Zhukov. Revised Edition. University of Oklahoma Press, Norman 1996. «У найтемніший період Другої світової війни його сила духу та рішучість зрештою перемогли. Для росіян і людей скрізь він залишається незмінним символом перемоги на полі бою». Отто Престон Чейні: Жуков. Перероблене видання. University of Oklahoma Press, Norman 1996. с. 483. ISBN .
- Chaney, O. P. (1996). Zhukov (revised ed.). Norman: University of Oklahoma Press. ISBN .
- (in vietnamese) . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- Paul M. Cocks: The Purge of Marshal Zhukov. In: Slavic Review 22, Heft 3 (1963), S. 483—498.
- . Franceinfo (fr-FR) . 19 грудня 2013. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 14 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
- «Георгій Жуков. Війна і мир маршала Перемоги» (2010), [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] «Білорусьфільм»
- 27.01.1944 — завершилася 872-денна блокада Ленінграда [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], Музей «Територія Терору», 27.01.2016
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
- р.468-470 in: Dwight D. Eisenhower, [en]», 1948. xiv + 559 pages // The Johns Hopkins University Press, 1997
- Георгій Жуков. Стенограма жовтневого (1957 р.) пленуму ЦК КПРС та інші документи [ 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Жуков Георгій Костянтинович [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)}}
- «Тінь перемоги», Віктор Суворов [ 9 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2010. Процитовано 14 лютого 2011.
- Энциклопедия военного искусства. — Минск: Литература, 1997. — С. 199. (рос.)
- Текст шифрограми згадується в РДАСПІ, ф. 83, оп. 1, с. 18, л. 18-19.
- Жуков приказывал расстреливать семьи попавших в плен [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Суворов В. Беру свої слова назад. Розділ 28, § 5. [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Никита Ломагин: Неизвестная Блокада [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ломагин Н. А. Настроения защитников и населения Ленинграда в период обороны города, 1941—1942 гг: Ленинградская эпопея. — СПб., 1995. — С. 243. (рос.)
- Военно-юридический энциклопедический словарь [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] / под ред. А. В. Кудашкина, К. В. Фатеева, С. С. Харитонова. — М., 2007. (рос.)
- . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 6 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 6 червня 2014.
- (рос.) УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС РСФСР РЕДАКЦИИ 1926 года, в редакции постановления ВЦИК и СНК от 9 января 1928 года (СУ № 12, ст.108). Вступила в силу со времени вступления в силу постановления ЦИК и СНК СССР от 27 июля 1927 года о введении в действие Положения о воинских преступлениях (СЗ СССР № 50, ст. 504).[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Письмо Г. К. Жукова А. А. Жданову. Маршал Советского Союза Г. К. Жуков. Хроника жизни. — М. 1999. [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 6 червня 2014.
- "Постановление Политбюро ЦК ВКП(б) «О т. Жукове Г. К., Маршале Советского Союза», Жуков Ю. Н. Сталин: тайны власти. — М., 2005. — С. 424–426. (рос.)
- [. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 17 червня 2014.(рос.) Конвенція про закони і звичаї суходільної війни (IV Гаазька конвенція)]
- [. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 17 червня 2014.(рос.) Статут Міжнародного військового трибуналу]
- Жертвы Тоцкого полигона [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Суворов В. Тінь перемоги. Розділ 24, § 4. [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2019. Процитовано 6 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
- [. Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 17 червня 2014. (англ.) Hungary 1956 revolt: Bela Biszku jailed for war crimes]
- Чуев Ф. Солдаты империи: Беседы. Воспоминания. Документы.— М., 1998.— С. 177–178.
- Сергиенко В. Злосчастные фальшивки // Правда Украины. — 1994. — 4 октября. (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
- Земсков В. Н. Фальшивый документ и несостоявшаяся сенсация[недоступне посилання з липня 2019]
- Общий перечень приказов Народного комиссара обороны СССР за 1944 г. с грифом «Совершенно секретно» [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Приказ МВД СССР № 0205 от 31.05.56 С объявлением перечней управлений, соединений, частей, подразделений и учреждений войск НКВД, входивших в состав Действующей армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. [ 26 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . — С. 335—337.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 10 липня 2014.
- Правий Павло. Картонні герої. Онук барона Мюнхгаузена [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // polis-luga.blogspot.com. — 2013. — 6 квітня. (рос.)
- Мерцалов А. Под гипнозом сильной личности//Родина, 1991. — № 6-7.- С. 115.
- Sabaton – Attero Dominatus, процитовано 1 серпня 2022
- SABATON LYRICS - "Attero Dominatus" (2006) album. www.darklyrics.com. Процитовано 1 серпня 2022.
- . www.rockfm.ru (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- . Sabaton Official Website (амер.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- . Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жуков Георгій Костянтинович |
{{Commonscat|
- http://www.hrono.info/biograf/zhukov.html [ 18 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Алексеев Г. К. http://lib.meta.ua/book/10623/ [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.librarium.orthodoxy.ru/history/zhukov.htm [ 15 липня 2019 у Wayback Machine.]
- http://exlibris.org.ua/text/zhukov.html [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
- http://h.ua/story/53448/ [ 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела
- Гареев Махмут. Маршал Жуков. (рос.)
- Громов А. Жуков. Мастер Побед или Кровавый Палач? (рос.)
- Карпов В. В. http://lib.ru/PROZA/KARPOW_W/zhukow.txt [ 13 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Карпов В. В. Маршал Жуков: Опала. (рос.)
- Соколов Борис. Георгий Жуков. Победитель / Деспот / Личность. (рос.)
- http://chtyvo.org.ua/authors/Suvorov_Viktor/Beru_svoi_slova_nazad/ [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- http://chtyvo.org.ua/authors/Suvorov_Viktor/Tin_peremohy/ [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Комуніст: газета. — Київ, 1941. — № 12 (6492). — 15 січня. — С. 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhukov Geo rgij Kostyanti novich Zhu kov ros Georgij Konstantinovich Zhukov 19 listopada 1 grudnya 1896 18961201 Stryelkovka Kaluzka guberniya Rosijska imperiya 18 chervnya 1974 Moskva Rosijska RFSR SRSR radyanskij polkovodec politichnij i derzhavnij diyach Marshal Radyanskogo Soyuzu 1943 chotirirazovij Geroj Radyanskogo Soyuzu 1939 1944 1945 1956 kavaler dvoh ordeniv Peremoga 1944 1945 Ministr oboroni SRSR 1955 1957 Georgij Kostyantinovich Zhukovros Georgij Konstantinovich ZhukovNarodzhennya 19 listopada 1 grudnya 1896 1896 12 01 Stryelkovka Kaluzka guberniya Rosijska imperiyaSmert 18 chervnya 1974 1974 06 18 77 rokiv Moskva RRFSR insultPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Rosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Rosijska imperiya SRSRRid vijsk kinnota pihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1915 1957Partiya KPRS 18 chervnya 1974 Chlen CK KPRS i Politichne byuro CK KPRSZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya Zbrojni sili SRSRVijni bitvi Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Boyi na Halhin Goli Bessarabsko bukovinskij pohid Druga svitova vijna Blokada Leningrada Bitva za Moskvu Rzhevska bitva Bitva za Berlin Shturm BerlinaRid Q4181571 Diti 3 Margarita Ella MariyaAvtografNagorodi Rosijskoyi imperiyi Georgiyivskij hrest 3 stupenyaGeorgiyivskij hrest 4 stupenya SRSR Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Leningrada Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Za vzyattya Berlina Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal U pam yat 250 richchya Leningrada Mongoliyi Geroj Mongolskoyi Narodnoyi respubliki Inshih krayin Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Virtuti Militari Velikij Hrest z zirkoyu Orden Hrest Gryunvalda 1 stupenyaVelikij Hrest ordena Pochesnogo legionuLegion Zaslug Golovnokomanduvach SShA Zhukov Georgij Kostyantinovich u Vikishovishi Pislya smerti Josipa Stalina pershij zastupnik ministra oboroni Radyanskogo Soyuzu Kandidat u chleni CK KPRS u 1941 1946 ta 1952 1953 rokah Chlen CK KPRS u 1953 1957 rokah Kandidat u chleni Prezidiyi CK KPRS z 27 lyutogo 1956 po 29 chervnya 1957 roku Chlen Prezidiyi CK KPRS z 29 chervnya po 29 zhovtnya 1957 roku Deputat Verhovnoyi radi SRSR I II III IV sklikan 1957 roku viklyuchenij z skladu CK KPRS ta znyatij z usih postiv v armiyi 1958 roku vidpravlenij u vidstavku Volodar shesti ordeniv Lenina 1936 1939 1945 1956 1966 1971 ta bagatoh inshih radyanskih ta inozemnih nagorod V amerikanskij nimeckij francuzkijistoriografiyi deyaki specialisti nazivayut jogo odnim iz najvidatnishih polkovodciv Drugoyi svitovoyi vijni BiografiyaRannya kar yera Unter oficer Georgij Zhukov 1916 Narodivsya v seli Strelkovshina Kaluzkoyi guberniyi v rodini selyanina Kostyantina Artemovicha Zhukova 1851 1921 Pislya zakinchennya troh klasiv cerkovnoprihodskoyi shkoli z pohvalnim listom viddanij v uchni v kushnirsku majsternyu v Moskvi Pracyuvav u majsterni kushnira zakinchiv vechirni kursi miskogo uchilisha 7 serpnya 1915 roku prizvanij do armiyi Rosijskoyi imperiyi ta vidibranij v kavaleriyu Pislya navchannya na kavalerijskogo unter oficera v kinci serpnya 1916 roku potrapiv na Pivdenno Zahidnij front v 10 j Novgorodskij dragunskij polk Za zahoplennya nimeckogo oficera nagorodzhenij Georgiyivskim hrestom 4 go stupenya U zhovtni otrimav vazhku kontuziyu ta chastkovo vtrativ sluh pislya chogo otrimav napravlennya v zapasnij kavalerijskij polk Za poranennya v boyu udostoyivsya Georgiyivskogo hresta 3 go stupenya Pislya rozpusku eskadronu v grudni 1917 roku povernuvsya do Moskvi potim v selo do batkiv de dovgo hvoriv na spershu visipnij a potim povorotnij tif sho zatyagnulos majzhe na pivroku U Chervonij Armiyi z serpnya 1918 roku 1 bereznya 1919 roku stav chlenom VKP b U Gromadyansku vijnu voyuvav na Shidnomu Zahidnomu ta Pivdennomu frontah proti uralskih kozakiv pid Caricinom z vijskami Denikina ta Vrangelya U travni chervni 1919 roku v skladi vidpravivsya na Ural brav uchast u boyah z kozakami v rajoni stanciyi v chervni serpni togo zh roku v boyah za Uralsk potim v boyah v rajoni stanciyi ta mista Nikolayevska U veresni zhovtni 1919 roku brav uchast v boyah pid Caricinom potim mizh Zaplavnim ta Serednya Ahtuba poryad z ninishnim r Volzkij de buv poranenij oskolkami granati Pislya zakinchennya Ryazanskih kavalerijskih kursiv voseni 1920 roku priznachenij komandirom vzvodu potim eskadronu v serpni 1920 roku brav uchast u boyah z desantom pid Ekaterinodarom v grudni 1920 serpni 1921 roku pridushuvav selyanske povstannya na Tambovshini antonovshina Za uchast u pridushenni Antonivskogo povstannya buv nagorodzhenij 1922 roku ordenom Chervonogo Prapora z formulyuvannyam v boyu pid selom V yazova Poshta Tambovskoyi guberniyi 5 bereznya 1921 r nezvazhayuchi na ataki protivnika siloyu 1500 2000 shabel vin z eskadronom protyagom 7 godin strimuvav natisk voroga i perejshovshi potim u kontrataku pislya 6 rukopashnih sutichok rozbiv bandu G K Zhukov Komandir 39 go Buzulukskogo kavalerijskogo polku 7 yi Samarskoyi kavalerijskoyi diviziyi Z kincya travnya 1923 roku vstupiv v komanduvannya 39 m polkom 1924 roku napravlenij u Vishu kavalerijsku shkolu u Leningrad Z 1926 roku p yat rokiv vikladav vijskovo doprizovnu pidgotovku v Biloruskomu derzhavnomu universiteti 1929 roku zakinchiv kursi vishogo nachalnickogo skladu RSChA z travnya 1930 roku komanduvav blizko roku 2 yu brigadoyu 7 yi Samarskoyi kavdiviziyi yaku ocholyuvav todi Rokossovskij dali sluzhiv v Biloruskomu vijskovomu okruzi pid komanduvannyam I P Uborevicha Potim buv pomichnikom inspektora kavaleriyi Chervona armiya komandirom 4 yi kavalerijskoyi diviziyi 1933 1937 i z lipnya 1938 roku zastupnikom komanduvacha BVO U period vidbulisya zbori partorganizaciyi 6 go kavkorpusa na yakomu rozbiralisya zayavi vid deyakih politpracivnikiv ta komandiriv pro vorozhi metodi komkora Zhukova u vihovanni kadriv Odnak uhvaliv rishennya Obmezhitisya obgovorennyam pitannya ta vzyati do vidoma poyasnennya tovarisha Zhukova G K Bojovi diyi na Halhin Goli Z 5 chervnya 1939 roku komanduvach 1 yi armijskoyu grupoyu radyanskih vijsk v MNR vijska yakoyi u serpni 1939 roku rozgromili yaponsku Kvantunsku armiyu na richci Halhin Gol Cya operaciya stala pershim prikladom zastosuvannya na praktici teoriyi glibokoyi operaciyi skoordinovanoyi diyi vsih rodiv vijsk koncentrovanogo udaru artileriyi ta aviaciyi tankovogo prorivu i shvidkogo nastupu peredvistivshi takim chinom harakter bilshosti boyiv Drugoyi svitovoyi vijni Na dumku deyakih istorikiv same zavdyaki rozgromu Kvantunskoyi armiyi na Halhin Goli Yaponiya utrimalas vid napadu na Radyanskij Soyuz pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 28 serpnya 1939 roku za rozgrom yaponskih vijsk na Halhin Goli komkor Zhukov otrimav pershu zolotu zirku ta zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu 1940 1941 Z chervnya 1940 roku po sichen 1941 roku komanduvach vijskami Kiyivskogo osoblivogo vijskovogo okrugu KOVO 12 sichnya 1941 roku deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya vid Cherniveckogo silskogo viborchogo okrugu Cherniveckoyi oblasti Z 1 lyutogo 1941 roku do 29 lipnya 1941 roku obijmav posadu Nachalnika Generalnogo shtabu Same pid jogo kerivnictvom rozroblyalis plani na vipadok vijni z Nimechchinoyu sered yakih Soobrazheniya po planu strategicheskogo razvertyvaniya sil Sovetskogo Soyuza na sluchaj vojny s Germaniej i ee soyuznikami vid 15 travnya 1941 roku Nimecko radyanska vijna 1941 Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 22 chervnya 1941 roku ci plani ne vdalos realizuvati cherez te sho voni ne buli rozrahovani na same takij pochatok vijni Tomu diyi Zhukova v pershi dni vijni improvizaciya namagannya zahopiti strategichnu iniciativu neobgruntovani ta ne zistavlenni z realnimi podiyami Direktivi 1 2 3 ta nakazi Z 23 chervnya Zhukov predstavnik Stavki Golovnogo komanduvannya na Pivdenno Zahidnomu napryamku Pid jogo kerivnictvom buli zdijsneni sprobi perehodu v rishuchij nastup chastin RSChA sho stali lishe seriyami nevdalih kontratak yaki zavershilis porazkoyu chastin RSChA v prikordonnih rajonah zagibellyu ta polonom soten tisyach radyanskih soldat vtratoyu znachnoyi chastini tankiv artileriyi ta aviaciyi Na pochatku lipnya Zhukov povernuvsya do Moskvi i pidklyuchivsya do grupi posilennya Zahidnogo napryamku de chastini Chervonoyi armiyi zaznavali odnu porazku za odnoyu 29 lipnya 1941 roku pislya chislennih prorahunkiv porazok otochen chastin RSChA Zhukova bulo znyato z posadi Nachalnika Generalnogo shtabu ta priznacheno na posadu komanduvacha Rezervnim frontom Pid jogo kerivnictvom Rezervnij front v serpni veresni 1941 otrimav odnu z pershih peremog RSChA u vijni z Nimechchinoyu zvilnivshi misto Yelnya pid chas Yelninskoyi operaciyi 30 serpnya 8 veresnya 1941 likviduvavshi zruchnij placdarm nimciv dlya nastupu na Moskvu Pid chas boyiv za Yelnyu Zhukov ne zreaguvav vchasno na peregrupuvannya nimeckih vijsk tomu chastini 2 yi tankovoyi grupi Vermahtu pid komanduvannyam Guderiana prosunulis z pid Yelni v napryamku Konotopa ta v veresni z yednalis z chastinami 1 yi tankovoyi grupi Klyajsta pid Lohviceyu tim zamknuvshi kilce navkolo Pivdenno Zahidnogo frontu sho u toj chas utrimuvav Kiyiv Z 14 veresnya do 6 zhovtnya Zhukov komanduvav Leningradskim frontom i oboronoyu Leningrada pri comu vikoristovuyuchi zhorstoki drakonivski metodi komandiriv ta soldat kotri samovilno zalishili utrimuvani nimi oboronni poziciyi rozstrilyuvali vidrazu Radyanski vijska zupinili nastup nimeckih vijsk vtim ne vdalos zapobigti otochennya mista i blokadi Leningrada sho zgodom prizvelo do chislennih vtrat sered civilnogo naselennya Za riznimi ocinkami protyagom blokadi zaginulo vid 600 tisyach do 1 5 miljona osib prichomu z nih priblizno tilki 3 zaginuli vnaslidok bombarduvan ta artobstriliv a reshtu 97 pomerli vid holodu ta golodu U zhovtni 1941 sichni 1942 rokiv Zhukov pid bezposerednim kerivnictvom Stalina keruvav oboronoyu Moskvi Cinoyu velikih vtrat vdalos zupiniti nastup nimeckih vijsk i perejti do kontrnastupu 1942 1942 roku zdijsnyuvav bezposerednye komanduvannya radyanskimi vijskami v chotiroh velikih frontovih nastupalnih operaciyah Kontrnastup pid Moskvoyu do 7 sichnya 1942 Rzhevsko Vyazemskaya operaciya 8 sichnya 20 kvitnya 1942 30 lipnya 23 serpnya 1942 Operaciya Mars takozh Druga Rzhevsko Sichovska operaciya 25 listopada 20 grudnya 1942 Uspih radyanskih vijsk pid Moskvoyu v grudni 1941 roku priviv do aktivnogo nastupu Chervonoyi Armiyi po vsomu frontu Ale vzhe v sichni 1942 roku nastup stav zahlinatisya cherez posilennya oporu nimeckih vijsk pereboyi z pidkriplennyami i boyepripasami ta pereocinku Stavkoyu dosyagnutih uspihiv V Rzhevskij bitvi 8 sichnya 1942 31 bereznya 1943 za riznimi ocinkami bezpovorotni vtrati Chervonoyi Armiyi syagali vid 500 000 do 800 000 cholovik sanitarni vtrati blizko 1 mln cholovik Soldati prozvali cyu krovoprolitnu bitvu rzhevskoyu m yasorubkoyu Na posadi zastupnika golovnokomanduvacha i predstavnika Stavki Zhukov brav uchast v pidgotovci Stalingradskoyi bitvi Vtim vsuperech do poshirenoyi dumki vin ne zdijsnyuvav operativnogo komanduvannya ciyeyu