Жуль Франсуа Каміль Феррі (фр. Jules François Camille Ferry) — французький державний діяч, республіканець. Був пропагандистом лаїцизму та колоніальної експансії.
Жуль Феррі | |
---|---|
фр. Jules Ferry | |
44-й прем'єр-міністр Франції | |
23 вересня 1880 — 10 листопада 1881 | |
Попередник | Шарль де Фрейсіне |
Наступник | Леон Гамбетта |
49-й прем'єр-міністр Франції | |
21 лютого 1883 — 30 березня 1885 | |
Попередник | Арман Фальєр |
Наступник | |
Народився | 5 квітня 1832 Сен-Дьє-де-Вож |
Помер | 17 березня 1893 (60 років) VIII округ Парижа, Париж, Франція[1] |
Похований | d |
Відомий як | політик, дипломат, адвокат, журналіст, посадова особа |
Місце роботи | La Presse[d] і d |
Країна | Франція[2] |
Alma mater | Паризький університет і d[3] |
Політична партія | d |
Батько | d |
У шлюбі з | d[4] |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ранні роки
Жуль Феррі народився 5 квітня 1832 року в Сен-Дьє (в департаменті Вогези у Франції). Вивчав право і в 1854 році був прийнятий у паризьку адвокатуру, але незабаром зайнявся журналістикою, пишучи до різних газет, зокрема, до Le Temps. Він жорстко критикував Другу французьку імперію, особливо нападаючи на префекта департаменту Сена барона Османа. Серія його статей у Le Temps була пізніше, у 1868 році, перевидана як «Фантастичні казки Османа».
Політична кар'єра
Обраний депутатом від Республіканської партії від Парижа в 1869 році, Феррі протестував проти оголошення війни Німеччині, а 6 вересня 1870 року Урядом національної оборони був призначений префектом Сени.
На цій посаді Феррі довелося керувати Парижем під час облоги, а після Паризької комуни, 5 червня 1871 року, він був змушений подати у відставку. З 1872 по 1873 рік Феррі був послом Франції в Греції, повернувся до палати як депутат від Вогезів і став одним з лідерів республіканської партії.
8 липня 1875 року Феррі був прийнятий у масони і згодом став членом Ельзац-Лоріанскої ложі, заснованої в Парижі у 1782 році. Того ж року він одружився з протестанткою Євгенією Ріслер.
Коли 4 лютого 1879 року був сформований перший республіканський кабінет на чолі з Ваддінгтоном, Феррі став одним з його членів і пробув у ньому до 30 березня 1885 року, за винятком двох коротких перерв (з 10 листопада 1881 року по 30 січня 1882 року, та з 29 липня 1882 року по 21 лютого 1883 року), спочатку як міністр освіти, а потім як міністр закордонних справ.
На посаді прем'єр-міністра
Перебуваючи лідером фракції опортуністичних республіканців, Феррі був двічі прем'єр-міністром (у 1880—1881 роках і у 1883—1885 роках).
Двома важливими справами, пов'язаними з його адміністрацією, були секуляризація загальної освіти та початок колоніальної експансії Франції. Феррі запропонував знищити вплив духовенства на університети та представив власну систему республіканської освіти. Він реорганізував комітет загальної освіти (законом від 27 лютого 1880 року), і запропонував регулювати присудження університетських ступенів. Остання пропозиція викликала жорстку полеміку і була відхилена, оскільки сьома стаття забирала у неуповноважених релігійних орденів право викладати. Зрештою він зумів домогтися прийняття законів (від 16 червня 1881 року і 28 березня 1882 року), які зробили початкову освіту у Франції безкоштовною, світською і обов'язковою.
Освітні закони, які встановили французьку мову як мову республіки, були оскаржені в другій половині XX століття, оскільки, хоча вони і грали важливу роль в об'єднанні французької держави і Третьої республіки, вони також майже спровокували вимирання кількох регіональних мов.
Після військового розгрому Франції Німеччиною в 1870 році Феррі сформував ідею створити велику колоніальну імперію, головним чином заради економічної експлуатації. У промові перед Палатою депутатів 28 липня 1885 року він заявив, що «вищі раси мають право, тому що вони зобов'язані: це їхній обов'язок цивілізувати нижчі раси». Феррі керував переговорами, які призвели до створення французького протекторату в Тунісі у 1881 році, підготував договір від 17 грудня 1885 року про окупацію Мадагаскару, керував дослідженням регіону Конго і Нігеру, організував завоювання Аннаму і Тонкину у тому, що стало Індокитаєм.
Останні зусилля призвели до війни з Маньчжурською імперією, чия династія Цін претендувала на сюзеренітет над двома провінціями. Хвилювання в Парижі, викликані раптовим відступом французьких військ з Лангшону під час цієї війни, призвели до Тонкинського скандалу і відставки Феррі 30 березня 1885 року. Хоча мирний договір з Маньчжурською імперією (від 9 червня 1885 року), в якому династія Цін поступилася Франції сюзеренітетом Аннаму і Тонкину, був результатом роботи його кабінету, він ніколи більше не отримував посаду прем'єра.
Останні роки
Феррі залишився впливовим членом помірної республіканської партії і керував опозицією генералу Буланже. Після відставки Жуля Греві (2 грудня 1887 року), він був кандидатом на пост президента республіки, але радикали відмовилися підтримати його, і він зняв кандидатуру на користь Саді Карно.
10 грудня 1887 року Феррі ледве уникнув вбивства від рук божевільного. У 1890 році став сенатором, і за три тижні до смерті був обраний президентом сенату. 17 березня 1893 року помер від ускладнень, пов'язанних з отриманою під час замаху раною. Палата депутатів влаштувала йому державні похорони.
Примітки
- Archives de Paris — вип. 499. — С. 6.
- RKDartists
- https://www.siv.archives-nationales.culture.gouv.fr/siv/UD/FRAN_IR_001514/Q959708
- http://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjAtMDUtMDYiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjE2OTY1O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-1371%2C-155&uielem_islocked=0&uielem_zoom=177&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F — С. 20.
- A History of Western Society, Seventh Edition. John Buckler, Bennett D. Hill, John P. McKay
- «Ferry, Jules François Camille». Encyclopedia Americana. 1920.
- Denslow, William R. and Harry S. Truman, 10,000 Famous Freemasons from A to J Part One [ 7 червня 2013 у Wayback Machine.], p. 44, Kessinger Publishing, 2004
- 1998 report [ 16 вересня 2008 у Wayback Machine.] from Bernard Poignant, mayor of Quimper, to Lionel Jospin (фр.)
Джерела
- Taylor, A.J.P. Germany's First Bid For Colonies, 1884—1885: A Move in Bismarck's European Policy (New York: W. W. Norton & Co., Inc. — the Norton Library, 1970), p. 17-31: Chapter 1. Bismarck's Approach to France, December 1883 — April 1884.
Література
- П. Ігнатьєв. Феррі Жуль // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhul Fransua Kamil Ferri fr Jules Francois Camille Ferry francuzkij derzhavnij diyach respublikanec Buv propagandistom layicizmu ta kolonialnoyi ekspansiyi Zhul Ferrifr Jules FerryZhul Ferri44 j prem yer ministr Franciyi23 veresnya 1880 10 listopada 1881PoperednikSharl de FrejsineNastupnikLeon Gambetta49 j prem yer ministr Franciyi21 lyutogo 1883 30 bereznya 1885PoperednikArman FalyerNastupnikNarodivsya5 kvitnya 1832 1832 04 05 Sen Dye de VozhPomer17 bereznya 1893 1893 03 17 60 rokiv VIII okrug Parizha Parizh Franciya 1 PohovanijdVidomij yakpolitik diplomat advokat zhurnalist posadova osobaMisce robotiLa Presse d i dKrayinaFranciya 2 Alma materParizkij universitet i d 3 Politichna partiyadBatkodU shlyubi zd 4 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiRanni rokiZhul Ferri narodivsya 5 kvitnya 1832 roku v Sen Dye v departamenti Vogezi u Franciyi Vivchav pravo i v 1854 roci buv prijnyatij u parizku advokaturu ale nezabarom zajnyavsya zhurnalistikoyu pishuchi do riznih gazet zokrema do Le Temps Vin zhorstko kritikuvav Drugu francuzku imperiyu osoblivo napadayuchi na prefekta departamentu Sena barona Osmana Seriya jogo statej u Le Temps bula piznishe u 1868 roci perevidana yak Fantastichni kazki Osmana Politichna kar yeraKarikatura na Zhulya Ferri Obranij deputatom vid Respublikanskoyi partiyi vid Parizha v 1869 roci Ferri protestuvav proti ogoloshennya vijni Nimechchini a 6 veresnya 1870 roku Uryadom nacionalnoyi oboroni buv priznachenij prefektom Seni Na cij posadi Ferri dovelosya keruvati Parizhem pid chas oblogi a pislya Parizkoyi komuni 5 chervnya 1871 roku vin buv zmushenij podati u vidstavku Z 1872 po 1873 rik Ferri buv poslom Franciyi v Greciyi povernuvsya do palati yak deputat vid Vogeziv i stav odnim z lideriv respublikanskoyi partiyi 8 lipnya 1875 roku Ferri buv prijnyatij u masoni i zgodom stav chlenom Elzac Lorianskoyi lozhi zasnovanoyi v Parizhi u 1782 roci Togo zh roku vin odruzhivsya z protestantkoyu Yevgeniyeyu Risler Koli 4 lyutogo 1879 roku buv sformovanij pershij respublikanskij kabinet na choli z Vaddingtonom Ferri stav odnim z jogo chleniv i probuv u nomu do 30 bereznya 1885 roku za vinyatkom dvoh korotkih pererv z 10 listopada 1881 roku po 30 sichnya 1882 roku ta z 29 lipnya 1882 roku po 21 lyutogo 1883 roku spochatku yak ministr osviti a potim yak ministr zakordonnih sprav Na posadi prem yer ministraPerebuvayuchi liderom frakciyi oportunistichnih respublikanciv Ferri buv dvichi prem yer ministrom u 1880 1881 rokah i u 1883 1885 rokah Dvoma vazhlivimi spravami pov yazanimi z jogo administraciyeyu buli sekulyarizaciya zagalnoyi osviti ta pochatok kolonialnoyi ekspansiyi Franciyi Ferri zaproponuvav znishiti vpliv duhovenstva na universiteti ta predstaviv vlasnu sistemu respublikanskoyi osviti Vin reorganizuvav komitet zagalnoyi osviti zakonom vid 27 lyutogo 1880 roku i zaproponuvav regulyuvati prisudzhennya universitetskih stupeniv Ostannya propoziciya viklikala zhorstku polemiku i bula vidhilena oskilki soma stattya zabirala u neupovnovazhenih religijnih ordeniv pravo vikladati Zreshtoyu vin zumiv domogtisya prijnyattya zakoniv vid 16 chervnya 1881 roku i 28 bereznya 1882 roku yaki zrobili pochatkovu osvitu u Franciyi bezkoshtovnoyu svitskoyu i obov yazkovoyu Osvitni zakoni yaki vstanovili francuzku movu yak movu respubliki buli oskarzheni v drugij polovini XX stolittya oskilki hocha voni i grali vazhlivu rol v ob yednanni francuzkoyi derzhavi i Tretoyi respubliki voni takozh majzhe sprovokuvali vimirannya kilkoh regionalnih mov Pislya vijskovogo rozgromu Franciyi Nimechchinoyu v 1870 roci Ferri sformuvav ideyu stvoriti veliku kolonialnu imperiyu golovnim chinom zaradi ekonomichnoyi ekspluataciyi U promovi pered Palatoyu deputativ 28 lipnya 1885 roku vin zayaviv sho vishi rasi mayut pravo tomu sho voni zobov yazani ce yihnij obov yazok civilizuvati nizhchi rasi Ferri keruvav peregovorami yaki prizveli do stvorennya francuzkogo protektoratu v Tunisi u 1881 roci pidgotuvav dogovir vid 17 grudnya 1885 roku pro okupaciyu Madagaskaru keruvav doslidzhennyam regionu Kongo i Nigeru organizuvav zavoyuvannya Annamu i Tonkinu u tomu sho stalo Indokitayem Ostanni zusillya prizveli do vijni z Manchzhurskoyu imperiyeyu chiya dinastiya Cin pretenduvala na syuzerenitet nad dvoma provinciyami Hvilyuvannya v Parizhi viklikani raptovim vidstupom francuzkih vijsk z Langshonu pid chas ciyeyi vijni prizveli do Tonkinskogo skandalu i vidstavki Ferri 30 bereznya 1885 roku Hocha mirnij dogovir z Manchzhurskoyu imperiyeyu vid 9 chervnya 1885 roku v yakomu dinastiya Cin postupilasya Franciyi syuzerenitetom Annamu i Tonkinu buv rezultatom roboti jogo kabinetu vin nikoli bilshe ne otrimuvav posadu prem yera Ostanni rokiFerri zalishivsya vplivovim chlenom pomirnoyi respublikanskoyi partiyi i keruvav opoziciyeyu generalu Bulanzhe Pislya vidstavki Zhulya Grevi 2 grudnya 1887 roku vin buv kandidatom na post prezidenta respubliki ale radikali vidmovilisya pidtrimati jogo i vin znyav kandidaturu na korist Sadi Karno 10 grudnya 1887 roku Ferri ledve uniknuv vbivstva vid ruk bozhevilnogo U 1890 roci stav senatorom i za tri tizhni do smerti buv obranij prezidentom senatu 17 bereznya 1893 roku pomer vid uskladnen pov yazannih z otrimanoyu pid chas zamahu ranoyu Palata deputativ vlashtuvala jomu derzhavni pohoroni PrimitkiArchives de Paris vip 499 S 6 d Track Q2860432 RKDartists d Track Q17299517 https www siv archives nationales culture gouv fr siv UD FRAN IR 001514 Q959708 http archives paris fr arkotheque visionneuse visionneuse php arko YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjAtMDUtMDYiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjE2OTY1O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ uielem move 1371 2C 155 amp uielem islocked 0 amp uielem zoom 177 amp uielem brightness 0 amp uielem contrast 0 amp uielem isinverted 0 amp uielem rotate F S 20 A History of Western Society Seventh Edition John Buckler Bennett D Hill John P McKay Ferry Jules Francois Camille Encyclopedia Americana 1920 Denslow William R and Harry S Truman 10 000 Famous Freemasons from A to J Part One 7 chervnya 2013 u Wayback Machine p 44 Kessinger Publishing 2004 1998 report 16 veresnya 2008 u Wayback Machine from Bernard Poignant mayor of Quimper to Lionel Jospin fr DzherelaTaylor A J P Germany s First Bid For Colonies 1884 1885 A Move in Bismarck s European Policy New York W W Norton amp Co Inc the Norton Library 1970 p 17 31 Chapter 1 Bismarck s Approach to France December 1883 April 1884 LiteraturaP Ignatyev Ferri Zhul Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4