Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Війтівці (у 1946—2016 — Жданівка) — село в Україні, у Жданівській сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 2015 осіб.
село Війтівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Хмільницький |
Громада | Жданівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA05120030010020184 |
Облікова картка | Війтівці |
Основні дані | |
Перша згадка | 1788 |
Колишня назва | Жданівка |
Населення | 2015 |
Площа | 4,8 км² |
Густота населення | 419,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22050 |
Телефонний код | +380 4338 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°37′26″ пн. ш. 27°54′05″ сх. д. / 49.62389° пн. ш. 27.90139° сх. д.Координати: 49°37′26″ пн. ш. 27°54′05″ сх. д. / 49.62389° пн. ш. 27.90139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 272 м |
Водойми | р. оз. Крилова |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Війтівці, вул. Соборна, 8 |
Карта | |
Війтівці | |
Війтівці | |
Мапа | |
Історія
Археологічні дані вказують на те, що у I—V ст. н. е. на цій території існувало поселення давніх слов'ян, можливо антів. Антами візантійські автори називали частину східних слов'ян, які проживали між Дністром і Дніпром і у IV—VII століттях були об'єднані в міцному міжплемінному союзі. У 1961 р. поблизу села було виявлене давнє поховання, у якому знаходилися кістяки довжиною понад два метри. Цілком можливо, це і є поховання антів, адже всі давні історики стверджували, що анти були високого зросту.
Війтівці вперше згадуються в архівних документах за 1788 рік. Після третього поділу Польщі у 1795 році імператриця Катерина ІІ подарувала Хмільник з навколишніми селами (в тому числі і Війтівцями) графу . Близько ста років ці землі належали родині Кушелєвих-Безбородько, а наприкінці XIX століття вони були продані генерал-майору Володимиру Васильовичу Левашову. Після його смерті в 1898 році маєток переходить до його дочки Катерини Володимирівни Левашової.
Згідно з архівними даними у 1914 році їй належало в цілому 6641 десятина землі (приблизно 7 тис. гектарів). Крім Хмільника вона володіла також селами Вербівка, Кушелівка, Соколова, Терешпіль, селами Стара та Нова Гути, Мазурівка, Війтівці, Качанівка, Семки, Малий Митник, Порубинці, Лелітка і Голодьки. Згодом частину свого маєтку вона нарізала на 404 дільниці по одній десятині кожна (трохи більше гектара) і частково розпродала, а частково здала в оренду.
На початку XX ст. у селі Війтівці проживало православних 394 чоловіка і 362 жінки (в тому числі селян 584 і міщан 38), католиків 350 душ і євреїв до 20 душ. Селяни займалися землеробством, ремісництвом, а також працювали на цукровому заводі (який був тут збудований у 1859 році) і бурякових плантаціях. Під час будівництва цукрового заводу у селі було закладено парк. За рахунок цукрового заводу у Війтівцях працювала лікарня на 10 ліжок. Обслуговувалась вона один раз на тиждень приватним лікарем з Хмільника. В інші дні проводив амбулаторний прийом і лікував хворих фельдшер.
Згідно з «Земельним законом», прийнятим 18 січня 1918 року почався розподіл поміщицьких, церковних та монастирських земель в першу чергу між безземельними селянами, вдовами-солдатками, солдатами, що повернулися з фронту і малоземельними селянами. Польські поміщики організували воєнізовані загони для захисту маєтків і повернення землі. 17 березня 1918 р. польський загін оточив село Митинці. Селяни Митинець, об'єднавшись із селянами Війтівець, Маркушів, Рибчинець і Качанівки зі зброєю в руках виступили проти нападників і дали їм відсіч.
15 липня 1941 року Війтівці були захоплені німецько-нацистськими військами. Селян примушували працювати від зорі до зорі. Нацисти постійно забирали худобу, птицю, хліб, яйця, молоко і інші продукти, а також теплий одяг для потреб німецької армії. На примусові роботи до Німеччини було забрано 50 мешканців села. Для того, щоб молодь не тікала від німецької каторги, нацисти застосовували систему заложників. До гетто в Хмільнику було вивезено 4 єврейські родини (14 осіб), яких пізніше розстріляли. 7 березня 1944 року радянські війська звільнили село від нацистських окупантів.
7 червня 1946 р. село Війтівці Хмільницького району отримало назву «Жданівка» і Війтовецьку сільську Раду названо Жданівською.
11 червня 2016 року селу повернули назву Війтівці.
Соціальна сфера
В селі є школа — КЗ «Війтівецький ліцей» (директор — Підлуцька Майя Олексіївна). Є дві бібліотеки, дільнича лікарня, заводський клуб.
Транспорт
Село розташоване за 8 км від залізничної станції Хмільник.
Є автобусна зупинка. Щоденно курсує автобус з маршрутом Вінниця — Лисогірка (ПАЗ-29).
Економіка
Основною галуззю виробництва є сільське господарство. В селі працює один із найстаріших у Вінницькій області . Він є виробничим підрозділом ТОВ «Хмільницьке». Є підприємство по виробництві м'яса. Працюють фермерські господарства: Марущака, Дмитрука, НВО.
Діють приватні підприємства по виробництву асфальтобетону, підприємство з надання транспортних послуг.
Культура
Пам'ятки
В селі побудовано храм на честь Почаївської ікони Божої Матері, який було освячено 6 серпня 2012 року. Є каплиця, пам'ятник «Скорботна матір», пам'ятник жертвам політичних репресій 1929—1939, братська могила.
Постаті
- Бугайов Олександр Іванович (1923—2009) — педагог, доктор педагогічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України.
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Вінницької області»
- Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2014.
Література
- Жда́нівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.674
Посилання
- Wójtowce (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 768. (пол.)
- Погода в селі Війтівці [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Український Генеалогічний Форум [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- http://freemap.com.ua/maps/genshtab/m-35-092.jpg (річка Хвоса)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vijtivci Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2018 Vijtivci u 1946 2016 Zhdanivka selo v Ukrayini u Zhdanivskij silskij gromadi Hmilnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 2015 osib selo VijtivciKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon HmilnickijGromada Zhdanivska silska gromadaKod KATOTTG UA05120030010020184Oblikova kartka Vijtivci Osnovni daniPersha zgadka 1788Kolishnya nazva ZhdanivkaNaselennya 2015Plosha 4 8 km Gustota naselennya 419 79 osib km Poshtovij indeks 22050Telefonnij kod 380 4338Geografichni daniGeografichni koordinati 49 37 26 pn sh 27 54 05 sh d 49 62389 pn sh 27 90139 sh d 49 62389 27 90139 Koordinati 49 37 26 pn sh 27 54 05 sh d 49 62389 pn sh 27 90139 sh d 49 62389 27 90139Serednya visota nad rivnem morya 272 mVodojmi r oz KrilovaMisceva vladaAdresa radi s Vijtivci vul Soborna 8KartaVijtivciVijtivciMapaIstoriyaArheologichni dani vkazuyut na te sho u I V st n e na cij teritoriyi isnuvalo poselennya davnih slov yan mozhlivo antiv Antami vizantijski avtori nazivali chastinu shidnih slov yan yaki prozhivali mizh Dnistrom i Dniprom i u IV VII stolittyah buli ob yednani v micnomu mizhpleminnomu soyuzi U 1961 r poblizu sela bulo viyavlene davnye pohovannya u yakomu znahodilisya kistyaki dovzhinoyu ponad dva metri Cilkom mozhlivo ce i ye pohovannya antiv adzhe vsi davni istoriki stverdzhuvali sho anti buli visokogo zrostu Vijtivci vpershe zgaduyutsya v arhivnih dokumentah za 1788 rik Pislya tretogo podilu Polshi u 1795 roci imperatricya Katerina II podaruvala Hmilnik z navkolishnimi selami v tomu chisli i Vijtivcyami grafu Blizko sta rokiv ci zemli nalezhali rodini Kushelyevih Bezborodko a naprikinci XIX stolittya voni buli prodani general majoru Volodimiru Vasilovichu Levashovu Pislya jogo smerti v 1898 roci mayetok perehodit do jogo dochki Katerini Volodimirivni Levashovoyi Zgidno z arhivnimi danimi u 1914 roci yij nalezhalo v cilomu 6641 desyatina zemli priblizno 7 tis gektariv Krim Hmilnika vona volodila takozh selami Verbivka Kushelivka Sokolova Tereshpil selami Stara ta Nova Guti Mazurivka Vijtivci Kachanivka Semki Malij Mitnik Porubinci Lelitka i Golodki Zgodom chastinu svogo mayetku vona narizala na 404 dilnici po odnij desyatini kozhna trohi bilshe gektara i chastkovo rozprodala a chastkovo zdala v orendu Na pochatku XX st u seli Vijtivci prozhivalo pravoslavnih 394 cholovika i 362 zhinki v tomu chisli selyan 584 i mishan 38 katolikiv 350 dush i yevreyiv do 20 dush Selyani zajmalisya zemlerobstvom remisnictvom a takozh pracyuvali na cukrovomu zavodi yakij buv tut zbudovanij u 1859 roci i buryakovih plantaciyah Pid chas budivnictva cukrovogo zavodu u seli bulo zakladeno park Za rahunok cukrovogo zavodu u Vijtivcyah pracyuvala likarnya na 10 lizhok Obslugovuvalas vona odin raz na tizhden privatnim likarem z Hmilnika V inshi dni provodiv ambulatornij prijom i likuvav hvorih feldsher Zgidno z Zemelnim zakonom prijnyatim 18 sichnya 1918 roku pochavsya rozpodil pomishickih cerkovnih ta monastirskih zemel v pershu chergu mizh bezzemelnimi selyanami vdovami soldatkami soldatami sho povernulisya z frontu i malozemelnimi selyanami Polski pomishiki organizuvali voyenizovani zagoni dlya zahistu mayetkiv i povernennya zemli 17 bereznya 1918 r polskij zagin otochiv selo Mitinci Selyani Mitinec ob yednavshis iz selyanami Vijtivec Markushiv Ribchinec i Kachanivki zi zbroyeyu v rukah vistupili proti napadnikiv i dali yim vidsich 15 lipnya 1941 roku Vijtivci buli zahopleni nimecko nacistskimi vijskami Selyan primushuvali pracyuvati vid zori do zori Nacisti postijno zabirali hudobu pticyu hlib yajcya moloko i inshi produkti a takozh teplij odyag dlya potreb nimeckoyi armiyi Na primusovi roboti do Nimechchini bulo zabrano 50 meshkanciv sela Dlya togo shob molod ne tikala vid nimeckoyi katorgi nacisti zastosovuvali sistemu zalozhnikiv Do getto v Hmilniku bulo vivezeno 4 yevrejski rodini 14 osib yakih piznishe rozstrilyali 7 bereznya 1944 roku radyanski vijska zvilnili selo vid nacistskih okupantiv 7 chervnya 1946 r selo Vijtivci Hmilnickogo rajonu otrimalo nazvu Zhdanivka i Vijtovecku silsku Radu nazvano Zhdanivskoyu 11 chervnya 2016 roku selu povernuli nazvu Vijtivci Socialna sferaKZ Vijtiveckij licej V seli ye shkola KZ Vijtiveckij licej direktor Pidlucka Majya Oleksiyivna Ye dvi biblioteki dilnicha likarnya zavodskij klub TransportSelo roztashovane za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Hmilnik Ye avtobusna zupinka Shodenno kursuye avtobus z marshrutom Vinnicya Lisogirka PAZ 29 EkonomikaOsnovnoyu galuzzyu virobnictva ye silske gospodarstvo V seli pracyuye odin iz najstarishih u Vinnickij oblasti Vin ye virobnichim pidrozdilom TOV Hmilnicke Ye pidpriyemstvo po virobnictvi m yasa Pracyuyut fermerski gospodarstva Marushaka Dmitruka NVO Diyut privatni pidpriyemstva po virobnictvu asfaltobetonu pidpriyemstvo z nadannya transportnih poslug KulturaPam yatki V seli pobudovano hram na chest Pochayivskoyi ikoni Bozhoyi Materi yakij bulo osvyacheno 6 serpnya 2012 roku Ye kaplicya pam yatnik Skorbotna matir pam yatnik zhertvam politichnih represij 1929 1939 bratska mogila PostatiBugajov Oleksandr Ivanovich 1923 2009 pedagog doktor pedagogichnih nauk profesor Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini PrimitkiUkaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih rad i naselenih punktiv Vinnickoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 19 travnya 2016 roku 1377 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2014 LiteraturaZhda nivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 674PosilannyaWojtowce 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 768 pol Pogoda v seli Vijtivci 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij Genealogichnij Forum 2 grudnya 2016 u Wayback Machine http freemap com ua maps genshtab m 35 092 jpg richka Hvosa