Генералі́симус (лат. Generalissimo, generalissimus — найголовніший) — вище військове звання в багатьох країнах.
Історично це звання надавалося полководцям, що командували в ході війни декількома, частіше союзними, арміями, а в деяких випадках державним діячам або особам з сімей царських династій як почесне звання.
Історія
Вперше звання генералісимус було присвоєне в 1569 у Франції королем Карлом IX своєму братові герцогові Анжуйському (згодом королю Генріху III).
Пізніше титул генералісимуса мали:
- Священна Римська імперія:
- — граф А.Валленштайн (1583-1634).
У Російській імперії військове звання генералісимус вперше було присвоєне воєводі А. С. Шеіну (1662—1700). Офіційно введене в Росії, як вище військове звання Статутом військовим 1716 року.
- 12 травня 1727 було присвоєне князеві О. Д. Меншикову (1673—1729),
- 11 листопада 1740 — принцові Антону Ульріху Брауншвейзькому (1714—1774) і
- 28 жовтня 1799 О. В. Суворову (1729-1800).
У Радянському Союзі існувало звання Генералісимус Радянського Союзу в період з 1945 по 1991 рік і було присвоєно тільки Й. В. Сталіну.
Звання Генералісимус Чеченської Республіки Ічкерія було затверджене 23 грудня 1996 року парламентом ЧРІ.
- Джохар Дудаєв — присвоєно 23 грудня 1996 року посмертно.
- Аслан Масхадов — присвоєно 15 вересня 2005 року посмертно.
- Шаміль Басаєв — присвоєно 3 жовтня 2007 року посмертно.
- Іспанія
- Хуан Австрійський
- Мануель Годой — 1804,
- Франсіско Франко — 1936,
- — 1939.
- Китай
- імператор Юань Шикай
- Сунь Ятсен
- Чжан Цзолінь
- Чан Кайші
Всього у світі титул мали близько 50 людей.
Список найвідоміших Генералісимусів, що здобули звання (титул) за заслуги у війнах
# | Держава | Фото | Ім'я (роки життя) | Військова біографія | Дата присвоєння звання |
---|---|---|---|---|---|
1 | Священна Римська імперія | Альбрехт Валленштейн (24 вересня 1583 — 25 лютого 1634) | Імперський полководець богемського походження, герцог Фридландський та Мекленбурзький, князь Заганський, генералісимус, адмірал флоту, один з головнокомандувачів військ Священної Римської імперії під час Тридцятирічної війни (1618—1648) | 1625 | |
2 | Швеція | Карл X Густав (8 листопада 1622 — 13 лютого 1660) | шведський король (1654-1660), генералісимус шведської армії. Учасник Другої Північної війни, Шведського потопу та Дансько-шведської війни | січень 1648 | |
3 | Англія/ Голландська республіка | Джон Черчилль (26 травня 1650 — 16 червня 1722) | англійський полководець і політичний діяч, генерал-капітан, генералісимус Голландської республіки, 1-й герцог Мальборо. Учасник придушення повстання Монмута, війни Аугсбурзької ліги, війни за іспанську спадщину. У військових мав прізвисько «Капрал Джон» | 1702 | |
4 | Швеція | Фредерік I (17 квітня 1676 — 25 березня 1751) | шведський король (1720-1751), генералісимус шведської армії. Учасник війн за австрійську спадщину та Російсько-шведської війни | 1716 | |
5 | Російська імперія | Меншиков Олександр Данилович (6 (16) листопада 1673 — 12 (23) листопада 1729) | російський державний і військовий діяч, князь (1707), генерал-фельдмаршал (1709), генералісимус, адмірал Російського імператорського флоту. Перший голова Санкт-Петербурзької губернії (1703—1724, 1725—1727) і Військової колегії (1719—1724, 1726—1727). Фаворит московського царя Петра І. Учасник Азовських походів, Великої Північної війни | 12 травня 1727 | |
