Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клод Луї Ектор де Віллар Claude Louis Hector de Villars 8 травня 1653 17 червня 1734 французький військовий діяч головни

Клод Луї Ектор де Віллар

Клод Луї Ектор де Віллар

Клод Луї Ектор де Віллар (Claude Louis Hector de Villars, 8 травня 1653 —17 червня 1734) — французький військовий діяч, головний маршал Франції, дипломат.

Клод Луї Ектор де Віллар
фр. Claude-Louis-Hector de Villars
image
Народився 8 травня 1653(1653-05-08)
Мулен
Помер 17 червня 1734(1734-06-17) (81 рік)
Турин
Країна image Франція
Діяльність військовий очільник
Alma mater d
Знання мов французька[1]
Учасник Війна за іспанську спадщину, d, Франко-голландська війна 1672—1678, Війна Аугсбурзької ліги і Війна за польську спадщину 1733—1735
Членство Французька академія (17 червня 1734)[3] і d
Роки активності з 1671
Титул герцог
Посада d[3], голова, d і Q105744394?
Військове звання головний маршал Франції
Конфесія католицтво
Рід d
Батько П'єр де Віллар
Мати Марія Гігоо Беллефонд
У шлюбі з Жанна-Анжеліка Роке де Варенгевіль
Діти 1 син
Нагороди
image image image
image
Герб

Життєпис

Початок кар'єри

Походив із аристократичної родини Віллар, яка була пов'язана із Савойським домом. Син маркіза П'єра де Віллара. У 1664–1668 роках навчався в Коледжі де Жуії. Почав свою військову кар'єру під час франко-голландської війни 1672–1678 років. 1674 року очолює полк кіннотників. У 1683–1687 роках у складі військ курфюрста Баварського воював у війні проти Османської імперії.

У 1687 році повертається до Франції, де отримує звання генерал-майора та призначається другим лейтенантом полку королівських кірасир (гвардії короля). У тому ж році як неофіційний посланник вирушає до Мюнхена для перемовин з курфюрстом Баварії Максиміліаном, щоб переконати того вступити у союз із Францією.

Після повернення отримує підтримку фаворитки короля Людовика XIV де Ментенон. 1699 року був посланником у Відні, де напередодні війни за іспанську спадщину багато в чому сприяв просуванню французьких інтересів, отримуванню розвідницької інформації про плани Австрії та її союзників.

Війна за іспанську спадщину

З початком Війни за іспанську спадщину проявив себе хоробрим офіцером. Вже у 1702 році командує корпусом в армії Ніколя Катіна, отримує звання генерал-лейтенанта. Того ж року сміливо перетинає Рейн і 14 жовтня здобуває звитягу над імперськими військами на чолі із Людвигом Вільгельмом Баденським при Фрідлінгені. За це незабаром отримує звання маршала. 20 вересня 1703 року Віллар перемагає імперську армію на чолі із при Гохштеті. після цього шлях на Відень було відкрито. Втім нерішучість та неквапливість союзника — курфюрства Баварського — завадила плану Віллара. Тоді він запропонував Людовику XIV для зупинення наступаючого ворога застосувати тактику випаленої землі.

У 1704 році його спрямували для придушення повстання кальвіністів у Північних Севеннах (так зване повстання ). Більш перемовинами та обіцянкою амністії, ніж зброєю, Віллар зміг припинити це повстання. 1705 року отримує від короля титул герцога. 1706 року змусив ворогів відступити за Рейн, зробивши його кордоном між Францією та Австрією, Англією.

У 1707 році він перейшов Рейн та заволодів Штольгофенською лінією у Бадені та Швабії. 1709 року призначається командувачем північною армією у Фландрії. Він відновив порядок й вирішив дати генеральний бій англійцям на чолі із герцогом Мальборо при Мальплаці. Спочатку французькі війська перемагали, але у найвідповідальніший момент Віллара було поранено. В результаті французи знітилися та програли битву. Втім втрати англійців значно перевершували втрати французів. Вороги не насмілилися рушити далі й відступили до Брабанту. За свою звитягу Віллар отримує звання пера Франції.

Після лікування у 1712 році отримав нову армію, яка повинна була перешкодити наступу австрійців у глиб Франції. 24 липня цього року відбулася битва під Дененом, де армія на чолі із Вілларом завдала поразки австрійським військам під орудою Євгенія Савойського. Ця перемога призвела до мирних перемовин між ворогуючими сторонами, а зрештою до закінчення Війни за іспанську спадщину. 1712 року Віллар стає губернатором Провансу. 1714 року його обирають до Французької академії.

Останні роки

У 1715 році входить до регентської ради, водночас очолює військову раду. 1718 року йде у відставку. 1733 року, перед початком Війни за польську спадщину, король Людовик XV надає Вілларові звання головного маршала Франції. 1734 року він протягом трьох місяців заволодів герцогствами Міланським та Мантуанським. Але 17 червня цього ж року раптово помер у Турині.

Творчість

Віллар був доволі освіченою людиною, цікавився мистецтвом, театром. Відомий своєю дотепністю та афоризмами. Водночас написав цікаві мемуари, які вийшли друком лише після його смерті.

Родина

Дружина — Жанна-Анжеліка Роке де Варенгевіль

Діти:

  • Оноре-Арман (1702–1770)

Джерела

  • Fadi El Hage, Le maréchal de Villars — L'infatigable bonheur, Belin, 2012, 192 p. ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клод Луї Ектор де Віллар
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Виллар, Гектор // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 337.
    d:Track:Q24362840d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q656d:Track:Q23892902
  3. Французька академія — 1635.
    d:Track:Q161806d:Track:Q377066

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Klod Luyi Ektor de Villar Claude Louis Hector de Villars 8 travnya 1653 17 chervnya 1734 francuzkij vijskovij diyach golovnij marshal Franciyi diplomat Klod Luyi Ektor de Villarfr Claude Louis Hector de VillarsNarodivsya 8 travnya 1653 1653 05 08 MulenPomer 17 chervnya 1734 1734 06 17 81 rik TurinKrayina FranciyaDiyalnist vijskovij ochilnikAlma mater dZnannya mov francuzka 1 Uchasnik Vijna za ispansku spadshinu d Franko gollandska vijna 1672 1678 Vijna Augsburzkoyi ligi i Vijna za polsku spadshinu 1733 1735Chlenstvo Francuzka akademiya 17 chervnya 1734 3 i dRoki aktivnosti z 1671Titul gercogPosada d 3 golova d i Q105744394 Vijskove zvannya golovnij marshal FranciyiKonfesiya katolictvoRid dBatko P yer de VillarMati Mariya Gigoo BellefondU shlyubi z Zhanna Anzhelika Roke de VarengevilDiti 1 sinNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatok kar yeri Pohodiv iz aristokratichnoyi rodini Villar yaka bula pov yazana iz Savojskim domom Sin markiza P yera de Villara U 1664 1668 rokah navchavsya v Koledzhi de Zhuiyi Pochav svoyu vijskovu kar yeru pid chas franko gollandskoyi vijni 1672 1678 rokiv 1674 roku ocholyuye polk kinnotnikiv U 1683 1687 rokah u skladi vijsk kurfyursta Bavarskogo voyuvav u vijni proti Osmanskoyi imperiyi U 1687 roci povertayetsya do Franciyi de otrimuye zvannya general majora ta priznachayetsya drugim lejtenantom polku korolivskih kirasir gvardiyi korolya U tomu zh roci yak neoficijnij poslannik virushaye do Myunhena dlya peremovin z kurfyurstom Bavariyi Maksimilianom shob perekonati togo vstupiti u soyuz iz Franciyeyu Pislya povernennya otrimuye pidtrimku favoritki korolya Lyudovika XIV de Mentenon 1699 roku buv poslannikom u Vidni de naperedodni vijni za ispansku spadshinu bagato v chomu spriyav prosuvannyu francuzkih interesiv otrimuvannyu rozvidnickoyi informaciyi pro plani Avstriyi ta yiyi soyuznikiv Vijna za ispansku spadshinu Z pochatkom Vijni za ispansku spadshinu proyaviv sebe horobrim oficerom Vzhe u 1702 roci komanduye korpusom v armiyi Nikolya Katina otrimuye zvannya general lejtenanta Togo zh roku smilivo peretinaye Rejn i 14 zhovtnya zdobuvaye zvityagu nad imperskimi vijskami na choli iz Lyudvigom Vilgelmom Badenskim pri Fridlingeni Za ce nezabarom otrimuye zvannya marshala 20 veresnya 1703 roku Villar peremagaye impersku armiyu na choli iz pri Gohshteti pislya cogo shlyah na Viden bulo vidkrito Vtim nerishuchist ta nekvaplivist soyuznika kurfyurstva Bavarskogo zavadila planu Villara Todi vin zaproponuvav Lyudoviku XIV dlya zupinennya nastupayuchogo voroga zastosuvati taktiku vipalenoyi zemli U 1704 roci jogo spryamuvali dlya pridushennya povstannya kalvinistiv u Pivnichnih Sevennah tak zvane povstannya Bilsh peremovinami ta obicyankoyu amnistiyi nizh zbroyeyu Villar zmig pripiniti ce povstannya 1705 roku otrimuye vid korolya titul gercoga 1706 roku zmusiv vorogiv vidstupiti za Rejn zrobivshi jogo kordonom mizh Franciyeyu ta Avstriyeyu Angliyeyu U 1707 roci vin perejshov Rejn ta zavolodiv Shtolgofenskoyu liniyeyu u Badeni ta Shvabiyi 1709 roku priznachayetsya komanduvachem pivnichnoyu armiyeyu u Flandriyi Vin vidnoviv poryadok j virishiv dati generalnij bij anglijcyam na choli iz gercogom Malboro pri Malplaci Spochatku francuzki vijska peremagali ale u najvidpovidalnishij moment Villara bulo poraneno V rezultati francuzi znitilisya ta prograli bitvu Vtim vtrati anglijciv znachno perevershuvali vtrati francuziv Vorogi ne nasmililisya rushiti dali j vidstupili do Brabantu Za svoyu zvityagu Villar otrimuye zvannya pera Franciyi Pislya likuvannya u 1712 roci otrimav novu armiyu yaka povinna bula pereshkoditi nastupu avstrijciv u glib Franciyi 24 lipnya cogo roku vidbulasya bitva pid Denenom de armiya na choli iz Villarom zavdala porazki avstrijskim vijskam pid orudoyu Yevgeniya Savojskogo Cya peremoga prizvela do mirnih peremovin mizh voroguyuchimi storonami a zreshtoyu do zakinchennya Vijni za ispansku spadshinu 1712 roku Villar staye gubernatorom Provansu 1714 roku jogo obirayut do Francuzkoyi akademiyi Ostanni roki U 1715 roci vhodit do regentskoyi radi vodnochas ocholyuye vijskovu radu 1718 roku jde u vidstavku 1733 roku pered pochatkom Vijni za polsku spadshinu korol Lyudovik XV nadaye Villarovi zvannya golovnogo marshala Franciyi 1734 roku vin protyagom troh misyaciv zavolodiv gercogstvami Milanskim ta Mantuanskim Ale 17 chervnya cogo zh roku raptovo pomer u Turini TvorchistVillar buv dovoli osvichenoyu lyudinoyu cikavivsya mistectvom teatrom Vidomij svoyeyu dotepnistyu ta aforizmami Vodnochas napisav cikavi memuari yaki vijshli drukom lishe pislya jogo smerti RodinaDruzhina Zhanna Anzhelika Roke de Varengevil Diti Onore Arman 1702 1770 DzherelaFadi El Hage Le marechal de Villars L infatigable bonheur Belin 2012 192 p ISBN 2701164478 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klod Luyi Ektor de Villar Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Villar Gektor Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1892 T VI S 337 d Track Q24362840d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892902 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066

Дата публікації:
Топ