operaciyeyu oskilki v cej chas komanduvav radyanskim nastupom na Zahidnomu napryamku v rajoni mista Rzhev 1943 18 sichnya 1943 roku Zhukovu bulo prisvoyene zvannya Marshal Radyanskogo Soyuzu Protyagom 1943 roku Zhukov koordinuvav diyi frontiv v operaciyi Iskra pri prorivi blokadi Leningrada Pislya prorivu blokadi Zhukov provodit operaciyu Polyarna Zirka z metoyu rozgromu nimeckoyi grupi armij Pivnich vizvolennya Leningradskoyi oblasti ta stvorennya peredumov dlya uspishnogo nastupu v Pribaltiku Operaciya zavershilasya povnim provalom a vijska ponesli velichezni vtrati Z 17 bereznya 1943 roku perebuvav na byelgorodskomu napryamku formuvannya Kurskoyi dugi Voronezkij front Pid chas oboronnogo i nastupalnogo etapiv Kurskoyi bitvi koordinuvav diyi Bryanskogo Stepovogo i Voronezkogo frontiv Naprikinci serpnya veresni pid chas Chernigivsko Poltavskoyi operaciyi Zhukov koordinuvav diyi Voronezkogo i Stepovogo frontiv zadlya peresliduvannya voroga yakij vidhodiv do Dnipra 1944 U sichni lyutomu 1944 roku Zhukov koordinuvav diyi 1 go Ukrayinskogo frontu ta 2 go Ukrayinskogo frontu u Korsun Shevchenkivskij operaciyi U procesi provedennya operaciyi general Konyev zvinuvativ Zhukova i Vatutina v bezdiyalnosti shodo otochenogo nimeckogo ugrupovannya yaka prizvodila do jogo prorivu z otochennya U rezultati zvernennya Konyeva do Stalina vnutrishnij front otochennya buv povnistyu peredanij pid komanduvannya Konyeva Cej epizod uskladniv vidnosini Zhukova i Konyeva U berezni 1944 roku pislya smertelnogo poranennya generala Vatutina Zhukov ocholiv 1 j Ukrayinskij front i uspishno proviv Proskurivsko Chernivecku operaciyu V hodi operaciyi radyanski vijska zahopili znachnu chastinu Pravoberezhnoyi Ukrayini j vijshli do peredgir yiv Karpat 10 kvitnya Zhukov buv nagorodzhenij vishim vijskovim ordenom Peremoga pid 1 za zahoplennya Pravoberezhnoyi Ukrayini Vlitku 1944 roku koordinuvav diyi na Zahidnomu napryamku 1 go Biloruskogo frontu ta 2 go Biloruskogo frontu u operaciyi Bagration takozh doluchavsya do Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi 29 lipnya za zrazkove vikonannya zavdan Verhovnogo Golovnokomanduvannya pid chas provedennya vijskovih operacij Marshal Radyanskogo Soyuzu Zhukov Georgij Kostyantinovich buv nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka U listopadi priznachenij komanduvachem vijsk 1 go Biloruskogo frontu 1945 Na kincevomu etapi vijni 1 j Biloruskij front pid komanduvannyam marshala Zhukova spilno z 1 m Ukrayinskim pid komanduvannyam Ivana Konyeva proviv Vislo Odersku operaciyu 12 sichnya 3 lyutogo 1945 roku yaka stala odniyeyu z najuspishnishih vijskovih operacij Chervonoyi armiyi u Drugij svitovij vijni V rezultati Vislo Oderskoyi operaciyi radyanski vijska vzyali Varshavu 17 sichnya 1945 rozgromili nimecku grupu armij A Nezvazhayuchi na te sho front Zhukova perejshov u nastup na dva dni piznishe susidnogo 1 go Ukrayinskogo tempi nastupu 1 go Biloruskogo frontu nastilki perevishili tempi nastupu susidnih dvoh frontiv sho ce prizvelo do vidkrittya flangiv na 100 150 km z pivnochi i z pivdnya vid peredovih chastin frontu i zbilshennya dovzhini frontu 10 lyutogo 4 kvitnya 1945 roku vijska 1 go Biloruskogo frontu brali uchast u Shidno Pomeranskij operaciyi Pid chas Berlinskoyi operaciyi vijska 1 go Biloruskogo frontu povinni buli zavdati golovnij udar U centri ukriprajonu roztashovuvavsya najpotuzhnisha bagatoeshelonovana dilyanka Zeyelovski visoti Bitva za Zeyelovski visoti trivalo tri dni Nimci chinili zapeklij opir radyanski vijska ponesli vazhki vtrati Vijska 1 go Biloruskogo frontu obijshli voroga z pivnochi pislya chogo gitlerivci buli zmusheni vidijti v de i buli znisheni Na zovnishnomu rubezhi berlinskogo ukriplenogo rajonu rozpochalisya zatyazhni pozicijni boyi Z Zahidnogo frontu na nimecko radyanskij front buli perepravleni praktichno vsi boyezdatni diviziyi vermahtu U shturmi Berlina bralo uchast shist armij 1 go Biloruskogo frontu i tri armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu 2 travnya komanduvach oboronoyu Berlina general Gelmut Vejdling pidpisav kapitulyaciyu nimeckih vijsk i zdavsya razom iz zalishkami garnizonu v polon 8 travnya 1945 roku v 22 43 9 travnya v 0 43 za moskovskim chasom u Karlshorsti Berlin marshal Zhukov prijnyav vid nimeckogo general feldmarshala Vilgelma Kejtelya kapitulyaciyu vijsk nacistskoyi Nimechchini Bitva za Berlin vvazhayetsya odniyeyu z najmasshtabnishih i krovoprolitnih bitv Drugoyi svitovoyi vijni Bezpovorotni vtrati radyanskih vijsk sklali ponad 80 000 tisyach cholovik nimeckih vijsk ponad 600 000 vklyuchayuchi ponad 400 000 vijskovopolonenih 1 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya zavdan Verhovnogo Golovnokomanduvannya pid chas provedennya vijskovih operacij Marshal Radyanskogo Soyuzu Zhukov buv nagorodzhenij tretoyu medallyu Zolota Zirka 24 chervnya 1945 roku prijmav Parad Peremogi na Chervonij ploshi u Moskvi Komanduvav paradom marshal Rokossovskij Pislya vijni Demontovanij byust G K Zhukovu v Odesi sho znahodivsya na rozi prospektiv Nebesnoyi Sotni ta Akademika Glushka Buv priznachenij komendantom radyanskoyi okupacijnoyi zoni v Nimechchini ale vzhe za rik cherez skoyennya na okupovanij teritoriyi voyennih zlochiniv ta maroderstvo buv znyatij z cogo postu i priznachenij na komanduvannya spochatku Odeskim OVO a zgodom she bilsh viddalenim Uralskim vijskovim okrugom UVO Lishe pislya smerti Stalina povernuv sobi kolishnij vpliv Pidtrimav Hrushova ta Malenkova v borotbi za vladu zigravshi klyuchovu rol v areshti i zasudzhenni yihnogo golovnogo konkurenta Lavrentiya Beriyi Piznishe 1956 roku pidtrimav Mikitu Hrushova v borotbi proti Georgiya Malenkova Buv organizatorom i kerivnikom vijskovih navchan na Tockomu poligoni 1954 roku koli dlya vivchennya mozhlivostej armiyi v atomnij vijni vid 45 tis do 60 tis soldat buli piddani diyi radiaciyi pislya vibuhu atomnoyi bombi 1955 roku priznachenij Ministrom oboroni SRSR Buv odnim z iniciatoriv i organizatoriv pridushennya Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku Populyarnist Zhukova ne mogla ne hvilyuvati i Mikitu Hrushova 1957 roku Zhukov buv vivedenij zi skladu CK KPRS i vidpravlenij na pensiyu U svoyih memuarah Hrushov napolyagav sho Zhukov gotuvav vijskovij perevorot Pislya zmishennya Hrushova v 1964 roci Zhukova reabilituvali vtim realnoyi vladi vin ne otrimav 1968 roku razom z inshimi najvidatnishimi polkovodcyami SRSR otrimav Pochesnu zbroyu iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR nagorodu za znachnij osobistij vnesok u rozbudovu zbrojnih sil SRSR vprovadzhenu z nagodi yih 50 yi richnici Natomist pochalos zakriplennya kultu osobi Zhukova yakij tilki posilivsya pislya smerti marshala 1974 roku OcinkiDuajt Ejzenhauer Vijnu v Yevropi vigrano i OON ne zavdyachuye cim zhodnij lyudini bilshe nizh Marshalu Zhukovu Originalnij tekst angl The war in Europe has been won and to no man do the United Nations owe a greater debt than to Marshal Zhukov D EjzenhauerVin buv kompetentnim soldatom Nihto ne zmig bi provesti kampaniyi yaki vin zmig i ne zmig bi poyasniti yih tak yasno z tochki zoru vlasnih perevag i slabkostej ta in Krim togo vin buv dobre trenovanij chudovij vijskovij kerivnik Originalnij tekst angl He was a competent soldier A man could not have conducted the campaigns he did could not have explained them so lucidly and in terms of his own strength and his own weaknesses and so on except that he was a well trained splendid military leader D EjzenhauerPid chas kilkoh godin provedenih razom u litaku marshal Zhukov i ya chasto obgovoryuvali voyenni operaciyi Velikim odkrovennyam dlya mene bula jogo opovid rosijskogo metoda nastupu kriz minovani polya Nimecki minovani polya prikriti zahisnim vognem suprotivnika buli taktichnoyu pereshkodoyu sho sprichinili nam veliki vtrati i znachni zatrimki u prosuvanni vpered Probivatisya kriz nih dlya nas bulo zavzhdi vazhko ne zvazhayuchi na te sho nashi inzheneri vinajshli rizni pristroyi dlya bezpechnogo zneshkodzhennya min Prote marshal Zhukov budenno vidpoviv meni Isnuye dva tipi min protipihotni ta protitankovi Koli mi vpirayemosya u minne pole nasha pihota prodovzhuye nastup tak nibi min nemaye Mi rozglyadayemo vtrati vid protipihotnih min yak taki sho dorivnyuyut tim yaki b mi ponesli yakbi nimci zahishali danu teritoriyu plotnoyu koncentraciyeyu sil zamist minnih poliv Ale nastupayucha pihota ne detonuye protitankovih min i tomu pislya togo yak pihota zakriplyuyetsya na placdarmi sho kontrolyuvav do cogo suprotivnik za pihotoyu jdut saperi i boronyat prohodi dlya tankiv i vantazhivok Meni vvizhalasya chitka kartina togo sho b trapilosya z bud yakim amerikanskim chi britanskim komanduyuchim yakij bi sprobuvav vikoristati podibnu taktiku i she bilsh yaskrava kartina togo sho zayavili b lyudi z bud yakoyi nashoyi diviziyi yakbi mi sprobuvali zrobiti podibnu taktiku chastinoyu nashoyi voyennoyi doktrini Amerikanci vimiryuyut cinu vijni lyudskimi zhittyami a rosiyani zagalnimi vitratami naciyi Bezumovno rosiyani rozumiyut znachennya morali ale v yihnomu svitoglyadi nad morallyu dominuye rezultat i patriotizm mabut navit fanatizm Naskilki ya mig bachiti Zhukova malo turbuvali metodi yaki mi vvazhali zhittyevo vazhlivimi dlya pidtrimki duhu amerikanskih vijsk sistemna rotaciya pidrozdiliv umovi dlya vidpochinku i rozvag korotkoterminovi vidpustki ale pered usim metodi sho dozvolyali pozbavlyati nashih bijciv rizikiv yakih mozhna bulo uniknuti Vsogo togo sho bulo zvichajnoyu praktikoyu u nashij armiyi i bulo absolyutno nevidomim u rosijskij Originalnij tekst angl During our hours on the plane Marshal Zhukov and I frequently discussed the campaigns of the war Highly illuminating to me was his description of the Russian method of attacking through mine fields The German mine fields covered by defensive fire were tactical obstacles that caused us many casualties and delays It was always a laborious business to break through them even though our technicians invented every conceivable kind of mechanical appliance to destroy mines safely Marshal Zhukov gave me a matter of fact statement of his practice which was roughly There are two kinds of mines one is the personnel mine and the other is the vehicular mine When we come to a mine field our infantry attacks exactly as if it were not there The losses we get from personnel mines we consider only equal to those we would have gotten from machine guns and artillery if the Germans had chosen to defend that particular area with strong bodies of troops instead of with mine fields The attacking infantry does not set off the vehicular mines so after they have penetrated to the far side of the field they form a bridgehead after which the engineers come up and dig out channels through which our vehicles can go I had a vivid picture of what would happen to any American or British commander if he pursued such tactics and I had an even more vivid picture of what the men in any one of our divisions would have had to say about the matter had we attempted to make such a practice a part of our tactical doctrine Americans assess the cost of war in terms of human lives the Russians in the overall drain on the nation The Russians clearly understood the value of morale but for its development and maintenance they apparently depended upon overall success and upon patriotism possibly fanaticism As far as I could see Zhukov had given little concern to methods that we considered vitally important to the maintenance of morale among American troops systematic rotation of units facilities for recreation short leaves and furloughs and above all the development of techniques to avoid exposure of men to unnecessary battle field risks all of which although common practices in our Army seemed to be largely unknown in his D EjzenhauerMarshal Radyanskogo Soyuzu S K Timoshenko Ya dobre znayu Zhukova zavdyaki spilnij trivalij sluzhbi i mayu skazati vidverto sho tendenciya do neobmezhenoyi vladi j vidchuttya vlasnoyi nepogrishnosti u nogo nibi v krovi Originalnij tekst ros Ya horosho znayu Zhukova po sovmestnoj prodolzhitelnoj sluzhbe i dolzhen otkrovenno skazat chto tendenciya k neogranichennoj vlasti i chuvstvo lichnoj nepogreshimosti u nego kak by v krovi S K TimoshenkoMarshal Radyanskogo Soyuzu K K Rokossovskij Z Zhukovim mi druzhili dovgi roki V moyij uyavi Georgij Kostyantinovich Zhukov zalishitsya lyudinoyu silnoyi voli ta rishuchosti bagato obdarovanim usima yakostyami sho neobhidni velikomu voyenachalniku Originalnij tekst ros S Zhukovym my druzhili mnogie gody V moem predstavlenii Georgij Konstantinovich Zhukov ostanetsya chelovekom silnoj voli i reshitelnosti bogato odarennym vsemi kachestvami neobhodimymi krupnomu voenachalniku K K RokossovskijGolovnij marshal aviaciyi O O Novikov Shodo Zhukova ya persh za vse hochu skazati sho ce lyudina viklyuchno vlastolyubna j samozakohana duzhe lyubit slavu shanu ta dogidnictvo pered nim i terpiti ne mozhe zaperechen Originalnij tekst ros Kasayas Zhukova ya prezhde vsego hochu skazat chto on chelovek isklyuchitelno vlastolyubivyj i samovlyublennyj ochen lyubit slavu pochet i ugodnichestvo pered nim i ne mozhet terpet vozrazhenij O O NovikovMarshal Radyanskogo Soyuzu A I Yeromenko Zhukov cej uzurpator i grubiyan stavivsya do mene duzhe pogano prosto ne po lyudskomu Vin usih toptav na svoyemu shlyahu ale meni distavalosya najbilshe Ya z tovarishem Zhukovim vzhe pracyuvav i znayu jogo yak obluplenogo Ce lyudina strashna j nedaleka Vishoyi marki kar yerist Slid skazati sho zhukovske operativne mistectvo ce perevaga v silah u 5 6 raziv inakshe vin ne bude bratisya za spravu vin ne vmiye voyuvati ne kilkistyu i na krovi buduye sobi kar yeru Originalnij tekst ros Zhukov etot uzurpator i grubiyan otnosilsya ko mne ochen ploho prosto ne po chelovecheski On vseh toptal na svoem puti no mne dostavalos bolshe drugih Ya s tovarishem Zhukovym uzhe rabotal i znayu ego kak obluplennogo Eto chelovek strashnyj i nedalekij Vysshej marki karerist Sleduet skazat chto zhukovskoe operativnoe iskusstvo eto prevoshodstvo v silah v 5 6 raz inache on ne budet bratsya za delo on ne umeet voevat ne kolichestvom i na krovi stroit sebe kareru A I YeromenkoMarshal Radyanskogo Soyuzu S S Biryuzov Vid momentu prihodu tovarisha Zhukova na posadu ministra oboroni v ministerstvi oboroni stvorilisya nesterpni umovi U Zhukova buv metod prignichuvati Originalnij tekst ros S momenta prihoda tovarisha Zhukova na post ministra oborony v ministerstve oborony sozdalis nevynosimye usloviya U Zhukova byl metod podavlyat S S BiryuzovKritika ta zlochiniGorelyef u vestibyuli stanciyi metro Marshala Zhukova v Harkovi Ukrayina Vidkritij v 1997 roci Rozstrili chervonoarmijciv Naperedodni vijskovoyi operaciyi po forsuvannyu Dnipra v Chervonu Armiyu masovo mobilizovuvali meshkanciv navkolishnih naselenih punktiv v osnovnomu ukrayinskih selyan prozvanih u narodi pidzhachnikami chornosvitnikami chornoyu pihotoyu za vidsutnist bud yakoyi uniformi i mizerne vijskove sporyadzhennya Radyanska vlada vvazhala sho ci lyudi mayut vlasnoyu krov yu zmiti ganbu perebuvannya na okupovanij teritoriyi U rezultati z blizko 300 tisyach nashvidkuruch mobilizovanih pidzhachnikiv v operaciyi po forsuvannyu Dnipra zaginulo 250 270 tisyach neavtoritetne dzherelo V Enciklopedii voennogo iskusstva navoditsya epizod Na pochatku serpnya 1939 roku G Zhukov poyihav na Dalekij Shid zahishati vid 6 yi yaponskoyi armiyi mongolskij kordon Razom iz nim z Moskvi priyihala grupa sluhachiv vijskovih akademij oficerskij rezerv Zhukov znimav tih hto na jogo dumku ne vidpovidav zajmanij posadi i rozstrilyuvav Na zvilnene misce staviv lyudinu z rezervu yaka v razi najmenshogo promahu yak i jogo poperednik distavala kulyu v potilicyu Byust G K Zhukova v rozorenij cerkvi nini muzeyi Bukrinskogo placdarmu v m PereyaslavVzyattya zaruchnikiv Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 16 serpnya 1941 roku buv vidanij Nakaz 270 Stavki Verhovnogo Golovnogo Komanduvannya yakij mistiv vkazivki Rasstrelivat bezzhalostno dezertirov bojcov sdavshihsya v plen A esli oni reshatsya na eto pust znayut chto ih semi budut vynuzhdeny ispit samuyu gorkuyu chashu Nakaz buv pidpisanij golovoyu Derzhavnogo Komitetu oboroni Josipom Stalinim jogo zastupnikom V yacheslavom Molotovim Marshalami Radyanskogo Soyuzu Semenom Budonnim Klimentom Voroshilovim Semenom Timoshenko Borisom Shaposhnikovim i generalom armiyi Georgiyem Zhukovim Pribuvshi pislya cogo do Leningrada yak komanduvach Leningradskim frontom ochevidno na pidstavi Nakazu 270 Zhukov vidpraviv komanduvacham armiyami Leningradskogo frontu i Baltijskogo flotu doopracovanu shifrogramu 4976 Roz yasniti vsomu osobovomu skladu sho vsi sim yi tih hto zdavsya vorogovi budut rozstrilyani i pislya povernennya z polonu sami voni tezh budut rozstrilyani Nakaz Zhukova pro vzyattya zaruchnikiv bulo vpershe opublikovano v zhurnali Nachalo 3 za 1991 rik v podalshomu vin buv opublikovanij v gazeti Izvestiya Zgidno z cim nakazom u zaruchnikah potencijno opinyalisya sim yi bijciv i komandiriv chotiroh armij i aviaciyi Leningradskogo frontu dvoh korpusiv PPO i Baltijskogo flotu Zagalna kilkist vijskovosluzhbovciv u cih z yednannyah i ob yednannyah na toj chas 516 tisyach vidpovidno rodichiv u nih buli miljoni I ci miljoni Zhukov pismovim nakazom ogolosiv potencijnimi zaruchnikami yaki pidlyagayut rozstrilu u vipadku zdachi vijskovosluzhbovciv v polon Pri comu Zhukov ne utochnyuvav kogo same budut rozstrilyuvati z chleniv simej tobto napriklad tilki druzhin chi i sester takozh Yaksho budut rozstrilyuvati ditej to z yakogo viku Ce vzhe piznishe 24 chervnya 1942 roku DKO prijnyav