Газанфа р Махму д огли Мусабе ков азерб Qəzənfər Mahmud oğlu Musabəyov 14 26 липня 1888 18880726 селище Перебіділь Кубин

Газанфа́р Махму́д огли Мусабе́ков (азерб. Qəzənfər Mahmud oğlu Musabəyov, 14 (26) липня 1888(18880726), селище Перебіділь Кубинського повіту Бакинської губернії, тепер Азербайджан — розстріляний 9 лютого 1938) — радянський та азербайджанський політичний діяч і революціонер, голова РНК Азербайджанської РСР (1922—1930), голова РНК ЗРФСР (1931—1937). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1925—1937 роках.

Газанфар Мусабеков
азерб. Qəzənfər Musabəyov

Прапор

2-й Голова Президії ЦВК СРСР від ЗРФСР

21 травня 1925 — 12 січня 1938

Попередник:

Наріман Наріманов

Наступник:

Посаду скасовано

Прапор

2-й Голова Ради Народних Комісарів Азербайджанської РСР

6 травня 1922 — 14 березня 1930

Попередник:

Наріман Наріманов

Наступник:

Дадаш Буніатзаде

Прапор

3-й Голова ЦВК Азербайджанської РСР

14 березня 1930 — 15 грудня 1931

Попередник:

(в.о.)

Наступник:

Прапор

3-й Голова Ради Народних Комісарів ЗРФСР

28 січня 1932 — 5 грудня 1936

Попередник:

Наступник:

Посаду скасовано

Народження:

14 (26) липня 1888
с. Перебіділь, Кубинський повіт, Бакинська губернія, Російська імперія

Смерть:

9 лютого 1938 (49 років)
Москва, РРФСР

Національність:

Азербайджанець

Країна:

СРСР і Російська імперія

Партія:

РКП(б)

Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині селянина-середняка. Після початкової шкільної підготовки у місті Кубі вступив до 1-ї Бакинської гімназії, яку звакінчив у 1911 році. Смерть батька й догляд за малолітніми сестрами на рік перервали його подальшу освіту .

У 1917 році закінчив медичний факультет Київського університету Святого Володимира.

З березня по грудень 1917 року — голова виконавчого комітету Кубинської ради, голова Кубинського повітового продовольчого комітету.

У грудні 1917 — серпні 1918 року — заступник голови Бакинського губернського продовольчого комітету.

У серпні 1918 року Мусабеков відбув до Поволжя, де допоміг Наріманову в організації мусульманського військового лазарету в Астрахані. З вересня 1918 по квітень 1920 року — головний лікар 564-го польового госпіталю РСЧА в Астрахані.

Член РКП(б) з жовтня 1918 року.

Одночасно, з грудня 1918 по березень 1920 року — секретар мусульманської секції Астраханського губернського комітету РКП(б). Також очолював місцеве відділення азербайджанської соціал-демократичної організації "Гуммет".

27 квітня 1920 року частини 11-ї Армії перетнули азербайджанський кордон і наступного дня увійшли до Баку. Азербайджан було проголошено Радянською Соціалістичною Республікою. Мусабеков повернувся на батьківщину. 28 квітня 1920 — 19 травня 1921 року — член Тимчасового Військово-революційного комітету Азербайджану.

З 28 квітня 1920 по 1922 рік — народний комісар землеробства Азербайджанської РСР, народний комісар торгівлі і промисловості Азербайджанської РСР, народний комісар продовольства Азербайджанської РСР.

З липня 1921 по листопад 1922 року — кандидат у члени виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу.

У серпні 1921 — травні 1922 року — заступник голови Ради народних комісарів Азербайджанської РСР. У квітні 1922 року Мусабеков тимчасово очолював Раду народних комісарів Азербайджанської РСР через відсутність Наріманова, який брав участь у Генуезькій конференції.

7 травня 1922 — 1930 року — голова Ради народних комісарів Азербайджанської РСР.

Одночасно, 21 травня 1925 — червень 1937 року — голова Центрального виконавчого комітету СРСР (ЦВК СРСР).

У вересні 1929 — 15 грудня 1931 року — голова Центрального виконавчого комітету Азербайджанської РСР.

18 січня 1931 — 28 січня 1932 року — голова Центрального виконавчого комітету Закавказької РФСР.

12 листопада 1931 — грудень 1936 року — голова Ради народних комісарів Закавказької РФСР.

25 червня 1937 року постановою пленуму ЦК ВКП(б) Мусабекова було виведено зі складу ЦК ВКП(б).

26 липня 1938 року заарештований органами НКВС у місті Тбілісі, звинувачений в організації антирадянської змови. За вироком воєнної колегії Верховного суду СРСР 8 лютого 1938 року засуджений до страти. 9 лютого 1938 року Газанфар Мусабеков був розстріляний у внутрішній тюрмі НКВС міста Тбілісі.

Посмертно реабілітований 6 грудня 1955 року.

Сестра Газанфара Мусабекова — Айна Султанова стала однією з перших азербайджанок-революціонерок, наркомом юстиції Азербайджанської РСР. Репресована 1938 року.

Нагороди

орден Трудового Червоного Прапора

Примітки

Діячі СРСР та революційні рухи Росії: Енциклопедичний словник Гранат,
(рос.). Довідник з історії Комуністичної партії й Радянського Союзу 1898 - 1991. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 26 травня 2011.

Джерела

Газанфар Махмуд-огли Мусабеков (Gazanfar Mahmud-ogly Musabekov) [ 4 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Державна влада СРСР. Вищі органи влади й управління та їх керівники. 1923-1991 рр. Історико-біографічний довідник / Укл. В.І.Івкин. М.: РОССПЭН, 1999.

[Автобіографія-1] Діячі СРСР та революційні рухи Росії: Енциклопедичний словник Гранат,

[Довідник-2] (рос.). Довідник з історії Комуністичної партії й Радянського Союзу 1898 - 1991. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 26 травня 2011.