6 | Португалія | Вільгельм Шаумбург-Ліппе (9 січня 1724 — 10 вересня 1777) | німецький політичний та військовий діяч, визначний військовий теоретик, правитель графства Шаумбург-Ліппе (1748—1777), полководець Семирічної війни, генерал-фельдцейхмейстер курфюрства Брауншвейг-Люнебург і генерал-фельдмаршал Великої Британії, маршал-генерал Португалії (1762). Розробник полемологічної теорії «чистої оборонної війни». | 1762 | |
7 | Російська імперія | Суворов Олександр Васильович (13 (24) листопада 1729 — 6 (18) травня 1800) | російський полководець, один із засновників російської військової справи, генералісимус російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських та сардинських військ. Граф Римницький (1789), князь Італійський (1799). Учасник Семирічної, Російсько-турецьких (1768—1774) і (1787—1792) років та Французьких революційних війн. Організатором придушень національно-визвольних повстань, зокрема Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка, які відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду | 28 жовтня 1799 | |
8 | Швеція | Карл XIV (26 січня 1763 — 8 березня 1844) | французький військовий, маршал Франції (1804), король Швеції та Норвегії (1818–1844), також принц Суверенного князівства Понтекорво у південно-центральній Італії з 1806 по 1810 роки. Тривалий час служив у французькій армії. Входив у близьке коло найталановитіших генералів Наполеона. 1810 року був обраний шведським Риксдагом престолонаслідником бездітного короля Карла XIII під ім'ям Карл XIV, генералісимус шведської армії. Учасник Французьких революційних, Наполеонівських воєн та Шведсько-норвезької війн | 20 жовтня 1810 | |
9 | Венесуела | Франсіско де Міранда (28 березня 1750 — 14 липня 1816) | венесуельський політичний та військовий діяч, національний герой Венесуели і революціонер, генералісимус, борець за незалежність Венесуели і США, письменник. Брав участь в Американській революційній війні, Французькій революції та іспано-американських війнах за незалежність. Він вважається предтечею звільнення Південної Америки від Іспанської імперії і залишається відомим як «Перший Універсал Венесуели» та «Великий Універсал Америки» | 1812 | |
10 | Австрійська імперія | Карл Шварценберг (15 квітня 1771 — 15 жовтня 1820) | австрійський воєначальник, князь Шварценберг, ландграф Клеттгау, граф Зульц, австрійський , генералісимус і президент гофкрігсрату (з 1814 року). Учасник Французьких революційних і Наполеонівських воєн. Головнокомандувач союзних військ у битві народів під Лейпцигом | 1813 | |
11 | Перу | Хосе де Сан-Мартін (25 лютого 1778 — 17 серпня 1850) | аргентинський революціонер, генерал аргентинської армії, генералісимус Перу, лібертадорес, національний герой Аргентини і Перу. Учасник Апельсинової і Наполеонівських воєн. Один з керівників війни за незалежність іспанських колоній в Америці: Аргентини, Чилі та Перу | 1821 | |
12 | Франція | Жозеф Жоффр (12 січня 1852 — 3 січня 1931) | французький воєначальник, головнокомандувач французької армії (1914—1916), генералісимус, маршал Франції (1916). Учасник французько-прусської, французько-китайської та Першої світової воєн. Один з основним полководців у Першій світовій війні. Найбільш відомий за перемогу в стратегічно важливій битві на Марні в 1914. Мав популярне прізвисько Татко Жоффр | 1914 | |
13 | Франція | Фердинанд Фош (2 жовтня 1851 — 20 березня 1929) | французький воєначальник, маршал Франції (1918), генералісимус. Учасник французько-прусської війни. Під час І світової війни командир корпусу, начальник Генерального штабу (1917). Голова Військового комітету союзників (1918), голова вищої Військової Ради, маршал Польщі (1923). Учасник французько-прусської та Першої світової воєн | 1918 | |
14 | Республіка Китай | Чан Кайші (31 жовтня 1887 — 5 квітня 1975) | китайський політичний, державний та військовий діяч; президент Китайської Республіки, президент Гоміндану (1925—1975), головнокомандувач збройних сил Китаю, маршал і генералісимус. Учасник Синьхайської революції, Північного походу, Китайсько-тибетської війни, , Японсько-китайської, Громадянської та Другої світової війн | 1926 | |
15 | Іспанія | Франсіско Франко (4 грудня 1892 — 20 листопада 1975) | іспанський політичний, державний і політичний діяч, диктатор (каудильйо) у 1936-1975, генералісимус. Учасник Іспано-франко-марокканської, Громадянської та війни Іфні | 1936 | |
16 | СРСР | Сталін Йосип Віссаріонович (18 грудня 1878 — 5 березня 1953) | радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941–1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей | 27 червня 1945 |
Див. також
Джерела
- Генералісимус [ 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]// Енциклопедія сучасної України
Посилання
- Генералісимус [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Generali simus lat Generalissimo generalissimus najgolovnishij vishe vijskove zvannya v bagatoh krayinah Pershij generalisimus gercog Anzhujskij zgodom francuzkij korol Genrih III Generalisimus Suvorov O V Rosiya Generalisimus Lyudovik II Burbon Konde Franciya Generalisimus Chan Kajshi Kitaj Generalisimus Franko Ispaniya Istorichno ce zvannya nadavalosya polkovodcyam sho komanduvali v hodi vijni dekilkoma chastishe soyuznimi armiyami a v deyakih vipadkah derzhavnim diyacham abo osobam z simej carskih dinastij yak pochesne zvannya IstoriyaVpershe zvannya generalisimus bulo prisvoyene v 1569 u Franciyi korolem Karlom IX svoyemu bratovi gercogovi Anzhujskomu zgodom korolyu Genrihu III Piznishe titul generalisimusa mali Franciya vikont Anri de Tyurenn 1611 1675 princ L Konde 1621 1686 gercog de Villar 1653 1734 graf Moric Saksonskij 1696 1750 gercog Zhan de Dyu Sult 1769 1851 Avstriya knyaz Rajmund Montekukkoli 1609 1680 princ Yevgen Savojskij 1663 1736 graf L Daun 1705 1766 ercgercog Karl 1771 1847 knyaz Karl Shvarcenberg 1771 1820 Svyashenna Rimska imperiya graf A Vallenshtajn 1583 1634 Britanska imperiya Dzhon Cherchil gercog Malboro Rosijska imperiya U Rosijskij imperiyi vijskove zvannya generalisimus vpershe bulo prisvoyene voyevodi A S Sheinu 1662 1700 Oficijno vvedene v Rosiyi yak vishe vijskove zvannya Statutom vijskovim 1716 roku 12 travnya 1727 bulo prisvoyene knyazevi O D Menshikovu 1673 1729 11 listopada 1740 princovi Antonu Ulrihu Braunshvejzkomu 1714 1774 i 28 zhovtnya 1799 O V Suvorovu 1729 1800 SRSR U Radyanskomu Soyuzi isnuvalo zvannya Generalisimus Radyanskogo Soyuzu v period z 1945 po 1991 rik i bulo prisvoyeno tilki J V Stalinu Chechenska Respublika Ichkeriya Zvannya Generalisimus Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya bulo zatverdzhene 23 grudnya 1996 roku parlamentom ChRI Dzhohar Dudayev prisvoyeno 23 grudnya 1996 roku posmertno Aslan Mashadov prisvoyeno 15 veresnya 2005 roku posmertno Shamil Basayev prisvoyeno 3 zhovtnya 2007 roku posmertno Ispaniya Huan Avstrijskij Manuel Godoj 1804 Fransisko Franko 1936 1939 Kitaj imperator Yuan Shikaj Sun Yatsen Chzhan Czolin Chan Kajshi Korejska imperiya imperator Kodzhon Imperator Sundzhon Yaponska imperiya imperator Mucuhito imperator Josihi to imperator Hirohi to Papska derzhava Chezare Bordzhia Vsogo u sviti titul mali blizko 50 lyudej Spisok najvidomishih Generalisimusiv sho zdobuli zvannya titul za zaslugi u vijnah Derzhava Foto Im ya roki zhittya Vijskova biografiya Data prisvoyennya zvannya 1 Svyashenna Rimska imperiya Albreht Vallenshtejn 24 veresnya 1583 25 lyutogo 1634 Imperskij polkovodec bogemskogo pohodzhennya gercog Fridlandskij ta Meklenburzkij knyaz Zaganskij generalisimus admiral flotu odin z golovnokomanduvachiv vijsk Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi pid chas Tridcyatirichnoyi vijni 1618 1648 1625 2 Shveciya Karl X Gustav 8 listopada 1622 13 lyutogo 1660 shvedskij korol 1654 1660 generalisimus shvedskoyi armiyi Uchasnik Drugoyi Pivnichnoyi vijni Shvedskogo potopu ta Dansko shvedskoyi vijni sichen 1648 3 Angliya Gollandska respublika Dzhon Cherchill 26 travnya 1650 16 chervnya 1722 anglijskij polkovodec i politichnij diyach general kapitan generalisimus Gollandskoyi respubliki 1 j gercog Malboro Uchasnik pridushennya povstannya Monmuta vijni Augsburzkoyi ligi vijni za ispansku spadshinu U vijskovih mav prizvisko Kapral Dzhon 1702 4 Shveciya Frederik I 17 kvitnya 1676 25 bereznya 1751 shvedskij korol 1720 1751 generalisimus shvedskoyi armiyi Uchasnik vijn za avstrijsku spadshinu ta Rosijsko shvedskoyi vijni 1716 5 Rosijska imperiya Menshikov Oleksandr Danilovich 6 16 listopada 1673 12 23 listopada 1729 rosijskij derzhavnij i vijskovij diyach knyaz 1707 general feldmarshal 1709 generalisimus admiral Rosijskogo imperatorskogo flotu Pershij golova Sankt Peterburzkoyi guberniyi 1703 1724 1725 1727 i Vijskovoyi kolegiyi 1719 1724 1726 1727 Favorit moskovskogo carya Petra I Uchasnik Azovskih pohodiv Velikoyi Pivnichnoyi vijni 12 travnya 1727 6 Portugaliya Vilgelm Shaumburg Lippe 9 sichnya 1724 10 veresnya 1777 nimeckij politichnij ta vijskovij diyach viznachnij vijskovij teoretik pravitel grafstva Shaumburg Lippe 1748 1777 polkovodec Semirichnoyi vijni general feldcejhmejster kurfyurstva Braunshvejg Lyuneburg i general feldmarshal Velikoyi Britaniyi marshal general Portugaliyi 1762 Rozrobnik polemologichnoyi teoriyi chistoyi oboronnoyi vijni 1762 7 Rosijska imperiya Suvorov Oleksandr Vasilovich 13 24 listopada 1729 6 18 travnya 1800 rosijskij polkovodec odin iz zasnovnikiv rosijskoyi vijskovoyi spravi generalisimus rosijskih nazemnih ta morskih sil general feldmarshal avstrijskih ta sardinskih vijsk Graf Rimnickij 1789 knyaz Italijskij 1799 Uchasnik Semirichnoyi Rosijsko tureckih 1768 1774 i 1787 1792 rokiv ta Francuzkih revolyucijnih vijn Organizatorom pridushen nacionalno vizvolnih povstan zokrema Koliyivshini v Pravoberezhnij Ukrayini j povstannya Kostyushka yaki vidznachalisya zhorstokistyu ta mali oznaki genocidu 28 zhovtnya 1799 8 Shveciya Karl XIV 26 sichnya 1763 8 bereznya 1844 francuzkij vijskovij marshal Franciyi 1804 korol Shveciyi ta Norvegiyi 1818 1844 takozh princ Suverennogo knyazivstva Pontekorvo u pivdenno centralnij Italiyi z 1806 po 1810 roki Trivalij chas sluzhiv u francuzkij armiyi Vhodiv u blizke kolo najtalanovitishih generaliv Napoleona 1810 roku buv obranij shvedskim Riksdagom prestolonaslidnikom bezditnogo korolya Karla XIII pid im yam Karl XIV generalisimus shvedskoyi armiyi Uchasnik Francuzkih revolyucijnih Napoleonivskih voyen ta Shvedsko norvezkoyi vijn 20 zhovtnya 1810 9 Venesuela Fransisko de Miranda 28 bereznya 1750 14 lipnya 1816 venesuelskij politichnij ta vijskovij diyach nacionalnij geroj Venesueli i revolyucioner generalisimus borec za nezalezhnist Venesueli i SShA pismennik Brav uchast v Amerikanskij revolyucijnij vijni Francuzkij revolyuciyi ta ispano amerikanskih vijnah za nezalezhnist Vin vvazhayetsya predtecheyu zvilnennya Pivdennoyi Ameriki vid Ispanskoyi imperiyi i zalishayetsya vidomim yak Pershij Universal Venesueli ta Velikij Universal Ameriki 1812 10 Avstrijska imperiya Karl Shvarcenberg 15 kvitnya 1771 15 zhovtnya 1820 avstrijskij voyenachalnik knyaz Shvarcenberg landgraf Klettgau graf Zulc avstrijskij generalisimus i prezident gofkrigsratu z 1814 roku Uchasnik Francuzkih revolyucijnih i Napoleonivskih voyen Golovnokomanduvach soyuznih vijsk u bitvi narodiv pid Lejpcigom 1813 11 Peru Hose de San Martin 25 lyutogo 1778 17 serpnya 1850 argentinskij revolyucioner general argentinskoyi armiyi generalisimus Peru libertadores nacionalnij geroj Argentini i Peru Uchasnik Apelsinovoyi i Napoleonivskih voyen Odin z kerivnikiv vijni za nezalezhnist ispanskih kolonij v Americi Argentini Chili ta Peru 1821 12 Franciya Zhozef Zhoffr 12 sichnya 1852 3 sichnya 1931 francuzkij voyenachalnik golovnokomanduvach francuzkoyi armiyi 1914 1916 generalisimus marshal Franciyi 1916 Uchasnik francuzko prusskoyi francuzko kitajskoyi ta Pershoyi svitovoyi voyen Odin z osnovnim polkovodciv u Pershij svitovij vijni Najbilsh vidomij za peremogu v strategichno vazhlivij bitvi na Marni v 1914 Mav populyarne prizvisko Tatko Zhoffr 1914 13 Franciya Ferdinand Fosh 2 zhovtnya 1851 20 bereznya 1929 francuzkij voyenachalnik marshal Franciyi 1918 generalisimus Uchasnik francuzko prusskoyi vijni Pid chas I svitovoyi vijni komandir korpusu nachalnik Generalnogo shtabu 1917 Golova Vijskovogo komitetu soyuznikiv 1918 golova vishoyi Vijskovoyi Radi marshal Polshi 1923 Uchasnik francuzko prusskoyi ta Pershoyi svitovoyi voyen 1918 14 Respublika Kitaj Chan Kajshi 31 zhovtnya 1887 5 kvitnya 1975 kitajskij politichnij derzhavnij ta vijskovij diyach prezident Kitajskoyi Respubliki prezident Gomindanu 1925 1975 golovnokomanduvach zbrojnih sil Kitayu marshal i generalisimus Uchasnik Sinhajskoyi revolyuciyi Pivnichnogo pohodu Kitajsko tibetskoyi vijni Yaponsko kitajskoyi Gromadyanskoyi ta Drugoyi svitovoyi vijn 1926 15 Ispaniya Fransisko Franko 4 grudnya 1892 20 listopada 1975 ispanskij politichnij derzhavnij i politichnij diyach diktator kaudiljo u 1936 1975 generalisimus Uchasnik Ispano franko marokkanskoyi Gromadyanskoyi ta vijni Ifni 1936 16 SRSR Stalin Josip Vissarionovich 18 grudnya 1878 5 bereznya 1953 radyanskij politichnij derzhavnij i vijskovij diyach gruzinskogo pohodzhennya Generalnij sekretar CK KPRS 1922 1953 Golova Radi Narodnih komisariv SRSR 1941 1953 generalisimus Radyanskogo Soyuzu 1945 Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi radyanskih agresij do Polshi Finlyandiyi Baltijskih krayin Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini ta Drugoyi svitovoyi vijn Odna iz najznachnishih i vodnochas najsuperechlivishih postatej HH stolittya ob yekt fanatichnogo kultu osobi diktator vinnij u porushenni fundamentalnih prav ta svobod lyudini masovih represiyah etnichnih chistkah sotnyah tisyach strat i golodi vnaslidok yakih zaginuli miljoni lyudej 27 chervnya 1945Div takozhMarshal Radyanskogo Soyuzu Spisok vishogo generalitetu zbrojnih sil SShA za zvannyami General armiyi SShA Spisok feldmarshaliv general feldmarshaliv Nimechchini Golovnij marshal FranciyiDzherelaGeneralisimus 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi UkrayiniPosilannyaGeneralisimus 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1