postanovu Pro chleniv simej zradnikiv Batkivshini 1926ss v yakij vnosilasya yasnist shodo cogo pitannya Chlenami semej izmennika Rodine schitayutsya otec mat muzh zhena synovya docheri bratya i sestry esli oni zhili sovmestno s izmennikom Rodine ili nahodilis na ego izhdivenii k momentu soversheniya prestupleniya ili k momentu mobilizacii v armiyu v svyazi s nachalom vojny A u 1941 na pidstavi cogo nakazu Zhukova nachalnik Politupravlinnya Baltijskogo flotu v svoyij direktivi vid 28 veresnya 1941 roku vimagav vid pidleglih jomu organiv roz yasnyuvati vsomu osobovomu skladu korabliv i chastin sho sim yi chervonoflotciv i komandiriv yaki perejshli na bik voroga chi zdalisya v polon budut negajno rozstrilyuvati yak sim yi zradnikiv Batkivshini List nachalnika Golovnogo politichnogo upravlinnya Robitnicho selyanskogo vijskovo morskogo flotu armijskogo komisara II rangu Ivana Rogova sekretaryu Centralnogo Komitetu VKP b Georgiyu Malyenkova datovanij 5 zhovtnya 1941 r Nachalnik Politichnogo upravlinnya Baltflotu vidav 28 9 41 r direktivu za 110 s v yakij vkazuye Roz yasniti vsomu osobovomu skladu korabliv i chastin sho vsi sim yi chervonoflotciv chervonoarmijciv i komandiriv yaki perejshli na bik voroga hto zdavsya v polon vorogovi budut negajno rozstrilyuvati yak sim yi zradnikiv Batkivshini a takozh budut rozstrilyuvatisya i vsi perebizhchiki yaki zdalisya v polon vorogovi pislya yihnogo povernennya z polonu Ya negajno zaprosiv PUBalt na pidstavi yakih vkazivok vidana direktiva sho superechit vkazivkam nakazu Stavki Verhovnogo Komanduvannya Chervonoyi Armiyi 270 Chlen Voyenradi ChBF t SMIRNOV i nachalnik PU KBF t LEBEDYeV u svoyij telegrami vid 4 10 41 r povidomlyayut sho direktiva 110 s skladena na osnovi shifrogrami komanduvacha Leningradskim frontom t Zhukova za 4976 v yakij skazano Roz yasniti vsomu osobovomu skladu sho vsi sim yi tih hto zdavsya vorogovi budut rozstrilyani i pislya povernennya z polonu voni takozh budut vsi rozstrilyani Narodnomu komisaru VMF t KUZNYeCOVU i meni nevidomo sho p 2 nakazu Stavki 270 zmineno Vvazhayu sho shifrograma 4976 komanduvannya Leningradskogo frontu superechit vkazivkam nakazu 270 Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya Chervonoyi Armiyi Originalnij tekst ros Pismo nachalnika Glavnogo politicheskogo upravleniya Raboche krestyanskogo voenno morskogo flota armejskogo komissara II ranga Ivana Rogova sekretaryu Centralnogo Komiteta VKP b Georgiyu Malenkovu datirovannoe 5 oktyabrya 1941 g Nachalnik Politicheskogo upravleniya Baltflota izdal 28 9 41 g direktivu za 110 s v kotoroj ukazyvaet Razyasnit vsemu lichnomu sostavu korablej i chastej chto vse semi krasnoflotcev krasnoarmejcev i komandirov pereshedshih na storonu vraga sdavshihsya v plen vragu budut nemedlenno rasstrelivatsya kak semi predatelej i izmennikov Rodiny a takzhe budut rasstrelivatsya i vse perebezhchiki sdavshiesya v plen vragu po ih vozvrashenii iz plena Ya nemedlenno zaprosil PUBalt na osnovanii kakih ukazanij izdana direktiva protivorechashaya ukazaniyam prikaza Stavki Verhovnogo Komandovaniya Krasnoj Armii 270 Chlen Voensoveta KBF t SMIRNOV i nachalnik PU KBF t LEBEDEV v svoej telegramme ot 4 10 41 g soobshayut chto direktiva 110 s sostavlena na osnove shifrogrammy komanduyushego Leningradskim frontom t Zhukova za 4976 v kotoroj skazano Razyasnit vsemu lichnomu sostavu chto vse semi sdavshihsya vragu budut rasstrelyany i po vozvrashenii iz plena oni takzhe budut vse rasstrelyany Narodnomu komissaru VMF t KUZNECOVU i mne neizvestno chto p 2 prikaza Stavki 270 izmenen Schitayu chto shifrogramma 4976 komandovaniya Leningradskogo fronta protivorechit ukazaniyam prikaza 270 Stavki Verhovnogo Glavnokomandovaniya Krasnoj Armii Sokolov Boris Vadimovich 2011 Beriya Sudba vsesilnogo narkoma Astrel ISBN 978 5 271 35598 1 RGASPI f 83 op 1 d 18 l 18 19 Cyu direktivu 110 s Politupravlinnya Baltijskogo flotu yak nezakonnu bulo skasovano lishe cherez pivroku na pochatku 1942 r Kilkist zhertv nakazu ne vidoma Vzyattya zaruchnikiv v sensi mizhnarodnogo prava ye voyennim zlochinom i zaboronene Gaazkoyu konvenciyeyu 1907 r Zhenevskoyu konvenciyeyu Pro zahist civilnogo naselennya pid chas vijni 1949 r i Mizhnarodnoyu konvenciyeyu pro borotbu iz zahoplennyam zaruchnikiv 1979 r Pri comu praktika masovogo zahoplennya zaruchnikiv z chisla mirnogo naselennya na Rosiyi mala misce she vid chasiv Gromadyanskoyi vijni na pochatku Chervonogo teroru Golovnimi iniciatorami masovogo zahoplennya i vbivstv zaruchnikiv buli Lenin Petrovskij Tuhachevskij ta inshi uzyattya zaruchnikiv stalo chastinoyu vnutrishnoyi politiki derzhavi Rishennya shodo vzyattya zaruchnikiv bulo uhvalene she 23 lipnya 1918 roku Petrogradskim komitetom RKP b razom iz rishennyami pro Chervonij teror ta pro stvorennya merezhi koncentracijnih taboriv de zokrema utrimuvalisya i rodini zaruchniki Pograbunki na okupovanih teritoriyah Pislya kapitulyaciyi Nimechchini Georgij Zhukov pochav privlasnyuvati tak zvani trofejni cinnosti osobisto sobi i takimi diyami stav na shlyah maroderstva zaradi vlasnogo a ne derzhavnogo zbagachennya zajmayuchis pograbuvannyami naselennya okupovanoyi Nimechchini Ugrupovannya Zhukova jshlo na yavni zlochini zlamuvalo sejfi v yuvelirnih magazinah grabuvalo nimecki zamki osobnyaki vchinyalo inshi podibni zlochinni diyi vnaslidok chogo Zhukov viviz z Nimechchini blizko 100 kilogramiv zolota i stolovogo sribla lozhki ta in Cej fakt buv vstanovlenij pid chas provedennya obshuku v jogo kvartiri u Moskvi ta na dachi NKVS v Pidmoskov yi Krim virobiv z dorogocinnih metaliv zlochinne ugrupovannya Zhukova vidbiralo u nimciv diamanti ridkisni kilimi kartini tkanini porcelyanu kolekcijnu zbroyu mebli i koshtovni hutra Z tochki zoru Komisiyi CK VKP b vse ce Zhukov privlasnyuvav u derzhavi peremozhnici SRSR i eshelonami vivoziv do Moskvi Zgidno z Postanovoyu CVK i RNK SRSR vid 27 lipnya 1927 roku pro Polozhennya pro vijskovi zlochini pidsudnist takih zlochiniv Zhukova mav Vijskovij tribunal a stattya 193 28 rozdilu Vijskovi zlochini Kriminalnogo kodeksu RSFSR u sukupnosti zi statteyu 47 obstavini yaki obtyazhuyut pokarannya grupa osib korislivi motivi tosho peredbachala za taki diyi smertnu karu z konfiskaciyeyu majna 193 28 Rozbij grabizh protizakonne znishennya majna i nasilstvo a takozh protizakonne vidbirannya majna pid privodom voyennoyi neobhidnosti sho vchinyayutsya po vidnoshennyu do naselennya v rajoni voyennih dij tyagnut za soboyu pozbavlennya voli na strok ne menshe troh rokiv z konfiskaciyeyu majna abo bez takoyi a za nayavnosti obtyazhuyuchih obstavin vishu miru socialnogo zahistu z konfiskaciyeyu majna Prote v porushennya isnuyuchih zakonnih norm zamist vijskovogo tribunalu diyi ugrupovannya Zhukova rozglyanula komisiya CK VKP b yaka konstatuvala fakti zlochiniv a samogo Zhukova viznala takim sho opustivsya v politichnomu i moralnomu vidnoshenni ta pidlyagaye sudu Odnak Zhukov ne rozkayavsya i brehav na zasidanni komisiyi namagayuchis prihovati svoyu zlochinnu diyalnist Vin stverdzhuvav sho vlasnim koshtom kupuvav koshtovnosti vagonnimi normami sho kilka desyatkiv zolotih godinnikiv obruchok ta inshih zhinochih yuvelirnih virobiv ce podarunki a yaksho vin i grabuvav to viklyuchno v interesah derzhavi I navit za takoyi nahabnoyi povedinki partijna komisiya vinesla Zhukovu ostannye poperedzhennya a yak pokarannya perevela jogo komanduvati inshim okrugom Nagrabovane v obhid derzhavi Radyanska Rosiya viluchila na svoyu korist i ne povernula Nimechchini Sprava G Zhukova ves chas znahodilasya na osobistomu kontroliJosipa Stalina Postanova Politbyuro CK VKP b Pro t Zhukova G K Marshala Radyanskogo Soyuzu P61 84 20 sichnya 1948 r CK VKP b zasluhavshi povidomlennya Komisiyi v skladi tt Zhdanova Bulganina Kuznyecova ta Shkiryatova vidilenoyi dlya rozglyadu materialiv sho nadijshli v CK pro negidnu povedinku komanduvacha Odeskim vijskovim okrugom t Zhukova G K vstanoviv nastupne Tov Zhukov pid chas perebuvannya Golovkomom grupi Radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini dopustiv vchinki sho ganblyat visoke zvannya chlena VKP b i chest komandira Radyanskoyi Armiyi Buduchi povnistyu zabezpechenij z boku derzhavi vsim neobhidnim tov Zhukov zlovzhivayuchi svoyim sluzhbovim stanovishem vstav na shlyah maroderstva zajnyavshis prisvoyennyam i vivezennyam z Nimechchini dlya osobistih potreb velikoyi kilkosti riznih cinnostej Z ciyeyu metoyu t Zhukov davshi volyu nestrimnij tyazi do koristolyubstva vikoristovuvav svoyih pidleglih yaki dogodzhayuchi pered nim jshli na yavni zlochini zabirali kartini ta inshi cinni rechi v palacah i osobnyakah zlamali sejf u yuvelirnomu magazini v m Lodzi viluchivshi cinnosti yaki znahodilisya v nomu i t d U rezultati vsogo cogo Zhukovim bulo prisvoyeno do 70 cinnih zolotih predmetiv kuloni i obruchki z dorogocinnimi kamenyami godinniki serezhki z diamantami brasleti broshki i t d do 740 predmetiv stolovogo sribla i sribnogo posudu i ponad te she do 30 kilogramiv riznih sribnih virobiv do 50 dorogih kilimiv i gobeleniv ponad 60 kartin yaki predstavlyayut veliku hudozhnyu cinnist blizko 3700 m shovku vovni parchi oksamitu i in tkanin ponad 320 shkurok cinnih hutra i t d Buduchi viklikanij v Komisiyu dlya dachi poyasnen t Zhukov povodivsya nenalezhnim dlya chlena partiyi i komandira Radyanskoyi Armiyi chinom u poyasnennyah buv neshirim i namagavsya vsilyako prihovati i zamazati fakti svoyeyi antipartijnoyi povedinki Zaznacheni vishe vchinki i povedinka Zhukova na Komisiyi harakterizuye jogo yak lyudinu sho opustivsya v politichnomu i moralnomu vidnoshenni Z oglyadu na vse vikladene CK VKP b postanovlyaye Viznayuchi sho t Zhukov za svoyi vchinki zaslugovuye viklyuchennya z lav partiyi i zasudzhennya zrobiti t Zhukovu ostannye poperedzhennya nadavshi jomu v ostannij raz mozhlivist vipravitisya i stati chesnim chlenom partiyi gidnim komandirskogo zvannya Zvilniti t Zhukova z posadi komanduvacha Odeskim vijskovim okrugom priznachivshi jogo komanduvachem odnim z menshih okrugiv Zobov yazati t Zhukova negajno zdati v Derzhfond vsi nezakonno privlasneni yim koshtovnosti i rechi CK VKP b RGASPI F 17 Op 3 D 2198 Ll 28 29 Original Mashinopis Originalnij tekst ros Postanovlenie Politbyuro CK VKP b O t Zhukove G K Marshale Sovetskogo Soyuza P61 84 20 yanvarya 1948 g CK VKP b zaslushav soobshenie Komissii v sostave tt Zhdanova Bulganina Kuznecova i Shkiryatova vydelennoj dlya rassmotreniya postupivshih v CK materialov o nedostojnom povedenii komanduyushego Odesskim voennym okrugom t Zhukova G K ustanovil sleduyushee Tov Zhukov v bytnost Glavkomom gruppy Sovetskih okkupacionnyh vojsk v Germanii dopustil postupki pozoryashie vysokoe zvanie chlena VKP b i chest komandira Sovetskoj Armii Buduchi polnostyu obespechen so storony gosudarstva vsem neobhodimym tov Zhukov zloupotreblyaya svoim sluzhebnym polozheniem vstal na put maroderstva zanyavshis prisvoeniem i vyvozom iz Germanii dlya lichnyh nuzhd bolshogo kolichestva razlichnyh cennostej V etih celyah t Zhukov davshi volyu bezuderzhnoj tyage k styazhatelstvu ispolzoval svoih podchinennyh kotorye ugodnichaya pered nim shli na yavnye prestupleniya zabirali kartiny i drugie cennye veshi vo dvorcah i osobnyakah vzlomali sejf v yuvelirnom magazine v g Lodzi izyav nahodyashiesya v nem cennosti i t d V itoge vsego etogo Zhukovym bylo prisvoeno do 70 cennyh zolotyh predmetov kulony i kolca s dragocennymi kamnyami chasy sergi s brilliantami braslety broshi i t d do 740 predmetov stolovogo serebra i serebryanoj posudy i sverh togo eshe do 30 kilogrammov raznyh serebryanyh izdelij do 50 dorogostoyashih kovrov i gobelenov bolee 60 kartin predstavlyayushih bolshuyu hudozhestvennuyu cennost okolo 3 700 metrov shelka shersti parchi barhata i dr tkanej svyshe 320 shkurok cennyh mehov i t d Buduchi vyzvan v Komissiyu dlya dachi obyasnenij t Zhukov vel sebya nepodobayushim dlya chlena partii i komandira Sovetskoj Armii obrazom v obyasneniyah byl neiskrennim i pytalsya vsyacheski skryt i zamazat fakty svoego antipartijnogo povedeniya Ukazannye vyshe postupki i povedenie Zhukova na Komissii harakterizuet ego kak cheloveka opustivshegosya v politicheskom i moralnom otnoshenii Uchityvaya vse izlozhennoe CK VKP b postanovlyaet Priznavaya chto t Zhukov za svoi postupki zasluzhivaet isklyucheniya iz ryadov partii i predaniya sudu sdelat t Zhukovu poslednee preduprezhdenie predostaviv emu v poslednij raz vozmozhnost ispravitsya i stat chestnym chlenom partii dostojnym komandirskogo zvaniya Osvobodit t Zhukova s posta komanduyushego Odesskim voennym okrugom naznachiv ego komanduyushim odnim iz menshih okrugov Obyazat t Zhukova nemedlenno sdat v Gosfond vse nezakonno prisvoennye im dragocennosti i veshi CK VKP b RGASPI F 17 Op 3 D 2198 Ll 28 29 Podlinnik Mashinopis Z tochki zoru mizhnarodnogo prava taki diyi Zhukova ye voyennimi zlochinami oskilki viddil III Konvenciyi pro zakoni i zvichayi suhodilnoyi vijni Pro vijskovu vladu na teritoriyi vorozhoyi derzhavi vstanovlyuvav sho privatna vlasnist ne pidlyagaye konfiskaciyi st 46 i sho grabizh bezumovno zaboronyayetsya st 47 Zgidno zi statteyu 56 Konvenciyi vlasnist gromad ustanov cerkovnih blagodijnih ta osvitnih hudozhnih i naukovih pririvnyuvalasya do privatnoyi vlasnosti Vsyake navmisne zahoplennya znishennya abo poshkodzhennya takoyi vlasnosti zaboronyayetsya i povinne pidlyagati peresliduvannyu Pograbuvannya na okupovanih teritoriyah viznano voyennim zlochinom i u statti 6 pidpisanogo v tomu chisli i SRSR u Londoni 8 serpnya 1945 roku Voyenni zlochini a same porushennya zakoniv chi zvichayiv vijni Do cih porushen vidnosyatsya lt gt pograbuvannya gromadskoyi chi privatnoyi vlasnosti lt gt ta inshi zlochini Viprobuvannya yadernoyi zbroyi na lyudyah 14 veresnya 1954 roku na Tockomu poligoni pid kerivnictvom Marshala Radyanskogo Soyuzu Zhukova vpershe buli provedeni vijskovi doslidni navchannya z praktichnim zastosuvannyam yadernoyi zbroyi i z zaluchennyam do eksperimentu bagatoh lyudej Todi bombarduvalnik skinuv z visoti 13 kilometriv yadernu bombu potuzhnistyu 40 kilotonn u trotilovomu ekvivalenti sho dorivnyuye potuzhnosti vibuhiv u Hirosimi i Nagasaki skladenih razom Bombu bulo pidirvano u povitri na visoti 350 metriv nad masovim skupchennyam lyudej U rezultati bagato uchasnikiv cih navchan otrimali rizni dozi radioaktivnogo oprominennya Zhertvami navchan iz zastosuvannyam atomnoyi bombi stali yak vijskovi zabezpecheni hocha b minimalnim ale nedostatnim zahistom tak i civilni osobi yaki znahodilisya u vijskovih chastinah Vsi voni dali pidpisku pro nerozgoloshennya Dani pro ci viprobuvannya dosi zasekrecheni prote prihovati vazhki naslidki dlya zdorov ya lyudej viyavilosya nemozhlivo Tochne chislo zagiblih vid naslidkiv vplivu radiaciyi v rezultati Tockih viprobuvan do cih pir ne vstanovleno Vidomo sho u zoni Tockogo radioaktivnogo slidu za 50 rokiv narodzhuvanist znizilasya majzhe v 3 razi a chislo vrodzhenih anomalij zbilshilosya na 60 Onkozahvoryuvannya v Orenburzkij oblasti druga prichina smertnosti naselennya pislya sercevo sudinnih Vsi hto otrimav veliku dozu radiaciyi pomerli vidrazu protyagom roku Zaraz vidomo sho pid chas yadernih viprobovuvan na poligoni buli vijska i zgidno z planom Zhukova odni diviziyi oboronyalisya v umovah realnogo zastosuvannya yadernoyi zbroyi a inshi nastupali Zagalne chislo uchasnikiv 45 tisyach lyudej Voni oboronyalisya i nastupali v rajoni v yakomu riven radiaciyi buv nastilki visokij sho priladi dlya vimiryuvannya radiaciyi vijshli z ladu i perestali na neyi reaguvati Oficijnij organ Ministerstva oboroni Rosijskoyi Federaciyi gazeta Krasnaya zvyezda 9 lipnya 1992 roku tak zgadala pro ci manevri Kerivnik navchan G K Zhukov podyakuvav usim uchasnikam za majsternist stijkist i muzhnist Taki elementarni zapobizhni zahodi yak dezaktivaciya tehniki zbroyi ta obmundiruvannya ne zastosovuvalis U navchannyah brala uchast velichezna masa lyudej Niyakogo specialnogo medichnogo sposterezhennya za stanom yih zdorov ya vstanovleno ne bulo Zasekrecheni j zabuti voni zhili yak mogli bez vsyakoyi uvagi z boku derzhavi Kozhen dav pidpisku klyatveno zobov yazavshis movchati pro ce protyagom 25 rokiv Zbrojne pridushennya povstannya Anotacijna doshka na vulici Marshala Zhukova u Kiyevi U 1956 roci yak spivorganizator Zhukov brav uchast u podavlenni povstannya v Ugorshini de za pridushennya ugorskogo fashistskogo zakolotu i otrimav 4 u zirku Geroya Radyanskogo Soyuzu Za ocinkami OON ugorsku antikomunistichnu revolyuciyu bulo pridusheno silami radyanskih vijsk chiselnistyu 75 200 tisyach cholovik i 2500 tankiv Pid chas povstannya zaginuli tisyachi ugorskih povstanciv i sotni radyanskih vijskovosluzhbovciv znachno bilshe otrimali poranennya Majzhe 200 tisyach zhiteliv pokinuli Ugorshinu yak bizhenci Masovi areshti pochalisya naprikinci listopada 1956 koli vidbulasya organizaciya radyanskih konctaboriv vijskovih sudiv i rozpochalisya masovi deportaciyi naselennya v Ukrayinu sho zgidno z viznano zlochinami proti lyudyanosti 13 travnya 2014 roku u Budapeshti sud viznav vinnim u voyennih zlochinah kolishnogo visokopostavlenogo diyacha Komunistichnoyi partiyi Ugorshini 92 richnogo Belu Bisku Vin takozh brav uchast u pridushenni antiradyanskogo povstannya v 1956 roci Z oglyadu na vik komunistichnogo voyennogo zlochincya sud pokarav jogo lishe 5 5 rokami uv yaznennya za uchast u rozstrilah mirnih zhiteliv pid chas radyansko ugorskogo pridushennya povstannya v grudni 1956 go Bela Bisku zajmav post ministra vnutrishnih sprav Ugorshini z 1957 po 1961 rik Bisku takozh viznano vinnim v inshih pravoporushennyah u tomu chisli v zaperechenni zlochiniv vchinenih komunistichnim rezhimom Zhukov ta