Ла-Па́мпа (ісп. La Pampa) — провінція Аргентини, розташована в центрі країни. Межує з провінціями Кордова на півночі, далі за годинникової стрілкою: Буенос-Айрес, Ріо-Неґро, Неукен, Мендоса і Сан-Луїс. Столиця провінції — Санта-Роса. Населення провінції — 317 тис. мешканців, площа — 143 тис. км².
Ла-Пампа | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
La Pampa | |||||
| |||||
Столиця | Санта-Роса | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 22 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 316 940 (22-га) | ||||
- густота | 2,21 (22-га) | ||||
Етнікон | Pampeano | ||||
Площа | |||||
- повна | 143 440 км² (8-ма) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1120 м (d) | ||||
- мінімальна | 279 м | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 3,14 млрд. $ ]] | ||||
ІРЛП | 0,844 (2010) | ||||
Губернатор | Карлос Верна | ||||
Вебсайт | lapampa.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-L | ||||
Провінція Ла-Пампа на мапі Аргентини | |||||
|
Історія
До приходу європейців у XVI ст. землі, де зараз знаходиться провінція Ла-Пампа були заселені індіанськими племенами пуельче і теуельче.
Першим європейцем, який побував у Пампі, був Херонімо Луїс де Кабрера 1534 року. 1662 року її відвідав Ернандарьяс.
У XVIII ст. більша частина території Пампи була окупована індіанцями . Спротив корінних жителів колонізаторам був настільки сильним, що під владу Буенос-Айреса Пампа перейшла лише під час правління Хуана Мануеля де Росаса.
17 жовтня 1862 року Пампу було законодавчо проголошено частиною території Аргентини, після чого на неї почали претендувати провінції Буенос-Айрес і Мендоса. 11 жовтня 1878 року було створено губернаторство Патагонія, куди увійшла і територія Пампи. 1879 року було оголошено кампанію завоювання пустелі, в результаті якої значні площі у Пампі були заселені колоністами і освоєні під сільське господарство.
1882 року було засновано перше місто на території Пампи — . Того ж року було засноване і друге місто під назвою , яке невдовзі стало столицею.
24 жовтня 1882 року було затверджено закон, яким губернаторство Патагонія було поділене за ріками , Неукен і Негро на дві частини: Ла-Пампа (або Центральна Пампа) і Патагонія. Територію Пампи було поділено на сто наділів по 10 тисяч гектарів і продано з публічних торгів.
Законом від 16 жовтня 1884 року губернаторство Патагонія було поділено на національні території, серед яких була і Ла-Пампа. Тоді ж було встановлено і її кордони. Першим губернатором Ла-Пампи став Хуан Аяла.
28 вересня 1907 року від Ла-Пампи було відділено територію площею 200 000 гектарів, яка була поділена між провінціями Мендоса і Буенос-Айрес.
29 березня 1900 року столицю Ла-Пампи було перенесено до міста Санта-Роса указом президента Хуареса Сельмана.
Декретом від 20 жовтня 1915 року 21 з 22 департаментів національної території, які раніше були просто пронумеровані, були дані індіанські назви.
8 серпня 1951 року Ла-Пампа отримала статус провінції. 1952 року було прийнято її першу конституцію, за якою назву провінції було змінено на Ева-Перон. 1955 року після військового перевороту провінції було повернено її початкову назву, яка збереглася досі.
Географія
Як видно з назви провінції, більшу частину її території займає Пампа, яка має рівнинний рельєф. Захід провінції більш горбистий, найвища точка Серро-Негро (1125 м) знаходиться на північно-західному кордоні.
Клімат Ла-Пампи помірний, середня річна кількість опадів становить 500 мм на північному сході і зменшується на захід.
Водні ресурси провінції небагаті. Найважливішими річками є Десагвадеро, Атуель, , Діаманте, Мендоса, Сан-Хуан, Колорадо. Також є декілька невеликих озер.
Більшість території Ла-Пампи займають степи і напівпустелі, на заході є досить густі ліси.
