Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Делакруа Фердина н Вікто р Еже н Делакруа фр Ferdinand Victor Eugène D

Ежен Делакруа

Ежен Делакруа
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Делакруа.

Фердина́н Вікто́р Еже́н Делакруа́ (фр. Ferdinand Victor Eugène Delacroix, 26 квітня 1798, Шарантон Сент-Моріс, Перша французька республіка — 13 серпня 1863, Париж, Друга французька імперія) — французький художник доби романтизму. Малював історичні картини, іноді натюрморти та портрети, займався стінописом.

Ежен Делакруа
Ferdinand Victor Eugène Delacroix
image
Автопортрет
Народження 26 квітня 1798(1798-04-26)
Шарантон Сент-Моріс, Перша французька республіка
Смерть 13 серпня 1863(1863-08-13) (65 років)
  Париж, Друга французька імперія
(туберкульоз)
Поховання Пер-Лашез і d
Національність француз
Країна image Франція[2][3]
Жанр історичний живопис[4], пейзаж[4], натюрморт[4] і d[4]
Навчання Національна вища школа красних мистецтв, ліцей Людовика Великого і d
Діяльність художник, автор щоденника, літограф, фотограф, рисувальник, художник-монументаліст, архітектурний кресляр, pastellist, унаочнювач
Напрямок романтизм
Роки творчості 1815[5] — 1863[5]
Вчитель П'єр-Нарсісс Герен
Відомі учні d, d, d, d, d[6], d і d[7]
Член Академія красних мистецтв Франції і d
Твори d, Свобода, що веде народ, d і d
Батько d
Брати, сестри d і d[8]
Родичі d і d
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, галерея Бельведер, Штедель, d, d, d, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв[9], Колекція Фріка[10], Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[11], Музей витончених мистецтв, d, d, d, d, Художній музей Базеля, Музей Вікторії та Альберта, d, d, Галерея Уффіці, d, d, d, d, d, d, Художній музей Фогга[d], Гарвардський художній музей, d, Художній музей Мілвокі, Ліонський музей красних мистецтв, d, Нова гліптотека Карлсберга, d, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, d, d, d, d, d, Портландський мистецький музей, d, Художній музей Вірджинії, d, Музей д'Орсе, Зібрання Воллеса, Національна художня галерея, Бостонський музей образотворчих мистецтв, d, d, Музей мистецтв, Державна картинна галерея (Карлсруе), d, Гамбурзька картинна галерея, d, d, d, d, Балтиморський музей мистецтв, d, d, d, d, d, d, Руанський музей образотворчого мистецтва, d, d, Карнавале, d, d, d, d, d, d, Національний музей Ежена Делакруа, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Музей мистецтв Толедо, d, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Музей образотворчих мистецтв Нансі, Музей Конде, d, Музей августинців, Художній інститут Чикаго, Рейксмузей, Нантський музей образотворчого мистецтва, Далласький музей мистецтв, d, Художній музей Волтерс, Музей Ван Гога, Бруклінський музей, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Міська галерея в будинку Ленбаха, Ермітаж, d, Бременська картинна галерея, Музей Фабра, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, d, d, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Національна галерея Вірменії, Національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Фонд Барнса, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея, d, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Галерея мистецтв Коркоран, Художня галерея Єльського університету, Музей мистецтва Сан-Паулу, Королівські музеї витончених мистецтв[12], d[13], Смітсонівський музей американського мистецтва[14], Гетеборзький художній музей, d, d, d, d, d, d, d, Музей Фіцвільяма, d, d, d, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Галерея Бівербрук, Детройтський інститут мистецтв, d, d, Клівлендський музей мистецтв, d, d, d, d, Стара національна галерея, d, Музей Енгра, Музей Вальрафа-Ріхарца, Музей Креллер-Мюллер, Галерея Уффіці[d], Музей Фолькванг, Музей Сюрмондта — Людвіга, d, Альбертіна, d, Королівський замок на Вавелі, Версальський палац, d, d, d, d, d, d, d[15], Монреальський музей красних мистецтв, Музей мистецтв Фенікса, Музей Нортона Саймона, d, d, Королівський музей витончених мистецтв[16] і d
Нагороди
image
Автограф image
image Ежен Делакруа у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Походження

image
Худ. П'єр Прудон. Портрет Талейрана

Офіційно його батько чиновник Шарль Делакруа. Багато говорили, що його справжнім батьком був Шарль, тільки на прізвище Талейран.

Цинічний і впливовий міністр Шарль Талейран і справді мав декілька коханок, не погребувавши і своєю племінницею.

Нам це не варто уточнювати, адже Ежен рано залишився без батьків і виживав самотужки. Саме це загартувало його характер і відбилося в поведінці. Ежен — четверта дитина в родині.

Навчання

Класичну освіту Ежен отримав у елітарному Імператорському ліцеї Луї Великого (Луї-ле-Гран). 1814 р. померла його мати і юнака забрала до себе родина його старшої сестри. Серед родичів Делакруа — відомий портретист Анрі Різенер (1762—1828). Ежен багато малював з дитинства, після роздумів сам вирішив стати художником. Першим вчителем був (1774—1833).

Ще більший вплив на юнака мав музей Лувр, куди (як військові трофеї) Наполеон I почав звозити картини з пограбованих країн. Саме в Луврі Делакруа побачить твори майстрів Італії, Іспанії, Фландрії, Голландії. Потужне враження на нього справив фламандець Рубенс, менше — представники Венеції — Тіціан і Веронезе.

Перші твори

image
Портрет Фредерика Шопена

Париж мав давню традицію виставок в Луврі — так звані Салони.

У 1822 р. вперше виставив в Салоні свій твір — «Човен Данте» (Лувр, Париж). Темою стала сцена з «Божественної комедії» Данте Аліг'єрі. Під час малювання Ежен прохав читати йому поему. Данте у супроводі давньоримського поета Вергілія мандрує пеклом в уяві. Жах перед мучеництвом грішників і спробував передати молодий митець.

Велике за розміром полотно (2 на 2,5 метри) побачили не тільки через розмір, а й через талант. Особливо допитливі помітили і вплив великого Рубенса, але без використання цитат з картин фламандця.

Перші сюжети картин художнику навіяли літературні твори — Данте, Шекспіра, Байрона. У 1825 р.він відвідав Британію. Велике враження на митця справили картини англійця Джона Констебла, живого на той час. Нечасто в творчому доробку Делакруа з'являлися натюрморти, але вони є («Натюрморт з омаром» 1827, Лувр, Париж).

Спробував Делакруа писати й портрети. Серед перших — «Портрет барона Швитера» (1827, Лондон, Нац.галерея), свого приятеля. Худорлявий приятель поданий у повний зріст на тлі парку — нічого зайвого. Делакруа нечасто писатиме портрети, але серед них будуть геніальний Фредерік Шопен (1810—1849) та письменниця Жорж Санд (див. портрет Шопен і Жорж Санд). Серед паризьких знайомих Делакруа і англійський художник — віртуоз Фредерік Лейтон (1830 — 1896), майбутній президент Королівської академії мистецтв в Лондоні.

Захоплювався митець й образом гетьмана Івана Мазепи. Під впливом творів видатних письменників доби романтизму — Вольтера, Байрона, Гюґо, Делакруа малює картину «Покарання Івана Мазепи на коні» (за легендою) (1828).

    Свобода веде народ на барикади

    Докладніше: Свобода, що веде народ

    Бурхливі 1830 та 31 роки запам'ятались багатьом. У Російській імперії національно-визвольне повстання підняли поляки, що не примирилися з втратою своєї державності. Повстання було жорстоко придушене. З Польщі почалася велика еміграція.

