Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит Евіта перенаправляє сюди див також Евіта фільм Марі я Е ва Дуарте де Перо н ісп María Eva Duarte de Perón до шлюбу

Ева Перон

Ева Перон
Запит «Евіта» перенаправляє сюди; див. також Евіта (фільм).

Марі́я Е́ва Дуарте де Перо́н (ісп. María Eva Duarte de Perón; до шлюбу Ева Марія Ібаргурен, 7 травня 1919, провінція Буенос-Айрес — 26 липня 1952, Буенос-Айрес), відома як Евіта — аргентинська політична лідерка, феміністка, благодійниця, захисниця прав жінок (зокрема, виборчих), а також дітей, людей похилого віку, незаможних, народжених поза шлюбом та інших малозахищених верств, акторка та дикторка.

Марія Ева Дуарте де Перон
María Eva Duarte de Perón
image
Ім'я при народженні Марія Ева Дуарте
або Ева Марія Ібаргурен
Прізвисько Евіта
Народилася 7 травня 1919(1919-05-07)
провінція Буенос-Айрес, Аргентина
Померла 26 липня 1952(1952-07-26) (33 роки)
Буенос-Айрес
·від раку шийки матки
Поховання Реколета
Країна Аргентина[1]
Місце проживання Буенос-Айрес
Діяльність акторка, політик
Галузь політика[2]
Знання мов іспанська[3][2][4]
Напрямок права жінок
Титул перша леді Аргентини (1946-1952)
Посада кандидат у віце-президенти Аргентини (1951)
Партія хустисіалістська
Конфесія католицька церква
Батько Хуан Дуарте
Мати Хуана Ібаргурен
Брати, сестри d
У шлюбі з Хуан Домінго Перон (1945-1952)
Автограф image
Нагороди
image image image image image image image image image image image image image image image image
IMDb ID 0675831

Біографія

Дитинство

image
Перше причастя Евіти (1926)
image
Клас Евіти (1933)

Ева Марія Ібаргурен народилася 7 травня 1919 року поблизу містечка у провінції Буенос-Айрес. Водночас існує свідоцтво про народження, підроблене Евітою 1945 року для приховання свого походження, де зазначено, що вона народилася у місті (провінція Буенос-Айрес) 7 травня 1922 року під іменем Марія Ева Дуарте.

Ева була позашлюбною донькою політика Хуана Дуарте і продавчині Хуани Ібаргурен. Законна родина Хуана Дуарте жила у місті , а незаконна (Хуана Ібаргурен і п'ятеро їхніх дітей) — поблизу Лос-Тольдоса. Жодного зі своїх дітей від Хуани Ібаргурен, зокрема Евіту, Дуарте не визнав, через що за тодішніми аргентинськими законами вони були суттєво обмежені у правах. 1926 року батько Евіти помер, відтак її родина виявилася цілком беззахисною і навіть на похорон батька потрапила не без труднощів. Після цього родина Евіти змушена були перебратися до маленького індіанського містечка Лос-Тольдос, де її мати працювала швачкою, щоб прогодувати дітей.

1927 року Ева пішла у школу, але навчання їй не давалося, її навіть залишили на другий рік у другому класі. 1930 року родина Евіти перебралася до міста . Фінансові справи родини покращилися, оскільки тепер працювала не лише мати, але й троє старших дітей: Еліса, Бланка і Хуан. 1934 року Евіта закінчила школу. Хоча у навчанні дівчина не виявляла особливих успіхів, вона виділялася серед однолітків акторським талантом і брала участь у всіх шкільних спектаклях.

Акторська кар'єра

2 січня 1935 року 15-річна Евіта переїхала до Буенос-Айреса. На перших порах, поки Ева не знайшла роботу, з нею жила мати. Згодом дівчина влаштувалася на другорядну роль у театрі. Її дебют відбувся 28 березня 1935 року у п'єсі «La Señora de los Pérez» і був відзначений позитивним відгуком часопису «Критика». Наступні кілька років Ева жила бідно, разом зі старшим братом Хуаном, заробляючи на життя невеликим ролями у театрі.

1936 року молода акторка отримала контракт на чотиримісячні гастролі містами Росаріо, Мендоса і Кордова. 26 липня у газеті «La Capital de Rosario» з'явилася її перша фотографія у пресі. У цей час Евіта познайомилася з двома іншими акторками, і , які стали її подругами до кінця життя.

Поступово до Евіти прийшло визнання, вона знімалася у другорядних ролях у кіно, працювала моделлю, але найбільший успіх мала як дикторка і радіоакторка. 1937 року вона отримала першу роль у радіоспектаклі, а 1938 року вже грала головну роль. 1942 року Евіта отримала постійний контракт на радіо, а з ним популярність і гроші. Тоді ж вона після 7 років життя у Буенос-Айресі змогла придбати власне житло, до того ж у престижному районі Реколета.

Водночас Ібаргурен отримала змогу займатися громадською діяльністю і 3 серпня 1943 року почала працювати у профспілці, відстоюючи права жінок.

  • image
    Евіта (1935)
  • image
    Евіта (1939)
  • image
    Евіта на обкладинці журналу (1939)
  • image
    Евіта на радіо (1941)

Політична кар'єра

  • image
    Одруження з Пероном (1945)
  • image
    Евіта агітує за Перона (1946)
  • image
    Евіта і Голда Меїр (1951)
  • image
    Ева і Хуан Перони виголошують промову (1951)

22 січня 1944 року Евіта познайомилася з Хуаном Пероном. 47-річний полковник був одним з учасників військового перевороту 4 червня 1943 року, який за допомогою профспілкового діяча Анхеля Борленгі отримав пост міністра праці Аргентини. У лютому Хуан Перон і Ева Дуарте вже жили разом.

Кар'єра Евіти на радіо і в профспілці швидко розвивалася. 1944 року вона отримала пост голови профспілки.

8 жовтня 1945 року відбувся переворот під керівництвом генерала Едуардо Авалоса. Перон змушений був піти з посади і переховуватися, але 13 жовтня його було заарештовано. 15-17 жовтня відбулися велелюдні маніфестації, які вимагали звільнення Перона і добилися свого. 22 жовтня 1945 року Перон одружився з Евітою у місті Хунін. Оскільки вона була позашлюбною і за законом не мала права одружуватися, Еві довелося підробити свої документи. Через кілька днів відбулося вінчання пари у місті Ла-Плата.

Разом з чоловіком Евіта брала участь у виборчій кампанії, супроводжувала його у поїздках, агітувала за його кандидатуру на президентських виборах. Коли Перон став президентом, перемігши на виборах 24 лютого 1946 року, вона стала його основною радницею і справді керувала міністерствами охорони здоров'я та зайнятості, присвятила своє життя допомозі незаможним, сиротам, матерям-одиначкам і людям похилого віку, зміцненню освіти, боротьбі за надання права голосу жінкам, зрівнянню у правах законно і незаконно народжених дітей та іншій соціальній роботі.

З 6 червня по 23 серпня 1947 року Ева Перон супроводжувала свого чоловіка-президента у Європі, де вони разом відвідали Іспанію, Італію, Ватикан, Португалію, Францію, Швейцарію, а по поверненню — Бразилію і Уругвай. Метою Евіти у цьому турне було дізнатися більше про інститути соціальної допомоги за кордоном, перейняти досвід, щоб заснувати власну аналогічну організацію, яка отримала назву Фундація Еви Перон. У ході поїздки Евіта зустрілася з багатьма європейськими політиками і їх дружинами, папою Пієм XII, відвідала робітничі райони і поспілкувалася з робітничими лідерами.

Після багаторічної боротьби Евіти 9 вересня 1947 року було прийнято закон про надання жінкам права голосу і права обиратися на виборні посади.

8 липня 1948 року заснувала Фундацію Еви Перон, яка розгорнула роботу з будівництва лікарень, притулків, шкіл, літніх таборів, надавала допомогу і житло незаможним, проводила спортивні дитячі і юнацькі ігри, організовувала медичні огляди тощо. Багато з установ, заснованих Евітою у той час, нині мають її ім'я. Окрім допомоги нужденним в Аргентині, Фундація Еви Перон допомагала й іншим країнам, зокрема США та Ізраїлю.

1949 року Ева Перон заснувала Жіночу пероністську партію. Того ж року взяла участь у написанні нової конституції Аргентини, зокрема у пунктах, які стосувалися рівноправності чоловіків і жінок, прав людей похилого віку тощо.