Місцева фауна представлена пумами, гуанако, магеллановими собаками, патагонськими зайцями, нанду, броненосцями, віскаші, боа, каракарами, грифами, кондорами (особливо на заході). Були винищені традиційні для цих місць , ягуари. Водночас були завезені сюди кабани, олені, аксиси, лані, зайці.
Економіка
Рослинництво найбільше розвинуте на північному заході провінції, завдяки сприятливому клімату і якісним ґрунтам. Вирощують зернові, олійні і кормові культури. Найважливішими сільськогосподарськими культурами є пшениця, кукурудза і соняшник.
Скотарство є основою економіки Ла-Пампи і розвинуте по всій її території. Переважає вирощування великої рогатої худоби на м'ясо. Останніми роками також набуває значення бджільництво.
Експорт Ла-Пампи зріс з 2001 по 2009 роки на 98 % завдяки розвитку саме у галузях скотарства і вирощування зернових.
Освіта
Освіта у провінції Ла-Пампа (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 80 | 7 923 | 560 |
- державні | 61 | 6 556 | 473 |
- приватні | 19 | 1 367 | 87 |
Початкові | 207 | 34 798 | 3 168 |
- державні | 194 | 31 889 | 2 962 |
- приватні | 13 | 2 909 | 206 |
Середні | 192 | 28 582 | 1 528 |
- державні | 152 | 23 017 | 1 255 |
- приватні | 40 | 5 565 | 273 |
Вищі | 18 | 3 916 | 150 |
- державні | 8 | 1 289 | 81 |
- приватні | 10 | 2 627 | 69 |
Адміністративно-територіальний поділ
Провінція Ла-Пампа поділяється на 22 департаменти і 58 муніципалітетів. Поділ на муніципалітети не збігається з поділом на департаменти, тому територія деяких муніципалітетів знаходиться у декількох департаментах одночасно. З 1915 року департаменти носять назви мовою місцевих індіанців.
Департамент | Адміністративний центр | Рік створення | Населення (2010) | Площа (км²) | Мапа |
---|---|---|---|---|---|
Атреуко | Макачін | 1888 | 10.116 | 3.580 | |
Калеу-Калеу | Ла-Адела | 1888 | 2.336 | 9.078 | |
Столичний | Санта-Роса | 1904 | 104.540 | 2.525 | |
Катріло | Катріло | 1888 | 7.114 | 2.555 | |
Чалілео | Санта-Ісабель | 1888 | 2.999 | 8.917 | |
Чапалеуфу | Інтенденте-Альвеар | 1888 | 11.434 | 2.570 | |
Чікаль-Ко | Альгарробо-де-Агіла | 1888 | 1.502 | 9.117 | |
Конело | Едуардо-Кастекс | 1915 | 14.246 | 5.052 | |
Курако | Пуельчес | 1888 | 1.039 | 13.125 | |
Гватраче | Гватраче | 1915 | 8.772 | 3.525 | |
Укаль | Бернасконі | 1888 | 7.555 | 6.047 | |
Льюель-Калель | Кучільйо-Ко | 1888 | 434 | 12.460 | |
Лімай-Мауйда | Лімай-Мауйда | 1888 | 506 | 9.985 | |
Ловентуе | Вікторіка | 1888 | 8.616 | 9.235 | |
Марако | Хенераль-Піко | 1915 | 59.033 | 2.555 | |
Пуелен | 25 травня | 1888 | 9.479 | 13.160 | |
Кему-Кему | Кему-Кему | 1915 | 8.473 | 2.557 | |
Ранкуль | Парера | 1888 | 10.604 | 4.933 | |
Реаліко | Реаліко | 1915 | 15.927 | 2.450 | |
Тоай | Тоай | 1915 | 12.329 | 5.092 | |
Тренель | Тренель | 1915 | 5.332 | 1.955 | |
Утракан | Хенераль-Ача | 1888 | 14.554 | 12.967 |
Примітки
- Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 4 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2007. Процитовано 8 жовтня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 4 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
- INDEC (2010). . Архів оригіналу (HTML) за 22-12-2010. Процитовано 13-01-2011.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ла-Пампа |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La Pa mpa isp La Pampa provinciya Argentini roztashovana v centri krayini Mezhuye z provinciyami Kordova na pivnochi dali za godinnikovoyi strilkoyu Buenos Ajres Rio Negro Neuken Mendosa i San Luyis Stolicya provinciyi Santa Rosa Naselennya provinciyi 317 tis meshkanciv plosha 143 tis km La Pampa Provinciya La PampaStolicya Santa RosaKrayina ArgentinaMezhuye z susidni adminodiniciMendosa Rio Negro Buenos Ajres San Luyis Kordova Neuken Departamentiv 22Oficijna mova IspanskaNaselennya 2010 povne 316 940 22 ga gustota 2 21 22 ga Etnikon PampeanoPlosha povna 143 440 km 8 ma Visota maksimalna 1120 m d minimalna 279 mChasovij poyas UTC 3VVP 3 14 mlrd IRLP 0 844 2010 Gubernator Karlos VernaVebsajt lapampa gov arKod ISO 3166 2 AR LProvinciya La Pampa na mapi ArgentiniProvinciya La Pampa na mapi ArgentiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu La PampaIstoriyaDo prihodu yevropejciv u XVI st zemli de zaraz znahoditsya provinciya La Pampa buli zaseleni indianskimi plemenami puelche i teuelche Pershim yevropejcem yakij pobuvav u Pampi buv Heronimo Luyis de Kabrera 1534 roku 1662 roku yiyi vidvidav Ernandaryas U XVIII st bilsha chastina teritoriyi Pampi bula okupovana indiancyami Sprotiv korinnih zhiteliv kolonizatoram buv nastilki silnim sho pid vladu Buenos Ajresa Pampa perejshla lishe pid chas pravlinnya Huana Manuelya de Rosasa 17 zhovtnya 1862 roku Pampu bulo zakonodavcho progolosheno chastinoyu teritoriyi Argentini pislya chogo na neyi pochali pretenduvati provinciyi Buenos Ajres i Mendosa 11 zhovtnya 1878 roku bulo stvoreno gubernatorstvo Patagoniya kudi uvijshla i teritoriya Pampi 1879 roku bulo ogolosheno kampaniyu zavoyuvannya pusteli v rezultati yakoyi znachni ploshi u Pampi buli zaseleni kolonistami i osvoyeni pid silske gospodarstvo 1882 roku bulo zasnovano pershe misto na teritoriyi Pampi Togo zh roku bulo zasnovane i druge misto pid nazvoyu yake nevdovzi stalo stoliceyu 24 zhovtnya 1882 roku bulo zatverdzheno zakon yakim gubernatorstvo Patagoniya bulo podilene za rikami Neuken i Negro na dvi chastini La Pampa abo Centralna Pampa i Patagoniya Teritoriyu Pampi bulo podileno na sto nadiliv po 10 tisyach gektariv i prodano z publichnih torgiv Zakonom vid 16 zhovtnya 1884 roku gubernatorstvo Patagoniya bulo podileno na nacionalni teritoriyi sered yakih bula i La Pampa Todi zh bulo vstanovleno i yiyi kordoni Pershim gubernatorom La Pampi stav Huan Ayala 28 veresnya 1907 roku vid La Pampi bulo viddileno teritoriyu plosheyu 200 000 gektariv yaka bula podilena mizh provinciyami Mendosa i Buenos Ajres 29 bereznya 1900 roku stolicyu La Pampi bulo pereneseno do mista Santa Rosa ukazom prezidenta Huaresa Selmana Dekretom vid 20 zhovtnya 1915 roku 21 z 22 departamentiv nacionalnoyi teritoriyi yaki ranishe buli prosto pronumerovani buli dani indianski nazvi 8 serpnya 1951 roku La Pampa otrimala status provinciyi 1952 roku bulo prijnyato yiyi pershu konstituciyu za yakoyu nazvu provinciyi bulo zmineno na Eva Peron 1955 roku pislya vijskovogo perevorotu provinciyi bulo poverneno yiyi pochatkovu nazvu yaka zbereglasya dosi GeografiyaRelyef La Pampi Yak vidno z nazvi provinciyi bilshu chastinu yiyi teritoriyi zajmaye Pampa yaka maye rivninnij relyef Zahid provinciyi bilsh gorbistij najvisha tochka Serro Negro 1125 m znahoditsya na pivnichno zahidnomu kordoni Klimat La Pampi pomirnij serednya richna kilkist opadiv stanovit 500 mm na pivnichnomu shodi i zmenshuyetsya na zahid Vodni resursi provinciyi nebagati Najvazhlivishimi richkami ye Desagvadero Atuel Diamante Mendosa San Huan Kolorado Takozh ye dekilka nevelikih ozer Bilshist teritoriyi La Pampi zajmayut stepi i napivpusteli na zahodi ye dosit gusti lisi Misceva fauna predstavlena pumami guanako magellanovimi sobakami patagonskimi zajcyami nandu bronenoscyami viskashi boa karakarami grifami kondorami osoblivo na zahodi Buli vinisheni tradicijni dlya cih misc yaguari Vodnochas buli zavezeni syudi kabani oleni aksisi lani zajci EkonomikaRoslinnictvo najbilshe rozvinute na pivnichnomu zahodi provinciyi zavdyaki spriyatlivomu klimatu i yakisnim gruntam Viroshuyut zernovi olijni i kormovi kulturi Najvazhlivishimi silskogospodarskimi kulturami ye pshenicya kukurudza i sonyashnik Skotarstvo ye osnovoyu ekonomiki La Pampi i rozvinute po vsij yiyi teritoriyi Perevazhaye viroshuvannya velikoyi rogatoyi hudobi na m yaso Ostannimi rokami takozh nabuvaye znachennya bdzhilnictvo Eksport La Pampi zris z 2001 po 2009 roki na 98 zavdyaki rozvitku same u galuzyah skotarstva i viroshuvannya zernovih OsvitaOsvita u provinciyi La Pampa 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 80 7 923 560 derzhavni 61 6 556 473 privatni 19 1 367 87 Pochatkovi 207 34 798 3 168 derzhavni 194 31 889 2 962 privatni 13 2 909 206 Seredni 192 28 582 1 528 derzhavni 152 23 017 1 255 privatni 40 5 565 273 Vishi 18 3 916 150 derzhavni 8 1 289 81 privatni 10 2 627 69Administrativno teritorialnij podilProvinciya La Pampa podilyayetsya na 22 departamenti i 58 municipalitetiv Podil na municipaliteti ne zbigayetsya z podilom na departamenti tomu teritoriya deyakih municipalitetiv znahoditsya u dekilkoh departamentah odnochasno Z 1915 roku departamenti nosyat nazvi movoyu miscevih indianciv Departament Administrativnij centr Rik stvorennya Naselennya 2010 Plosha km MapaAtreuko Makachin 1888 10 116 3 580Kaleu Kaleu La Adela 1888 2 336 9 078Stolichnij Santa Rosa 1904 104 540 2 525Katrilo Katrilo 1888 7 114 2 555Chalileo Santa Isabel 1888 2 999 8 917Chapaleufu Intendente Alvear 1888 11 434 2 570Chikal Ko Algarrobo de Agila 1888 1 502 9 117Konelo Eduardo Kasteks 1915 14 246 5 052Kurako Puelches 1888 1 039 13 125Gvatrache Gvatrache 1915 8 772 3 525Ukal Bernaskoni 1888 7 555 6 047Lyuel Kalel Kuchiljo Ko 1888 434 12 460Limaj Maujda Limaj Maujda 1888 506 9 985Loventue Viktorika 1888 8 616 9 235Marako Heneral Piko 1915 59 033 2 555Puelen 25 travnya 1888 9 479 13 160Kemu Kemu Kemu Kemu 1915 8 473 2 557Rankul Parera 1888 10 604 4 933Realiko Realiko 1915 15 927 2 450Toaj Toaj 1915 12 329 5 092Trenel Trenel 1915 5 332 1 955Utrakan Heneral Acha 1888 14 554 12 967PrimitkiArhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 4 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2007 Procitovano 8 zhovtnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 4 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetiv INDEC 2010 Arhiv originalu HTML za 22 12 2010 Procitovano 13 01 2011 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu La Pampa