Ежен Анрі Бріссон (фр. Eugène Henri Brisson; 31 липня 1835, Бурж, Франція — 14 квітня 1912, Париж, Франція) — французький державний діяч, двічі очолював уряд, але обидва рази менше року (1885, 1898, другий раз у розпал боротьби навколо справи Дрейфуса).
Біографія
Початок кар'єри
Народився в сім'ї республіканця Луї-Адольфа Бріссона, апеляційного повіреного в Буржі. У 1859 р. закінчив юридичний факультет Паризького університету, під час навчання товаришував з професорами, які були змушені піти у відставку через відмову присягати імперії. У 1856 р. вступив у масонську ложу і став одним із найактивніших її учасників. У 1859 р. разом із Фредеріком Мореном та іншими друзями сприяв створенню «Progrès de Lyon», ліберальної газети, достатньо ворожої до Імперії.
З 1861 по 1865 рр. співпрацював з «Phare de la Loire», опублікувавши численні політичні статті, а також деякі літературні огляди. У 1864 р. почав друкуватися в газеті «Час», а в 1869 р. — в «Національному майбутньому». У 1868 р. разом із Шальмель-Лакуром та Алленом Тарже заснував видання «Політичний огляд», яке того ж року було заборонено. У лютому 1866 року він починає публікувати статті антипрусської спрямованності в «Revue Nationale et Foreign», оскільки був одним з небагатьох республіканців, які вважали цю країну загрозою для Франції, а не Австро-Угорську монархію.
Після падіння Другої імперії, 4 вересня 1870 Бріссона призначили віце-мером Парижа, проте звільнили після повстання 31 жовтня 1870. У лютому 1871 Бріссон був обраний депутатом від департаменту Сена до Національних зборів, в яких у вересні 1871 р. вніс від імені вкрай лівих пропозицію про загальну амністію для політичних злочинців. Також займав антиклерикальну позицію та виступав за обов'язкову початкову шкільну освіту.
Як член палати депутатів, Бріссон з 1876 року належав до і був лідером його парламентської фракції. У 1879 р. був обраний другим віце-президентом палати та головою бюджетної комісії, а в листопаді 1881 р. — президентом палати замість Леона Гамбетти.
Уряд 1885 року. Президент палати депутатів
У 1885, 1887, 1894 та 1895 роках Бріссон невдало балотувався в якості кандидата на президентських виборах у Франції.
У 1885 р., після відставки Жюля Феррі, очолив новий уряд і одночасно обійняв посаду міністра юстиції. Однак після того як палата лише незначною більшістю затвердила його пропозицію про кредит у 79 млн франків для Тонкінської експедиції, подав у відставку.
З 1892 до 1893 року очолював парламентську комісію з розслідування Панамського скандалу. З 1894 до 1898 — президент Палати депутатів Національних зборів. Влітку 1898 р. його замінив поміркований республіканець Поль Дешанель.
У 1895 р. на виборах президента Франції отримав 361 голос (проти 480, поданих за переможця Фелікса Фора).
Уряд 1898 року
Після падіння уряду Жуля Мелена, восени 1898 р. президент Фелікс Фор запропонував Бріссону сформувати новий кабінет, в якому він одночасно обійняв посаду міністра внутрішніх справ. До кабінету увійшли переважно радикали, деякі з них схилялися до націоналізму, а також помірковані республіканці. Уряд зобов'язався провести податкову реформу та організувати страхування робітників від нещасних випадків. Ні того, ні іншого він не встиг зробити; час його правління був зайнятий боротьбою навколо справи Дрейфуса.
Сам Бріссон спочатку, мабуть, не мав певного погляду на цю справу; члени його кабінету ділилися на дрейфусарів (Буржуа) та антидрейфусарів (, Локруа). Арешт полковника Анрі, який зізнавався у фабрикації листа , що для військового міністра слугувало головним доказом винуватості Дрейфуса, призвів до його відставки та заміні військового міністра генералом . З цього моменту уряд, зокрема сам Бріссон, стають рішучими прихильниками скасування вироку Дрейфуса та перегляду справи. Цурлінден, однак, затягував питання, що призвело до його відставки 17 вересня, новим військовим міністром був призначений генерал . Проте він зайняв позицію своїх попередників і 25 жовтня подав у відставку. Це спричинило падіння кабінету.