    А в Парижі було своє повстання, і Париж заливали кров'ю бунтівників. Чимало біди наробила й пошесть (епідемія) холери. Так що в Парижі і у світі поговорити було про що.

    На бурхливі події в Парижі Делакруа відгукнувся картиною «Свобода веде народ на барикади». В картині дивним чином поєднані фігури міфологічні (алегорія Свободи з прапором Франції) з фігурами брутальної дійсності (Гаврош, мосьє в капелюху болівар, трупи розстріляних). Сенсацією ставали різні картини Делакруа. Здається, його «Свобода» стала сенсацією на всі віки, а не тільки в бурхливі 1830-ті. Ще дивнішим стала звістка про придбання полотна у Лувр. Це було офіційне визнання митця, але буржуазне суспільство зустрічає картину осудом й досі.

    Марокко

    Арабську тему в мистецтві Франції неточно і неправильно називають Східною. У Делакруа був марокканський період. Два роки (1831—1832) він подорожував у Марокко, завдяки тому, що його включили до складу офіційної дипломатичної місії Франції. З Марокко художник привіз малюнки, картини побуту народів, зовсім не схожі на звички і буржуазний побут Франції: «Марокканська родина», «Полювання на левів в Марокко», «Єврейське весілля в Марокко», «Араб біля могили». Все незвично для європейця, все екзотично і цікаво. Але це був світ з минулого, замкнений, патріархальний, ніби загублений в часі. Тут наче не мав ціни плин часу, не поціновувалась стародавня історія, не була чогось варта сучасна освіта. Ніщо не нагадувало Францію з величними соборами готики і романтики, з її бурхливою історією, пошуками нового в науці, мистецтві, політиці. Тому романтично налаштований художник штучно обирає сюжети хоча б з зовнішнім бурхливим рухом («Полювання на левів в Марокко»), або з натяком на якісь події в минулому («Араб біля могили»).

    • image
      Марокканець сідлає коня, Ермітаж.
    • image
      Марокканець сідлає коня, Будапешт.
    • image
      Араб вбиває лева, 1850 р.

    Малюнки Делакруа

    • image
      Араб з міста Танжер. Лувр
    • image
      Єврейка в Танжері
    • image
      Сторінка з марокканськими замальовками, Лувр.

    Історичний живопис

    Делакруа не полишав працювати над картинами на історичні сюжети. Вони стосувалися як історії давньої («Баталія під Таєйбургом» 1837, Версальський палац), так і сучасної («Різанина на грецькому острові Хіос», 1824, Лувр, Париж).

    Особливе місце серед історичних картин Делакруа посіло полотно «Захоплення хрестоносцями Костянтинополя» (1841, Лувр). Це давній сюжет в мистецтві Західної Європи. Його розробляли ще в Середньовіччі на мініатюрах в рукописах. Делакруа створить полотно розміром 4 на 5 метрів, котре буде пов'язане з мініатюрами лише сюжетом. Воно цілком самостійне з композицією.

    Це було замовлення від влади. Король Франції Луї-Філіп розпочав благоустрій у Версалі і для Зали хрестових походів замовив картину Делакруа. Той поставився до завдання уважно: навіть вивчив мемуари графа де Бодуена, котрий був свідком страшної події четвертого хрестового походу. Деяка театралізація виконання не завадила побачити трагедію пограбованого міста, руйнації, загибелі мешканців. В чомусь картина нагадувала і «Різанину на острові Хіос», але нове полотно позбавлене недоліків картини «Прихильність імператора Траяна до полоненої матері» (1840, Руан, музей мистецтв).

    Звертався Делакруа і до трагічних сторінок історії інших країн, серед них «Страта дожа Венеції Маріно Фальєро», колекція Уоллес).

    Творчий спад

    Делакруа хворів на сухоти (туберкульоз). І працювати над картинами великого розміру ставало все важче. Окрім періодів натхнення прийшли й періоди спадів у настрої та в працездатності.

