Ямпіль (Вінницька область)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ямпіль (значення).

Я́мпіль (МФА: [ˈjɑmpilʲ] ( прослухати)) — місто в Україні, в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Розташоване в яру на лівому березі річки Дністер. Відстань до Вінниці — 140 кілометрів. Населення — 10,421 тис. осіб (дані на січень 2022 року).

Ямпіль
Герб Ямполя Прапор Ямполя
Миколаївська церква
Основні дані
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Могилів-Подільський район
Код КОАТУУ:	0525610100
Засноване	1600
Статус міста	з 1985 року
Населення	▼ 10 421 (01.01.2022)
Площа	9.5 км²
Густота населення	1190 осіб/км²
Поштові індекси	24500-24503
Телефонний код	+380-4336
Координати	48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д. / 48.24500; 28.27778Координати: 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д. / 48.24500; 28.27778
Висота над рівнем моря	81 м
Водойма	р. Дністер
Назва мешканців	я́мпільчанин я́мпільчанка ямпільчани
Міста-побратими	Хирлеу  Румунія
День міста	14 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Могилів-Подільський
До станції	51 км
До обл./респ. центру
- фізична	112 км
- автошляхами	161 км
До Києва
- фізична	293 км
- автошляхами	413 км
Міська влада
Рада	Ямпільська міська рада
Адреса	24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2
Вебсторінка	http://yampmrada.com.ua/
Міський голова	Юрченко Анатолій Володимирович
Ямпіль у Вікісховищі Карта Ямпіль Ямпіль

Розміщене на кордоні з Молдовою, історично відноситься до Східного Поділля. Тут діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць.

Історія

Докладніше: Історія Ямполя

Фрагмент польської історичної карти кінця 19 століття. Населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. Історик Сергій Бурковський пояснює, що для створення цієї карти використовувались джерела карти 15 і 16 століть, а там могли вказати вже застарілий на той час топонім

Ямпіль на мапі Зигмунда Герстмана

Місцевий краєзнавець Віталій Петровський у 1990-х роках писав, що перша офіційна згадка про Ямпіль датована 1580 роком. Місцевий історик Сергій Борсуковський вважає, що до цього місто могло мати іншу назву. Є польські старовинні карти, де населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. А поряд із ним позначені сусідні села Гальжбіївка, Біла і молдовське місто Сороки.

Вважається, що місто засноване великим коронним гетьманом Яном Замойським (1541—1605) i назване за його іменем.

Відомий з XVI століття як містечко Брацлавського воєводства з жвавою торгівлею.

Під час Хмельниччини місто якийсь час було під контролем повстанців. Під час несподіваного для повстанців та міщан нападу коронного війська взимку 1651 року було ними взяте; загинули близько 6000 козаків та волохів. Місто було зруйноване загоном війська Речі Посполитої під командуванням брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського.

Арт-об'єкт «Я кохаю Ямпіль»

З початку XVIII століття належав польським магнатам Потоцьким. Вони побудували пристань і склади для товарів, як доставлялися Дністром з Чорного моря.

У 1795 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1797 року Ямпіль став повітовим містом Ямпільського повіту Подільської губернії. 1798 року повітові установи перевели у містечко Цекинівку, проте у 1804 році повернуті в Ямпіль.

В 1896 році Ямпіль був одним з бідніших повітових міст Подільської губернії, більше схожий на село. 910 дворів, 6 135 меш. (3078 чол. і 3057 жін.); православних — 4 134, католиків — 205, лютеран — 1, євреїв — 1 795; міщан — 3 878, селян — 1 737, військових у відставці — 237, дворян — 168, купців — 35, іноземців — 26. 2 православні церкви і 1 католицька; 4 кам'яні синагоги, 255 кам'яних і 962 дерев'яних будинки, 70 кам'яних і 365 дерев'яних будівель.

У другій половині XIX століття в Ямполі з'явилися дрібні підприємства, але питома вага їх була незначна. На початку XX століття заселена територія Ямполя становила 450 десятин. Тут було 27 незабрукованих вулиць і 5 майданів. Містечко освітлювалось лише 62 гасовими ліхтарями. Ямпіль вважався одним із найбідніших повітових міст Подільської губернії.

З березня 1917 року (після Лютневої революції в Росії) на території району влада переходить із рук у руки, а саме: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, Радянська влада, яка остаточно утвердилася в районі у січні-лютому 1921 року.

