Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Докладніше Республіка СахаДоісторичний і доросійський періодиЯкути мисливці Кінець XIX початок XX століття Людина засели

Історія Республіки Саха

Історія Республіки Саха
Докладніше: Республіка Саха

Доісторичний і доросійський періоди

image
Якути-мисливці. Кінець XIX-початок XX століття.

Людина заселила територію сучасної Якутії в глибоку давнину. Археологи встановили, що давня людина заселила Якутію вже в ранньому палеоліті[]. Артефакти [] середнього палеоліту на північному боці острова Столбовий мають орієнтовний вік 250—200 тис. років.

Фрагмент лопатки мамонта зі стоянки Мунгхарима I на річці (притока Вілюя) датується радіовуглецевим методом (СОАН-6361) віком >41310 років. Кварцитові вироби стародавнього і середнього палеоліту і крем'яні та халцедонові вироби пізнього палеоліту зі стоянки Мунгхарима II могли бути змішані через схилові процеси і перевідкладені у відкладах стоянки Мунгхарима I. За матеріалами стоянки виділено середньопалеолітичну протодюктайську кизилсирську культуру. До найвідоміших і добре вивчених стоянок в Якутії належить стоянка Диринг-Юрях дирингської культури (знахідки якутських археологів під керівництвом Ю. О. Мочанова), розташована в середній течії ріки Лени.

До стоянок раннього етапу верхнього палеоліту відносяться Ежанци, Ихинє 2, Усть-Міль і стоянка Бунге-Толля/1885 (45 тис. р.) на Яні, місцезнаходження Буор-Хая/Орто-Стан (27 тис. р.) на півострові Буор-Хая. На стоянці Бунге-Толля/1885 (BT-1885, Yunigen Creek у долині Яни) виявили плечову кістку плейстоценового вовка з прижиттєвим пошкодженням від якогось знаряддя, можливо, списа. Тварина жила й далі після травми. Радіовуглецевий вік знахідки — 47 тис. років.

Пізньопалеолітична Янська стоянка (Yana RHS) датується віком ~31,6 тис. р. Обидва людських зразки (Ancient North Siberians, ANS) з Янської стоянки належать до (предкової для Y-хромосомних гаплогруп Q і R) та мітохондріальної гаплогрупи U2.

20 тис. років тому, коли Котельний був не островом, а з'єднувався з материком, люди розібрали .

На озері за 40 км від ділянки Уріз-22 (MKR/U22, 71° 42' пн. ш.) в долині річки Максунуоха на південь від півострова на ділянці NKL (~13,800-13,600 років) в ребрі мамонта виявлено фрагмент кам'яного інструменту. Вік Уріз-22 можна оцінити часовим інтервалом від 14 900 до 13 900 років.

Опорний розріз верхньоплейстоценових відкладів Колимської низовини лежить у крутому вигині на правому березі Колими за 35—43 км нижче гирла Омолона. У зразка Колима-1 зі стоянки Дуванний Яр (9769 років до теперішнього часу) визначено і . Генофонд популяції палеосибірців з Дуванного Яру складався з двох компонентів — східно-азійського і стародавнього північносибірського (Ancient North Siberians, ANS), близького до виявленого у представників Янської стоянки і стоянки Мальта в Прибайкаллі. Змішання східно-азійської і стародавньої північносибірської популяцій призвело до виникнення палеосибірської популяції і предків корінних американців, які згодом заселили Америку.

10 000 років тому прийшла інша група людей, витіснивши палеосибірську. Ця група значно більше схожа на сьогоднішніх китайців, японців і корейців.

На острові Жохова люди жили 9 тис. років тому. У мешканців Жоховської стоянки визначено і, ймовірно, визначено мітохондріальні гаплогрупи і . Вони розводили собак і привозили обсидіан з берегів озера Червоне на Чукотці.

Починаючи з середини I тисячоліття н. е., на території Якутії з'явилися предки евенів і евенків. Просуванню давніх тунгусомовних мисливців і оленярів із Забайкалля і Приамур'я на північ дала поштовх поява у Східному Сибіру племен тюркомовних скотарів. До XIII століття тунгуські племена розселилися на Середній Лені, Вілюї, Олекмі. Прихід предків якутів у Ленський край змусив їх відійти на захід і схід від Лени. Частина тунгуських родів, витіснена до Охотського моря, розселилася по басейну Колими, Індигірки і Яни. Змішавшись із юкагірами і коряками, вони утворили новий народ — евенів.

Найбільший із корінних народів республіки, який дав їй назву — якути — (самоназва саха) займають досить своєрідне становище, яке характеризується особливостями мови, традиційної культури і фізичного вигляду. Більшість науковців вважає, що в XII—XIV століттях якути кількома хвилями мігрували з області озера Байкал у басейн Лени, Алдана і Вілюя, де вони частково асимілювали, а частково витіснили евенків (тунгусів) і юкагірів (одулів), які жили тут раніше.