    Він пише невеличкі картини з біблійними та літературними сюжетами («Овідій на засланні в краю скіфів», «Викрадення Ребекки»). Але це не йде в порівняння з драматичними композиціями «Смертю Сарданапала» чи пристрасною «Свободою, що веде народ на барикади».

    Особистою драмою життя жінки і матері з легенди стала і картина «Медея готується вбити власних дітей» (Палац витончених мистецтв (Лілль), 1862). На жаль, картина мало відома широкому загалу.

    Стінописи

    Свою спробу зробити стінописи має і Делакруа. Він робив стінописи в Бурбонському палаці в Парижі та в Залі Миру в ратуші Парижу, але їх не зберегли. Дванадцять років художник присвятив стінописам в церкві Сен Сюльпіс.

    Стінопис Делакруа в церкві Сен-Сюльпіс збережений на відміну віл попередніх (виконаний у 1855—1861 рр). Темою стали дві релігійні композиції — «Боротьба Якова з небесним янголом» та «Вигнання грабіжника Геліодора з Єрусалимського храму». Твори цікаві й тим, що створені в техніці енкавстики. Це була остання велика робота Делакруа і його останній прижиттєвий успіх.

    У 1851 році його обрали в міську раду міста Париж, а в 1855 році нагородили орденом Почесного легіону.

    Делакруа помер 13 серпня 1863 року в Парижі, похований на цвинтарі Пер-Лашез.

    Джерела

    • Гос. Эрмитаж Западноевропейская живопись, каталог 1, Л. «Аврора», 1976 (рос)
    • Жюллиан Ф. «Эжен Делакруа», 996, «Терра» (рос)
    • Нац.галерея, Лондон .М. «Изобразительное искусство», 1971 (рос)
    • Панорама искусств, 5, М., «Сов художник», 1982 (рос)
    • Французская живопись 19 века. От Давида до Фантен-Латура, «Аврора», Л, 1972 (рос)

    Див. також

    Примітки

    1. l'essentiel // L'Humanité — RF: 1998. — ISSN 0242-6870; 2496-8617
      d:Track:Q142d:Track:Q1137404
    2. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
      d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075
    3. LIBRIS — 2012.
      d:Track:Q1798125
    4. https://rkd.nl/explore/artists/21569
    5. RKDartists
      d:Track:Q17299517
    6. https://wepa.unima.org/en/maurice-sand/
    7. https://urresearch.rochester.edu/institutionalPublicationPublicView.action?institutionalItemId=3588
    8. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
      d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
    9. http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4f6a
    10. https://collections.frick.org/people/23/eugene-delacroix/objects
    11. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/336607
    12. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/delacroix-eugene-1
    13. https://collections.carlos.emory.edu/people/13233/
    14. https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=1183
    16. http://kmska.be/collection/work/data/1mxpa9
    17. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Delakrua Ferdina n Vikto r Ezhe n Delakrua fr Ferdinand Victor Eugene Delacroix 26 kvitnya 1798 Sharanton Sent Moris Persha francuzka respublika 13 serpnya 1863 Parizh Druga francuzka imperiya francuzkij hudozhnik dobi romantizmu Malyuvav istorichni kartini inodi natyurmorti ta portreti zajmavsya stinopisom Ezhen DelakruaFerdinand Victor Eugene DelacroixAvtoportretNarodzhennya 26 kvitnya 1798 1798 04 26 Sharanton Sent Moris Persha francuzka respublikaSmert 13 serpnya 1863 1863 08 13 65 rokiv Parizh Druga francuzka imperiya tuberkuloz Pohovannya Per Lashez i dNacionalnist francuzKrayina Franciya 2 3 Zhanr istorichnij zhivopis 4 pejzazh 4 natyurmort 4 i d 4 Navchannya Nacionalna visha shkola krasnih mistectv licej Lyudovika Velikogo i dDiyalnist hudozhnik avtor shodennika litograf fotograf risuvalnik hudozhnik monumentalist arhitekturnij kreslyar pastellist unaochnyuvachNapryamok romantizmRoki tvorchosti 1815 5 1863 5 Vchitel P yer Narsiss GerenVidomi uchni d d d d d 6 d i d 7 Chlen Akademiya krasnih mistectv Franciyi i dTvori d Svoboda sho vede narod d i dBatko dBrati sestri d i d 8 Rodichi d i dRoboti v kolekciyi Muzej Bojmansa van Beningena galereya Belveder Shtedel d d d Muzej Tissen Bornemissa Finska nacionalna galereya Muzej Getti Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Palac vitonchenih mistectv 9 Kolekciya Frika 10 Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej mistectva Metropoliten 11 Muzej vitonchenih mistectv d d d d Hudozhnij muzej Bazelya Muzej Viktoriyi ta Alberta d d Galereya Uffici d d d d d d Hudozhnij muzej Fogga d Garvardskij hudozhnij muzej d Hudozhnij muzej Milvoki Lionskij muzej krasnih mistectv d Nova gliptoteka Karlsberga d Nacionalna galereya Irlandiyi Hudozhnij muzej Sent Luyisa Vusterskij muzej mistectv d d d d d Portlandskij misteckij muzej d Hudozhnij muzej Virdzhiniyi d Muzej d Orse Zibrannya Vollesa Nacionalna hudozhnya galereya Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d d Muzej mistectv Derzhavna kartinna galereya Karlsrue d Gamburzka kartinna galereya d d d d Baltimorskij muzej mistectv d d d d d d Ruanskij muzej obrazotvorchogo mistectva d d Karnavale d d d d d d Nacionalnij muzej Ezhena Delakrua Muzej Izabelli Styuart Gardner Muzej mistectv Toledo d Muzej obrazotvorchih mistectv Bordo Muzej obrazotvorchih mistectv Nansi Muzej Konde d Muzej avgustinciv Hudozhnij institut Chikago Rejksmuzej Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva Dallaskij muzej