Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шарль Мо́ріс де Талейра́н-Періго́р (фр. Charles Maurice de Talleyrand-Périgord); *2 лютого 1754 — †17 травня 1838) — французький політик і дипломат. Брав участь у Французькій революції, працював у декількох урядах країни: короля Людовика XVI, Наполеона, Людовика XVIII та декількох інших. Отримав визнання серед сучасників як витончений дипломат, радник та інтелектуал. Мав значний вплив на французьку дипломатію та загальний хід європейської історії 19 сторіччя.
| Шарль Моріс де Талейран-Перігор | |
|---|---|
| фр. Charles-Maurice de Talleyrand-Périgord | |
 | |
| Прем'єр міністр та міністр іноземних справ Франції | |
| 13 травня 1814 — 26 вересня 1815 | |
| Попередник | Антуан Рене Лафоре |
| Наступник | Арманд Коленкур |
| Міністр іноземних справ Франції | |
| 22 листопада 1799 — 9 серпня 1807 | |
| Попередник | Чарльз-Фредерік Рейнгард |
| Наступник | Жан-Батіст Шампаньї |
| Міністр іноземних справ Франції | |
| 15 липня 1797 — 20 липня 1799 | |
| Попередник | Шарль Делакруа |
| Наступник | Чарльз-Фредерік Рейнгард |
| | |
| Народився | 2 лютого 1754 Париж Королівство Франція |
| Помер | 17 травня 1838 (84 роки) Париж, Королівство Франція |
| Похований | Замок Валансе |
| Відомий як | політик, дипломат, католицький священник, письменник, католицький єпископ |
| Громадянство | Французьке |
| Alma mater | Ліцей Сент-Луї |
| Політична партія | незалежний політик |
| Батько | d |
| Мати | d[1] |
| У шлюбі з | Катерина Ґранд |
| Діти | Шарль де Флао |
| Професія | Дипломат |
| Релігія | Католицизм |
| Нагороди |  |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Старий порядок
Талейран народився 2 лютого 1754 року в Парижі у шляхетній, але небагатій дворянській сім'ї Шарля Даніеля де Талейран-Перігор (1734—1788). Предки майбутнього дипломата походили від Адальберта Перігорського, васала Гуго Капета. Дядько Талейрана, , у свій час був архієпископом Реймським, а згодом кардиналом і архієпископом Паризьким. Сам Талейран описував, за його ж спогадами, найщасливіші роки свого дитинства провів у маєтку своєї прабаби, графині Рошешуар-Мортемар, яка була онучкою відомого міністра фінансів Франції за короля Людовика XIV Жана-Батіста Кольбера. Одного разу маленький Шарль, залишений без нагляду, впав із комоду та серйозно пошкодив праву ногу.
Імовірно, що саме ця травма завадила хлопцю пов'язати своє життя із воєнною службою. Батьки вирішили, що сину більше підійде сан священнослужителя. В надії зробити Талейрана єпископом, його віддали до коледжу д'Аркур в Парижі, а згодом молодий дворянин поступив у семінарію Сен-Сюльпіс, де вчився з 1770 року по 1773 рік. Також Шарль навчався у Сорбонні, після закінчення якої отримав степінь ліценціата з теології. У 1779 році Талейран став священиком. 1788 року Папа затвердив молодого служителя єпископом Отенським
У 1780 році Талейран стає Генеральним агентом Галліканської (французької) церкви при дворі. Упродовж п'яти років він був неофіційним «Міністром фінансів» церкви — разом із Раймоном де Бужеалоном, архієпископом Ахенським, відав майном і фінансами Галліканської церкви.
Велика Французька революція
У квітні 1789 року Талейрана було обрано депутатом від духовенства у Генеральні штати. 14 липня 1789 року його включено в Конституційний Комітет Національної асамблеї. Він брав участь у написанні Декларації прав людини і громадянина і висунув проект Громадянської конституції духовенства, що передбачала націоналізацію церкви. 14 липня 1790 року Талейран відслужив урочисту месу на честь Свята Федерації перед вівтарем, спорудженим посеред Марсового поля. Того ж року єпископ запропонував впровадити свято Дня Взяття Бастилії, що суттєво підвищило його популярність. Дещо пізніше король задовольнив його прохання про відставку з поста єпископа Отенського. Сам Талейран на старості коментував це так:
«Вся моя молодість була присвячена професії, для якої я не був народжений.»
