Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міранда Франсіско де Міранда 28 березня 1750 Каракас Провінція Венесуе

Франсіско де Міранда

Франсіско де Міранда
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міранда.

Франсіско де Міранда (28 березня 1750, Каракас, Провінція Венесуела — 14 липня 1816, Кадіс, Іспанія) — національний герой Венесуели, борець за незалежність Венесуели і США, військовий і політичний діяч, письменник.

Франсіско де Міранда
ісп. Sebastián Francisco de Miranda y Rodríguez Espinoza
ісп. Apodado "El Catire"
image
Народився28 березня 1750(1750-03-28)[1][2][…]
Каракас, Провінція Венесуела, Іспанська імперія[4]
Помер14 липня 1816(1816-07-14)[1][2][…] (66 років)
Кадіс, Андалусія, Іспанія[4]
ПохованняКадіс
Країнаimage Іспанія
Венесуела
Діяльністьполітик, перекладач, письменник, солдат
Alma materЦентральний університет Венесуели
Знання мовіспанська[1]
УчасникВійна за незалежність США, Французька революція і Венесуельська війна за незалежність
Посадаd
Автографimage
Нагороди

З біографії

Народився в багатій креольській родині.

На початку 1780-х років, будучи ад'ютантом іспанського губернатора Куби, зв'язався з патріотично налаштованими креольськими колами Куби та Венесуели.

1783 — від переслідування іспанських властей утік у Північну Америку, де вів перемови з політичними діячами США про набір і озброєння волонтерів на допомогу креольським патріотам в іспанських колоніях. Після невдачі цих переговорів виїхав у Європу.

У вересні 1786 прибув у Росію, де його одразу взяв під свій патронат Григорій Потьомкін.

Міранда відвідав Крим, зокрема, Ахтіар. За його свідченнями півострів в цей час був наводнений російськими військами, присутність яких у великій кількості він зауважував мало не в кожному населеному пункті. Міранда відзначав численні захоплення будівель і власності киримли загарбниками, називав «варварством» знищення кримських бібліотек, розповідав про трагічну долю виселених у голий степ християн. Водночас він «ставив у приклад» поводження Потьомкіна з кримськими ремісниками, яким російський намісник доручив виготовляти монети з мідного сплаву, що виглядали як срібні.

Окрім Криму, Міранда побував у Херсоні, Кременчуці і Києві, де був особисто представлений Катерині II. Імператриця прийняла його до свого почту, а згодом відхилила прохання іспанського посланника про висилку Міранди. Прихильність Катерини II пояснюють, зокрема, тим, що в той час цариця вирішила послати до берегів Америки ескадру під командою капітана Муловського. Але війна з Туреччиною, а відтак зі Швецією примусили російський уряд відмовитися від експедиції Муловського.

Міранда був зачарований царицею. Згодом навіть ширилися чутки про інтимний зв'язок палкого латиноамериканця з Катериною II (велелюбність якої і так увійшла до легенд), але свідчень про це дослідники не знайшли. Але імператриця і справді ставилася до Міранди з надзвичайною приязністю, очевидно виокремлюючи його з кола інших іноземних гостей.

Судячи з його власних нотаток, у Києві Міранда майже увесь час проводив на званих бенкетах, за картярським столом, з повіями та на екскурсіях. Він був захоплений панорамами Києва, відвідував Києво-Могилянську Академію, новозбудовану Андріївську церкву, Софійський собор, Лавру і печери. У травні 1787, перебуваючи на лівобережжі Дніпра, Міранда занотував свої враження: «Країна надзвичайно гарна. Часто зустрічаються ліси і скрізь вистачає дерев і води, а обриси підвищень і рельєф місцевості дуже приємні; чимало тут і населення. Ще помітні укріплення в містах і селах та в полі для захисту від наскоків татар, які безперечно, були жахливими сусідами — і я не розумію, чому люди мали бажання селитися в цьому краї… Ми проїхали річищем між гаями, що було найгіршим, оскільки річка розлилася… Нарешті через 4 чи 5 верст цього неприємного шляху ми виїхали на підвищення і продовжили подорож без хвилювання до Броварів, 19 верст. Тут (на поштово-кінній станції) нам запрягли шестеро коней і ми продовжили подорож доволі непоганою дорогою. 2 травня у Семиполках (29 верст) нам запрягли четверо добрих коней і по непоганій дорозі ми доїхали до Козельця».

Водночас Міранда відзначав жахливий стан доріг і міського господарства Російської імперії, писав про дивні побутові звички підданих Катерини II, жахи кріпацтва, зажерливість землевласників і деспотичний характер російської влади.

У вересні 1787 виїхав із Росії. Об'їхавши деякі західноєвропейські країни, оселився в Лондоні.

Березень 1790 — запропонував англійському уряду організувати експедицію в Іспанську Америку з метою викликати там повстання проти Іспанії. Як компенсацію за допомогу Британія мала отримати деякі торгові привілеї й іспанську частину Вест-Індії. Питання про спорядження експедиції було майже вирішене, але її відклали через підписання британсько-іспанського торгового договору (жовтень 1790).

1792 — через наближення франко-іспанської війни прибув до Франції — у самий розпал Великої французької революції. Зблизився з жирондистами та вступив до французького війська в ранзі генерала. З приходом до влади якобинців був ув'язнений. Звільнився лише після перевороту 9 термідора.

Жовтень 1796 — коли почалася англо-іспанська війна, відновив у Лондоні перемови з британським урядом; не отримавши від нього допомоги, виїхав до США.

1806 — організував експедицію і двічі висаджувавався біля берегів Венесуели задля її визволення, але зазнав поразки. Друга експедиція була 1808 року. Міранда, спорядивши в США військовий корабль «Леандр», на чолі групи волонтерів і під захистом британських військових кораблів висадився у Венесуелі. Але населення країни проіґнорувало заклик Міранди до повстання, сприйнявши ті події як напад англійських піратів. Міранда був змушений повернутися через Вест-Індію в Англію.

Грудень 1810 — знову прибув у Венесуелу, де очолив боротьбу за незалежність.

На початку 1812 Національний конгрес Венесуели призначив Міранду «генералісимусом Венесуельської Республіки» і надав йому диктаторські повноваження.

У липні 1812 республіканська армія була змушена капітулювати перед іспанцями. За договором, укладеним 26 липня, Венесуела поверталася під владу Іспанії, а вождям республіканців було надано можливість безперешкодно виїхати за кордон, але перед самим від'їздом соратники схопили Міранду й видали іспанцям. Ті вивезли революціонера в Іспанію, де він помер в ув'язненні.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Миранда Франсиско // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Zbruch, 09.12.2014
  6. Олексій Мустафін. Чари Цирцеї. Київські нотатки Франсіско де Міранди. Київ24. 2023-06-19.