mistectv d Hudozhnij muzej Volters Muzej Van Goga Bruklinskij muzej Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork Miska galereya v budinku Lenbaha Ermitazh d Bremenska kartinna galereya Muzej Fabra Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Derzhavnij muzej mistectv Hudozhnya galereya Novogo Pivdennogo Uelsu Muzej mistectv okrugu Los Anzheles d d Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio Nacionalna galereya Virmeniyi Nacionalna galereya Muzej obrazotvorchih mistectv Fond Barnsa Muzej obrazotvorchih mistectv Nacionalna galereya d Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Galereya mistectv Korkoran Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Muzej mistectva San Paulu Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 12 d 13 Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 14 Geteborzkij hudozhnij muzej d d d d d d d Muzej Ficvilyama d d d Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Galereya Biverbruk Detrojtskij institut mistectv d d Klivlendskij muzej mistectv d d d d Stara nacionalna galereya d Muzej Engra Muzej Valrafa Riharca Muzej Kreller Myuller Galereya Uffici d Muzej Folkvang Muzej Syurmondta Lyudviga d Albertina d Korolivskij zamok na Vaveli Versalskij palac d d d d d d d 15 Monrealskij muzej krasnih mistectv Muzej mistectv Feniksa Muzej Nortona Sajmona d d Korolivskij muzej vitonchenih mistectv 16 i dNagorodiAvtograf Ezhen Delakrua u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahPohodzhennyaHud P yer Prudon Portret Talejrana Oficijno jogo batko chinovnik Sharl Delakrua Bagato govorili sho jogo spravzhnim batkom buv Sharl tilki na prizvishe Talejran Cinichnij i vplivovij ministr Sharl Talejran i spravdi mav dekilka kohanok ne pogrebuvavshi i svoyeyu pleminniceyu Nam ce ne varto utochnyuvati adzhe Ezhen rano zalishivsya bez batkiv i vizhivav samotuzhki Same ce zagartuvalo jogo harakter i vidbilosya v povedinci Ezhen chetverta ditina v rodini NavchannyaKlasichnu osvitu Ezhen otrimav u elitarnomu Imperatorskomu liceyi Luyi Velikogo Luyi le Gran 1814 r pomerla jogo mati i yunaka zabrala do sebe rodina jogo starshoyi sestri Sered rodichiv Delakrua vidomij portretist Anri Rizener 1762 1828 Ezhen bagato malyuvav z ditinstva pislya rozdumiv sam virishiv stati hudozhnikom Pershim vchitelem buv 1774 1833 She bilshij vpliv na yunaka mav muzej Luvr kudi yak vijskovi trofeyi Napoleon I pochav zvoziti kartini z pograbovanih krayin Same v Luvri Delakrua pobachit tvori majstriv Italiyi Ispaniyi Flandriyi Gollandiyi Potuzhne vrazhennya na nogo spraviv flamandec Rubens menshe predstavniki Veneciyi Tician i Veroneze Pershi tvoriPortret Frederika Shopena Parizh mav davnyu tradiciyu vistavok v Luvri tak zvani Saloni U 1822 r vpershe vistaviv v Saloni svij tvir Choven Dante Luvr Parizh Temoyu stala scena z Bozhestvennoyi komediyi Dante Alig yeri Pid chas malyuvannya Ezhen prohav chitati jomu poemu Dante u suprovodi davnorimskogo poeta Vergiliya mandruye peklom v uyavi Zhah pered muchenictvom grishnikiv i sprobuvav peredati molodij mitec Velike za rozmirom polotno 2 na 2 5 metri pobachili ne tilki cherez rozmir a j cherez talant Osoblivo dopitlivi pomitili i vpliv velikogo Rubensa ale bez vikoristannya citat z kartin flamandcya Pershi syuzheti kartin hudozhniku naviyali literaturni tvori Dante Shekspira Bajrona U 1825 r vin vidvidav Britaniyu Velike vrazhennya na mitcya spravili kartini anglijcya Dzhona Konstebla zhivogo na toj chas Nechasto v tvorchomu dorobku Delakrua z yavlyalisya natyurmorti ale voni ye Natyurmort z omarom 1827 Luvr Parizh Sprobuvav Delakrua pisati j portreti Sered pershih Portret barona Shvitera 1827 London Nac galereya svogo priyatelya Hudorlyavij priyatel podanij u povnij zrist na tli parku nichogo zajvogo Delakrua nechasto pisatime portreti ale sered nih budut genialnij Frederik Shopen 1810 1849 ta pismennicya Zhorzh Sand div portret Shopen i Zhorzh Sand Sered parizkih znajomih Delakrua i anglijskij hudozhnik virtuoz Frederik Lejton 1830 1896 majbutnij prezident Korolivskoyi akademiyi mistectv v Londoni Zahoplyuvavsya mitec j obrazom getmana Ivana Mazepi Pid vplivom tvoriv vidatnih pismennikiv dobi romantizmu Voltera Bajrona Gyugo Delakrua malyuye kartinu Pokarannya Ivana Mazepi na koni za legendoyu 1828 Svoboda vede narod na barikadiDokladnishe Svoboda sho vede narod Burhlivi 1830 ta 31 roki zapam yatalis bagatom U Rosijskij imperiyi nacionalno vizvolne povstannya pidnyali polyaki sho ne primirilisya z vtratoyu svoyeyi derzhavnosti Povstannya bulo zhorstoko pridushene Z Polshi pochalasya velika emigraciya A v Parizhi bulo svoye povstannya i Parizh zalivali krov yu buntivnikiv Chimalo bidi narobila j poshest epidemiya holeri Tak sho v Parizhi i u sviti pogovoriti bulo pro sho Na burhlivi podiyi v Parizhi Delakrua vidguknuvsya kartinoyu Svoboda vede narod na barikadi V kartini divnim chinom poyednani figuri mifologichni alegoriya Svobodi z praporom Franciyi z figurami brutalnoyi dijsnosti Gavrosh mosye v kapelyuhu bolivar trupi rozstrilyanih Sensaciyeyu stavali rizni kartini Delakrua Zdayetsya jogo Svoboda stala sensaciyeyu na vsi viki a ne tilki v burhlivi 1830 ti She divnishim stala zvistka pro pridbannya polotna u Luvr Ce bulo oficijne viznannya mitcya ale burzhuazne suspilstvo zustrichaye kartinu osudom j dosi MarokkoArabsku temu v mistectvi Franciyi netochno i nepravilno nazivayut Shidnoyu U Delakrua buv marokkanskij period Dva roki 1831 1832 vin podorozhuvav u Marokko zavdyaki tomu sho jogo vklyuchili do skladu oficijnoyi diplomatichnoyi misiyi Franciyi Z Marokko hudozhnik priviz malyunki kartini pobutu narodiv zovsim ne shozhi na zvichki i burzhuaznij pobut Franciyi Marokkanska rodina Polyuvannya na leviv v Marokko Yevrejske vesillya v Marokko Arab bilya mogili Vse nezvichno dlya yevropejcya vse ekzotichno i cikavo Ale ce buv svit z minulogo zamknenij patriarhalnij nibi zagublenij v chasi Tut nache ne mav cini plin chasu ne pocinovuvalas starodavnya istoriya ne bula chogos varta suchasna osvita Nisho ne nagaduvalo Franciyu z velichnimi soborami gotiki i romantiki z yiyi burhlivoyu istoriyeyu poshukami novogo v nauci mistectvi politici Tomu romantichno nalashtovanij hudozhnik shtuchno obiraye syuzheti hocha b z zovnishnim burhlivim ruhom Polyuvannya na leviv v Marokko abo z natyakom na yakis podiyi v minulomu Arab bilya mogili Marokkanec sidlaye konya Ermitazh Marokkanec sidlaye konya Budapesht Arab vbivaye leva 1850 r Malyunki DelakruaArab z mista Tanzher Luvr Yevrejka v Tanzheri Storinka z marokkanskimi zamalovkami Luvr Istorichnij zhivopis Strata dozha Marino Falyero Pokarannya Ivana Mazepi na koni za legendoyu Svoboda sho vede narod 1830 Luvr Delakrua ne polishav pracyuvati nad kartinami na istorichni syuzheti Voni stosuvalisya yak istoriyi davnoyi Bataliya pid Tayejburgom 1837 Versalskij palac tak i suchasnoyi Rizanina na greckomu ostrovi Hios 1824 Luvr Parizh Osoblive misce sered istorichnih kartin Delakrua posilo polotno Zahoplennya hrestonoscyami Kostyantinopolya 1841 Luvr Ce davnij syuzhet v mistectvi Zahidnoyi Yevropi Jogo rozroblyali she v Serednovichchi na miniatyurah v rukopisah Delakrua stvorit polotno rozmirom 4 na 5 metriv kotre bude pov yazane z miniatyurami lishe syuzhetom Vono cilkom samostijne z kompoziciyeyu Ce bulo zamovlennya vid vladi Korol Franciyi Luyi Filip rozpochav blagoustrij