Першою угодою на міжнародному рівні, до якої долучився Талейран, було рішення про підготовку і озброєння 27 кораблів для іспанського флоту. За неї він отримав досить солідну винагороду — 100 тисяч доларів від іспанського посла. У 1792 році Талейран двічі їздив у Королівство Великої Британії для неофіційних переговорів про відвернення війни, але його спроби не увінчалися успіхом. У вересні Талейран опинився у Великій Британії якраз перед черговим спалахом масового терору. В грудні у Франції на нього, як на аристократа, видали ордер на арешт. Дипломат передбачливо залишився за кордоном.
1794 року згідно з декретом Пітта французькому єпископу довелося покинути Королівство Великої Британії. Він вирушив до Сполучених Штатів Америки, де заробляв на життя фінансовими операціями та торгівлею нерухомістю.
Директорія та Імперія
Після 9 термідора та повалення Максиміліана Робесп'єра Талейран виклопотав повернення на батьківщину. Йому вдалося повернутися у вересні 1796 року. Наступного року його призначено міністром закордонних справ. Новопризначений міністр замінив на цій посаді Шарля Делакруа. У політиці Талейран зближувався із буржуазією; також він зробив ставку на генерала Бонапарта. Вони стали близькими союзниками; міністр допоміг генералу здійснити переворот 18 брюмера 17 листопада 1799 року. Наполеон високо оцінював здібності Талейрана, зокрема, казав, що у нього «є багато з того, що необхідно для переговорів: світські манери, знання дворів Європи, відоме ім'я та нерухомість в рисах обличчя, яку ніщо не може змінити».
В епоху Імперії Талейран долучився до викрадення й розстрілу .
У 1803-1804 роках Талейран керував реорганізацією політичних одиниць, з яких складалася Священна Римська імперія. Ця реформа відома в історії як Німецька медіатизація.
1805 року міністр взяв участь у підписанні Пресбурзького миру, а у 1807 — Тільзитського миру.
Перехід на бік Бурбонів
Ще під час Першої Імперії Талейран почав брати хабарі від ворожих Франції держав. Надалі він допоміг реставрації Бурбонів у Франції. На Віденському конгресі захищав інтереси нового французького короля, але при цьому відстоював французьку буржуазію. Він висунув принцип легітимізму (визнання історичного права династій на вирішення основних принципів державного ладу) для обґрунтування та захисту територіальних інтересів Франції, які полягали у збереженні кордонів 1 січня 1792 року. Також Талейран намагався не допустити розширення території Пруссії. Цей принцип, утім, не був підтриманий, бо суперечив планам тієї ж Пруссії та Російської імперії.
Після 1815 року Талейран відійшов від дипломатичної діяльності на 15 років. Після революції 1830 року він увійшов до уряду Луї-Філіппа, а пізніше був призначений послом у Великій Британії (1830—1834). На цій посаді сприяв зближенню Королівства Франція й Великої Британії та віддалення від Об'єднаного королівства Нідерландів. При визначенні державного кордону Бельгії Талейран за хабар включив Антверпен у склад цієї держави. Але скандал, що невдовзі вибухнув, змусив дипломата узяти відставку.
Талейран помер 17 травня 1838 року у віці 84 роки. Він похований у своєму розкішному маєтку Валансе в долині Луари. На могилі написано:
Тут покоїться тіло Шарля Моріса де Талейран-Перігора, принца Талейрана, герцога Діно, що народився в Парижі 2 лютого 1754 року та помер там же 17 травня 1838 року».
Ставлення до Талейрана
Оточення високо оцінювало дипломатичний талант Талейрана, але його безпринципність та схильність до корупції стала легендою. Наполеон Бонапарт так оцінював свого міністра:
Це талановита людина, але з ним можна мати справу тільки за гроші. Королі баварський і вюртембергський стільки разів звертались до мене із скаргами на його жадібність, що якби не його дипломатичний хист, я б ще раніше відібрав у нього міністерський портфель.
Також була відомою схильність Талейрана у всьому отримувати вигоду. Коли він помер, у вищих станах французького суспільства жартували:
«Талейран помер? А з якого боку йому це вигідно?»
Наполеон у своєму щоденнику записав:
Джерела
- В. І. Головченко. Талейран Шарль Моріс // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Тарле, Евгений Викторович|Тарле Е. В. . М.:, 1939 (Исправленное издание: 1948. Переиздания: 1957, 1962; М.: Высшая школа, 1992. )
- Борисов Ю. В. Шарль Морис Талейран. М., 1986
- Лодей Д. Талейран: главный министр Наполеона/ пер. с англ. И. В. Лобанова. М., АСТ, 2009
- Орлик О. В. Россия в международных отношениях. 1815—1829. М., 1998
- . Talleyrand (préface de François Mauriac), 4 volumes, Payot, 1930.
