Михайло Єфремов

Миха́йло Оле́гович Єфре́мов (рос. Михаи́л Оле́гович Ефре́мов; нар. 10 листопада 1963, Москва, РРФСР, СРСР) — колишній радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий. Заслужений артист Росії (1995). Підтримує агресивну війну РФ проти України.

Єфремов Михайло Олегович
рос. Михаил Олегович Ефремов
Проєкт «Громадянин поет», 2012 року
Проєкт «Громадянин поет», 2012 року
Ім'я при народженні	рос. Михаил Олегович Ефремов
Народився	10 листопада 1963(1963-11-10) (60 років) Москва, СРСР
Національність	росіянин
Громадянство	СРСР→  Росія
Діяльність	актор театру і кіно
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1987)
Роки діяльності	1976–2020
Дружина	Софія Круглікова
Діти	Єфремов Микита Михайлович і ^d
Батьки	Олег Єфремов Алла Покровська
IMDb	ID 0947236
Нагороди та премії
Ніка Золотий орел ТЕФІ
m-efremov.ru
Єфремов Михайло Олегович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Зовнішні відеофайли
	Михаил Ефремов — зазвонил телефон. Крокус 2016. Гражданин поэт, завантажено 18.05.2016 року

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єфремов.

Життєпис

Народився 10 листопада 1963 року в Москві, у родині акторів — Олега Єфремова та Алли Покровської.

Ще в шкільному віці вперше вийшов на сцену МХАТу в спектаклі «Йдучи, озирнись!». У кіно дебютував також школярем — у фільмі «Коли я стану велетнем» (1978).

З 1982 по 1984 роки проходив військову службу у збройних силах СРСР.

У 1987 році закінчив школу-студію МХАТ й очолив Театр-студію «Современник-2», де грали такі актори, як Микита Висоцький, Марія Євстигнєєва, . Утім, трупа доволі швидко розпалася.

У 1991—1996 роках — актор МХТ ім. Чехова.

З 2006 року запрошувався до складу журі Вищої ліги КВК.

У 2009—2014 рр. вів програму «Жди меня».

У 2011 — 5 березня 2012 року брав участь у проєкті «Громадянин поет» на сайті «F5.ru» та радіостанції «Эхо Москвы», де читав вірші Дмитра Бикова.

Смертельна ДТП 8 червня 2020 року

Увечері 8 червня 2020 року перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, скоїв аварію на Садовому кільці, в центрі Москви.Позашляховик актора виїхав на зустрічну смугу і врізався у вантажний фургон, внаслідок чого водій фургона Сергій Захаров помер у лікарні від втрати крові. Сам Єфремов не постраждав, його відпустили під підписку про невиїзд. Експертиза показала високий вміст алкоголю в крові та диханні Єфремова. У видихуваному повітрі було виявлено 1,05 міліграм на літр алкоголю, тобто 2,1 ‰ (допустима норма становить 0,16 проміле). 9 червня в його крові та сечі виявлені сліди кокаїну і канабіноїдів. 9 червня Михайла Єфремова затримали, стосовно нього була порушена кримінальна справа за статтею 264 КК РФ «Порушення правил дорожнього руху, що призвело з необережності до смерті людини». Слідство попросило захід обмеження прав у вигляді домашнього арешту до 9 серпня.

8 вересня 2020 року суд визнав Єфремова винним за пунктом «а» частини 4 статті 264 («Порушення особою, яка керує автомобілем, правил дорожнього руху, вчинене в стані сп'яніння, що призвело з необережності смерть людини») КК РФ та призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі із відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.

Громадянська позиція

У своїй творчості висміював політику Володимира Путіна щодо внутрішніх проблем Росії, анексії Криму, Євромайдану тощо.

4 квітня 2022 року попросив верховний суд РФ зменшити йому термін ув'язнення, заявивши, що підтримує Путіна у війні РФ проти України.

Родина

Одружений уп'яте. Має шістьох дітей.

• Перша дружина (протягом одного місяця) — актриса Олена Юріївна Гольянова (н. 20.08.1964).
• Друга дружина — Ася Воробйова (Асія Робертівна Бікмухаметова), редактор. Від неї має сина Микиту, 1988 р. н. — актор театру «Современник».
• Третя дружина — Народна артистка РФ, актриса Євгенія Добровольська (26 декабря 1964 р.н.; син , 1991 р.н. — також актор, знімався у серіалі «Біла гвардія»).
• Четверта дружина — актриса Ксенія Качаліна (03.05.1971 р.н.; дочка Анна-Марія, 14.10.2000 р.н., проживає з батьком).
• П'ята, поточна, дружина — звукорежисерка Софія Круглікова (дочки Віра, 2005 р.н., та Надія, 2007 р.н., син Борис, 2010 р.н.).

Творчість

Театральні постановки

• «Чапаєв і Порожнеча» . Режисер: Павло Урсул — Чапаєв
• «Люди-миші»
• «» — Чацький Олександр Андрійович
• «Амадей» — Вольфганг Амадей Моцарт
• «Маленькі афери великого міста»
• «Ігри жінок». Режисер: Кшиштоф Зануссі
• «Анархія». Режисер: Гарик Сукачов — Біллі «Викидень»

Робота на телебаченні

• «Жди меня» (2009-2014) — ведучий з 30 листопада 2009 року по 12 вересня 2014 року програми «Першого каналу» з пошуку зниклих людей.
• «Громадянин поет» (2012) — телевізійний проєкт телеканалу «Дощ» спільно з Дмитром Биковим.
• «Пан хороший» (2013) — телевізійний проєкт телеканалу «Дощ» авторів «Громадянина поета».
• «„Відлига“ у віршах» (2013) — спеціальний телевізійний проєкт «Першого каналу», створений на підтримку телесеріалу «Відлига», читає вірш Геннадія Шпалікова «За нещастя або на щастя, істина проста …».

Фільмографія

1. «Дні хірурга Мішкіна» — хлопчик (1976)
2. «Коли я стану велетнем» — Петрик Копейкін (1978)
3. «Все навпаки» — Андрій (1981)
4. «Шантажист» — Михайло (1987)
5. «Благородний розбійник Володимир Дубровський» — Володимир Дубровський (1989)
6. «Віват, гардемарини!» — спадкоємець престолу Петро III (1991)
7. «Люк» (1991)
8. (1992)
9.  — король Карл IX (1996)
10. (1996)
11.  — Соплигін (1999)
12. «Каменська» (серія «Гра на чужому полі») — Микола (2000)
13.  — Керенський (2000)
14. «Кордон. Тайговий роман» — Олексій Жгут (2000)
15. «Рятівники» (2000)
16. (2001)
17. (2001)
18. «У русі» — Вован (2002)
19.  — Кречинський (2002)
20.  — Карпенко (2002)
21.  — Банкір (2002)
22.  — Банкір (2003)
23.  — Олексій (2003)
24.  — Пахомов (2003)
25.  — Сергій (2003)
26. Дільниця — Коритніков (2003)
27. «Слухач» — Кульома (2004)
28. «Російське» — батько Еда (2004)
29. «Початок шляху» — комендант концтабору (2004)
30. «Диверсант» — Костенецький (2004)
31.  — парторг медичного інституту (2004)
32.  — головний редактор газети (2005)
33. «9 рота» — дембель (2005, епізод)
34. «Дунечка» — головний режисер театру (2005)
35.  — Антон (2005)
36.  — Сєров (2005)
37.  — Дмитро (2005)
38.  — філер Мильников Євстратій Павлович (2005)
39. «Жіноча інтуїція 2» — Мишко (2005)
40.  — батько Іполита (2005, епізод)
41.  — Моня, московський політтехнолог (2005)
42.  — Маніяк (Добрий чоловік) (2006)
43. Солдати — капітан Стомаросов (2006)
44.  — Васисуарій Лоханкін (2006)
45. Полювання на піранью — Дорохов (2006)
46.  — полковник Блинда (2006)
47. (2006)
48.  — Петренко (2006)
49.  — Слава (2006)
50.  — Едик (2006)
51.  — батько Кеші (2006)
52. (2006, епізод)
53. Грозові ворота — капітан Ланевський (2006)
54. Парк радянського періоду — товариш Роберт (2006)
55. 12 — 8-й присяжний (2007)
56. Параграф 78 — начальник в'язниці (2007)
57.  — Омельченко (2007)
58.  — Примусоволікуючий (2007, епізод)
59.  — Гусятников (2007)
60. День виборів — Отець Інокентій (2007)
61.  — Костенецький (2007)
62.  — Алік (2007)
63. Іронія долі. Продовження — Дід Мороз (2007)
64.  — Петро Погодін, Іван Погодін (2008)
65.  — Лютаєв (2008)
66. Будинок сонця — професор Немчинов (2008)
67. Контракт на любов — ? (2008)
68. Індиго — батько Каляєва (2008)
69.  — міліціонер (2008)
70. Важкий пісок — Сергій Терещенко, адвокат (2008)
71. Найкращий фільм 2 — тато Моряка (2008)
72. Обручка — Петро (2009)
73.  — Обама Хусейн (2009)
74.  — Адольф Гітлер (2009)
75. Книга Майстрів — 34-й богатир (2009)
76.  — майор МДБ Бабушкін (2009)
77.  — режисер (2009, епізод)
78.  — Михайло Михайлович (2009)
79.  — Хондачов (2009)
80. Чорна блискавка — алкоголик у кольоровій шапочці (2009, епізод)
81. — Варечка (новела «Скажена балерина») (2009)
82. (2009)
83. Кохання у великому місті 2 (2010)
84. (2010)
85. (2010)
86.  — Левкін (2010)
87.  — капітан баржи (2010, епізод)
88.  — учитель праці дядька Міша (2011)
89. Generation П — Леонід (Легіон) Азадовський (2011)
90.  — Аркадій Царьков (2011)
91.  — Кондратов (2011)
92.  — Олег Єфремов (2011)
93. (2011)
94. Про що говорять чоловіки — священик (2011, епізод)
95. Ржевський проти Наполеона — Лев Толстой (2012)
96. (2012)
97. (2012)
98.  — начальник ВББ Іван Данилов (2012)
99. (2012)
100. (2012)
101.  (документальний) — істопник Олексій (2012)
102.  — Кондратов (2012)
103. Джунглі — Вадим Вадимович (2012)
104.  — Дудиков (2012)
105. Відлига — Федір Андрійович Кривицький, кінорежисер (2013)
106. (2013)
107. (2013) — поліцмейстер
108. Кохання у великому місті 3— тренер Валерій Борисович (2013)
109.  — озвучення (2013)
110. Zомбі канікули — Дудіков (2013)
111. «Зорепад — прикмета літа» — Василь Свідерський (2013)
112. «Відлига» — Федір Андрійович Кривицький, кінорежисер (2013)
113. «Тітонька» — продавець мандаринів (2013)
114. «Кавказька полонянка!» — Адміністратор готелю (2014)
115. «На дні» — Сверчков-Задонский (2014)
116. «Контужений» — Антон Павлович Торопоркін, директор музею, краєзнавець (2014)
117. «Безславні придурки» (2014)
118. «Нова дружина» — Саша (2014)
119. (2015)
120.  — Володимир (2015)
121.  — наречений (2015)
122. «Глибина» — Дмитро Дибенко (2015)
123.  — Тихонов (2015)
124.  — отець Інокентій (2016)
125.  — опальний олігарх (2016)
126.  — Володимир Дронов, директор школи (2016)
127. «Політ» — Ігор Олександрович Жабенко (2020, т/с)
128. «Горбоконик» — Цар (2021)

Примітки

1. Малай, Катерина (5 квітня 2022). . OBOZREVATEL NEWS (укр.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
2. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
3. . 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
4. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
5. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
6. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
7. . 77.мвд.рф (російська) . Архів оригіналу за 27 квітня 2022.
8. . ТАСС. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
9. Михаил Ефремов о Путине: «Мальчик шел и Крым нашел» (видео) [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.). Подробности. Інтер. 15.11.2015
10. «Ліза», журнал — № 38, 2010 рік, стор. 66

Посилання

• Біографія М. Єфремова на «Кіноафіші» [ 27 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фільмографія М. Єфремова на «RUSactors.ru» [ 18 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Єфремов: вірш «про великого Пу». [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)