Вважається, що етнос у період свого формування пристосовується до певного ландшафту. З цієї точки зору, якути як народність сформувалися в басейні Середньої Лени, тобто на території Центральної Якутії. Тут відбулося остаточне формування народу на основі змішування прийшлих тюркомовних племен з місцевими палеоазійськими родами, а також із прийшлими монголомовними хорінцями й тунгусами.

Поширення скотарства внесло значні зміни в господарське життя регіону. Предки якутів зуміли зберегти і розвинути конярсько-скотарську структуру свого господарства в екстремальних умовах Півночі (якутська корова), принесли в регіон ремісниче виробництво (ковальське, ювелірне, гончарне тощо), будівництво жител постійного типу. Вже до початку XVII століття якутські роди жили в басейнах Індигірки та Яни, просунувши в арктичні райони Якутії культуру розведення великої рогатої худоби і табунного конярства. Паралельно йшло формування особливої етнографічної групи північних якутів-оленярів, які перейняли від місцевих тунгуських і юкагірських племен способи ведення господарства в умовах тундри і лісотундри.

У якутських переказах XVII століття визначається епохою Тигина і тигинідів. Академік [ru]називав його «якутським царем». «Фігура Тигина, — писав О. П. Окладников у першому томі „Історії Якутії“, — мудрого старця, владики і грізного воїна, обранця самого , яким уявляли його одноплемінці, вже за життя зливалася на цьому тлі з величними образами епічних богатирів і божеств… Нарешті й сама загибель Тигина пов'язана з найбільшим історичним переломом у житті якутів, появою росіян на півночі і змальована у величних рисах епічної драми».

Якутія у складі Російської держави

image
Якутськ, будівля обласного правління і козацтва, кінець XIX століття.

Першими з росіян у Якутію проникли 1623 року козаки [ru], спустившись на стругах по річці Лені. 1632 року інший козак [ru] заснував на території Якутії перше російське місто Ленський острог, назване пізніше Якутськом. Ця дата вважається датою входження Якутії до складу Російської держави. У січні 1634 року великий загін (до 1000 якутів) обложив Якутський острог, де перебували близько 200 козаків, але останні відбили атаки, і якути незабаром припинили напади, але ще довго чинили опір або відходили у віддалені райони. 1638 року утворено Якутське воєводство.

З діяльністю православного духовенства пов'язані просвіта народів Якутії, поява літератури національними мовами, поглиблення процесів міжетнічних взаємодій.[]

Російські селяни-переселенці поклали початок північному землеробству, залучаючи до нього північні народи.[]

1646 року якутські ватажки звернулися до воєводи [ru] з проханням поїхати в Москву до царя для покращення життя в їхньому регіоні. Але ця поїздка відбулася тільки в грудні 1676 року, коли вони нарешті прибули в Москву. Делегація складалася з трьох князців: Нохто Нікіна, Мазари Бозекова і Трека Осюркаєва з їхніми «кашоварами». Їх урочисто прийняв цар Федір Олексійович. Результати були загалом позитивні.

Окремою сторінкою в історії Якутії є заслання. Заслання почалося ще з 1640-х років. На початку більшість засилали «в оранку», «в службу», «в посад». Починаючи від XIX століття якутське заслання здебільшого стає політичним. На засланні в Якутії побували декабристи, учасники польського повстання 1863 року, народники, соціал-демократи. Іменами багатьох з них названо вулиці міст і селищ Якутії. У верхів'ях Вілюя відбував заслання М. Г. Чернишевський; його іменем нині названо селище в Мирнинському улусі.

31 жовтня 1857 року до складу Приморської області з Якутської області передано Удський (Охотський) край.

У 1916 році Якутія уникла указу імператора Миколи II від 25 червня 1916 року про «реквізицію інородців» у віці від 19 до 43 років включно на тилові роботи в прифронтових районах першої світової війни. На виконання цього указу 30 червня 1916 року штаб Іркутської місцевої бригади зажадав від якутського повітового військового начальника Н. Д. Попова набрати «бродячих і всіх, що мешкають у… Верхоянському, Середньоколимському, Вілюйському округах Якутської області» у віці від 19 років до 31 року. Попов повідомив, що приблизно буде призвано близько 20 тисяч інородців. Їх мали відправити 19 партіями пароплавами від 24 липня до 24 серпня, але 17 липня 1916 року якутський губернатор повідомив, що «призов інородців Якутської області на роботи в тилу діючої армії скасований». Відмова від мобілізації якутів відбулася завдяки клопотанням Ленського золотопромислового товариства.

Якутія в роки Громадянської війни

Після Жовтневої революції антибільшовицькі сили Якутії створили Комітет захисту революції, що виступав на підтримку ідеї скликання Установчих зборів. 1 липня 1918 року червоногвардійський загін А. С. Ридзинського зайняв Якутськ. У місті створили виконком Ради робітничих депутатів, на чолі з М. К. Аммосовим. Органи радянської влади також утворили в місті Вілюйську, Нюрбинському, Сунтарському та інших улусах. У листопаді 1918 року радянську владу ліквідували і Якутія потрапила під владу уряду Колчака. Внаслідок розгрому білогвардійських військ у Сибіру наприкінці 1919 — на початку 1920 в Якутії відновлено радянську владу.

