Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Ла Плата Не плутати з Мар дель Плата Ла Пла та ісп La Plata м

Ла-Плата (місто)

Ла-Плата (місто)
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Ла-Плата.
Не плутати з Мар-дель-Плата.

Ла-Пла́та (ісп. La Plata) — місто в Аргентині, столиця провінції Буенос-Айрес і центр округу Ла-Плата.

Ла-Плата
La Plata
image image
прапор
image
Зверху справа наліво: залізнична станція Рока • Площа Дардо Роча згори • Пам'ятник Гарібальді • Парламент провінції Буенос-Айрес • • Кафедральний собор • Музей природничих наук • Міський стадіон.
Зверху справа наліво: залізнична станція Рока • Площа Дардо Роча згори • Пам'ятник Гарібальді • Парламент провінції Буенос-Айрес • • Кафедральний собор • Музей природничих наук • Міський стадіон.
Основні дані
34°55′17″ пд. ш. 57°57′17″ зх. д. / 34.92139° пд. ш. 57.95472° зх. д. / -34.92139; -57.95472Координати: 34°55′17″ пд. ш. 57°57′17″ зх. д. / 34.92139° пд. ш. 57.95472° зх. д. / -34.92139; -57.95472
Країна image Аргентина
Регіон image Буенос-Айрес
Столиця для Буенос-Айрес і Ла-Плата
Засновано 19 листопада 1882
Площа 203 км²
Населення 740 369 осіб (2010)
· густота 3600 осіб/км²
Агломерація 899 523 осіб (2010)
Висота НРМ 26  м
Міста-побратими Анг'ярі, Асунсьйон, Болонья, Беер-Шева, Булонь-сюр-Мер, Консепсьйон, Луїсвілл, Мальдонадо, Монтевідео, Порту-Алегрі, Санта-Ана-де-Коро, Санта-Крус-де-ла-Сьєрра, Сан-Паулу, Сукре, Сарагоса, Бівонджі, Латина, Ченду (31 січня 2018)[1]
Телефонний код (+54) 221
Часовий пояс UTC-3
GeoNames 3432043
OSM r3266014  ·R
Поштові індекси 1900
Міська влада
Мер міста Хуліо Гарро
Вебсайт laplata.gov.ar
Мапа
image
image
Ла-Плата
Ла-Плата (Аргентина)
image
image
Ла-Плата
Ла-Плата (Буенос-Айрес (провінція)|Провінція Буенос-Айрес)
image Ла-Плата у Вікісховищі

Площа міста досить велика — 926 км². Населення міста становить 186 527 осіб, департаменту — 799 523 осіб (перепис 2010; 225 тис. в 1950). Агломерація має площу 1 200 км² і населення 899 523 осіб (2010).

Історія

image
Будинок уряду

Місто Ла-Плата було сплановане та збудоване як столиця провінції Буенос-Айрес. 19 листопада 1882 року губернатор Дардо Роча заклав перший камінь міста.

25-29 березня 1884 року відбувся перший перепис населення Ла-Плати. На той час у місті жили 10 407 осіб, з яких 1 278 були аргентинцями, а решта вихідцями з Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Австрії і Англії.

У квітні 1886 року у Ла-Платі, першому серед міст Південної Америки, було проведено електрифікацію.

3 червня 1887 року було засновано футбольний клуб Ла-Плати «Хімнасія і Есгріма».

20-24 серпня 1887 у місто були проведені телеграф і телефон.

image
Федеральний суд

1887 року також було відкрито перший театр у Ла-Платі.

1905 року було засновано Національний університет Ла-Плати.

22 листопада 1931 року було запущено перші лінії громадського автомобільного транспорту.

10 грудня 1945 у місті побралися Хуан Перон та Ева Дуарте. 1952 року після смерті Еви Перон місто було перейменовано на її честь у Сьюдад-Ева-Перон (ісп. Ciudad Eva Perón). Місту повернули початкову назву після падіння режиму Перона у вересні 1955.

У жовтні 1998 року ЮНЕСКО включило Ла-Плату до списку Світової спадщини, але остаточно кандидатура досі не затверджена.

2011 року у Ла-Платі відбувся фінал Кубку Америки з футболу.

Українські сліди в Ла-Платі

25-26.07 та 14.08.1923 р. у приміщенні Театру Аргенино відбулися концерти української капели О. Кошиця (Української республіканської капели УНР, висланої С. Петлюрою), що подорожувала Америкою вже як комерційний проєкт Макса Рабінова. Тогочасна споруда не збереглася.

Економіка

image
Банк

Згідно з даними 2004-2005, 90% жителів Ла-Плати задіяні у виробництві товарів та послуг, 4% є чиновниками, 2% безробітні чи частково зайняті, 1% складають служителі культу, політики та профспілкові діячі, 2% не визначилися.

Ла-Плата — важливий порт на березі естуарію Ла-Плати.

Найважливішими галузями промисловості міста є нафтопереробна і м'ясна.

Банк Ла-Плати (ісп. Banco Provincia) — найстаріший у Південній Америці. Саме тут було випущено першу аргентинську валюту.

16 жовтня 1960 року у Ла-Платі було відкрито товарну біржу.

Клімат

Клімат Ла-Плати помірний. Середня річна температура близько 16,3 °C, а річна кількість опадів 1023 мм. Через близькість до річки Ла-Плата у місті висока вологість повітря — в середньому протягом року вона становить 77,6. Середня річна швидкість вітру 12 км/год, домінують східні, північно-східні та південно-західні вітри.

Температура досягала свого абсолютного максимуму у 39 °C влітку і мінімуму у −5,7 °C взимку.

Клімат Ла-Плати (1961—1990)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 38,4 37,0 35,9 33,6 28,2 25,5 28,4 30,1 31,0 32,1 35,8 39,9 39,9
Середній максимум, °C 28,8 27,8 25,4 21,9 18,1 14,7 14,3 15,8 17,8 20,7 23,7 27,1 21,3
Середня температура, °C 22,6 21,8 19,7 16,1 12,8 9,8 9,2 10,4 12,5 15,2 18,3 21,1 15,8
Середній мінімум, °C 17,2 16,6 14,7 11,1 8,1 5,6 5,5 5,9 7,5 10,3 12,8 15,5 10,9
Абсолютний мінімум, °C 6,3 4,1 3,0 0,0 −3,4 −4,3 −5,4 −3,5 −2,6 −1,2 1,0 1,3 −5,4
Годин сонячного сяйва 251,1 229,6 210,8 186,0 155,0 120,0 127,1 161,2 171,0 207,7 225,0 238,7 2283,2
Норма опадів, мм 97.1 103.1 117.9 73.9 73.8 54.6 58.3 65.6 73.6 111.3 93.0 84.8 1007.0
Днів з опадами 8 7 8 7 7 6 7 7 7 9 8 8 89
Вологість повітря, % 71 75 78 79 81 82 83 79 77 78 74 70 77
Джерело: NOAA, Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows), Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days)

Освіта

Статистика
Освітні заклади
Рівень Загалом Державні Приватні
 Дошкільні 105 36 69
 Початкові 102 57 45
 Середні 65 26 39
 Вищі (не університети) 36 8 28

У місті Ла-Плата знаходиться велика кількість державних та приватних освітніх закладів усіх рівнів.

Найвідомішими школами є Національний коледж Рафаеля Ернандеса (ісп. Colegio Nacional Rafael Hernández), Ліцей Віктора Мерканте (ісп. Liceo Víctor Mercante) і Бакалаврат образотворчих мистецтв (ісп. Bachillerato de Bellas Artes).

Ла-Плата є важливим центром вищої освіти і науки Аргентини. Найбільше в університетах міста приділяється уваги фізиці, астрономії, біології.

image
Національний університет Ла-Плати

Найвідомішим вищим навчальним закладом міста та одним з найважливіших в Аргентині є Національний університет Ла-Плати (ісп. Universidad Nacional de La Plata, UNLP). UNLP засновано 1905 року. Цей університет був третім відкритим в Аргентині після університетів Кордови і Буенос-Айреса. Тепер університет налічує близько 90 000 студентів. Серед його випускників чимало визначних особистостей, зокрема лауреати Нобелівської премії 1980 року Адольфо Перес Есківель і 1936 року Карлос Сааведра Ламас, колишній та нинішній президенти Аргентини Нестор Кіршнер та Крістіна Фернандес де Кіршнер, письменник Ернесто Сабато та інші.

Також у місті знаходяться Католицький університет Ла-Плати (ісп. Universidad Católica de La Plata), Нотаріальний університет Аргентини (ісп. Universidad Notarial Argentina), місцевий філіал Національного технологічного університету (ісп. Universidad Tecnológica Nacional), Народний університет Сарм'єнто (ісп. Universidad Popular Sarmiento), Вищий науковий інститут (ісп. Instituto Superior de Ciencias), Інститут CESALP (ісп. Instituto Educativo CESALP) та багато інших.

29 вересня 2008 декретом уряду було засновано Східний Університет (ісп. Universidad del Este).

Архітектура

Ла-Плата — місто, яке було повністю сплановане та збудоване за проєктом. Архітектором міста був Педро Бенуа. Місто відзначається правильністю планування та великою кількістю діагональних вулиць. У центрі Ла-Плати знаходиться міська площа Морено розміром 8 гектарів. Муніципалітет збудовано у стилі німецького ренесансу, Кафедральний собор виконаний у стилі неоготики, Музей Ла-Плати та старий театр неокласичні.

Кладовище міста також було створено за проєктом архітектора Педро Бенуа. Воно поєднує архітектурні стилі неокласицизм, неоготику, ар нуво і Арт Деко.

Транспорт

image
Залізничний вокзал

Через Ла-Плату проходять 16 великих автошляхів:

  • 4 звичайних муніципальних: Північний, Південний, Східний і Західний;
  • 3 муніципальних напівшвидкісних: 508, 518 і 561;
  • 7 провінційних: 202, 214, 215, 273, 275, 307 і 418;
  • 2 національних: 129 і 195.

Також через місто проходить залізниця імені генерала Роки.

За 7 км від центру міста знаходиться аеропорт Ла-Плати.

Спорт

image
Стадіон Ла-Плати

Найпопулярнішим видом спорту у місті є футбол. Серед численних команд цього виду спорту найбільші здобутки мають Хімнасія і Есгріма і Естудьянтес‎, які грають у першому дивізіоні. Місто також має власну лігу аматорського футболу, до якої входить кілька десятків клубів.

Найбільшими баскетбольними клубами міста є: Хімнасія і Есгріма, Естудьянтес, Уньйон-Весіналь, Атенас, Універсаль тощо.

Найвідомішими регбійними командами міста є: Ла-Плата, Лос-Тілос, Сан-Луїс, Універсітаріо й Альбатрос. Поштовх для розвитку цього виду спорту у Ла-Платі дав спортивний клуб Хімнасія і Есгріма, який у 1924—1934 роках мав власну регбійну команду.

Найпопулярнішими волейбольними командами є Хімансія і Есгріма та Універсітаріо. У хокеї на траві вирізняються клуби Санта-Барбара, Універсітаріо й Естудьянтес.

Ла-Плата має власний іподром, третій за розміром в Аргентині.

Уродженці

Міста-побратими

Посилання

  • Офіційний сайт [ 4 липня 2008 у Wayback Machine.](ісп.)
  • Статистичні дані Ла-Плати [ 4 лютого 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
  • (ісп.)

Примітки

  1. https://www.gochengdu.cn/news/our-sister-cities/sister-cities-of-chengdu/la-plata-argentina-a8399.html?xcSID=04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2
  2. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. . Архів оригіналу за 2 квітня 2009. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. . Архів оригіналу за 20 травня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. . Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 14 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  6. . Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. . Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 14 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. . Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. . Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  10. . Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  11. . Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  12. . Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  13. Парнікоза, Іван. Театр "Аргентино". Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  16. . Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  17. . Архів оригіналу за 10 липня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  18. . Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  19. . National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 29 березня 2015.
  20. . Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 11 червня 2015.
  21. (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  22. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  23. . Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  24. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  25. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  26. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  27. . Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 28 березня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  28. . Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 28 березня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  29. . Архів оригіналу за 28 лютого 2011. Процитовано 28 березня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  30. . Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 7 листопада 2016.
  31. . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 1 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu La Plata Ne plutati z Mar del Plata La Pla ta isp La Plata misto v Argentini stolicya provinciyi Buenos Ajres i centr okrugu La Plata La Plata La PlatapraporZverhu sprava nalivo zaliznichna stanciya Roka Plosha Dardo Rocha zgori Pam yatnik Garibaldi Parlament provinciyi Buenos Ajres Kafedralnij sobor Muzej prirodnichih nauk Miskij stadion Zverhu sprava nalivo zaliznichna stanciya Roka Plosha Dardo Rocha zgori Pam yatnik Garibaldi Parlament provinciyi Buenos Ajres Kafedralnij sobor Muzej prirodnichih nauk Miskij stadion Osnovni dani34 55 17 pd sh 57 57 17 zh d 34 92139 pd sh 57 95472 zh d 34 92139 57 95472 Koordinati 34 55 17 pd sh 57 57 17 zh d 34 92139 pd sh 57 95472 zh d 34 92139 57 95472Krayina ArgentinaRegion Buenos AjresStolicya dlya Buenos Ajres i La PlataZasnovano 19 listopada 1882Plosha 203 km Naselennya 740 369 osib 2010 gustota 3600 osib km Aglomeraciya 899 523 osib 2010 Visota NRM 26 mMista pobratimi Ang yari Asunsjon Bolonya Beer Sheva Bulon syur Mer Konsepsjon Luyisvill Maldonado Montevideo Portu Alegri Santa Ana de Koro Santa Krus de la Syerra San Paulu Sukre Saragosa Bivondzhi Latina Chendu 31 sichnya 2018 1 Telefonnij kod 54 221Chasovij poyas UTC 3GeoNames 3432043OSM r3266014 RPoshtovi indeksi 1900Miska vladaMer mista Hulio GarroVebsajt laplata gov arMapaLa PlataLa Plata Argentina La PlataLa Plata Buenos Ajres provinciya Provinciya Buenos Ajres La Plata u Vikishovishi Plosha mista dosit velika 926 km Naselennya mista stanovit 186 527 osib departamentu 799 523 osib perepis 2010 225 tis v 1950 Aglomeraciya maye ploshu 1 200 km i naselennya 899 523 osib 2010 IstoriyaBudinok uryadu Misto La Plata bulo splanovane ta zbudovane yak stolicya provinciyi Buenos Ajres 19 listopada 1882 roku gubernator Dardo Rocha zaklav pershij kamin mista 25 29 bereznya 1884 roku vidbuvsya pershij perepis naselennya La Plati Na toj chas u misti zhili 10 407 osib z yakih 1 278 buli argentincyami a reshta vihidcyami z Italiyi Ispaniyi Franciyi Portugaliyi Avstriyi i Angliyi U kvitni 1886 roku u La Plati pershomu sered mist Pivdennoyi Ameriki bulo provedeno elektrifikaciyu 3 chervnya 1887 roku bulo zasnovano futbolnij klub La Plati Himnasiya i Esgrima 20 24 serpnya 1887 u misto buli provedeni telegraf i telefon Federalnij sud 1887 roku takozh bulo vidkrito pershij teatr u La Plati 1905 roku bulo zasnovano Nacionalnij universitet La Plati 22 listopada 1931 roku bulo zapusheno pershi liniyi gromadskogo avtomobilnogo transportu 10 grudnya 1945 u misti pobralisya Huan Peron ta Eva Duarte 1952 roku pislya smerti Evi Peron misto bulo perejmenovano na yiyi chest u Syudad Eva Peron isp Ciudad Eva Peron Mistu povernuli pochatkovu nazvu pislya padinnya rezhimu Perona u veresni 1955 U zhovtni 1998 roku YuNESKO vklyuchilo La Platu do spisku Svitovoyi spadshini ale ostatochno kandidatura dosi ne zatverdzhena 2011 roku u La Plati vidbuvsya final Kubku Ameriki z futbolu Ukrayinski slidi v La Plati25 26 07 ta 14 08 1923 r u primishenni Teatru Argenino vidbulisya koncerti ukrayinskoyi kapeli O Koshicya Ukrayinskoyi respublikanskoyi kapeli UNR vislanoyi S Petlyuroyu sho podorozhuvala Amerikoyu vzhe yak komercijnij proyekt Maksa Rabinova Togochasna sporuda ne zbereglasya EkonomikaBank Zgidno z danimi 2004 2005 90 zhiteliv La Plati zadiyani u virobnictvi tovariv ta poslug 4 ye chinovnikami 2 bezrobitni chi chastkovo zajnyati 1 skladayut sluzhiteli kultu politiki ta profspilkovi diyachi 2 ne viznachilisya La Plata vazhlivij port na berezi estuariyu La Plati Najvazhlivishimi galuzyami promislovosti mista ye naftopererobna i m yasna Bank La Plati isp Banco Provincia najstarishij u Pivdennij Americi Same tut bulo vipusheno pershu argentinsku valyutu 16 zhovtnya 1960 roku u La Plati bulo vidkrito tovarnu birzhu KlimatKlimat La Plati pomirnij Serednya richna temperatura blizko 16 3 C a richna kilkist opadiv 1023 mm Cherez blizkist do richki La Plata u misti visoka vologist povitrya v serednomu protyagom roku vona stanovit 77 6 Serednya richna shvidkist vitru 12 km god dominuyut shidni pivnichno shidni ta pivdenno zahidni vitri Temperatura dosyagala svogo absolyutnogo maksimumu u 39 C vlitku i minimumu u 5 7 C vzimku Klimat La Plati 1961 1990 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 38 4 37 0 35 9 33 6 28 2 25 5 28 4 30 1 31 0 32 1 35 8 39 9 39 9Serednij maksimum C 28 8 27 8 25 4 21 9 18 1 14 7 14 3 15 8 17 8 20 7 23 7 27 1 21 3Serednya temperatura C 22 6 21 8 19 7 16 1 12 8 9 8 9 2 10 4 12 5 15 2 18 3 21 1 15 8Serednij minimum C 17 2 16 6 14 7 11 1 8 1 5 6 5 5 5 9 7 5 10 3 12 8 15 5 10 9Absolyutnij minimum C 6 3 4 1 3 0 0 0 3 4 4 3 5 4 3 5 2 6 1 2 1 0 1 3 5 4Godin sonyachnogo syajva 251 1 229 6 210 8 186 0 155 0 120 0 127 1 161 2 171 0 207 7 225 0 238 7 2283 2Norma opadiv mm 97 1 103 1 117 9 73 9 73 8 54 6 58 3 65 6 73 6 111 3 93 0 84 8 1007 0Dniv z opadami 8 7 8 7 7 6 7 7 7 9 8 8 89Vologist povitrya 71 75 78 79 81 82 83 79 77 78 74 70 77Dzherelo NOAA Oficina de Riesgo Agropecuario record highs and lows Servicio Meteorologico Nacional precipitation days OsvitaStatistikaOsvitni zakladiRiven Zagalom Derzhavni Privatni Doshkilni 105 36 69 Pochatkovi 102 57 45 Seredni 65 26 39 Vishi ne universiteti 36 8 28 U misti La Plata znahoditsya velika kilkist derzhavnih ta privatnih osvitnih zakladiv usih rivniv Najvidomishimi shkolami ye Nacionalnij koledzh Rafaelya Ernandesa isp Colegio Nacional Rafael Hernandez Licej Viktora Merkante isp Liceo Victor Mercante i Bakalavrat obrazotvorchih mistectv isp Bachillerato de Bellas Artes La Plata ye vazhlivim centrom vishoyi osviti i nauki Argentini Najbilshe v universitetah mista pridilyayetsya uvagi fizici astronomiyi biologiyi Nacionalnij universitet La Plati Najvidomishim vishim navchalnim zakladom mista ta odnim z najvazhlivishih v Argentini ye Nacionalnij universitet La Plati isp Universidad Nacional de La Plata UNLP UNLP zasnovano 1905 roku Cej universitet buv tretim vidkritim v Argentini pislya universitetiv Kordovi i Buenos Ajresa Teper universitet nalichuye blizko 90 000 studentiv Sered jogo vipusknikiv chimalo viznachnih osobistostej zokrema laureati Nobelivskoyi premiyi 1980 roku Adolfo Peres Eskivel i 1936 roku Karlos Saavedra Lamas kolishnij ta ninishnij prezidenti Argentini Nestor Kirshner ta Kristina Fernandes de Kirshner pismennik Ernesto Sabato ta inshi Takozh u misti znahodyatsya Katolickij universitet La Plati isp Universidad Catolica de La Plata Notarialnij universitet Argentini isp Universidad Notarial Argentina miscevij filial Nacionalnogo tehnologichnogo universitetu isp Universidad Tecnologica Nacional Narodnij universitet Sarm yento isp Universidad Popular Sarmiento Vishij naukovij institut isp Instituto Superior de Ciencias Institut CESALP isp Instituto Educativo CESALP ta bagato inshih 29 veresnya 2008 dekretom uryadu bulo zasnovano Shidnij Universitet isp Universidad del Este ArhitekturaViglyad La Plati zgori Kafedralnij sobor La Plati Pasazh Dardo Rocha Muzej La Plati La