Як лідер радикалів, підтримував уряди наступних прем'єр-міністрів Пʼєра Вальдека-Руссо та Еміля Комба, зокрема їхню релігійну політику та заходи з відокремлення церкви від держави. У 1904 р. знову був обраний президентом Палати депутатів. У 1905 р. на цю посаду замість нього був затверджений Поль Думер. На початку червня 1906 р. Бріссона вчетверте було обрано на посаду голови Палати депутатів, яку й обіймав до кінця свого життя.
Пам'ять
У травні 1883 р. у присутності Феррі, Бріссон відкрив у В'єрзоні першу національну професійну школу. Згодом їй було присвоєно ім'я Анрі-Бріссона. З 1928 р. у 18-му окрузі Парижа розташована вулиця Анрі-Бріссона.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- Encyclopædia Britannica
- LIBRIS — 2018.
- Зазвичай користувався лише першим ім'ям
Література
- Водовозов В. В. Брісон, Ежен-Анрі // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ezhen Anri Brisson fr Eugene Henri Brisson 31 lipnya 1835 Burzh Franciya 14 kvitnya 1912 Parizh Franciya francuzkij derzhavnij diyach dvichi ocholyuvav uryad ale obidva razi menshe roku 1885 1898 drugij raz u rozpal borotbi navkolo spravi Drejfusa Ezhen Anri Brisson fr Henri BrissonPrapor Prezident Palati deputativ Franciyi8 chervnya 1906 13 kvitnya 1912Poperednik Pol DumerNastupnik Pol Deshanel28 kvitnya 1904 22 grudnya 1905Poperednik Leon BurzhuaNastupnik Pol DumerPrapor 66 j Golova Radi Ministriv Franciyi 35 j prem yer ministr Tretoyi respubliki28 chervnya 26 zhovtnya 1898Prezident Feliks ForPoperednik Zhul MelenNastupnik Sharl DyupyuyiPrapor28 chervnya 26 zhovtnya 1898Prem yer ministr Vin samPoperednik Zhan Luyi BartuNastupnik Sharl Dyupyuyi18 grudnya 1894 31 travnya 1898Poperednik Nastupnik Pol DeshanelPrapor 60 j Golova Radi Ministriv Franciyi 19 j prem yer ministr Tretoyi respubliki6 kvitnya 29 grudnya 1885Prezident Zhul GreviPoperednik Zhul FerriNastupnik Sharl de FrejsinePrapor Ministr yusticiyi Franciyi6 kvitnya 29 grudnya 1885Prem yer ministr Vin samPoperednik Nastupnik 3 listopada 1881 7 kvitnya 1885Poperednik Leon GambettaNastupnik Sharl Floke Narodzhennya 31 lipnya 1835 1835 07 31 1 2 Burzh FranciyaSmert 14 kvitnya 1912 1912 04 14 76 rokiv Parizh FranciyaPohovannya Cvintar MonmartrKrayina Franciya 4 Osvita d i dPartiya d Mediafajli b u VikishovishiRoboti u VikidzherelahBiografiyaPochatok kar yeri Narodivsya v sim yi respublikancya Luyi Adolfa Brissona apelyacijnogo povirenogo v Burzhi U 1859 r zakinchiv yuridichnij fakultet Parizkogo universitetu pid chas navchannya tovarishuvav z profesorami yaki buli zmusheni piti u vidstavku cherez vidmovu prisyagati imperiyi U 1856 r vstupiv u masonsku lozhu i stav odnim iz najaktivnishih yiyi uchasnikiv U 1859 r razom iz Frederikom Morenom ta inshimi druzyami spriyav stvorennyu Progres de Lyon liberalnoyi gazeti dostatno vorozhoyi do Imperiyi Z 1861 po 1865 rr spivpracyuvav z Phare de la Loire opublikuvavshi chislenni politichni statti a takozh deyaki literaturni oglyadi U 1864 r pochav drukuvatisya v gazeti Chas a v 1869 r v Nacionalnomu majbutnomu U 1868 r razom iz Shalmel Lakurom ta Allenom Tarzhe zasnuvav vidannya Politichnij oglyad yake togo zh roku bulo zaboroneno U lyutomu 1866 roku vin pochinaye publikuvati statti antiprusskoyi spryamovannosti v Revue Nationale et Foreign oskilki buv odnim z nebagatoh respublikanciv yaki vvazhali cyu krayinu zagrozoyu dlya Franciyi a ne Avstro Ugorsku monarhiyu Pislya padinnya Drugoyi imperiyi 4 veresnya 1870 Brissona priznachili vice merom Parizha prote zvilnili pislya povstannya 31 zhovtnya 1870 U lyutomu 1871 Brisson buv obranij deputatom vid departamentu Sena do Nacionalnih zboriv v yakih u veresni 1871 r vnis vid imeni vkraj livih propoziciyu pro zagalnu amnistiyu dlya politichnih zlochinciv Takozh zajmav antiklerikalnu poziciyu ta vistupav za obov yazkovu pochatkovu shkilnu osvitu Yak chlen palati deputativ Brisson z 1876 roku nalezhav do i buv liderom jogo parlamentskoyi frakciyi U 1879 r buv obranij drugim vice prezidentom palati ta golovoyu byudzhetnoyi komisiyi a v listopadi 1881 r prezidentom palati zamist Leona Gambetti Uryad 1885 roku Prezident palati deputativ U 1885 1887 1894 ta 1895 rokah Brisson nevdalo balotuvavsya v yakosti kandidata na prezidentskih viborah u Franciyi U 1885 r pislya vidstavki Zhyulya Ferri ocholiv novij uryad i odnochasno obijnyav posadu ministra yusticiyi Odnak pislya togo yak palata lishe neznachnoyu bilshistyu zatverdila jogo propoziciyu pro kredit u 79 mln frankiv dlya Tonkinskoyi ekspediciyi podav u vidstavku Z 1892 do 1893 roku ocholyuvav parlamentsku komisiyu z rozsliduvannya Panamskogo skandalu Z 1894 do 1898 prezident Palati deputativ Nacionalnih zboriv Vlitku 1898 r jogo zaminiv pomirkovanij respublikanec Pol Deshanel U 1895 r na viborah prezidenta Franciyi otrimav 361 golos proti 480 podanih za peremozhcya Feliksa Fora Uryad 1898 roku Pislya padinnya uryadu Zhulya Melena voseni 1898 r prezident Feliks For zaproponuvav Brissonu sformuvati novij kabinet v yakomu vin odnochasno obijnyav posadu ministra vnutrishnih sprav Do kabinetu uvijshli perevazhno radikali deyaki z nih shilyalisya do nacionalizmu a takozh pomirkovani respublikanci Uryad zobov yazavsya provesti podatkovu reformu ta organizuvati strahuvannya robitnikiv vid neshasnih vipadkiv Ni togo ni inshogo vin ne vstig zrobiti chas jogo pravlinnya buv zajnyatij borotboyu navkolo spravi Drejfusa Sam Brisson spochatku mabut ne mav pevnogo poglyadu na cyu spravu chleni jogo kabinetu dililisya na drejfusariv Burzhua ta antidrejfusariv Lokrua Aresht polkovnika Anri yakij ziznavavsya u fabrikaciyi lista sho dlya vijskovogo ministra sluguvalo golovnim dokazom vinuvatosti Drejfusa prizviv do jogo vidstavki ta zamini vijskovogo ministra generalom Z cogo momentu uryad zokrema sam Brisson stayut rishuchimi prihilnikami skasuvannya viroku Drejfusa ta pereglyadu spravi Curlinden odnak zatyaguvav pitannya sho prizvelo do jogo vidstavki 17 veresnya novim vijskovim ministrom buv priznachenij general Prote vin zajnyav poziciyu svoyih poperednikiv i 25 zhovtnya podav u vidstavku Ce sprichinilo padinnya kabinetu Yak lider radikaliv pidtrimuvav uryadi nastupnih prem yer ministriv Pʼyera Valdeka Russo ta Emilya Komba zokrema yihnyu religijnu politiku ta zahodi z vidokremlennya cerkvi vid derzhavi U 1904 r znovu buv obranij prezidentom Palati deputativ U 1905 r na cyu posadu zamist nogo buv zatverdzhenij Pol Dumer Na pochatku chervnya 1906 r Brissona vchetverte bulo obrano na posadu golovi Palati deputativ yaku j obijmav do kincya svogo zhittya Pam yatU travni 1883 r u prisutnosti Ferri Brisson vidkriv u V yerzoni pershu nacionalnu profesijnu shkolu Zgodom yij bulo prisvoyeno im ya Anri Brissona Z 1928 r u 18 mu okruzi Parizha roztashovana vulicya Anri Brissona PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Zazvichaj koristuvavsya lishe pershim im yamLiteraturaVodovozov V V Brison Ezhen Anri Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref