Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сунь Сунь Ятсен спрощ 孙逸仙 кит трад 孫逸仙 піньїнь Sūn Yìxiān 12 листопада

Сунь Ятсен

Сунь Ятсен
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сунь.

Сунь Ятсен (спрощ.: 孙逸仙; кит. трад.: 孫逸仙; піньїнь: Sūn Yìxiān; 12 листопада 1866 — 12 березня 1925) — китайський лікар, революціонер та політичний діяч. Як найвизначнішого засновника Китайської Республіки, Сунь Ятсена часто називають «Батьком нації» (國父), у чому сходяться як Китайська Народна Республіка, так і Республіка Китай. Він відіграв важливу роль у поваленні династії Цін під час Синьхайської революції. Був першим тимчасовим президентом Республіки Китай, після її заснування у 1912 році, а згодом став одним із засновників та лідером партії Гоміндан. Сунь Ятсен був об'єднуючою фігурою в постімперському Китаї і залишається унікальним серед китайських політиків XX століття, оскільки є популярним у народі по обидві сторони Тайваньської протоки.

Сунь Ятсен
кит. 孫逸仙
image
в. о. Президента Китайської Республіки
1 січня — 1 квітня 1912 року
Віце-президент: Лі Юаньхун
Наступник: Юань Шикай
 
Народження: 12 листопада 1866(1866-11-12)[1][2][…]
d, Династія Цін[1]
Смерть: 12 березня 1925(1925-03-12) (58 років)
, Республіка Китай (1912—1949)[4][5]
Причина смерті: рак печінки[4]
Поховання: Мавзолей Сунь Ятсена[6]
Країна: Республіка Китай (1912—1949) і Династія Цін
Релігія: конгрегаціоналізм[d]
Освіта: d[7], Школа Пунахоу (1883)[7], Школа Іолані (1882)[7], d (1892)[7][8], d (1887)[7] і d
Партія: Гоміндан і Тунменхой[9]
Батько: d
Мати: d
Шлюб: d, d, d, d і Сун Цінлін
Діти: Сунь Фо[10], d, d і d
Автограф: image
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

image Висловлювання у Вікіцитатах

Хоча Сунь Ятсена вважають одним із найвизначніших лідерів сучасного Китаю, його політичне життя було постійною боротьбою, яка часто завершувалася вигнанням. Сунь Ятсен не дожив до часу коли його партії вдалося консолідувати свою владу над країною в ході Північного походу. Головна спадщина Сунь Ятсена полягає в розробленій ним політичній філософії, відомій як «три народні принципи»: націоналізм, народовладдя, народний добробут.

Ранні роки

image
Сунь Ятсен (задній ряд, п'ятий зліва) та його сім'я.

Сільське життя

Народився 12 листопада 1866 у сім'ї народу Хакка в селі Цуйхен, повіту Сяншань (пізніше Чжуншань), префектури Гуанчжоу, провінції Гуандун в Імперії Цін. Він був третім сином у сім'ї селянина, і вже у віці шести років, поряд з іншими сільськогосподарським обов'язками, пас корів.

Роки навчання

У віці 10 років почав шукати можливість отримати освіту. У цей час він зустрів свого друга дитинства . У віці 13 років у 1878 році після кількох років у місцевій школі, Сунь Ятсен переїхав жити до свого старшого брата, Сунь Мей (孫眉) у Гонолулу.

Згодом навчався в школі Іолані, де він вивчив англійську мову, історію Великої Британії, математику та християнство. Зовсім не володіючи спочатку англійською мовою він вивчив її так швидко, що отримав приз за видатні досягнення від короля . Вступив до коледжу Оаху (нині школа Пунахоу) для подальшого навчання на один семестр. У 1883 році він незабаром був відправлений додому в Китай, оскільки його брат починає побоюватися, що Сунь Ятсен прийме християнство.

У 1886 році вивчав медицину у шпиталі Гуанчжоу Боцзи під керівництвом християнського місіонера . Зрештою у 1892 році він закінчив Гонконзький медичний коледж для китайців (попередник Гонконзького університету), серед засновників якого був відомий шотландський вчений Патрік Менсон. Примітно, що у класі із 12 студентів лише два здобули вищу освіту, і Сунь Ятсен був одним із них.

У 1894 році заснував антиманьчжурську революційну організацію «Товариство відродження Китаю». Після невдалої спроби повстання емігрував за кордон, подорожував Європою, США, Канадою й Японською імперією, збираючи гроші на революційну боротьбу.

У 1905 році в Токіо очолив об'єднання китайських революційних організацій — Китайський революційний об'єднаний союз, «Тунменхой».

