Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адміністративно Вінницька область складається з 63 громад які в згруповані в 6 районів Всього в області 1504 населених п

Адміністративний устрій Вінницької області

Адміністративний устрій Вінницької області

Адміністративно Вінницька область складається з 63 громад, які в згруповані в 6 районів. Всього в області 1504 населених пунктів. Найбільші міста: Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Гайсин, Ладижин, Козятин.

Адміністративний центр — місто Вінниця.

Вінницьку область було утворено 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей. Її площа становить 26,5 тис. км². Чисельність населення — 1 млн. 623 тис. осіб. Щільність населення — 61,7 осіб на км².

Історія

  • 27.02.1932 — утворена Вінницька область у складі 2 міст обласного підпорядкування: 1. Вінниця, 2. Бердичів та 69 районів: 1. Антонінський, 2. Бабанський, 3. Барський, 4. Бершадський, 5. Браславський, 6. Волочицький, 7. Вороновицький, 8. Гайсинський, 9. Городоцький, 10. Грицівський, 11. Деражнянський, 12. Джуринський, 13. Ім. т. Дзержинського (Романівський), 14. Дунаївецький, 15. Жмеринський, 16. Заславський, 17. Затонський (Віньківецький), 18. Іллінецький (Лінецький), 19. Калинівський, 20. Кам'янецький, 21. Козятинський, 22. Копайгородський, 23. Крижопільський, 24. Липовецький, 25. Літинський, 26. Любарський, 27. Лятичівський, 28. Ляхівецький, 29. Манастирищанський, 30. Махнівський, 31. Меджибізький, 32. Михалпільський, 33. Могилівський, 34. Муровано-Курилівецький, 35. Немирівський, 36. Ново-Ушицький, 37. Оратівський, 38. Орининський, 39. Піщанський, 40. Плисківський, 41. Погребищанський, 42. Полонський, 43. Проскурівський, 44. Славутський, 45. Смотрицький, 46. Солобківецький, 47. Станіславчицький, 48. Старо-Костянтинівський, 49. Старо-Ушицький, 50. Теофипільський, 51. Теплицький, 52. Тиврівський, 53. Томашпільський, 54. Тростянецький, 55. Тульчинський, 56. Уланівський, 57. Уманський, 58. Хмільницький, 59. Христинівський, 60. Чемерівецький, 61. Чорнівецький, 62. Чечельницький, 63. Чуднівський, 64. Шаргородський, 65. Шепетівський, 66. Юринецький, 67. Ямпільський, 68. Янушпільський, 69. Ярмолинецький.
  • 15.10.1932 — Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський райони перечислені до Київської області
  • 7.03.1933 — Юринецький район перейменовано на Сатанівський
  • I пол. 1933 — створено Ситковецький і Шпиківський райони (загалом стало 64 райони і 2 міськради)
  • 31.07.1934 — 19 сільрад Староушицього району передані до Кам'янецького
  • 25.12.1934 — Кам'янецький і Проскурівський райони перетворені на міськради
  • 1934? — Могилівський і Шепетівський райони перетворені на міськради
  • 26.02.1935 — шляхом розукрупнення утворено 14 районів: Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Дашівський, Красилівський, Миньковецький, Ободівський, Ольгопольський, Остропольський, Плужнянський, Старо-Синявський, Турбівський, Чорноострівський, Яришівський
  • 1.04.1935 — створено 4 округи (на суміжних з Польщою і Румунією територіях): Кам'янець-Подільський (9 районів), Могилів-Подільський (6 районів), Проскурівський (9 районів), Шепетівський (10 районів)
  • 27.10.1935 — Волочиський район перейменовано на Фридрихівський
  • 15.12.1935 — 44 райони, 2 міськради і 4 округи (всього 74 райони і 6 міськрад)
  • 1936 — Фридрихівський район перейменовано на Волочиський
  • 22 вересня 1937 року:
  • 1938? — створено Вінницький район
  • 11.08.1939 — створено Самгородоцький район
  • 19 червня 1945 та 7 червня 1946 була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.
  • 20.03.1946 — створено Джуринський район
  • 1954 — Монастирищенський район відійшов до Черкаської області (на поч.-сер. 1950-х рр. всього 45 районів)
  • 28.11.1957 — ліквідовано Ольгопільський, Самгородоцький, Станіславчицький райони
  • 04.06.1958 — скасовано Яришівський; створено Могилів-Подільський район
  • 21.01.1959 — ліквідовано Дашівський, Ободівський, Ситковецький райони
  • 10.09.1959 — скасовано Вороновицький, Джулинський, Джуринський, Копайгородський, Турбівський райони
  • 30.12.1962 — укрупнення районів (замість 32 створено 13): Барський, Бершадський, Гайсинський, Жмеринський, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Могилів-Подільський, Немирівський, Погребищенський, Тульчинський, Хмільницький; тобто скасовувались 19 районів: Брацлавський, Вінницький, Іллінецький, Комсомольський, Літинський, Мурованокуриловецький, Оратівський, Піщанський, Плисківський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Уланівський, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Шпиківський та Ямпільський.
  • 4.01.1965 — відновлено Вінницький, Іллінецький, Тиврівський, Тростянецький, Шаргородський і Ямпільський райони
  • 8.12.1966 — відновлено Літинський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Теплицький, Томашпільський, Чечельницький райони
  • 7.12.1979 — відновлено Оратівський район
  • 28 листопада 1990 — створено Чернівецький район

Адміністративний устрій з 2020 року

Назва громади Категорія Адмін. центр Район
Вінницька міська місто Вінниця Вінницький
Жмеринська міська місто Жмеринка Жмеринський
Могилів-Подільська міська місто Могилів-Подільський Могилів-Подільський
Козятинська міська місто Козятин Хмільницький
Ладижинська міська місто Ладижин Гайсинський
Хмільницька міська місто Хмільник Хмільницький
Барська міська місто Бар Жмеринський
Копайгородська селищна смт Копайгород Жмеринський
Бершадська міська місто Бершадь Гайсинський
Джулинська сільська село Джулинка Гайсинський
Вороновицька селищна смт Вороновиця Вінницький
Стрижавська селищна смт Стрижавка Вінницький
Агрономічна сільська село Агрономічне Вінницький
Лука-Мелешківська сільська село Лука-Мелешківська Вінницький
Якушинецька сільська село Якушинці Вінницький
Гайсинська міська місто Гайсин Гайсинський
Краснопільська сільська село Краснопілка Гайсинський
Кунківська сільська село Кунка Гайсинський
Северинівська сільська село Северинівка Жмеринський
Станіславчицька сільська село Станіславчик Жмеринський
Іллінецька міська місто Іллінці Вінницький
Дашівська селищна смт Дашів Гайсинський
Глуховецька селищна смт Глухівці Хмільницький
Махнівська сільська село Махнівка Хмільницький
Самгородоцька сільська село Самгородок Хмільницький
Калинівська міська місто Калинівка Хмільницький
Іванівська сільська село Іванів Хмільницький
Крижопільська селищна смт Крижопіль Тульчинський
Городківська сільська село Городківка Тульчинський
Липовецька міська місто Липовець Вінницький
Турбівська селищна смт Турбів Вінницький
Літинська селищна смт Літин Вінницький
Вендичанська селищна смт Вендичани Могилів-Подільський
Яришівська сільська село Яришів Могилів-Подільський
Мурованокуриловецька селищна смт Муровані Курилівці Могилів-Подільський
Немирівська міська місто Немирів Вінницький
Брацлавська селищна смт Брацлав Тульчинський
Райгородська сільська село Райгород Гайсинський
Оратівська селищна смт Оратів Вінницький
Піщанська селищна смт Піщанка Тульчинський
Студенянська сільська село Студена Тульчинський
Погребищенська міська місто Погребище Вінницький
Теплицька селищна смт Теплик Гайсинський
Соболівська сільська село Соболівка Гайсинський
Вапнярська селищна смт Вапнярка Тульчинський
Томашпільська селищна смт Томашпіль Тульчинський
Тростянецька селищна смт Тростянець Гайсинський
Ободівська сільська село Ободівка Гайсинський
Тульчинська міська місто Тульчин Тульчинський
Шпиківська селищна смт Шпиків Тульчинський
Гніванська міська місто Гнівань Вінницький
Сутисківська селищна смт Сутиски Вінницький
Тиврівська селищна смт Тиврів Вінницький
Жданівська сільська село Війтівці Хмільницький
Уланівська сільська село Уланів Хмільницький
Чернівецька селищна смт Чернівці Могилів-Подільський
Бабчинецька сільська село Бабчинці Могилів-Подільський
Чечельницька селищна смт Чечельник Гайсинський
Ольгопільська сільська село Ольгопіль Гайсинський
Шаргородська міська місто Шаргород Жмеринський
Джуринська сільська село Джурин Жмеринський
Мурафська сільська село Мурафа Жмеринський
Ямпільська міська місто Ямпіль Могилів-Подільський

Адміністративний устрій до реформи 2015—2020 років

Райони

Міста обласного значення

Див. також

Примітки

  1. Павло Остапенко, Роман Перхалюк, Олександр Бончковський, Станіслав Остапенко. Атлас адміністративно-територіального устрою України. Новий районний поділ та територіальні громади: 2020. — Київ : Міністерство розвитку громад та територій України, 2020. — 56 с.
  2. ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  3. П. 3 постанови ВУЦВК від 15 жовтня 1932 року «Про утворення Чернігівської области»
  4. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19.6.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Вінницької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Вінницької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 880–958, 959–1040.
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20.03.1946 р. «Про утворення Джуринського району в складі Вінницької області»
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407, 415.
  9. Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дашівського, Ободівського і Ситковецького районів Вінницької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  10. Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Вінницької області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  11. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  12. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 7–8.
  13. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 94–96.    (рос.)
  14. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  15. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  16. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 511.
  17. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  18. Постанова Верховної Ради України від 28 листопада 1990 року № 502-XII «Про утворення Чернівецького району Вінницької області» // Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1990. — № 51. — Стаття 645 — с. 940.

Література

  • Довідник адміністративно-територіального поділу Вінницької області на 1 серпня 1960 р. / Матеріали підгот.: М.Аненков, Г.Гончарук, В.П'ясецька. — Вінниця: Обл. кн.-газ. вид-во, 1961. — 139 с.
  • Вінницька область: Адм.-територ. поділ на 1 квіт. 1967 р. / [матеріали підгот.: П. Гонта, П. Ситкевич, К. Огула]; Викон. ком. Вінниц. обл. Ради депутатів трудящих. — Вінниця: Обл. упр. по пресі, 1967. — 143 с.
  • Вінницька область: Адм.-територ. поділ на 1 січ. 1972 р.: [довідник] / Викон. ком. Вінниц. обл. Ради депутатів трудящих. — Одеса: Маяк, 1972. — 163 с.
  • Вінницька область: Адмін.-територ. поділ: [довідник / упоряд.: В. П. Дарменко, К. Т. Огула]; Викон. ком. Вінниц. обл. Ради нар. депутатів. — Одеса: Маяк, 1978. — 159 с.
  • Вінницька область: адміністративно-територіальний устрій: на 1 жовт. 1985 р.: довідник / Законодавчий комітет Вінницької обл. Ради нар. депутатів; упоряд.: С. В. Арістова, В. В. Вітковський. — Одеса: Маяк, 1986. — 174, [1] с.: карт.
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 31–66.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 25–44. — 2000 прим. — .

Посилання

  • Вінницька область [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  • Адміністративно-територіальний устрій Вінницької області [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
  • (рос.)
  • Вінниччина — перлина Поділля [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Administrativno Vinnicka oblast skladayetsya z 63 gromad yaki v zgrupovani v 6 rajoniv Vsogo v oblasti 1504 naselenih punktiv Najbilshi mista Vinnicya Zhmerinka Mogiliv Podilskij Hmilnik Gajsin Ladizhin Kozyatin Administrativnij centr misto Vinnicya Vinnicku oblast bulo utvoreno 27 lyutogo 1932 roku koli CVK SRSR zatverdiv postanovu IV pozachergovoyi sesiyi VUCVK vid 9 lyutogo 1932 roku pro stvorennya na teritoriyi Ukrayini p yati oblastej Yiyi plosha stanovit 26 5 tis km Chiselnist naselennya 1 mln 623 tis osib Shilnist naselennya 61 7 osib na km Istoriya27 02 1932 utvorena Vinnicka oblast u skladi 2 mist oblasnogo pidporyadkuvannya 1 Vinnicya 2 Berdichiv ta 69 rajoniv 1 Antoninskij 2 Babanskij 3 Barskij 4 Bershadskij 5 Braslavskij 6 Volochickij 7 Voronovickij 8 Gajsinskij 9 Gorodockij 10 Gricivskij 11 Derazhnyanskij 12 Dzhurinskij 13 Im t Dzerzhinskogo Romanivskij 14 Dunayiveckij 15 Zhmerinskij 16 Zaslavskij 17 Zatonskij Vinkiveckij 18 Illineckij Lineckij 19 Kalinivskij 20 Kam yaneckij 21 Kozyatinskij 22 Kopajgorodskij 23 Krizhopilskij 24 Lipoveckij 25 Litinskij 26 Lyubarskij 27 Lyatichivskij 28 Lyahiveckij 29 Manastirishanskij 30 Mahnivskij 31 Medzhibizkij 32 Mihalpilskij 33 Mogilivskij 34 Murovano Kuriliveckij 35 Nemirivskij 36 Novo Ushickij 37 Orativskij 38 Orininskij 39 Pishanskij 40 Pliskivskij 41 Pogrebishanskij 42 Polonskij 43 Proskurivskij 44 Slavutskij 45 Smotrickij 46 Solobkiveckij 47 Stanislavchickij 48 Staro Kostyantinivskij 49 Staro Ushickij 50 Teofipilskij 51 Teplickij 52 Tivrivskij 53 Tomashpilskij 54 Trostyaneckij 55 Tulchinskij 56 Ulanivskij 57 Umanskij 58 Hmilnickij 59 Hristinivskij 60 Chemeriveckij 61 Chorniveckij 62 Chechelnickij 63 Chudnivskij 64 Shargorodskij 65 Shepetivskij 66 Yurineckij 67 Yampilskij 68 Yanushpilskij 69 Yarmolineckij 15 10 1932 Babanskij Monastirishenskij Orativskij Pliskivskij Pogrebishenskij Umanskij ta Hristinivskij rajoni perechisleni do Kiyivskoyi oblasti 7 03 1933 Yurineckij rajon perejmenovano na Satanivskij I pol 1933 stvoreno Sitkoveckij i Shpikivskij rajoni zagalom stalo 64 rajoni i 2 miskradi 31 07 1934 19 silrad Staroushicogo rajonu peredani do Kam yaneckogo 25 12 1934 Kam yaneckij i Proskurivskij rajoni peretvoreni na miskradi 1934 Mogilivskij i Shepetivskij rajoni peretvoreni na miskradi 26 02 1935 shlyahom rozukrupnennya utvoreno 14 rajoniv Bazalijskij Berezdivskij Vovkovineckij Dashivskij Krasilivskij Minkoveckij Obodivskij Olgopolskij Ostropolskij Pluzhnyanskij Staro Sinyavskij Turbivskij Chornoostrivskij Yarishivskij 1 04 1935 stvoreno 4 okrugi na sumizhnih z Polshoyu i Rumuniyeyu teritoriyah Kam yanec Podilskij 9 rajoniv Mogiliv Podilskij 6 rajoniv Proskurivskij 9 rajoniv Shepetivskij 10 rajoniv 27 10 1935 Volochiskij rajon perejmenovano na Fridrihivskij 15 12 1935 44 rajoni 2 miskradi i 4 okrugi vsogo 74 rajoni i 6 miskrad 1936 Fridrihivskij rajon perejmenovano na Volochiskij 22 veresnya 1937 roku 33 rajoni uvijshli do Kam yanec Podilskoyi oblasti Vinkoveckij Zatonskij Vovkovineckij Derazhnyanskij Letichivskij Medzhibizkij Ostropilskij Starokostyantinivskij Starosinyavskij i rajoni Kam yanec Podilskogo Proskurivskogo i Shepetivskogo okrugiv Berdichivska miskrada i 4 rajoni vidijshli do Zhitomirskoyi oblasti Dzerzhinskij Lyubarskij Chudnivskij Yanushpilskij Mogiliv Podilskij okrug likvidovano 4 rajoni priyednani vid Kiyivskoyi oblasti Monastirishenskij Orativskij Pliskivskij Pogrebishenskij 1938 stvoreno Vinnickij rajon 11 08 1939 stvoreno Samgorodockij rajon 19 chervnya 1945 ta 7 chervnya 1946 bula perejmenovana znachna kilkist sil silrad i t insh 20 03 1946 stvoreno Dzhurinskij rajon 1954 Monastirishenskij rajon vidijshov do Cherkaskoyi oblasti na poch ser 1950 h rr vsogo 45 rajoniv 28 11 1957 likvidovano Olgopilskij Samgorodockij Stanislavchickij rajoni 04 06 1958 skasovano Yarishivskij stvoreno Mogiliv Podilskij rajon 21 01 1959 likvidovano Dashivskij Obodivskij Sitkoveckij rajoni 10 09 1959 skasovano Voronovickij Dzhulinskij Dzhurinskij Kopajgorodskij Turbivskij rajoni 30 12 1962 ukrupnennya rajoniv zamist 32 stvoreno 13 Barskij Bershadskij Gajsinskij Zhmerinskij Kalinivskij Kozyatinskij Krizhopilskij Lipoveckij Mogiliv Podilskij Nemirivskij Pogrebishenskij Tulchinskij Hmilnickij tobto skasovuvalis 19 rajoniv Braclavskij Vinnickij Illineckij Komsomolskij Litinskij Murovanokuriloveckij Orativskij Pishanskij Pliskivskij Teplickij Tivrivskij Tomashpilskij Trostyaneckij Ulanivskij Cherniveckij Chechelnickij Shargorodskij Shpikivskij ta Yampilskij 4 01 1965 vidnovleno Vinnickij Illineckij Tivrivskij Trostyaneckij Shargorodskij i Yampilskij rajoni 8 12 1966 vidnovleno Litinskij Murovanokuriloveckij Pishanskij Teplickij Tomashpilskij Chechelnickij rajoni 7 12 1979 vidnovleno Orativskij rajon 28 listopada 1990 stvoreno Cherniveckij rajonAdministrativnij ustrij z 2020 rokuNazva gromadi Kategoriya Admin centr Rajon Vinnicka miska misto Vinnicya Vinnickij Zhmerinska miska misto Zhmerinka Zhmerinskij Mogiliv Podilska miska misto Mogiliv Podilskij Mogiliv Podilskij Kozyatinska miska misto Kozyatin Hmilnickij Ladizhinska miska misto Ladizhin Gajsinskij Hmilnicka miska misto Hmilnik Hmilnickij Barska miska misto Bar Zhmerinskij Kopajgorodska selishna smt Kopajgorod Zhmerinskij Bershadska miska misto Bershad Gajsinskij Dzhulinska silska selo Dzhulinka Gajsinskij Voronovicka selishna smt Voronovicya Vinnickij Strizhavska selishna smt Strizhavka Vinnickij Agronomichna silska selo Agronomichne Vinnickij Luka Meleshkivska silska selo Luka Meleshkivska Vinnickij Yakushinecka silska selo Yakushinci Vinnickij Gajsinska miska misto Gajsin Gajsinskij Krasnopilska silska selo Krasnopilka Gajsinskij Kunkivska silska selo Kunka Gajsinskij Severinivska silska selo Severinivka Zhmerinskij Stanislavchicka silska selo Stanislavchik Zhmerinskij Illinecka miska misto Illinci Vinnickij Dashivska selishna smt Dashiv Gajsinskij Gluhovecka selishna smt Gluhivci Hmilnickij Mahnivska silska selo Mahnivka Hmilnickij Samgorodocka silska selo Samgorodok Hmilnickij Kalinivska miska misto Kalinivka Hmilnickij Ivanivska silska selo Ivaniv Hmilnickij Krizhopilska selishna smt Krizhopil Tulchinskij Gorodkivska silska selo Gorodkivka Tulchinskij Lipovecka miska misto Lipovec Vinnickij Turbivska selishna smt Turbiv Vinnickij Litinska selishna smt Litin Vinnickij Vendichanska selishna smt Vendichani Mogiliv Podilskij Yarishivska silska selo Yarishiv Mogiliv Podilskij Murovanokurilovecka selishna smt Murovani Kurilivci Mogiliv Podilskij Nemirivska miska misto Nemiriv Vinnickij Braclavska selishna smt Braclav Tulchinskij Rajgorodska silska selo Rajgorod Gajsinskij Orativska selishna smt Orativ Vinnickij Pishanska selishna smt Pishanka Tulchinskij Studenyanska silska selo Studena Tulchinskij Pogrebishenska miska misto Pogrebishe Vinnickij Teplicka selishna smt Teplik Gajsinskij Sobolivska silska selo Sobolivka Gajsinskij Vapnyarska selishna smt Vapnyarka Tulchinskij Tomashpilska selishna smt Tomashpil Tulchinskij Trostyanecka selishna smt Trostyanec Gajsinskij Obodivska silska selo Obodivka Gajsinskij Tulchinska miska misto Tulchin Tulchinskij Shpikivska selishna smt Shpikiv Tulchinskij Gnivanska miska misto Gnivan Vinnickij Sutiskivska selishna smt Sutiski Vinnickij Tivrivska selishna smt Tivriv Vinnickij Zhdanivska silska selo Vijtivci Hmilnickij Ulanivska silska selo Ulaniv Hmilnickij Chernivecka selishna smt Chernivci Mogiliv Podilskij Babchinecka silska selo Babchinci Mogiliv Podilskij Chechelnicka selishna smt Chechelnik Gajsinskij Olgopilska silska selo Olgopil Gajsinskij Shargorodska miska misto Shargorod Zhmerinskij Dzhurinska silska selo Dzhurin Zhmerinskij Murafska silska selo Murafa Zhmerinskij Yampilska miska misto Yampil Mogiliv PodilskijAdministrativnij ustrij do reformi 2015 2020 rokivRajoni Rajoni Nazva Gerb Naselennya tis zhit Teritoriya km Gustota chol km Administrativnij centr Karta 1 Barskij 54 1 100 49 4 Bar 2 Bershadskij 61 6 1 285 8 48 7 Bershad 3 Vinnickij 77 9 950 80 9 Vinnicya 4 Gajsinskij 58 6 1 100 53 7 Gajsin 5 Zhmerinskij 35 7 1 130 32 Zhmerinka 6 Illineckij 38 2 910 42 6 Illinci 7 Kalinivskij 59 5 1 090 54 9 Kalinivka 8 Kozyatinskij 41 1 120 37 Kozyatin 9 Krizhopilskij 34 9 880 40 2 Krizhopil 10 Lipoveckij 39 2 970 45 56 Lipovec 11 Litinskij 36 6 960 38 6 Litin 12 Mogiliv Podilskij 34 2 930 37 2 Mogiliv Podilskij 13 Murovanokuriloveckij 26 8 890 30 7 Murovani Kurilivci 14 Nemirivskij 51 3 1 290 40 3 Nemiriv 15 Orativskij 22 4 870 26 3 Orativ 16 Pishanskij 21 7 600 36 6 Pishanka 17 Pogrebishenskij 31 6 1 199 26 9 Pogrebishe 18 Teplickij 29 8 810 37 5 Teplik 19 Tivrivskij 43 5 880 49 8 Tivriv 20 Tomashpilskij 34 7 780 45 Tomashpil 21 Trostyaneckij 37 860 43 5 Trostyanec 22 Tulchinskij 57 3 1 120 51 7 Tulchin 23 Hmilnickij 38 1 1 250 30 9 Hmilnik 24 Cherniveckij 22 7 590 39 3 Chernivci 25 Chechelnickij 22 4 760 30 Chechelnik 26 Shargorodskij 58 7 1 140 52 Shargorod 27 Yampilskij 41 6 790 53 4 Yampil Mista oblasnogo znachennya Mista oblasnogo znachennya Nazva Gerb Naselennya Plosha km Mapa Sklad 1 Vinnicya 371 748 79 94 2 Zhmerinka 35 419 18 26 3 Kozyatin 24 261 12 5 1 smt 4 Ladizhin 22 967 9 1 selo i 2 selisha 5 Mogiliv Podilskij 32 099 21 63 2 selisha 6 Hmilnik 28 226 20 5Div takozhAdministrativnij podil UkrayiniPrimitkiPavlo Ostapenko Roman Perhalyuk Oleksandr Bonchkovskij Stanislav Ostapenko Atlas administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Novij rajonnij podil ta teritorialni gromadi 2020 Kiyiv Ministerstvo rozvitku gromad ta teritorij Ukrayini 2020 56 s ZZRRSUU 1932 5 Pro utvorennya oblastej na teritoriyi USRR Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 P 3 postanovi VUCVK vid 15 zhovtnya 1932 roku Pro utvorennya Chernigivskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 19 6 1945 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Vinnickoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Vinnickoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 880 958 959 1040 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 20 03 1946 r Pro utvorennya Dzhurinskogo rajonu v skladi Vinnickoyi oblasti Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 407 415 Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu Dashivskogo Obodivskogo i Sitkoveckogo rajoniv Vinnickoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 10 09 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Vinnickoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 7 8 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 94 96 ros Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 511 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 07 12 1979 5371 IX Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 28 listopada 1990 roku 502 XII Pro utvorennya Cherniveckogo rajonu Vinnickoyi oblasti Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1990 51 Stattya 645 s 940 LiteraturaDovidnik administrativno teritorialnogo podilu Vinnickoyi oblasti na 1 serpnya 1960 r Materiali pidgot M Anenkov G Goncharuk V P yasecka Vinnicya Obl kn gaz vid vo 1961 139 s Vinnicka oblast Adm teritor podil na 1 kvit 1967 r materiali pidgot P Gonta P Sitkevich K Ogula Vikon kom Vinnic obl Radi deputativ trudyashih Vinnicya Obl upr po presi 1967 143 s Vinnicka oblast Adm teritor podil na 1 sich 1972 r dovidnik Vikon kom Vinnic obl Radi deputativ trudyashih Odesa Mayak 1972 163 s Vinnicka oblast Admin teritor podil dovidnik uporyad V P Darmenko K T Ogula Vikon kom Vinnic obl Radi nar deputativ Odesa Mayak 1978 159 s Vinnicka oblast administrativno teritorialnij ustrij na 1 zhovt 1985 r dovidnik Zakonodavchij komitet Vinnickoyi obl Radi nar deputativ uporyad S V Aristova V V Vitkovskij Odesa Mayak 1986 174 1 s kart Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini A I Zhezhera avt uporyad K Derzh pidpr Derzhavnij kartografo geodezichnij fond Ukrayini DP Ukrkartgeofond 2005 S 31 66 Dovidnik na geoportali Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 S 25 44 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6 PosilannyaVinnicka oblast 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij Vinnickoyi oblasti 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi ros Vinnichchina perlina Podillya 9 lipnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