1951 року профспілки висунули кандидатуру Еви Перон на пост віцепрезидентки. Це викликало багато суперечностей як у суспільстві, так і в самій пероністській партії. 22 серпня 1951 року відбулися велелюдні відкриті збори пероністської партії і профспілок у центрі Буенос-Айреса, де народ вимагав від Евіти погодитися балотуватися на цю посаду. Попри це, через кілька днів вона відмовилася від наміру, перш за все через хворобу.

15 жовтня вийшла книга мемуарів «La razón de mi vida», написана Евою Перон у лікарні.

11 листопада 1951 року відбулися перші вибори в історії Аргентини, у яких брали участь жінки. Евіта голосувала у лікарні, оскільки у неї виявили рак і за кілька днів до того вона пережила операцію. За результатами виборів депутатками стали 109 жінок. Після виборів Евіта почала надиктовувати свою другу книгу «Mi Mensaje».

Ева Перон померла у віці 33 років 26 липня 1952 року від раку шийки матки у шпиталі Буенос-Айреса. Її тіло забальзамоване і поховане лише через 24 роки, 24 березня 1976 року на кладовищі Реколета.

  • image
    Відкриті збори 22.08.1951
  • image
    Відкриті збори 22.08.1951
  • image
    Евіта голосує у лікарні
  • image
    Забальзамоване тіло Евіти (1954)

Пам'ять

image
Похорон Евіти
image
Пам'ятник Евіті у Буенос-Айресі

Евіті присвячено фільми «Евіта, яка хотіла чути те, що чула» (1983), «Евіта» (1996) з Мадонною у головній ролі, «Ева Перон» (1996), мюзикли Ендрю Ллойд Веббера «Евіта» (1975) і Альберто Фавери «Ева» (1986 і 2008), оперу Андреса Педро Ріссо «Евіта» (1990), танцювальний спектакль «Ла Дуарте» (2004), спектакль «Марія Ева» (2008), п'єси «Ева Перон» (1969) та «Ева і Вікторія», оповідання Родольфо Волша «Ця жінка» (1963), Нестора Перлонгера «Евіта живе» (1975), Давида Віньяса «Мертва пані» (1963), романи Гільєрмо Саккомано «Роберто і Ева», Томаса Елоя Мартінеса «Свята Евіта» (1995), Даніеля Еррендорфа «Евіта, безумна домогосподарка» (2003), поема Леонідаса Ламборгіні «Ева Перон у вогні».

Музеї Еви Перон знаходяться у містах Буенос-Айрес, Авельянеда, , .

Після смерті постать Евіти перетворилася на культову у певних колах. Її іменем називалися, перш за все, профспілкові і феміністичні рухи. Її книги вивчали у школах. Портрети і бюсти Евіти були майже у кожній державній установі. У назві багатьох станцій метро і залізниці, населених пунктів, вулиць тощо використовувалося її ім'я чи дата народження. На її честь було перейменовано провінцію Ла-Пампа і місто Ла-Плата. Після державного перевороту, який скинув Перона, нова влада і церква активно взялися за викорінення культу особистості Евіти, з усім тим, деякі об'єкти досі мають її ім'я.

На честь діячки названо астероїди 1569 Евіта, 1581 Абандерада, 1582 Мартір, 1588 Дескамісада і 1589 Фанатіка.

Література

  • В. Матвієнко. Перон Марія Ева Дуарте де // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 550 .

Примітки

  1. cinenacional.com — 2001.
    d:Track:Q3610461
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Borroni, Otelo; Vacca, Roberto (1970). Eva Perón. Buenos Aires: CEAL.
  6. . Архів оригіналу за 1 серпня 2003. Процитовано 26 червня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 26 червня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 червня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2004. Процитовано 13 жовтня 2004.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  10. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2008. Процитовано 1 березня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  11. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

  • Музей Еви Перон(ісп.)
  • Фундація Еви Перон [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
  • (ісп.)
  • Документи про Еву Перон [ 22 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapit Evita perenapravlyaye syudi div takozh Evita film Mari ya E va Duarte de Pero n isp Maria Eva Duarte de Peron do shlyubu Eva Mariya Ibarguren 7 travnya 1919 provinciya Buenos Ajres 26 lipnya 1952 Buenos Ajres vidoma yak Evita argentinska politichna liderka feministka blagodijnicya zahisnicya prav zhinok zokrema viborchih a takozh ditej lyudej pohilogo viku nezamozhnih narodzhenih poza shlyubom ta inshih malozahishenih verstv aktorka ta diktorka Mariya Eva Duarte de PeronMaria Eva Duarte de PeronIm ya pri narodzhenni Mariya Eva Duarte abo Eva Mariya IbargurenPrizvisko EvitaNarodilasya 7 travnya 1919 1919 05 07 provinciya Buenos Ajres ArgentinaPomerla 26 lipnya 1952 1952 07 26 33 roki Buenos Ajres vid raku shijki matkiPohovannya RekoletaKrayina Argentina 1 Misce prozhivannya Buenos AjresDiyalnist aktorka politikGaluz politika 2 Znannya mov ispanska 3 2 4 Napryamok prava zhinokTitul persha ledi Argentini 1946 1952 Posada kandidat u vice prezidenti Argentini 1951 Partiya hustisialistskaKonfesiya katolicka cerkvaBatko Huan DuarteMati Huana IbargurenBrati sestri dU shlyubi z Huan Domingo Peron 1945 1952 AvtografNagorodiIMDb ID 0675831Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo Pershe prichastya Eviti 1926 Klas Eviti 1933 Eva Mariya Ibarguren narodilasya 7 travnya 1919 roku poblizu mistechka u provinciyi Buenos Ajres Vodnochas isnuye svidoctvo pro narodzhennya pidroblene Evitoyu 1945 roku dlya prihovannya svogo pohodzhennya de zaznacheno sho vona narodilasya u misti provinciya Buenos Ajres 7 travnya 1922 roku pid imenem Mariya Eva Duarte Eva bula pozashlyubnoyu donkoyu politika Huana Duarte i prodavchini Huani Ibarguren Zakonna rodina Huana Duarte zhila u misti a nezakonna Huana Ibarguren i p yatero yihnih ditej poblizu Los Toldosa Zhodnogo zi svoyih ditej vid Huani Ibarguren zokrema Evitu Duarte ne viznav cherez sho za todishnimi argentinskimi zakonami voni buli suttyevo obmezheni u pravah 1926 roku batko Eviti pomer vidtak yiyi rodina viyavilasya cilkom bezzahisnoyu i navit na pohoron batka potrapila ne bez trudnoshiv Pislya cogo rodina Eviti zmushena buli perebratisya do malenkogo indianskogo mistechka Los Toldos de yiyi mati pracyuvala shvachkoyu shob progoduvati ditej 1927 roku Eva pishla u shkolu ale navchannya yij ne davalosya yiyi navit zalishili na drugij rik u drugomu klasi 1930 roku rodina Eviti perebralasya do mista Finansovi spravi rodini pokrashilisya oskilki teper pracyuvala ne lishe mati ale j troye starshih ditej Elisa Blanka i Huan 1934 roku Evita zakinchila shkolu Hocha u navchanni divchina ne viyavlyala osoblivih uspihiv vona vidilyalasya sered odnolitkiv aktorskim talantom i brala uchast u vsih shkilnih spektaklyah Aktorska kar yera 2 sichnya 1935 roku 15 richna Evita pereyihala do Buenos Ajresa Na pershih porah poki Eva ne znajshla robotu z neyu zhila mati Zgodom divchina vlashtuvalasya na drugoryadnu rol u teatri Yiyi debyut vidbuvsya 28 bereznya 1935 roku u p yesi La Senora de los Perez i buv vidznachenij pozitivnim vidgukom chasopisu Kritika Nastupni kilka rokiv Eva zhila bidno razom zi starshim bratom Huanom zaroblyayuchi na zhittya nevelikim rolyami u teatri 1936 roku moloda aktorka otrimala kontrakt na chotirimisyachni gastroli mistami Rosario Mendosa i Kordova 26 lipnya u gazeti La Capital de Rosario z yavilasya yiyi persha fotografiya u presi U cej chas Evita poznajomilasya z dvoma inshimi aktorkami i yaki stali yiyi podrugami do kincya zhittya Postupovo do Eviti prijshlo viznannya vona znimalasya u drugoryadnih rolyah u kino pracyuvala modellyu ale najbilshij uspih mala yak diktorka i radioaktorka 1937 roku vona otrimala pershu rol u radiospektakli a 1938 roku vzhe grala golovnu rol 1942 roku Evita otrimala postijnij kontrakt na radio a z nim populyarnist i groshi Todi zh vona pislya 7 rokiv zhittya u Buenos Ajresi zmogla pridbati vlasne zhitlo do togo zh u prestizhnomu rajoni Rekoleta Vodnochas Ibarguren otrimala zmogu zajmatisya gromadskoyu diyalnistyu i 3 serpnya 1943 roku pochala pracyuvati u profspilci vidstoyuyuchi prava zhinok Evita 1935 Evita 1939 Evita na obkladinci zhurnalu 1939 Evita na radio 1941 Politichna kar yera Odruzhennya z Peronom 1945 Evita agituye za Perona 1946 Evita i Golda Meyir 1951 Eva i Huan Peroni vigoloshuyut promovu 1951 22 sichnya 1944 roku Evita poznajomilasya z Huanom Peronom 47 richnij polkovnik buv odnim z uchasnikiv vijskovogo perevorotu 4 chervnya 1943 roku yakij za dopomogoyu profspilkovogo diyacha Anhelya Borlengi otrimav post ministra praci Argentini U lyutomu Huan Peron i Eva Duarte vzhe zhili razom Kar yera Eviti na radio i v profspilci shvidko rozvivalasya 1944 roku vona otrimala post golovi profspilki 8 zhovtnya 1945 roku vidbuvsya perevorot pid kerivnictvom generala Eduardo Avalosa Peron zmushenij buv piti z posadi i perehovuvatisya ale 13 zhovtnya jogo bulo zaareshtovano 15 17 zhovtnya vidbulisya velelyudni manifestaciyi yaki vimagali zvilnennya Perona i dobilisya svogo 22 zhovtnya 1945 roku Peron odruzhivsya z Evitoyu u misti Hunin Oskilki vona bula pozashlyubnoyu i za zakonom ne mala prava odruzhuvatisya Evi dovelosya pidrobiti svoyi dokumenti Cherez kilka dniv vidbulosya vinchannya pari u misti La Plata Razom z cholovikom Evita brala uchast u viborchij kampaniyi suprovodzhuvala jogo u poyizdkah agituvala za jogo kandidaturu na prezidentskih viborah Koli Peron stav prezidentom peremigshi na viborah 24 lyutogo 1946 roku vona stala jogo osnovnoyu radniceyu i spravdi keruvala ministerstvami ohoroni zdorov ya ta zajnyatosti prisvyatila svoye zhittya dopomozi nezamozhnim sirotam materyam odinachkam i lyudyam pohilogo viku zmicnennyu osviti borotbi za nadannya prava golosu zhinkam zrivnyannyu u pravah zakonno i nezakonno narodzhenih ditej ta inshij socialnij roboti Z 6 chervnya po 23 serpnya 1947 roku Eva Peron suprovodzhuvala svogo cholovika prezidenta u Yevropi de voni razom vidvidali Ispaniyu Italiyu Vatikan Portugaliyu Franciyu Shvejcariyu a po povernennyu Braziliyu i Urugvaj Metoyu Eviti u comu turne bulo diznatisya bilshe pro instituti socialnoyi dopomogi za kordonom perejnyati dosvid shob zasnuvati vlasnu analogichnu organizaciyu yaka otrimala nazvu Fundaciya Evi Peron U hodi poyizdki Evita zustrilasya z bagatma yevropejskimi politikami i yih druzhinami papoyu Piyem XII vidvidala robitnichi rajoni i pospilkuvalasya z robitnichimi liderami Pislya bagatorichnoyi borotbi Eviti 9 veresnya 1947 roku bulo prijnyato zakon pro nadannya zhinkam prava golosu i prava obiratisya na viborni posadi 8 lipnya 1948 roku zasnuvala Fundaciyu Evi Peron yaka rozgornula robotu z budivnictva likaren pritulkiv shkil litnih taboriv nadavala dopomogu i zhitlo nezamozhnim provodila sportivni dityachi i yunacki igri organizovuvala medichni oglyadi tosho Bagato z ustanov zasnovanih Evitoyu u toj chas nini mayut yiyi im ya Okrim dopomogi nuzhdennim v Argentini Fundaciya Evi Peron dopomagala j inshim krayinam zokrema SShA ta Izrayilyu 1949 roku Eva Peron zasnuvala Zhinochu peronistsku