Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мануель Годой, маркіз Альварес де Фариа, герцог Алькудія (ісп. Manuel Godoy y Álvarez de Faria Sánchez Ríos Zarzosa; 12 травня 1767 — 7 жовтня 1851) — іспанський державний і політичний діяч, фаворит королеви Марії Луїзи та її чоловіка Карла IV, державний секретар (голова уряду), країни, фактично керував Іспанією від 1792 до 1808 року (за винятком періоду 1798—1801 років).
| Мануель Годой | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 15 листопада 1792 — 28 березня 1798 року | ||
| Монарх: | Карл IV | |
| Попередник: | Педро Абарка Аранда | |
| Наступник: | Франсіско Сааведра | |
| Ім'я при народженні: | ісп. Manuel Godoy y Álvarez de Faria[1] | |
| Народження: | 12 травня 1767[2][3][…] Бадахос, Естремадура, Іспанія | |
| Смерть: | 4 жовтня 1851[2][3][…] (84 роки) Париж, Франція[5] | |
| Поховання: | Пер-Лашез | |
| Країна: | Іспанія | |
| Шлюб: | d і d | |
| Діти: | d, d[6] і d[6] | |
| Нагороди: |   | |
| | ||
Біографія
Походив з бідної дворянської родини. 1784 року вступив на службу до гвардії, де звернув на себе увагу дружини інфанта Марії Луїзи. Невдовзі Годой став її коханцем й одночасно зміг стати другом її чоловіка, який 1788 року вступив на престол під іменем Карла IV.
1791 року Годой отримав пост генерал-ад'ютанта лейб-гвардії. 15 листопада 1792 року після виходу у відставку Аранди очолив іспанський уряд. З початком Революційних війн Австрія, Англія та Росія зажадали від Іспанії вступу до коаліції проти Франції. Годой намагався маневрувати між членами коаліції та Францією, що спричинило роздратування обох сторін. Після страти Людовика XVI 7 березня 1793 року Франція оголосила війну Іспанії. Невдачі у війні та страх перед своїм же союзником — Англією — змусили Годоя шукати миру з Францією. Результатом став укладений у липні 1795 року Базельський мир, відповідно до якого Іспанія поступалась французам Санто-Домінго. За ту угоду Годой отримав титул «князь миру».
Від 1795 року Годой дотримувався політики союзу з Францією й 27 липня 1796 року уклав військовий союз із Францією, що спричинило спустошувальну війну з Великою Британією. Та війна порушила сполучення з іспанськими колоніями в Америці та завдала величезних збитків економіці країни. Тим не менше сам Годой до 1797 року став одним із найзаможніших людей Іспанії, загальна вартість його власності перевищувала річний бюджет країни.
Одночасно Годой, занепокоєний впливом Франції, що посилювався, намагався зблизитись із Росією. Павло I спробував створити нову коаліцію проти Франції за участі тих же Англії, Австрії, а також Пруссії, натомість сам російський імператор у тому союзі не зайняв чітку позицію. Він спробував втягнути до коаліції й Іспанію, втім, не довіряючи відвертості Годоя та не отримавши від нього конкретної відповіді, 1799 року розірвав дипломатичні відносини з Іспанією за «пристрасть» до Франції. Однак до того моменту Годоя в уряді вже не було. В травні 1798 року під тиском камарильї, що використовувала народну ненависть до Годоя, він був змушений вийти у відставку.
Годой знову зайняв панівне становище в уряді та при дворі на початку 1801 року. В той час Наполеон схилив Годоя до укладення 21 березня 1801 року договору, відповідно до якого Іспанія за створення лялькового Етрурського королівства на чолі з зятем Карла IV відмовилась від претензій на Луїзіану й оголосив війну Португалії.
Годой був призначений головнокомандувачем іспанських військ і на чолі 60-тисячної армії 20 травня 1801 року виступив у похід, провівши успішну кампанію в Португалії (так звана апельсинова війна), що завершилась Бадахоським мирним договором.
1802 року було укладено Ам'єнський мир з Великою Британією, який після нетривалої перерви було розірвано, й після початку англо-французького конфлікту Іспанія була втягнута до нової війни з Великою Британією, незважаючи на спроби Годоя залишитись осторонь. 1803 року після розірвання Ам'єнського миру, Наполеон зажадав від Годоя допомоги проти Англії. Спроба Годоя зберегти нейтралітет була небажаною як для Франції, так і для Англії, що прагнула в якості друга чи ворога заволодіти Піренеями як плацдармом на Європейському континенті проти Франції.
Під тиском Наполеона 4 грудня 1804 року Іспанія оголосила війну Великій Британії. Результатом тієї війни стала загибель іспансько-французького флоту в Трафальгарській битві 21 жовтня 1805 року та фактичне підкорення Іспанії Наполеону.
Непокоячись за свою подальшу долю, Годой розпочав таємні перемовини з противником та в жовтні 1806 року закликав до війни проти Франції. Невдовзі, після низки перемог Наполеона наляканий розгромом Пруссії, Годой знову перекинувся на бік французів, а Іспанія формально залишилась союзницею Франції. 27 жовтня 1807 року Годой уклав з Францією договір про розділення Португалії між Францією й Іспанією, а особисто Годою була обіцяна південна частина Португалії для створення князівства.
Під приводом війни з Португалією Наполеон увів війська до Іспанії, маючи намір повалити Бурбонів. Потай отримуючи кошти від французького уряду, Годой допустив французькі війська до найважливіших фортець країни. Тим не менше, Наполеон вирішив використовувати народну ненависть до Годоя, а французькі газети почали розпалювати проти останнього кампанію.
Під час народних заворушень, що спалахнули 17—18 березня 1808 року, Годой зі значними труднощами зумів утекти. Втім Карл IV під тиском громадської думки пообіцяв передати Годоя до суду й віддав наказ про його арешт. 19 березня той був заарештований та ув'язнений. Його майно було конфісковано. Після вступу до Мадрида французьких військ (23 березня 1808 року) Годой за наказом Наполеона був засланий до Франції, в Байонну, де сприяв зреченню Карла IV.
Після зречення іспанського короля Годой був звільнений французами та жив у Римі. 1830 року переїхав до Парижа, де отримував незначну пенсію від французького двору. 1847 року йому повернули частину майна й дозволили повернутись до Іспанії.
Примітки
- https://www.lavanguardia.com/historiayvida/historia-contemporanea/20180207/47314334088/las-tres-mujeres-de-godoy.html
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Годой Мануэль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Алькудия, Мануэль де-Годой // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Годой Мануэль // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Посилання
- Ґодой // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мануель Годой
- Радянська історична енциклопедія [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manuel Godoj markiz Alvares de Faria gercog Alkudiya isp Manuel Godoy y Alvarez de Faria Sanchez Rios Zarzosa 12 travnya 1767 7 zhovtnya 1851 ispanskij derzhavnij i politichnij diyach favorit korolevi Mariyi Luyizi ta yiyi cholovika Karla IV derzhavnij sekretar golova uryadu krayini faktichno keruvav Ispaniyeyu vid 1792 do 1808 roku za vinyatkom periodu 1798 1801 rokiv Manuel Godoj Derzhavnij sekretar Ispaniyi 15 listopada 1792 28 bereznya 1798 roku Monarh Karl IV Poperednik Pedro Abarka Aranda Nastupnik Fransisko Saavedra Im ya pri narodzhenni isp Manuel Godoy y Alvarez de Faria 1 Narodzhennya 12 travnya 1767 1767 05 12 2 3 Badahos Estremadura IspaniyaSmert 4 zhovtnya 1851 1851 10 04 2 3 84 roki Parizh Franciya 5 Pohovannya Per LashezKrayina IspaniyaShlyub d i dDiti d d 6 i d 6 Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPohodiv z bidnoyi dvoryanskoyi rodini 1784 roku vstupiv na sluzhbu do gvardiyi de zvernuv na sebe uvagu druzhini infanta Mariyi Luyizi Nevdovzi Godoj stav yiyi kohancem j odnochasno zmig stati drugom yiyi cholovika yakij 1788 roku vstupiv na prestol pid imenem Karla IV 1791 roku Godoj otrimav post general ad yutanta lejb gvardiyi 15 listopada 1792 roku pislya vihodu u vidstavku Arandi ocholiv ispanskij uryad Z pochatkom Revolyucijnih vijn Avstriya Angliya ta Rosiya zazhadali vid Ispaniyi vstupu do koaliciyi proti Franciyi Godoj namagavsya manevruvati mizh chlenami koaliciyi ta Franciyeyu sho sprichinilo rozdratuvannya oboh storin Pislya strati Lyudovika XVI 7 bereznya 1793 roku Franciya ogolosila vijnu Ispaniyi Nevdachi u vijni ta strah pered svoyim zhe soyuznikom Angliyeyu zmusili Godoya shukati miru z Franciyeyu Rezultatom stav ukladenij u lipni 1795 roku Bazelskij mir vidpovidno do yakogo Ispaniya postupalas francuzam Santo Domingo Za tu ugodu Godoj otrimav titul knyaz miru Vid 1795 roku Godoj dotrimuvavsya politiki soyuzu z Franciyeyu j 27 lipnya 1796 roku uklav vijskovij soyuz iz Franciyeyu sho sprichinilo spustoshuvalnu vijnu z Velikoyu Britaniyeyu Ta vijna porushila spoluchennya z ispanskimi koloniyami v Americi ta zavdala velicheznih zbitkiv ekonomici krayini Tim ne menshe sam Godoj do 1797 roku stav odnim