- Orieux, Jean (1970). Talleyrand ou Le Sphinx Incompris, Flammarion. .
- André Castellot, Perrin. Talleyrand, 1997 ;
- Duff Cooper. Talleyrand. Un seul maître: la France. Alvik Editions, 2002 ;
- Emmanuel de Waresquiel. Talleyrand. Le Prince immobile. Fayard, 2003.
Посилання
- Талейран-Периґор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (укр.)
- «Мистецтво вчасно зрадити». Шарль-Моріс Талейран і його епоха (укр.)
- Талейран на Віденському конгресі [ 22 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (фр.)
- Шарль Моріс де Талейран-Перігор — Історія життя великих людей [ 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мемуари Шарля Моріса де Талейран-Перігора [ 11 січня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мемуари Шарля Моріса де Талейран-Перігора [ 6 вересня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 1 грудня 2010.
- Корсиканец. Дневник жизни Наполеона в его собственных словах.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl Mo ris de Talejra n Perigo r fr Charles Maurice de Talleyrand Perigord 2 lyutogo 1754 17 travnya 1838 francuzkij politik i diplomat Brav uchast u Francuzkij revolyuciyi pracyuvav u dekilkoh uryadah krayini korolya Lyudovika XVI Napoleona Lyudovika XVIII ta dekilkoh inshih Otrimav viznannya sered suchasnikiv yak vitonchenij diplomat radnik ta intelektual Mav znachnij vpliv na francuzku diplomatiyu ta zagalnij hid yevropejskoyi istoriyi 19 storichchya Sharl Moris de Talejran Perigorfr Charles Maurice de Talleyrand PerigordSharl Moris de Talejran PerigorPrem yer ministr ta ministr inozemnih sprav Franciyi13 travnya 1814 26 veresnya 1815Poperednik Antuan Rene LaforeNastupnik Armand KolenkurMinistr inozemnih sprav Franciyi22 listopada 1799 9 serpnya 1807Poperednik Charlz Frederik RejngardNastupnik Zhan Batist ShampanyiMinistr inozemnih sprav Franciyi15 lipnya 1797 20 lipnya 1799Poperednik Sharl DelakruaNastupnik Charlz Frederik RejngardNarodivsya 2 lyutogo 1754 1754 02 02 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer 17 travnya 1838 1838 05 17 84 roki Parizh Korolivstvo FranciyaPohovanij Zamok ValanseVidomij yak politik diplomat katolickij svyashennik pismennik katolickij yepiskopGromadyanstvo FrancuzkeAlma mater Licej Sent LuyiPolitichna partiya nezalezhnij politikBatko dMati d 1 U shlyubi z Katerina GrandDiti Sharl de FlaoProfesiya DiplomatReligiya KatolicizmNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Mediafajli u VikishovishiStarij poryadokTalejran narodivsya 2 lyutogo 1754 roku v Parizhi u shlyahetnij ale nebagatij dvoryanskij sim yi Sharlya Danielya de Talejran Perigor 1734 1788 Predki majbutnogo diplomata pohodili vid Adalberta Perigorskogo vasala Gugo Kapeta Dyadko Talejrana u svij chas buv arhiyepiskopom Rejmskim a zgodom kardinalom i arhiyepiskopom Parizkim Sam Talejran opisuvav za jogo zh spogadami najshaslivishi roki svogo ditinstva proviv u mayetku svoyeyi prababi grafini Rosheshuar Mortemar yaka bula onuchkoyu vidomogo ministra finansiv Franciyi za korolya Lyudovika XIV Zhana Batista Kolbera Odnogo razu malenkij Sharl zalishenij bez naglyadu vpav iz komodu ta serjozno poshkodiv pravu nogu Imovirno sho same cya travma zavadila hlopcyu pov yazati svoye zhittya iz voyennoyu sluzhboyu Batki virishili sho sinu bilshe pidijde san svyashennosluzhitelya V nadiyi zrobiti Talejrana yepiskopom jogo viddali do koledzhu d Arkur v Parizhi a zgodom molodij dvoryanin postupiv u seminariyu Sen Syulpis de vchivsya z 1770 roku po 1773 rik Takozh Sharl navchavsya u Sorbonni pislya zakinchennya yakoyi otrimav stepin licenciata z teologiyi U 1779 roci Talejran stav svyashenikom 1788 roku Papa zatverdiv molodogo sluzhitelya yepiskopom Otenskim U 1780 roci Talejran staye Generalnim agentom Gallikanskoyi francuzkoyi cerkvi pri dvori Uprodovzh p yati rokiv vin buv neoficijnim Ministrom finansiv cerkvi razom iz Rajmonom de Buzhealonom arhiyepiskopom Ahenskim vidav majnom i finansami Gallikanskoyi cerkvi Velika Francuzka revolyuciyaU kvitni 1789 roku Talejrana bulo obrano deputatom vid duhovenstva u Generalni shtati 14 lipnya 1789 roku jogo vklyucheno v Konstitucijnij Komitet Nacionalnoyi asambleyi Vin brav uchast u napisanni Deklaraciyi prav lyudini i gromadyanina i visunuv proekt Gromadyanskoyi konstituciyi duhovenstva sho peredbachala nacionalizaciyu cerkvi 14 lipnya 1790 roku Talejran vidsluzhiv urochistu mesu na chest Svyata Federaciyi pered vivtarem sporudzhenim posered Marsovogo polya Togo zh roku yepiskop zaproponuvav vprovaditi svyato Dnya Vzyattya Bastiliyi sho suttyevo pidvishilo jogo populyarnist Desho piznishe korol zadovolniv jogo prohannya pro vidstavku z posta yepiskopa Otenskogo Sam Talejran na starosti komentuvav ce tak Vsya moya molodist bula prisvyachena profesiyi dlya yakoyi ya ne buv narodzhenij Pershoyu ugodoyu na mizhnarodnomu rivni do yakoyi doluchivsya Talejran bulo rishennya pro pidgotovku i ozbroyennya 27 korabliv dlya ispanskogo flotu Za neyi vin otrimav dosit solidnu vinagorodu 100 tisyach dolariv vid ispanskogo posla U 1792 roci Talejran dvichi yizdiv u Korolivstvo Velikoyi Britaniyi dlya neoficijnih peregovoriv pro vidvernennya vijni ale jogo sprobi ne uvinchalisya uspihom U veresni Talejran opinivsya u Velikij Britaniyi yakraz pered chergovim spalahom masovogo teroru V grudni u Franciyi na nogo yak na aristokrata vidali order na aresht Diplomat peredbachlivo zalishivsya za kordonom 1794 roku zgidno z dekretom Pitta francuzkomu yepiskopu dovelosya pokinuti Korolivstvo Velikoyi Britaniyi Vin virushiv do Spoluchenih Shtativ Ameriki de zaroblyav na zhittya finansovimi operaciyami ta torgivleyu neruhomistyu Direktoriya ta ImperiyaPislya 9 termidora ta povalennya Maksimiliana Robesp yera Talejran viklopotav povernennya na batkivshinu Jomu vdalosya povernutisya u veresni 1796 roku Nastupnogo roku jogo priznacheno ministrom zakordonnih sprav Novopriznachenij ministr zaminiv na cij posadi Sharlya Delakrua U politici Talejran zblizhuvavsya iz burzhuaziyeyu takozh vin zrobiv stavku na generala Bonaparta Voni stali blizkimi soyuznikami ministr dopomig generalu zdijsniti perevorot 18 bryumera 17 listopada 1799 roku Napoleon visoko ocinyuvav zdibnosti Talejrana zokrema kazav sho u nogo ye bagato z togo sho neobhidno dlya peregovoriv svitski maneri znannya dvoriv Yevropi vidome im ya ta neruhomist v risah oblichchya yaku nisho ne mozhe zminiti V epohu Imperiyi Talejran doluchivsya do vikradennya j rozstrilu U 1803 1804 rokah Talejran keruvav reorganizaciyeyu politichnih odinic z yakih skladalasya Svyashenna Rimska imperiya Cya reforma vidoma v istoriyi yak Nimecka mediatizaciya 1805 roku ministr vzyav uchast u pidpisanni Presburzkogo miru a u 1807 Tilzitskogo miru Perehid na bik BurbonivShe pid chas Pershoyi Imperiyi Talejran pochav brati habari vid vorozhih Franciyi derzhav Nadali vin dopomig restavraciyi Burboniv u Franciyi Na Videnskomu kongresi zahishav interesi novogo francuzkogo korolya ale pri comu vidstoyuvav francuzku burzhuaziyu Vin visunuv princip legitimizmu viznannya istorichnogo prava dinastij na