Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радя́нське вто́ргнення в Азербайджа́н, також радя́нська окупа́ція Азербайджа́ну (азерб. Azərbaycanın Sovet işğalı) або Квітне́вий переворо́т (азерб. Aprel çevrilişi), — військова кампанія, проведена 11-ю армією Радянської Росії в квітні 1920 року з метою встановлення радянського уряду в Азербайджанській Демократичній Республіці. Вторгнення співпало з антиурядовим повстанням, яке влаштували місцеві азербайджанські більшовики в столиці Баку. Вторгнення призвело до розпаду Азербайджанської Демократичної Республіки та створення Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки.
| Радянське вторгнення в Азербайджан | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Військові окупації Радянським Союзом Вірмено-азербайджанська війна (1918—1920) | |||||||
 Червона армія в Баку, травень 1920 року | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Азербайджанська Демократична Республіка |  РСФРР Азербайджанські більшовики | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Мамед Гаджинський Самедбек Мехмандаров | Михайло Тухачевський Михайло Левандовський Михайло Єфремов Газанфар Мусабеков Наріман Наріманов Чингіз Ільдирим | ||||||
| Військові сили | |||||||
| понад 30 тис. чоловік багнетів та шабель | не більше 1500 чоловік | ||||||
| Втрати | |||||||
| 40 чоловік загинуло, близько 100 поранених | 70 чоловік загинуло, близько 300 поранених | ||||||
Передумови
На початку січня 1920 року з Москви надійшло повідомлення про те, що всі національні організації мають бути ліквідовані і вступити до комуністичної партії відповідно до регіону, де вони розташовані. Новостворена Комуністична партія включатиме всі національності Азербайджану, не розділяючи їх на мусульман чи турків, як це було з «Хімматом», який тепер потрібно було припинити. Нова організація отримала назву Комуністична партія Азербайджану (AzCP). Незважаючи на те, що «Хіммат» був розпущений, члени цієї партії не протестували, оскільки на Установчому з’їзді AzCP більшість учасників були мусульманами. Отже, «Хіммат» мав стільки ж представників, скільки і Комуністична партія Росії – 30, ще 30 належали до «Адалату», а ще 60 належали іншим комуністичним осередкам, які також були переважно Гімматами.
Все почалося з першої ноти на початку січня 1920 року від наркома закордонних справ радянської Росії Георгія Чичеріна до прем'єр-міністра Фаталі хана Хойського. У цій записці Чичерін вимагав створити союз проти Денікіна, який був провідним генералом білого руху. Це було зроблено для того, щоб втягнути Азербайджанську Демократичну Республіку у вичерпну громадянську війну, яка потребувала б величезних зусиль у рівноправній боротьбі. Верховний суд союзників відреагував на радянський тиск і вирішив направити Азербайджану військову допомогу. Фаталі-хан Хойський, який вважав, що союзники прийдуть вчасно, відмовився від першої вимоги Чичеріна.
У своїй другій ноті до Хойського Чичерін звинуватив азербайджанський уряд у тому, що він не приєднався до російської армії проти свого ворога. Він також повторив свої вимоги, які знову не були задоволені Хойським. Натомість у своїй відповіді на початку лютого Хойський наполягав на визнанні Азербайджану суверенною та незалежною країною, перш ніж вони переходять до подальших дискусій. Чичерін у своїй наступній записці зазначив, що визнання Азербайджану незалежною країною не має переваг, і що Рада сприймає вимоги і нотатки Хойського як відмову від його пропозицій.
Тим часом в AzCP спостерігали зростання кількості послідовників цієї ідеології. Наприкінці квітня 1920 року кількість членів сягнула 4000 осіб. Люди в основному виступали за те, як Азербайджан повинен був капітулювати перед Радянською Росією, оскільки це був єдиний спосіб врятувати республіку. Одним із найвидатніших послідовників цієї ідеї був тогочасний міністр внутрішніх справ Мамед Хасан Гаджинскі. Навіть після того, як Гажинський був переведений на іншу, менш центральну посаду в кабінеті міністрів, він продовжував свою проросійську економічно спрямовану діяльність, таку як продаж нафти совітам.
23 березня 1920 року вірмени почали протестувати в Карабаху за підтримки Єревана. Уряд Азербайджану відреагував, направивши більшу частину своєї армії в цей регіон і залишивши Баку та Північний регіони без захисту. Тим часом російські війська – одинадцята більшовицька армія – завойовували Північний Кавказ, включаючи Дагестан, і наближалися до кордонів Азербайджану.