iz najzamozhnishih lyudej Ispaniyi zagalna vartist jogo vlasnosti perevishuvala richnij byudzhet krayini Odnochasno Godoj zanepokoyenij vplivom Franciyi sho posilyuvavsya namagavsya zblizitis iz Rosiyeyu Pavlo I sprobuvav stvoriti novu koaliciyu proti Franciyi za uchasti tih zhe Angliyi Avstriyi a takozh Prussiyi natomist sam rosijskij imperator u tomu soyuzi ne zajnyav chitku poziciyu Vin sprobuvav vtyagnuti do koaliciyi j Ispaniyu vtim ne doviryayuchi vidvertosti Godoya ta ne otrimavshi vid nogo konkretnoyi vidpovidi 1799 roku rozirvav diplomatichni vidnosini z Ispaniyeyu za pristrast do Franciyi Odnak do togo momentu Godoya v uryadi vzhe ne bulo V travni 1798 roku pid tiskom kamarilyi sho vikoristovuvala narodnu nenavist do Godoya vin buv zmushenij vijti u vidstavku Godoj znovu zajnyav panivne stanovishe v uryadi ta pri dvori na pochatku 1801 roku V toj chas Napoleon shiliv Godoya do ukladennya 21 bereznya 1801 roku dogovoru vidpovidno do yakogo Ispaniya za stvorennya lyalkovogo Etrurskogo korolivstva na choli z zyatem Karla IV vidmovilas vid pretenzij na Luyizianu j ogolosiv vijnu Portugaliyi Godoj buv priznachenij golovnokomanduvachem ispanskih vijsk i na choli 60 tisyachnoyi armiyi 20 travnya 1801 roku vistupiv u pohid provivshi uspishnu kampaniyu v Portugaliyi tak zvana apelsinova vijna sho zavershilas Badahoskim mirnim dogovorom 1802 roku bulo ukladeno Am yenskij mir z Velikoyu Britaniyeyu yakij pislya netrivaloyi perervi bulo rozirvano j pislya pochatku anglo francuzkogo konfliktu Ispaniya bula vtyagnuta do novoyi vijni z Velikoyu Britaniyeyu nezvazhayuchi na sprobi Godoya zalishitis ostoron 1803 roku pislya rozirvannya Am yenskogo miru Napoleon zazhadav vid Godoya dopomogi proti Angliyi Sproba Godoya zberegti nejtralitet bula nebazhanoyu yak dlya Franciyi tak i dlya Angliyi sho pragnula v yakosti druga chi voroga zavoloditi Pireneyami yak placdarmom na Yevropejskomu kontinenti proti Franciyi Pid tiskom Napoleona 4 grudnya 1804 roku Ispaniya ogolosila vijnu Velikij Britaniyi Rezultatom tiyeyi vijni stala zagibel ispansko francuzkogo flotu v Trafalgarskij bitvi 21 zhovtnya 1805 roku ta faktichne pidkorennya Ispaniyi Napoleonu Nepokoyachis za svoyu podalshu dolyu Godoj rozpochav tayemni peremovini z protivnikom ta v zhovtni 1806 roku zaklikav do vijni proti Franciyi Nevdovzi pislya nizki peremog Napoleona nalyakanij rozgromom Prussiyi Godoj znovu perekinuvsya na bik francuziv a Ispaniya formalno zalishilas soyuzniceyu Franciyi 27 zhovtnya 1807 roku Godoj uklav z Franciyeyu dogovir pro rozdilennya Portugaliyi mizh Franciyeyu j Ispaniyeyu a osobisto Godoyu bula obicyana pivdenna chastina Portugaliyi dlya stvorennya knyazivstva Pid privodom vijni z Portugaliyeyu Napoleon uviv vijska do Ispaniyi mayuchi namir povaliti Burboniv Potaj otrimuyuchi koshti vid francuzkogo uryadu Godoj dopustiv francuzki vijska do najvazhlivishih fortec krayini Tim ne menshe Napoleon virishiv vikoristovuvati narodnu nenavist do Godoya a francuzki gazeti pochali rozpalyuvati proti ostannogo kampaniyu Pid chas narodnih zavorushen sho spalahnuli 17 18 bereznya 1808 roku Godoj zi znachnimi trudnoshami zumiv utekti Vtim Karl IV pid tiskom gromadskoyi dumki poobicyav peredati Godoya do sudu j viddav nakaz pro jogo aresht 19 bereznya toj buv zaareshtovanij ta uv yaznenij Jogo majno bulo konfiskovano Pislya vstupu do Madrida francuzkih vijsk 23 bereznya 1808 roku Godoj za nakazom Napoleona buv zaslanij do Franciyi v Bajonnu de spriyav zrechennyu Karla IV Pislya zrechennya ispanskogo korolya Godoj buv zvilnenij francuzami ta zhiv u Rimi 1830 roku pereyihav do Parizha de otrimuvav neznachnu pensiyu vid francuzkogo dvoru 1847 roku jomu povernuli chastinu majna j dozvolili povernutis do Ispaniyi Primitkihttps www lavanguardia com historiayvida historia contemporanea 20180207 47314334088 las tres mujeres de godoy html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Godoj Manuel Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaAlkudiya Manuel de Godoj Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Godoj Manuel Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaGodoj Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Manuel Godoj Radyanska istorichna enciklopediya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine