«Свобода, що веде народ» (фр. La Liberté guidant le peuple) — картина французького художника Ежена Делакруа. Картина присвячена липневій революції 1830 року, яка повалила уряд короля Карла X. Жінка, зображена в центрі картини, має втілювати Свободу, яка веде за собою людей через тіла загиблих. Вона також тримає прапор-триколор Французької революції в одній руці і рушницю в іншій. Ця картина і образ Свободи створений Делакруа став культовим і зайняв провідне місце у французькій та інших культурах.
Ежен Делакруа |
Свобода, що веде народ, 1830 |
La Liberté guidant le peuple |
Полотно, олія. 260 × 325 |
Лувр, Париж |
Історичні дані
Делакруа створив цю картину восени 1830 року, а вперше її експонували на виставці у травні 1831. Центральним образом картини змальована Свобода, втілення Маріанни — своєрідний символ Французької нації, а також як алегорична фігура богині та привабливої жінки з оголеними грудьми. Мистецькі критики — сучасники Делакруа, однак, віднеслися до такого зображення Маріанни не зовсім схвально. Для Свободи насип трупів загиблих революціонерів служить свого роду п'єдесталом, з якого вона босоніж крокує вперед. Маріанна також носить фригійський ковпак — символ свободи під час Французької революції 1789 року. На картині також присутні інші персонажі — представники різних соціальних класів. Деякі критики, зокрема, вказують на образ молодого чоловіка в циліндрі — представника буржуазії, який як вважалось був автопортретом Делакруа. Поруч є також інший відомий образ хлопчика, який тримає пістолети — цей образ перекликається з образом Гавроша з роману Віктора Гюго «Знедолені».
Свого часу французький уряд придбав живопис за 3 000 франків з наміром показу його в тронному залі резиденції короля Луї-Філіппа, щоб нагадувати йому про Липневу революцію, за допомоги якої він прийшов до влади. Цей план, однак не був здійснений — картину вивісили спочатку в музеї палацу, а пізніше зовсім зняли. Делакруа дозволили відправити живопис на певний час до своєї тітки на збереження. Картину також експонували певний час у 1848 році а пізніше в мистецькому салоні 1855 року. У 1874 році картину помістили в Луврі, де вона перебуває й на сьогодні.
У 1999 році «Свобода» здійснила переліт на борту Ейрбас Білуга з Парижа на виставку в Токіо через Бахрейн та Калькутти за 20 годин. Розміри полотна — 2,99 метрів у висоту на 3,62 метрів в довжину — були занадто великі для Боїнга 747. Транспортування здійснювалося у вертикальному положенні в ізотермічної барокамері, захищеної від вібрації.
7 лютого 2013 року відвідувачка музею перед його закриттям списала нижню частину полотна маркером, після чого була затримана. 8 лютого експозицію музею закрили для відвідування і реставратори відновили картину, на що знадобилося менше двох годин.
Примітки
- Во Франции задержана женщина, исписавшая маркером картину Делакруа «Свобода на баррикадах» - Газета.Ru | Новости культуры. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. (рос.)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Liberty Leading the People |
- Prideaux, Tom, etc. (1972). The World of Delacroix. United States: Time Life. (англ.)
- Toussaint, Hélene, (1982). La Liberté guidant le peuple de Delacroix. Paris: Editions de la Réunion des Musées Nationaux. (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svoboda sho vede narod fr La Liberte guidant le peuple kartina francuzkogo hudozhnika Ezhena Delakrua Kartina prisvyachena lipnevij revolyuciyi 1830 roku yaka povalila uryad korolya Karla X Zhinka zobrazhena v centri kartini maye vtilyuvati Svobodu yaka vede za soboyu lyudej cherez tila zagiblih Vona takozh trimaye prapor trikolor Francuzkoyi revolyuciyi v odnij ruci i rushnicyu v inshij Cya kartina i obraz Svobodi stvorenij Delakrua stav kultovim i zajnyav providne misce u francuzkij ta inshih kulturah Ezhen DelakruaSvoboda sho vede narod 1830La Liberte guidant le peuplePolotno oliya 260 325Luvr ParizhIstorichni daniDelakrua stvoriv cyu kartinu voseni 1830 roku a vpershe yiyi eksponuvali na vistavci u travni 1831 Centralnim obrazom kartini zmalovana Svoboda vtilennya Marianni svoyeridnij simvol Francuzkoyi naciyi a takozh yak alegorichna figura bogini ta privablivoyi zhinki z ogolenimi grudmi Mistecki kritiki suchasniki Delakrua odnak vidneslisya do takogo zobrazhennya Marianni ne zovsim shvalno Dlya Svobodi nasip trupiv zagiblih revolyucioneriv sluzhit svogo rodu p yedestalom z yakogo vona bosonizh krokuye vpered Marianna takozh nosit frigijskij kovpak simvol svobodi pid chas Francuzkoyi revolyuciyi 1789 roku Na kartini takozh prisutni inshi personazhi predstavniki riznih socialnih klasiv Deyaki kritiki zokrema vkazuyut na obraz molodogo cholovika v cilindri predstavnika burzhuaziyi yakij yak vvazhalos buv avtoportretom Delakrua Poruch ye takozh inshij vidomij obraz hlopchika yakij trimaye pistoleti cej obraz pereklikayetsya z obrazom Gavrosha z romanu Viktora Gyugo Znedoleni Svogo chasu francuzkij uryad pridbav zhivopis za 3 000 frankiv z namirom pokazu jogo v tronnomu zali rezidenciyi korolya Luyi Filippa shob nagaduvati jomu pro Lipnevu revolyuciyu za dopomogi yakoyi vin prijshov do vladi Cej plan odnak ne buv zdijsnenij kartinu vivisili spochatku v muzeyi palacu a piznishe zovsim znyali Delakrua dozvolili vidpraviti zhivopis na pevnij chas do svoyeyi titki na zberezhennya Kartinu takozh eksponuvali pevnij chas u 1848 roci a piznishe v misteckomu saloni 1855 roku U 1874 roci kartinu pomistili v Luvri de vona perebuvaye j na sogodni U 1999 roci Svoboda zdijsnila perelit na bortu Ejrbas Biluga z Parizha na vistavku v Tokio cherez Bahrejn ta Kalkutti za 20 godin Rozmiri polotna 2 99 metriv u visotu na 3 62 metriv v dovzhinu buli zanadto veliki dlya Boyinga 747 Transportuvannya zdijsnyuvalosya u vertikalnomu polozhenni v izotermichnoyi barokameri zahishenoyi vid vibraciyi 7 lyutogo 2013 roku vidviduvachka muzeyu pered jogo zakrittyam spisala nizhnyu chastinu polotna markerom pislya chogo bula zatrimana 8 lyutogo ekspoziciyu muzeyu zakrili dlya vidviduvannya i restavratori vidnovili kartinu na sho znadobilosya menshe dvoh godin PrimitkiVo Francii zaderzhana zhenshina ispisavshaya markerom kartinu Delakrua Svoboda na barrikadah Gazeta Ru Novosti kultury Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Procitovano 10 lyutogo 2013 ros LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Liberty Leading the PeoplePrideaux Tom etc 1972 The World of Delacroix United States Time Life angl Toussaint Helene 1982 La Liberte guidant le peuple de Delacroix Paris Editions de la Reunion des Musees Nationaux fr