Після перемоги Учанського повстання в жовтні 1911 року повернувся до Китаю і був вибраний тимчасовим президентом Китайської республіки, але незабаром був змушений залишити цей пост командувачу імператорської армії Юань Шикаю. У 1912 році створив партію Гоміньдан, а у 1913 році проголосив початок другої революції, але зазнав фіаско і втік до Японської імперії.

У 1922 році відбулося зіткнення між ним і . У 1923 році оголосив про створення Кантонського уряду та, щоб відбити японську агресію і об'єднати Китай, пішов на співпрацю з комуністами, з надією на військову фінансову підтримку СРСР. Він вважав вищою метою створити могутню державу, яка зможе зайняти місце серед наддержав, що належить їй по праву.

Помер від раку печінки 12 березня 1925 року в Пекіні та похований у Нанкіні.

Політичні погляди

В історію світової політичної думки Сунь Ятсен увійшов своїм вченням про три народні принципи й конституцію п'яти гілок влади. Ідея про три принципи народу ґрунтувалась на таких поняттях як націоналізм, народовладдя, народний добробут. Ідея ж про п'ять гілок влади полягала в необхідності ідеальної демократичної держави, що керується наступними гілками: законодавчою, судовою, виконавчою, селективною і контрольною.

Його навіть порівнюють із великими Конфуцієм і Мен-цзи. Кажуть, що вони просто вірили, що їхнє призначення — врятувати Китай від роз'єднаності. Але при цьому ні Конфуцій, ні Мен-цзи не змогли здійснити свої ідеї на практиці. Сунь Ятсен, навпаки, увійшов в історію Китаю не як мислитель, а як видатний політичний діяч. Його навіть називають «Конфуцієм в реальній політиці». Працював над тим, щоб у Китаї була проведена економічна реформа — перерозподіл земельної власності під гаслом «земля —​ селянам». Ще Сунь Ятсен часто говорив, що потрібно прийти до нової концепції, яка спростовує старий народний вираз: «Пізнати просто, здійснити на практиці важко». Сунь Ятсен знав, що тільки нове ставлення до практики здатне революціонізувати Китай, і він завжди був на шляху досягнення практичного результату.

Пам'ять

  • У 1926—1928 в Нанкіні, біля старовинного храму Лінґу-си, було побудовано величезний Мавзолей Сунь Ятсена. Він отримав назву Чжуншань-лін 中山陵.
  • Мавзолей Сунь Ятсена
  • image
    Мавзолей 1-го травня 2011
  • image
    Мавзолей Сунь Ятсена 1-го травня 2011
  • image
    Інформація про мавзолей
  • У СРСР, США і Китаї випущені поштові марки, присвячені Сунь Ятсену.

Примітки

  1. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 454. — 1136 p. —
    d:Track:Q15138081d:Track:Q217595d:Track:Q30d:Track:Q4567878
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  4. Spence J. The Search for Modern China — 1 — USA: W. W. Norton & Company, 1991. — P. 339. —
    d:Track:Q15233012d:Track:Q1282208d:Track:Q932820d:Track:Q30
  5. Short P. Mao: A Life — Great Britain: Hodder & Stoughton, 1999. — P. 639. — 782 p. —
    d:Track:Q15732482d:Track:Q23666d:Track:Q14175176d:Track:Q1796614
  6. https://www.telacreistewe.comemelapolla
  7. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 455. — 1136 p. —
    d:Track:Q15138081d:Track:Q217595d:Track:Q30d:Track:Q4567878
  8. Yat-sen S. Kidnapped in London: Being the Story of my Capture by, Detention at, and Release from the Chinese Legation, London — 1 — London: J. W. Arrowsmith, 1897. — P. 10.
    d:Track:Q84d:Track:Q8573d:Track:Q6107326d:Track:Q15730805
  9. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 463. — 1136 p. —
    d:Track:Q15138081d:Track:Q217595d:Track:Q30d:Track:Q4567878
  10. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 544. — 1136 p. —
    d:Track:Q15138081d:Track:Q217595d:Track:Q30d:Track:Q4567878
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 20 січня 2020.
  12. Sing Tao Daily. Saturday edition. Oct 23, 2010. 特別策劃 section A18. Sun Yat-sen Xinhai revolution 100th anniversary edition 民國之父.
  13. 孙中山尊称"国父"来历 [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.], History Study Division of Beijing, China Communist Party
  14. 中華民國國父孫中山先生 [ 27 січня 2012 у Wayback Machine.], Урядове Інформаційне Бюро, Республіка Китай (Тайвань)
  15. Derek Benjamin Heater. [1987] (1987). Our world this century. Oxford University Press. , 9780199133246.
  16. Schoppa, Keith R. [2000] (2000). The Columbia guide to modern Chinese history. Columbia university press. , 9780231112765. p 282.
  17. . Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 30 жовтня 2011.
  18. Dr. Sun Yat-Sen (class of 1882). Iolani School website. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 30 жовтня 2011.
  19. Brannon, John (16 серпня 2007). Chinatown park, statue honor Sun Yat-sen. Honolulu Star-Bulletin. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 17 серпня 2007. Sun graduated from Iolani School in 1882, then attended Oahu College — now known as Punahou School — for one semester.
  20. 游梓翔. [2006] (2006). 領袖的聲音: 兩岸領導人政治語藝批評, 1906—2006. 五南圖書出版股份有限公司 publishing. , 9789571142685. p 82.
  21. HK university. [2002] (2002). Growing with Hong Kong: the University and its graduates: the first 90 years. , 9789622096134.
  22. Sing Tao Daily. Feb 28, 2011. 特別策劃 section A10. Sun Yat-sen Xinhai revolution 100th anniversary edition.
  23. South China morning post. Birth of Sun heralds dawn of revolutionary era for China. November 11, 1999.

Література

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сунь Ятсен
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сунь Ятсен
  • В. І. Головченко. Сунь Ятсен // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
  • В. Головченко.Сунь Ятсен // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.699
  • Bergère, Marie-Claire (2000). Sun Yat-sen. Stanford University Press. ISBN . online
  • Buck, Pearl S., The Man Who Changed China: The Story of Sun Yat-sen (1953) online, популярна біографія відомого автора
  • Jansen, Marius B. The Japanese and Sun Yat-sen (1967) online

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sun Sun Yatsen sprosh 孙逸仙 kit trad 孫逸仙 pinyin Sun Yixian 12 listopada 1866 12 bereznya 1925 kitajskij likar revolyucioner ta politichnij diyach Yak najviznachnishogo zasnovnika Kitajskoyi Respubliki Sun Yatsena chasto nazivayut Batkom naciyi 國父 u chomu shodyatsya yak Kitajska Narodna Respublika tak i Respublika Kitaj Vin vidigrav vazhlivu rol u povalenni dinastiyi Cin pid chas Sinhajskoyi revolyuciyi Buv pershim timchasovim prezidentom Respubliki Kitaj pislya yiyi zasnuvannya u 1912 roci a zgodom stav odnim iz zasnovnikiv ta liderom partiyi Gomindan Sun Yatsen buv ob yednuyuchoyu figuroyu v postimperskomu Kitayi i zalishayetsya unikalnim sered kitajskih politikiv XX stolittya oskilki ye populyarnim u narodi po obidvi storoni Tajvanskoyi protoki Sun Yatsen kit 孫逸仙v o Prezidenta Kitajskoyi Respubliki1 sichnya 1 kvitnya 1912 rokuVice prezident Li YuanhunNastupnik Yuan Shikaj Narodzhennya 12 listopada 1866 1866 11 12 1 2 d Dinastiya Cin 1 Smert 12 bereznya 1925 1925 03 12 58 rokiv Respublika Kitaj 1912 1949 4 5 Prichina smerti rak pechinki 4 Pohovannya Mavzolej Sun Yatsena 6 Krayina Respublika Kitaj 1912 1949 i Dinastiya CinReligiya kongregacionalizm d Osvita d 7 Shkola Punahou 1883 7 Shkola Iolani 1882 7 d 1892 7 8 d 1887 7 i dPartiya Gomindan i Tunmenhoj 9 Batko dMati dShlyub d d d d i Sun CinlinDiti Sun Fo 10 d d i dAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u Vikicitatah Hocha Sun Yatsena vvazhayut odnim iz najviznachnishih lideriv suchasnogo Kitayu jogo politichne zhittya bulo postijnoyu borotboyu yaka chasto zavershuvalasya vignannyam Sun Yatsen ne dozhiv do chasu koli jogo partiyi vdalosya konsoliduvati svoyu vladu nad krayinoyu v hodi Pivnichnogo pohodu Golovna spadshina Sun Yatsena polyagaye v rozroblenij nim politichnij filosofiyi vidomij yak tri narodni principi nacionalizm narodovladdya narodnij dobrobut Ranni rokiSun Yatsen zadnij ryad p yatij zliva ta jogo sim ya Silske zhittya Narodivsya 12 listopada 1866 u sim yi narodu Hakka v seli Cujhen povitu Syanshan piznishe Chzhunshan prefekturi Guanchzhou provinciyi Guandun v Imperiyi Cin Vin buv tretim sinom u sim yi selyanina i vzhe u vici shesti rokiv poryad z inshimi silskogospodarskim obov yazkami pas koriv Roki navchannya U vici 10 rokiv pochav shukati mozhlivist otrimati osvitu U cej chas vin zustriv svogo druga ditinstva U vici 13 rokiv u 1878 roci pislya kilkoh rokiv u miscevij shkoli Sun Yatsen pereyihav zhiti do svogo starshogo brata Sun Mej 孫眉 u Gonolulu Zgodom navchavsya v shkoli Iolani de vin vivchiv anglijsku movu istoriyu Velikoyi Britaniyi matematiku ta hristiyanstvo Zovsim ne volodiyuchi spochatku anglijskoyu movoyu vin vivchiv yiyi tak shvidko sho otrimav priz za vidatni dosyagnennya vid korolya Vstupiv do koledzhu Oahu nini shkola Punahou dlya podalshogo navchannya na odin semestr U 1883 roci vin nezabarom buv vidpravlenij dodomu v Kitaj oskilki jogo brat pochinaye poboyuvatisya sho Sun Yatsen prijme hristiyanstvo U 1886 roci vivchav medicinu u shpitali Guanchzhou Boczi pid kerivnictvom hristiyanskogo misionera Zreshtoyu u 1892 roci vin zakinchiv Gonkonzkij medichnij koledzh dlya kitajciv poperednik Gonkonzkogo universitetu sered zasnovnikiv yakogo buv vidomij shotlandskij vchenij Patrik Menson Primitno sho u klasi iz 12 studentiv lishe dva zdobuli vishu osvitu i Sun Yatsen buv odnim iz nih U 1894 roci zasnuvav antimanchzhursku revolyucijnu organizaciyu Tovaristvo vidrodzhennya Kitayu Pislya nevdaloyi sprobi povstannya emigruvav za kordon podorozhuvav Yevropoyu SShA Kanadoyu j Yaponskoyu imperiyeyu zbirayuchi groshi na revolyucijnu borotbu U 1905 roci v Tokio ocholiv ob yednannya kitajskih revolyucijnih organizacij Kitajskij revolyucijnij ob yednanij soyuz Tunmenhoj Pislya peremogi Uchanskogo povstannya v zhovtni 1911 roku povernuvsya do Kitayu i buv vibranij timchasovim prezidentom Kitajskoyi respubliki ale nezabarom buv zmushenij zalishiti cej post komanduvachu imperatorskoyi armiyi Yuan Shikayu U 1912 roci stvoriv partiyu Gomindan a u 1913 roci progolosiv pochatok drugoyi revolyuciyi ale zaznav fiasko i vtik do Yaponskoyi imperiyi U 1922 roci vidbulosya zitknennya mizh nim i U 1923 roci ogolosiv pro stvorennya Kantonskogo uryadu ta shob vidbiti yaponsku agresiyu i ob yednati Kitaj pishov na spivpracyu z komunistami z nadiyeyu na vijskovu finansovu pidtrimku SRSR Vin vvazhav vishoyu metoyu stvoriti mogutnyu derzhavu yaka zmozhe zajnyati misce sered nadderzhav sho nalezhit yij po pravu Pomer vid raku pechinki 12 bereznya 1925 roku v Pekini ta pohovanij u Nankini Politichni poglyadiV istoriyu svitovoyi politichnoyi dumki Sun Yatsen uvijshov svoyim vchennyam pro tri narodni principi j konstituciyu p yati gilok vladi Ideya pro tri principi narodu gruntuvalas na takih ponyattyah yak nacionalizm narodovladdya narodnij dobrobut Ideya zh pro p yat gilok vladi polyagala v neobhidnosti idealnoyi demokratichnoyi derzhavi sho keruyetsya nastupnimi gilkami zakonodavchoyu sudovoyu vikonavchoyu selektivnoyu i kontrolnoyu Jogo navit porivnyuyut iz velikimi Konfuciyem i Men czi Kazhut sho voni prosto virili sho yihnye priznachennya vryatuvati Kitaj vid roz yednanosti Ale pri comu ni Konfucij ni Men czi ne zmogli zdijsniti svoyi ideyi na praktici Sun Yatsen navpaki uvijshov v istoriyu Kitayu ne yak mislitel a yak vidatnij politichnij diyach Jogo navit nazivayut Konfuciyem v realnij politici Pracyuvav nad tim shob u Kitayi bula provedena ekonomichna reforma pererozpodil zemelnoyi vlasnosti pid gaslom zemlya selyanam She Sun Yatsen chasto govoriv sho potribno prijti do novoyi koncepciyi yaka sprostovuye starij narodnij viraz Piznati prosto zdijsniti na praktici vazhko Sun Yatsen znav sho tilki nove stavlennya do praktiki zdatne revolyucionizuvati Kitaj i vin zavzhdi buv na shlyahu dosyagnennya praktichnogo rezultatu Pam yatU 1926 1928 v Nankini bilya starovinnogo hramu Lingu si bulo pobudovano velicheznij Mavzolej Sun Yatsena Vin otrimav nazvu Chzhunshan lin 中山陵 Mavzolej Sun Yatsena Mavzolej 1 go travnya 2011 Mavzolej Sun Yatsena 1 go travnya 2011 Informaciya pro mavzolejU 1927 1949 rokah odin iz monitoriv Chervonoprapornoyi Amurskoyi flotiliyi nosiv im ya Sun Yatsen U SRSR SShA i Kitayi vipusheni poshtovi marki prisvyacheni Sun Yatsenu Poshtovi marki Poshtova marka SRSR prisvyachena Sun Yatsenu 1966 6 kopijok CFA 3353 Scott 3198 Sun Yatsen na poshtovij marci Kitayu 1949 Sun Yatsen na poshtovij marci SShA 1960PrimitkiImmanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 454 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Spence J The Search for Modern China 1 USA W W Norton amp Company 1991 P 339 ISBN 978 0 393 30780 1 d Track Q15233012d Track Q1282208d Track Q932820d Track Q30 Short P Mao A Life Great Britain Hodder amp Stoughton 1999 P 639 782 p ISBN 978 0 340 60624 7 d Track Q15732482d Track Q23666d Track Q14175176d Track Q1796614 https www telacreistewe comemelapolla Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 455 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878 Yat sen S Kidnapped in London Being the Story of my Capture by Detention at and Release from the Chinese Legation London 1 London J W Arrowsmith 1897 P 10 d Track Q84d Track Q8573d Track Q6107326d Track Q15730805 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 463 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 544 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 20 sichnya 2020 Sing Tao Daily Saturday edition Oct 23 2010 特別策劃 section A18 Sun Yat sen Xinhai revolution 100th anniversary edition 民國之父 孙中山尊称 国父 来历 14 serpnya 2011 u Wayback Machine History Study Division of Beijing China Communist Party 中華民國國父孫中山先生 27 sichnya 2012 u Wayback Machine Uryadove Informacijne Byuro Respublika Kitaj Tajvan Derek Benjamin Heater 1987 1987 Our world this century Oxford University Press ISBN 0199133247 9780199133246 Schoppa Keith R 2000 2000 The Columbia guide to modern Chinese history Columbia university press ISBN 0231112769 9780231112765 p 282 Arhiv originalu za 8 lipnya 2011 Procitovano 30 zhovtnya 2011 Dr Sun Yat Sen class of 1882 Iolani School website Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2011 Brannon John 16 serpnya 2007 Chinatown park statue honor Sun Yat sen Honolulu Star Bulletin Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 17 serpnya 2007 Sun graduated from Iolani School in 1882 then attended Oahu College now known as Punahou School for one semester 游梓翔 2006 2006 領袖的聲音 兩岸領導人政治語藝批評 1906 2006 五南圖書出版股份有限公司 publishing ISBN 9571142689 9789571142685 p 82 HK university 2002 2002 Growing with Hong Kong the University and its graduates the first 90 years ISBN 9622096131 9789622096134 Sing Tao Daily Feb 28 2011 特別策劃 section A10 Sun Yat sen Xinhai revolution 100th anniversary edition South China morning post Birth of Sun heralds dawn of revolutionary era for China November 11 1999 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sun YatsenVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sun YatsenV I Golovchenko Sun Yatsen Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 V Golovchenko Sun Yatsen Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 699 ISBN 978 966 611 818 2 Bergere Marie Claire 2000 Sun Yat sen Stanford University Press ISBN 0 8047 4011 9 online Buck Pearl S The Man Who Changed China The Story of Sun Yat sen 1953 online populyarna biografiya vidomogo avtora Jansen Marius B The Japanese and Sun Yat sen 1967 onlinePosilannyaSun Yatsen 28 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Tvori Sun Yatsen u proyekti Gutenberg Tvori ta informaciya pro Sun Yatsen u Internet arhivi angl

Дата публікації:
Топ