Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франко-китайська війна (кит. 中法戰争, фр. Guerre franco-chinoise) — війна між Францією та Китаєм за гегемонію над В'єтнамом. Її основною причиною було бажання Франції володіти територією Червоної річки, що протікає в Північному В'єтнамі та Південному Китаї.
| Франко–Китайська Війна 中法戰争 Guerre franco-chinoise | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Operations of the Sino–French war (1884–85) | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Франція |  Цінська Імпперія | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| від 15,000 до 20,000 солдат | від 25,000 до 35,000 солдат | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 2,100 убито чи поранено | 10,000 убито чи поранено | ||||||||
Привід до війни
Після двох франко-в'єтнамських воєн (1858—1862 та 1883—1884 років) Франція володіла Південним і Центральним В'єтнамом. Північний В'єтнам номінально перебував у васальній залежності від Цінської династії, яка правила в Китаї. Під час франко-в'єтнамської війни 1883-1884 років Франція захопила ряд пунктів, що належали Цінській династії. 11 травня та 9 червня 1884 між Францією та Китаєм була підписана конвенція, що зобов'язала Китай вивести з В'єтнаму війська, уведені туди в 1882 −1883 роках. Також Китай обіцяв визнавати будь-які договори, які будуть укладені між Францією та В'єтнамом. 6 червня 1884 Франція примусила В'єтнам укласти мирний договір, за яким вона встановлювала протекторат над усім В'єтнамом. Цінський уряд відмовився визнати в'єтнамо-французький мирний договір. У червні 1884 китайські війська знищили французькі загони, які прибули до В'єтнаму для того, щоб його зайняти згідно з договором. Французький уряд використав це як привід до війни.
Бойові дії
На початку головнокомандувач французькими військово-морськими силами переконував свій уряд про необхідність напасти на столицю Цінської династії — Пекін. Але французький прем'єр-міністр був проти нападу на Пекін. Він боявся, що це може викликати невдоволення Росії і Великої Британії. Він обмежив бойові дії тільки в Індокитаї та Південно-китайському морі.
23 — 24 серпня 1884 французька ескадра (13 суден), під командуванням адмірала Кубра, напала на китайські кораблі (22 судна, включаючи вітрильні джонки), що базувалися недалеко від Фучжоу. Китайці втратили 11 парових судів і 12 джонок. У французів отримали незначні пошкодження тільки 3 судна. За час бою та наступних дій французької ескадри проти берегових фортів людські втрати китайців склали 796 убитими й 150 пораненими, а у французів 12 убитих і 15 пораненими.
1 жовтня 1884 французи висадили десантний загін (2250 солдат) на Тайвані й атакували порт Цзілун. 23 жовтня французи блокували острів. У грудні 1884 року китайці завдали поразки французам у районі міста , а в березні 1885 року вони, спільно з в'єтнамськими військами, завдали їм поразки під містом Лангшон і зайняли його.
Здавалося, що Франція програє війну. Але в уряді Цінськой династії почалися чвари та зради. Китайський народ виступав проти війни, й уряд боявся масових повстань. Французи також бажали якомога швидше завершити війну, тому що на них почав чинити тиск японський уряд, не бажаючи мати конкурента в Азії. Майбутній японський адмірал стежив за бойовими діями французів, зокрема на Тайвані.
Кінець війни
Незважаючи на очевидну поразку французів, імператор династії Цін запропонував Франції сісти за стіл переговорів. Тяньцзіньський франко-китайський договір був підписаний 9 червня 1885 року. За цим договором Китай визнавав Францію володаркою В'єтнаму, виплачував контрибуцію та надавав Франції ряд торгових привілеїв у прикордонних з В'єтнамом провінціях і Гуансі. Відтоді вся територія В'єтнаму перебувала під пануванням Третьої французької республіки.
Статистика Франко-китайської війни
| Воюючі країни | Населення (на 1884 рік) | Мобілізовано солдат | Втрати солдат |
|---|---|---|---|
| Франція | 38 010 000 | 33 980 | 6096 |
| Китай | 372 754 000 | 50 000 | 10 000 |
| ВСЬОГО | 410 764 000 | 83 980 | 16 096 |
Див. також
Примітки
- John King Fairbank, Kwang-Ching Liu, Denis Crispin Twitchett, "The Cambrige history of China", Volume 11, Late Ch'ing 1800–1911, Part 1, p. 251
- З них 1089 убито в бою и вмерло від ран, 1011 поранено, інші померли від хвороб (3996 солдат).
- В цю цифру входять вбиті, поранені і померлі від хворіб.
Література
- Мерников А. Г., Спектор А. А. Всемирная история войн. — Минск., 2005.
- Урланис Б. Ц. Войны и народонаселение Европы. — Москва., 1960.
- Bodart G. Losses of life in modern wars. Austria-Hungary; France. — London., 1916.
Посилання
- http://users.erols.com/mwhite28/wars19c.htm
- Тонкинская экспедиция // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franko kitajska vijna kit 中法戰争 fr Guerre franco chinoise vijna mizh Franciyeyu ta Kitayem za gegemoniyu nad V yetnamom Yiyi osnovnoyu prichinoyu bulo bazhannya Franciyi voloditi teritoriyeyu Chervonoyi richki sho protikaye v Pivnichnomu V yetnami ta Pivdennomu Kitayi Franko Kitajska Vijna 中法戰争 Guerre franco chinoise Operations of the Sino French war 1884 85 Operations of the Sino French war 1884 85 Data serpen 1884 kviten 1885 Misce Pivdenno Shidnij Kitaj Tajvan Pivnichnij V yetnam Rezultat Peremoga Franciyi Teritorialni zmini Protektorat Franciyi nad Bakbo i koloniyeyu Annam Storoni Franciya Cinska Impperiya Vijskovi sili vid 15 000 do 20 000 soldat vid 25 000 do 35 000 soldat Vtrati 2 100 ubito chi poraneno 10 000 ubito chi poranenoPrivid do vijniPislya dvoh franko v yetnamskih voyen 1858 1862 ta 1883 1884 rokiv Franciya volodila Pivdennim i Centralnim V yetnamom Pivnichnij V yetnam nominalno perebuvav u vasalnij zalezhnosti vid Cinskoyi dinastiyi yaka pravila v Kitayi Pid chas franko v yetnamskoyi vijni 1883 1884 rokiv Franciya zahopila ryad punktiv sho nalezhali Cinskij dinastiyi 11 travnya ta 9 chervnya 1884 mizh Franciyeyu ta Kitayem bula pidpisana konvenciya sho zobov yazala Kitaj vivesti z V yetnamu vijska uvedeni tudi v 1882 1883 rokah Takozh Kitaj obicyav viznavati bud yaki dogovori yaki budut ukladeni mizh Franciyeyu ta V yetnamom 6 chervnya 1884 Franciya primusila V yetnam uklasti mirnij dogovir za yakim vona vstanovlyuvala protektorat nad usim V yetnamom Cinskij uryad vidmovivsya viznati v yetnamo francuzkij mirnij dogovir U chervni 1884 kitajski vijska znishili francuzki zagoni yaki pribuli do V yetnamu dlya togo shob jogo zajnyati zgidno z dogovorom Francuzkij uryad vikoristav ce yak privid do vijni Bojovi diyiBojovi diyi v berezni 1884 roku Bitva pri Fuchzhou Na pochatku golovnokomanduvach francuzkimi vijskovo morskimi silami perekonuvav svij uryad pro neobhidnist napasti na stolicyu Cinskoyi dinastiyi Pekin Ale francuzkij prem yer ministr buv proti napadu na Pekin Vin boyavsya sho ce mozhe viklikati nevdovolennya Rosiyi i Velikoyi Britaniyi Vin obmezhiv bojovi diyi tilki v Indokitayi ta Pivdenno kitajskomu mori 23 24 serpnya 1884 francuzka eskadra 13 suden pid komanduvannyam admirala Kubra napala na kitajski korabli 22 sudna vklyuchayuchi vitrilni dzhonki sho bazuvalisya nedaleko vid Fuchzhou Kitajci vtratili 11 parovih sudiv i 12 dzhonok U francuziv otrimali neznachni poshkodzhennya tilki 3 sudna Za chas boyu ta nastupnih dij francuzkoyi eskadri proti beregovih fortiv lyudski vtrati kitajciv sklali 796 ubitimi j 150 poranenimi a u francuziv 12 ubitih i 15 poranenimi 1 zhovtnya 1884 francuzi visadili desantnij zagin 2250 soldat na Tajvani j atakuvali port Czilun 23 zhovtnya francuzi blokuvali ostriv U grudni 1884 roku kitajci zavdali porazki francuzam u rajoni mista a v berezni 1885 roku voni spilno z v yetnamskimi vijskami zavdali yim porazki pid mistom Langshon i zajnyali jogo Zdavalosya sho Franciya prograye vijnu Ale v uryadi Cinskoj dinastiyi pochalisya chvari ta zradi Kitajskij narod vistupav proti vijni j uryad boyavsya masovih povstan Francuzi takozh bazhali yakomoga shvidshe zavershiti vijnu tomu sho na nih pochav chiniti tisk yaponskij uryad ne bazhayuchi mati konkurenta v Aziyi Majbutnij yaponskij admiral stezhiv za bojovimi diyami francuziv zokrema na Tajvani Kinec vijniNezvazhayuchi na ochevidnu porazku francuziv imperator dinastiyi Cin zaproponuvav Franciyi sisti za stil peregovoriv Tyanczinskij franko kitajskij dogovir buv pidpisanij 9 chervnya 1885 roku Za cim dogovorom Kitaj viznavav Franciyu volodarkoyu V yetnamu viplachuvav kontribuciyu ta nadavav Franciyi ryad torgovih privileyiv u prikordonnih z V yetnamom provinciyah i Guansi Vidtodi vsya teritoriya V yetnamu perebuvala pid panuvannyam Tretoyi francuzkoyi respubliki Statistika Franko kitajskoyi vijniVoyuyuchi krayini Naselennya na 1884 rik Mobilizovano soldat Vtrati soldat Franciya 38 010 000 33 980 6096 Kitaj 372 754 000 50 000 10 000 VSOGO 410 764 000 83 980 16 096Div takozhTonkinska flotiliyaPrimitkiJohn King Fairbank Kwang Ching Liu Denis Crispin Twitchett The Cambrige history of China Volume 11 Late Ch ing 1800 1911 Part 1 p 251 Z nih 1089 ubito v boyu i vmerlo vid ran 1011 poraneno inshi pomerli vid hvorob 3996 soldat V cyu cifru vhodyat vbiti poraneni i pomerli vid hvorib LiteraturaMernikov A G Spektor A A Vsemirnaya istoriya vojn Minsk 2005 Urlanis B C Vojny i narodonaselenie Evropy Moskva 1960 Bodart G Losses of life in modern wars Austria Hungary France London 1916 Posilannyahttp users erols com mwhite28 wars19c htm Tonkinskaya ekspediciya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref