Єфремов Микита Михайлович

Микита Михайлович Єфремов (нар. 30 травня 1988, Москва, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно. Син заслуженого артиста Росії Михайла Єфремова, онук народного артиста СРСР Олега Єфремова.

Єфремов Микита Михайлович
Народився	30 травня 1988(1988-05-30) (36 років) Москва, СРСР
Країна	Росія
Діяльність	актор, кіноактор, телеактор
Alma mater	Школа-студія МХАТ (2009)
Знання мов	російська
Роки активності	2004 — тепер. час
Батько	Михайло Єфремов
Мати	Q116053699?
Нагороди	Золотий орел (2023)
IMDb	ID 3362705
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 30 травня 1988 року в Москві. Батько — Михайло Єфремов, відомий радянський і російський актор. Мати — Ася Воробйова, філолог.

Навчався у фізико-математичній школі № 52 м. Москви і не припускав, що в майбутньому пов'яже своє життя з акторською професією, хоча завжди брав участь у шкільній художній самодіяльності. З дитячих років займався спортом — грав у футбол і баскетбол. В 11-му класі зрозумів, що математика йому не цікава, почав серйозно займатися музикою, виникла ідея спробувати вступити у творчий ВУЗ. Закінчив музичну школу по класу скрипки і додатково по класу вокалу, грав на фортепіано.

У 2005 році поступив в Школу-студію МХАТ, де навчався на курсі Костянтина Райкіна. У роки навчання він проявив себе на студентській сцені і став Лауреатом театральної премії «Золотий лист — 2009» в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Чацького в дипломному спектаклі «Горе від розуму» (за п'єсою А. С. Грибоєдова) режисера Віктора Рижакова. Всі ролі у виставі виконували випускники акторського курсу Костянтина Райкіна.

У 2009 році Микиту Єфремова, 21-річного випускника Школи-студії МХАТ, запросили одразу в кілька провідних московських театрів. З усіх пропозицій Микита обрав театр «Современник». Його дебютом стала роль Готфріда Ленца у виставі «Три товариша» (за однойменним романом Е. М. Ремарка). Актор був введений в спектакль 1 жовтня 2009 року, в день подвійного ювілею вистави (рівно 10 років тому відбулася прем'єра, і в цей день актори грали виставу трьохсотий раз).

Родина

• Батько — Михайло Єфремов (нар. 10 листопада 1963), Заслужений артист Російської Федерації.
  • Дід — Олег Миколайович Єфремов (1 жовтня 1927 — 24 травня 2000), Народний артист СРСР.
  • Бабуся Алла Борисівна Покровська (18 вересня 1937 — 25 червня 2019), Народна артистка РРФСР, педагог Школи-студії МХАТ, професор.
  • Прадід — Борис Олександрович Покровський (10 (23) січня 1912 — 5 червня 2009), Народний артист СРСР, керівник Камерного музичного театру опери.
  • Прабабуся — Ганна Олексіївна Некрасова (1913—2003), Народна артистка РРФСР, режисер Центрального дитячого театру, педагог.
  • Єдинокровні брати і сестри — Микола (нар. 1991), Анна-Марія, Віра, Надія і Борис Єфремови.
  • Двоюрідна сестра — Ольга Єфремова (нар. 7 серпня 1987), актриса.
  • Прапрапрадід — Іван Якович Яковлєв (25 квітня 1848 — 23 жовтня 1930), чуваський просвітитель, православний місіонер, педагог, організатор народних шкіл, творець нового чуваського алфавіту та підручників чуваської та російської мов для чувашів, письменник, перекладач, фольклорист.
• Мати — Ася Воробйова (уроджена Асія Робертівна Бікмухаметова), філолог, редактор. Випускниця філологічного факультету МДУ. Займала посаду літературного редактора в театрі «Современник».
  • Дід — Роберт Гатович Бікмухаметов (5 листопада 1928 — 28 серпня 1995), літературознавець, прозаїк, критик, доктор філологічних наук, професор кафедри історії радянської літератури (російської літератури XX століття) філологічного факультету МДУ, фахівець з літератур народів Росії (переважно Поволжя), член Спілки письменників (з 1959 року), Заслужений діяч науки ррфср (1989).
  • Бабуся — Лариса Воробйова, економіст.
• Був одружений з Яною Гладких (нар. 28 лютого 1991), актрисі МХТ імені А. П. Чехова. Весілля Микити і Яни пройшла в Грузії в серпні 2014 року. У 2015 році пара розлучилася.
• З 2019 року Микита зустрічається з ведучою програми «Орел і решка» Марією Іваковою (нар. 1986).
• У 2023 році він знявся у фільмі «Тетріс».

Творчість

Ролі в театрі

Московський театр «Современник»

• 2009 — «Три товариша» (за романом «Три товариша» Е. М. Ремарка; постановка Галини Волчек) — Готфрід Ленц.
•  — «Гарненька» (за однойменною п'єсою Сергія Найдьонова; постановка Катерини Половцевої) — пан Кольб.
• 2011 — «Серьожа» (за мотивами оповідань «Учитель словесності» і «Страх» А. П. Чехова; постановка Кирила Витопотова) — Сергій Васильович Нікітін, вчитель словесності (головна роль).
• 2011 — «Горбунов і Горчаков» (по поемі «Горбунов і Горчаков» Йосипа Бродського; постановка Євгена Каменьковича) — Горбунов.
• 2016 — «Декамерон». (новели Джованні Боккаччо, постановка — Кирило Витоптов) — Бельтрамо, юнак.

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
2004 — 2005	с	Моя прекрасна няня	Стас (42 серія «Поцілунок - лише поцілунок», 58 серія «Втеча Вікторії»)
2004	кф
2005	ф		Ілля
2006	с		тінейджер (фільм № 3 «Вбивство депутата»)
2006	ф		Тьома
2006	с		скрипаль (12 серія «Скрипаль і квіткарка»)
2008	ф		Д. Воронцов, мічман
2011	ф	Балада про бомбера	капітан Андрій Костянтинович Гривцов, командир екіпажу Ту-2
2011	мф		Іван Царевич (озвучка)
2012	ф		Валера, хлопець Саші
2012	ф	Любов з акцентом	Андрій (новела «Сочі - Батумі», головна роль)
2012	ф		Паша
2012	ф		Кот
2012	ф		Георгій Деснін
2012	ф		Сергій Васильович Нікітін, вчитель словесності
2012 — 2015	с		Галдіна, студент, рок-музикант (1, 2 і 5 сезони)
2013	мф	Іван Царевич і Сірий Вовк 2	Іван Царевич (озвучка)
2013	ф		Ігор Градський
2013	док		Оповідач
2013	ф		Ігор
2013	с
2014	ф		батько Дормидонт
2014	с		Георгій Олексійович Ромашов, підпоручик
2014	ф		Сергій
2014	с		Великий князь Дмитро Павлович
2015	с		Дмитро Коршунов
2015	с		Михайло Куликов
2015	мф		Іван Царевич (озвучка)
2017	с		Віктор Ілліч Роскевіч, присяжний повірений
2017	ф		Олег Шведов
2018	ф		Боб
2019	мф		Іван Царевич (озвучка)|}
2023	ф	Тетріс	Пажитнов Олексій Леонідович
2023	с	Бібліотекар	Олексій В'язинцев

Нагороди

• 2009 — лауреат щорічної російської театральної премії «Золотий лист — 2009» в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Чацького у виставі «Горе від розуму» (по п'єсі А. С. Грибоєдова, постановка режисера Віктора Рижакова, Школа-студія МХАТ, Театральний центр «На Страсному» СТД РФ).

Примітки

1. Елена Тришина. Никита Ефремов: «У меня все родственники — в энциклопедических словарях» (интервью). [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.] Журнал «Театрал» // teatral-online.ru (16 октября 2013 года)
2. Наталия Каминская Костюмчик роли пришёлся впору [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] Театральный центр «На Страстном» // strastnoy.theatre.ru (5 марта 2009 года)
3. Екатерина Качур. Новый сезон открывает московский театр «Современник». [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.] «Первый канал» // 1tv.ru (01 октября 2009 года)
4. Никита Ефремов: «Меня восхищает смелость отца». [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Еженедельник «Газета Я» // yagazeta.com (30 мая 2013 года)
5. Биография Бикмухаметова Роберта Гатовича. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // philol.msu.ru
6. Мария Ремизова (3 серпня 2014). . Газета «Комсомольская правда» // alt.kp.ru. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 6 серпня 2014.
7. . 7days. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 14 червня 2020.
8. Pingitore, Silvia (19 березня 2023). Interview with Tetris creator Alexey Pajitnov (брит.). Процитовано 30 липня 2023.
9. Спектакль «Хорошенькая». Московский театр «Современник». Пресса о спектакле. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (20 февраля 2010 года)
10. «Пьеса Найдёнова „Хорошенькая“ спустя 100 лет увидит свет рампы». [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] «РИА Новости» // ria.ru (23 февраля 2010 года)
11. Никита Ефремов сыграет главную роль в новом спектакле «Современника». [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.] Телеканал «Россия-Культура» // tvkultura.ru (1 марта 2011 года)
12. Спектакль «Серёжа». Московский театр «Современник» (Другая сцена). [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.] Журнал «Театральная афиша» // teatr.ru (публикация: ноябрь 2011 года)
13. Спектакль «Серёжа». Московский театр «Современник». Пресса о спектакле. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (4 марта 2011 года)
14. Марина Давыдова. Внук Олега Ефремова стал учителем. [ 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Газета «Известия» // izvestia.ru (4 марта 2011 года)
15. Спектакль «Горбунов и Горчаков». Московский театр «Современник». Пресса о спектакле. [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (18 октября 2011 года)
16. p32156 в гостях у програми «Доброго ранку» актор Микита Єфремов, який виконав головну роль в багатосерійному фільмі «Балада про бомбера» (ВІДЕО - ефір 25 квітня 2011). « Перший канал» / / 1tv.ru
17. Фільм «Купрін. Поєдинок »: Микита Єфремов став підпоручиком. Прем'єра - 9-10 червня 2014 року на «Первом канале». Інтернет-портал «Навколо ТБ» // vokrug.tv (9 червня 2014 роки)
18. Микита Єфремов: «Незалежно від прізвища, актор повинен щось глядачеві пред'явити » Інтернет-журнал« BURO 24/7 »//http://www.buro247.ru/

Інтерв'ю

• Микита Єфремов в гостях у програми «проти ночі» (відео — телеефір програми від 13 березня 2014 року). [ 21 жовтня 2015 у Wayback Machine.] «Перший канал» // 1tv.ru
• Микита Єфремов: «Самоїдство — дуже хороша дієта» (інтерв'ю). [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.] Журнал «ОК» // ok-magazine.ru (22 січня 2014 року, випуск, № 04 (372) 2014)
• Інтерв'ю Микити Єфремова (АУДІО — ефір 8 грудня 2013 року). [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.] Радіо «Ехо Москви» // echo.msk.ru
• Інтерв'ю Микити Єфремова (Культура. Випуск № 145 від 26 грудня 2011 року). [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.] «Нова газета» // novayagazeta.ru (25 грудня 2011 року)
• Світлана Усанкова. // nashfilm.ru
• Олена Груєв, Світлана Полякова. Зіркові діти зірок. Райкіна, Погребничка, Лазарєва і Микита Єфремов не ганьблять своїх батьків і дідів. [ 1 грудня 2019 у Wayback Machine.] // timeout.ru (22 березня 2010 року)

Посилання

• Єфремов, Микита Михайлович [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Сучасник. [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.] РУ [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.]
• на сайті