Я́мпіль (МФА: [ˈjɑmpilʲ] ( прослухати)) — місто в Україні, в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Розташоване в яру на лівому березі річки Дністер. Відстань до Вінниці — 140 кілометрів. Населення — 10,421 тис. осіб (дані на січень 2022 року).
Ямпіль | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Миколаївська церква | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Вінницька область | ||||||||
Район | Могилів-Подільський район | ||||||||
Код КОАТУУ: | 0525610100 | ||||||||
Засноване | 1600 | ||||||||
Статус міста | з 1985 року | ||||||||
Населення | ▼ 10 421 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 9.5 км² | ||||||||
Густота населення | 1190 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 24500-24503 | ||||||||
Телефонний код | +380-4336 | ||||||||
Координати | 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д.Координати: 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 81 м | ||||||||
Водойма | р. Дністер | ||||||||
Назва мешканців | я́мпільчанин я́мпільчанка ямпільчани | ||||||||
Міста-побратими | Хирлеу Румунія | ||||||||
День міста | 14 серпня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Могилів-Подільський | ||||||||
До станції | 51 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 112 км | ||||||||
- автошляхами | 161 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 293 км | ||||||||
- автошляхами | 413 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Ямпільська міська рада | ||||||||
Адреса | 24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2 | ||||||||
Вебсторінка | http://yampmrada.com.ua/ | ||||||||
Міський голова | Юрченко Анатолій Володимирович | ||||||||
Ямпіль у Вікісховищі
|
Розміщене на кордоні з Молдовою, історично відноситься до Східного Поділля. Тут діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць.
Історія
Місцевий краєзнавець Віталій Петровський у 1990-х роках писав, що перша офіційна згадка про Ямпіль датована 1580 роком. Місцевий історик Сергій Борсуковський вважає, що до цього місто могло мати іншу назву. Є польські старовинні карти, де населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. А поряд із ним позначені сусідні села Гальжбіївка, Біла і молдовське місто Сороки.
Вважається, що місто засноване великим коронним гетьманом Яном Замойським (1541—1605) i назване за його іменем.
Відомий з XVI століття як містечко Брацлавського воєводства з жвавою торгівлею.
Під час Хмельниччини місто якийсь час було під контролем повстанців. Під час несподіваного для повстанців та міщан нападу коронного війська взимку 1651 року було ними взяте; загинули близько 6000 козаків та волохів. Місто було зруйноване загоном війська Речі Посполитої під командуванням брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського.
З початку XVIII століття належав польським магнатам Потоцьким. Вони побудували пристань і склади для товарів, як доставлялися Дністром з Чорного моря.
У 1795 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1797 року Ямпіль став повітовим містом Ямпільського повіту Подільської губернії. 1798 року повітові установи перевели у містечко Цекинівку, проте у 1804 році повернуті в Ямпіль.
В 1896 році Ямпіль був одним з бідніших повітових міст Подільської губернії, більше схожий на село. 910 дворів, 6 135 меш. (3078 чол. і 3057 жін.); православних — 4 134, католиків — 205, лютеран — 1, євреїв — 1 795; міщан — 3 878, селян — 1 737, військових у відставці — 237, дворян — 168, купців — 35, іноземців — 26. 2 православні церкви і 1 католицька; 4 кам'яні синагоги, 255 кам'яних і 962 дерев'яних будинки, 70 кам'яних і 365 дерев'яних будівель.
У другій половині XIX століття в Ямполі з'явилися дрібні підприємства, але питома вага їх була незначна. На початку XX століття заселена територія Ямполя становила 450 десятин. Тут було 27 незабрукованих вулиць і 5 майданів. Містечко освітлювалось лише 62 гасовими ліхтарями. Ямпіль вважався одним із найбідніших повітових міст Подільської губернії.
З березня 1917 року (після Лютневої революції в Росії) на території району влада переходить із рук у руки, а саме: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, Радянська влада, яка остаточно утвердилася в районі у січні-лютому 1921 року.
У 1920 році діяло споживче товариство, з 1921 року в Ямполі виникла перша промислова артіль «Пролетар». За кілька років у Ямполі виникло 11 кооперативних об'єднань, переважно виноградарських. Будували й державні підприємства.
У 1924 р. Ямпіль став селищем міського типу. Також у лютому 1924 р. Ямпіль став місцем дислокації 21-го прикордонного загону ОДПУ УРСР.
В 1926 році в селищі діяли три електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування. В зазначений період Ямпіль був повітовим містом, а з 1932 року став районним центром.
21 липня 1941 р. місто Ямпіль було окуповане німецько-румунськими військами і ямпільщина була перетворена у так званий Джугастрянський повіт. Протягом 17-20 березня 1944 р. місто звільнено військами 2-го Українського фронту.
Герб міста
Після приєднання краю до Російської імперії, було розроблено герб міста у традиціях «масової герботворчості» й затверджено 22 січня 1796 року, разом з гербами інших міст Брацлавщини. В описі відзнаки докладно пояснювалися її емблеми: «У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній на зеленому тлі зображено срібну річку, що тече ліворуч, на якій з правого боку показано частину порогів; на березі, у нижній частині щита, видно з боку корми двоє суден з підпорами, що будуються, на знак того, що місто се стоїть нижче від порогів на річці Дністер, яка вже не має тут перешкод до вільної плавби і є зручною для влаштування тут корабельні».
Переглянувши 1860 року ямпільський герб, російський герольдмейстер Бернгард Карл фон Кене, визнав порушенням геральдичних правил зображення у ньому «ландшафту», тобто річки з порогами та берегом, і запропонував свій проєкт відзнаки: «Щит розділений сріблом і зеленню, і посередині його корабель із зеленою верхньою частиною й срібною нижньою. У вільному куті герб Подільської губернії. Щит увінчано срібною міською короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою». Зміст і навіть кольорову гаму свого проєкту Кене запозичив з давнішого герба міста.
22 жовтня 1985 року було затверджено новий герб міста, який використовується і досі. Герб має щитоподібну форму, фон щита світло-зелений, він означає поля, ліси району. На верхній частині щита, яка умовно відображає історичне минуле, зображені вежі фортеці, обрамлені пергаментним листом з написом «Ямпіль». У центрі герба — вінок із золотих колосків, посередині якого цукровий буряк білого кольору з зеленими листям, який одягнена на шестерню. Ці елементи — характеристика діяльності району у радянські часи.
У 2000-х роках було оголошено конкурс на новий макет герба Ямполя. На нього подали три проєкти, переміг макет, розроблений ямпільським ювеліром Едуардом Костюком. Герб затвердили на геральдичній експертизі у Львові, однак міська рада Ямполя офіційно і не погодила його. У новому варіанті герба використовувалося три кольори: зелений, синій і блакитний. Вони символізують поля, воду й небо. Вежа, зображена в центрі герба — символ минулого, коли Ямпіль був великим повітовим містом. Торгове судно — нагадування про те, що в минулому Дністер був судноплавним. Вінок із колосків пшениці й винограду — символ багатства краю. Рельєф міста у гербі відтворений обрисами Білої гори. На ній колись нічого не росло, а її білі схили можна було побачити з будь-якої точки міста.
День міста
День міста почали відзначати 24 серпня з 1985 року, коли Ямпіль отримав цей статус (до того він вважався селищем міського типу). У 2004 році на сесії депутати міськвиконкому проголосували за те, щоб розмежувати святкування Дня міста та Дня Незалежності України — річницю Ямполя перенесли на 19 вересня. 2005 року дата знову змінилася — на 22 травня. Наступні п'ять років День міста відзначали у першу неділю червня, з 2013 — у другу неділю вересня. 2016 року дату святкування вкотре змінили — перенесли на 14 серпня.
Декомунізація
Пам'ятник Леніну, який стояв у центрі міста поряд з будівлею районної адміністрації, знесли ще у листопаді 2013 року. Невдовзі на його місці встановили пам'ятник Богдану Хмельницькому. 2016 року офіційно змінили назви 44 зі 103 вулиць міста.
Населення
Станом 1 січня 2016 року в місті проживало 11376 громадян. З них 4854 — працездатні, 3375 — пенсіонери, діти шкільного віку — 1350, дошкільного — 770. Таких, що працюють у промисловості — 1495 осіб, в освіті — 348, в медицині — 446, в культурі — 45, у сфері побуту — 53. В малому та середньому бізнесі зайнято 375 осіб.
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 94,76% |
росіяни | 3,07% |
молдовани | 0,85% |
роми | 0,67% |
білоруси | 0,17% |
євреї | 0,16% |
інші/не вказали | 0,32% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 11 193 | 96,07% |
Російська | 361 | 3,10% |
Румунська | 62 | 0,53% |
Білоруська | 10 | 0,09% |
Єврейська | 6 | 0,05% |
Ромська | 3 | 0,03% |
Гагаузька | 2 | 0,02% |
Польська | 2 | 0,02% |
Вірменська | 1 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 11 | 0,08% |
Разом | 11 651 | 100% |
Освіта
В місті працює: загальноосвітніх шкіл — 3, дошкільних закладів — 4, позашкільних — 2, музична школа. Станом на 1 січня 2016 року школи відвідують — 1231 учень, дошкільні заклади — 542 дітей.
Більшість випускників шкіл продовжують навчання у Вінниці, найпопулярніші спеціальності 2015-16 років — медицина, юриспруденція, педагогіка. Щороку кілька випускників їдуть на навчання у Польщу, навчання саме там є популярним серед місцевої молоді.
Перша школа
Єдина школа Ямпільського району, в якій можуть навчатися діти з обмеженими можливостями. Вчителі займаються з ними окремо за узгодженим графіком. Таких учнів 2016 року було семеро, проблеми у них різні: синдром Дауна, ДЦП, вади слуху.
Інфраструктура
Житлово-комунальне господарство
Більшість населення живе у приватному секторі. У місті є 30 багатоповерхівок, більшість з яких зосереджені в центрі міста. Першу звели в 1960-х роках на кошти Приладобудівного заводу, на якому у ті часи працювало 800 осіб.
Генеральний план забудови Ямполя, розробили наприкінці 1970-х років. За словами Анатолія Булейко, головного архітектора Ямпільського району 1980—2008 років, відповідно до цього плану до 2025 року мали знести майже усі приватні будинки й замість них звести п'ятиповерхівки.
Постало питання, як виконувати план, якщо житло-комунальної інфраструктури немає: теплопостачання і каналізація відсутні, водопостачання дуже погане. Почали з проєктування каналізації, адже спершу під будинками будували вигріб, куди стікали нечистоти. Невдовзі це призвело до забруднення підземних вод Ямполя. Тому в 1982-83 роках в Ямполі встановили насосні станції, проклали самопливний колектор, запустили біологічні очисні споруди. Профінансував це теж Приладобудівний завод.
З розвалом Радянського Союзу будівництва затихли.
ОСББ
1 липня 2016 року завершилася реформа житлово-комунального господарства, метою якої було передати щонайбільше будинків на утримання самим мешканцям. В Ямполі мешканці лише одного двоповерхового будинку на вулиці Соборній 31 вирішили створити ОСББ. Це друге ОСББ у місті. Перше існує з ще 2009 року — у будинку на вулиці Соборній 124. Тоді будинок був у критичному стані. Обласна рада запропонувала відремонтувати його, але за умови, що надалі мешканці самі за нею доглядатимуть. Рештою багатоквартирних будинків міста керує призначений містом управитель, обслуговує — «Ямпіль-комунгосп».
Утилізація відходів
Збором і вивозом сміття у місті займається державне підприємство «Ямпіль-комунгосп». Всього у місті встановлено стоїть 70 сміттєвих баків, ще 50 — на територіях підприємств, 16 — у приватних господарствах.
Сміття у приватному секторі збирає вантажівка. У неї чотири маршрути, по кожному з них проходить раз на тиждень. Такі послуги прибиральників обходяться в 15 гривень на місяць з кожного дорослого члена родини. Договори на обслуговування укладені з 1500 родинами, хоча приватних будинків у місті більше.
Усе сміття вивозиться на полігон за 13 кілометрів від Ямполя. За нинішніми об'ємами сміття — 6700 м² на рік (або 167 вантажних вагонів), його можна використовувати ще років 20-30. Полігон сертифікований. Там є один штатний працівник, двічі на тиждень сміття перегортають трактором.
У вересні 2016 року місцевий підприємець Володимир Хижняк встановив у місті перші два контейнери для роздільного збору сміття. Їх поставили біля шкіл.
Водопостачання
Водою місто забезпечує підприємство «Ямпіль-водоканал». Вода подається з восьми свердловин, три з них основні і забезпечують водою більшу частину Ямполя.
Економіка
Пам'ятки
- Ямпільські шари — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
- Пам'ятний хрест ямпільчанам, жертвам трагічних подій в ніч з 5 на 6 березня 1651 р.
- Військовий меморіал 1939-1945 років
- Літак МіГ-15 біля міського парку культури та відпочинку
Державний кордон
На іншому березі Дністра — територія Молдови. В Ямполі діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць. Працює до 17.00. Найбільший потік людей — у п'ятницю в першій половині дня: тоді до Ямполя на ринок з'їжджаються молдовани.
Міст Ямпіль—Косеуць
Про міст через Дністер говорять ще з 1990-х, але проєкт досі не реалізований. ЄС зацікавлений у його побудові, адже міст скоротить відстань між Прибалтикою і Балканами майже на 400 кілометрів.
Ще 2013 року проєкт мосту презентували в Брюсселі. За основу взяли проєкт, який розробила чеська фірми Valbek. Вона пропонувала зробити чотири автосмуги в районі села Ульянівка, що за два кілометри від Ямполя. Попередня вартість робіт — 60 мільйонів доларів. Три європейські фірми готові були братися за його будівництво власним коштом. Але після початку війни в Україні проєкт відклали.
12 січня 2021 року на брифінгу після переговорів з президентом Молдови Маєю Санду, Президент України Володимир Зеленський озвучив плани по будівництву прикордонного мостового переходу через річку Дністер. 5 серпня 2021 року голова Вінницької обласної ради В'ячеслав Соколовий повідомив про початок будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. Довжина мостової переправи становитиме 1,3 км, максимальна висота опор буде більшою за стандартну дев’ятиповерхівку. На будівництві мосту будуть використані 9 тис. тон металевих конструкцій, 16 тис. м³ монолітного залізобетону. Також паралельно іде ремонт автошляхів Р08, Т 0202 та Т 0240. Відкриття відновленої дороги Р08 заплановане до Дня Незалежності України 2021-го року.
У грудні 2022 року було заявлено, що Україна та Молдова зведуть автомобільний міст через Дністер. Угоду про будівництво планують укласти до середини 2023 року. Найбільш імовірно йдеться про будівництво мосту в районі міста Ямпіль, роботи по якому були повністю зупиненні після початку російського вторгнення в Україну.
Після реалізації мосту стає актуальним будівництво об'їзної дороги в обхід міста Ямпіль, наприклад від села Русава, бо станом нині[] автошлях Р08 проходить через центр міста. Подібна ситуація була в місті Рені, через значну кількість вантажних авто, що їздили містом до митного пункту, але жителі добилися будівництва об'їзної.
Міста-побратими
Місто | Країна | Дата угоди |
---|---|---|
Хирлеу | Румунія | 14 червня 2012 |
Відомі люди
- (1974-2022) — молодший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув поблизу села Котляреве Миколаївської області.
- Івкун Василь Дмитрович (1983—2014) — оператор-навідник БТР, військовослужбовець ЗСУ, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.), загинув у боях під Іловайськом.
- Камінський Сергій Васильович (1975—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.).
- (1990-2022) — старший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни.Командир розвідувального взводу. Загинув поблизу села Степова Долина Миколаївської області.
- Мар'янович Борис Станіславович (1982—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.).
- Вітковський Олександр Савич (1886—1945?) — учасник Визвольних змагань (1919—1920), український громадський діяч в Китаю (1932—1945)
- Танкопій Іван Олексійович (1902—1943) — Герой Радянського Союзу.
- (1923 по сьогоднішній день) — Старший танкіст герой радянського союзу.
- Шаманек Альфред (1883-1920) — полковник УГА, начальник Генерального штабу (булави) Української Галицької Армії.
Цікаві факти
- У місті є один під'їзд, розмальований самими мешканцями. Знаходиться у центрі, в будинку на вулиці Свободи, 91.
- Місцевий ювелір Едуард Костюк створив макет Ямполя у пропорціях 1:3300, тобто 3 сантиметри дорівнюють 1 кілометру. На його створення пішло 9 місяців. Карти рельєфів, доріг і річок знайшов в інтернеті. Рельєф набирав із тонких пластинок пінопласту за кресленням німецьких карт, а населені пункти і поля наносив зі знімків з космосу від Google Maps. Макет дуже деталізований. Якщо придивитись, на ньому можна знайти переправу, водонапірну вежу і будинок лісника.
- Будівництва мосту через річку Дністер біля Ямполя має декілька безуспішних спроб. Так, архівні документи свідчать, що перша спроба будівництва мосту між Ямполем і Косеуцами, була здійснена ще у 1903 році. Але далі проєкту справа не пішла. Вдруге до цього питання повернулись у 1940-му. Тоді почалося будівництво переходу Ямпіль - Ґирбова, однак Друга світова війна змінила плани містобудівників. Втретє у 2010 році Харківський науково-дослідний інститут розробив проєктну пропозицію, згідно з якою вартість мосту разом з під’їзними шляхами мала складати 190 мільйонів гривень. Будівництво теж не вдалося розпочати через агресію Росії у 2014 році.
Галерея
- Аерофото міста Ямпіль
- Миколаївська церква
- Міжнародний поромний пункт пропуску "Ямпіль"
- На паромній переправі Ямпіль-Косеуць
- Дністер з порому Ямпіль-Косеуць
- Старий млин
- Околиця
- Аерофото єврейське кладовище ХІХ ст.
- Єврейське кладовище ХІХ ст.
- Єврейське кладовище ХІХ ст.
- Спорткомплекс
- Костел
- Краєзнавчий музей
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2022. Процитовано 12 червня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Дирижабль. 13.08.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
- Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 366. (рос.)
- (рос.) «Ямполь» // Украинская Советская Энциклопедия. том 12. К., «Украинская Советская энциклопедия», 1985 — стр.568.
- (рос.) «Дозорные западных рубежей: документальные очерки по истории войск Краснознамённого Западного пограничного округа» / И. А. Куроленко, В. А. Козлов, Э. Д. Брагин, Н. Д. Боровков. 2-е изд., пер. и доп., К., 1984 — с.29.
- . www.uagerb.com (Українською) . Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 28.11.2015.
- . Сайт ямпільської міської ради (Українською) . Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 28.11.2015.
- Едуард Костюк. Створив герб міста і сконструював макет Ямпільського району. Дирижабль. 8.09.2015. Процитовано 28.11.2015.[недоступне посилання з червня 2019]
- . Дирижабль. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 28.11.2015.
- . 20 хвилин. 6.11.2013. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 2.11.2016.
- . Дирижабль. 1.12.2015. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016.
- . Дирижабль. 17.02.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016.
- . Сайт міської ради Ямполя. Архів оригіналу за 9 листопада 2016.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- . Дирижабль. 12.09.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
- . Дирижабль. 2.09.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
- . Дирижабль. 19.11.2015. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
- . Дирижабль. 21.05.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
- . Дирижабль. 13.07.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
- . Дирижабль. 18.04.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
- . Дирижабль. 7.08.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
- . Дирижабль. 21.04.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
- . Дирижабль. 5.10.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
- . Дирижабль. 22.06.2016. Архів оригіналу за 08.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
- . Дирижабль. 29.02.2016. Архів оригіналу за 05.11.2016. Процитовано 4.11.2016.
- . Дирижабль. 19.04.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 3.11.2016.
- . www.vin.gov.ua. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- Україна і Молдова побудують міст через Дністер. 07.12.2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - На Миколаївщині загинув Герой з Ямполя | Телеканал ВІТА ТБ. vitatv.com.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
- В. А. Чорномаз (2005). Вітковський Олександр Савич. Енциклопедія сучасної України. 34987. оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- . Дирижабль. 11.03.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
Джерела та література
- Д. С. Вирський, Д. Я. Вортман. Ямпіль [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 739. — .
Література
- А.П. Заблоцький. Я́мпіль // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.725-734
Посилання
- Ямпіль — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історія міст і сіл Української РСР
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ямпіль |
У Вікісловнику є сторінка Ямпіль. |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Історія містечка Ямпіль та його укріплень на www.zamki-kreposti.com.ua [ 28 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Yampol, Ukraine (англ.)
- Jampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 394. (пол.) — S. 394—396. (пол.)
- Jampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 632. (пол.) — S. 632. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yampil znachennya Ya mpil MFA ˈjɑmpilʲ prosluhati misto v Ukrayini v Mogiliv Podilskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Roztashovane v yaru na livomu berezi richki Dnister Vidstan do Vinnici 140 kilometriv Naselennya 10 421 tis osib dani na sichen 2022 roku YampilGerb Yampolya Prapor YampolyaMikolayivska cerkvaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Mogiliv Podilskij rajonKod KOATUU 0525610100Zasnovane 1600Status mista z 1985 rokuNaselennya 10 421 01 01 2022 Plosha 9 5 km Gustota naselennya 1190 osib km Poshtovi indeksi 24500 24503Telefonnij kod 380 4336Koordinati 48 14 42 pn sh 28 16 40 sh d 48 24500 pn sh 28 27778 sh d 48 24500 28 27778 Koordinati 48 14 42 pn sh 28 16 40 sh d 48 24500 pn sh 28 27778 sh d 48 24500 28 27778Visota nad rivnem morya 81 mVodojma r DnisterNazva meshkanciv ya mpilchanin ya mpilchanka yampilchaniMista pobratimi Hirleu RumuniyaDen mista 14 serpnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Mogiliv PodilskijDo stanciyi 51 kmDo obl resp centru fizichna 112 km avtoshlyahami 161 kmDo Kiyeva fizichna 293 km avtoshlyahami 413 kmMiska vladaRada Yampilska miska radaAdresa 24500 Vinnicka obl Mogiliv Podilskij r n m Yampil vul Zamkova 94 2Vebstorinka http yampmrada com ua Miskij golova Yurchenko Anatolij VolodimirovichYampil u Vikishovishi KartaYampilYampil Rozmishene na kordoni z Moldovoyu istorichno vidnositsya do Shidnogo Podillya Tut diye mizhnarodnij poromnij punkt propusku cherez derzhavnij kordon Yampil Koseuc IstoriyaDokladnishe Istoriya Yampolya Fragment polskoyi istorichnoyi karti kincya 19 stolittya Naselenij punkt na misci Yampolya nazivayetsya Kremenchuk Istorik Sergij Burkovskij poyasnyuye sho dlya stvorennya ciyeyi karti vikoristovuvalis dzherela karti 15 i 16 stolit a tam mogli vkazati vzhe zastarilij na toj chas toponimYampil na mapi Zigmunda Gerstmana Miscevij krayeznavec Vitalij Petrovskij u 1990 h rokah pisav sho persha oficijna zgadka pro Yampil datovana 1580 rokom Miscevij istorik Sergij Borsukovskij vvazhaye sho do cogo misto moglo mati inshu nazvu Ye polski starovinni karti de naselenij punkt na misci Yampolya nazivayetsya Kremenchuk A poryad iz nim poznacheni susidni sela Galzhbiyivka Bila i moldovske misto Soroki Vvazhayetsya sho misto zasnovane velikim koronnim getmanom Yanom Zamojskim 1541 1605 i nazvane za jogo imenem Vidomij z XVI stolittya yak mistechko Braclavskogo voyevodstva z zhvavoyu torgivleyu Pid chas Hmelnichchini misto yakijs chas bulo pid kontrolem povstanciv Pid chas nespodivanogo dlya povstanciv ta mishan napadu koronnogo vijska vzimku 1651 roku bulo nimi vzyate zaginuli blizko 6000 kozakiv ta volohiv Misto bulo zrujnovane zagonom vijska Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam braclavskogo voyevodi Stanislava Lyanckoronskogo Art ob yekt Ya kohayu Yampil Z pochatku XVIII stolittya nalezhav polskim magnatam Potockim Voni pobuduvali pristan i skladi dlya tovariv yak dostavlyalisya Dnistrom z Chornogo morya U 1795 roci misto uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi Z 1797 roku Yampil stav povitovim mistom Yampilskogo povitu Podilskoyi guberniyi 1798 roku povitovi ustanovi pereveli u mistechko Cekinivku prote u 1804 roci povernuti v Yampil V 1896 roci Yampil buv odnim z bidnishih povitovih mist Podilskoyi guberniyi bilshe shozhij na selo 910 dvoriv 6 135 mesh 3078 chol i 3057 zhin pravoslavnih 4 134 katolikiv 205 lyuteran 1 yevreyiv 1 795 mishan 3 878 selyan 1 737 vijskovih u vidstavci 237 dvoryan 168 kupciv 35 inozemciv 26 2 pravoslavni cerkvi i 1 katolicka 4 kam yani sinagogi 255 kam yanih i 962 derev yanih budinki 70 kam yanih i 365 derev yanih budivel U drugij polovini XIX stolittya v Yampoli z yavilisya dribni pidpriyemstva ale pitoma vaga yih bula neznachna Na pochatku XX stolittya zaselena teritoriya Yampolya stanovila 450 desyatin Tut bulo 27 nezabrukovanih vulic i 5 majdaniv Mistechko osvitlyuvalos lishe 62 gasovimi lihtaryami Yampil vvazhavsya odnim iz najbidnishih povitovih mist Podilskoyi guberniyi Z bereznya 1917 roku pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Rosiyi na teritoriyi rajonu vlada perehodit iz ruk u ruki a same Centralna Rada Getmanat Direktoriya Radyanska vlada yaka ostatochno utverdilasya v rajoni u sichni lyutomu 1921 roku U 1920 roci diyalo spozhivche tovaristvo z 1921 roku v Yampoli vinikla persha promislova artil Proletar Za kilka rokiv u Yampoli viniklo 11 kooperativnih ob yednan perevazhno vinogradarskih Buduvali j derzhavni pidpriyemstva U 1924 r Yampil stav selishem miskogo tipu Takozh u lyutomu 1924 r Yampil stav miscem dislokaciyi 21 go prikordonnogo zagonu ODPU URSR V 1926 roci v selishi diyali tri elektrostanciyi maslo ta plodokonservnij zavodi mlinokombinat hliboprijmalnij punkt artil pobutovogo obslugovuvannya V zaznachenij period Yampil buv povitovim mistom a z 1932 roku stav rajonnim centrom 21 lipnya 1941 r misto Yampil bulo okupovane nimecko rumunskimi vijskami i yampilshina bula peretvorena u tak zvanij Dzhugastryanskij povit Protyagom 17 20 bereznya 1944 r misto zvilneno vijskami 2 go Ukrayinskogo frontu Gerb mista Gerb 1796 roku Pislya priyednannya krayu do Rosijskoyi imperiyi bulo rozrobleno gerb mista u tradiciyah masovoyi gerbotvorchosti j zatverdzheno 22 sichnya 1796 roku razom z gerbami inshih mist Braclavshini V opisi vidznaki dokladno poyasnyuvalisya yiyi emblemi U verhnij chastini shita gerb Braclavskij U nizhnij na zelenomu tli zobrazheno sribnu richku sho teche livoruch na yakij z pravogo boku pokazano chastinu porogiv na berezi u nizhnij chastini shita vidno z boku kormi dvoye suden z pidporami sho buduyutsya na znak togo sho misto se stoyit nizhche vid porogiv na richci Dnister yaka vzhe ne maye tut pereshkod do vilnoyi plavbi i ye zruchnoyu dlya vlashtuvannya tut korabelni Pereglyanuvshi 1860 roku yampilskij gerb rosijskij geroldmejster Berngard Karl fon Kene viznav porushennyam geraldichnih pravil zobrazhennya u nomu landshaftu tobto richki z porogami ta beregom i zaproponuvav svij proyekt vidznaki Shit rozdilenij sriblom i zelennyu i poseredini jogo korabel iz zelenoyu verhnoyu chastinoyu j sribnoyu nizhnoyu U vilnomu kuti gerb Podilskoyi guberniyi Shit uvinchano sribnoyu miskoyu koronoyu z troma zubcyami j obramleno dvoma zolotimi koloskami z yednanimi Oleksandrivskoyu strichkoyu Zmist i navit kolorovu gamu svogo proyektu Kene zapozichiv z davnishogo gerba mista 22 zhovtnya 1985 roku bulo zatverdzheno novij gerb mista yakij vikoristovuyetsya i dosi Gerb maye shitopodibnu formu fon shita svitlo zelenij vin oznachaye polya lisi rajonu Na verhnij chastini shita yaka umovno vidobrazhaye istorichne minule zobrazheni vezhi forteci obramleni pergamentnim listom z napisom Yampil U centri gerba vinok iz zolotih koloskiv poseredini yakogo cukrovij buryak bilogo koloru z zelenimi listyam yakij odyagnena na shesternyu Ci elementi harakteristika diyalnosti rajonu u radyanski chasi Novij gerb Yampolya rozroblenij u 2000 h rokah ale dosi ne zatverdzhenij vladoyu U 2000 h rokah bulo ogolosheno konkurs na novij maket gerba Yampolya Na nogo podali tri proyekti peremig maket rozroblenij yampilskim yuvelirom Eduardom Kostyukom Gerb zatverdili na geraldichnij ekspertizi u Lvovi odnak miska rada Yampolya oficijno i ne pogodila jogo U novomu varianti gerba vikoristovuvalosya tri kolori zelenij sinij i blakitnij Voni simvolizuyut polya vodu j nebo Vezha zobrazhena v centri gerba simvol minulogo koli Yampil buv velikim povitovim mistom Torgove sudno nagaduvannya pro te sho v minulomu Dnister buv sudnoplavnim Vinok iz koloskiv pshenici j vinogradu simvol bagatstva krayu Relyef mista u gerbi vidtvorenij obrisami Biloyi gori Na nij kolis nichogo ne roslo a yiyi bili shili mozhna bulo pobachiti z bud yakoyi tochki mista Den mista Den mista pochali vidznachati 24 serpnya z 1985 roku koli Yampil otrimav cej status do togo vin vvazhavsya selishem miskogo tipu U 2004 roci na sesiyi deputati miskvikonkomu progolosuvali za te shob rozmezhuvati svyatkuvannya Dnya mista ta Dnya Nezalezhnosti Ukrayini richnicyu Yampolya perenesli na 19 veresnya 2005 roku data znovu zminilasya na 22 travnya Nastupni p yat rokiv Den mista vidznachali u pershu nedilyu chervnya z 2013 u drugu nedilyu veresnya 2016 roku datu svyatkuvannya vkotre zminili perenesli na 14 serpnya Dekomunizaciya Pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu Pam yatnik Leninu yakij stoyav u centri mista poryad z budivleyu rajonnoyi administraciyi znesli she u listopadi 2013 roku Nevdovzi na jogo misci vstanovili pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu 2016 roku oficijno zminili nazvi 44 zi 103 vulic mista NaselennyaStanom 1 sichnya 2016 roku v misti prozhivalo 11376 gromadyan Z nih 4854 pracezdatni 3375 pensioneri diti shkilnogo viku 1350 doshkilnogo 770 Takih sho pracyuyut u promislovosti 1495 osib v osviti 348 v medicini 446 v kulturi 45 u sferi pobutu 53 V malomu ta serednomu biznesi zajnyato 375 osib Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 94 76 rosiyani 3 07 moldovani 0 85 romi 0 67 bilorusi 0 17 yevreyi 0 16 inshi ne vkazali 0 32 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 11 193 96 07 Rosijska 361 3 10 Rumunska 62 0 53 Biloruska 10 0 09 Yevrejska 6 0 05 Romska 3 0 03 Gagauzka 2 0 02 Polska 2 0 02 Virmenska 1 0 01 Inshi Ne vkazali 11 0 08 Razom 11 651 100 OsvitaV misti pracyuye zagalnoosvitnih shkil 3 doshkilnih zakladiv 4 pozashkilnih 2 muzichna shkola Stanom na 1 sichnya 2016 roku shkoli vidviduyut 1231 uchen doshkilni zakladi 542 ditej Bilshist vipusknikiv shkil prodovzhuyut navchannya u Vinnici najpopulyarnishi specialnosti 2015 16 rokiv medicina yurisprudenciya pedagogika Shoroku kilka vipusknikiv yidut na navchannya u Polshu navchannya same tam ye populyarnim sered miscevoyi molodi Persha shkola Yedina shkola Yampilskogo rajonu v yakij mozhut navchatisya diti z obmezhenimi mozhlivostyami Vchiteli zajmayutsya z nimi okremo za uzgodzhenim grafikom Takih uchniv 2016 roku bulo semero problemi u nih rizni sindrom Dauna DCP vadi sluhu InfrastrukturaZhitlovo komunalne gospodarstvo Bilshist naselennya zhive u privatnomu sektori U misti ye 30 bagatopoverhivok bilshist z yakih zoseredzheni v centri mista Pershu zveli v 1960 h rokah na koshti Priladobudivnogo zavodu na yakomu u ti chasi pracyuvalo 800 osib Generalnij plan zabudovi Yampolya rozrobili naprikinci 1970 h rokiv Za slovami Anatoliya Bulejko golovnogo arhitektora Yampilskogo rajonu 1980 2008 rokiv vidpovidno do cogo planu do 2025 roku mali znesti majzhe usi privatni budinki j zamist nih zvesti p yatipoverhivki Postalo pitannya yak vikonuvati plan yaksho zhitlo komunalnoyi infrastrukturi nemaye teplopostachannya i kanalizaciya vidsutni vodopostachannya duzhe pogane Pochali z proyektuvannya kanalizaciyi adzhe spershu pid budinkami buduvali vigrib kudi stikali nechistoti Nevdovzi ce prizvelo do zabrudnennya pidzemnih vod Yampolya Tomu v 1982 83 rokah v Yampoli vstanovili nasosni stanciyi proklali samoplivnij kolektor zapustili biologichni ochisni sporudi Profinansuvav ce tezh Priladobudivnij zavod Z rozvalom Radyanskogo Soyuzu budivnictva zatihli OSBB 1 lipnya 2016 roku zavershilasya reforma zhitlovo komunalnogo gospodarstva metoyu yakoyi bulo peredati shonajbilshe budinkiv na utrimannya samim meshkancyam V Yampoli meshkanci lishe odnogo dvopoverhovogo budinku na vulici Sobornij 31 virishili stvoriti OSBB Ce druge OSBB u misti Pershe isnuye z she 2009 roku u budinku na vulici Sobornij 124 Todi budinok buv u kritichnomu stani Oblasna rada zaproponuvala vidremontuvati jogo ale za umovi sho nadali meshkanci sami za neyu doglyadatimut Reshtoyu bagatokvartirnih budinkiv mista keruye priznachenij mistom upravitel obslugovuye Yampil komungosp Utilizaciya vidhodiv Zborom i vivozom smittya u misti zajmayetsya derzhavne pidpriyemstvo Yampil komungosp Vsogo u misti vstanovleno stoyit 70 smittyevih bakiv she 50 na teritoriyah pidpriyemstv 16 u privatnih gospodarstvah Smittya u privatnomu sektori zbiraye vantazhivka U neyi chotiri marshruti po kozhnomu z nih prohodit raz na tizhden Taki poslugi pribiralnikiv obhodyatsya v 15 griven na misyac z kozhnogo doroslogo chlena rodini Dogovori na obslugovuvannya ukladeni z 1500 rodinami hocha privatnih budinkiv u misti bilshe Use smittya vivozitsya na poligon za 13 kilometriv vid Yampolya Za ninishnimi ob yemami smittya 6700 m na rik abo 167 vantazhnih vagoniv jogo mozhna vikoristovuvati she rokiv 20 30 Poligon sertifikovanij Tam ye odin shtatnij pracivnik dvichi na tizhden smittya peregortayut traktorom U veresni 2016 roku miscevij pidpriyemec Volodimir Hizhnyak vstanoviv u misti pershi dva kontejneri dlya rozdilnogo zboru smittya Yih postavili bilya shkil Vodopostachannya Vodoyu misto zabezpechuye pidpriyemstvo Yampil vodokanal Voda podayetsya z vosmi sverdlovin tri z nih osnovni i zabezpechuyut vodoyu bilshu chastinu Yampolya EkonomikaYampilskij priladobudivnij zavod Yampilskij maslozavod Yampilskij konservnij zavodPam yatkiYampilski shari geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Pam yatnij hrest yampilchanam zhertvam tragichnih podij v nich z 5 na 6 bereznya 1651 r Vijskovij memorial 1939 1945 rokiv Litak MiG 15 bilya miskogo parku kulturi ta vidpochinkuDerzhavnij kordonShtamp mizhnarodnogo poromnogo punktu propusku Yampil Na inshomu berezi Dnistra teritoriya Moldovi V Yampoli diye mizhnarodnij poromnij punkt propusku cherez derzhavnij kordon Yampil Koseuc Pracyuye do 17 00 Najbilshij potik lyudej u p yatnicyu v pershij polovini dnya todi do Yampolya na rinok z yizhdzhayutsya moldovani Mist Yampil Koseuc Dokladnishe Pro mist cherez Dnister govoryat she z 1990 h ale proyekt dosi ne realizovanij YeS zacikavlenij u jogo pobudovi adzhe mist skorotit vidstan mizh Pribaltikoyu i Balkanami majzhe na 400 kilometriv She 2013 roku proyekt mostu prezentuvali v Bryusseli Za osnovu vzyali proyekt yakij rozrobila cheska firmi Valbek Vona proponuvala zrobiti chotiri avtosmugi v rajoni sela Ulyanivka sho za dva kilometri vid Yampolya Poperednya vartist robit 60 miljoniv dolariv Tri yevropejski firmi gotovi buli bratisya za jogo budivnictvo vlasnim koshtom Ale pislya pochatku vijni v Ukrayini proyekt vidklali 12 sichnya 2021 roku na brifingu pislya peregovoriv z prezidentom Moldovi Mayeyu Sandu Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij ozvuchiv plani po budivnictvu prikordonnogo mostovogo perehodu cherez richku Dnister 5 serpnya 2021 roku golova Vinnickoyi oblasnoyi radi V yacheslav Sokolovij povidomiv pro pochatok budivnictva mostu Yampil Koseuc Dovzhina mostovoyi perepravi stanovitime 1 3 km maksimalna visota opor bude bilshoyu za standartnu dev yatipoverhivku Na budivnictvi mostu budut vikoristani 9 tis ton metalevih konstrukcij 16 tis m monolitnogo zalizobetonu Takozh paralelno ide remont avtoshlyahiv R08 T 0202 ta T 0240 Vidkrittya vidnovlenoyi dorogi R08 zaplanovane do Dnya Nezalezhnosti Ukrayini 2021 go roku U grudni 2022 roku bulo zayavleno sho Ukrayina ta Moldova zvedut avtomobilnij mist cherez Dnister Ugodu pro budivnictvo planuyut uklasti do seredini 2023 roku Najbilsh imovirno jdetsya pro budivnictvo mostu v rajoni mista Yampil roboti po yakomu buli povnistyu zupinenni pislya pochatku rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Pislya realizaciyi mostu staye aktualnim budivnictvo ob yiznoyi dorogi v obhid mista Yampil napriklad vid sela Rusava bo stanom nini koli avtoshlyah R08 prohodit cherez centr mista Podibna situaciya bula v misti Reni cherez znachnu kilkist vantazhnih avto sho yizdili mistom do mitnogo punktu ale zhiteli dobilisya budivnictva ob yiznoyi Mista pobratimiMisto Krayina Data ugodiHirleu Rumuniya 14 chervnya 2012Vidomi lyudi 1974 2022 molodshij serzhant ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv poblizu sela Kotlyareve Mikolayivskoyi oblasti Ivkun Vasil Dmitrovich 1983 2014 operator navidnik BTR vijskovosluzhbovec ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 n ch zaginuv u boyah pid Ilovajskom Kaminskij Sergij Vasilovich 1975 2014 major Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 n ch 1990 2022 starshij lejtenant ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Komandir rozviduvalnogo vzvodu Zaginuv poblizu sela Stepova Dolina Mikolayivskoyi oblasti Mar yanovich Boris Stanislavovich 1982 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 n ch Vitkovskij Oleksandr Savich 1886 1945 uchasnik Vizvolnih zmagan 1919 1920 ukrayinskij gromadskij diyach v Kitayu 1932 1945 Tankopij Ivan Oleksijovich 1902 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1923 po sogodnishnij den Starshij tankist geroj radyanskogo soyuzu Shamanek Alfred 1883 1920 polkovnik UGA nachalnik Generalnogo shtabu bulavi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Cikavi faktiPid yizd budinku na vulici Svobodi 91 rozmalovanij samimi meshkancyami Maket mista Yampil proporciyi 1 3300 avtor Eduard KostyukU misti ye odin pid yizd rozmalovanij samimi meshkancyami Znahoditsya u centri v budinku na vulici Svobodi 91 Miscevij yuvelir Eduard Kostyuk stvoriv maket Yampolya u proporciyah 1 3300 tobto 3 santimetri dorivnyuyut 1 kilometru Na jogo stvorennya pishlo 9 misyaciv Karti relyefiv dorig i richok znajshov v interneti Relyef nabirav iz tonkih plastinok pinoplastu za kreslennyam nimeckih kart a naseleni punkti i polya nanosiv zi znimkiv z kosmosu vid Google Maps Maket duzhe detalizovanij Yaksho pridivitis na nomu mozhna znajti perepravu vodonapirnu vezhu i budinok lisnika Budivnictva mostu cherez richku Dnister bilya Yampolya maye dekilka bezuspishnih sprob Tak arhivni dokumenti svidchat sho persha sproba budivnictva mostu mizh Yampolem i Koseucami bula zdijsnena she u 1903 roci Ale dali proyektu sprava ne pishla Vdruge do cogo pitannya povernulis u 1940 mu Todi pochalosya budivnictvo perehodu Yampil Girbova odnak Druga svitova vijna zminila plani mistobudivnikiv Vtretye u 2010 roci Harkivskij naukovo doslidnij institut rozrobiv proyektnu propoziciyu zgidno z yakoyu vartist mostu razom z pid yiznimi shlyahami mala skladati 190 miljoniv griven Budivnictvo tezh ne vdalosya rozpochati cherez agresiyu Rosiyi u 2014 roci GalereyaAerofoto mista Yampil Mikolayivska cerkva Mizhnarodnij poromnij punkt propusku Yampil Na paromnij perepravi Yampil Koseuc Dnister z poromu Yampil Koseuc Starij mlin Okolicya Aerofoto yevrejske kladovishe HIH st Yevrejske kladovishe HIH st Yevrejske kladovishe HIH st Sportkompleks Kostel Krayeznavchij muzejDiv takozhYampil punkt propusku Podillya Shidne Podillya Podilskij govir PodolyaniPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 lyutogo 2022 Procitovano 12 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dirizhabl 13 08 2016 Arhiv originalu za 09 11 2016 Procitovano 8 11 2016 Novickij Ivan Adam Kisil voyevoda kiyivskij V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 432 s S 366 ISBN 5 319 01072 9 ros ros Yampol Ukrainskaya Sovetskaya Enciklopediya tom 12 K Ukrainskaya Sovetskaya enciklopediya 1985 str 568 ros Dozornye zapadnyh rubezhej dokumentalnye ocherki po istorii vojsk Krasnoznamyonnogo Zapadnogo pogranichnogo okruga I A Kurolenko V A Kozlov E D Bragin N D Borovkov 2 e izd per i dop K 1984 s 29 www uagerb com Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 08 12 2015 Procitovano 28 11 2015 Sajt yampilskoyi miskoyi radi Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 08 12 2015 Procitovano 28 11 2015 Eduard Kostyuk Stvoriv gerb mista i skonstruyuvav maket Yampilskogo rajonu Dirizhabl 8 09 2015 Procitovano 28 11 2015 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Dirizhabl Arhiv originalu za 04 03 2016 Procitovano 28 11 2015 20 hvilin 6 11 2013 Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 2 11 2016 Dirizhabl 1 12 2015 Arhiv originalu za 04 11 2016 Procitovano 2 11 2016 Dirizhabl 17 02 2016 Arhiv originalu za 04 11 2016 Procitovano 2 11 2016 Sajt miskoyi radi Yampolya Arhiv originalu za 9 listopada 2016 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Dirizhabl 12 09 2016 Arhiv originalu za 09 11 2016 Procitovano 8 11 2016 Dirizhabl 2 09 2016 Arhiv originalu za 09 11 2016 Procitovano 8 11 2016 Dirizhabl 19 11 2015 Arhiv originalu za 09 11 2016 Procitovano 8 11 2016 Dirizhabl 21 05 2016 Arhiv originalu za 09 11 2016 Procitovano 8 11 2016 Dirizhabl 13 07 2016 Arhiv originalu za 07 11 2016 Procitovano 7 11 2016 Dirizhabl 18 04 2016 Arhiv originalu za 07 11 2016 Procitovano 7 11 2016 Dirizhabl 7 08 2016 Arhiv originalu za 07 11 2016 Procitovano 7 11 2016 Dirizhabl 21 04 2016 Arhiv originalu za 07 11 2016 Procitovano 7 11 2016 Dirizhabl 5 10 2016 Arhiv originalu za 07 11 2016 Procitovano 7 11 2016 Dirizhabl 22 06 2016 Arhiv originalu za 08 11 2016 Procitovano 8 11 2016 Dirizhabl 29 02 2016 Arhiv originalu za 05 11 2016 Procitovano 4 11 2016 Dirizhabl 19 04 2016 Arhiv originalu za 04 11 2016 Procitovano 3 11 2016 www vin gov ua Arhiv originalu za 17 serpnya 2021 Procitovano 17 serpnya 2021 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 17 serpnya 2021 Procitovano 17 serpnya 2021 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 17 serpnya 2021 Procitovano 17 serpnya 2021 Ukrayina i Moldova pobuduyut mist cherez Dnister 07 12 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Na Mikolayivshini zaginuv Geroj z Yampolya Telekanal VITA TB vitatv com ua ukr Procitovano 7 zhovtnya 2022 V A Chornomaz 2005 Vitkovskij Oleksandr Savich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 34987 originalu za 31 zhovtnya 2023 Procitovano 31 zhovtnya 2023 Dirizhabl 11 03 2016 Arhiv originalu za 07 11 2016 Procitovano 7 11 2016 Dzherela ta literaturaD S Virskij D Ya Vortman Yampil 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 739 ISBN 978 966 00 1359 9 LiteraturaA P Zablockij Ya mpil Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 725 734PosilannyaYampil Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 5 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s Yampil Yampilskij rajon Vinnicka oblast 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSRVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu YampilU Vikislovniku ye storinka Yampil Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Istoriya mistechka Yampil ta jogo ukriplen na www zamki kreposti com ua 28 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Yampol Ukraine angl Jampol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 394 pol S 394 396 pol Jampol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 632 pol S 632 pol