Буе́нос-А́йрес (ісп. Buenos Aires) — найбільша за площею та населенням провінція Аргентини. Знаходиться східній частині країни, межує з провінціями Ентре-Ріос і Санта-Фе на півночі та Кордовою, Ла-Пампою і Ріо-Негро — заході, на півдні і сході омивається Атлантичним океаном, а на північному сході — водами річки Ла-Плата. Столиця провінції — місто Ла-Плата.
Буенос-Айрес | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||||||||||
Buenos Aires | |||||||||||||
| |||||||||||||
Столиця | Ла-Плата | ||||||||||||
Країна | Аргентина | ||||||||||||
| |||||||||||||
Округів | 135 | ||||||||||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||||||||||
Населення | (2010) | ||||||||||||
- повне | 15 594 428 (1-ша) | ||||||||||||
- густота | 50,7 (3-тя) | ||||||||||||
Етнікон | bonaerense | ||||||||||||
Площа | |||||||||||||
- повна | 307 571 км² (1-ша) | ||||||||||||
Висота | |||||||||||||
- максимальна | 1239 м (d) | ||||||||||||
- мінімальна | 54 м | ||||||||||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||||||||||
ВВП | 111 млрд. $ ]] | ||||||||||||
ІРЛП | 0,818 (2010) | ||||||||||||
Дата заснування | 1816 | ||||||||||||
Губернатор | Аксель Кісіллоф | ||||||||||||
Вебсайт | gba.gov.ar | ||||||||||||
Код ISO 3166-2 | AR-B | ||||||||||||
Провінція Буенос-Айрес на мапі Аргентини | |||||||||||||
|
Географія
Більша частина провінції розташована на низинній рівнині Пампи. На півдні піднімаються хребти Сьєрра-дель-Танділь (506 м) та Сьєрра-де-ла-Вентана (1243 м). На півдні і сході провінція омивається Аргентинським морем
Клімат субтропічний, теплий і вологий на сході, більш посушливий та прохолодний на заході. Пересічні місячні температури від 7-9 °C взимку до 19-24 °C влітку. Опадів 1000 мм за рік на сході та 250 мм за рік на заході та південному заході, де бувають сильні посухи. Переважають східні та південно-східні вітри (Судестада) у холодну пору року і південний вітер Памперо у теплі місяці.
У провінції Буенос-Айрес знаходиться велика кількість озер. Річки провінції, за винятком Парани (нижня течія на півночі провінції), короткі та маловодні. Найважливішими річками провінції є Парана і її продовження естуарій Ла-Плата, Ріо-Колорадо, Ріо-Негро, Ріо-Саладо, Матанса-Ріачуело.
Степова злакова рослинність збереглась невеликими ділянками на чорноземних родючих ґрунтах.
Адміністративний поділ
На відміну від решти провінцій Аргентини, провінція Буенос-Айрес поділяється на округи (ісп. partido), а не департаменти. Останнім отримав статус округа Лесама 22 грудня 2008 року, відтак загальна кількість округів становить 135. 24 округи провінції входять до міської агломерації Великий Буенос-Айрес.
2010 року було запропоновано проект реорганізації адміністративного устрою провінції Буенос-Айрес. Запропоновано замість округів поділити її на дев'ять регіонів.
Історія
Історія провінції починається з заснування Педро де Мендосою міста Буенос-Айрес 2 лютого 1536 року, яке згодом перетворилося на столицю однойменного губернаторства і віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. Велика кількість земель від столиці і до Коррієнтеса була розвідана і заселена зусиллями Хуана де Гарая, який також організував тут вирощування худоби. Першими підприємствами провінції були солильні і вовнопрядильні.
16 лютого 1820 року провінція Буенос-Айрес оголосила про свою автономія. Першим губернатором було призначено Мануеля де Сарратеа. Територія, на яку претендувала провінція, простягалася від міста Буенос-Айрес до Анд на заході і до Патагонії на півдні. Водночас під контролем влади була лише 60-кілометрова зона навколо столиці. Губернатор Хуан Грегоріо де Лас Ерас погодився на приєднання території провінції Буенос-Айрес до решти країни. Таким чином була утворена конфедерація Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати, президентом якої у 1826 році став Бернардіно Рівадавія. Того ж року місто Буенос-Айрес було законодавчо відділено від решти провінції в окрему територіальну одиницю — федеральний округ.
Аргентино-бразильська війна і неприйняття конституції 1826 року спровокували в Аргентині громадянську війну і прихід до влади . 1829 року владу захопив Хуан Мануель де Росас, за часів правління якого провінція Буенос-Айрес здобула вищий статус за решту провінцій країни. 11 вересня 1852 року провінція Буенос-Айрес оголосила себе незалежною державою, повернути її до складу Аргентини вдалося лише 1862 року Бартоломе Мітре, тоді ж місто Буенос-Айрес стало столицею країни.
1880 року президент Ніколас Авельянеда домігся відокремлення Буенос-Айресу від решти провінції. 1 травня 1882 року столицю провінції було перенесено до міста Ла-Плата.
1884 року було створені національні території Ла-Пампа, Ріо-Негро, Неукен, Чубут, Санта-Крус, Вогняна Земля, котрі зайняли землі, на які раніше претендувала провінція Буенос-Айрес.
Наприкінці XIX ст. значний поштовх для промисловості провінції дало проведення залізниці. Завдяки цьому почав швидко розвиватися південь провінції, а порт Баїя-Бланки здобув важливе економічне і геополітичне значення.
У 1930-х роках розпочалася криза в Аргентині й, особливо, провінції Буенос-Айрес, яка отримала назву Безславна декада. Після приходу до влади Перона в Аргентині розпочався процес значної внутрішньої міграції, в результаті якої велика частина сільського населення переселилася у міста, у першу чергу столицю і її околиці, завдяки чому утворилася міська агломерація Великий Буенос-Айрес. У цей же час швидкими темпами розвивалася промисловість, було збудовано газопровід Комодоро-Рівадавія — Буенос-Айрес, побудовано національні автотраси № 2 і 3, розширено освітню мережу.
Період з 1955 по 1983 роки відзначався нестабільністю у провінції: за цей час змінилося більше 40 губернаторів.
Конституційна реформа 1994 року, яка відновила прямі вибори, призвела до зростання політичного впливу провінції, оскільки на неї приходиться найбільша частка населення країни.
Економіка
Це найбільш економічно розвинена та урбанізована провінція Аргентини. Тут та у Федеральному окрузі сконцентрована майже половина населення країни, приблизно 70 % виробництва обробної промисловості (головним чином навколо столиці та в нижній течії річки Парани), приблизно 50 % виробництва продукції тваринництва та майже 30 % — рослинництва (в тому числі 50 % збору зернових). Також провінція є одним з найважливіших туристичних регіонів країни.
ВВП провінції становить 565,5 млн. песо, тобто 38,5 % від ВВП Аргентини.
Промисловість
У провінції Буенос-Айрес знаходиться найбільша кількість промислових підприємств у країні. До 1930-х років вона була основним районом розвитку промисловості Аргентини.
В обробній промисловості провідне місце займають машинобудування та металообробка, особливо автомобілебудування. На автомобілезбиральних заводах і на підприємствах по виробництву транспортних засобів працює близько 15 % всіх зайнятих в обробній промисловості.
Значна питома вага харчової (м'ясної, консервної, борошномельної), текстильної, швейної, шкіряно-взуттєвої, деревообробної та інших традиційних галузей промисловості.
В місті Сан-Ніколас-де-лос-Аройос розташований найбільший в країні металургійний комбінат, а у місті Баїя-Бланка — найбільший нафтопереробний завод. Розвинені також хімічна та целюлозно-паперова промисловості.
В місті [en] знаходиться перша в Латинській Америці атомна електростанція, збудована 1974 року, потужністю до 320 тис. кВт.
Сільське господарство
Загальна площа сільськогосподарських угідь — 30 млн га, з них майже 50 % у великих господарствах розміром 1 000 га і більше та 25 % — у господарствах від 400 до 1 000 га кожне.
Головні галузі сільського господарства — скотарство м'ясного напрямку на природних і штучних пасовищах (поголів'я великої рогатої худоби — 18,7 млн. — 1 місце по країні) та зернове господарство. Розвинене також вівчарство (16,2 млн голів), свинарство (1,1 млн голів). Найважливішими продуктами рослинництва є пшениця, кукурудза, соняшник і соя. У місті Меданос розвинуте виноробство.
Навколо міста Буенос-Айрес — район приміського молочного тваринництва, овочівництва та садівництва, який постачає столицю продуктами.
Транспорт
В провінції найгустіша в країні сітка залізничних ліній та автомобільних шляхів. Значно розвинений річковий та морський транспорт. Головні порти — Сан-Ніколас, Баїя-Бланка, Ла-Плата. У провінції знаходиться понад 100 аеропортів, серед яких 26 мають злітно-посадкову смугу із штучним покриттям, 10 є державними, 3 міжнародного значення — Міністро Пістаріні (), Сан-Фернандо, Астор П'яццола (Мар-дель-Плата).
Освіта
Освіта у провінції Буенос-Айрес (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 5 116 | 665 512 | 45 278 |
- державні | 3 102 | 390 845 | 27 201 |
- приватні | 2 014 | 274 667 | 18 077 |
Початкові | 5 915 | 1 640 643 | 87 543 |
- державні | 4 339 | 1 072 569 | 63 028 |
- приватні | 1 576 | 568 074 | 24 515 |
Середні | 5 597 | 1 340 351 | 48 312 |
- державні | 3 275 | 902 800 | 36 648 |
- приватні | 2 322 | 437 551 | 11 664 |
Вищі | 581 | 169 318 | 4 595 |
- державні | 267 | 103 332 | 3 477 |
- приватні | 314 | 65 986 | 1 118 |
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 31 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 31 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 31 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Luna, Felix (2002). Buenos Aires y el País. Stockcero. оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2021. (ісп.)
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 квітня 2010. Процитовано 31 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буенос-Айрес (провінція) |
- Офіційний сайт [ 15 жовтня 1997 у Wayback Machine.]
- Конституція провінції Буенос-Айрес
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Buenos Ajres Bue nos A jres isp Buenos Aires najbilsha za plosheyu ta naselennyam provinciya Argentini Znahoditsya shidnij chastini krayini mezhuye z provinciyami Entre Rios i Santa Fe na pivnochi ta Kordovoyu La Pampoyu i Rio Negro zahodi na pivdni i shodi omivayetsya Atlantichnim okeanom a na pivnichnomu shodi vodami richki La Plata Stolicya provinciyi misto La Plata Buenos Ajres Provinciya Buenos AiresPrapor provinciyi Buenos AjresStolicya La PlataKrayina ArgentinaMezhuye z susidni adminodinici Kordova Entre Rios Santa Fe KoloniyaLa PampaRio NegroBuenos Ajres Okrugiv 135Oficijna mova IspanskaNaselennya 2010 povne 15 594 428 1 sha gustota 50 7 3 tya Etnikon bonaerensePlosha povna 307 571 km 1 sha Visota maksimalna 1239 m d minimalna 54 mChasovij poyas UTC 3VVP 111 mlrd IRLP 0 818 2010 Data zasnuvannya 1816Gubernator Aksel KisillofVebsajt gba gov arKod ISO 3166 2 AR BProvinciya Buenos Ajres na mapi ArgentiniProvinciya Buenos Ajres na mapi ArgentiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Buenos AjresGeografiyaRio Salado Bilsha chastina provinciyi roztashovana na nizinnij rivnini Pampi Na pivdni pidnimayutsya hrebti Syerra del Tandil 506 m ta Syerra de la Ventana 1243 m Na pivdni i shodi provinciya omivayetsya Argentinskim morem Klimat subtropichnij teplij i vologij na shodi bilsh posushlivij ta proholodnij na zahodi Peresichni misyachni temperaturi vid 7 9 C vzimku do 19 24 C vlitku Opadiv 1000 mm za rik na shodi ta 250 mm za rik na zahodi ta pivdennomu zahodi de buvayut silni posuhi Perevazhayut shidni ta pivdenno shidni vitri Sudestada u holodnu poru roku i pivdennij viter Pampero u tepli misyaci U provinciyi Buenos Ajres znahoditsya velika kilkist ozer Richki provinciyi za vinyatkom Parani nizhnya techiya na pivnochi provinciyi korotki ta malovodni Najvazhlivishimi richkami provinciyi ye Parana i yiyi prodovzhennya estuarij La Plata Rio Kolorado Rio Negro Rio Salado Matansa Riachuelo Stepova zlakova roslinnist zbereglas nevelikimi dilyankami na chornozemnih rodyuchih gruntah Administrativnij podilOkrugi provinciyi Buenos AjresDiv takozh Spisok okrugiv provinciyi Buenos Ajres Na vidminu vid reshti provincij Argentini provinciya Buenos Ajres podilyayetsya na okrugi isp partido a ne departamenti Ostannim otrimav status okruga Lesama 22 grudnya 2008 roku vidtak zagalna kilkist okrugiv stanovit 135 24 okrugi provinciyi vhodyat do miskoyi aglomeraciyi Velikij Buenos Ajres 2010 roku bulo zaproponovano proekt reorganizaciyi administrativnogo ustroyu provinciyi Buenos Ajres Zaproponovano zamist okrugiv podiliti yiyi na dev yat regioniv IstoriyaIstoriya provinciyi pochinayetsya z zasnuvannya Pedro de Mendosoyu mista Buenos Ajres 2 lyutogo 1536 roku yake zgodom peretvorilosya na stolicyu odnojmennogo gubernatorstva i vice korolivstva Rio de la Plata Velika kilkist zemel vid stolici i do Korriyentesa bula rozvidana i zaselena zusillyami Huana de Garaya yakij takozh organizuvav tut viroshuvannya hudobi Pershimi pidpriyemstvami provinciyi buli solilni i vovnopryadilni Temno zelenim kolorom pokazana teritoriya provinciyi Buenos Ajres do 1861 roku a svitlo zelenim ta na yaku vona pretenduvala 16 lyutogo 1820 roku provinciya Buenos Ajres ogolosila pro svoyu avtonomiya Pershim gubernatorom bulo priznacheno Manuelya de Sarratea Teritoriya na yaku pretenduvala provinciya prostyagalasya vid mista Buenos Ajres do And na zahodi i do Patagoniyi na pivdni Vodnochas pid kontrolem vladi bula lishe 60 kilometrova zona navkolo stolici Gubernator Huan Gregorio de Las Eras pogodivsya na priyednannya teritoriyi provinciyi Buenos Ajres do reshti krayini Takim chinom bula utvorena konfederaciya Ob yednani provinciyi Rio de la Plati prezidentom yakoyi u 1826 roci stav Bernardino Rivadaviya Togo zh roku misto Buenos Ajres bulo zakonodavcho viddileno vid reshti provinciyi v okremu teritorialnu odinicyu federalnij okrug Argentino brazilska vijna i neprijnyattya konstituciyi 1826 roku sprovokuvali v Argentini gromadyansku vijnu i prihid do vladi 1829 roku vladu zahopiv Huan Manuel de Rosas za chasiv pravlinnya yakogo provinciya Buenos Ajres zdobula vishij status za reshtu provincij krayini 11 veresnya 1852 roku provinciya Buenos Ajres ogolosila sebe nezalezhnoyu derzhavoyu povernuti yiyi do skladu Argentini vdalosya lishe 1862 roku Bartolome Mitre todi zh misto Buenos Ajres stalo stoliceyu krayini 1880 roku prezident Nikolas Avelyaneda domigsya vidokremlennya Buenos Ajresu vid reshti provinciyi 1 travnya 1882 roku stolicyu provinciyi bulo pereneseno do mista La Plata 1884 roku bulo stvoreni nacionalni teritoriyi La Pampa Rio Negro Neuken Chubut Santa Krus Vognyana Zemlya kotri zajnyali zemli na yaki ranishe pretenduvala provinciya Buenos Ajres Naprikinci XIX st znachnij poshtovh dlya promislovosti provinciyi dalo provedennya zaliznici Zavdyaki comu pochav shvidko rozvivatisya pivden provinciyi a port Bayiya Blanki zdobuv vazhlive ekonomichne i geopolitichne znachennya U 1930 h rokah rozpochalasya kriza v Argentini j osoblivo provinciyi Buenos Ajres yaka otrimala nazvu Bezslavna dekada Pislya prihodu do vladi Perona v Argentini rozpochavsya proces znachnoyi vnutrishnoyi migraciyi v rezultati yakoyi velika chastina silskogo naselennya pereselilasya u mista u pershu chergu stolicyu i yiyi okolici zavdyaki chomu utvorilasya miska aglomeraciya Velikij Buenos Ajres U cej zhe chas shvidkimi tempami rozvivalasya promislovist bulo zbudovano gazoprovid Komodoro Rivadaviya Buenos Ajres pobudovano nacionalni avtotrasi 2 i 3 rozshireno osvitnyu merezhu Period z 1955 po 1983 roki vidznachavsya nestabilnistyu u provinciyi za cej chas zminilosya bilshe 40 gubernatoriv Konstitucijna reforma 1994 roku yaka vidnovila pryami vibori prizvela do zrostannya politichnogo vplivu provinciyi oskilki na neyi prihoditsya najbilsha chastka naselennya krayini EkonomikaCe najbilsh ekonomichno rozvinena ta urbanizovana provinciya Argentini Tut ta u Federalnomu okruzi skoncentrovana majzhe polovina naselennya krayini priblizno 70 virobnictva obrobnoyi promislovosti golovnim chinom navkolo stolici ta v nizhnij techiyi richki Parani priblizno 50 virobnictva produkciyi tvarinnictva ta majzhe 30 roslinnictva v tomu chisli 50 zboru zernovih Takozh provinciya ye odnim z najvazhlivishih turistichnih regioniv krayini VVP provinciyi stanovit 565 5 mln peso tobto 38 5 vid VVP Argentini Promislovist U provinciyi Buenos Ajres znahoditsya najbilsha kilkist promislovih pidpriyemstv u krayini Do 1930 h rokiv vona bula osnovnim rajonom rozvitku promislovosti Argentini V obrobnij promislovosti providne misce zajmayut mashinobuduvannya ta metaloobrobka osoblivo avtomobilebuduvannya Na avtomobilezbiralnih zavodah i na pidpriyemstvah po virobnictvu transportnih zasobiv pracyuye blizko 15 vsih zajnyatih v obrobnij promislovosti Znachna pitoma vaga harchovoyi m yasnoyi konservnoyi boroshnomelnoyi tekstilnoyi shvejnoyi shkiryano vzuttyevoyi derevoobrobnoyi ta inshih tradicijnih galuzej promislovosti V misti San Nikolas de los Arojos roztashovanij najbilshij v krayini metalurgijnij kombinat a u misti Bayiya Blanka najbilshij naftopererobnij zavod Rozvineni takozh himichna ta celyulozno paperova promislovosti V misti en znahoditsya persha v Latinskij Americi atomna elektrostanciya zbudovana 1974 roku potuzhnistyu do 320 tis kVt Silske gospodarstvo Viroshuvannya soyi u provinciyi Buenos Ajres Zagalna plosha silskogospodarskih ugid 30 mln ga z nih majzhe 50 u velikih gospodarstvah rozmirom 1 000 ga i bilshe ta 25 u gospodarstvah vid 400 do 1 000 ga kozhne Golovni galuzi silskogo gospodarstva skotarstvo m yasnogo napryamku na prirodnih i shtuchnih pasovishah pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi 18 7 mln 1 misce po krayini ta zernove gospodarstvo Rozvinene takozh vivcharstvo 16 2 mln goliv svinarstvo 1 1 mln goliv Najvazhlivishimi produktami roslinnictva ye pshenicya kukurudza sonyashnik i soya U misti Medanos rozvinute vinorobstvo Navkolo mista Buenos Ajres rajon primiskogo molochnogo tvarinnictva ovochivnictva ta sadivnictva yakij postachaye stolicyu produktami Transport V provinciyi najgustisha v krayini sitka zaliznichnih linij ta avtomobilnih shlyahiv Znachno rozvinenij richkovij ta morskij transport Golovni porti San Nikolas Bayiya Blanka La Plata U provinciyi znahoditsya ponad 100 aeroportiv sered yakih 26 mayut zlitno posadkovu smugu iz shtuchnim pokrittyam 10 ye derzhavnimi 3 mizhnarodnogo znachennya Ministro Pistarini San Fernando Astor P yaccola Mar del Plata OsvitaOsvita u provinciyi Buenos Ajres 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 5 116 665 512 45 278 derzhavni 3 102 390 845 27 201 privatni 2 014 274 667 18 077 Pochatkovi 5 915 1 640 643 87 543 derzhavni 4 339 1 072 569 63 028 privatni 1 576 568 074 24 515 Seredni 5 597 1 340 351 48 312 derzhavni 3 275 902 800 36 648 privatni 2 322 437 551 11 664 Vishi 581 169 318 4 595 derzhavni 267 103 332 3 477 privatni 314 65 986 1 118Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2010 Procitovano 31 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 lipnya 2019 Procitovano 31 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Luna Felix 2002 Buenos Aires y el Pais Stockcero originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 30 travnya 2021 isp Arhiv originalu za 13 lyutogo 2012 Procitovano 31 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 kvitnya 2010 Procitovano 31 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetivPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Buenos Ajres provinciya Oficijnij sajt 15 zhovtnya 1997 u Wayback Machine Konstituciya provinciyi Buenos Ajres