У 1920 році діяло споживче товариство, з 1921 року в Ямполі виникла перша промислова артіль «Пролетар». За кілька років у Ямполі виникло 11 кооперативних об'єднань, переважно виноградарських. Будували й державні підприємства.

У 1924 р. Ямпіль став селищем міського типу. Також у лютому 1924 р. Ямпіль став місцем дислокації 21-го прикордонного загону ОДПУ УРСР.

В 1926 році в селищі діяли три електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування. В зазначений період Ямпіль був повітовим містом, а з 1932 року став районним центром.

21 липня 1941 р. місто Ямпіль було окуповане німецько-румунськими військами і ямпільщина була перетворена у так званий Джугастрянський повіт. Протягом 17-20 березня 1944 р. місто звільнено військами 2-го Українського фронту.

Герб міста

Герб 1796 року

Після приєднання краю до Російської імперії, було розроблено герб міста у традиціях «масової герботворчості» й затверджено 22 січня 1796 року, разом з гербами інших міст Брацлавщини. В описі відзнаки докладно пояснювалися її емблеми: «У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній на зеленому тлі зображено срібну річку, що тече ліворуч, на якій з правого боку показано частину порогів; на березі, у нижній частині щита, видно з боку корми двоє суден з підпорами, що будуються, на знак того, що місто се стоїть нижче від порогів на річці Дністер, яка вже не має тут перешкод до вільної плавби і є зручною для влаштування тут корабельні».

Переглянувши 1860 року ямпільський герб, російський герольдмейстер Бернгард Карл фон Кене, визнав порушенням геральдичних правил зображення у ньому «ландшафту», тобто річки з порогами та берегом, і запропонував свій проєкт відзнаки: «Щит розділений сріблом і зеленню, і посередині його корабель із зеленою верхньою частиною й срібною нижньою. У вільному куті герб Подільської губернії. Щит увінчано срібною міською короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою». Зміст і навіть кольорову гаму свого проєкту Кене запозичив з давнішого герба міста.

22 жовтня 1985 року було затверджено новий герб міста, який використовується і досі. Герб має щитоподібну форму, фон щита світло-зелений, він означає поля, ліси району. На верхній частині щита, яка умовно відображає історичне минуле, зображені вежі фортеці, обрамлені пергаментним листом з написом «Ямпіль». У центрі герба — вінок із золотих колосків, посередині якого цукровий буряк білого кольору з зеленими листям, який одягнена на шестерню. Ці елементи — характеристика діяльності району у радянські часи.

Новий герб Ямполя, розроблений у 2000-х роках, але досі не затверджений владою.

У 2000-х роках було оголошено конкурс на новий макет герба Ямполя. На нього подали три проєкти, переміг макет, розроблений ямпільським ювеліром Едуардом Костюком. Герб затвердили на геральдичній експертизі у Львові, однак міська рада Ямполя офіційно і не погодила його. У новому варіанті герба використовувалося три кольори: зелений, синій і блакитний. Вони символізують поля, воду й небо. Вежа, зображена в центрі герба — символ минулого, коли Ямпіль був великим повітовим містом. Торгове судно — нагадування про те, що в минулому Дністер був судноплавним. Вінок із колосків пшениці й винограду — символ багатства краю. Рельєф міста у гербі відтворений обрисами Білої гори. На ній колись нічого не росло, а її білі схили можна було побачити з будь-якої точки міста.

День міста

День міста почали відзначати 24 серпня з 1985 року, коли Ямпіль отримав цей статус (до того він вважався селищем міського типу). У 2004 році на сесії депутати міськвиконкому проголосували за те, щоб розмежувати святкування Дня міста та Дня Незалежності України — річницю Ямполя перенесли на 19 вересня. 2005 року дата знову змінилася — на 22 травня. Наступні п'ять років День міста відзначали у першу неділю червня, з 2013 — у другу неділю вересня. 2016 року дату святкування вкотре змінили — перенесли на 14 серпня.

Декомунізація

Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Пам'ятник Леніну, який стояв у центрі міста поряд з будівлею районної адміністрації, знесли ще у листопаді 2013 року. Невдовзі на його місці встановили пам'ятник Богдану Хмельницькому. 2016 року офіційно змінили назви 44 зі 103 вулиць міста.

Населення

Станом 1 січня 2016 року в місті проживало 11376 громадян. З них 4854 — працездатні, 3375 — пенсіонери, діти шкільного віку — 1350, дошкільного — 770. Таких, що працюють у промисловості — 1495 осіб, в освіті — 348, в медицині — 446, в культурі — 45, у сфері побуту — 53. В малому та середньому бізнесі зайнято 375 осіб.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	94,76%
росіяни	3,07%
молдовани	0,85%
роми	0,67%
білоруси	0,17%
євреї	0,16%
інші/не вказали	0,32%

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	11 193	96,07%
Російська	361	3,10%
Румунська	62	0,53%
Білоруська	10	0,09%
Єврейська	6	0,05%
Ромська	3	0,03%
Гагаузька	2	0,02%
Польська	2	0,02%
Вірменська	1	0,01%
Інші/Не вказали	11	0,08%
Разом	11 651	100%

Освіта

В місті працює: загальноосвітніх шкіл — 3, дошкільних закладів — 4, позашкільних — 2, музична школа. Станом на 1 січня 2016 року школи відвідують — 1231 учень, дошкільні заклади — 542 дітей.

Більшість випускників шкіл продовжують навчання у Вінниці, найпопулярніші спеціальності 2015-16 років — медицина, юриспруденція, педагогіка. Щороку кілька випускників їдуть на навчання у Польщу, навчання саме там є популярним серед місцевої молоді.

Перша школа

Єдина школа Ямпільського району, в якій можуть навчатися діти з обмеженими можливостями. Вчителі займаються з ними окремо за узгодженим графіком. Таких учнів 2016 року було семеро, проблеми у них різні: синдром Дауна, ДЦП, вади слуху.

Інфраструктура

Житлово-комунальне господарство

Більшість населення живе у приватному секторі. У місті є 30 багатоповерхівок, більшість з яких зосереджені в центрі міста. Першу звели в 1960-х роках на кошти Приладобудівного заводу, на якому у ті часи працювало 800 осіб.

Генеральний план забудови Ямполя, розробили наприкінці 1970-х років. За словами Анатолія Булейко, головного архітектора Ямпільського району 1980—2008 років, відповідно до цього плану до 2025 року мали знести майже усі приватні будинки й замість них звести п'ятиповерхівки.

Постало питання, як виконувати план, якщо житло-комунальної інфраструктури немає: теплопостачання і каналізація відсутні, водопостачання дуже погане. Почали з проєктування каналізації, адже спершу під будинками будували вигріб, куди стікали нечистоти. Невдовзі це призвело до забруднення підземних вод Ямполя. Тому в 1982-83 роках в Ямполі встановили насосні станції, проклали самопливний колектор, запустили біологічні очисні споруди. Профінансував це теж Приладобудівний завод.

З розвалом Радянського Союзу будівництва затихли.

ОСББ

1 липня 2016 року завершилася реформа житлово-комунального господарства, метою якої було передати щонайбільше будинків на утримання самим мешканцям. В Ямполі мешканці лише одного двоповерхового будинку на вулиці Соборній 31 вирішили створити ОСББ. Це друге ОСББ у місті. Перше існує з ще 2009 року — у будинку на вулиці Соборній 124. Тоді будинок був у критичному стані. Обласна рада запропонувала відремонтувати його, але за умови, що надалі мешканці самі за нею доглядатимуть. Рештою багатоквартирних будинків міста керує призначений містом управитель, обслуговує — «Ямпіль-комунгосп».

Утилізація відходів

Збором і вивозом сміття у місті займається державне підприємство «Ямпіль-комунгосп». Всього у місті встановлено стоїть 70 сміттєвих баків, ще 50 — на територіях підприємств, 16 — у приватних господарствах.

Сміття у приватному секторі збирає вантажівка. У неї чотири маршрути, по кожному з них проходить раз на тиждень. Такі послуги прибиральників обходяться в 15 гривень на місяць з кожного дорослого члена родини. Договори на обслуговування укладені з 1500 родинами, хоча приватних будинків у місті більше.

Усе сміття вивозиться на полігон за 13 кілометрів від Ямполя. За нинішніми об'ємами сміття — 6700 м² на рік (або 167 вантажних вагонів), його можна використовувати ще років 20-30. Полігон сертифікований. Там є один штатний працівник, двічі на тиждень сміття перегортають трактором.

У вересні 2016 року місцевий підприємець Володимир Хижняк встановив у місті перші два контейнери для роздільного збору сміття. Їх поставили біля шкіл.

Водопостачання

Водою місто забезпечує підприємство «Ямпіль-водоканал». Вода подається з восьми свердловин, три з них основні і забезпечують водою більшу частину Ямполя.

Економіка

• Ямпільський приладобудівний завод
• Ямпільський маслозавод
• Ямпільський консервний завод

Пам'ятки

• Ямпільські шари — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
• Пам'ятний хрест ямпільчанам, жертвам трагічних подій в ніч з 5 на 6 березня 1651 р.
• Військовий меморіал 1939-1945 років
• Літак МіГ-15 біля міського парку культури та відпочинку

Державний кордон

Штамп міжнародного поромного пункту пропуску «Ямпіль»

На іншому березі Дністра — територія Молдови. В Ямполі діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць. Працює до 17.00. Найбільший потік людей — у п'ятницю в першій половині дня: тоді до Ямполя на ринок з'їжджаються молдовани.

Міст Ямпіль—Косеуць

Докладніше:

Про міст через Дністер говорять ще з 1990-х, але проєкт досі не реалізований. ЄС зацікавлений у його побудові, адже міст скоротить відстань між Прибалтикою і Балканами майже на 400 кілометрів.

Ще 2013 року проєкт мосту презентували в Брюсселі. За основу взяли проєкт, який розробила чеська фірми Valbek. Вона пропонувала зробити чотири автосмуги в районі села Ульянівка, що за два кілометри від Ямполя. Попередня вартість робіт — 60 мільйонів доларів. Три європейські фірми готові були братися за його будівництво власним коштом. Але після початку війни в Україні проєкт відклали.

12 січня 2021 року на брифінгу після переговорів з президентом Молдови Маєю Санду, Президент України Володимир Зеленський озвучив плани по будівництву прикордонного мостового переходу через річку Дністер. 5 серпня 2021 року голова Вінницької обласної ради В'ячеслав Соколовий повідомив про початок будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. Довжина мостової переправи становитиме 1,3 км, максимальна висота опор буде більшою за стандартну дев’ятиповерхівку. На будівництві мосту будуть використані 9 тис. тон металевих конструкцій, 16 тис. м³ монолітного залізобетону. Також паралельно іде ремонт автошляхів Р08, Т 0202 та Т 0240. Відкриття відновленої дороги Р08 заплановане до Дня Незалежності України 2021-го року.

У грудні 2022 року було заявлено, що Україна та Молдова зведуть автомобільний міст через Дністер. Угоду про будівництво планують укласти до середини 2023 року. Найбільш імовірно йдеться про будівництво мосту в районі міста Ямпіль, роботи по якому були повністю зупиненні після початку російського вторгнення в Україну.

Після реалізації мосту стає актуальним будівництво об'їзної дороги в обхід міста Ямпіль, наприклад від села Русава, бо станом нині^[] автошлях Р08 проходить через центр міста. Подібна ситуація була в місті Рені, через значну кількість вантажних авто, що їздили містом до митного пункту, але жителі добилися будівництва об'їзної.

Міста-побратими

Місто	Країна	Дата угоди
Хирлеу	Румунія	14 червня 2012

Відомі люди

• (1974-2022) — молодший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув поблизу села Котляреве Миколаївської області.
• Івкун Василь Дмитрович (1983—2014) — оператор-навідник БТР, військовослужбовець ЗСУ, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.), загинув у боях під Іловайськом.
• Камінський Сергій Васильович (1975—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.).
• (1990-2022) — старший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни.Командир розвідувального взводу. Загинув поблизу села Степова Долина Миколаївської області.
• Мар'янович Борис Станіславович (1982—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.).
• Вітковський Олександр Савич (1886—1945?) — учасник Визвольних змагань (1919—1920), український громадський діяч в Китаю (1932—1945)
• Танкопій Іван Олексійович (1902—1943) — Герой Радянського Союзу.
• (1923 по сьогоднішній день) — Старший танкіст герой радянського союзу.
• Шаманек Альфред (1883-1920) — полковник УГА, начальник Генерального штабу (булави) Української Галицької Армії.

Цікаві факти

Під'їзд будинку на вулиці Свободи 91, розмальований самими мешканцями.

Макет міста Ямпіль, пропорції 1:3300, автор — Едуард Костюк

• У місті є один під'їзд, розмальований самими мешканцями. Знаходиться у центрі, в будинку на вулиці Свободи, 91.
• Місцевий ювелір Едуард Костюк створив макет Ямполя у пропорціях 1:3300, тобто 3 сантиметри дорівнюють 1 кілометру. На його створення пішло 9 місяців. Карти рельєфів, доріг і річок знайшов в інтернеті. Рельєф набирав із тонких пластинок пінопласту за кресленням німецьких карт, а населені пункти і поля наносив зі знімків з космосу від Google Maps. Макет дуже деталізований. Якщо придивитись, на ньому можна знайти переправу, водонапірну вежу і будинок лісника.
• Будівництва мосту через річку Дністер біля Ямполя має декілька безуспішних спроб. Так, архівні документи свідчать, що перша спроба будівництва мосту між Ямполем і Косеуцами, була здійснена ще у 1903 році. Але далі проєкту справа не пішла. Вдруге до цього питання повернулись у 1940-му. Тоді почалося будівництво переходу Ямпіль - Ґирбова, однак Друга світова війна змінила плани містобудівників. Втретє у 2010 році Харківський науково-дослідний інститут розробив проєктну пропозицію, згідно з якою вартість мосту разом з під’їзними шляхами мала складати 190 мільйонів гривень. Будівництво теж не вдалося розпочати через агресію Росії у 2014 році.

Галерея

• Аерофото міста Ямпіль
• Миколаївська церква
• Міжнародний поромний пункт пропуску "Ямпіль"
• На паромній переправі Ямпіль-Косеуць
• Дністер з порому Ямпіль-Косеуць
• Старий млин
• Околиця
• Аерофото єврейське кладовище ХІХ ст.
• Єврейське кладовище ХІХ ст.
• Єврейське кладовище ХІХ ст.
• Спорткомплекс
• Костел
• Краєзнавчий музей

Див. також

• Ямпіль (пункт пропуску)
• Поділля
• Східне Поділля
• Подільський говір
• Подоляни

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2022. Процитовано 12 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. . Дирижабль. 13.08.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
3. Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 366. (рос.)
4. (рос.) «Ямполь» // Украинская Советская Энциклопедия. том 12. К., «Украинская Советская энциклопедия», 1985 — стр.568.
5. (рос.) «Дозорные западных рубежей: документальные очерки по истории войск Краснознамённого Западного пограничного округа» / И. А. Куроленко, В. А. Козлов, Э. Д. Брагин, Н. Д. Боровков. 2-е изд., пер. и доп., К., 1984 — с.29.
6. . www.uagerb.com (Українською) . Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 28.11.2015.
7. . Сайт ямпільської міської ради (Українською) . Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 28.11.2015.
8. Едуард Костюк. Створив герб міста і сконструював макет Ямпільського району. Дирижабль. 8.09.2015. Процитовано 28.11.2015.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
9. . Дирижабль. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 28.11.2015.
10. . 20 хвилин. 6.11.2013. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 2.11.2016.
11. . Дирижабль. 1.12.2015. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016.
12. . Дирижабль. 17.02.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016.
13. . Сайт міської ради Ямполя. Архів оригіналу за 9 листопада 2016.
14. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
15. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
16. . Дирижабль. 12.09.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
17. . Дирижабль. 2.09.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
18. . Дирижабль. 19.11.2015. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
19. . Дирижабль. 21.05.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
20. . Дирижабль. 13.07.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
21. . Дирижабль. 18.04.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
22. . Дирижабль. 7.08.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
23. . Дирижабль. 21.04.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
24. . Дирижабль. 5.10.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.
25. . Дирижабль. 22.06.2016. Архів оригіналу за 08.11.2016. Процитовано 8.11.2016.
26. . Дирижабль. 29.02.2016. Архів оригіналу за 05.11.2016. Процитовано 4.11.2016.
27. . Дирижабль. 19.04.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 3.11.2016.
28. . www.vin.gov.ua. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
29. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
30. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
31. Україна і Молдова побудують міст через Дністер. 07.12.2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
32. На Миколаївщині загинув Герой з Ямполя | Телеканал ВІТА ТБ. vitatv.com.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
33. В. А. Чорномаз (2005). Вітковський Олександр Савич. Енциклопедія сучасної України. 34987. оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
34. . Дирижабль. 11.03.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016.

Джерела та література

• Д. С. Вирський, Д. Я. Вортман. Ямпіль [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 739. — .

Література

• А.П. Заблоцький. Я́мпіль // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.725-734

Посилання

• Ямпіль — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
• Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історія міст і сіл Української РСР

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Історія містечка Ямпіль та його укріплень на www.zamki-kreposti.com.ua [ 28 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Yampol, Ukraine (англ.)
• Jampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 394. (пол.) — S. 394—396. (пол.)
• Jampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 632. (пол.) — S. 632. (пол.)