Посилання

  • Франсиско Миранда // БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]
  • Дипломатический словарь
image Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miranda Fransisko de Miranda 28 bereznya 1750 Karakas Provinciya Venesuela 14 lipnya 1816 Kadis Ispaniya nacionalnij geroj Venesueli borec za nezalezhnist Venesueli i SShA vijskovij i politichnij diyach pismennik Fransisko de Mirandaisp Sebastian Francisco de Miranda y Rodriguez Espinoza isp Apodado El Catire Narodivsya28 bereznya 1750 1750 03 28 1 2 Karakas Provinciya Venesuela Ispanska imperiya 4 Pomer14 lipnya 1816 1816 07 14 1 2 66 rokiv Kadis Andalusiya Ispaniya 4 PohovannyaKadisKrayina Ispaniya VenesuelaDiyalnistpolitik perekladach pismennik soldatAlma materCentralnij universitet VenesueliZnannya movispanska 1 UchasnikVijna za nezalezhnist SShA Francuzka revolyuciya i Venesuelska vijna za nezalezhnistPosadadAvtografNagorodiimena naneseni na Triumfalnu arkuRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZ biografiyiNarodivsya v bagatij kreolskij rodini Na pochatku 1780 h rokiv buduchi ad yutantom ispanskogo gubernatora Kubi zv yazavsya z patriotichno nalashtovanimi kreolskimi kolami Kubi ta Venesueli 1783 vid peresliduvannya ispanskih vlastej utik u Pivnichnu Ameriku de viv peremovi z politichnimi diyachami SShA pro nabir i ozbroyennya volonteriv na dopomogu kreolskim patriotam v ispanskih koloniyah Pislya nevdachi cih peregovoriv viyihav u Yevropu U veresni 1786 pribuv u Rosiyu de jogo odrazu vzyav pid svij patronat Grigorij Potomkin Miranda vidvidav Krim zokrema Ahtiar Za jogo svidchennyami pivostriv v cej chas buv navodnenij rosijskimi vijskami prisutnist yakih u velikij kilkosti vin zauvazhuvav malo ne v kozhnomu naselenomu punkti Miranda vidznachav chislenni zahoplennya budivel i vlasnosti kirimli zagarbnikami nazivav varvarstvom znishennya krimskih bibliotek rozpovidav pro tragichnu dolyu viselenih u golij step hristiyan Vodnochas vin staviv u priklad povodzhennya Potomkina z krimskimi remisnikami yakim rosijskij namisnik doruchiv vigotovlyati moneti z midnogo splavu sho viglyadali yak sribni Okrim Krimu Miranda pobuvav u Hersoni Kremenchuci i Kiyevi de buv osobisto predstavlenij Katerini II Imperatricya prijnyala jogo do svogo pochtu a zgodom vidhilila prohannya ispanskogo poslannika pro visilku Mirandi Prihilnist Katerini II poyasnyuyut zokrema tim sho v toj chas caricya virishila poslati do beregiv Ameriki eskadru pid komandoyu kapitana Mulovskogo Ale vijna z Turechchinoyu a vidtak zi Shveciyeyu primusili rosijskij uryad vidmovitisya vid ekspediciyi Mulovskogo Miranda buv zacharovanij cariceyu Zgodom navit shirilisya chutki pro intimnij zv yazok palkogo latinoamerikancya z Katerinoyu II velelyubnist yakoyi i tak uvijshla do legend ale svidchen pro ce doslidniki ne znajshli Ale imperatricya i spravdi stavilasya do Mirandi z nadzvichajnoyu priyaznistyu ochevidno viokremlyuyuchi jogo z kola inshih inozemnih gostej Sudyachi z jogo vlasnih notatok u Kiyevi Miranda majzhe uves chas provodiv na zvanih benketah za kartyarskim stolom z poviyami ta na ekskursiyah Vin buv zahoplenij panoramami Kiyeva vidviduvav Kiyevo Mogilyansku Akademiyu novozbudovanu Andriyivsku cerkvu Sofijskij sobor Lavru i pecheri U travni 1787 perebuvayuchi na livoberezhzhi Dnipra Miranda zanotuvav svoyi vrazhennya Krayina nadzvichajno garna Chasto zustrichayutsya lisi i skriz vistachaye derev i vodi a obrisi pidvishen i relyef miscevosti duzhe priyemni chimalo tut i naselennya She pomitni ukriplennya v mistah i selah ta v poli dlya zahistu vid naskokiv tatar yaki bezperechno buli zhahlivimi susidami i ya ne rozumiyu chomu lyudi mali bazhannya selitisya v comu krayi Mi proyihali richishem mizh gayami sho bulo najgirshim oskilki richka rozlilasya Nareshti cherez 4 chi 5 verst cogo nepriyemnogo shlyahu mi viyihali na pidvishennya i prodovzhili podorozh bez hvilyuvannya do Brovariv 19 verst Tut na poshtovo kinnij stanciyi nam zapryagli shestero konej i mi prodovzhili podorozh dovoli nepoganoyu dorogoyu 2 travnya u Semipolkah 29 verst nam zapryagli chetvero dobrih konej i po nepoganij dorozi mi doyihali do Kozelcya Vodnochas Miranda vidznachav zhahlivij stan dorig i miskogo gospodarstva Rosijskoyi imperiyi pisav pro divni pobutovi zvichki piddanih Katerini II zhahi kripactva zazherlivist zemlevlasnikiv i despotichnij harakter rosijskoyi vladi U veresni 1787 viyihav iz Rosiyi Ob yihavshi deyaki zahidnoyevropejski krayini oselivsya v Londoni Berezen 1790 zaproponuvav anglijskomu uryadu organizuvati ekspediciyu v Ispansku Ameriku z metoyu viklikati tam povstannya proti Ispaniyi Yak kompensaciyu za dopomogu Britaniya mala otrimati deyaki torgovi privileyi j ispansku chastinu Vest Indiyi Pitannya pro sporyadzhennya ekspediciyi bulo majzhe virishene ale yiyi vidklali cherez pidpisannya britansko ispanskogo torgovogo dogovoru zhovten 1790 1792 cherez nablizhennya franko ispanskoyi vijni pribuv do Franciyi u samij rozpal Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Zblizivsya z zhirondistami ta vstupiv do francuzkogo vijska v ranzi generala Z prihodom do vladi yakobinciv buv uv yaznenij Zvilnivsya lishe pislya perevorotu 9 termidora Zhovten 1796 koli pochalasya anglo ispanska vijna vidnoviv u Londoni peremovi z britanskim uryadom ne otrimavshi vid nogo dopomogi viyihav do SShA 1806 organizuvav ekspediciyu i dvichi visadzhuvavavsya bilya beregiv Venesueli zadlya yiyi vizvolennya ale zaznav porazki Druga ekspediciya bula 1808 roku Miranda sporyadivshi v SShA vijskovij korabl Leandr na choli grupi volonteriv i pid zahistom britanskih vijskovih korabliv visadivsya u Venesueli Ale naselennya krayini proignoruvalo zaklik Mirandi do povstannya sprijnyavshi ti podiyi yak napad anglijskih pirativ Miranda buv zmushenij povernutisya cherez Vest Indiyu v Angliyu Gruden 1810 znovu pribuv u Venesuelu de ocholiv borotbu za nezalezhnist Na pochatku 1812 Nacionalnij kongres Venesueli priznachiv Mirandu generalisimusom Venesuelskoyi Respubliki i nadav jomu diktatorski povnovazhennya U lipni 1812 respublikanska armiya bula zmushena kapitulyuvati pered ispancyami Za dogovorom ukladenim 26 lipnya Venesuela povertalasya pid vladu Ispaniyi a vozhdyam respublikanciv bulo nadano mozhlivist bezpereshkodno viyihati za kordon ale pered samim vid yizdom soratniki shopili Mirandu j vidali ispancyam Ti vivezli revolyucionera v Ispaniyu de vin pomer v uv yaznenni PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Miranda Fransisko Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Zbruch 09 12 2014 Oleksij Mustafin Chari Circeyi Kiyivski notatki Fransisko de Mirandi Kiyiv24 2023 06 19 PosilannyaFransisko Miranda BSE nedostupne posilannya z lipnya 2019 Diplomaticheskij slovar Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