virishennya osnovnih principiv derzhavnogo ladu dlya obgruntuvannya ta zahistu teritorialnih interesiv Franciyi yaki polyagali u zberezhenni kordoniv 1 sichnya 1792 roku Takozh Talejran namagavsya ne dopustiti rozshirennya teritoriyi Prussiyi Cej princip utim ne buv pidtrimanij bo superechiv planam tiyeyi zh Prussiyi ta Rosijskoyi imperiyi Pislya 1815 roku Talejran vidijshov vid diplomatichnoyi diyalnosti na 15 rokiv Pislya revolyuciyi 1830 roku vin uvijshov do uryadu Luyi Filippa a piznishe buv priznachenij poslom u Velikij Britaniyi 1830 1834 Na cij posadi spriyav zblizhennyu Korolivstva Franciya j Velikoyi Britaniyi ta viddalennya vid Ob yednanogo korolivstva Niderlandiv Pri viznachenni derzhavnogo kordonu Belgiyi Talejran za habar vklyuchiv Antverpen u sklad ciyeyi derzhavi Ale skandal sho nevdovzi vibuhnuv zmusiv diplomata uzyati vidstavku Talejran pomer 17 travnya 1838 roku u vici 84 roki Vin pohovanij u svoyemu rozkishnomu mayetku Valanse v dolini Luari Na mogili napisano Tut pokoyitsya tilo Sharlya Morisa de Talejran Perigora princa Talejrana gercoga Dino sho narodivsya v Parizhi 2 lyutogo 1754 roku ta pomer tam zhe 17 travnya 1838 roku Zamok Valanse yakij nalezhav TalejranuStavlennya do TalejranaOtochennya visoko ocinyuvalo diplomatichnij talant Talejrana ale jogo bezprincipnist ta shilnist do korupciyi stala legendoyu Napoleon Bonapart tak ocinyuvav svogo ministra Ce talanovita lyudina ale z nim mozhna mati spravu tilki za groshi Koroli bavarskij i vyurtembergskij stilki raziv zvertalis do mene iz skargami na jogo zhadibnist sho yakbi ne jogo diplomatichnij hist ya b she ranishe vidibrav u nogo ministerskij portfel Takozh bula vidomoyu shilnist Talejrana u vsomu otrimuvati vigodu Koli vin pomer u vishih stanah francuzkogo suspilstva zhartuvali Talejran pomer A z yakogo boku jomu ce vigidno Napoleon u svoyemu shodenniku zapisav Oblichchya Talejrana nastilki nepronikne sho absolyutno nemozhlivo zrozumiti jogo Lann i Myurat zhartuvali sho yaksho vin rozmovlyaye z Vami a cej chas hto nebud zzadu daye jomu stusana za jogo oblichchyam Vi ne viznachite ce DzherelaV I Golovchenko Talejran Sharl Moris Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Tarle Evgenij Viktorovich Tarle E V M 1939 Ispravlennoe izdanie 1948 Pereizdaniya 1957 1962 M Vysshaya shkola 1992 ISBN 5 06 002500 4 Borisov Yu V Sharl Moris Talejran M 1986 Lodej D Talejran glavnyj ministr Napoleona per s angl I V Lobanova M AST 2009 ISBN 5 403 00973 7 Orlik O V Rossiya v mezhdunarodnyh otnosheniyah 1815 1829 M 1998 Talleyrand preface de Francois Mauriac 4 volumes Payot 1930 Orieux Jean 1970 Talleyrand ou Le Sphinx Incompris Flammarion ISBN 2 08 067674 1 Andre Castellot Perrin Talleyrand 1997 Duff Cooper Talleyrand Un seul maitre la France Alvik Editions 2002 Emmanuel de Waresquiel Talleyrand Le Prince immobile Fayard 2003 PosilannyaTalejran Perigor Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 ukr Mistectvo vchasno zraditi Sharl Moris Talejran i jogo epoha ukr Talejran na Videnskomu kongresi 22 travnya 2008 u Wayback Machine angl fr Sharl Moris de Talejran Perigor Istoriya zhittya velikih lyudej 9 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Memuari Sharlya Morisa de Talejran Perigora 11 sichnya 2008 u Wayback Machine ros Memuari Sharlya Morisa de Talejran Perigora 6 veresnya 2008 u Wayback Machine fr PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Arhiv originalu za 19 serpnya 2012 Procitovano 1 grudnya 2010 Korsikanec Dnevnik zhizni Napoleona v ego sobstvennyh slovah