На початку 1920 року Радянська Росія вкрай потребувала поставок нафти з Баку. 17 березня 1920 року Володимир Ленін надіслав до Реввійськоради на Кавказькому фронті такий телеграф:
Узяти Баку нам вкрай, вкрай необхідно. Всі зусилля спрямуйте на це, причому обов’язково у заявах бути суто дипломатичними й упевнитись максимально у підготовці твердої місцевої Радянської влади. Те саме стосується й Грузії, хоча до неї ставитись раджу ще більш обережно.
Після цього він призначив Серебровського взяти під контроль Бакинську нафту. Серго Орджонікідзе та його заступник Сергій Кіров змушені були вчинити військові дії, спрямовані на завоювання території під спецорганом Кавказького бюро. Розгублений, Хойський 15 квітня надіслав Чичеріну ноту з вимогою пояснити, чому більшовицькі війська наближаються до кордонів Азербайджану. Однак від Чичеріна відповіді не було.
Змінювалася і політична ситуація в країні. Члени меншовицького «Хіммата» по черзі вступали до комуністичної партії. Партія Іттіхад також втрачала своїх членів через AzCP. Уряд Усубакова, який втратив підтримку Іттіхаду через переміщення членів КП, пішов у відставку 1 квітня. Гажинський вирішив скористатися цією ситуацією і сформувати новий кабінет. Гаджинський безперервно вів переговори з Халілом-пашою, який бачив у першому другом Туреччини. Разом з AzCP вони розробили проект резолюції, в якій зазначалося, що вторгнення Червоної армії немає, оскільки Комуністична партія Туреччини і AzCP збираються організувати внутрішній переворот уряду. Їм навіть вдалося отримати підтвердження від одинадцятої армії, що остання не збирається втручатися в країну протягом 24 годин.
У ніч з 22 на 23 березня, під час святкування Новруза, вірменські збройні загони несподівано напали на азербайджанські гарнізони у Шуші, Аскерані й Ханкенді, намагаючись захопити азербайджанські війська зненацька.
З телеграми міністра закордонних справ АДР Ф. Хойського дипломатичному представнику Азербайджану у Вірменії Т. Макинському від 24 березня 1920 року:
 | Вночі 22 березня у всьому Карабаху спалахнуло повстання вірменів. Одночасно здійснені напади збройних вірменських сил на наші військові частини в Шуші, Ханкенді, Аскерані, та інших місцях. Напади поки відбито, втрат з боку вірменів більше. Усюди тривають бої, всіх необхідних заходів вжито. |  |
Азербайджанський уряд перекинув основну частину збройних сил країни до Карабаху для придушення заколоту. Побачивши, що північні кордони Азербайджану практично незахищені, більшовики скористались із цієї можливості для встановлення радянської влади у країні.
У січні 1920 року командувачем Кавказьким фронтом було призначено М. М. Тухачевського, який прибув до Порту-Петровська разом із членом Реввоєнради Серго Орджонікідзе. У ніч на 21 квітня Тухачевський видав директиву командуванню 11-ї армії та про наступ на Баку:
| | Головні сили Азербайджану зайняті на західному кордоні своєї держави. В районі ст. Ялама — Баку, за даними розвідки, є лише незначні азербайджанські сили. У розвиток отриманих мною директив наказую: 1. Командарму 11-ї армії 27 квітня цього року перейти кордон Азербайджану та стрімким наступом оволодіти територією Бакинської губернії. Операцію Ялама — Баку завершити у 5-денний термін. Вислати кавалерійські загони для захоплення Закавказької залізниці в районі Кюрдамір. 2. Комфлоту до моменту підходу частин 11-ї армії до Апшеронського півострова здійснити в районі ст. Алят десант невеликого загону, який має бути виділений розпорядженням командарма 11-ї армії. Швидким нальотом оволодіти в Баку усім наливним флотом, не допустити псування нафтових промислів. | |
Розстановка сил
РСЧА
-
- 11-а армія
- 20-а стрілецька дивізія
- 28-а стрілецька дивізія
- 32-а стрілецька дивізія
- 2-й кінний корпус
- 11-а армія
Хронологія
Хід операції
Відповідно до російського автора , «вторгнення радянських військ до Азербайджану відбувалось за стандартним більшовицьким сценарієм: місцевий ревком підбурює справжнє чи «віртуальне» повстання робітників й одразу ж звертається за допомогою до Червоної Армії. За цією схемою діяли понад 50 років — вторгнення 1956 року до Угорщини, у 1968 році — до Чехословаччини тощо».
28 квітня Бакинський ревком звернувся за допомогою до Раднаркому РРФСР. Однак ще за день до звернення за допомогою, 11-а армія у складі 26-ї, 28-ї, 32-ї стрілецьких дивізій та 2-го кінного корпусу (загалом понад 30 тис. чоловік) вторглась на територію Азербайджану . Передбачалось завдати неочікуваного удару силами 11-ї армії вздовж залізниці Порт-Петровськ — Баку, кавалерії наступати на Шемаху, Кюрдамір й відрізати шляхи відходу супротивнику. Волзько-Каспійська флотилія мала прикривати сухопутні війська з моря й висадити десант в районі станції Алят, на південь від Баку. Однак долю операції вирішили бронепоїзди.
27 квітня 4 радянських бронепоїзди під командуванням М. Г. Єфремова, на яких разом із червоноармійцями знаходились керівники компартії Азербайджану, перетнули кордон поблизу річки . При підході до станції Ялама відбулось зіткнення з мусаватистами, що пустили назустріч бронепоїздам паротяг-брандер, який був розбитий та скинутий з колій, а на самій станції трофеями червоних стали гаубична батарея і 500 полонених. В районі станції Худат проти них висунулись два мусаватистських бронепоїзди, але після короткої артилерійської дуелі вони відступили, а на станції червоним дістались п’ять артилерійських батарей . Основні частини азербайджанських військ знаходились на західному фронті. У терміновій телеграмі воєнного міністра Мехмандарова, яку було відправлено 27 квітня на західний фронт, повідомлялось: "Більшовики напали на станцію Ялама, просуваються далі, зайняли Худат, становище критичне. Наказую сьогодні ж вислати до Кизилбуруна з Казаха та з Гянджі по одному батальйону, за можливістю кожен силою не менше 500 багнетів" .
Однак ситуація розвивалась стрімко. Того ж дня азербайджанські більшовики й робітники організували збройне повстання, захопили стратегічні об’єкти у столиці, висунувши парламенту ультиматум про здачу влади. Парламент прийняв постанову про передачу влади Азербайджанському революційному комітету й у ніч на 28 квітня був розпущений. Вся повнота влади перейшла до Азревкому, який проголосив Азербайджанську Радянську Соціалістичну Республіку. Вранці 28 квітня бронепоїзди увійшли до Баку. Слідом за ними рухались частини 11-ї армії, які увійшли до столиці Азербайджану 29 квітня, а наступного дня до міста прибули Левандовський, Орджонікідзе та Кіров . 1 травня кораблі Волзько-Каспійської військової флотилії увійшли до Баку . У телеграмі В.І. Леніну від 4 травня Орджонікідзе й Кіров так змальовували ситуацію:
| | 26 квітня наші війська перетнули кордон Азербайджану, знаючи, що Комітет азербайджанських комуністів опівночі на 28 квітня зажадав від уряду передати владу комітету комуністів. (Наші бронепоїзди у цей час були в ). Після короткої наради уряд передав владу комуністам, що утворили Азербайджанський та Бакинський ревкоми, які складались виключно з мусульман. Було проголошено незалежну Соціалістичну Радянську Азербайджанську Республіку. Першим актом Ревкому було звернення до Радянської Росії за збройною допомогою й пропозицією воєнного союзу. Війська наші йшли без усілякого опору. Після передачі влади комуністам через дві години наші бронепоїзди були у Баку, маючи з собою батальйон піхоти. Наступного дня прибула наша кавалерія і штаб армії. Війська Азербайджану цілком перейшли на наш бік. Досить активну роль на користь революції в Баку відіграли турецькі аскери й офіцери, загін яких завадив уряду втекти з Баку. Ентузіазм населення, особливо мусульман й робітників, неможливо змалювати, можна порівняти лише із Жовтневим у Петербурзі з тією різницею, що тут не було ніяких сутичок. Усюди повний порядок . | |
Завершення радянизації Азербайджану
Дізнавшись про події у Баку 28 квітня Гянджинський окружний комітет АКП(б) організував губернський ревком на чолі з Ф.Алієвим, пред’явивши губернатору ультиматум про здачу влади, після чого ввечері наступного дня губернатор Ібрагім-ага Векілов підписав акт про здачу влади Ревкому у всій Гянджинській губернії . 2-й кінний корпус просуванням на Кусари, Кубу, Шемаху, Кюрдамір забезпечував операцію із заходу й відрізав мусаватським військам шляхи відходу на Гянджу . 3 травня десант військових моряків увійшов до Ленкорані, а наступного дня до Астари . 5 травня частини 11-ї армії, зайнявши , Пойлі, вийшли до . 7 травня 7-а кавалерійська дивізія оволоділа станцією Євлах, а 11 травня зайняла місто . За 10—15 днів радянська влада була встановлена на всій території Азербайджану.
Підсумки
У 1-й половині травня було захоплено майже всю територію Азербайджану.
Упродовж Бакинської операції загинуло близько 40 червоноармійців і 70 солдат армії Азербайджану. Близько 600 солдат АДР взято у полон.
Така стрімка поразка АДР (мала найсильнішу армію у Закавказзі) пояснювалась тим, що майже вся 40 000 армія була перекинута до Карабаху для наступу на Зангезур. 30 000 11-ї армії протистояло лише 1000 солдат і 500 жандармів АДР.
Див. також
Примітки
- Ратгаузер Я. (1928). Борьба за советский Азербайджан. К истории Апрельского переворота. Баку.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|страницы=() - Azerbaijan. International Encyclopedia of the First World War.
- Russian Civil War. Encyclopædia Britannica.
- Republic of Azerbaijan, pre-USSR (1918-1920). Dead Country Stamps and Banknotes.
- Anton Ivanovich Denikin. Encyclopædia Britannica.
- Chronology of Major Events (1918–1920). Azerbaijan International.
- Historical Overview. Communist Crimes.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2011.
- Азербайджанська Демократична Республіка (1918―1920). Армія. (Документи й матеріали). — Баку, 1998, с. 266
- In an attempt to combat the Armenian uprising in Nagorno-Karabakh, Azerbaijan shifted the bulk of its military forces to the mountainous region in late March 1920, where it fought numerous engagements and laid waste eventually to the Armenian stronghold of Shusha. Seeing a virtually undefended border before them, the Bolsheviks seized the opportunity to gain a foothold in Azerbaijan. The Eleventh Red Army entered Baku unopposed on 27 April, and Azerbaijan became the first Soviet Socialist Republic (SSR) of Transcaucasia the next day. Michael P. Croissant. The Armenia-Azerbaijan Conflict: Causes and Implications. (англ.)
- [1]
- Гасанли Дж.П., История дипломатии Азербайджанской Республики: Внешняя политика Азербайджанской Демократической Республики (1918—1920), 2010, , 978-5-02-037268-9
- Бакинська операція 1920. ВРЕ. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 23 квітня 2011.
- Каспійська військова флотилія. ВРЕ. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 23 квітня 2011.
- "Грузію легше завоювати, ніж Вірменію". Журнал «Власть». 6 червня 2005. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 23 квітня 2011.
- [url=http://history.az/pdf.php?item_id=20100105063755950&ext=pdf [ 25 лютого 2012 у Wayback Machine.]]
- [2]
- [3]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radya nske vto rgnennya v Azerbajdzha n takozh radya nska okupa ciya Azerbajdzha nu azerb Azerbaycanin Sovet isgali abo Kvitne vij perevoro t azerb Aprel cevrilisi vijskova kampaniya provedena 11 yu armiyeyu Radyanskoyi Rosiyi v kvitni 1920 roku z metoyu vstanovlennya radyanskogo uryadu v Azerbajdzhanskij Demokratichnij Respublici Vtorgnennya spivpalo z antiuryadovim povstannyam yake vlashtuvali miscevi azerbajdzhanski bilshoviki v stolici Baku Vtorgnennya prizvelo do rozpadu Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki ta stvorennya Azerbajdzhanskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Radyanske vtorgnennya v AzerbajdzhanVijskovi okupaciyi Radyanskim Soyuzom Virmeno azerbajdzhanska vijna 1918 1920 Chervona armiya v Baku traven 1920 roku Chervona armiya v Baku traven 1920 rokuData 27 kvitnya 11 travnya 1920Misce Pivdennij KavkazRezultat Povalennya uryadu ADR Stvorennya Azerbajdzhanskoyi RSRStoroniAzerbajdzhanska Demokratichna Respublika RSFRR Azerbajdzhanski bilshovikiKomanduvachiMamed Gadzhinskij Samedbek Mehmandarov Mihajlo Tuhachevskij Mihajlo Levandovskij Mihajlo Yefremov Gazanfar Musabekov Nariman Narimanov Chingiz IldirimVijskovi siliponad 30 tis cholovik bagnetiv ta shabel ne bilshe 1500 cholovikVtrati40 cholovik zaginulo blizko 100 poranenih 70 cholovik zaginulo blizko 300 poranenihZapit Radyanska okupaciya Azerbajdzhanu perenapravlyaye syudi div takozh Kavkazkij teatr voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijni PeredumoviSergij Kirov Anastas Mikoyan Sergo Ordzhonikidze ta Mihajlo Levandovskij sered chervonoarmijciv u Baku Na pochatku sichnya 1920 roku z Moskvi nadijshlo povidomlennya pro te sho vsi nacionalni organizaciyi mayut buti likvidovani i vstupiti do komunistichnoyi partiyi vidpovidno do regionu de voni roztashovani Novostvorena Komunistichna partiya vklyuchatime vsi nacionalnosti Azerbajdzhanu ne rozdilyayuchi yih na musulman chi turkiv yak ce bulo z Himmatom yakij teper potribno bulo pripiniti Nova organizaciya otrimala nazvu Komunistichna partiya Azerbajdzhanu AzCP Nezvazhayuchi na te sho Himmat buv rozpushenij chleni ciyeyi partiyi ne protestuvali oskilki na Ustanovchomu z yizdi AzCP bilshist uchasnikiv buli musulmanami Otzhe Himmat mav stilki zh predstavnikiv skilki i Komunistichna partiya Rosiyi 30 she 30 nalezhali do Adalatu a she 60 nalezhali inshim komunistichnim oseredkam yaki takozh buli perevazhno Gimmatami Vse pochalosya z pershoyi noti na pochatku sichnya 1920 roku vid narkoma zakordonnih sprav radyanskoyi Rosiyi Georgiya Chicherina do prem yer ministra Fatali hana Hojskogo U cij zapisci Chicherin vimagav stvoriti soyuz proti Denikina yakij buv providnim generalom bilogo ruhu Ce bulo zrobleno dlya togo shob vtyagnuti Azerbajdzhansku Demokratichnu Respubliku u vicherpnu gromadyansku vijnu yaka potrebuvala b velicheznih zusil u rivnopravnij borotbi Verhovnij sud soyuznikiv vidreaguvav na radyanskij tisk i virishiv napraviti Azerbajdzhanu vijskovu dopomogu Fatali han Hojskij yakij vvazhav sho soyuzniki prijdut vchasno vidmovivsya vid pershoyi vimogi Chicherina U svoyij drugij noti do Hojskogo Chicherin zvinuvativ azerbajdzhanskij uryad u tomu sho vin ne priyednavsya do rosijskoyi armiyi proti svogo voroga Vin takozh povtoriv svoyi vimogi yaki znovu ne buli zadovoleni Hojskim Natomist u svoyij vidpovidi na pochatku lyutogo Hojskij napolyagav na viznanni Azerbajdzhanu suverennoyu ta nezalezhnoyu krayinoyu persh nizh voni perehodyat do podalshih diskusij Chicherin u svoyij nastupnij zapisci zaznachiv sho viznannya Azerbajdzhanu nezalezhnoyu krayinoyu ne maye perevag i sho Rada sprijmaye vimogi i notatki Hojskogo yak vidmovu vid jogo propozicij Tim chasom v AzCP sposterigali zrostannya kilkosti poslidovnikiv ciyeyi ideologiyi Naprikinci kvitnya 1920 roku kilkist chleniv syagnula 4000 osib Lyudi v osnovnomu vistupali za te yak Azerbajdzhan povinen buv kapitulyuvati pered Radyanskoyu Rosiyeyu oskilki ce buv yedinij sposib vryatuvati respubliku Odnim iz najvidatnishih poslidovnikiv ciyeyi ideyi buv togochasnij ministr vnutrishnih sprav Mamed Hasan Gadzhinski Navit pislya togo yak Gazhinskij buv perevedenij na inshu mensh centralnu posadu v kabineti ministriv vin prodovzhuvav svoyu prorosijsku ekonomichno spryamovanu diyalnist taku yak prodazh nafti sovitam 23 bereznya 1920 roku virmeni pochali protestuvati v Karabahu za pidtrimki Yerevana Uryad Azerbajdzhanu vidreaguvav napravivshi bilshu chastinu svoyeyi armiyi v cej region i zalishivshi Baku ta Pivnichnij regioni bez zahistu Tim chasom rosijski vijska odinadcyata bilshovicka armiya zavojovuvali Pivnichnij Kavkaz vklyuchayuchi Dagestan i nablizhalisya do kordoniv Azerbajdzhanu Na pochatku 1920 roku Radyanska Rosiya vkraj potrebuvala postavok nafti z Baku 17 bereznya 1920 roku Volodimir Lenin nadislav do Revvijskoradi na Kavkazkomu fronti takij telegraf Uzyati Baku nam vkraj vkraj neobhidno Vsi zusillya spryamujte na ce prichomu obov yazkovo u zayavah buti suto diplomatichnimi j upevnitis maksimalno u pidgotovci tverdoyi miscevoyi Radyanskoyi vladi Te same stosuyetsya j Gruziyi hocha do neyi stavitis radzhu she bilsh oberezhno Pislya cogo vin priznachiv Serebrovskogo vzyati pid kontrol Bakinsku naftu Sergo Ordzhonikidze ta jogo zastupnik Sergij Kirov zmusheni buli vchiniti vijskovi diyi spryamovani na zavoyuvannya teritoriyi pid specorganom Kavkazkogo byuro Rozgublenij Hojskij 15 kvitnya nadislav Chicherinu notu z vimogoyu poyasniti chomu bilshovicki vijska nablizhayutsya do kordoniv Azerbajdzhanu Odnak vid Chicherina vidpovidi ne bulo Zminyuvalasya i politichna situaciya v krayini Chleni menshovickogo Himmata po cherzi vstupali do komunistichnoyi partiyi Partiya Ittihad takozh vtrachala svoyih chleniv cherez AzCP Uryad Usubakova yakij vtrativ pidtrimku Ittihadu cherez peremishennya chleniv KP pishov u vidstavku 1 kvitnya Gazhinskij virishiv skoristatisya ciyeyu situaciyeyu i sformuvati novij kabinet Gadzhinskij bezperervno viv peregovori z Halilom pashoyu yakij bachiv u pershomu drugom Turechchini Razom z AzCP voni rozrobili proekt rezolyuciyi v yakij zaznachalosya sho vtorgnennya Chervonoyi armiyi nemaye oskilki Komunistichna partiya Turechchini i AzCP zbirayutsya organizuvati vnutrishnij perevorot uryadu Yim navit vdalosya otrimati pidtverdzhennya vid odinadcyatoyi armiyi sho ostannya ne zbirayetsya vtruchatisya v krayinu protyagom 24 godin U nich z 22 na 23 bereznya pid chas svyatkuvannya Novruza virmenski zbrojni zagoni nespodivano napali na azerbajdzhanski garnizoni u Shushi Askerani j Hankendi namagayuchis zahopiti azerbajdzhanski vijska znenacka Z telegrami ministra zakordonnih sprav ADR F Hojskogo diplomatichnomu predstavniku Azerbajdzhanu u Virmeniyi T Makinskomu vid 24 bereznya 1920 roku Vnochi 22 bereznya u vsomu Karabahu spalahnulo povstannya virmeniv Odnochasno zdijsneni napadi zbrojnih virmenskih sil na nashi vijskovi chastini v Shushi Hankendi Askerani ta inshih miscyah Napadi poki vidbito vtrat z boku virmeniv bilshe Usyudi trivayut boyi vsih neobhidnih zahodiv vzhito Azerbajdzhanskij uryad perekinuv osnovnu chastinu zbrojnih sil krayini do Karabahu dlya pridushennya zakolotu Pobachivshi sho pivnichni kordoni Azerbajdzhanu praktichno nezahisheni bilshoviki skoristalis iz ciyeyi mozhlivosti dlya vstanovlennya radyanskoyi vladi u krayini U sichni 1920 roku komanduvachem Kavkazkim frontom bulo priznacheno M M Tuhachevskogo yakij pribuv do Portu Petrovska razom iz chlenom Revvoyenradi Sergo Ordzhonikidze U nich na 21 kvitnya Tuhachevskij vidav direktivu komanduvannyu 11 yi armiyi ta pro nastup na Baku Golovni sili Azerbajdzhanu zajnyati na zahidnomu kordoni svoyeyi derzhavi V rajoni st Yalama Baku za danimi rozvidki ye lishe neznachni azerbajdzhanski sili U rozvitok otrimanih mnoyu direktiv nakazuyu 1 Komandarmu 11 yi armiyi 27 kvitnya cogo roku perejti kordon Azerbajdzhanu ta strimkim nastupom ovoloditi teritoriyeyu Bakinskoyi guberniyi Operaciyu Yalama Baku zavershiti u 5 dennij termin Vislati kavalerijski zagoni dlya zahoplennya Zakavkazkoyi zaliznici v rajoni Kyurdamir 2 Komflotu do momentu pidhodu chastin 11 yi armiyi do Apsheronskogo pivostrova zdijsniti v rajoni st Alyat desant nevelikogo zagonu yakij maye buti vidilenij rozporyadzhennyam komandarma 11 yi armiyi Shvidkim nalotom ovoloditi v Baku usim nalivnim flotom ne dopustiti psuvannya naftovih promisliv Rozstanovka silParad v Azerbajdzhanskij Demokratichnij Respublici 1919 r RSChA 11 a armiya 20 a strilecka diviziya 28 a strilecka diviziya 32 a strilecka diviziya 2 j kinnij korpusHronologiyaHid operaciyi Vidpovidno do rosijskogo avtora vtorgnennya radyanskih vijsk do Azerbajdzhanu vidbuvalos za standartnim