У вересні 1921 року в Якутії спалахнуло антирадянське повстання. Повстанці звернулися по допомогу до російських емігрантських кіл у Харбіні, звідки їм на допомогу послали великий білогвардійський загін. У березні 1922 року в створено . Повстанці обложили Якутськ. 27 квітня 1922 року більшовики створили Якутську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку (ЯАРСР) у складі РРФСР. Влітку повстанців вибили з центральних улусів Якутії, однак вони чинили опір ще близько року й лише в червні 1923-го Якутія повністю перейшла під контроль радянської влади.

Якутська АРСР

Докладніше: Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

1924 року в Якутії почалося повстання, викликане невиправданими діями місцевої влади: закриттям портів для іноземної торгівлі, обмеженням торгівлі, перебоями з завезенням товарів з материка, конфіскацією оленів у приватних власників, вилученням великих пасовищ під промислові новобудови. 1925 року повсталі уклали перемир'я з радянською владою і склали зброю.

Однак 1927 року почалося нове повстання під керівництвом [ru]. Після його придушення 1928 року розстріляно 128 осіб, 130 дістали різні тюремні терміни, частина з них не були пов'язані з повстанням. Серед репресованих — визначні представники інтелігенції, які нічого не знали про повстання або навіть засуджували його.

Радянський період історії Якутії пов'язаний з широкомасштабним промисловим освоєнням природних багатств, початок якому поклала розробка в 1920-ті роки золотоносних алданських родовищ. У 1930-ті роки почалася експлуатація Північного морського шляху, в гирлі річки Лена побудовано морський порт Тіксі; судноплавні й повітряні траси зв'язали раніше важкодоступні райони республіки. У 1950-ті роки з відкриттям алмазоносних родовищ на заході республіки створено потужну алмазодобувну промислову інфраструктуру.

Республіка Саха (Якутія)

Новий етап в історії Якутії розпочався 27 вересня 1990 року, коли за активної підтримки населення республіки проголошено Декларацію про державний суверенітет. У жовтні 1991 року засновано пост президента республіки. Першим президентом у грудні 1991 року став [ru]. Тоді ж змінено назву республіки на Республіка Саха (Якутія).

Від початку 1990-х років у республіці здійснювався перехід до ринкової економіки в руслі загальноросійських процесів. Внаслідок поділу власності, лібералізації цін, приватизації підприємств відбулися кардинальні зміни в соціально-економічному устрої і виробничих відносинах. Нині розвиток економіки республіки дедалі більше визначається різними формами власності, впливом ринкових регуляторів, упровадженням ринкових механізмів.

На початку 1990-х років ухвалено нормативні акти, що відіграли велику роль у житті республіки:

  • Постанова Ради міністрів РРФСР від 23 жовтня 1990 року № 603 «Про розширення самостійності Якутської-Саха РСР у вирішенні соціально-економічних проблем в умовах переходу до ринкових відносин»;
  • Декларація про державний суверенітет республіки;
  • Конституція Республіки Саха (Якутія);
  • Федеративний договір, економічна угода та Угода щодо розмежування власності;
  • Указ Президента РРФСР № 277 від 11 грудня 1991 року «Про повноваження Якутської-Саха РСР у розпоряджанні природними ресурсами республіки».

Див. також

Примітки

  1. В Якутии нашли самую северную палеолитическую стоянку древних людей [ 8 січня 2020 у Wayback Machine.], 01/09/2018
  2. Очерки дописьменной истории Якутии. Эпоха камня: в 2 томах[недоступне посилання]
  3. Мочанов Ю. А. Кызылсырская среднепалеолитическая (протодюктайская) Культура Северной Азии. Стр. 139 // Древние культуры Монголии и Байкальской Сибири. / Материалы международной научной конференции (Иркутск, 3-7 мая 2011 г.) // Вып. 2. Иркутск: 2011. 576 с. ISBN 987-5-8038-0714-8
  4. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2021.
  5. Питулько В. В. Древнейшие свидетельства расселения человека в Арктике [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
  6. Российские учёные: человек заселил Арктику уже 45 тыс. лет назад[недоступне посилання]
  7. Pitulko V., Yakshina I., Strauss J., Schirrmeister L., Kuznetsova T., Nikolskiy P., Pavlova E. MIS 3 kill-butchery mammoth site on Buor-Khaya Peninsula, Eastern Laptev Sea, Russian Arctic, 2014. [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  8. Vladimir Pitulko, Pavel Nikolskiy. Man the Hunter in the Pleistocene Arctic Siberia [ 23 червня 2019 у Wayback Machine.], 2018
  9. Vladimir Pitulko: the Arctic was and remains an archaeologic enigma [ 13 березня 2020 у Wayback Machine.], 04 July 2016
  10. . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 2 лютого 2021.
  11. Martin Sikora et al. The population history of northeastern Siberia since the Pleistocene [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.], 2018
  12. Мамонт с острова Котельный был убит древними охотниками [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.], 15.11.2019
  13. Elephant and Mammoth Hunting during the Paleolithic: A Review of the Relevant Archaeological, Ethnographic and Ethno-Historical Records [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.], 2018
  14. Питулько В. В., Павлова Е. Ю. Местонахождения Урез-22 и Озеро Никита: новые свидетельства расселения человека в Сибирской Арктике в финальном плейстоцене // Записки ИИМК РАН. — 2014. — № 10 (28 червня). — С. 3—15. з джерела 15 січня 2022. Процитовано 2 лютого 2021.
  15. Mass accumulations of mammoth (mammoth ‘graveyards’) with indications of past human activity in the northern Yana-Indighirka lowland, Arctic Siberia [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.], 2016
  16. Martin Sikora et al. The population history of northeastern Siberia since the Pleistocene [ 5 липня 2021 у Wayback Machine.], 2019
  17. Дорога древних [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.], 06.06.2019
  18. Dansk forsker bag stort DNA-fund: 31.000 år gamle tænder afslører ukendt folkefærd [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.], 6. jun 2019
  19. . Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 2 лютого 2021.
  20. В. В. Питулько, В. И. Хартанович, В. Б. Тимошин, В. Г. Часнык, Е. Ю. Павлова, А. К. Каспаров. Древнейшие антропологические находки высокоширотной Арктики (Жоховская стоянка, Новосибирские острова) [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  21. . Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 19 травня 2022.
  22. Vladimir V. Pitulko, Aleksey K. Kasparov. Archaeological dogs from the Early Holocene Zhokhov site in the Eastern Siberian Arctic [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] // Journal of Archaeological Science: Reports. Volume 13, June 2017, Pages 491—515
  23. Esther J. Lee et al. Ancient DNA Analysis of the Oldest Canid Species from the Siberian Arctic and Genetic Contribution to the Domestic Dog [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.], May 27, 2015
  24. Древние люди высокоширотной Арктики начали вести торговлю девять тысяч лет назад [ 27 листопада 2019 у Wayback Machine.], 21 лютого 2019
  25. Human evolution in Siberia: from frozen bodies to ancient DNA [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.], 2010 Jan 25
  26. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2021.
  27. Василий Иванов, Представители якутского народа на приеме у Русского царя (1676 год) [ 6 лютого 2021 у Wayback Machine.] Новый исторический вестник, 2017 — КиберЛенинка
  28. Антонов Е. П. К вопросу о трудовой мобилизации якутов в годы Первой мировой (1916) и Гражданской (1921) войн // Вестник Бурятского научного центра Сибирского отделения Российской академии наук. — 2019. — № 4 (36). — С. 40.
  29. Пискунов С. . XPOHOC. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 23 грудня 2014.

Посилання

  • «Історія Якутії» на Офіційному вебсервері органів державної влади Республіки Саха (Якутія) [ 3 лютого 2008 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dokladnishe Respublika SahaDoistorichnij i dorosijskij periodiYakuti mislivci Kinec XIX pochatok XX stolittya Lyudina zaselila teritoriyu suchasnoyi Yakutiyi v gliboku davninu Arheologi vstanovili sho davnya lyudina zaselila Yakutiyu vzhe v rannomu paleoliti dzherelo Artefakti proyasniti serednogo paleolitu na pivnichnomu boci ostrova Stolbovij mayut oriyentovnij vik 250 200 tis rokiv Fragment lopatki mamonta zi stoyanki Mungharima I na richci pritoka Vilyuya datuyetsya radiovuglecevim metodom SOAN 6361 vikom gt 41310 rokiv Kvarcitovi virobi starodavnogo i serednogo paleolitu i krem yani ta halcedonovi virobi piznogo paleolitu zi stoyanki Mungharima II mogli buti zmishani cherez shilovi procesi i perevidkladeni u vidkladah stoyanki Mungharima I Za materialami stoyanki vidileno serednopaleolitichnu protodyuktajsku kizilsirsku kulturu Do najvidomishih i dobre vivchenih stoyanok v Yakutiyi nalezhit stoyanka Diring Yuryah diringskoyi kulturi znahidki yakutskih arheologiv pid kerivnictvom Yu O Mochanova roztashovana v serednij techiyi riki Leni Do stoyanok rannogo etapu verhnogo paleolitu vidnosyatsya Ezhanci Ihinye 2 Ust Mil i stoyanka Bunge Tollya 1885 45 tis r na Yani misceznahodzhennya Buor Haya Orto Stan 27 tis r na pivostrovi Buor Haya Na stoyanci Bunge Tollya 1885 BT 1885 Yunigen Creek u dolini Yani viyavili plechovu kistku plejstocenovogo vovka z prizhittyevim poshkodzhennyam vid yakogos znaryaddya mozhlivo spisa Tvarina zhila j dali pislya travmi Radiovuglecevij vik znahidki 47 tis rokiv Piznopaleolitichna Yanska stoyanka Yana RHS datuyetsya vikom 31 6 tis r Obidva lyudskih zrazki Ancient North Siberians ANS z Yanskoyi stoyanki nalezhat do predkovoyi dlya Y hromosomnih gaplogrup Q i R ta mitohondrialnoyi gaplogrupi U2 20 tis rokiv tomu koli Kotelnij buv ne ostrovom a z yednuvavsya z materikom lyudi rozibrali Na ozeri za 40 km vid dilyanki Uriz 22 MKR U22 71 42 pn sh v dolini richki Maksunuoha na pivden vid pivostrova na dilyanci NKL 13 800 13 600 rokiv v rebri mamonta viyavleno fragment kam yanogo instrumentu Vik Uriz 22 mozhna ociniti chasovim intervalom vid 14 900 do 13 900 rokiv Opornij rozriz verhnoplejstocenovih vidkladiv Kolimskoyi nizovini lezhit u krutomu vigini na pravomu berezi Kolimi za 35 43 km nizhche girla Omolona U zrazka Kolima 1 zi stoyanki Duvannij Yar 9769 rokiv do teperishnogo chasu viznacheno i Genofond populyaciyi paleosibirciv z Duvannogo Yaru skladavsya z dvoh komponentiv shidno azijskogo i starodavnogo pivnichnosibirskogo Ancient North Siberians ANS blizkogo do viyavlenogo u predstavnikiv Yanskoyi stoyanki i stoyanki Malta v Pribajkalli Zmishannya shidno azijskoyi i starodavnoyi pivnichnosibirskoyi populyacij prizvelo do viniknennya paleosibirskoyi populyaciyi i predkiv korinnih amerikanciv yaki zgodom zaselili Ameriku 10 000 rokiv tomu prijshla insha grupa lyudej vitisnivshi paleosibirsku Cya grupa znachno bilshe shozha na sogodnishnih kitajciv yaponciv i korejciv Na ostrovi Zhohova lyudi zhili 9 tis rokiv tomu U meshkanciv Zhohovskoyi stoyanki viznacheno i jmovirno viznacheno mitohondrialni gaplogrupi i Voni rozvodili sobak i privozili obsidian z beregiv ozera Chervone na Chukotci Pochinayuchi z seredini I tisyacholittya n e na teritoriyi Yakutiyi z yavilisya predki eveniv i evenkiv Prosuvannyu davnih tungusomovnih mislivciv i olenyariv iz Zabajkallya i Priamur ya na pivnich dala poshtovh poyava u Shidnomu Sibiru plemen tyurkomovnih skotariv Do XIII stolittya tunguski plemena rozselilisya na Serednij Leni Vilyuyi Olekmi Prihid predkiv yakutiv u Lenskij kraj zmusiv yih vidijti na zahid i shid vid Leni Chastina tunguskih rodiv vitisnena do Ohotskogo morya rozselilasya po basejnu Kolimi Indigirki i Yani Zmishavshis iz yukagirami i koryakami voni utvorili novij narod eveniv Najbilshij iz korinnih narodiv respubliki yakij dav yij nazvu yakuti samonazva saha zajmayut dosit svoyeridne stanovishe yake harakterizuyetsya osoblivostyami movi tradicijnoyi kulturi i fizichnogo viglyadu Bilshist naukovciv vvazhaye sho v XII XIV stolittyah yakuti kilkoma hvilyami migruvali z oblasti ozera Bajkal u basejn Leni Aldana i Vilyuya de voni chastkovo asimilyuvali a chastkovo vitisnili evenkiv tungusiv i yukagiriv oduliv yaki zhili tut ranishe Vvazhayetsya sho etnos u period svogo formuvannya pristosovuyetsya do pevnogo landshaftu Z ciyeyi tochki zoru yakuti yak narodnist sformuvalisya v basejni Serednoyi Leni tobto na teritoriyi Centralnoyi Yakutiyi Tut vidbulosya ostatochne formuvannya narodu na osnovi zmishuvannya prijshlih tyurkomovnih plemen z miscevimi paleoazijskimi rodami a takozh iz prijshlimi mongolomovnimi horincyami j tungusami Poshirennya skotarstva vneslo znachni zmini v gospodarske zhittya regionu Predki yakutiv zumili zberegti i rozvinuti konyarsko skotarsku strukturu svogo gospodarstva v ekstremalnih umovah Pivnochi yakutska korova prinesli v region remisniche virobnictvo kovalske yuvelirne goncharne tosho budivnictvo zhitel postijnogo tipu Vzhe do pochatku XVII stolittya yakutski rodi zhili v basejnah Indigirki ta Yani prosunuvshi v arktichni rajoni Yakutiyi kulturu rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi i tabunnogo konyarstva Paralelno jshlo formuvannya osoblivoyi etnografichnoyi grupi pivnichnih yakutiv olenyariv yaki perejnyali vid miscevih tunguskih i yukagirskih plemen sposobi vedennya gospodarstva v umovah tundri i lisotundri U yakutskih perekazah XVII stolittya viznachayetsya epohoyu Tigina i tiginidiv Akademik ru nazivav jogo yakutskim carem Figura Tigina pisav O P Okladnikov u pershomu tomi Istoriyi Yakutiyi mudrogo starcya vladiki i griznogo voyina obrancya samogo yakim uyavlyali jogo odnopleminci vzhe za zhittya zlivalasya na comu tli z velichnimi obrazami epichnih bogatiriv i bozhestv Nareshti j sama zagibel Tigina pov yazana z najbilshim istorichnim perelomom u zhitti yakutiv poyavoyu rosiyan na pivnochi i zmalovana u velichnih risah epichnoyi drami Yakutiya u skladi Rosijskoyi derzhaviYakutsk budivlya oblasnogo pravlinnya i kozactva kinec XIX stolittya Pershimi z rosiyan u Yakutiyu pronikli 1623 roku kozaki ru spustivshis na strugah po richci Leni 1632 roku inshij kozak ru zasnuvav na teritoriyi Yakutiyi pershe rosijske misto Lenskij ostrog nazvane piznishe Yakutskom Cya data vvazhayetsya datoyu vhodzhennya Yakutiyi do skladu Rosijskoyi derzhavi U sichni 1634 roku velikij zagin do 1000 yakutiv oblozhiv Yakutskij ostrog de perebuvali blizko 200 kozakiv ale ostanni vidbili ataki i yakuti nezabarom pripinili napadi ale she dovgo chinili opir abo vidhodili u viddaleni rajoni 1638 roku utvoreno Yakutske voyevodstvo Z diyalnistyu pravoslavnogo duhovenstva pov yazani prosvita narodiv Yakutiyi poyava literaturi nacionalnimi movami pogliblennya procesiv mizhetnichnih vzayemodij dzherelo Rosijski selyani pereselenci poklali pochatok pivnichnomu zemlerobstvu zaluchayuchi do nogo pivnichni narodi dzherelo 1646 roku yakutski vatazhki zvernulisya do voyevodi ru z prohannyam poyihati v Moskvu do carya dlya pokrashennya zhittya v yihnomu regioni Ale cya poyizdka vidbulasya tilki v grudni 1676 roku koli voni nareshti pribuli v Moskvu Delegaciya skladalasya z troh knyazciv Nohto Nikina Mazari Bozekova i Treka Osyurkayeva z yihnimi kashovarami Yih urochisto prijnyav car Fedir Oleksijovich Rezultati buli zagalom pozitivni Okremoyu storinkoyu v istoriyi Yakutiyi ye zaslannya Zaslannya pochalosya she z 1640 h rokiv Na pochatku bilshist zasilali v oranku v sluzhbu v posad Pochinayuchi vid XIX stolittya yakutske zaslannya zdebilshogo staye politichnim Na zaslanni v Yakutiyi pobuvali dekabristi uchasniki polskogo povstannya 1863 roku narodniki social demokrati Imenami bagatoh z nih nazvano vulici mist i selish Yakutiyi U verhiv yah Vilyuya vidbuvav zaslannya M G Chernishevskij jogo imenem nini nazvano selishe v Mirninskomu ulusi 31 zhovtnya 1857 roku do skladu Primorskoyi oblasti z Yakutskoyi oblasti peredano Udskij Ohotskij kraj U 1916 roci Yakutiya unikla ukazu imperatora Mikoli II vid 25 chervnya 1916 roku pro rekviziciyu inorodciv u vici vid 19 do 43 rokiv vklyuchno na tilovi roboti v prifrontovih rajonah pershoyi svitovoyi vijni Na vikonannya cogo ukazu 30 chervnya 1916 roku shtab Irkutskoyi miscevoyi brigadi zazhadav vid yakutskogo povitovogo vijskovogo nachalnika N D Popova nabrati brodyachih i vsih sho meshkayut u Verhoyanskomu Serednokolimskomu Vilyujskomu okrugah Yakutskoyi oblasti u vici vid 19 rokiv do 31 roku Popov povidomiv sho priblizno bude prizvano blizko 20 tisyach inorodciv Yih mali vidpraviti 19 partiyami paroplavami vid 24 lipnya do 24 serpnya ale 17 lipnya 1916 roku yakutskij gubernator povidomiv sho prizov inorodciv Yakutskoyi oblasti na roboti v tilu diyuchoyi armiyi skasovanij Vidmova vid mobilizaciyi yakutiv vidbulasya zavdyaki klopotannyam Lenskogo zolotopromislovogo tovaristva Yakutiya v roki Gromadyanskoyi vijniPislya Zhovtnevoyi revolyuciyi antibilshovicki sili Yakutiyi stvorili Komitet zahistu revolyuciyi sho vistupav na pidtrimku ideyi sklikannya Ustanovchih zboriv 1 lipnya 1918 roku chervonogvardijskij zagin A S Ridzinskogo zajnyav Yakutsk U misti stvorili vikonkom Radi robitnichih deputativ na choli z M K Ammosovim Organi radyanskoyi vladi takozh utvorili v misti Vilyujsku Nyurbinskomu Suntarskomu ta inshih ulusah U listopadi 1918 roku radyansku vladu likviduvali i Yakutiya potrapila pid vladu uryadu Kolchaka Vnaslidok rozgromu bilogvardijskih vijsk u Sibiru naprikinci 1919 na pochatku 1920 v Yakutiyi vidnovleno radyansku vladu U veresni 1921 roku v Yakutiyi spalahnulo antiradyanske povstannya Povstanci zvernulisya po dopomogu do rosijskih emigrantskih kil u Harbini zvidki yim na dopomogu poslali velikij bilogvardijskij zagin U berezni 1922 roku v stvoreno Povstanci oblozhili Yakutsk 27 kvitnya 1922 roku bilshoviki stvorili Yakutsku Avtonomnu Radyansku Socialistichnu Respubliku YaARSR u skladi RRFSR Vlitku povstanciv vibili z centralnih ulusiv Yakutiyi odnak voni chinili opir she blizko roku j lishe v chervni 1923 go Yakutiya povnistyu perejshla pid kontrol radyanskoyi vladi Yakutska ARSRDokladnishe Yakutska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika 1924 roku v Yakutiyi pochalosya povstannya viklikane nevipravdanimi diyami miscevoyi vladi zakrittyam portiv dlya inozemnoyi torgivli obmezhennyam torgivli pereboyami z zavezennyam tovariv z materika konfiskaciyeyu oleniv u privatnih vlasnikiv viluchennyam velikih pasovish pid promislovi novobudovi 1925 roku povstali uklali peremir ya z radyanskoyu vladoyu i sklali zbroyu Odnak 1927 roku pochalosya nove povstannya pid kerivnictvom ru Pislya jogo pridushennya 1928 roku rozstrilyano 128 osib 130 distali rizni tyuremni termini chastina z nih ne buli pov yazani z povstannyam Sered represovanih viznachni predstavniki inteligenciyi yaki nichogo ne znali pro povstannya abo navit zasudzhuvali jogo Radyanskij period istoriyi Yakutiyi pov yazanij z shirokomasshtabnim promislovim osvoyennyam prirodnih bagatstv pochatok yakomu poklala rozrobka v 1920 ti roki zolotonosnih aldanskih rodovish U 1930 ti roki pochalasya ekspluataciya Pivnichnogo morskogo shlyahu v girli richki Lena pobudovano morskij port Tiksi sudnoplavni j povitryani trasi zv yazali ranishe vazhkodostupni rajoni respubliki U 1950 ti roki z vidkrittyam almazonosnih rodovish na zahodi respubliki stvoreno potuzhnu almazodobuvnu promislovu infrastrukturu Respublika Saha Yakutiya Novij etap v istoriyi Yakutiyi rozpochavsya 27 veresnya 1990 roku koli za aktivnoyi pidtrimki naselennya respubliki progolosheno Deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet U zhovtni 1991 roku zasnovano post prezidenta respubliki Pershim prezidentom u grudni 1991 roku stav ru Todi zh zmineno nazvu respubliki na Respublika Saha Yakutiya Vid pochatku 1990 h rokiv u respublici zdijsnyuvavsya perehid do rinkovoyi ekonomiki v rusli zagalnorosijskih procesiv Vnaslidok podilu vlasnosti liberalizaciyi cin privatizaciyi pidpriyemstv vidbulisya kardinalni zmini v socialno ekonomichnomu ustroyi i virobnichih vidnosinah Nini rozvitok ekonomiki respubliki dedali bilshe viznachayetsya riznimi formami vlasnosti vplivom rinkovih regulyatoriv uprovadzhennyam rinkovih mehanizmiv Na pochatku 1990 h rokiv uhvaleno normativni akti sho vidigrali veliku rol u zhitti respubliki Postanova Radi ministriv RRFSR vid 23 zhovtnya 1990 roku 603 Pro rozshirennya samostijnosti Yakutskoyi Saha RSR u virishenni socialno ekonomichnih problem v umovah perehodu do rinkovih vidnosin Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet respubliki Konstituciya Respubliki Saha Yakutiya Federativnij dogovir ekonomichna ugoda ta Ugoda shodo rozmezhuvannya vlasnosti Ukaz Prezidenta RRFSR 277 vid 11 grudnya 1991 roku Pro povnovazhennya Yakutskoyi Saha RSR u rozporyadzhanni prirodnimi resursami respubliki Div takozhIstoriya Sibiru SahalyarPrimitkiV Yakutii nashli samuyu severnuyu paleoliticheskuyu stoyanku drevnih lyudej 8 sichnya 2020 u Wayback Machine 01 09 2018 Ocherki dopismennoj istorii Yakutii Epoha kamnya v 2 tomah nedostupne posilannya Mochanov Yu A Kyzylsyrskaya srednepaleoliticheskaya protodyuktajskaya Kultura Severnoj Azii Str 139 Drevnie kultury Mongolii i Bajkalskoj Sibiri Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Irkutsk 3 7 maya 2011 g Vyp 2 Irkutsk 2011 576 s ISBN 987 5 8038 0714 8 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2021 Pitulko V V Drevnejshie svidetelstva rasseleniya cheloveka v Arktike 11 lipnya 2020 u Wayback Machine Rossijskie uchyonye chelovek zaselil Arktiku uzhe 45 tys let nazad nedostupne posilannya Pitulko V Yakshina I Strauss J Schirrmeister L Kuznetsova T Nikolskiy P Pavlova E MIS 3 kill butchery mammoth site on Buor Khaya Peninsula Eastern Laptev Sea Russian Arctic 2014 1 listopada 2018 u Wayback Machine Vladimir Pitulko Pavel Nikolskiy Man the Hunter in the Pleistocene Arctic Siberia 23 chervnya 2019 u Wayback Machine 2018 Vladimir Pitulko the Arctic was and remains an archaeologic enigma 13 bereznya 2020 u Wayback Machine 04 July 2016 Arhiv originalu za 23 chervnya 2019 Procitovano 2 lyutogo 2021 Martin Sikora et al The population history of northeastern Siberia since the Pleistocene 24 zhovtnya 2018 u Wayback Machine 2018 Mamont s ostrova Kotelnyj byl ubit drevnimi ohotnikami 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine 15 11 2019 Elephant and Mammoth Hunting during the Paleolithic A Review of the Relevant Archaeological Ethnographic and Ethno Historical Records 23 bereznya 2019 u Wayback Machine 2018 Pitulko V V Pavlova E Yu Mestonahozhdeniya Urez 22 i Ozero Nikita novye svidetelstva rasseleniya cheloveka v Sibirskoj Arktike v finalnom plejstocene Zapiski IIMK RAN 2014 10 28 chervnya S 3 15 z dzherela 15 sichnya 2022 Procitovano 2 lyutogo 2021 Mass accumulations of mammoth mammoth graveyards with indications of past human activity in the northern Yana Indighirka lowland Arctic Siberia 30 bereznya 2019 u Wayback Machine 2016 Martin Sikora et al The population history of northeastern Siberia since the Pleistocene 5 lipnya 2021 u Wayback Machine 2019 Doroga drevnih 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine 06 06 2019 Dansk forsker bag stort DNA fund 31 000 ar gamle taender afslorer ukendt folkefaerd 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine 6 jun 2019 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 2 lyutogo 2021 V V Pitulko V I Hartanovich V B Timoshin V G Chasnyk E Yu Pavlova A K Kasparov Drevnejshie antropologicheskie nahodki vysokoshirotnoj Arktiki Zhohovskaya stoyanka Novosibirskie ostrova 31 serpnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 19 travnya 2022 Vladimir V Pitulko Aleksey K Kasparov Archaeological dogs from the Early Holocene Zhokhov site in the Eastern Siberian Arctic 1 lipnya 2020 u Wayback Machine Journal of Archaeological Science Reports Volume 13 June 2017 Pages 491 515 Esther J Lee et al Ancient DNA Analysis of the Oldest Canid Species from the Siberian Arctic and Genetic Contribution to the Domestic Dog 9 bereznya 2022 u Wayback Machine May 27 2015 Drevnie lyudi vysokoshirotnoj Arktiki nachali vesti torgovlyu devyat tysyach let nazad 27 listopada 2019 u Wayback Machine 21 lyutogo 2019 Human evolution in Siberia from frozen bodies to ancient DNA 3 serpnya 2018 u Wayback Machine 2010 Jan 25 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2021 Vasilij Ivanov Predstaviteli yakutskogo naroda na prieme u Russkogo carya 1676 god 6 lyutogo 2021 u Wayback Machine Novyj istoricheskij vestnik 2017 KiberLeninka Antonov E P K voprosu o trudovoj mobilizacii yakutov v gody Pervoj mirovoj 1916 i Grazhdanskoj 1921 vojn Vestnik Buryatskogo nauchnogo centra Sibirskogo otdeleniya Rossijskoj akademii nauk 2019 4 36 S 40 Piskunov S XPOHOC Arhiv originalu za 17 bereznya 2015 Procitovano 23 grudnya 2014 Posilannya Istoriya Yakutiyi na Oficijnomu vebserveri organiv derzhavnoyi vladi Respubliki Saha Yakutiya 3 lyutogo 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