partiyu Togo zh roku vzyala uchast u napisanni novoyi konstituciyi Argentini zokrema u punktah yaki stosuvalisya rivnopravnosti cholovikiv i zhinok prav lyudej pohilogo viku tosho 1951 roku profspilki visunuli kandidaturu Evi Peron na post viceprezidentki Ce viklikalo bagato superechnostej yak u suspilstvi tak i v samij peronistskij partiyi 22 serpnya 1951 roku vidbulisya velelyudni vidkriti zbori peronistskoyi partiyi i profspilok u centri Buenos Ajresa de narod vimagav vid Eviti pogoditisya balotuvatisya na cyu posadu Popri ce cherez kilka dniv vona vidmovilasya vid namiru persh za vse cherez hvorobu 15 zhovtnya vijshla kniga memuariv La razon de mi vida napisana Evoyu Peron u likarni 11 listopada 1951 roku vidbulisya pershi vibori v istoriyi Argentini u yakih brali uchast zhinki Evita golosuvala u likarni oskilki u neyi viyavili rak i za kilka dniv do togo vona perezhila operaciyu Za rezultatami viboriv deputatkami stali 109 zhinok Pislya viboriv Evita pochala nadiktovuvati svoyu drugu knigu Mi Mensaje Eva Peron pomerla u vici 33 rokiv 26 lipnya 1952 roku vid raku shijki matki u shpitali Buenos Ajresa Yiyi tilo zabalzamovane i pohovane lishe cherez 24 roki 24 bereznya 1976 roku na kladovishi Rekoleta Vidkriti zbori 22 08 1951 Vidkriti zbori 22 08 1951 Evita golosuye u likarni Zabalzamovane tilo Eviti 1954 Pam yatPohoron Eviti Pam yatnik Eviti u Buenos Ajresi Eviti prisvyacheno filmi Evita yaka hotila chuti te sho chula 1983 Evita 1996 z Madonnoyu u golovnij roli Eva Peron 1996 myuzikli Endryu Llojd Vebbera Evita 1975 i Alberto Faveri Eva 1986 i 2008 operu Andresa Pedro Risso Evita 1990 tancyuvalnij spektakl La Duarte 2004 spektakl Mariya Eva 2008 p yesi Eva Peron 1969 ta Eva i Viktoriya opovidannya Rodolfo Volsha Cya zhinka 1963 Nestora Perlongera Evita zhive 1975 Davida Vinyasa Mertva pani 1963 romani Gilyermo Sakkomano Roberto i Eva Tomasa Eloya Martinesa Svyata Evita 1995 Danielya Errendorfa Evita bezumna domogospodarka 2003 poema Leonidasa Lamborgini Eva Peron u vogni Muzeyi Evi Peron znahodyatsya u mistah Buenos Ajres Avelyaneda Pislya smerti postat Eviti peretvorilasya na kultovu u pevnih kolah Yiyi imenem nazivalisya persh za vse profspilkovi i feministichni ruhi Yiyi knigi vivchali u shkolah Portreti i byusti Eviti buli majzhe u kozhnij derzhavnij ustanovi U nazvi bagatoh stancij metro i zaliznici naselenih punktiv vulic tosho vikoristovuvalosya yiyi im ya chi data narodzhennya Na yiyi chest bulo perejmenovano provinciyu La Pampa i misto La Plata Pislya derzhavnogo perevorotu yakij skinuv Perona nova vlada i cerkva aktivno vzyalisya za vikorinennya kultu osobistosti Eviti z usim tim deyaki ob yekti dosi mayut yiyi im ya Na chest diyachki nazvano asteroyidi 1569 Evita 1581 Abanderada 1582 Martir 1588 Deskamisada i 1589 Fanatika LiteraturaV Matviyenko Peron Mariya Eva Duarte de Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 550 ISBN 978 966 611 818 2 Primitkicinenacional com 2001 d Track Q3610461 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Borroni Otelo Vacca Roberto 1970 Eva Peron Buenos Aires CEAL Arhiv originalu za 1 serpnya 2003 Procitovano 26 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2007 Procitovano 26 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2004 Procitovano 13 zhovtnya 2004 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2008 Procitovano 1 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaMuzej Evi Peron isp Fundaciya Evi Peron 2 grudnya 2010 u Wayback Machine isp isp Dokumenti pro Evu Peron 22 listopada 2010 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