Лангшон (в'єт. Lạng Sơn) — місто у В'єтнамі, адміністративний центр провінції Лангшон. Населення Лангшона становило 148 тисяч осіб (на 2007 рік), за оцінками 2010 року — 187 тисяч.
Лангшон в'єт. Lạng Sơn | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Річка Кікунг у місті Лангшон | ||||
Основні дані | ||||
21°50′52″ пн. ш. 106°45′28″ сх. д. / 21.84777777780577779° пн. ш. 106.75777777780778877° сх. д.Координати: 21°50′52″ пн. ш. 106°45′28″ сх. д. / 21.84777777780577779° пн. ш. 106.75777777780778877° сх. д. | ||||
Країна | В'єтнам | |||
Адмінодиниця | Лангшон | |||
Столиця для | Лангшон (провінція В'єтнаму) | |||
Поділ | | |||
Площа | 79 км² | |||
Часовий пояс | +7 | |||
GeoNames | 1576633 | |||
OSM | ↑5522596 ·R (Лангшон) | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
Лангшон Лангшон (В'єтнам) | ||||
| ||||
| ||||
Лангшон у Вікісховищі |
Географія
Місто Лангшон розташоване у глибині території північного В'єтнаму, далеко від узбережжя Тонкінської затоки, поблизу державного кордону В'єтнаму з КНР на річці Кікунг, яка тече на північ, у Китай, і впадає у Сіцзян. Місто розташоване за 154 км від столиці В'єтнаму — Ханоя — і сполучене з ним залізницею і національним шосе А1.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 27.2 °C (81 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 13.9 °С (57 °F).
Клімат Лангшона | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 31 | 36 | 36 | 38 | 40 | 36 | 37 | 37 | 36 | 34 | 32 | 31 | 40 |
Середній максимум, °C | 17 | 18 | 21 | 26 | 30 | 31 | 31 | 31 | 30 | 27 | 23 | 20 | 26 |
Середня температура, °C | 13 | 14 | 17 | 22 | 26 | 27 | 27 | 27 | 25 | 22 | 18 | 15 | 21 |
Середній мінімум, °C | 10 | 11 | 14 | 18 | 22 | 23 | 23 | 23 | 21 | 18 | 14 | 11 | 17 |
Абсолютний мінімум, °C | −1 | 0 | 5 | 6 | 11 | 16 | 19 | 18 | 13 | 7 | 2 | 0 | −1 |
Норма опадів, мм | 20 | 50 | 50 | 80 | 160 | 190 | 270 | 270 | 150 | 80 | 30 | 20 | 1410 |
Днів з дощем | 1 | 3 | 3 | 5 | 5 | 12 | 15 | 14 | 9 | 6 | 4 | 2 | 84 |
Вологість повітря, % | 73 | 79 | 82 | 82 | 79 | 81 | 83 | 85 | 85 | 81 | 82 | 79 | 81 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Існування міста Лангшон відомо з часів глибокої давнини. Коли китайський імператор Цінь Ши Хуан-ді, основоположник династії Цінь, у 214 році до н. е. відправив у північний В'єтнам 200-тисячну армію під командуванням полководця Жень Сяо, Лангшон стає найпівденнішим містом імперії Цин.
Місто і фортеця Лангшон протягом століть були для В'єтнаму воротами у Китай; за ці роки він неодноразово піддавався навалам та облогам — лише за час колоніальних воєн XIX століття французькі війська тричі осаджували Лангшон. Під час франко-китайської війни Лангшон був зайнятий китайськими військами, проте потім, після двотижневих боїв, був у лютого 1885 року захоплений французами. Однак незабаром, після поразки у , французи були змушені поспішно тікати з Лангшон. Ці події призвели до відставки у Франції міністра Жуля Феррі.
Під час Другої світової війни, після вторгнення японських військ у Французький Індокитай, 22 вересня 1940 року за Лангшон розгорілося битва між французькими частинами і 5-м японським дивізіоном, у результаті французи змушені були залишити місто. У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, Франція повернула собі місто, що стало одним з опорних пунктів французів на кордоні з Китаєм. У 1950 році Лангшон був захоплений силами північнов'єтнамських повстанців, які здійснювали атаку на прикордонні форти французької колоніальної армії. Це була перша велика перемога в'єтнамських партизан у визвольній і багаторічній війни в Індокитаї.
У 1979 році навколо Лангшон розгорнулися інтенсивні бої війни з КНР.
Література
- Association «Citadelles et Maquis d'Indochine 1939–1945», L'Indochine dans le Second Conflit Mondial: 1939–1945, Publi-Offset, Mercuès, 1996.
- Association nationale des Anciens Prisonniers-Internés d'Indochine (A.N.A.P.I.), Indochine 9 mars 1945 : Le coup de force japonais, C.D.G. Créations, Paris, 1993.
- André Kernevez (F.N.E.O. 1939–1945), Allocutions prononcées lors des trois cérémonies commémoratives annuelles [9 mars, été, 2 septembre] des Anciens de Marine Indochine 1939–1945 depuis le 2 septembre 1991.
- Contre-amiral Paul Romé (F.N.E.O. 1939–1945), Les Oubliés du bout du monde : Journal d'un marin d'Indochine de 1939 à 1946, Éditions Danclau, Dinard, 1998.
Примітки
- Клімат Лангшона
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лангшон |
- Офіційний сайт міста [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (в'єтн.)
Це незавершена стаття з географії В'єтнаму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Langshon znachennya Langshon v yet Lạng Sơn misto u V yetnami administrativnij centr provinciyi Langshon Naselennya Langshona stanovilo 148 tisyach osib na 2007 rik za ocinkami 2010 roku 187 tisyach Langshon v yet Lạng SơnRichka Kikung u misti LangshonRichka Kikung u misti LangshonOsnovni dani21 50 52 pn sh 106 45 28 sh d 21 84777777780577779 pn sh 106 75777777780778877 sh d 21 84777777780577779 106 75777777780778877 Koordinati 21 50 52 pn sh 106 45 28 sh d 21 84777777780577779 pn sh 106 75777777780778877 sh d 21 84777777780577779 106 75777777780778877Krayina V yetnamAdminodinicya LangshonStolicya dlya Langshon provinciya V yetnamu Podil 5 miskih palat i z silski komuniPlosha 79 km Chasovij poyas 7GeoNames 1576633OSM 5522596 R Langshon Miska vladaMapaLangshonLangshon V yetnam Langshon u VikishovishiGeografiyaMisto Langshon roztashovane u glibini teritoriyi pivnichnogo V yetnamu daleko vid uzberezhzhya Tonkinskoyi zatoki poblizu derzhavnogo kordonu V yetnamu z KNR na richci Kikung yaka teche na pivnich u Kitaj i vpadaye u Siczyan Misto roztashovane za 154 km vid stolici V yetnamu Hanoya i spoluchene z nim zalizniceyu i nacionalnim shose A1 Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim subtropichnim klimatom Najteplishij misyac cherven iz serednoyu temperaturoyu 27 2 C 81 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 13 9 S 57 F Klimat LangshonaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 31 36 36 38 40 36 37 37 36 34 32 31 40Serednij maksimum C 17 18 21 26 30 31 31 31 30 27 23 20 26Serednya temperatura C 13 14 17 22 26 27 27 27 25 22 18 15 21Serednij minimum C 10 11 14 18 22 23 23 23 21 18 14 11 17Absolyutnij minimum C 1 0 5 6 11 16 19 18 13 7 2 0 1Norma opadiv mm 20 50 50 80 160 190 270 270 150 80 30 20 1410Dniv z doshem 1 3 3 5 5 12 15 14 9 6 4 2 84Vologist povitrya 73 79 82 82 79 81 83 85 85 81 82 79 81Dzherelo WeatherbaseIstoriyaZahoplennya Langshona francuzami u 1885 roci Isnuvannya mista Langshon vidomo z chasiv glibokoyi davnini Koli kitajskij imperator Cin Shi Huan di osnovopolozhnik dinastiyi Cin u 214 roci do n e vidpraviv u pivnichnij V yetnam 200 tisyachnu armiyu pid komanduvannyam polkovodcya Zhen Syao Langshon staye najpivdennishim mistom imperiyi Cin Misto i fortecya Langshon protyagom stolit buli dlya V yetnamu vorotami u Kitaj za ci roki vin neodnorazovo piddavavsya navalam ta oblogam lishe za chas kolonialnih voyen XIX stolittya francuzki vijska trichi osadzhuvali Langshon Pid chas franko kitajskoyi vijni Langshon buv zajnyatij kitajskimi vijskami prote potim pislya dvotizhnevih boyiv buv u lyutogo 1885 roku zahoplenij francuzami Odnak nezabarom pislya porazki u francuzi buli zmusheni pospishno tikati z Langshon Ci podiyi prizveli do vidstavki u Franciyi ministra Zhulya Ferri Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya vtorgnennya yaponskih vijsk u Francuzkij Indokitaj 22 veresnya 1940 roku za Langshon rozgorilosya bitva mizh francuzkimi chastinami i 5 m yaponskim divizionom u rezultati francuzi zmusheni buli zalishiti misto U 1945 roci pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Franciya povernula sobi misto sho stalo odnim z opornih punktiv francuziv na kordoni z Kitayem U 1950 roci Langshon buv zahoplenij silami pivnichnov yetnamskih povstanciv yaki zdijsnyuvali ataku na prikordonni forti francuzkoyi kolonialnoyi armiyi Ce bula persha velika peremoga v yetnamskih partizan u vizvolnij i bagatorichnij vijni v Indokitayi U 1979 roci navkolo Langshon rozgornulisya intensivni boyi vijni z KNR LiteraturaAssociation Citadelles et Maquis d Indochine 1939 1945 L Indochine dans le Second Conflit Mondial 1939 1945 Publi Offset Mercues 1996 Association nationale des Anciens Prisonniers Internes d Indochine A N A P I Indochine 9 mars 1945 Le coup de force japonais C D G Creations Paris 1993 Andre Kernevez F N E O 1939 1945 Allocutions prononcees lors des trois ceremonies commemoratives annuelles 9 mars ete 2 septembre des Anciens de Marine Indochine 1939 1945 depuis le 2 septembre 1991 Contre amiral Paul Rome F N E O 1939 1945 Les Oublies du bout du monde Journal d un marin d Indochine de 1939 a 1946 Editions Danclau Dinard 1998 PrimitkiKlimat LangshonaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LangshonOficijnij sajt mista 15 travnya 2021 u Wayback Machine v yetn Ce nezavershena stattya z geografiyi V yetnamu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi