Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луї-Шарль де Сольс де Фрейсіне (фр. Louis Charles de Saulces de Freycinet; 14 листопада 1828, Фуа — 14 травня 1923, Париж) — французький політик, державний діяч і дипломат, чотири рази був прем'єр-міністром Французької Республіки. Він також займав посвду міністра оборони (1888—1893). Належав до фракції поміркованих республіканців. Він був обраний членом Академії наук, а в 1890 році — чотирнадцятим членом, який зайняв місце в Французькій академії.
| Шарль де Фрейсіне фр. Charles de Freycinet | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 28 грудня 1879 — 23 вересня 1880 | |||
| Попередник: | Вільям Генрі Вейдінгтон | ||
| Наступник: | Жуль Феррі | ||
| 30 січня 1882 — 7 серпня 1882 | |||
| Попередник: | Леон Гамбетта | ||
| Наступник: | Шарль Дюклерк | ||
| 7 січня 1886 — 3 грудня 1886 | |||
| Попередник: | Ежен Бріссон | ||
| Наступник: | Рене Гобле | ||
| 17 березня 1890 — 27 лютого 1892 | |||
| Попередник: | П'єр Еммануель Тірар | ||
| Наступник: | Еміль Лубе | ||
| Ім'я при народженні: | фр. Charles Louis de Saulces de Freycinet | ||
| Народження: | 14 листопада 1828[1][2][…] Фуа[2] | ||
| Смерть: | 14 травня 1923[1][2][…] (94 роки) Париж, Франція[2] | ||
| Поховання: | Цвинтар Пассі | ||
| Країна: | Франція[2] | ||
| Освіта: | Політехнічна школа і Гірнича школа Парижа | ||
| Партія: | d | ||
| Рід: | d | ||
| Батько: | d | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |  | ||
| | |||
|
| |||
Біографія
Шарль-Луї Фрейсіне після закінчення курсу в Політехнічній школі перейшов в École de mines і працював інженером в Мон-де-Марсан, Шартр (1854) і Бордо (1855). З 1856 по 1861 роки був начальником руху Південних залізниць.
Протягом 1862—1867 років виконував на пропозицію уряду різні доручення, як у Франції, так і за кордоном, і за цей час представив цілу низку наукових праць, з яких слід відзначити його "Rapport sur le travail des femmes et des enfants dans les manufactures de l'Angleterre (1867) і Principes de l'assainissement des villes (1878).
У 1870 році, після падіння імперії, Фрейсіне був покликаний Леоном Гамбеттою в Тур, де став на чолі військової ради тамтешньої делегації (10 жовтня 1870). У цьому званні Фрейсіне проявив величезну енергію, організуючи нові загони військ, дістаючи зброю і амуніцію та складаючи плани ведення війни.
Після укладення перемир'я Фрейсіне повернувся до колишніх занять і в 1871 опублікував цікаву працю «La guerre en province pendant le siège de Paris».
Як політичний діяч, Фрейсіне спробував себе вперше тільки в 1876 році, коли був обраним до Сенату Франції, приєднавшись до лівої республіканської партії.
13 грудня 1877 року Фрейсіне був призначений Жулем Дюфором на посаду міністра громадських робіт. З властивою йому енергією Фрейсіне склав колосальний план розширення мережі залізниць і каналів, добився від палат згоди на кредит у 500 млн франків для викупу не тільки значної частини невеликих приватних залізничних ліній, але й на будівництво нових урядових. Крім того, він багато дбав і про покращення французьких торгових портів. Портфель міністра громадських робіт Фрейсіне зберіг і в кабінеті Вільяма Генрі Вейдінгтона (4 лютого 1879), а після падіння його кабінету (29 грудня 1879) прийняв на себе обов'язок створення нового кабінету, в якому зберіг за собою портфель міністра закордонних справ.
Фрейсіне залишався на чолі уряду лише до вересня 1880 року, проте встиг провести амністію комунарам. У 1882 році Фрейсіне був обраний сенатором і після падіння Гамбетти (26 січня 1882) став на чолі нового кабміну. Займаючи й у другому своєму кабінеті посаду міністра закордонних справ, він зазнав поразки у палаті з єгипетського питання; його було звинувачено у допущенні Великою Британією. 29 липня 1882 року кабінет Фрейсіне подав у відставку.
Після падіння кабінету Жюля Феррі, викликаного подіями в Тонкіні (31 березня 1885), Фрейсіне в новому міністерстві Бріссона знову отримав портфель міністра закордонних справ. При ньому був укладений мир з Китаєм за другим Тяньцзинським трактатом і підписаний договір з Мадагаскаром. На чолі міністерства закордонних справ Фрейсіне був і після відставки Бріссона, коли він сам утретє склав новий кабінет (7 січня 1886 року).
Одним з перших заходів Фрейсіне було приєднання до міністерства закордонних справ управління країнами, які перебувають під протекторатом Франції, тоді як раніше дане управління було зосереджено у міністерстві морському та колоній. З інших політичних актів Фрейсіне слід згадати видання закону про вигнання претендентів. 3 грудня 1886 року коаліція з монархістів та радикалів скинула кабінет Фрейсіне, не затвердивши кредиту, необхідного для підпрефектур.
Відмовившись ввійти у склад наступних двох кабінетів під час останнього року президентства Греві, Фрейсіне виставив у грудні 1887 року, разом із Жулем Феррі та Шарлем Флоке, свою кандидатуру на пост президента, але отримав лише 76 голосів із 852.
У кабінеті Флоке (3 квітня 1888 року) Фрейсіне отримав портфель військового міністра. Вперше після падіння монархії завідування військовим міністерством було доручено цивільному міністру, а не генералу. Пост цей Фрейсіне зберігав за собою і при трьох наступних кабінетах: Тірара (22 лютого 1889), свому четвертому кабінеті (17 березня 1890 — 18 лютого 1892) і Лубе.
Військове міністерство за час 4-річного безперервного управління ним Фрейсіне багато чим завдячує йому. Він встановив обов'язковий термін військової служби у 3 роки, поширивши його і на вихованців семінарій та молодих людей ліберальних професій, заснував верховну військову раду та посаду начальника головного штабу, завідувача всіх приготувань до війни, планами мобілізації та ін., розширив та перетворив прикордонні укріплення тощо.
Під час четвертого кабінету Фрейсіне загострилося питання про відносини між державою та церквою. Як захисник конкордату, він вважав, однак, необхідним вжити у разі неповаги прав держави деяких репресивних заходів проти духовенства. Ці заходи полягали в проекті нового закону про асоціації, спрямованого головним чином проти релігійних асоціацій. Цей закон був причиною падіння кабінету Фрейсіне, місце якого зайняв Еміль Лубе (29 лютого 1892).
У кабінеті Рібо він знову зайняв посаду військового міністра, але під час Панамської справи Фрейсіне виявився певною мірою скомпрометованим і 10 січня 1893 вийшов у відставку, здавши свою посаду генералу . У жовтні 1898 року він знову став на чолі військового міністерства у кабінеті Дюпюї. З порушенням справи Дрейфуса Фрейсіне виступив противником перегляду, бажаючи врятувати скомпрометованих генералів, і взагалі діяв нерішуче, намагаючись примирити обидві ворогуючі сторони.
Після смерті Фелікса Фора та обрання в президенти Е. Лубе, становище Фрейсіне стало досить складним, і після бурхливого засідання палати, викликаного звільненням Фрейсіне професора політехнічної школи Дюрюї — прибічника Дрейфуса, він подав у відставку (6 травня 1899). Переобраний в сенат в 1900, помітної ролі більше не грав; голосував здебільшого з націоналістами.
Під час своєї політичної діяльності Фрейсіне не припиняв своїх занять як вчений та інженер. У 1882 р. Фрейсіне був обраний членом академії наук, а в 1890 членом Французька академія французької академії.
Шарль Луї Фрейсіне помер 14 травня 1923 року у столиці Франції — Парижі.
Бібліографія
Крім згаданих вище праць, Шарлем Луї Фрейсіне видано:
У галузі чистої математики йому належать праці з філософії математики взагалі і метафізики аналізу нескінченно малих, зокрема:
- 1871 — «De l'analyse infinit ésimale. Etude sur la mé taphysique du haut calcul»
- 1896 — «Essais sur la philosophie des sciences. Analyse. M é canique»
За прикладною математикою і зокрема з інженерної справи Фрейсіні належать:
Примітки
- http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/de_saulces_de_freycinet_louis1713r3.html
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- SNAC — 2010.
Посилання
- Фрейсіне, Шарль-Луї // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Див. також
Література
- П. М. Ігнатьєв. Фрейсіне Шарль-Луї // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Нариси з філософії математики [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.] / Пер. із фр. В. Обреімова. — 2-ге вид., Значить. іспр. — Санкт-Петербург: ред. журн. «Освіта», 1902. — [4], IV, 175 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi Sharl de Sols de Frejsine fr Louis Charles de Saulces de Freycinet 14 listopada 1828 18281114 Fua 14 travnya 1923 Parizh francuzkij politik derzhavnij diyach i diplomat chotiri razi buv prem yer ministrom Francuzkoyi Respubliki Vin takozh zajmav posvdu ministra oboroni 1888 1893 Nalezhav do frakciyi pomirkovanih respublikanciv Vin buv obranij chlenom Akademiyi nauk a v 1890 roci chotirnadcyatim chlenom yakij zajnyav misce v Francuzkij akademiyi Sharl de Frejsine fr Charles de Freycinet Prapor Prem yer ministr Franciyi 28 grudnya 1879 23 veresnya 1880 Poperednik Vilyam Genri Vejdington Nastupnik Zhul Ferri 30 sichnya 1882 7 serpnya 1882 Poperednik Leon Gambetta Nastupnik Sharl Dyuklerk 7 sichnya 1886 3 grudnya 1886 Poperednik Ezhen Brisson Nastupnik Rene Goble 17 bereznya 1890 27 lyutogo 1892 Poperednik P yer Emmanuel Tirar Nastupnik Emil Lube Im ya pri narodzhenni fr Charles Louis de Saulces de FreycinetNarodzhennya 14 listopada 1828 1828 11 14 1 2 Fua 2 Smert 14 travnya 1923 1923 05 14 1 2 94 roki Parizh Franciya 2 Pohovannya Cvintar PassiKrayina Franciya 2 Osvita Politehnichna shkola i Girnicha shkola ParizhaPartiya dRid dBatko d Avtograf Nagorodi Oficer ordena Pochesnogo legionu Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaSharl Luyi Frejsine pislya zakinchennya kursu v Politehnichnij shkoli perejshov v Ecole de mines i pracyuvav inzhenerom v Mon de Marsan Shartr 1854 i Bordo 1855 Z 1856 po 1861 roki buv nachalnikom ruhu Pivdennih zaliznic Protyagom 1862 1867 rokiv vikonuvav na propoziciyu uryadu rizni doruchennya yak u Franciyi tak i za kordonom i za cej chas predstaviv cilu nizku naukovih prac z yakih slid vidznachiti jogo Rapport sur le travail des femmes et des enfants dans les manufactures de l Angleterre 1867 i Principes de l assainissement des villes 1878 U 1870 roci pislya padinnya imperiyi Frejsine buv poklikanij Leonom Gambettoyu v Tur de stav na choli vijskovoyi radi tamteshnoyi delegaciyi 10 zhovtnya 1870 U comu zvanni Frejsine proyaviv velicheznu energiyu organizuyuchi novi zagoni vijsk distayuchi zbroyu i amuniciyu ta skladayuchi plani vedennya vijni Pislya ukladennya peremir ya Frejsine povernuvsya do kolishnih zanyat i v 1871 opublikuvav cikavu pracyu La guerre en province pendant le siege de Paris Yak politichnij diyach Frejsine sprobuvav sebe vpershe tilki v 1876 roci koli buv obranim do Senatu Franciyi priyednavshis do livoyi respublikanskoyi partiyi 13 grudnya 1877 roku Frejsine buv priznachenij Zhulem Dyuforom na posadu ministra gromadskih robit Z vlastivoyu jomu energiyeyu Frejsine sklav kolosalnij plan rozshirennya merezhi zaliznic i kanaliv dobivsya vid palat zgodi na kredit u 500 mln frankiv dlya vikupu ne tilki znachnoyi chastini nevelikih privatnih zaliznichnih linij ale j na budivnictvo novih uryadovih Krim togo vin bagato dbav i pro pokrashennya francuzkih torgovih portiv Portfel ministra gromadskih robit Frejsine zberig i v kabineti Vilyama Genri Vejdingtona 4 lyutogo 1879 a pislya padinnya jogo kabinetu 29 grudnya 1879 prijnyav na sebe obov yazok stvorennya novogo kabinetu v yakomu zberig za soboyu portfel ministra zakordonnih sprav Frejsine zalishavsya na choli uryadu lishe do veresnya 1880 roku prote vstig provesti amnistiyu komunaram U 1882 roci Frejsine buv obranij senatorom i pislya padinnya Gambetti 26 sichnya 1882 stav na choli novogo kabminu Zajmayuchi j u drugomu svoyemu kabineti posadu ministra zakordonnih sprav vin zaznav porazki u palati z yegipetskogo pitannya jogo bulo zvinuvacheno u dopushenni Velikoyu Britaniyeyu 29 lipnya 1882 roku kabinet Frejsine podav u vidstavku Pislya padinnya kabinetu Zhyulya Ferri viklikanogo podiyami v Tonkini 31 bereznya 1885 Frejsine v novomu ministerstvi Brissona znovu otrimav portfel ministra zakordonnih sprav Pri nomu buv ukladenij mir z Kitayem za drugim Tyanczinskim traktatom i pidpisanij dogovir z Madagaskarom Na choli ministerstva zakordonnih sprav Frejsine buv i pislya vidstavki Brissona koli vin sam utretye sklav novij kabinet 7 sichnya 1886 roku Karikatura na Frejsine Odnim z pershih zahodiv Frejsine bulo priyednannya do ministerstva zakordonnih sprav upravlinnya krayinami yaki perebuvayut pid protektoratom Franciyi todi yak ranishe dane upravlinnya bulo zoseredzheno u ministerstvi morskomu ta kolonij Z inshih politichnih aktiv Frejsine slid zgadati vidannya zakonu pro vignannya pretendentiv 3 grudnya 1886 roku koaliciya z monarhistiv ta radikaliv skinula kabinet Frejsine ne zatverdivshi kreditu neobhidnogo dlya pidprefektur Vidmovivshis vvijti u sklad nastupnih dvoh kabinetiv pid chas ostannogo roku prezidentstva Grevi Frejsine vistaviv u grudni 1887 roku razom iz Zhulem Ferri ta Sharlem Floke svoyu kandidaturu na post prezidenta ale otrimav lishe 76 golosiv iz 852 U kabineti Floke 3 kvitnya 1888 roku Frejsine otrimav portfel vijskovogo ministra Vpershe pislya padinnya monarhiyi zaviduvannya vijskovim ministerstvom bulo dorucheno civilnomu ministru a ne generalu Post cej Frejsine zberigav za soboyu i pri troh nastupnih kabinetah Tirara 22 lyutogo 1889 svomu chetvertomu kabineti 17 bereznya 1890 18 lyutogo 1892 i Lube Vijskove ministerstvo za chas 4 richnogo bezperervnogo upravlinnya nim Frejsine bagato chim zavdyachuye jomu Vin vstanoviv obov yazkovij termin vijskovoyi sluzhbi u 3 roki poshirivshi jogo i na vihovanciv seminarij ta molodih lyudej liberalnih profesij zasnuvav verhovnu vijskovu radu ta posadu nachalnika golovnogo shtabu zaviduvacha vsih prigotuvan do vijni planami mobilizaciyi ta in rozshiriv ta peretvoriv prikordonni ukriplennya tosho Pid chas chetvertogo kabinetu Frejsine zagostrilosya pitannya pro vidnosini mizh derzhavoyu ta cerkvoyu Yak zahisnik konkordatu vin vvazhav odnak neobhidnim vzhiti u razi nepovagi prav derzhavi deyakih represivnih zahodiv proti duhovenstva Ci zahodi polyagali v proekti novogo zakonu pro asociaciyi spryamovanogo golovnim chinom proti religijnih asociacij Cej zakon buv prichinoyu padinnya kabinetu Frejsine misce yakogo zajnyav Emil Lube 29 lyutogo 1892 U kabineti Ribo vin znovu zajnyav posadu vijskovogo ministra ale pid chas Panamskoyi spravi Frejsine viyavivsya pevnoyu miroyu skomprometovanim i 10 sichnya 1893 vijshov u vidstavku zdavshi svoyu posadu generalu U zhovtni 1898 roku vin znovu stav na choli vijskovogo ministerstva u kabineti Dyupyuyi Z porushennyam spravi Drejfusa Frejsine vistupiv protivnikom pereglyadu bazhayuchi vryatuvati skomprometovanih generaliv i vzagali diyav nerishuche namagayuchis primiriti obidvi voroguyuchi storoni Pislya smerti Feliksa Fora ta obrannya v prezidenti E Lube stanovishe Frejsine stalo dosit skladnim i pislya burhlivogo zasidannya palati viklikanogo zvilnennyam Frejsine profesora politehnichnoyi shkoli Dyuryuyi pribichnika Drejfusa vin podav u vidstavku 6 travnya 1899 Pereobranij v senat v 1900 pomitnoyi roli bilshe ne grav golosuvav zdebilshogo z nacionalistami Pid chas svoyeyi politichnoyi diyalnosti Frejsine ne pripinyav svoyih zanyat yak vchenij ta inzhener U 1882 r Frejsine buv obranij chlenom akademiyi nauk a v 1890 chlenom Francuzka akademiya francuzkoyi akademiyi Sharl Luyi Frejsine pomer 14 travnya 1923 roku u stolici Franciyi Parizhi BibliografiyaKrim zgadanih vishe prac Sharlem Luyi Frejsine vidano 1869 Emploi des eaux d egout en agriculture 1870 Traite d assainissement industriel U galuzi chistoyi matematiki jomu nalezhat praci z filosofiyi matematiki vzagali i metafiziki analizu neskinchenno malih zokrema 1871 De l analyse infinit esimale Etude sur la me taphysique du haut calcul 1896 Essais sur la philosophie des sciences Analyse M e canique Za prikladnoyu matematikoyu i zokrema z inzhenernoyi spravi Frejsini nalezhat 1858 Trait e de me canique rationnelle 1861 Des pentes economiques en chemins de fer Recherches sur les de penses des rampes 1892 Sur les principes de la me canique rationelle Primitkihttp www senat fr senateur 3eme republique de saulces de freycinet louis1713r3 html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311PosilannyaFrejsine Sharl Luyi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Div takozhSpisok chleniv Francuzkoyi akademiyiLiteraturaP M Ignatyev Frejsine Sharl Luyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Narisi z filosofiyi matematiki 13 bereznya 2022 u Wayback Machine Per iz fr V Obreimova 2 ge vid Znachit ispr Sankt Peterburg red zhurn Osvita 1902 4 IV 175 s