bilshovickim scenariyem miscevij revkom pidburyuye spravzhnye chi virtualne povstannya robitnikiv j odrazu zh zvertayetsya za dopomogoyu do Chervonoyi Armiyi Za ciyeyu shemoyu diyali ponad 50 rokiv vtorgnennya 1956 roku do Ugorshini u 1968 roci do Chehoslovachchini tosho 28 kvitnya Bakinskij revkom zvernuvsya za dopomogoyu do Radnarkomu RRFSR Odnak she za den do zvernennya za dopomogoyu 11 a armiya u skladi 26 yi 28 yi 32 yi strileckih divizij ta 2 go kinnogo korpusu zagalom ponad 30 tis cholovik vtorglas na teritoriyu Azerbajdzhanu Peredbachalos zavdati neochikuvanogo udaru silami 11 yi armiyi vzdovzh zaliznici Port Petrovsk Baku kavaleriyi nastupati na Shemahu Kyurdamir j vidrizati shlyahi vidhodu suprotivniku Volzko Kaspijska flotiliya mala prikrivati suhoputni vijska z morya j visaditi desant v rajoni stanciyi Alyat na pivden vid Baku Odnak dolyu operaciyi virishili bronepoyizdi Baku Bijci Chervonoyi Armiyi vstupayut do mista 1920 27 kvitnya 4 radyanskih bronepoyizdi pid komanduvannyam M G Yefremova na yakih razom iz chervonoarmijcyami znahodilis kerivniki kompartiyi Azerbajdzhanu peretnuli kordon poblizu richki Pri pidhodi do stanciyi Yalama vidbulos zitknennya z musavatistami sho pustili nazustrich bronepoyizdam parotyag brander yakij buv rozbitij ta skinutij z kolij a na samij stanciyi trofeyami chervonih stali gaubichna batareya i 500 polonenih V rajoni stanciyi Hudat proti nih visunulis dva musavatistskih bronepoyizdi ale pislya korotkoyi artilerijskoyi dueli voni vidstupili a na stanciyi chervonim distalis p yat artilerijskih batarej Osnovni chastini azerbajdzhanskih vijsk znahodilis na zahidnomu fronti U terminovij telegrami voyennogo ministra Mehmandarova yaku bulo vidpravleno 27 kvitnya na zahidnij front povidomlyalos Bilshoviki napali na stanciyu Yalama prosuvayutsya dali zajnyali Hudat stanovishe kritichne Nakazuyu sogodni zh vislati do Kizilburuna z Kazaha ta z Gyandzhi po odnomu bataljonu za mozhlivistyu kozhen siloyu ne menshe 500 bagnetiv Odnak situaciya rozvivalas strimko Togo zh dnya azerbajdzhanski bilshoviki j robitniki organizuvali zbrojne povstannya zahopili strategichni ob yekti u stolici visunuvshi parlamentu ultimatum pro zdachu vladi Parlament prijnyav postanovu pro peredachu vladi Azerbajdzhanskomu revolyucijnomu komitetu j u nich na 28 kvitnya buv rozpushenij Vsya povnota vladi perejshla do Azrevkomu yakij progolosiv Azerbajdzhansku Radyansku Socialistichnu Respubliku Vranci 28 kvitnya bronepoyizdi uvijshli do Baku Slidom za nimi ruhalis chastini 11 yi armiyi yaki uvijshli do stolici Azerbajdzhanu 29 kvitnya a nastupnogo dnya do mista pribuli Levandovskij Ordzhonikidze ta Kirov 1 travnya korabli Volzko Kaspijskoyi vijskovoyi flotiliyi uvijshli do Baku U telegrami V I Leninu vid 4 travnya Ordzhonikidze j Kirov tak zmalovuvali situaciyu 26 kvitnya nashi vijska peretnuli kordon Azerbajdzhanu znayuchi sho Komitet azerbajdzhanskih komunistiv opivnochi na 28 kvitnya zazhadav vid uryadu peredati vladu komitetu komunistiv Nashi bronepoyizdi u cej chas buli v Pislya korotkoyi naradi uryad peredav vladu komunistam sho utvorili Azerbajdzhanskij ta Bakinskij revkomi yaki skladalis viklyuchno z musulman Bulo progolosheno nezalezhnu Socialistichnu Radyansku Azerbajdzhansku Respubliku Pershim aktom Revkomu bulo zvernennya do Radyanskoyi Rosiyi za zbrojnoyu dopomogoyu j propoziciyeyu voyennogo soyuzu Vijska nashi jshli bez usilyakogo oporu Pislya peredachi vladi komunistam cherez dvi godini nashi bronepoyizdi buli u Baku mayuchi z soboyu bataljon pihoti Nastupnogo dnya pribula nasha kavaleriya i shtab armiyi Vijska Azerbajdzhanu cilkom perejshli na nash bik Dosit aktivnu rol na korist revolyuciyi v Baku vidigrali turecki askeri j oficeri zagin yakih zavadiv uryadu vtekti z Baku Entuziazm naselennya osoblivo musulman j robitnikiv nemozhlivo zmalyuvati mozhna porivnyati lishe iz Zhovtnevim u Peterburzi z tiyeyu rizniceyu sho tut ne bulo niyakih sutichok Usyudi povnij poryadok Zavershennya radyanizaciyi Azerbajdzhanu Diznavshis pro podiyi u Baku 28 kvitnya Gyandzhinskij okruzhnij komitet AKP b organizuvav gubernskij revkom na choli z F Aliyevim pred yavivshi gubernatoru ultimatum pro zdachu vladi pislya chogo vvecheri nastupnogo dnya gubernator Ibragim aga Vekilov pidpisav akt pro zdachu vladi Revkomu u vsij Gyandzhinskij guberniyi 2 j kinnij korpus prosuvannyam na Kusari Kubu Shemahu Kyurdamir zabezpechuvav operaciyu iz zahodu j vidrizav musavatskim vijskam shlyahi vidhodu na Gyandzhu 3 travnya desant vijskovih moryakiv uvijshov do Lenkorani a nastupnogo dnya do Astari 5 travnya chastini 11 yi armiyi zajnyavshi Pojli vijshli do 7 travnya 7 a kavalerijska diviziya ovolodila stanciyeyu Yevlah a 11 travnya zajnyala misto Za 10 15 dniv radyanska vlada bula vstanovlena na vsij teritoriyi Azerbajdzhanu PidsumkiU 1 j polovini travnya bulo zahopleno majzhe vsyu teritoriyu Azerbajdzhanu Uprodovzh Bakinskoyi operaciyi zaginulo blizko 40 chervonoarmijciv i 70 soldat armiyi Azerbajdzhanu Blizko 600 soldat ADR vzyato u polon Taka strimka porazka ADR mala najsilnishu armiyu u Zakavkazzi poyasnyuvalas tim sho majzhe vsya 40 000 armiya bula perekinuta do Karabahu dlya nastupu na Zangezur 30 000 11 yi armiyi protistoyalo lishe 1000 soldat i 500 zhandarmiv ADR Div takozhRadyansko ukrayinska vijna Radyanske vtorgnennya v Ukrayinu 1919 Radyansko gruzinska vijna Radyanske vtorgnennya u Virmeniyu Gyandzhinske povstannya 1920 PrimitkiRatgauzer Ya 1928 Borba za sovetskij Azerbajdzhan K istorii Aprelskogo perevorota Baku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr stranicy dovidka Azerbaijan International Encyclopedia of the First World War Russian Civil War Encyclopaedia Britannica Republic of Azerbaijan pre USSR 1918 1920 Dead Country Stamps and Banknotes Anton Ivanovich Denikin Encyclopaedia Britannica Chronology of Major Events 1918 1920 Azerbaijan International Historical Overview Communist Crimes Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 23 kvitnya 2011 Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika 1918 1920 Armiya Dokumenti j materiali Baku 1998 s 266 In an attempt to combat the Armenian uprising in Nagorno Karabakh Azerbaijan shifted the bulk of its military forces to the mountainous region in late March 1920 where it fought numerous engagements and laid waste eventually to the Armenian stronghold of Shusha Seeing a virtually undefended border before them the Bolsheviks seized the opportunity to gain a foothold in Azerbaijan The Eleventh Red Army entered Baku unopposed on 27 April and Azerbaijan became the first Soviet Socialist Republic SSR of Transcaucasia the next day Michael P Croissant The Armenia Azerbaijan Conflict Causes and Implications ISBN 0275962415 angl 1 Gasanli Dzh P Istoriya diplomatii Azerbajdzhanskoj Respubliki Vneshnyaya politika Azerbajdzhanskoj Demokraticheskoj Respubliki 1918 1920 2010 ISBN 978 5 9765 0900 9 978 5 02 037268 9 Bakinska operaciya 1920 VRE Arhiv originalu za 13 kvitnya 2012 Procitovano 23 kvitnya 2011 Kaspijska vijskova flotiliya VRE Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 23 kvitnya 2011 Gruziyu legshe zavoyuvati nizh Virmeniyu Zhurnal Vlast 6 chervnya 2005 Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 23 kvitnya 2011 url http history az pdf php item id 20100105063755950 amp ext pdf 25 lyutogo 2012 u Wayback Machine 2 3 Posilannya