ukrayinske naselennyaFotografiya nacistskoyi listivki z tekstom Nakazu 0078 42 v arhivnij spravi CDAGO Ukrayini Zhukova zvinuvachuyut sho vin nachebto vidav tayemnij nakaz 0078 42 pro deportaciyu vsih ukrayinciv ta chleniv yih rodin do Sibiru Utim cej nakaz vidomij lishe z tekstu nacistskoyi propagandistskoyi listivki yaka zberigayetsya v CDAGO Ukrayini ta yiyi chislennih peredrukiv Zovnishni zobrazhennyaPeredruki tekstu Nakazu v literaturiMarochkin V Vyslat v otdelnye kraya Chuev F I Soldaty imperii S 177 Chuev F I Soldaty imperii S 178 Mikolskij Yu Polit u vichnist S 410 Feliks Chuyev u svoyij knizi Soldaty imperii 1998 naviv z posilannyam na generala Vasilya Ryasnogo 1904 1995 tekst cogo sekretnogo nakazu Pohodzhennya cogo tekstu v knizi ne konkretizovano CILKOM TAYeMNO Nakaz 0078 42 22 chervnya 1944 r Moskva PO NARODNOMU KOMISARIATU VNUTRIShNIH SPRAV SOYuZU TA NARODNOMU KOMISARIATU OBORONI SOYuZU SRSR Agenturnoyu rozvidkoyu vstanovleno Za ostannij chas v Ukrayini osoblivo v Kiyivskij Poltavskij Vinnickij Rivnenskij ta inshih oblastyah sposterigayetsya yavno vorozhij nastrij ukrayinskogo naselennya proti Chervonoyi Armiyi i miscevih organiv Radyanskoyi vladi V okremih rajonah i oblastyah ukrayinske naselennya chinit opir vidmovlyayetsya vikonuvati zahodi partiyi i uryadu po vidnovlennyu kolgospiv i zdachi hliba dlya potreb Chervonoyi Armiyi Vono abi zirvati vidbudovu kolgospiv po hizhackomu vbivaye vlasnu hudobu Shob zirvati postachannya prodovolstva do Chervonoyi Armiyi hlib zakopuyut u yami U bagatoh rajonah vorozhi ukrayinski elementi perevazhno z osib sho perehovuyutsya vid mobilizaciyi v Chervonu Armiyu organizuvali v lisah zeleni bandi yaki ne tilki pidrivayut vijskovi esheloni a j napadayut na neveliki vijskovi chastini a takozh vbivayut miscevih predstavnikiv komunistichnoyi vladi Okremi chervonoarmijci ta komandiri potrapivshi pid vpliv napivfashistskogo ukrayinskogo naselennya ta mobilizovanih chervonoarmijciv iz zvilnenih oblastej Ukrayini stali rozkladatisya ta perehoditi na bik voroga Z vishevikladenogo vidno sho ukrayinske naselennya stalo na shlyah yavnogo sabotazhu Chervonoyi Armiyi i Radyanskoyi vladi i pragne do povernennya nimeckih okupantiv Tomu z metoyu likvidaciyi i kontrolyu nad mobilizovanimi chervonoarmijcyami i komandirami zvilnenih oblastej Ukrayini nakazuyu 1 Vislati v okremi krayi Soyuzu RSR vsih ukrayinciv sho prozhivali pid vladoyu nimeckih okupantiv 2 Viselennya provoditi a u pershu chergu ukrayinciv yaki pracyuvali i sluzhili u nimciv b u drugu chergu vislati vsih inshih ukrayinciv yaki znajomi z zhittyam pid chas nimeckoyi okupaciyi v viselennya pochati pislya togo yak bude zibranij urozhaj i zdanij derzhavi dlya potreb Chervonoyi Armiyi g viselennya provoditi tilki vnochi i raptovo shob ne dati shovatisya odnim i ne dati znati chlenam rodini yaki znahodyatsya v Chervonij Armiyi dd 3 Nad chervonoarmijcyami i komandirami z okupovanih oblastej vstanoviti nastupnij kontrol a zavesti v osoblivih viddilah specialni spravi na kozhnogo b usi listi pereviryati ne cherez cenzuru a cherez osoblivij viddil v zakripiti odnogo sekretnogo spivrobitnika na 5 cholovik komandiriv i chervonoarmijciv dd 4 Dlya borotbi z antiradyanskimi bandami perekinuti 12 i 25 karalni diviziyi NKVS Nakaz ogolositi do komandira polku vklyuchno Narodnij komisar vnutrishnih sprav Soyuzu RSR BERIYa Zam narodnogo komisara oboroni Soyuzu RSR marshal Radyanskogo Soyuzu ZhUKOV Originalnij tekst ros SOVERShENNO SEKRETNO Prikaz 0078 42 22 iyunya 1944 goda g Moskva PO NARODNOMU KOMISSARIATU VNUTRENNIH DEL SOYuZA I NARODNOMU KOMISSARIATU OBORONY SOYuZA SSSR Agenturnoj razvedkoj ustanovleno Za poslednee vremya na Ukraine osobenno v Kievskoj Poltavskoj Vinnickoj Rovenskoj i drugih oblastyah nablyudaetsya yavno vrazhdebnoe nastroenie ukrainskogo naselennya protiv Krasnoj Armii i mestnyh organov Sovetskoj vlasti V otdelnyh rajonah i oblastyah ukrainskoe naselenie vrazhdebno soprotivlyaetsya vypolnyat meropriyatiya partii i pravitelstva po vosstanovleniyu kolhozov i sdache hleba dlya nuzhd Krasnoj Armii Ono dlya togo chtoby sorvat kolhoznoe stroitelstvo hishnicheski ubivaet skot Chtoby sorvat snabzhenie prodovolstviem Krasnoj Armii hleb zakapyvayut v yamy Vo mnogih rajonah vrazhdebnye ukrainskie elementy preimushestvenno iz lic ukryvayushihsya ot mobilizacii v Krasnuyu Armiyu organizovali v lesah zelenye bandy kotorye ne tolko vzryvayut voinskie eshelony no i napadayut na nebolshie voinskie chasti a takzhe ubivayut mestnyh predstavitelej vlasti Otdelnye krasnoarmejcy i komandiry popav pod vliyanie polufashistskogo ukrainskogo naseleniya i mobilizovannyh krasnoarmejcev iz osvobozhdennyh oblastej Ukrainy stali razlagatsya i perehodit na storonu vraga Iz vysheizlozhennogo vidno chto ukrainskoe naselenie stalo na put yavnogo sabotazha Krasnoj Armii i Sovetskoj vlasti i stremitsya k vozvratu nemeckih okkupantov Poetomu v celyah likvidacii i kontrolya nad mobilizovannymi krasnoarmejcami i komandirami osvobozhdennyh oblastej Ukrainy prikazyvayu 1 Vyslat v otdelnye kraya Soyuza SSR vseh ukraincev prozhivavshih pod vlastyu nemeckih okkupantov 2 Vyselenie proizvodit a v pervuyu ochered ukraincev kotorye rabotali i sluzhili u nemcev b vo vtoruyu ochered vyslat vseh ostalnyh ukraincev kotorye znakomy s zhiznyu vo vremya nemeckoj okkupacii v vyselenie nachat posle togo kak budet sobran urozhaj i sdan gosudarstvu dlya nuzhd Krasnoj Armii g vyselenie proizvodit tolko nochyu i vnezapno chtoby ne dat skrytsya odnim i ne dat znat chlenam ego semi kotorye nahodyatsya v Krasnoj Armii dd 3 Nad krasnoarmejcami i komandirami iz okkupirovannyh oblastej ustanovit sleduyushij kontrol a zavesti v osobyh otdelah specialnye dela na kazhdogo b vse pisma proveryat ne cherez cenzuru a cherez osobyj otdel v prikrepit odnogo sekretnogo sotrudnika na 5 chelovek komandirov i krasnoarmejcev dd 4 Dlya borby s antisovetskimi bandami perebrosit 12 i 25 karatelnye divizii NKVD Prikaz obyavit do komandira polka vklyuchitelno Narodnyj komissar vnutrennih del Soyuza SSR BERIYa Zam narodnogo komissara oborony Soyuza SSR marshal Sovetskogo Soyuza ZhUKOV Obstavini za yakih bulo znajdeno nakaz 0078 42 a takozh chislenni detali jogo zmistu oformlennya i terminologiyi dayut pidstavi dlya sumnivu shodo avtentichnosti tekstu Dokument sho mistit tekst cogo nakazu viyaviv 1992 roku kandidat istorichnih nauk V Marochkin koli pracyuvav v Centralnomu derzhavnomu arhivi gromadskih ob yednan Ukrayini Nakaz buv oprilyudnenij u gazeti Literaturna Ukrayina vid 27 lyutogo 1992 r Vidrazu pislya publikaciyi viyavilosya sho arhivnij dokument ne ye originalom chi oficijnoyu kopiyeyu nakazu Ce nimecka propagandistska listivka vigotovlena 1944 roku Marochkin prihovav sho na dokumenti ye tekst i poznachki yaki nezaperechno svidchat pro ce 5 bereznya 1992 r Literaturna Ukrayina nadrukuvala list za pidpisom direktora Centralnogo derzhavnogo arhivu gromadskih ob yednan Ruslana Piroga z roz yasnennyam sho v arhivi zberigayetsya ne original nakazu a lishe nimecka listivka CDAGO f 1 op 70 spr 997 ark 91 V komentaryah redakciya gazeti vidznachila sho vrahovuyuchi stalinskij genocid isnuvannya takogo dokumenta teoretichno ye mozhlivim Na korist versiyi falsifikaciyi zokrema svidchit toj fakt sho realno provedeni pid chas vijni deportaciyi narodiv oformlyuvalisya azh niyak ne vidomchimi nakazami rivnya narkomativ a postanovami vishogo organu vladi na toj period Derzhkomitetu Oboroni Shodo ukrayinciv pro taku postanovu nichogo ne vidomo Nakaz 0078 42 vkraj ne konkretnij ne vstanovlyuye osib vidpovidalnih za jogo vikonannya sho ne pritamanno inshim vidomim nakazam po NKVS i NKO Krim togo u zbrojnih silah SRSR ne vidomi chastini ta z yednannya sho oficijno zvalisya bi karalnimi nakaz po NKVS SRSR 0078 za 1944 rik datovanij 26 sichnya i prisvyachenij zovsim inshim pitannyam osoblivih viddiliv v Chervonij Armiyi sho zgaduyutsya v nakazi u 1944 roci vzhe ne isnuvalo posada Zhukova 1944 roku nazivalasya Pershij zastupnik narodnogo komisara a ne prosto Zastupnik yak u nakazi tosho Istoriki z Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini v bagatotomnij Enciklopediyi istoriyi Ukrayini ne rozglyadayut cej nakaz yak robochu gipotezu div oglyadovu stattyu Deportaciyi v istoriyi ukrayinskoyi istoriyi Zhurnalist Ivan Olhovskij nadrukuvav interv yu z Yuriyem Kovalenkom yakij stverdzhuye sho buv prisutnim na zasidanni pered pochatkom forsuvannya Dnipra koli na zapitannya komandiriv u sho odyagnuti ci 300 tisyach mobilizovanih Zhukov bucimto vidpoviv Kak vo chto V chem prishli v tom voevat budut Koli mova zajshla pro ozbroyennya prizovnikiv Zhukov nachebto skazav Avtomaticheskim oruzhiem etih lyudej ne vooruzhat U nih zhe za spinoj zagradotryady Daj im 300 tysyach avtomatov i iz zagradotryadov nichego ne ostanetsya Oni vseh perekosyat