Plata misto yake bulo povnistyu splanovane ta zbudovane za proyektom Arhitektorom mista buv Pedro Benua Misto vidznachayetsya pravilnistyu planuvannya ta velikoyu kilkistyu diagonalnih vulic U centri La Plati znahoditsya miska plosha Moreno rozmirom 8 gektariv Municipalitet zbudovano u stili nimeckogo renesansu Kafedralnij sobor vikonanij u stili neogotiki Muzej La Plati ta starij teatr neoklasichni Kladovishe mista takozh bulo stvoreno za proyektom arhitektora Pedro Benua Vono poyednuye arhitekturni stili neoklasicizm neogotiku ar nuvo i Art Deko TransportZaliznichnij vokzal Cherez La Platu prohodyat 16 velikih avtoshlyahiv 4 zvichajnih municipalnih Pivnichnij Pivdennij Shidnij i Zahidnij 3 municipalnih napivshvidkisnih 508 518 i 561 7 provincijnih 202 214 215 273 275 307 i 418 2 nacionalnih 129 i 195 Takozh cherez misto prohodit zaliznicya imeni generala Roki Za 7 km vid centru mista znahoditsya aeroport La Plati SportStadion La Plati Najpopulyarnishim vidom sportu u misti ye futbol Sered chislennih komand cogo vidu sportu najbilshi zdobutki mayut Himnasiya i Esgrima i Estudyantes yaki grayut u pershomu divizioni Misto takozh maye vlasnu ligu amatorskogo futbolu do yakoyi vhodit kilka desyatkiv klubiv Najbilshimi basketbolnimi klubami mista ye Himnasiya i Esgrima Estudyantes Unjon Vesinal Atenas Universal tosho Najvidomishimi regbijnimi komandami mista ye La Plata Los Tilos San Luyis Universitario j Albatros Poshtovh dlya rozvitku cogo vidu sportu u La Plati dav sportivnij klub Himnasiya i Esgrima yakij u 1924 1934 rokah mav vlasnu regbijnu komandu Najpopulyarnishimi volejbolnimi komandami ye Himansiya i Esgrima ta Universitario U hokeyi na travi viriznyayutsya klubi Santa Barbara Universitario j Estudyantes La Plata maye vlasnij ipodrom tretij za rozmirom v Argentini UrodzhenciFederiko d Elia 1966 argentinskij aktor Mista pobratimi Braziliya Portu Alegri z 1982 Italiya Bolonya z 23 11 1988 Izrayil Beer Sheva z 18 04 1989 Ispaniya Saragosa z 12 10 1990 Paragvaj Asunsjon z 20 02 1993 Chili Konsepsjon z 1993 SShA Luyisvill z 1994 Urugvaj Maldonado z 1994 Urugvaj Montevideo z 1994 Boliviya Santa Krus de la Syerra z 1994 Boliviya Sukre z 1994 Italiya Ang yari z 18 11 1998 Franciya Bulon syur Mer z 06 07 2000 Velika Britaniya Liverpul z 2005 Venesuela Santa Ana de Koro z 2007 KNR Czyuczyan z 2008 Meksika Toluka de Lerdo z 2010PosilannyaOficijnij sajt 4 lipnya 2008 u Wayback Machine isp Statistichni dani La Plati 4 lyutogo 2010 u Wayback Machine isp isp Primitkihttps www gochengdu cn news our sister cities sister cities of chengdu la plata argentina a8399 html xcSID 04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2016 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 kvitnya 2009 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 travnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 grudnya 2008 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 listopada 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 bereznya 2009 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 grudnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 grudnya 2008 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 lipnya 2009 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Parnikoza Ivan Teatr Argentino Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih PDF Arhiv originalu PDF za 6 grudnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 19 veresnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 grudnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 10 lipnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 veresnya 2019 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya National Oceanic and Atmospheric Administration Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2015 Estadisticas meteorologicas decadiales Spanish Oficina de Riesgo Agropecuario Arhiv originalu za 5 bereznya 2020 Procitovano 11 chervnya 2015 Spanish Servicio Meteorologico Nacional Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 29 bereznya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 6 grudnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 travnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 26 travnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 6 grudnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 28 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 travnya 2010 Procitovano 28 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 lyutogo 2011 Procitovano 28 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 travnya 2012 Procitovano 7 listopada 2016 Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya

Дата публікації:
Топ