Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миха йло Микола йович Тухаче вський 4 16 лютого 1893 18930216 село Олександрівське нині село Следнєво Сафоновського райо

Тухачевський

Тухачевський

Миха́йло Микола́йович Тухаче́вський (4 (16) лютого 1893(18930216), село Олександрівське, нині село Следнєво Сафоновського району Смоленської області, Російська Федерація — 12 червня 1937, Москва) — радянський військовий діяч, воєначальник Червоної армії часів Громадянської війни в Росії, воєнний теоретик, Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках. Репресований та розстріляний в червні 1937 року.

Тухачевський Михайло Миколайович
рос. Михаѝл Никола̀евич Тухачѐвский
image
Народження 4 (16) лютого 1893(1893-02-16)
с. Олександрівське, Смоленська губернія, Російська імперія
Смерть 12 червня 1937(1937-06-12) (44 роки)
Москва, СРСР
Країна image Російська імперія → image СРСР
Приналежність image Радянська армія
Рід військ піхота
Освіта Олександрівське військове училище
Роки служби 1914–1937
Партія КПРС
Звання image Підпоручик
image Маршал Радянського Союзу
Командування Начальник Генерального штабу РСЧА, Командувач військовими округами,
Командувач фронтами,
командувач 7 Армії
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Польсько-радянська війна (1920)
Нагороди
image image

Нагороди Російської імперії

image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святої Анни 2 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святої Анни 4 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
image Тухачевський Михайло Миколайович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в маєтку Олександрівське Смоленської губернії Російської імперії (нині с. Следнєво Сафоновського району Смоленської області, РФ) в родині поміщика, дворянин. У 1909 році закінчив 5 класів 11-ї Пензенської гімназії.

У 1912 році закінчив 1-й Московський імператриці Катерини ІІ кадетський корпус, у липні 1914 року — Олександрівське військове училище в Москві; підпоручик (12.07.1914).

Брав участь у Першій світовій війні. Під час Першої світової війни з липня 1914 року служив підпоручиком Лейб-гвардії Семеновського полку, командував ротою. У січні 1915 року потрапив у німецький полон у боях в Польщі. У полоні утримувався в одному концтаборі разом з майбутнім французьким президентом Шарлем де Голлем. У серпні 1917 року втік з полону і добрався до Росії через нейтральні країни.

У лютому — квітні 1918 року — співробітник Військового відділу ВЦВК у Москві. Член РКП(б) з квітня 1918 року.

Воював з білогвардійцями та з поляками. У січні — лютому 1918 року — помічник командувача Південного фронту РСЧА. У квітні — червні 1918 року — комісар оборони Московського району. З 26 червня 1918 по 4 січня 1919 року командував 1-ю армією Східного фронту РСЧА. 24 січня — 15 березня 1919 року — командувач 8-ї армії Південного фронту в боях із Красновим. 5 квітня — 25 листопада 1919 року — командувач 5-ї армії Східного фронту РСЧА в боях із Колчаком. За перемогу над ним нагороджений Почесною революційною зброєю.

У листопаді 1919 — січні 1920 року — командувач 13-ї армії Південного фронту, але до виконання обов'язків не приступив. 31 січня — 24 квітня 1920 року — командувач військ Кавказького фронту РСЧА. На Північному Кавказі Тухачевський не зміг розгромити Денікіна і перешкодити евакуації його військ у Крим.

29 квітня 1920 — 25 серпня 1921 року — командувач військ Західного фронту. Під час Польсько-радянської війни 1920 року війська Тухачевського після контрнаступу були розбиті в битві на Німані. У цей час вперше мав конфлікт зі Сталіним, вони звинувачували один одного у програші під Варшавою.

З 5 по 19 березня 1921 року — командувач 7-ї армії Західного фронту під час ліквідації Кронштадтського повстання. З 27 квітня по червень 1921 року командував військами РСЧА Тамбовського району та придушенням Тамбовського повстання. За наказом Голови Ради праці та оборони В. Ульянова 12 червня 1921 року підписав наказ № 0116 про застосування проти повстанців хімічної зброї.

У серпні 1921 — січні 1922 року — начальник Військової академії Штабу РСЧА. 24 січня 1922 — 8 квітня 1924 року — командувач військ Західного фронту в Смоленську. У травні 1924 — лютому 1925 року — помічник начальника Штабу РСЧА. 7 лютого — 13 листопада 1925 року — командувач військ Білоруського військового округу в Смоленську.

Критикував стан Червоної армії, зокрема неініціативність командирів та відсутність тилу. Був прихильником модернізації армії (хоча висував шалені плани щодо технічного оснащення) та теорії глибокої операції. Тоді почався конфлікт з Ворошиловим, який пізніше переріс у протистояння двох груп командувачів.

7 лютого 1925 — 20 червня 1934 року — член Революційної військової ради (РВР) СРСР.

У листопаді 1925 — 5 травня 1928 року — начальник Штабу РСЧА.

5 травня 1928 — червень 1931 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

11 червня 1931 — 20 червня 1934 року — заступник народного комісара з військових і морських справ СРСР, заступник голови РВР СРСР, начальник озброєнь РСЧА. У цей час займався реформуванням Червоної армії.

20 червня 1934 — 1936 року — 2-й заступник народного комісара, в 1936 — 9 травня 1937 року — 1-й заступник народного комісара оборони СРСР. Одночасно в 1936—1937 роках — начальник Управління бойової підготовки РСЧА.

Цей розділ містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.

У 1935 р. Тухачевському присвоєно звання Маршал Радянського Союзу, таким чином, він став наймолодшим із п'яти перших радянських маршалів. Та, своєю смертю померли лише двоє з них — Будьонний та Ворошилов. Решту знищили фізично ще до початку Другої світової війни. Для прикладу можна навести справжній інтелектуальний рівень одного з тих маршалів — Михайла Тухачевського. Авантюрні, абсолютно нереальні з економічної точки зору плани Тухачевського щодо негайного забезпечення «червоної армії» танками в кількості 50 — 100 тисяч штук протягом буквально кількох років, а також інші нісенітниці у військовій теорії й практиці вкупі зі спробами похизуватися у великій політиці обумовили його подальшу долю — Тухачевського, як і багатьох інших подібних до нього «полководців», які більше займалися політиканством, а не справжніми військовими справами[], та, що гірше — ще й були креатурою Троцького[], суперника Сталіна в боротьбі за верховну владу, розстріляли протягом 1937—1938 років, причому Тухачевський, Якір, Примаков були одні з перших.

Докладніше: Процес у справі «військово-фашистського заколоту»

У травні 1937 року звільнений з посади заступника народного комісара оборони СРСР та призначений 13 травня 1937 року командувачем військ Приволзького військового округу. Заарештований 22 травня 1937 року в Куйбишеві і доставлений до Москви. Разом з Якіром, Уборевичем, Путною, Корком, Примаковим, Ейдеманом та 11 червня 1937 року засуджений до розстрілу за «організацію військово-фашистської змови в РСЧА», розстріляний в підвалі Лефортовської в'язниці Москви наступного дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.

Реабілітований Тухачевський 31 січня 1957 року, поновлений в партії 27 лютого 1957 року — в цьому був особисто зацікавлений Микита Хрущов, який намагався з Тухачевського та інших «світочів думки» створити образ «безневинно потерпілих» за роки культу особи Сталіна й навіть створити новий культ цих «мучеників»[] — бо наприкінці правління Хрущова розробляли проєкт величного пам'ятника Тухачевському в центрі Москви, та раптове усунення Хрущова від влади наприкінці 1964 року назавжди поховало ці сподівання, бо новий керівник, Леонід Брежнєв, мав дещо інші пріоритети. Та все одно за роки так званого «застою» й пізнішої «перебудови» міф про «безневинно потерпілих військових геніїв за часів культу особи Сталіна»[] залишився в СРСР як офіційна догма й навіть перейшов у деякі «пострадянські» країни так званого СНД — ім'ям маршала Тухачевського й зараз названо чимало вулиць в Росії, в Білорусі, а до 2016 року — й в Україні (щоправда, на окупованих Росією територіях Донеччини, Луганщини й Криму ця топоніміка збереглася).

Нагороди

Джерела

  • Гуль Р. Б. Красные маршалы. — М. : Молодая гвардия, 1990.
  • Соколов Б. В. Михаил Тухачевский: жизнь и смерть «Красного маршала». — Смоленск : Русич, 1999. — 512 с. — (Мир в войнах).
  • Тодорский А. И. Маршал Тухачевский. — М. : Издательство политической литературы, 1963. — 96 с. — (Герои и подвиги) — 150 000 прим. (рос.)

Посилання

  • Проект hrono.ru
  • Михаил Николаевич Тухачевский
  • Тухачевский
  • «Друг народа» Михаил Тухачевский
  • Тухачевский, Михаил Николаевич
  • «Красный маршал», он же «тамбовский каратель»
  • Почему Тухачевский вернулся в Россию?
  • Тухачевский
  • Избранные произведения
  • Тухачевский Михаил Николаевич
  • Тухачевский Михаил Николаевич

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miha jlo Mikola jovich Tuhache vskij 4 16 lyutogo 1893 18930216 selo Oleksandrivske nini selo Slednyevo Safonovskogo rajonu Smolenskoyi oblasti Rosijska Federaciya 12 chervnya 1937 Moskva radyanskij vijskovij diyach voyenachalnik Chervonoyi armiyi chasiv Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi voyennij teoretik Marshal Radyanskogo Soyuzu 20 11 1935 Kandidat u chleni CK VKP b u 1934 1937 rokah Represovanij ta rozstrilyanij v chervni 1937 roku Tuhachevskij Mihajlo Mikolajovichros Mihaѝl Nikola evich TuhachѐvskijNarodzhennya 4 16 lyutogo 1893 1893 02 16 s Oleksandrivske Smolenska guberniya Rosijska imperiyaSmert 12 chervnya 1937 1937 06 12 44 roki Moskva SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk pihotaOsvita Oleksandrivske vijskove uchilisheRoki sluzhbi 1914 1937Partiya KPRSZvannya Pidporuchik Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya Nachalnik Generalnogo shtabu RSChA Komanduvach vijskovimi okrugami Komanduvach frontami komanduvach 7 ArmiyiVijni bitvi Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Polsko radyanska vijna 1920 Nagorodi Nagorodi Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Tuhachevskij Mihajlo Mikolajovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v mayetku Oleksandrivske Smolenskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini s Slednyevo Safonovskogo rajonu Smolenskoyi oblasti RF v rodini pomishika dvoryanin U 1909 roci zakinchiv 5 klasiv 11 yi Penzenskoyi gimnaziyi U 1912 roci zakinchiv 1 j Moskovskij imperatrici Katerini II kadetskij korpus u lipni 1914 roku Oleksandrivske vijskove uchilishe v Moskvi pidporuchik 12 07 1914 Brav uchast u Pershij svitovij vijni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z lipnya 1914 roku sluzhiv pidporuchikom Lejb gvardiyi Semenovskogo polku komanduvav rotoyu U sichni 1915 roku potrapiv u nimeckij polon u boyah v Polshi U poloni utrimuvavsya v odnomu konctabori razom z majbutnim francuzkim prezidentom Sharlem de Gollem U serpni 1917 roku vtik z polonu i dobravsya do Rosiyi cherez nejtralni krayini U lyutomu kvitni 1918 roku spivrobitnik Vijskovogo viddilu VCVK u Moskvi Chlen RKP b z kvitnya 1918 roku Voyuvav z bilogvardijcyami ta z polyakami U sichni lyutomu 1918 roku pomichnik komanduvacha Pivdennogo frontu RSChA U kvitni chervni 1918 roku komisar oboroni Moskovskogo rajonu Z 26 chervnya 1918 po 4 sichnya 1919 roku komanduvav 1 yu armiyeyu Shidnogo frontu RSChA 24 sichnya 15 bereznya 1919 roku komanduvach 8 yi armiyi Pivdennogo frontu v boyah iz Krasnovim 5 kvitnya 25 listopada 1919 roku komanduvach 5 yi armiyi Shidnogo frontu RSChA v boyah iz Kolchakom Za peremogu nad nim nagorodzhenij Pochesnoyu revolyucijnoyu zbroyeyu U listopadi 1919 sichni 1920 roku komanduvach 13 yi armiyi Pivdennogo frontu ale do vikonannya obov yazkiv ne pristupiv 31 sichnya 24 kvitnya 1920 roku komanduvach vijsk Kavkazkogo frontu RSChA Na Pivnichnomu Kavkazi Tuhachevskij ne zmig rozgromiti Denikina i pereshkoditi evakuaciyi jogo vijsk u Krim 29 kvitnya 1920 25 serpnya 1921 roku komanduvach vijsk Zahidnogo frontu Pid chas Polsko radyanskoyi vijni 1920 roku vijska Tuhachevskogo pislya kontrnastupu buli rozbiti v bitvi na Nimani U cej chas vpershe mav konflikt zi Stalinim voni zvinuvachuvali odin odnogo u prograshi pid Varshavoyu Z 5 po 19 bereznya 1921 roku komanduvach 7 yi armiyi Zahidnogo frontu pid chas likvidaciyi Kronshtadtskogo povstannya Z 27 kvitnya po cherven 1921 roku komanduvav vijskami RSChA Tambovskogo rajonu ta pridushennyam Tambovskogo povstannya Za nakazom Golovi Radi praci ta oboroni V Ulyanova 12 chervnya 1921 roku pidpisav nakaz 0116 pro zastosuvannya proti povstanciv himichnoyi zbroyi U serpni 1921 sichni 1922 roku nachalnik Vijskovoyi akademiyi Shtabu RSChA 24 sichnya 1922 8 kvitnya 1924 roku komanduvach vijsk Zahidnogo frontu v Smolensku U travni 1924 lyutomu 1925 roku pomichnik nachalnika Shtabu RSChA 7 lyutogo 13 listopada 1925 roku komanduvach vijsk Biloruskogo vijskovogo okrugu v Smolensku Kritikuvav stan Chervonoyi armiyi zokrema neiniciativnist komandiriv ta vidsutnist tilu Buv prihilnikom modernizaciyi armiyi hocha visuvav shaleni plani shodo tehnichnogo osnashennya ta teoriyi glibokoyi operaciyi Todi pochavsya konflikt z Voroshilovim yakij piznishe pereris u protistoyannya dvoh grup komanduvachiv 7 lyutogo 1925 20 chervnya 1934 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR SRSR U listopadi 1925 5 travnya 1928 roku nachalnik Shtabu RSChA 5 travnya 1928 cherven 1931 roku komanduvach vijsk Leningradskogo vijskovogo okrugu 11 chervnya 1931 20 chervnya 1934 roku zastupnik narodnogo komisara z vijskovih i morskih sprav SRSR zastupnik golovi RVR SRSR nachalnik ozbroyen RSChA U cej chas zajmavsya reformuvannyam Chervonoyi armiyi 20 chervnya 1934 1936 roku 2 j zastupnik narodnogo komisara v 1936 9 travnya 1937 roku 1 j zastupnik narodnogo komisara oboroni SRSR Odnochasno v 1936 1937 rokah nachalnik Upravlinnya bojovoyi pidgotovki RSChA Cej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U 1935 r Tuhachevskomu prisvoyeno zvannya Marshal Radyanskogo Soyuzu takim chinom vin stav najmolodshim iz p yati pershih radyanskih marshaliv Ta svoyeyu smertyu pomerli lishe dvoye z nih Budonnij ta Voroshilov Reshtu znishili fizichno she do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Dlya prikladu mozhna navesti spravzhnij intelektualnij riven odnogo z tih marshaliv Mihajla Tuhachevskogo Avantyurni absolyutno nerealni z ekonomichnoyi tochki zoru plani Tuhachevskogo shodo negajnogo zabezpechennya chervonoyi armiyi tankami v kilkosti 50 100 tisyach shtuk protyagom bukvalno kilkoh rokiv a takozh inshi nisenitnici u vijskovij teoriyi j praktici vkupi zi sprobami pohizuvatisya u velikij politici obumovili jogo podalshu dolyu Tuhachevskogo yak i bagatoh inshih podibnih do nogo polkovodciv yaki bilshe zajmalisya politikanstvom a ne spravzhnimi vijskovimi spravami dzherelo ta sho girshe she j buli kreaturoyu Trockogo dzherelo supernika Stalina v borotbi za verhovnu vladu rozstrilyali protyagom 1937 1938 rokiv prichomu Tuhachevskij Yakir Primakov buli odni z pershih Dokladnishe Proces u spravi vijskovo fashistskogo zakolotu U travni 1937 roku zvilnenij z posadi zastupnika narodnogo komisara oboroni SRSR ta priznachenij 13 travnya 1937 roku komanduvachem vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu Zaareshtovanij 22 travnya 1937 roku v Kujbishevi i dostavlenij do Moskvi Razom z Yakirom Uborevichem Putnoyu Korkom Primakovim Ejdemanom ta 11 chervnya 1937 roku zasudzhenij do rozstrilu za organizaciyu vijskovo fashistskoyi zmovi v RSChA rozstrilyanij v pidvali Lefortovskoyi v yaznici Moskvi nastupnogo dnya Pohovanij na Donskomu cvintari Moskvi Reabilitovanij Tuhachevskij 31 sichnya 1957 roku ponovlenij v partiyi 27 lyutogo 1957 roku v comu buv osobisto zacikavlenij Mikita Hrushov yakij namagavsya z Tuhachevskogo ta inshih svitochiv dumki stvoriti obraz beznevinno poterpilih za roki kultu osobi Stalina j navit stvoriti novij kult cih muchenikiv dzherelo bo naprikinci pravlinnya Hrushova rozroblyali proyekt velichnogo pam yatnika Tuhachevskomu v centri Moskvi ta raptove usunennya Hrushova vid vladi naprikinci 1964 roku nazavzhdi pohovalo ci spodivannya bo novij kerivnik Leonid Brezhnyev mav desho inshi prioriteti Ta vse odno za roki tak zvanogo zastoyu j piznishoyi perebudovi mif pro beznevinno poterpilih vijskovih geniyiv za chasiv kultu osobi Stalina dzherelo zalishivsya v SRSR yak oficijna dogma j navit perejshov u deyaki postradyanski krayini tak zvanogo SND im yam marshala Tuhachevskogo j zaraz nazvano chimalo vulic v Rosiyi v Bilorusi a do 2016 roku j v Ukrayini shopravda na okupovanih Rosiyeyu teritoriyah Donechchini Luganshini j Krimu cya toponimika zbereglasya NagorodiOrden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bantom vid 28 zhovtnya 1914 Orden Svyatoyi Anni II stupenya z mechami vid 13 travnya 1915 Orden Svyatoyi Anni III stupenya z mechami i bantom vid 9 lyutogo 1915 Orden Svyatogo Stanislava III stupenya z mechami i bantom vid 9 lyutogo 1915 Orden Svyatoyi Anni IV stupenya vid 15 veresnya 1915 Orden Lenina 21 02 1933 Orden Chervonogo Prapora 7 08 1919 Pochesna revolyucijna zbroya 17 12 1919 DzherelaGul R B Krasnye marshaly M Molodaya gvardiya 1990 Sokolov B V Mihail Tuhachevskij zhizn i smert Krasnogo marshala Smolensk Rusich 1999 512 s Mir v vojnah Todorskij A I Marshal Tuhachevskij M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1963 96 s Geroi i podvigi 150 000 prim ros PosilannyaProekt hrono ru Mihail Nikolaevich Tuhachevskij Tuhachevskij Drug naroda Mihail Tuhachevskij Tuhachevskij Mihail Nikolaevich Krasnyj marshal on zhe tambovskij karatel Pochemu Tuhachevskij vernulsya v Rossiyu Tuhachevskij Izbrannye proizvedeniya Tuhachevskij Mihail Nikolaevich Tuhachevskij Mihail Nikolaevich

Дата публікації:
Топ