i chkurnut k nemcam Tryohlinejku im obrazca 1891 goda Koli Zhukovu dopovili sho na skladah ye tilki 100 tisyach trohlinijok a general Kostyantin Rokossovskij zaproponuvav poslati do Moskvi v Stavku kur yera yakij bi poprosiv dopomogi z ozbroyennyam ta obmundiruvannyam za slovami Kovalenka Zhukov vidpoviv Zachem my druzya zdes golovy morochim Nahrena obmundirovyvat i vooruzhat etih hohlov Vse oni predateli Chem bolshe v Dnepre potopim tem menshe pridetsya v Sibir posle vojny ssylat Vtim yak zaznachayut doslidniki dostovirnist spogadiv Kovalenka duzhe sumnivna Istorichna rolOsobistist marshala G K Zhukova v istorichnij i publicistichnij literaturi znahodit najprotilezhnishi ocinki Doktor istorichnih nauk zaznachav Pislya Stalina Zhukov buv drugoyu osoboyu u vijskovomu kerivnictvi SRSR Ne lishe Stalinu ale j Zhukovu buv vlastivij porochnij princip za vsyaku cinu grubist i samodurstvo V kulturi2006 shvedskij rok gurt Sabaton vipustiv albom Attero Dominatus de v odnojmennij pisni pro Bitvu za Berlin zgaduyetsya Zhukov U travni 2021 roku Sabaton vipustiv kaver i klip na pisnyu Bitva za Moskvu rosijskogo gurtu Radio Tapok Defence of Moscow de zgaduyetsya im ya Georgiya Zhukova angl Hear Marshal Zhukov s and Stalin s orders Defend the motherland Moscow shall not fall TvoriZhukov G K Spogadi i rozdumiVshanuvannya pam yati2019 roku v Odesi bulo demontovano bareyelf Georgiya Zhukovu 17 kvitnya 2022 roku u Harkovi pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu pam yatnik Georgiyu Zhukovu bulo demontovano Div takozh2132 Zhukov asteroyid nazvanij na chest Zhukova Babi novih narodyat Primitkiangl In the darkest period of World War II his fortitude and determination eventually triumphed For Russians and people everywhere he remains an enduring symbol of victory on the battlefield Otto Preston Chaney Zhukov Revised Edition University of Oklahoma Press Norman 1996 U najtemnishij period Drugoyi svitovoyi vijni jogo sila duhu ta rishuchist zreshtoyu peremogli Dlya rosiyan i lyudej skriz vin zalishayetsya nezminnim simvolom peremogi na poli boyu Otto Preston Chejni Zhukov Pereroblene vidannya University of Oklahoma Press Norman 1996 s 483 ISBN 978 0 80612 807 8 Chaney O P 1996 Zhukov revised ed Norman University of Oklahoma Press ISBN 9780806128078 in vietnamese Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 14 bereznya 2022 Paul M Cocks The Purge of Marshal Zhukov In Slavic Review 22 Heft 3 1963 S 483 498 Franceinfo fr FR 19 grudnya 2013 Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 14 bereznya 2022 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 14 bereznya 2022 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 22 listopada 2017 Georgij Zhukov Vijna i mir marshala Peremogi 2010 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilorusfilm 27 01 1944 zavershilasya 872 denna blokada Leningrada 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Muzej Teritoriya Teroru 27 01 2016 Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 Arhiv originalu za 9 veresnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 r 468 470 in Dwight D Eisenhower en 1948 xiv 559 pages The Johns Hopkins University Press 1997 Georgij Zhukov Stenograma zhovtnevogo 1957 r plenumu CK KPRS ta inshi dokumenti 22 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Zhukov Georgij Kostyantinovich 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros Tin peremogi Viktor Suvorov 9 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 Arhiv originalu za 10 listopada 2010 Procitovano 14 lyutogo 2011 Enciklopediya voennogo iskusstva Minsk Literatura 1997 S 199 ros Tekst shifrogrami zgaduyetsya v RDASPI f 83 op 1 s 18 l 18 19 Zhukov prikazyval rasstrelivat semi popavshih v plen 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Suvorov V Beru svoyi slova nazad Rozdil 28 5 27 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Nikita Lomagin Neizvestnaya Blokada 12 serpnya 2014 u Wayback Machine ros Lomagin N A Nastroeniya zashitnikov i naseleniya Leningrada v period oborony goroda 1941 1942 gg Leningradskaya epopeya SPb 1995 S 243 ros Voenno yuridicheskij enciklopedicheskij slovar 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine pod red A V Kudashkina K V Fateeva S S Haritonova M 2007 ros Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 Arhiv originalu za 25 lipnya 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 ros UGOLOVNYJ KODEKS RSFSR REDAKCII 1926 goda v redakcii postanovleniya VCIK i SNK ot 9 yanvarya 1928 goda SU 12 st 108 Vstupila v silu so vremeni vstupleniya v silu postanovleniya CIK i SNK SSSR ot 27 iyulya 1927 goda o vvedenii v dejstvie Polozheniya o voinskih prestupleniyah SZ SSSR 50 st 504 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Pismo G K Zhukova A A Zhdanovu Marshal Sovetskogo Soyuza G K Zhukov Hronika zhizni M 1999 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 Postanovlenie Politbyuro CK VKP b O t Zhukove G K Marshale Sovetskogo Soyuza Zhukov Yu N Stalin tajny vlasti M 2005 S 424 426 ros Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 17 chervnya 2014 ros Konvenciya pro zakoni i zvichayi suhodilnoyi vijni IV Gaazka konvenciya Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 17 chervnya 2014 ros Statut Mizhnarodnogo vijskovogo tribunalu Zhertvy Tockogo poligona 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Suvorov V Tin peremogi Rozdil 24 4 27 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 24 listopada 2019 Procitovano 6 chervnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 17 chervnya 2014 Arhiv originalu za 16 travnya 2014 Procitovano 17 chervnya 2014 angl Hungary 1956 revolt Bela Biszku jailed for war crimes Chuev F Soldaty imperii Besedy Vospominaniya Dokumenty M 1998 S 177 178 Sergienko V Zloschastnye falshivki Pravda Ukrainy 1994 4 oktyabrya ros Arhiv originalu za 11 veresnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2016 Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2016 Zemskov V N Falshivyj dokument i nesostoyavshayasya sensaciya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Obshij perechen prikazov Narodnogo komissara oborony SSSR za 1944 g s grifom Sovershenno sekretno 14 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Prikaz MVD SSSR 0205 ot 31 05 56 S obyavleniem perechnej upravlenij soedinenij chastej podrazdelenij i uchrezhdenij vojsk NKVD vhodivshih v sostav Dejstvuyushej armii v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg 26 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 S 335 337 Arhiv originalu za 4 bereznya 2014 Procitovano 10 lipnya 2014 Pravij Pavlo Kartonni geroyi Onuk barona Myunhgauzena 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine polis luga blogspot com 2013 6 kvitnya ros Mercalov A Pod gipnozom silnoj lichnosti Rodina 1991 6 7 S 115 Sabaton Attero Dominatus procitovano 1 serpnya 2022 SABATON LYRICS Attero Dominatus 2006 album www darklyrics com Procitovano 1 serpnya 2022 www rockfm ru ros Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 14 bereznya 2022 Sabaton Official Website amer Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 14 bereznya 2022 Ukrainskaya pravda ros Arhiv originalu za 17 kvitnya 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 Posilannyalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Zhukov Georgij Kostyantinovich Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zhukov Georgij Kostyantinovich Commonscat http www hrono info biograf zhukov html 18 bereznya 2009 u Wayback Machine Alekseev G K http lib meta ua book 10623 28 chervnya 2011 u Wayback Machine http www librarium orthodoxy ru history zhukov htm 15 lipnya 2019 u Wayback Machine http exlibris org ua text zhukov html 22 sichnya 2009 u Wayback Machine http h ua story 53448 15 zhovtnya 2011 u Wayback Machine DzherelaGareev Mahmut Marshal Zhukov ros Gromov A Zhukov Master Pobed ili Krovavyj Palach ros Karpov V V http lib ru PROZA KARPOW W zhukow txt 13 travnya 2009 u Wayback Machine Karpov V V Marshal Zhukov Opala ros Sokolov Boris Georgij Zhukov Pobeditel Despot Lichnost ros http chtyvo org ua authors Suvorov Viktor Beru svoi slova nazad 27 zhovtnya 2017 u Wayback Machine http chtyvo org ua authors Suvorov Viktor Tin peremohy 27 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Spisok deputativ obranih u Verhovnu Radu URSR Komunist gazeta Kiyiv 1941 12 6492 15 sichnya S 1 Mizhnarodne viznannya ta nagorodiPoperednik Ernest King SShA Lyudina tizhnya zhurnalu Tajm 14 grudnya 1942 Nastupnik Dzhudit Anderson Rut Gordon SShA Poperednik Marshal Radyanskogo Soyuzu Mikola Bulganin 1953 1955 Ministr oboroni SRSR 1955 1957 Nastupnik Marshal Radyanskogo Soyuzu Rodion Malinovskij 1957 1967Poperednik Golovnokomanduvach suhoputnih vijsk SRSR 1946 Nastupnik Marshal Radyanskogo Soyuzu Ivan Konyev 1946 1950