u Versali i dlya Zali hrestovih pohodiv zamoviv kartinu Delakrua Toj postavivsya do zavdannya uvazhno navit vivchiv memuari grafa de Boduena kotrij buv svidkom strashnoyi podiyi chetvertogo hrestovogo pohodu Deyaka teatralizaciya vikonannya ne zavadila pobachiti tragediyu pograbovanogo mista rujnaciyi zagibeli meshkanciv V chomus kartina nagaduvala i Rizaninu na ostrovi Hios ale nove polotno pozbavlene nedolikiv kartini Prihilnist imperatora Trayana do polonenoyi materi 1840 Ruan muzej mistectv Zvertavsya Delakrua i do tragichnih storinok istoriyi inshih krayin sered nih Strata dozha Veneciyi Marino Falyero kolekciya Uolles Tvorchij spadDelakrua hvoriv na suhoti tuberkuloz I pracyuvati nad kartinami velikogo rozmiru stavalo vse vazhche Okrim periodiv nathnennya prijshli j periodi spadiv u nastroyi ta v pracezdatnosti Vin pishe nevelichki kartini z biblijnimi ta literaturnimi syuzhetami Ovidij na zaslanni v krayu skifiv Vikradennya Rebekki Ale ce ne jde v porivnyannya z dramatichnimi kompoziciyami Smertyu Sardanapala chi pristrasnoyu Svobodoyu sho vede narod na barikadi Osobistoyu dramoyu zhittya zhinki i materi z legendi stala i kartina Medeya gotuyetsya vbiti vlasnih ditej Palac vitonchenih mistectv Lill 1862 Na zhal kartina malo vidoma shirokomu zagalu StinopisiSvoyu sprobu zrobiti stinopisi maye i Delakrua Vin robiv stinopisi v Burbonskomu palaci v Parizhi ta v Zali Miru v ratushi Parizhu ale yih ne zberegli Dvanadcyat rokiv hudozhnik prisvyativ stinopisam v cerkvi Sen Syulpis Stinopis Delakrua v cerkvi Sen Syulpis zberezhenij na vidminu vil poperednih vikonanij u 1855 1861 rr Temoyu stali dvi religijni kompoziciyi Borotba Yakova z nebesnim yangolom ta Vignannya grabizhnika Geliodora z Yerusalimskogo hramu Tvori cikavi j tim sho stvoreni v tehnici enkavstiki Ce bula ostannya velika robota Delakrua i jogo ostannij prizhittyevij uspih U 1851 roci jogo obrali v misku radu mista Parizh a v 1855 roci nagorodili ordenom Pochesnogo legionu Delakrua pomer 13 serpnya 1863 roku v Parizhi pohovanij na cvintari Per Lashez DzherelaGos Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 1 L Avrora 1976 ros Zhyullian F Ezhen Delakrua 996 Terra ros Nac galereya London M Izobrazitelnoe iskusstvo 1971 ros Panorama iskusstv 5 M Sov hudozhnik 1982 ros Francuzskaya zhivopis 19 veka Ot Davida do Fanten Latura Avrora L 1972 ros Div takozhRomantizm Fransua Ryud Teodor Zheriko Nacionalnij muzej Ezhena Delakrua Parizh Eme Zhul Dalu 10310 Delakrua asteroyid nazvanij na chest hudozhnika Primitkil essentiel L Humanite RF 1998 ISSN 0242 6870 2496 8617 d Track Q142d Track Q1137404 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 https rkd nl explore artists 21569 RKDartists d Track Q17299517 https wepa unima org en maurice sand https urresearch rochester edu institutionalPublicationPublicView action institutionalItemId 3588 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 http pba opacweb lille fr fr search notice type list amp filters 5Bfacets id 5D 5B 5D 5cc2aee05c0284355b8b4f6a https collections frick org people 23 eugene delacroix objects https www metmuseum org art collection search 336607 https www fine arts museum be nl de collectie artist delacroix eugene 1 https collections carlos emory edu people 13233 https americanart si edu collections search artist id 1183 http kmska be collection work data 1mxpa9 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaDelakrua Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kartini ta biografiya 8 lipnya 2009 u Wayback Machine Delakrua Ezhen Kartini 18 lipnya 2013 u Wayback Machine ta biografiya 24 listopada 2012 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